ТАРЦЕВА таблетки 100 мг

Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд

Rp

Форма випуску та дозування

Таблетки, 100 мг
Таблетки, 150 мг

Таблетки, 100 мг

Упаковка

Блістер №10x3

Блістер №10x3

від 46275 грн

Аналоги

Rp

ЕРТІНОБ 100 мг

НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.(TR)

Таблетки

Класифікація

Класифікація еквівалентності

N/A

info

Діюча речовина

ЕРЛОТИНІБ

ATX

-

Форма товару

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/5372/01/02

Дата останнього оновлення: 13.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 21.09.2021
  • Склад: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить ерлотинібу 100 мг у формі ерлотинібу гідрохлориду 109, 29 мг
  • Торгівельне найменування: ТАРЦЕВА®
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище30°С.
  • Фармакотерапевтична група: Антинеопластичні засоби. Інгібітори протеїнкінази. Ерлотиніб.

Упаковка

Блістер №10x3

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ТАРЦЕВА®

(TARCEVA®)

Склад:

діюча речовина: erlotinib;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить ерлотинібу 100 мг у формі ерлотинібу гідрохлориду 109, 29 мг або ерлотинібу 150 мг у формі ерлотинібу гідрохлориду 163, 93 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; натрію крохмальгліколят (тип А); магнію стеарат; натрію лаурилсульфат;

плівкова оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки 100 мг: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого до жовтуватого кольору, з відбитком Т 100 з одного боку;

таблетки 150 мг: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого до жовтуватого кольору, з відбитком Т 150 з одного боку.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Інгібітори протеїнкінази. Ерлотиніб.

Код АТXL01XE03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ерлотиніб – інгібітор тирозинкінази рецептора епідермального фактора росту/рецептора 1 типу епідермального фактора росту людини (EGFR, також відомого як HER1). Ерлотиніб спричиняє виражене пригнічення внутрішньоклітинного фосфорилювання EGFR. EGFR експресується на клітинній поверхні як нормальних, так і ракових клітин. На доклінічних моделях інгібування фосфотирозину EGFR призводить до зупинки росту та/чизагибелі клітин. МутаціїEGFRможуть призводити до постійної активації антиапоптозних та проліфераційних сигнальних шляхів. Висока ефективність ерлотинібу для блокування EGFR-опосередкованого передавання сигналів у таких позитивних на мутацію EGFR пухлинах, пояснюється міцним зв’язуванням ерлотинібу з ділянкою зв’язування АТФ у мутованому домені кінази EGFR. Завдяки блокуванню низхідного передавання сигналів проліферація клітин зупиняється і відбувається індукція загибелі клітин шляхом природного апоптозу. На мишачих моделях посиленої експресії цих мутацій, що активують EGFR, спостерігається регресування пухлин.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Максимальна концентрація ерлотинібу у плазмі крові досягається приблизно через 4 години після перорального прийому. Дослідження за участі здорових добровольців дозволило оцінити абсолютну біодоступність препарату, що становить 59 %. Експозиція після перорального прийому може підвищуватися під впливом їжі.

Розподіл.

Ерлотиніб має середній уявний об’єм розподілу 232 л і розподіляється упухлинній тканинілюдини. У дослідженні за участю 4 пацієнтів (3 з недрібноклітинним раком легень [НДКРЛ] та 1 з раком гортані), які приймали препарат Тарцева®у дозі 150 мг на добу, зразки пухлини, отримані під час операції на 9-й день лікування, містили у тканині ерлотиніб в середньому у концентрації 1185 нг/г тканини. Це відповідає загалом у середньому 63 % (діапазон від 5 до 161 %) максимальної плазматичної концентрації у рівноважному стані. Первинні активні метаболіти були присутні у пухлині в середньому у концентрації 160 нг/г тканини, що відповідає загальному середньому значенню 113 % (діапазон 88–130 %) максимальної плазматичної концентрації у рівноважному стані. Звʼязування з білками плазми становить близько 95 %. Ерлотиніб зв’язується з сироватковим альбуміном та альфа-1-кислим глікопротеїном (ААG).

Метаболізм.

Ерлотиніб метаболізується в печінці під впливом печінкових цитохромів системи цитохрому, головним чином за участю ферментівCYP3А4, меншою мірою –CYP1А2. Позапечінковий метаболізм ерлотинібу відбувається під впливом CYP3A4 у тонкому кишечнику, CYP1A1 у легенях та CYP1В1 у пухлинній тканині також можуть бути задіяні у метаболічному кліренсі ерлотинібу. Метаболізм відбувається трьома шляхами: 1) О-диметилювання одного або обох бічних ланцюгів з подальшим окисленням до карбонових кислот; 2) окиснення ацетиленової частини молекули з подальшим гідролізом до арилкарбонових кислот; 3) ароматичне гідроксилювання феніл-ацетиленової групи. Первинні метаболіти ерлотинібу OSI-420 та OSI-413, що утворюються в результаті О-деметилювання одного з бічних ланцюгів, є порівнянними з ерлотинібом за активністю у доклінічнихin vitroаналізах та наin vivoмоделях пухлин. Вони присутні у плазмі крові в концентраціях, що становлять < 10 % концентрації ерлотинібу, їх фармакокінетика є подібною фармакокінетиці ерлотинібу.

Виведення.

Метаболіти ерлотинібу виводяться переважно з калом (> 90 %), нирками – невелика кількість перорально прийнятої дози (приблизно 9 %). Менше 2% перорально прийнятої дози виводиться у вигляді вихідної речовини. Популяційний фармакокінетичний аналіз за участю 591 пацієнта при застосуванні Тарцеви® у вигляді монотерапії показав, що середній уявний кліренс становить 4, 47 л/год з медіаною періоду напіввиведення 36, 2 год. Отже, можна очікувати, що час до досягнення плазматичної концентраціїу рівноважному станістановитиме приблизно 7–8 днів.

Фармакокінетика в особливих популяціях хворих.

