ЗОЛЕДРОНОВА КИСЛОТА-ВІСТА концентрат 4 мг/5 мл

Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед

Rp

Форма випуску та дозування

Концентрат, 4 мг/5 мл

Концентрат, 4 мг/5 мл

Упаковка

Флакон 5 мл №1x1

Флакон 5 мл №1x1

Аналоги

bioequivalence-icon

Rp

ЗОЛТА 4 мг/5 мл

Амакса Фарма ЛТД(GB)

Концентрат

від 861.51 грн

Rp

ЗОЛЕУМ 4 мг/5 мл

Ананта Медікеар(GB)

Концентрат

Rp

ЗОЛЕДРО-ДЕНК 4 МГ/5 МЛ 4 мг/5 мл

Денк Фарма ГмбХ енд Ко.КГ(DE)

Концентрат

Rp

ЗОЛЕДРОНОВА КИСЛОТА САНДОЗ 4 мг/5 мл

Сандоз Фарма(SI)

Концентрат

Rp

ЗОЛЕДРОНОВА КИСЛОТА-ФАРМЕКС 4 мг/5 мл

Фармекс Груп(UA)

Концентрат

від 611.37 грн

Класифікація

Форма товару

Концентрат для приготування розчину для інфузій

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/14456/01/01

Дата останнього оновлення: 19.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 30.12.2075
  • Склад: 5 мл концентрату містять 4 мг золедронової кислоти, що еквівалентно 4, 264 мг золедронової кислоти моногідрату
  • Торгівельне найменування: ЗОЛЕДРОНОВА КИСЛОТА-ВІСТА
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Фармакотерапевтична група: Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати.

Упаковка

Флакон 5 мл №1x1

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Золедронова кислота-Віста

(Zoledronicacid-Vista)

Склад:

діюча речовина: zoledronicacid;

5 мл концентрату містять 4 мгзоледронової кислоти, що еквівалентно 4, 264 мгзоледронової кислоти моногідрату;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), тринатрію цитрату дигідрат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

Основніфізико-хімічнівластивості: прозорий, безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТХ М05В А08.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Золедронова кислота належить до нового класубісфосфонатів, що специфічним чином діють на кісткову тканину. Вона є одним із найпотужніших серед відомих на сьогодні інгібіторівостеокластичноїкісткової резорбції.

Селективна діябісфосфонатів на кістки базується на їхній високій спорідненості з мінералізованою кістковою тканиною, однак молекулярний механізм, що призводить доінгібіціїостеокластичної активності, на сьогодні не з’ясований. Дослідження на тваринах встановили, щозоледроновакислота інгібує кісткову резорбцію без негативного впливу на формування, мінералізацію та механічні властивості кісток.

Крімінгібіціїостеокластичної кісткової резорбції, золедроновакислота чинить пряму протипухлинну дію на культивовані клітини мієломи та раку молочної залози людини завдякиінгібіції проліферації клітин та індукціїапоптозу. Це вказує на те, щозоледронова кислота може матиантиметастатичнівластивості. В доклінічних дослідженнях були продемонстровані такі властивості:

Invivo –інгібіціяостеокластної кісткової резорбції, яка діє на структуру мікрокристалічногоматриксу кістки, що зменшує ріст пухлини, антиангіогенну дію (дія на судини, що призводить до зменшення кровопостачання пухлини), протибольову дію.

Invitro –інгібіціяостеобластноїпроліферації, цитостатична дія, проапоптостатичнадія на пухлинні клітини, синергічнийцитостатичнийефект з іншими протипухлинними лікарськими засобами, антиадгезивнатаантиінвазивна дія.

Фармакокінетика.

Дані з фармакокінетики при метастазах у кістці отримані після одноразової і повторних 5- і 15-хвилинних інфузій 2, 4, 8 і 16 мгзоледроновоїкислоти 64 пацієнтам. Фармакокінетичні параметри не залежать від дози препарату.

Після початкуінфузіїзоледроновоїкислоти плазмові концентрації препарату швидко збільшуються, досягаючи піка наприкінціінфузії, далі відбувається швидке зменшення концентрації на 10 % від пікового значення після 4 годин і на < 1 % від пікового значення після 24 годин з послідовно пролонгованим періодом низьких концентрацій, що не перевищують 0, 1 % від піка, до другоїінфузії на 28-й день.

Золедронова кислота, введена внутрішньовенно, виводиться нирками у 3 етапи: швидке двофазне виведення препарату із системної циркуляції з періодомнапівжиттяt½α = 0, 24 години і t½β =1, 87 години і тривала фаза з кінцевим періодомнапіввиведенняt½γ = 146 годин. Не відзначено кумуляції препаратуу плазмі при повторних введеннях кожні 28 днів.

