ІЗОСОРБІДУ ДИНІТРАТ

Опис діючої речовини (МНН, INN опис)

Показання:

Лікування та профілактика стенокардії (зокрема після інфаркту міокарда); гострий інфаркт міокарда; гостра лівошлуночкова серцева недостатність; для полегшення або подовження тривалості реваскуляризації, а також для запобігання чи послаблення коронароспазму під час перкутанної транслюмінальної коронароангіопластики; тяжка хронічна серцева недостатність (у комбінації з глікозидами, діуретиками, інгібіторами АПФ).

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату або інших нітратів; гостра судинна недостатність (шок, судинний колапс); кардіогенний шоку, у випадку неможливості корекції кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка за допомогою відповідних заходів; гострий інфаркт міокарда з низьким тиском наповнення (наприклад при порушеній функції лівого шлуночка (лівошлуночкова недостатність); виражена артеріальна гіпотензія (систолічний тиск <90 мм рт. ст., діастолічний тиск <60 мм рт. ст.); гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; констриктивний перикардит; тампонада серця; первинні легеневі захворювання (через ризик виникнення гіпоксемії, що може бути спричинена перерозподілом кровотоку у зони гіпервентиляції); токсичний набряк легенів; стани, що супроводжуються підвищенням внутрішньочерепного тиску (геморагічний інсульт, черепно-мозкова травма); виражена анемія; гіповолемія; закритокутова глаукома; тяжкі порушення функцій печінки та/або нирок, гіпертиреоз; одночасне застосування інгібіторів фосфодіестерази (силденафіл, тадалафіл, варденафіл); дитячий вік; період годування груддю.

Інструкція:

Аерозоль або спрей дозований (для розприскування у ротовій порожнині): 1 доза під язик під час нападу стенокардії або перед очікуваним нападом (наприклад, перед фізичним або емоційним навантаженням), якщо через 2–5 хв біль не проходить, можна застосувати другу дозу препарату. Прийом можна повторювати кожні 2–3 год. Розчин для інфузій: в/в початкова доза 2 мг/год, середня доза — 7,5 мг/год, максимальна — 8 мг/год; для пацієнтів із серцевою недостатністю — 10 мг/год, та в деяких випадках — до 50 мг/год. Інтракоронарно: 1 мг болюсно, надалі препарат можна вводити в дозах, що не перевищують 5 мг протягом 30 хв. Таблетки: перор. разова доза — 10–20 мг 2–3 р/доб або сублінгвально разова доза — 5–10 мг (повторити прийом можна через 10–15 хв). За необхідності добову дозу можна підвищити до 40–60–120 мг (наступну дозу слід приймати не раніше, ніж через 6–8 год. після прийому першої дози); максимальна добова доза — 120 мг. Лікування слід розпочинати з найменших доз, поволі підвищуючи дозу до необхідної. Тривалість курсу лікування визначають індивідуально. Парентеральне застосування. Застосовують в/в або інтракоронарно для інтенсивної терапії виключно в умовах стаціонару. Внутрішньовенне введення (препарат застосовують тільки після розведення). Початкова доза — 2 мг/год. Дозу поступово доводять до необхідної для забезпечення оптимального терапевтичного ефекту. Середня доза — 7,5 мг/год. Максимальна доза — звичайно не перевищує 10 мг/год, але у пацієнтів із серцевою недостатністю може бути підвищена до 10–50 мг/год. Інтракоронарне введення: застосовується під час проведення перкутанної транслюмінальної коронароангіопластики. Рекомендована доза у вигляді болюсної ін’єкції перед надуванням балона — 1 мг. Далі препарат може вводитися протягом 30 хв у дозах, що не перевищують 5 мг. Сублінгвальне застосування. Спрей. Припинення нападу стенокардії або перед очікуваним фізичним чи емоційним навантаженням, що може спричинити напад: 1–3 упорскування у ротову порожнину з інтервалом 30 сек. Гострий інфаркт міокарда або гостра серцева недостатність: початкова доза — 1–3 упорскування. У разі відсутності ефекту протягом 5 хв можна зробити ще одне упорскування. Якщо і в наступні 10 хв поліпшення не спостерігається, можна повторити застосування спрею під ретельним контролем артеріального тиску. Таблетки сублінгвальні. Припинення нападу стенокардії або перед очікуваним фізичним чи емоційним навантаженням: разова доза — 5–10 мг. Таблетку слід покласти під язик і тримати до її розчинення. У разі необхідності можна повторити прийом препарату через 10–15 хв. Пероральне застосування. Таблетки. Рекомендована доза — 10–20 мг 3–4 р/доб за 30 хв до прийому їжі, не розжовувати, запивати достатньою кількістю рідини. У випадку недостатньої ефективності лікування добову дозу можна поступово збільшити до максимальної — 120 мг. Інтервал між прийомами препарату має становити >4 год. Таблетки пролонгованої дії. Рекомендована доза — 20 мг 2 р/доб або 40–60 мг 1 р/доб, незалежно від прийому їжі, не розжовувати та запивати достатньою кількістю води. Інтервал між прийомами препарату має становити 6–8 год. У випадку підвищеної потреби у нітропрепаратах добову дозу можна збільшити до 20 мг 3 р/доб або 40–60 мг 2 р/доб. Лікування слід розпочинати з найменших доз, та поступово збільшувати дозу до максимально ефективної. Максимальна добова доза — 120 мг.

Список препаратів

Концентрат

ІЗО-МІК

ТОВ НВФ Мікрохім (UA)

1 мг/мл

Амп. 10 мл №10x1

B.4

Rp

ІЗО-МІК

Фармак (UA)

1 мг/мл

Амп. 10 мл №10x1

B.4

Rp

Розчин

ІЗОКЕТ

Лабормед Фарма (RO)

1 мг/мл

Амп. 10 мл №10x1

Rp

Спрей

ІЗО-МІК

ТОВ НВФ Мікрохім (UA)

1,25 мг/дозу

Флак. з розпил. 15 мл (300 доз) №1x1

B.4

Rp

ІЗОКЕТ

Лабормед Фарма (RO)

1,25 мг/дозу

Флак. 15 мл (300 доз) №1x1

Rp

Таблетки

НІТРОСОРБІД

ТОВ Науково-виробнича фірма Мікрохім (UA)

10 мг

Бан. №50x1

Бліс. №10x5

B

Rp

ДИКОР ЛОНГ

ТОВ НВФ Мікрохім (UA)

20 мг

40 мг

60 мг

Бан. №50x1

Бліс. №10x5

B.4

Rp

ІЗО-МІК 5 МГ

ТОВ НВФ Мікрохім (UA)

5 мг

Бан. №50x1

B.4

Rp

ІЗО-МІК 20 МГ

ТОВ НВФ Мікрохім (UA)

20 мг

Бан. №50x1

B.4

Rp

НІТРОСОРБІД

Борщагівський ХФЗ (UA)

10 мг

Бліс. №10x4

B.4

Rp

ІЗО-МІК 10 МГ

ТОВ НВФ Мікрохім (UA)

10 мг

Бан. №50x1

Rp

КАРДИКЕТ РЕТАРД

ЮСБ Фарма ГмбХ (DE)

20 мг

40 мг

60 мг

Бліс. №10x5

Rp

НІТРОСОРБІД

ВАТ Монфарм (UA)

10 мг

Бліс. №20x2

Rp