За даними популяційного фармакокінетичного аналізу не було виявлено клінічно значущих залежностей між прогнозованим уявним кліренсом та віком, масою тіла, статтю чи етнічною належністю пацієнта. Фармакокінетика ерлотинібукорелювала з такими показниками у пацієнтів, як концентрації загального білірубіну в сироватці крові, альфа-1-кислого глікопротеїну (AAG) та паління на даний час. Збільшення концентрацій загального білірубіну в сироватці крові та AAG асоціювалося зі зниженням кліренсу ерлотинібу. Клінічне значення цього явища невідоме. Однак у курців спостерігається прискорений кліренс ерлотинібу, що було підтверджено в ході фармакокінетичного дослідження застосування одноразової дози ерлотинібу 150 мг пацієнтам, які не палять, і курцям, які палять на даний час. Середнє геометричне максимальної концентрації(Cmax)становило 1056 нг/мл у осіб, які не палять, і 689 нг/мл у осіб, які палять, а середнє співвідношення у осіб, які не палять та у курців, – 65, 2 % (95 % ДІ: 44, 3 – 95, 9; р = 0, 031). Середнє геометричнеAUC0-infстановило 18726 нг год/мл у осіб, які не палять і 6718 нг год/мл у осіб, які палять, із середнім співвідношенням 35, 9% (95 % ДІ: 23, 7 – 54, 3; р < 0, 0001). Середнє геометричне концентрації за 24 години становило 288 нг/мл у осіб, які не палять, і 34, 8 нг/мл у курців із середнім співвідношенням 12, 1% (95 % ДІ: 4, 82 – 30, 2; р = 0, 0001). У базовому дослідженні ІІІ фази у пацієнтів-курцівна даний час з недрібноклітинним раком легень мінімальна рівноважна плазматична концентрація становила 0, 65 мкг/мл (n=16), що в 2 рази нижче, ніж у пацієнтів, які палили раніше/у осіб, які не палять (1, 28 мкг/мл, n=108). Це супроводжувалося збільшенням плазматичного кліренсу ерлотинібу на 24%.

У дослідженні фази І з підвищенням дози за участю пацієнтів з НДКРЛ, які палили під час дослідження, фармакокінетичний аналіз у рівноважному стані показав дозопропорційне зростання експозиції ерлотинібу після збільшення дози препарату Тарцева®від 150 мг до максимальної переносимої дози 300 мг. Рівноважна мінімальна плазматична концентрація після прийому дози 300 мг у тих, хто продовжує палити, у цьому дослідженні дорівнювала 1, 22 мкг/мл (n=17). Див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

Враховуючи результати фармакокінетичних досліджень, тим, хто палить, рекомендується припинити палити під час приймання препарату Тарцева®, оскільки інакше можливе зменшення плазматичної концентрації препарату.

За даними популяційного фармакокінетичного аналізу, в присутностіопіоїдів експозиція ерлотинібу збільшувалася приблизно на 11 %.

Другий популяційний фармакокінетичний аналіз проводився із залученням даних щодо ерлотинібу, отриманих у 204 пацієнтів з раком підшлункової залози, які приймали ерлотиніб у комбінації з гемцитабіном. Цей аналіз показав, що коваріанти, які впливали на кліренс ерлотинібу у пацієнтів з раком підшлункової залози, були практично такими ж, як і у попередніх фармакокінетичних аналізах в умовах монотерапії. Нових ефектів коваріант виявлено не було. Одночасний прийом гемцитабіну не впливає на плазматичний кліренс ерлотинібу.

Діти

Спеціальні дослідження за участі дітей не проводилися.

Пацієнти літнього віку

Спеціальні дослідження за участю літніх пацієнтів не проводилися.

Порушення функції печінки.

Кліренс ерлотинібу відбувається в основному через печінку. У пацієнтів з солідними пухлинами та помірним порушенням функції печінки (оцінка 7–9 балів за шкалою Чайлд-Пʼю) середні геометричні значення AUC0-tта Cmaxерлотинібу становили 27000 нг•год/мл та 805 нг/мл відповідно порівняно з 29300 нг•год/мл та 1090 нг/мл у пацієнтів з нормальною функцією печінки, в тому числі у пацієнтів з первинним раком печінки або печінковими метастазами. Хоча Cmax була статистично значуще нижчою у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки, ця відмінність не вважається клінічно значущою. Немає даних стосовно впливу тяжкої дисфункції печінки на фармакокінетику ерлотинібу. В ході популяційного фармакокінетичного аналізу підвищення концентрації загального білірубіну в сироватці крові асоціювалося зі сповільненою швидкістю виведення ерлотинібу.

Порушення функції нирок.

Ерлотинібта його метаболіти виводяться нирками в незначних кількостях –менше 9% одноразової дозививодиться з сечею. В ході популяційного фармакокінетичного аналізу клінічно значимий звʼязок не спостерігався між кліренсом ерлотинібу і кліренсом креатиніну. Немає даних щодо пацієнтів із кліренсом креатиніну < 15 мл/хв.

Клінічні характеристики.

Показання.

Недрібноклітинний рак легень

Перша лінія лікування пацієнтів з місцевопоширеним або метастатичним недрібноклітинним раком легень з EGFR-активуючими мутаціями.

Препарат Тарцева®також показаний для переведення на підтримуюче лікування пацієнтів з місцевопоширеним або метастатичним недрібноклітинним раком легень (НДКРЛ) зEGFR-активуючими мутаціями і стабільним перебігом захворювання після хіміотерапії першої лінії.

Препарат Тарцева®також показаний для лікування місцевопоширеного або метастатичного недрібноклітинного раку легень після неефективного проведення щонайменше однієї попередньої схеми хіміотерапії. Пацієнтам з пухлинами без EGFR-активуючих мутацій препарат Тарцева®показаний, коли інші варіанти лікування не підходять для застосування.