Золедронова кислотане піддається метаболізму і виводиться нирками у незміненому вигляді. Протягом перших 24 годин у сечі виявляється 39±16 % введеної дози. Решта препарату в основному зв’язується з кістковою тканиною. Потім поволі відбувається зворотне вивільненнязоледронової кислоти з кісткової тканини у системнийкровотік і її виведення нирками. Загальний кліренс препарату в організмі становить 5, 04±2, 5 л/годину і не залежить від дози препарату, статі, віку, расової приналежності і маси тіла пацієнта. Збільшення часуінфузії з 5 до 15 хв призводить до зменшення концентраціїзоледроновоїкислоти на 30 % наприкінціінфузії, але не впливає на криву залежності концентрації від часу у плазмі крові (AUC).

Варіабельністьфармакокінетичних параметрівзоледронової кислоти у різних пацієнтів була високою, як і в іншихбісфосфонатів.

Дані з фармакокінетикизоледронової кислотиу пацієнтів згіперкальціємією і печінковою недостатністю відсутні. За даними, отриманимиinvitro, золедронова кислота не інгібує фермент Р450 людини і не піддаєтьсябіотрансформації; за даними експериментальних досліджень, проведених на тваринах, з калом виводиться менше 3 % введеної дози, що дає можливість припускати, що стан функції печінки не впливає на фармакокінетикузоледронової кислоти.

Нирковий кліренсзоледронової кислоти корелює із кліренсом креатиніну, нирковий кліренс становить 75±33 % кліренсу креатиніну, що досягав у середньому 84±29 мл/хв (діапазон 22-143 мл/хв) у 64 онкологічних пацієнтів, включених у дослідження. Аналіз групи пацієнтів показав, що у пацієнтів із кліренсом креатиніну 20 мл/хв (гостра ниркова недостатність) та 50 мл/хв (середня ниркова недостатність) відносний кліренсзоледроновоїкислоти – 37 % та 72 % відповідно. Однак дані з фармакокінетики у хворих із гострою нирковою недостатністю (< 30 мл/хв) обмежені.

Виявлена низька спорідненістьзоледроновоїкислоти з клітинними компонентами крові.

Зв’язування з білками плазми низькі, незв’язана фракція – від 60 % при 2нг/мл до 77 % при 2000нг/млзоледронової кислоти.

Особливі популяції

Діти

Обмеженіфармакокінетичні дані щодо дітей з тяжкою формою порушенняостеогенезу дають можливість припустити, що фармакокінетиказоледронової кислоти у дітей віком від 3 до 17 років аналогічна такій у дорослих при застосуванні в еквівалентних дозах (мг/кг). Вік, маса, стать і кліренс креатиніну, як виявилося, не впливають на системну експозиціюзоледроновоїкислоти.

Клінічні характеристики.

Показання.

- Профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини (патологічні переломи, компресія хребетного стовпа, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії абогіперкальціємія, обумовлена злоякісною пухлиною), у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннямина пізніх стадіях.

- Лікуваннягіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною.

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини (золедронової кислоти), іншихбісфосфонатів або до будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу.

Вагітність або період годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Під час клінічних досліджень одночасно з лікарським засобомЗоледронова кислота-Віста часто призначали інші лікарські засоби: протипухлинні препарати, антибіотики, аналгетики. Будь-яких клінічно значущих взаємодій не відзначалося.

За даними, отриманими в процесі дослідженьinvitro, золедроновакислота істотно не зв’язується з білками плазми крові і не інгібує ферменти системи цитохрому Р450. Проте спеціальні клінічні дослідження щодо вивчення лікарської взаємодії не проводилися.

Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуваннібісфосфонатів іаміноглікозидів, оскільки вони можуть виявляти адитивний вплив, унаслідок чого рівень кальцію в сироватці крові може залишатися зниженим довше, ніж потрібно. Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуваннібісфосфонатівіпетльовихдіуретиків, оскільки вони можуть виявляти адитивний вплив, внаслідок чого може виникнутигіпокальціємія. Слід бути обережними, призначаючиЗоледронову кислоту-Віста та інші потенційнонефротоксичніпрепарати. Слід також мати на увазі можливість розвиткугіпомагнієміїпротягом лікування.

У пацієнтів із множинною мієломою при внутрішньовенному введеннібісфосфонатіву комбінації зталідомідомзбільшується ризик розвитку ниркової недостатності.

