КАВІНТОН таблетки 5 мг

Гедеон Ріхтер

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

КАВІНТОН

(CAVINTON)

Склад:

діюча речовина: вінпоцетин;

1 таблетка містить 5 мгвінпоцетину;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, пласкі, круглі таблетки з фаскою, діаметром близько9 мм, без запаху, з гравіруванням «CAVINTON» з одного боку.

Фармакотерапевтична група. Психостимулюючі та ноотропні засоби. Вінпоцетин. Код АТХN06BX18.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Вінпоцетин являє собою зʼєднання з комплексним механізмом дії, яке сприятливо впливає на метаболізм у головному мозку і покращує його кровопостачання, а також покращує реологічні властивості крові.

Вінпоцетин проявляє нейропротективні ефекти: препарат послаблює шкідливу дію цитотоксичних реакцій, спричинених стимулюючими амінокислотами. Препарат інгібує потенціалзалежні Na+- таCa2+-канали, а також рецепториNMDA іAMPA. Препаратпосилює нейропротективний ефект аденозину.

Вінпоцетин стимулює церебральний метаболізм: препарат збільшує захоплення глюкози таO2 і споживання цих речовин тканиною головного мозку. Препарат підвищує стійкість головного мозку до гіпоксії; збільшує транспортування глюкози ‒ виняткового джерела енергії для головного мозку ‒ через гематоенцефалічний барʼєр; зсуває метаболізм глюкози у бік енергетично більш сприятливого аеробного шляху; вибірково інгібуєCa2+-кальмодулінзалежний фермент цГМФ-фосфодіестеразу (ФДЕ); підвищує рівень цАМФ і цГМФ у головному мозку. Препарат підвищує концентрацію АТФ і співвідношення АТФ/АМФ; посилює обмін норадреналіну і серотоніну у головному мозку; стимулює висхідну норадренергічну систему; має антиоксидантну активність, у результаті дії всіх вищезазначених ефектів вінпоцетин чинить церебропротективну дію.

Вінпоцетин покращує мікроциркуляцію у головному мозку: препарат інгібує агрегацію тромбоцитів, зменшує патологічно підвищену вʼязкість крові, збільшує здатність еритроцитів до деформації та інгібує захоплення аденозину; покращує транспортуванняO2 у тканинах шляхом зниження афінітету O2 до еритроцитів.

Вінпоцетин селективно збільшує кровотік у головному мозку: препарат збільшує церебральну фракцію серцевого викиду; знижує судинний опір у головному мозку, не впливаючи на параметри системної циркуляції (артеріальний тиск, серцевий викид, частоту пульсу, загальний периферичний опір); препарат не спричиняє «ефекту обкрадання». Більше того, на тлі прийому препарату покращується надходження крові у пошкоджені (але ще не некротизовані) ділянки ішемії з низькою перфузією («зворотний ефект обкрадання»).

Фармакокінетика.

Всмоктування. Вінпоцетин швидко всмоктується, максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1 годину після перорального застосування. Основним місцем всмоктування вінпоцетину є проксимальні відділитравноготракту. Зʼєднання не зазнає метаболізмуу момент проходження через кишкову стінку.

Розподіл. У ході досліджень з пероральним застосуванням препарату у щурів радіоактивно мічений вінпоцетин у найбільшій концентрації виявлявся у печінці і в травному тракті. Максимальні концентраціїу тканинах можна було виявити через2-4 години після застосування препарату. Концентрація радіоактивної міткиу головному мозку не перевищувала концентраціїу крові.

У людини: звʼязування з білками крові становить 66%. Абсолютна біодоступність вінпоцетину при пероральному прийомі становить 7%. Обсяг розподілустановить246, 7 ±88, 5 л, що означає виражене звʼязування речовиниутканинах. Значення кліренсу вінпоцетину (66, 7 л/год) у плазмікровіперевищує його значенняу печінці (50 л/год), що вказує на позапечінковий метаболізм зʼєднання.