При призначенні препарату Тарцева®слід враховувати фактори, пов’язані з пролонгованою виживаністю. Переваг щодо виживаності або інших клінічно значущих ефектів лікування не продемонстровано у пацієнтів з пухлинами, що не мають рецепторів епідермального фактора росту (EGFR) за результатами імуногістохімічного дослідження.

Рак підшлункової залози

Лікування метастатичного раку підшлункової залози, у комбінації з гемцитабіном.

При призначенні препарату Тарцева®слід враховувати фактори, пов’язані з пролонгованою виживаністю.

Переваг щодо виживаності не було продемонстровано у пацієнтів з місцевопоширеним раком підшлункової залози.

Протипоказання.

Гіперчутливість до ерлотинібу або до будь-якої допоміжної речовини, зазначеної у розділі «Склад».

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії проводилися лише за участю дорослих.

Ерлотиніб та інші субстратиCYP

Ерлотиніб є потужним інгібіторомCYP1A1 і помірним інгібіторомCYP3А4 іCYP2С8, а також потужним інгібітором глюкуронізаціїUGT1A1invitro.

Фізіологічне значення потужного інгібуванняCYP1A1 невідоме у зв’язку з дуже обмеженою експресієюCYP1A1 у тканинах людини.

При застосуванні ерлотинібу з ципрофлоксацином, помірнимінгібітором CYP1A2, експозиція ерлотинібу (AUC)суттєво збільшується на 39 %, а максимальна концентрація (Cmax) статистично достовірно не змінювалася. Подібним чином експозиція (AUC) активного метаболіту збільшується на 60 % та 48 %для AUC та Cmaxвідповідно. Клінічне значення такого збільшення експозиції не встановлене. Тому необхідно бути обережними при призначенні препарату Тарцева® з ципрофлоксацином чи потужними інгібіторами CYP1A2 (наприклад, флувоксаміном). Якщо спостерігаються побічні реакції, пов’язані з ерлотинібом, дозу препарату можна зменшити.

Попереднє лікування чи супутнє застосування препарату Тарцева®не призводило до зміни кліренсу прототипових субстратівCYP3A4 – мідазоламу та еритроміцину. Однак відзначалося зниження біодоступності при пероральному прийомі мідазоламу до 24 %. В ході іншого клінічного дослідження було доведено, що ерлотиніб не впливає на фармакокінетику субстратуCYP3A4/2С8 паклітакселу при одночасному застосуванні. У зв’язку з цим значимі взаємодії з кліренсом інших субстратівCYP3A4 малоймовірні.

Інгібування глюкуронізації може спричиняти взаємодії з лікарськими засобами, що є субстратамиUGT1A1 та виводяться виключно за допомогою цього метаболічного шляху. Пацієнтам з низьким рівнем експресіїUGT1A1 або генетично обумовленими розладами глюкуронізації (наприклад, синдром Жильбера), можливе збільшення концентрації білірубіну в сироватці крові, тому їх лікування вимагає обережності.

Ерлотиніб метаболізується в печінці за участю печінкових цитохромів у людини, переважно ферментівCYP3A4, меншою мірою –CYP1A2. Позапечінковий метаболізм за участюCYP3A4 в тонкому кишечнику, CYP1A1 у легенях іCYP1В1 в тканині пухлини також потенційно сприяють метаболічному кліренсу ерлотинібу. Можливі потенційні взаємодії з діючими речовинами, що метаболізуються під впливом цих ферментів або є їх індукторами чи інгібіторами.

Потужні інгібітори активностіCYP3А4 знижують метаболізм ерлотинібу і збільшують його концентрацію у плазмі крові. У клінічному дослідженні одночасний прийом ерлотинібу з кетоконазолом (200 мг перорально двічі на добу протягом 5 днів) – потужним інгібітором CYP3A4 – призвело до зростання експозиції ерлотинібу (на 86 % AUC і на 69 % Cmax). Необхідно бути обережними при призначенні препарату Тарцева® з потужними інгібіторамиCYP3А4, зокрема протигрибковими засобами азолового ряду (кетоконазол, ітраконазол, вориконазол), інгібіторами протеази, еритроміцином, кларитроміцином. У разі розвитку токсичності необхідно зменшити дозу препарату Тарцева®.

Потужні індуктори активностіCYP3А4 збільшують метаболізм ерлотинібу і значно знижують його концентрацію у плазмі крові. У клінічному дослідженні одночасне застосування ерлотинібу та рифампіцину (600 мг перорально 1 раз на добу протягом 7 днів) – потужного індуктора CYP3A4 – призводить до зниження медіаниAUCерлотинібу на 69%. За умови одночасного застосування рифампіцину з одноразовою дозою 450 мг препарату Тарцева®середня експозиція ерлотинібу (AUC) становить 57, 5% такої після одноразового прийому Тарцеви® у дозі 150 мг при відсутності терапії рифампіцином. Слід уникати одночасного застосування препарату Тарцева®та індукторівCYP3А4. Пацієнтам, які потребують супутнього лікування препаратом Тарцева® і потужним індукторомCYP3A4 (таким, як рифампіцин), слід розглянути питання про підвищення дози препарату Тарцева®до 300 мг при ретельному спостереженні за станом пацієнтаз точки зору безпеки(у тому числі за функцією нирок, печінки і рівнем електролітів сироватки крові). При добрій переносимості протягом більше 2 тижнів дозу препарату Тарцева®можна збільшити до 450 мг при ретельному контролі безпеки. Зниження експозиції ерлотинібу можливе при одночасному застосуванні з іншими індукторамиCYP3A4 (фенітоїн, карбамазепін, барбітурати, препарати, що містять звіробій). Застосування цих засобів у комбінації з ерлотинібом вимагає обережності. За можливістю слід призначити альтернативні лікарські засоби, що не є потужними індукторамиCYP3A4.

Ерлотиніб та антикоагулянти, похідні кумарину

Відзначено підвищення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) і кровотеч, в тому числі окремі випадки з летальним наслідком, при застосуванні препарату Тарцева®та антикоагулянтів, похідних кумарину, включаючи варфарин. Пацієнтам, які отримуютьантикоагулянти групипохіднихкумарину, необхідно регулярно контролювати протромбіновийчас або МНВ.