Повідомлялося проостеонекроз щелепи у пацієнтів, які отримували одночасне лікуванняЗоледроновоюкислотою-Віста таантиангіогеннимилікарськими засобами (зменшують кровопостачання пухлини).

Особливості застосування.

Загальні

Перед введенням лікарського засобуЗоледронова кислота-Вістаслід переконатися в достатній гідратації всіх пацієнтів, включаючи пацієнтів з легкими і помірними порушеннями функції нирок.

Слід уникатигіпергідратації у пацієнтів із ризиком розвитку серцевої недостатності.

Стандартні метаболічні показники, пов’язані згіперкальціємією, такі як рівні кальцію, фосфатів і магнію, потрібно ретельно перевірити після початку терапії препаратомЗоледронова кислота-Віста. Якщо виникаєгіпокальціємія, гіпофосфатемія абогіпомагніємія, може бути необхідна короткочасна коригуюча терапія.

Неліковані пацієнти ізгіперкальціємією зазвичай мають деякі порушення функції нирок, тому необхідний ретельний моніторинг показників функції нирок.

При остеопорозі та для лікування хворобиПаджета доступні й інші препарати, які містятьзоледронову кислоту як діючу речовину. Пацієнти, які одержують терапіюЗоледроновою кислотою -Віста, не повинні одночасно приймати інші препарати, що містятьзоледроновукислоту.

Пацієнти, які одержують терапіюЗоледроновою кислотою -Віста, також не повинні застосовувати будь-які іншібісфосфонати.

Порушення функції нирок

При вирішенні питання про застосуванняпрепарату хворим ізгіперкальціємією, обумовленою злоякісною пухлиною, на тлі порушення функції нирок слід оцінити стан хворого і зробити висновок про те, чи переважає потенційна користь відлікування над можливим ризиком.

При прийнятті рішення про лікування пацієнтів з метастазами в кістки з метою запобігання симптомам, пов’язаним іззахворюваннями хребта, слід враховувати, що ефект від застосування препарату починає проявлятися через 2-3 місяці.

Були повідомлення щодо нирковихдисфункцій, пов’язаних із застосуваннямбісфосфонатів. Фактори, які збільшують можливість порушення ниркової функції, включають дегідратацію, раніше існуюче порушення функції нирок, багаторазові циклиЗоледронової кислоти -Вістаабо іншихбісфосфонатів, а також застосуваннянефротоксичних засобів або проведенняінфузії в коротший термін, ніж було рекомендовано. Хоча при введенніЗоледронової кислоти -Вістав дозі 4 мг протягом не менше 15 хв ризик зменшується, погіршення функції нирок можливе. Випадки погіршення ниркових функцій, прогресування до ниркової недостатності та потреби в діалізі спостерігались у пацієнтів після введення початкової дози або одноразової дозизоледронової кислоти 4 мг.

Підвищення рівня креатиніну в сироватці крові спостерігається також у деяких пацієнтів, які постійно приймають препарат у рекомендованих дозах для запобігання виникненню симптомів, пов’язаних із захворюваннями хребта, хоча це відбувається досить рідко.

Перед прийомом кожної дозиЗоледронової кислоти -Віста у пацієнтів необхідно оцінювати рівень креатиніну в сироватці крові. Після початку лікування пацієнтам із метастазами в кістки та жінкам із ранньою стадією раку молочної залози впостменопаузальному періоді під час лікування інгібіторамиароматази (AIs) для запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кістокпри незначних або помірних порушеннях функції нирок рекомендуються нижчі дозиЗоледронової кислоти -Віста (див. таблицю у розділі «Спосіб застосування та дози»). Пацієнтам, у яких спостерігаютьсяпорушення функції нирок під час лікування, прийом препарату можна відновлювати лише тоді, коли рівень креатиніну повернеться до початкового значення в межах 10 % початкової величини. При поновленні терапії препаратЗоледронова кислота -Вістазастосовують у тій самій дозі, як і до тимчасового припинення.

Через можливий впливбісфосфонатів, у тому числіЗоледронової кислоти -Віста, на функцію нирок, у зв’язку з відсутністю розгорнутих даних з клінічної безпеки щодо пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю креатинін сироватки становить ≥ 400мкмоль/л або ≥ 4, 5 мг/дл, для пацієнтів згіперкальціємією, що індукована пухлиною, та креатинін сироватки становить ≥ 265мкмоль/л або ≥ 3 мг/дл для пацієнтів із метастазами в кістки та у жінок з ранньою стадією раку молочної залози впостменопаузальномуперіоді під час лікування інгібіторамиароматази (AIs) для запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток відповідно) і лише обмеженимифармакокінетичними даними щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), застосуванняЗоледронової кислоти -Віста пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю не рекомендується.