Виведення. При багаторазовому пероральному застосуванні препарату у дозі 5 мг і 10 мг вінпоцетин демонструє лінійну кінетику; рівноважні концентрації у плазмі крові становлять 1, 2 ± 0, 27 нг/мл і 2, 1 ± 0, 33 нг/мл відповідно. Період напіввиведення у людини становить 4, 83 ± 1, 29 години. У ході досліджень, проведених з використанням радіоактивно міченого зʼєднання, було виявлено, що основний шлях виведення здійснюється через нирки і кишечник у співвідношенні 60 %: 40 %. Найбільша кількість радіоактивної мітки у щурів і собак виявлялася у жовчі, але істотної ентерогепатичної циркуляції не відзначалося. Аповінкамінова кислота виділяється нирками шляхом простої клубочкової фільтрації, період напіввиведення цієї речовини змінюється залежно від дози і способу застосування вінпоцетину.

Метаболізм. Основним метаболітом вінпоцетину є аповінкамінова кислота (АВК), яка у людей утворюється у 25-30 %. Після перорального застосування площа під кривою («концентрація у плазмі-час») АВК у 2 рази перевищує таку після внутрішньовенного введення препарату, що вказує наутворення АВК у процесі пресистемного метаболізму вінпоцетину. Іншими виявленими метаболітами є гідроксивінпоцетин, гідрокси-АВК, дигідрокси-АВК-гліцинат і їх конʼюгати з глюкуронідами та/або сульфатами. У будь-якого з вивчених видів кількість вінпоцетину, якавиділиласяу незміненому вигляді, становилалише кілька відсотків від прийнятої дози препарату.

Важливою і значущою властивістю вінпоцетину є відсутність необхідності спеціального підбору дози препарату для пацієнтів із захворюваннями печінкиабо нирок, зважаючи на метаболізм препарату і відсутність кумуляції (накопичення).

Зміна фармакокінетичних властивостей в особливих обставинах (наприклад у певному віці, при наявності супутніх захворювань). Оскільки вінпоцетин показаний для терапії пацієнтів переважно літнього віку, у яких спостерігаються зміни кінетики лікарських препаратів ‒ зниження всмоктування, інший розподіл і метаболізм, зниження виведення ‒ необхідно було провести дослідження з оцінки кінетики препарату саме у цій віковій групі, особливо при тривалому застосуванні. Результати таких досліджень продемонстрували, що кінетика вінпоцетину у пацієнтів літнього віку суттєво не відрізняється від кінетики вінпоцетину у молодих людей і, крім цього, відсутня кумуляція. При порушенні функції печінки або нирок можна застосовувати звичайні дози препарату, оскільки вінпоцетин не накопичується в організмі таких пацієнтів, що дає змогу тривалий час приймати препарат.

Клінічні характеристики.

Показання.

Неврологія. Для лікування різних форм цереброваскулярної патології: стани після перенесеного порушення мозкового кровообігу (інсульту), вертебробазилярної недостатності, судинної деменції, церебрального атеросклерозу, посттравматичної і гіпертонічної енцефалопатії. Сприяє зменшенню психічної і неврологічної симптоматики при цереброваскулярній патології.

Офтальмологія. Для лікування хронічної судинної патології судинної оболонки ока та сітківки.
Оториноларингологія. Для лікування старечоїтуговухості перцептивного типу, хвороби Меньєра та шуму у вухах.

Протипоказання.

Вагітність, періодгодування груддю.

Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Застосування препарату дітям протипоказано (через відсутність даних відповідних клінічних досліджень).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

У ході клінічних досліджень при одночасному застосуванні вінпоцетину з бета-блокаторами, такими як клоранолол і піндолол, а також при одночасному застосуванні з клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом або гідрохлоротіазидом ніякої взаємодії між цими лікарськими препаратами виявлено не було. У поодиноких випадках деякий додатковий ефект спостерігався при одночасному застосуванні альфа-метилдопи і вінпоцетину, тому на тлі застосування цієї комбінації препаратів необхідно здійснювати регулярний контроль артеріального тиску.