Ерлотиніб та статини.

При комбінованому застосуванні препарату Тарцева®та статинів може підвищуватися ризик виникнення статиніндукованої міопатії, у тому числі рабдоміолізу, що спостерігається рідко.

Ерлотиніб та пацієнти, які палять

Результатифармакокінетичної взаємодії упацієнтів, які не палять, і тих, хто палить на даний момент, показали, що паління зменшуєAUCinf, Cmax і концентрацію ерлотинібу в плазмікровічерез 24 години у 2, 8; 1, 5 та 9 разів відповідно. Тому курцям потрібно радити припинити палити якнайраніше до початку лікування препаратом Тарцева® у зв’язку зі зниженням концентрацій ерлотинібу у плазмі крові при продовженні паління. З огляду на результати дослідження CURRENTS, не було отримано даних на користь застосування активним курцям вищої дози ерлотинібу 300 мг при порівнянні з рекомендованою дозою 150 мг. Дані з безпеки були порівняними для доз 300 мг та 150 мг; однак спостерігалося суттєве підвищення частоти висипання, iнтерстиціального захворювання легень та діареї у пацієнтів, які отримують більш високі дози ерлотинібу (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Фармакокінетика»).

Ерлотиніб та інгібітори Р-глікопротеїну

Ерлотиніб є субстратом для транспортера діючої речовини Р-глікопротеїну. Одночасне застосування препарату Тарцева®та інгібіторів Р-глікопротеїну (наприклад циклоспорину і верапамілу) може призвести до порушення розподілу та/чи виведення ерлотинібу. Наслідки такої взаємодії, зокрематоксичний вплив нацентральну нервову систему не встановлені. Необхідно бути обережними у таких ситуаціях.

Ерлотиніб та лікарські засоби, що впливають на рН

Ерлотиніб характеризується зниженою розчинністю при рівні рН вище 5. Лікарські засоби, що впливають на рН у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, можуть впливати на розчинність ерлотинібу і його біодоступність. При одночасному застосуванні препарату Тарцева® з омепразолом, інгібітором протонної помпи, експозиція ерлотинібу (AUC) і максимальна його концентрація (Cmax) зменшувалися на 46% та 61% відповідно. При цьомуTmax чи період напіввиведення не змінювалися. При одночасному застосуванні препарату Тарцева® з ранітидином (300 мг), антагоністом Н2-рецепторів, експозиція ерлотинібу (AUC) і максимальна його концентрація (Cmax) зменшувалися на 33% і 54% відповідно. Малоймовірно, що збільшення дози препарату Тарцева®при одночасному прийомі з такими препаратами може компенсувати зниження його експозиції. Однак у тих випадках, коли препарат Тарцева®призначався за 2 години до або через 10 годин після прийому ранітидину (150 мг 2 рази на добу), AUC іCmaxерлотинібу зменшувалися лише на 15 % і 17 % відповідно. Вплив антацидних засобів на всмоктування ерлотинібу не вивчався, однак можливе порушення всмоктування ерлотинібу, що може призвести до зниження рівня ерлотинібу в плазмі крові. Отже, слід уникатикомбінованого застосуванняерлотинібу з інгібіторами протонної помпи. У разі необхідності терапії антацидними засобами під час застосування препарату Тарцева®ці лікарські засоби слід приймати щонайменше за 4 години до або через 2 години після прийому добової дози препарату Тарцева®. Якщо призначається ранітидин, його прийом необхідно чергувати з прийомом препарату Тарцева®: препарат слід приймати щонайменше за 2 години до або через 10 годин після прийому ранітидину.

Ерлотиніб та гемцитабін

У ході дослідженняIb фази не було виявлено ні суттєвого впливу гемцитабіну на фармакокінетику ерлотинібу, нісуттєвого впливуерлотинібу на фармакокінетику гемцитабіну.

Ерлотиніб та карбоплатин/паклітаксел

Ерлотиніб збільшує концентрацію платини в плазмі крові. У клінічному дослідженні одночасне застосування ерлотинібу з карбоплатином і паклітакселом призвело до статистично значущого підвищення експозиції загальної платини AUC0-48на 10, 6 %. Незважаючи на статистичну достовірність, вважається, що величина цієї різниці не має клінічного значення. У клінічній практиці можливі інші супутні фактори, що зумовлюють зростання експозиції карбоплатину, такі як порушення функції нирок. Значущого впливу карбоплатину чи паклітакселу на фармакокінетику ерлотинібу не спостерігалося.

Ерлотиніб та капецитабін

Капецитабін може збільшувати концентрацію ерлотинібу. Після прийому ерлотинібу у комбінації з капецитабіном відзначалося статистично значиме збільшення AUC ерлотинібу та пограничне збільшення Cmaxпорівняно зі значеннями, отриманими в іншому дослідженні, в якому ерлотиніб застосовували у вигляді монотерапії. Не виявлено значного впливу ерлотинібу на фармакокінетику капецитабіну.

Ерлотиніб та інгібітори протеасом

З огляду на механізм дії, можна очікувати, що інгібітори протеасом, в тому числі бортезоміб, впливатимуть на дію інгібіторіврецептора епідермального фактору росту (EGFR), в тому числі ерлотинібу. На користь такого впливу свідчать обмежені клінічні дані та результати доклінічних досліджень, що показали деградацію EGFR під впливом протеасом.

Особливості застосування.

Проведення досліджень на мутації рецепторів епідермального фактора росту (EGFR)

При вирішенні питання про застосування препарату Тарцева® як першої лінії або підтримуючого лікування з приводу місцевопоширеного або метастатичного НДКРЛ важливо визначити статус мутації EGFR.