Порушення функції печінки

Відсутні певні рекомендації для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, оскільки доступні лише обмежені клінічні дані.

Остеонекроз щелепи

Повідомлялося проостеонекроз щелепи переважно в онкологічних пацієнтів, які одержували схеми лікування, що включалибісфосфонати, у тому числі йЗоледронову кислоту -Віста.

Багато з цих пацієнтів отримували також хіміотерапію і кортикостероїди. Більшість зафіксованих випадків були пов’язані зі стоматологічними процедурами, такими як видалення зуба. Багатохто з пацієнтів мав ознаки місцевої інфекції, включаючи остеомієліт.

Початок лікування або новий курс лікування слід відкласти, якщо у пацієнтів наявні незагоєні відкриті ураження м’яких тканин у порожнині рота, за винятком медичних надзвичайних ситуацій. До початку лікуваннябісфосфонатами пацієнтам із супутніми факторами ризику рекомендується провести стоматологічний огляд з відповідним профілактичним стоматологічним лікуванням та індивідуальною оцінкою користі та ризику.

Необхідно враховувати такі фактори ризику для оцінки індивідуальних ризиків розвиткуостеонекрозу щелепи:

- Активністьбісфосфонатів (більший ризик для більш активних складових), спосіб введення (більший ризик дляпарентерального введення) та кумулятивну дозу.

- Рак, супутні захворювання (наприклад, анемія, коагулопатії, інфекція), паління.

- Супутнє лікування: хіміотерапія, застосування інгібіторівангіогенезу, променева терапія шиї та голови, терапія кортикостероїдами.

- Дентальні захворювання в анамнезі, недостатня гігієна порожнини рота, періодонтичні захворювання, інвазивнідентальні процедури та неприпасований зубний протез.

До початку лікуваннябісфосфонатами потрібно проводити огляд порожнини рота з відповідною стоматологічною профілактикою.

Всіх пацієнтів слід попередити про необхідність підтримувати гігієну порожнини рота, проходити звичайні стоматологічні огляди і повідомляти про появу таких симптомів, як рухомість зубів, біль чи припухлість, незагойні рани, під час лікуваннябісфосфонатами.

Під час терапії цим пацієнтам по можливості слід уникатиінвазивнихстоматологічних процедур. Стоматологічна операція може погіршити стан пацієнтів, у яких під час терапіїбісфосфонатамирозвинувсяостеонекроз щелепи. Відсутні дані щодо пацієнтів, які потребують стоматологічних процедур, щоб припустити, знижує ризик розвиткуостеонекрозущелепи припинення лікуваннябісфосфонатами чи ні. Лікар повинен керуватися планом ведення кожного пацієнта, щогрунтується на індивідуальній оцінці користі/ризику. Режим лікування для пацієнтів, у яких виникаєостеонекроз щелепи, має розроблятися в тісній співпраці між лікуючим лікарем і лікарем-стоматологомабо хірургом-стоматологом, що має досвід лікування пацієнтів зостеонекрозомщелепи. Слід розглянути можливість тимчасової відмінизоледроновоїкислоти до нормалізації стану та максимального зменшення факторів ризику.

Остеонекроззовнішнього слухового проходу

Остеонекроз зовнішнього слухового проходу спостерігався при прийомібісфосфонатів, в основному під час тривалої терапії. Можливі фактори ризикуостеонекрозу зовнішнього слухового проходу включають застосування стероїдів і хіміотерапію та/або місцеві фактори ризику, такі як інфекції або травми. Можливістьостеонекрозузовнішнього слухового проходу слід розглянути у пацієнтів, які отримуютьбісфосфонати та скаржаться на симптоми з боку органів слуху, в тому числі на хронічні інфекції вуха.

Надходили спорадичні повідомлення про виникненняостеонекрозуінших кісток, включаючи стегнову кістку і кістки таза, у дорослих пацієнтівз онкологічними захворюваннями, які отримували терапіюбісфосфонатами.

Кістково-м’язовий біль

Під час постмаркетингових досліджень повідомлялося про сильний, інодіінвалідизуючий біль у кістках, суглобах та/або м’язаху пацієнтів, які застосовувалибісфосфонати. Проте такі повідомлення були поодинокими. Ця категорія препаратів включає іЗоледронову кислоту -Віста (золедронову кислоту). Час до початку появи симптомів варіював від одного дня до декількох місяців від початку лікування. У більшості пацієнтів після припинення лікування зменшуваласявираженістьсимптомів. У даної категорії пацієнтів відзначали рецидив симптомів, якщо лікування відновлювали тим же лікарським засобом або іншимбісфосфонатом.

