ВІНПОЦЕТИН

Показання:

Гостра й хронічна недостатність мозкового кровообігу (транзиторна ішемія, стан після перенесеного ішемічного інсульту, церебральний атеросклероз, посттравматична і гіпертонічна енцефалопатія); неврологічні й психічні порушення, пов’язані з цереброваскулярною недостатністю (порушення пам'яті; запаморочення; афазія, апраксія, рухові розлади, головний біль); постменопаузальний період (у поєднанні з гормональною терапією); судинні захворювання очей (дегенеративні захворювання судинної оболонки, сітківки або жовтої плями; часткові оклюзії артерій, вторинна глаукома); зниження гостроти слуху судинного або токсичного ґенезу, стареча туговухість, хвороба Меньєра, кохлеовестибулярний неврит, шум у вухах, запаморочення лабіринтного походження.

Протипоказання:

Гіперчутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату, виражені порушення ритму серця, ішемічна хвороба серця (тяжкий перебіг), гостра стадія геморагічного інсульту, підвищений внутрішньочерепний тиск, вагітність, період лактації, дитячий вік.

Інструкція:

Перорально 5–10 мг 3 р/доб після їди, добова доза — 15–30 мг. Тривалість лікування — 2–3 міс або довше. Внутрішньовенно крапельно з максимальною швидкістю інфузії 80 кр/хв. Початкова добова доза — 10–20 мг у 500–1000 мл р-ину д/інф. (0,9% р-ин натрію хлориду, 5% р-ин глюкози, р-ин Рінгера). У залежності від переносимості препарату пацієнтом дозу можна збільшити протягом 2–3 днів не більш ніж до 1 мг/кг/доб. Середня тривалість лікування становить 10–14 днів, середня добова доза — 50 мг при масі тіла 70 кг. Після закінчення курсу інфузійної терапії рекомендується продовжувати лікування препаратом у формі таб.