Згідно з місцевою медичною практикою слід застосовувати валідований, надійний та чутливий тест із заданою межею позитивності і продемонстрованою корисністю у визначенні статусу мутації EGFR із використанням ДНК пухлини із зразка тканини або вільно циркулюючої ДНК(вц-ДНК) зі зразка крові (плазми).

Якщо застосовується тест вц-ДНК на основі плазми і результати щодо активуючих мутацій є негативними, при можливості слід провести тест на тканині, оскільки існує вірогідність помилково негативних результатів тесту на основі плазми.

Застосування пацієнтами, які палять

Курцям потрібно радити припинити палити, оскільки концентрація ерлотинібу в плазмі крові у курців знижена порівняно з такою у пацієнтів, які не палять. Ступінь зниження концентрації ерлотинібу в плазмі крові, вірогідно, є клінічно значимим (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Фармакокінетика»).

Інтерстиціальне захворювання легень

Випадки явищ, подібних доінтерстиціального захворювання легень (ІЗЛ-подібні явища), включаючи явища з летальним наслідком, нечасто спостерігалося у хворих з недрібноклітинним раком легень, раком підшлункової залози або іншими поширеними солідними пухлинами, які отримувалилікування препаратом Тарцева®. У базовому дослідженні BR. 21 у пацієнтів з недрібноклітинним раком легень, які отримували плацебо або препарат Тарцева®, частота ІЗЛ становила 0, 8 % у кожній групі. За даними мета-аналізу рандомізованих контрольованих клінічних досліджень НДКРЛ (за винятком досліджень фази І та фази II з однією групою у зв’язку з відсутністю контрольних груп) частота ІЗЛ-подібних явищ становила 0, 9% у групах застосування препарату Тарцева® та 0, 4% у контрольних групах. У дослідженні раку підшлункової залози при застосуванні у комбінації з гемцитабіном частота випадків ІЗЛ-подібних явищ у хворих з раком підшлункової залози, які отримували препарат Тарцева® і гемцитабін, становила 2, 5 % порівняно з 0, 4% у групі пацієнтів, які отримували гемцитабін та плацебо. Повідомлені діагнози у пацієнтів, у яких запідозрили ІЗЛ-подібні явища, включали пневмоніт, променевий пневмоніт, пневмоніт внаслідок реакцій гіперчутливості, інтерстиціальну пневмонію, інтерстиціальне захворювання легень, облітеруючий бронхіоліт, фіброз легень, гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), інфільтрацію легень та альвеоліт. Симптоми виникаличерез кілька днів – кілька місяців після початку терапії препаратом Тарцева®. Часто були наявніспотворюючі чи сприяючі фактори, такі як супутня або попередня хіміотерапія, променева терапія, фонове паренхіматозне захворювання легень, метастатичне ураження легень або інфекція легень. Вища частота ІЗЛ (приблизно 5 % з рівнем смертності 1, 5 %) спостерігається у пацієнтів-учасників досліджень, які проводилися в Японії.

У пацієнтів з гострим початком нових та/або прогресуючих симптомів з боку легеньнезрозумілого походження (задишка, кашель і гарячка)лікування препаратомТарцева® необхідно тимчасово припинитидо діагностичного обстеження. Пацієнтів, які отримують одночасне лікування ерлотинібом і гемцитабіном, необхідно ретельно моніторувати щодо ймовірного розвитку ІЗЛ-подібної токсичності. У разі розвитку ІЗЛ необхідно відмінити застосування препарату Тарцева® і, якщо потрібно, розпочатинеобхідне лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Діарея, дегідратація, електролітний дисбаланс і ниркова недостатність

Діарея (включаючи дуже рідкі випадки з летальним наслідком) спостерігалася у близько 50 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Тарцева®. При виникненні тяжкої чи помірної діареї необхідно призначити, наприклад, лоперамід. У деяких випадках потрібно знизити дозу лікарського засобу. В ході клінічних досліджень дозу зменшували поетапно по 50 мг. Зниження дози кроками по 25 мг не вивчалося. При тяжкій або стійкій діареї, нудоті, анорексії або блюванні, що супроводжується дегідратацією, лікування препаратом Тарцева®слід призупинити і вжити відповідних заходів щодо усунення дегідратації (див. розділ «Побічні реакції»). Зрідка повідомлялося про випадки гіпокаліємії і ниркової недостатності (в тому числі з летальними наслідками). Деякі випадки були зумовлені тяжкою дегідратацією внаслідок діареї, блювання та/або анорексії, тоді як в інших випадкахінтерпретація була ускладнена супутньою хіміотерапією. У більш тяжких або стійких випадках діареї або випадках, що призводять до дегідратації, особливо в групах пацієнтів з обтяжливими факторами ризику (особливо при одночасному застосуванні хіміотерапії або інших препаратів, наявності симптомів або захворювань, або інших факторів схильності, включаючи літній вік), лікування препаратом Тарцева® слід перервати і вжити відповідних заходів щодо інтенсивної внутрішньовенної регідратації пацієнтів. Окрім того, у пацієнтів із ризиком розвитку дегідратації необхідно моніторувати функцію нирок і рівень електролітів, включаючи калій, у сироватці крові.

Гепатит, печінкова недостатність

На тлі застосування препарату Тарцева®зрідка повідомлялося про випадки печінкової недостатності (у тому числі летальні наслідки). До факторів, що ускладнюють інтерпретацію, належать раніше існуючі захворювання печінки, супутнє застосування гепатотоксичних лікарських засобів. Тому у даної категорії пацієнтів необхідно проводити періодичний контроль функції печінки. За наявності тяжких змін з боку печінкової функції лікування препаратом Тарцева®слід призупинити(див. розділ «Побічні реакції»). Лікування препаратом Тарцева®не рекомендується пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки.

Шлунково-кишкові перфорації

Пацієнти, які приймають препарат Тарцева®, належать до групи підвищеного ризику розвитку шлунково-кишкової перфорації, що спостерігається нечасто (у тому числі окремі випадки з летальним наслідком). Підвищений ризик шлунково-кишкової перфорації спостерігається у пацієнтів, які отримують супутнє лікування антиангіогенними засобами, кортикостероїдами, нестероїдними протизапальними засобами (НПЗП) та/або хіміотерапією на основі таксанів, а також пацієнти з пептичною виразкою або дивертикулярною хворобою в анамнезі. При виникненні шлунково-кишкової перфорації лікування препаратом Тарцева®слід відмінити остаточно (див. розділ «Побічні реакції»).

Бульозні та ексфоліативні ураження шкіри

Повідомлялося пробульозні, пухирцеві та ексфоліативні ураження шкіри, включаючи дуже рідкісні випадкисиндрому Стівенса-Джонсона/токсичний епідермальний некроліз, які в деяких випадках були летальними (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні бульозних, пухирцевих та ексфоліативних уражень шкіри лікування препаратом Тарцева®тимчасово відміняють або припиняють. Пацієнтам з бульозним та ексфоліативним ураженням шкіри слід провести обстеження щодо шкірних інфекцій та призначити лікування згідно з місцевими рекомендаціями щодо лікування.

Порушення з боку органів зору

Пацієнтів, у яких спостерігаються ознаки та симптоми, характерні для кератиту, а саме гостра поява або загострення наступних станів: запалення ока, сльозотеча, світлочутливість, потьмарення зору, біль та/або почервоніння очей, слід негайно направити на консультацію до офтальмолога. При підтвердженні діагнозу виразкового кератиту лікування препаратом Тарцева®відміняють тимчасово абоостаточно. При встановленні діагнозу кератит слід ретельно зважити користь та ризик продовження лікування препаратом Тарцева®. Пацієнтам з кератитом, виразковим кератитом або тяжкою сухістю очей в анамнезі препарат Тарцева® слід застосовувати з обережністю. Носіння контактних лінз також є фактором ризику розвитку кератиту і утворення виразок. Випадки перфорації або утворення виразок рогівки на тлі застосування препарату Тарцева®спостерігалися дуже рідко (див. розділ «Побічні реакції»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Потужні індуктори ферментів CYP3A4 можуть знижувати ефективність ерлотинібу, тоді як потужні інгібітори CYP3A4 можуть призводити до підвищеної токсичності. Слід уникати одночасного застосування препарату Тарцева® з лікарськими засобами цих типів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Інші форми взаємодії

Ерлотиніб характеризується зниженою розчинністю при рівні рН вище 5. Лікарські засоби, які змінюють рН у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту (ШКТ), наприклад, інгібітори протонної помпи, антагоністи Н2-рецепторів, антациди, можуть впливати на розчинність ерлотинібу і, відповідно, його біодоступність. Малоймовірно, що збільшення дози препарату Тарцева®при одночасному прийомі цих засобів може компенсувати зниження його експозиції. Слід уникати одночасного прийому препарату Тарцева® і інгібіторів протонної помпи. Наслідки одночасного застосування ерлотинібу з антагоністами Н2-рецепторів і антацидів невідомі, однак можливе зменшення біодоступності. Тому слід уникати одночасного застосування (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У разі необхідності терапії антацидними засобами під час застосування препарату Тарцева®ці лікарські засоби слід приймати щонайменше за 4 години до або через 2 години після прийому добової дози препарату Тарцева®.

Таблетки містять лактозу, тому їх не слід застосовувати пацієнтам з такими рідкісними спадковими проблемами, як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або мальабсорбція глюкози-галактози.

Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, по 100 мг містить 69, 21 мг лактози моногідрату.

Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, по 150 мг містить 103, 82 мг лактози моногідрату.

Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності. Надходження препарату у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану «систему збору відходів» при наявності такої.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Немає достатніх даних щодо застосування ерлотинібу у вагітних жінок. Дослідження на тваринах продемонстрували відсутність ознак тератогенної дії або пологових аномалій. Однак не можна виключити ймовірність негативного впливу на вагітність, оскільки під час досліджень на тваринах спостерігався підвищений рівень ембріофетальної летальності. Потенційний ризик для людини невідомий. Жінкам репродуктивного вікуслід рекомендуватиуникати вагітності та застосовувати надійні методи контрацепції під час лікування препаратом Тарцева®щонайменше протягом 2 тижнів після завершення лікування. Лікування вагітної жінки слід продовжувати лише тоді, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода.

Годування груддю

Невідомо, чи екскретується ерлотиніб у грудне молоко людини. Дослідження впливу препарату Тарцева®на вироблення молока або присутність препарату в грудному молоці не проводилися. Оскільки потенційна шкода для немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні, невідома, матерям слід порадити уникати грудного вигодовування під час лікування препаратом Тарцева®та протягом щонайменше 2 тижнів після отримання останньої дози.

Фертильність

Дослідженняна тваринах свідчать про відсутність порушення фертильності. Однак не можна виключити можливості небажаного впливу на фертильність, оскільки в дослідженнях на тваринах був показаний вплив на репродуктивні показники. Потенційний ризик для людини невідомий.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження впливу на здатністькеруватитранспортними засобамиабопрацювати зіншимимеханізмами не проводилися, протезастосуванняерлотинібунеасоціюється із порушеннями розумової діяльності.

Спосіб застосування та дози.

Лікування препаратом Тарцева®повинен проводити лікар, який має досвід застосування протиракової терапії.

Недрібноклітинний рак легень

Необхідно провести аналіз на мутації рецепторів епідермального фактора росту (EGFR) (див. розділ «Показання»).

Рекомендована доза препарату Тарцева®становить 150 мг 1 разнадобу щонайменше за1 годину доабо через2 години післявживанняїжі.

Рак підшлункової залози

Рекомендована доза препарату Тарцева®становить 100 мг 1 раз на добу щонайменше за 1 годину до або через 2 години після вживання їжі у комбінації з гемцитабіном (див. також інструкцію для медичного застосування гемцитабіну, показання – рак підшлункової залози).

Якщо у пацієнта протягом перших 4-8 тижнів лікування не з’являються висипання, слід розглянути питання щодо подальшої терапії препаратом Тарцева®(див. розділ «Фармакодинаміка»).

При необхідності корекції дози, дозу препарату слід зменшувати поетапно по 50 мг (див. розділ «Особливості застосування»). При одночасному застосуванні субстратів і модуляторівCYP3A4 може виникнути необхідність корекції дози (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Порушення функції печінки

Ерлотиніб елімінується шляхом печінкового метаболізму та виводиться з жовчю. Хоча експозиція ерлотинібу була подібною у пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості (7–9 балів за шкалою Чайлда–Пʼю) та пацієнтів з нормальною функцією печінки, необхідно проявляти обережність при застосуванні препарату Тарцева® у пацієнтів з печінковою недостатністю. При виникненні тяжких побічних реакцій дозу препарату Тарцева®необхідно зменшити чи перервати лікування. Безпека та ефективність застосування препарату Тарцева®хворим з тяжкою печінковою недостатністю (АСТ/СГОТ (аспартатамінотрансфераза/сироваткова глутамінова оксалоацетинова трансаміназа) та АЛТ/СГПТ (аланінамінотрансфераза/ сироваткова глутамінова піровиноградна трансаміназа) > 5 × верхньої межі норми (ВМН)) не вивчалися. Не рекомендується застосовувати препарат Тарцева®пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки(див. розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції нирок

Безпека та ефективність застосування препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок не вивчалися (концентрація креатиніну сироватки у 1, 5 рази більше верхньої межі норми (ВМН)). З огляду на фармакокінетичні дані корекція дози пацієнтам з нирковою недостатністю легкого і середнього ступеня тяжкостіне є необхідною (див. розділ «Фармакокінетика»). Застосовувати препарат Тарцева®не рекомендується пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю.

Застосування пацієнтами, які палять

Було показано, щопаління знижує експозицію ерлотинібу на 50-60%. Максимальна переносима доза препарату Тарцева®для хворих з недрібноклітинним раком легень, які палять на даний час, становить 300 мг. Для дози 300 мг не було продемонстровано покращеної ефективності у другій лінії лікування після неефективності хіміотерапії y порівнянні з рекомендованою дозою 150 мг у пацієнтів, які продовжуютьпалити. Дані з безпеки були порівняними для доз 300 та 150 мг; однак у пацієнтів, які отримують вищу дозу ерлотинібу, спостерігалося суттєве підвищення частоти висипання, інтерстиціального захворювання легень та діареї. Особам, які продовжують палити, рекомендується припинити паління(див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Фармакокінетика»).

Діти.

Безпека та ефективність застосування ерлотинібуза зареєстрованими показаннямипацієнтам віком до 18 років не встановлені. Застосування препарату Тарцева® у дітей не рекомендується.

Передозування.

Симптоми

Однократний пероральний прийом препарату Тарцева® у дозах до 1000 мг здоровими добровольцями, та до 1600 мг пацієнтами з раком переносився задовільно. Переносимість багатократного прийому препарату двічі на добу у дозі 200 мг у здорових добровольців погіршувалася лише після кількох днів приймання. Згідно з даними цих досліджень, у разі перевищення рекомендованої дози можливі тяжкі побічні реакції: діарея, висипання та, ймовірно, підвищення рівня печінковихамінотрансаміназ.

Лікування

Припідозрі на передозування лікуванняпрепаратом Тарцева®припиняють і проводять симптоматичну терапію.

Побічні реакції.

Оцінка безпеки застосування препарату Тарцевழрунтується на даних, отриманих від більш ніж 1500 пацієнтів, які отримали лікування щонайменше однією дозою препарату Тарцева® у режимі монотерапії (150 мг), та більш ніж 300 пацієнтів, які отримували препарат Тарцева® у дозі 100 або 150 мг у комбінації з гемцитабіном.

Інформація про поширеність побічних реакцій за даними клінічних досліджень застосування препарату Тарцева® як монотерапії або у комбінації з хіміотерапією наведена у нижче за ступенями, визначеними згідно із «Загальними токсикологічними критеріями» Національного інституту раку (NCI-CTC). Зареєстровані побічні реакції – це ті побічні реакції, які виникали з частотою щонайменше 10% (в групі застосування препарату Тарцева®) та частіше (≥3%) у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Тарцева®, ніж у групі порівняння.

Побічні реакції, які виникали в клінічних дослідженнях (див. нижче), наведено за класами систем органів (класифікація MedDRA). Критерії, які використовую для визначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, < 1/10); нечасто (≥1/1000, < 1/100); рідко (≥1/10 000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000).

У кожній групі за частотою побічні реакції представлено у порядку зменшення серйозності.

Недрібноклітинний рак легень (застосування препарату Тарцева® у режимі монотерапії)

Перша лінія лікування пацієнтів з мутаціями EGFR

У відкритому рандомізованому дослідженні III фази (ML20650) за участю 154 пацієнтів безпека препарату Тарцева® у першій лінії лікування пацієнтів з НДРЛ та наявністю мутацій, що активують EGFR, була оцінена у 75 пацієнтів; нових сигналів щодо безпеки у цих пацієнтів не спостерігалося.

Найчастішими побічними реакціями у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Тарцева® в дослідженні ML20650 були висипання і діарея (будь-якого ступеня, 80% та 57% відповідно), більшість із яких були 1/2 ступеня тяжкості і не вимагали втручання. Висипання і діарея 3 ступеня тяжкості спостерігалися у 9% і 4% пацієнтів відповідно. Висипання і діарея 4 ступеня тяжкості не спостерігалися. Висипання і діарея призвели до припинення терапії у 1% пацієнтів. Корекція дози (переривання терапії або зниження дози) у зв’язку з висипанням та діареєю була потрібна 11% та 7% пацієнтів відповідно.