Атиповий перелом стегнової кістки

Атиповіпідвертлюгові ідіафізарніпереломи стегнової кістки були зареєстровані під час терапіїбісфосфонатами, насамперед у пацієнтів, які отримували тривале лікування остеопорозу. Ці поперечні або короткі косі переломи можливі в будь-якому місці вздовж стегна від трохи нижче малого вертлюга до трохи вищенадвиростків. Ці переломи виникають після мінімальної травми або без неї. Деякі пацієнти відчувають біль у стегні або паху, що часто асоціюється із рентгенологічними ознаками стрес-перелому, за кілька тижнів або місяців до виникнення повного перелому стегна. Переломи часто двобічні, тому другу стегнову кістку потрібно обстежити у пацієнтів, які отримуютьбісфосфонатнутерапію і які перенесли перелом стегнової кістки. Також повідомлялося про погане загоєння таких переломів. На підставі індивідуальної оцінки ризику і користі слід вирішити питання про припиненнябісфосфонатноїтерапії для пацієнтів з підозрою на атипові переломи стегна.

Під час лікуваннябісфосфонатами пацієнтам потрібно повідомити лікаря про будь-який біль у тазу, стегні або паху, а кожного пацієнта з такими симптомами потрібно обстежити на наявність неповного перелому стегнової кістки.

Гіпокальціємія

Повідомлялося прогіпокальціємію у пацієнтів, які застосовували препаратЗоледронова кислота -Віста. Зафіксовановипадки серцевих аритмій та неврологічні реакції (включаючи епілептичні напади, гіпостезію, заціпеніння та тетанію), вторинні до тяжкоїгіпокальціємії. Повідомлялося про випадки тяжкихгіпокальціємій, що потребують госпіталізації. У деяких випадкахгіпокальціємія може загрожувати життю. Слід проявляти обережність при одночасному застосуваннізоледронової кислоти з лікарськими засобами, які можуть викликатигіпокальціємію, оскільки вони можуть виявляти синергічний ефект, що веде до тяжкоїгіпокальціємії(див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»). Перед початком терапії необхідно перевірити рівень кальцію в сироватці крові і провести його корекцію при необхідності. Лікування таких пацієнтів повинно бути адекватно доповнено препаратами кальцію і вітаміном D.

Натрій

Золедронова кислота–Віста містить 24, 00 мг/дозу натрію. Слід бути обережним при застосуванні препарату пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності і годування груддю.

Період вагітності

Немає достатніх даних про застосуваннязоледронової кислоти у вагітних жінок. Дослідження репродукції у тварин показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

Період годування груддю

Невідомо, чи потрапляєзоледронова кислота у грудне молоко.

Фертильність

Золедронову кислоту оцінювали у щурів на предмет можливого несприятливого впливу на фертильність. Результати досліджень не дозволили визначити впливзоледроновоїкислоти на фертильність у людини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами.

Побічні реакції препарату, такі якзапаморочення та сонливість, можуть впливати на здатність керувати автотранспортом абопрацювати з іншими механізмами, тому необхідна обережність під час керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами в період застосуванняЗоледронової кислоти -Віста.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засібвводять тільки лікарі, які мають досвід внутрішньовенного введеннябісфосфонатів.

Перед введенням 5 мл концентратуЗоледронової кислоти-Віста, що містить 4 мгзоледронової кислоти, розводять у 100 мл 0, 9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Готовий розчинЗоледронової кислоти-Вістадляінфузій вводять у вигляді одноразової внутрішньовенноїінфузії протягом щонайменше 15 хв.

КонцентратЗоледронової кислоти-Вістане можна змішувати з розчинами для інфузій, що містять кальцій або інші двовалентні катіони, такими яклактатнийрозчинРінгера, і необхідно вводити у вигляді одноразової внутрішньовенноїінфузії з використанням окремоїінфузійної системи.

Профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зіі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях

Дорослі, в тому числі пацієнти літнього віку

Рекомендована дозазоледронової кислоти становить 4 мг у виглядіінфузії кожні 3-4 тижні.

Пацієнтам також необхідне щоденне призначення препаратів кальціюперорально у дозі 500 мг і 400 МО вітаміну D надобу.

Привирішенніпитаннящодо лікування пацієнтів з метастатичним ураженням кісток дляпрофілактики симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, слід враховувати, що початок ефекту від лікування настає через 2-3 місяці.

Лікуваннягіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною

Дорослі, в тому числі пацієнти літнього віку

При застосуванні препарату у зв’язку згіперкальціємією (вміст кальцію в сироватці крові із коригуванням на альбумін ≥ 12, 0 мг/дл або 3, 0 ммоль/л) рекомендоване одноразове введення 4 мгзоледроновоїкислоти.