Хоча дані клінічних досліджень не підтвердили взаємодії, рекомендується дотримуватися обережності у разі одночасного застосування вінпоцетину з лікарськими препаратами, що впливають на центральну нервову систему, а також у разі супутньої антиаритмічної та антикоагулянтної терапії.

Особливості застосування.

У випадку підвищеного внутрішньочерепного тиску, при введенні антиаритмічних засобів, а також у разі аритмій і синдромі подовженого інтервалуQT препаратможназастосовуватипісляретельногозважуваннякористітаризикутерапії.

Рекомендується ЕКГ-контроль у разі наявності синдрому подовженого інтервалуQT або при одночасному прийомі лікарського препарату, що сприяє подовженню інтервалуQT.

У випадку непереносимостілактози необхідно враховувати, що препарат містить лактозу: кожна таблетка Кавінтону містить 140 мг лактози.

Репродуктивність. Не впливає на фертильність.

Тератогенної дії не виявлено.

Мутагенність. Вінпоцетин нечинитьмутагенноїдії.

Канцерогенність. Вінпоцетин нечинить канцерогенної дії.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітностіабо годування груддю застосування вінпоцетину протипоказане.

Вагітність. Вінпоцетин проникаєкрізь плаценту, алеу плацентіта у крові плодавиявляєтьсяу більш низьких концентраціях, ніж у крові матері. Тератогенного або ембріотоксичногоефекту відзначено не було. Уходідосліджень на тваринахзастосуваннявеликих доз вінпоцетину супроводжувалосяу деяких випадках плацентарноюкровотечею і викиднем, переважноурезультаті посилення плацентарного кровотоку.

Годування груддю. Вінпоцетинекскретується у грудне молоко. Під часдосліджень із застосуванням міченого вінпоцетину радіоактивність грудного молока булау10 разів вища, ніж у крові матері. Кількість, що виділяється згрудниммолоком протягом1 години, становить 0, 25%відзастосованої дози препарату. Оскільки вінпоцетинпроникає угруднемолоко, а данихщодовпливу на організм новонародженого немає, застосування вінпоцетинуу період годування груддю протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень з вивчення впливу на здатність до керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами не проводили, але слід враховувати імовірність виникнення під час застосування препарату сонливості, запаморочення та вертиго.

Спосіб застосування та дози.

Звичайні дози препарату становлять 5-10 мг 3 рази на добу (15-30 мг на добу). Таблетки необхідно приймати після їди.

Пацієнтам із захворюваннями нирок або печінкиособливого підбору доз не потрібно.

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально.

Діти.

Застосування препаратуКавінтон дітям протипоказано.

Передозування.

Випадків передозування відзначено не було. Тривале застосування вінпоцетинуу добовій дозі 60 мг також безпечне. Навіть одноразовий прийом внутрішньо360 мг вінпоцетину неспричинявбудь-якого клінічно значущого небажаного ефекту з боку серцево-судинної системи або інших ефектів.

Побічні реакції.

Кавінтон є безпечним препаратом, що було підтверджено дослідженнями з оцінки безпеки, які включали дані про десятки тисяч пацієнтів і продемонстрували, що навіть ті небажані ефекти, які виникали найчастіше, не підпадали під категорію «Часто виникають > 1/100)» згідно з визначеннямMedDRA, тобто побічні ефекти з найбільшою імовірністю виникнення, реєструвалися з частотою менше 1 %. З цієї причиниу таблиці нижче відсутня категорія частоти «Часто виникають».

Небажані реакціїзазначенінижче з поділом за класами систем органів і з зазначенням частоти виникнення згідно термінології MedDRA: