ФЕНОБАРБІТАЛ

Показання:

Епілепсія: парціальні й генералізовані тонічно-клонічні (grand mal) напади; нічні прояви епілепсії; епілептична енцефалопатія, у першу чергу, при появі ознак збудженості; посттравматичні стани, у період одужання; після нейрохірургічних втручань; тимчасові ознаки епілепсії (елдамсія, залишкові напади); захворювання й стани, які потребують терапії заспокійливими засобами (олігофренія, енцефалопатія з ознаками збудженості, імпульсивності; при припиненні прийому лікарських засобів, які не містять фенобарбітал і якщо організм до них уже звик, у період збудженості при забороні вживати алкоголь, а також у випадку звільнення від наркотичної залежності в дитячому віці); хвороба Паркінсона; хорея, спастичний параліч; спазм периферичних артерій; еклампсія; порушення сну; запобігання ембріональній жовтяниці, яка формується при гіпербілірубіновій анемії у матері внаслідок синдрому Крайслера – Найара ІІ типу.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату; хвороба Аддісона, важкі ураження печінки й нирок, захворювання органів дихання, які супроводжуються обструкцією й диспное, гостра інтермітуюча порфірія, епілептоподібні напади; депресивні стани; цукровий діабет; міастенія; алкоголізм, медикаментозна й наркотична залежність (у т.ч. в анамнезі); період вагітності й годування груддю.

Інструкція:

Епілепсія: дорослі — перор. 50–200 мг 2 р/доб після їди з поступовим підвищенням дози, максимальна добова доза — 600 мг; діти — 3–6 мг/кг/доб. Як снодійний засіб: дорослі — 100–200 мг за 30 хв до сну. Як седативний засіб: дорослі — 50–150 мг/доб; діти — 3–5 мг/кг/доб за 2–3 прийоми. Для хворих із нирковою недостатністю дозу необхідно знизити. Тривалість курсу лікування встановлюють індивідуально.