Порушення функції нирок

Гіперкальціємія, обумовлена злоякісною пухлиною

Лікуваннягіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною, у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок можливе після ретельної оцінки ризику застосування препарату та очікуваної користі. Клінічний досвід застосування препарату пацієнтам із рівнем креатиніну в сироватці крові > 400мкмоль/л або > 4, 5 мг/длвідсутній. Пацієнтам ізгіперкальціємією, обумовленою злоякісною пухлиною, з рівнем креатиніну в сироватці крові < 400мкмоль/л або < 4, 5 мг/длкорекція дози не потрібна.

Профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях

На початку лікування препаратом пацієнтів із множинною мієломою або метастатичним ураженням кісток внаслідок солідної пухлини слід визначити рівень креатиніну в сироватці крові і кліренс креатиніну. Кліренс креатиніну розраховується за формулоюКокрофта-Голтаі рівня креатиніну в сироватці крові. Золедронову кислоту-Віста не рекомендується застосовувати пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок до початку терапії (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Клінічні дослідження щодо застосуванняпрепаратупацієнтам із рівнем креатиніну в сироватці крові > 265мкмоль/л або ≥ 3 мг/длне проводилися.

Пацієнтам із метастатичним ураженням кісток при порушенні функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості до початку терапії (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) рекомендуються такі дози препарату:

Початковий рівень кліренсу креатиніну (мл/хв)

Рекомендована доза

препарату*

> 60

4мгзоледроновоїкислоти

50-60

3, 5мгзоледроновоїкислоти*

40-49

3, 3мгзоледроновоїкислоти*

30-39

3мгзоледроновоїкислоти*

*Дози розраховані з допущенням заданої AUC=0, 66мг•год/л (кліренс креатиніну 75 мл/хв). Для пацієнтів із порушеннями функції нирок передбачається зменшення дози до такого рівня, при якому досягається така AUC, як і в пацієнтів із кліренсом креатиніну 75 мл/хв.

Після початку терапії рівень креатиніну в сироватці крові слід вимірювати перед введенням кожної дозиЗоледронової кислоти-Віста. У разі порушення функції нирок лікування слід відмінити.

У процесі клінічних досліджень порушення функції нирок було визначене таким чином:

– для пацієнтів із нормальним початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (< 1, 4 мг/дл або < 124мкмоль/л) – підвищення на 0, 5 мг/длабо 44мкмоль/л;

– для пацієнтів зі зміненим початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (> 1, 4 мг/дл або > 124мкмоль/л) – підвищення на 1 мг/дл або 88мкмоль/л.

Під час клінічних досліджень терапіюЗоледроновою кислотою-Віставідновлювали після повернення рівня креатиніну до початкового рівня в межах 10 % початкової величини.

ТерапіюЗоледроновою кислотою-Віста слід відновлювати у тій же дозі, що й до переривання лікування.

Педіатричні популяції

Безпека та ефективність застосуваннязоледроновоїкислоти у дітей віком від 1 року до 17 років не з’ясована. Немає рекомендацій щодо способу застосування препарату дітям.

Інструкції щодо приготування дозЗоледронової кислоти-Віста

Для внутрішньовенного введення.

5 мл концентратуЗоледронової кислоти-Віста, що містить 4 мгзоледронової кислоти, слід розвести у 100 мл стерильного 0, 9 % розчину натрію хлориду або 5 % глюкози для внутрішньовенноїінфузії.

Пацієнтамізпорушеннямифункціїнирок легкогоабосередньогоступенятяжкостірекомендованізниженідози препаратуЗоледронова кислота-Віста.

Інструкція щодо приготування знижених дозЗоледронової кислоти-Віста.

Набрати відповідний об’єм концентрату, як вказано нижче:

– 4, 4 мл відповідає 3, 5 мг;

– 4, 1 мл відповідає 3, 3 мг;

– 3, 8 мл відповідає 3 мг.

Необхідну кількість рідкого концентрату слід розвести у 100 мл стерильного 0, 9 % розчину натрію хлориду або 5 % глюкози для внутрішньовенноїінфузії.

Перед введеннямЗоледронової кислоти-Віста і після цього потрібно забезпечити достатню гідратацію пацієнта.

Діти.

Безпека та ефективність застосуваннязоледроновоїкислоти дітям не встановлена.

Передозування.

Клінічний досвід терапії гострого передозуваннязоледроновоюкислотою обмежений. Повідомлялося про помилкове застосуваннязоледронової кислоти у дозі до 48 мг. Пацієнти, яким застосували дозу препарату, що перевищує рекомендовану, повинні знаходитисяпід постійним медичним наглядом, оскільки може виникнути порушення функції нирок (у т. ч. ниркова недостатність), зміна електролітного складу сироватки (у т. ч. концентрацій кальцію, фосфатів і магнію). При виникненнігіпокальціємії рекомендується проведенняінфузії кальціюглюконатуза клінічними показниками. Лікування симптоматичне.

Побічні реакції.

Протягом трьох днів після застосування препаратуЗоледронова кислота-Віста зазвичай повідомлялося прогострофазні реакції, симптоми яких включали біль у кістках, гарячку, слабкість, артралгію, міалгію, озноб та артрити з набряками суглобів. Ці симптоми зазвичай зникають протягом декількох днів.

У разі застосуванняЗоледронової кислоти-Віставиявлено такі важливі побічні реакції:

порушення ниркової функції, некроз щелепи, гострофазніреакції, гіпокальціємія, порушення зору, фібриляція передсердь, анафілаксія, інтерстиціальна хвороба легенів.

Інформація про частоту небажаних реакцій при застосуванніпрепарату у дозі 4 мг ґрунтується головним чином на даних, отриманих при проведенні тривалої терапії.

Небажані реакції, пов’язані із застосуваннямЗоледронової кислоти-Віста, подібні до тих, про які повідомлялося при застосуванні іншихбісфосфонатів, і можуть розвиватися приблизно в однієї третини всіх пацієнтів.

Інформація пронижчевказаніпобічні реакції була зібрана під час клінічних досліджень, переважно після тривалого лікуваннязоледроновою кислотою.

Побічні реакції класифіковані за частотою їх виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна оцінити, виходячи з наявних даних).

З боку системи крові та лімфатичної системи:

часто – анемія;

нечасто –тромбоцитопенія, лейкопенія;

рідко –панцитопенія.

З боку нервової системи:

часто – головний біль;

нечасто – парестезія, запаморочення, смакові розлади, гіпостезія, гіперстезія, тремор, сонливість;

дуже рідко – епілептичні напади, гіпостезія, заціпеніння та тетанія (вторинний догіпокальціємії).

З боку психіки:

нечасто – занепокоєність, розлади сну;

рідко – сплутаність свідомості.

З боку органів зору:

часто – кон’юнктивіт;

нечасто – помутніння зору, склерит та запалення очниці;

рідко –увеїт;

дуже рідко –епісклерит.

З боку шлунково-кишкового тракту:

часто – нудота, блювання, анорексія;

нечасто – діарея, запор, абдомінальний біль, диспепсія, стоматит, сухість у роті.

З боку дихальної системи:

нечасто–диспное, кашель, бронхоконстрикція;

рідко –інтерстиціальнахвороба легенів.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

нечасто – свербіж, висипання (включаючиеритематозні тамакулярнівисипання), підвищена пітливість.

З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини:

часто – біль у кістках, міалгія, артралгія, генералізований біль;

нечасто – м’язові судоми, остеонекроз щелепи;

дужерідко –остеонекроз зовнішнього слухового проходу (несприятливі реакції, типові длябісфосфонатів) та інших кісток, включаючи стегнову кістку і кістки таза.

З боку серцево-судинної системи:

нечасто – артеріальна гіпертензія, артеріальнагіпотензія, фібриляція передсердь, артеріальнагіпотензія, що спричинюєсинкопетациркуляторний колапс;

рідко – брадикардія, серцева аритмія (вторинна догіпокальціємії).

З боку нирок та сечостатевої системи:

часто – ниркові порушення;

нечасто – гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія;

рідко – набутий синдромФанконі.

З боку імунної системи:

нечасто – реакціїгіперчутливості;

рідко –ангіоневротичний набряк.

Загальні порушення і реакції у місці застосування препарату:

нечасто – гарячка, грипоподібний стан (включаючи стомленість, озноб, нездужання і припливи);

іноді – реакції у місці ін’єкції (включаючи біль, подразнення, припухлість, затвердіння), астенія, периферичний набряк, біль у грудях, збільшення маси тіла, анафілактичні реакції/шок, кропив’янка;

рідко – артрит та набряки суглобів як симптомигострофазової реакції.

Відхилення лабораторних показників:

дуже часто –гіпофосфатемія;

часто – підвищення рівня креатиніну і сечовини в крові, гіпокальціємія;

нечасто –гіпомагніємія, гіпокаліємія;

рідко –гіперкаліємія, гіпернатріємія.

Порушення функції нирок

При застосуванніпрепарату зафіксовано порушення функції нирок. На підставі аналізу даних з безпеки, отриманих у процесі реєстраційних дослідженьЗоледронової кислоти-Віста щодо попередження небажаних явищ, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів із поширеними злоякісними захворюваннями частота порушень функції нирок, які вважалися пов’язаними ізЗоледроновою кислотою-Віста, була такою: множинна мієлома –3, 2 %, рак простати – 3, 1 %, рак молочної залози – 4, 3 %, рак легень та інші солідні пухлини – 3, 2 %. Фактори, що можуть підвищувати ризик порушення функції нирок, включають дегідратацію, попереднє порушення функції нирок, багаторазові курси лікуванняЗоледроновою кислотою-Віста або іншимибісфосфонатами, а також одночасне застосування іншихнефротоксичнихзасобів або скорочення рекомендованого часуінфузії. Повідомлялося про випадки порушення функції нирок, прогресування ниркової недостатності і виникнення необхідності проведення гемодіалізу при першому або одноразовому застосуваннізоледронової кислоти у дозі 4 мг.

Остеонекроз щелепи

Про випадкиостеонекрозу (в основному щелепи) повідомлялося переважно у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які отримувалиЗоледронову кислоту-Віста. Багато хто з цих пацієнтів мав прояви місцевої інфекції, включаючи остеомієліт. Більшість випадків були пов’язані зі стоматологічними процедурами, такими як видалення зуба. Остеонекроз щелепи має багато встановлених факторів ризику, зокрема діагностований рак, супутня терапія (наприклад, хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди) та супутні захворювання (наприклад, анемія, коагулопатія, інфекції, захворювання ротової порожнини).

Хоча причинно-наслідкового зв’язку не доведено, цим пацієнтам рекомендовано уникатиінвазивних стоматологічних процедур.

Фібриляція передсердь

У процесірандомізованого подвійного сліпого контрольованого клінічного дослідження, в якому оцінювалася ефективність і безпека застосуваннязоледронової кислоти пацієнткам ізпостменопаузальнимостеопорозом, загальна частота розвитку фібриляції передсердь становила 2, 5% у групі пацієнток, які отримувализоледронову кислоту в дозі 5 мг, і 1, 9 % – у групі плацебо. Причина виникнення підвищеної частоти розвитку фібриляції передсердь невідома.

Гострофазові реакції

Ці небажані реакції включають гарячку, міалгію, головний біль, біль у кінцівках, нудоту, блювання, діарею та артралгію, а також артрит з асоційованим опуханням суглобів, які можуть проявитися протягом перших 3 днів післяінфузіїЗоледронової кислоти-Віста. Зазначену реакцію називають грипоподібним синдромом, або синдромом після отримання препарату.

Атипові переломи стегнової кістки

Протягом періодупостреєстраційного застосування рідко повідомлялося про такі реакції, як гостріпідвертлюговітадіафізарні переломи стегнової кістки (небажана реакція набісфосфонати).

Побічні реакції, зумовленігіпокальціємією

Гіпокальціємія є важливим ідентифікованим ризиком при застосуванніЗоледронової кислоти-Віста за зареєстрованими показаннями. Дані клінічних та постмаркетингових досліджень свідчать про зв’язок між терапієюЗоледроновою кислотою-Віста, повідомленнями прогіпокальціємію та розвитком вторинних серцевих аритмій. Крім того, є дані про зв’язок міжгіпокальціємією та повідомленнями про вторинні неврологічні реакції, включаючи епілептичні напади, гіпостезію, заціпеніння та тетанію.

Несумісність.

Концентрат препаратуЗоледронова кислота-Віста підлягає розведенню у стерильному 0, 9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині глюкози. Концентрат препарату не можна змішувати з розчинами для інфузій, що містять кальцій або інші двовалентні катіони, такими яклактатнийрозчинРінгера, і необхідно вводити у вигляді одноразовоїінфузії з використанням окремої системи для інфузій.

Дослідження зі скляними флаконами, а також кількома типамиінфузійних пакетів таінфузійнихсистем, виготовлених із полівінілхлориду, поліетилену та поліпропілену (попередньо заповнених 0, 9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози), показали відсутність несумісності з вищезазначеними пакувальними матеріалами.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Не потребує спеціальних умов зберігання. Після розкриття флакона розчин хімічно і фізично стабільний протягом 24 годин при температурі 2 – 8 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 5 мл у флаконі, по 1 флакону концентрату в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Актавіс ІталіяС. п. А.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Віа Пастер, 10 - 20014 Нервіано (Мілан), Італія.