Підтримуюче лікування

У двох інших подвійно сліпих, рандомізованих, плацебо-контрольованих дослідженнях ІІІ фази ВО18192 (SATURN) і BO25460 (IUNO) препарат Тарцева®застосовували як підтримуючу терапію після хіміотерапії першої лінії. Ці дослідження проводились за участю загалом 1532 пацієнтів з поширеним, рецидивуючим або метастатичним НДКРЛ після стандартної хіміотерапії першої лінії на основі препаратів платини. Нових сигналів стосовно безпеки ідентифіковано не було.

Найчастішими побічними реакціями, що спостерігалися у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Тарцева® у дослідженнях ВО18192 і BO25460, були висипання (BO18192: усіх ступенів – 49, 2%, ступеня 3 – 6%; BO25460: усіх ступенів – 39, 4%, ступеня 3 – 5%) та діарея (BO18192: усіх ступенів – 20, 3%, ступеня 3 – 1, 8%; BO25460: усіх ступенів – 24, 2%, ступеня 3 – 2, 5%). Випадків висипань та діареї 4 ступеня тяжкості не спостерігали в жодному з цих досліджень. Висипання і діарея призвели до дострокового припинення терапії препаратом Тарцева® у 1% та < 1% пацієнтів відповідно в дослідженні ВО18192; при цьому в дослідженні BO25460 не спостерігали передчасного припинення лікування препаратом Тарцева® у зв’язку з висипанням чи діареєю. Корекція дози (переривання терапії або зниження дози) у зв’язку з висипанням та діареєю була необхідна 8, 3 % та 3 % пацієнтів відповідно в дослідженні ВО18192 та 5, 6% і 2, 8% пацієнтів відповідно у дослідженні BO25460.

Друга та інші лінії лікування

В рандомізованому подвійному сліпому дослідженніBR. 21 (препарат Тарцева®застосовувався у другійлінії терапії) найчастішими побічними реакціями були висипання (75 %) і діарея (54 %), більшість із якихбули 1 і 2 ступеня тяжкості і минали без втручання. Висипання і діарея 3/4 ступеня тяжкості спостерігалися відповідно у 9 % і 6 % пацієнтів із недрібноклітинним раком легень, які одержували препарат Тарцева®, і кожна з цих реакцій зумовила вибуття з дослідження 1 % пацієнтів і корекції дози у 6 % та 1 % пацієнтів відповідно. У дослідженніBR. 21 середній час до виникнення висипаньстановив 8 днів, до початку діареї – 12 днів.

Висипання виникали у вигляді еритематозних та папулопустульозних висипів легкого чи середнього ступеня тяжкості, що виникали або посилювалися на ділянках шкіри, відкритих для сонячного опромінення. Пацієнтам, які бувають на відкритому сонці, рекомендується носити захисний одяг та/або застосовувати сонцезахисні засоби (наприклад, мінераловмісні). Загалом висипання виникали у вигляді еритематозних та папулопустульозних висипів легкого чи середнього ступеня тяжкості, що виникали або посилювалися на ділянках шкіри, відкритихдля сонячного опромінення. Пацієнтам, які бувають на відкритому сонці, рекомендується носити захисний одяг та/або застосовувати сонцезахисні засоби (наприклад, мінераловмісні).

Рак підшлункової залози (одночасне застосування препарату Тарцева® з гемцитабіном)

Найчастішими побічними реакціями в базовому дослідженні РА. 3 за участю пацієнтів з раком підшлункової залози, які отримували препарат Тарцева® в дозі 100 мг у комбінації з гемцитабіном, були втомлюваність, висипання та діарея. У групі препарату Тарцева® з гемцитабіном висипання і діарея 3/4 ступенів тяжкості виникали у 5 % пацієнтів. Медіана часу до виникнення висипань становила 10 днів, до початку діареї – 15 днів, кожне з яких вимагало зменшення дози у 2 % пацієнтів та дострокове вибуття з дослідження – до 1 % пацієнтів, які отримували препарат Тарцева® у комбінації з гемцитабіном.

Нижче наведено побічні реакції, які виникали у ≥ 10% пацієнтів у дослідженнях BR. 21 (лікування препаратом Тарцева®) та PA. 3 (комбіноване лікування Тарцева®плюс гемцитабін), та побічні реакції, які виникали частіше (≥ 3%), ніж у групі плацебо, в дослідженнях BR. 21 (лікування препаратом Тарцева®) та PA. 3 (комбіноване лікування Тарцева®плюс гемцитабін).

Ступінь за критеріями NCI-CTC

Тарцева®(BR. 21)

N = 485

Тарцева® (PA. 3)

N = 259

Категорія частоти з найбільшою поширеністю

Будь-який ступінь

3

4

Будь-який ступінь

3

4

Термін MedDRA, якому віддавалася перевага

%

%

%

%

%

%

Інфекції та інвазії

Інфекції*

24

4

0

31

3

< 1

Дуже часто

Порушення з боку обміну речовин, метаболізму

Анорексія

Зниження маси тіла

52

-

8

-

1

-

-

39

-

2

-

0

Дуже часто

Дуже часто

Порушення з боку органів зору

Сухий кератокон’юнктивіт

Кон’юнктивіт

12

12

0

< 1

0

0

-

-

-

-

-

-

Дуже часто

Дуже часто

Психічні розлади

Депресія

-

-

-

19

2

0

Дуже часто

Порушення з боку нервової системи:

Нейропатія

Головний біль

-

-

-

-

-

-

13

15

1

< 1

< 1

0

Дуже часто

Дуже часто

Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння

Задишка

Кашель

41

33

17

4

11

0

-

16

-

0

-

0

Дуже часто

Дуже часто

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

Діарея**

Нудота

Блювання

Стоматит

Біль у животі

Диспепсія

Метеоризм

54

33

23

17

11

-

-

6

3

2

< 1

2

-

-

< 1

0

< 1

0

< 1

-

-

48

-

-

22

-

17

13

5

-

-

< 1

-

< 1

0

< 1

-

-

0

-

0

0

Дуже часто

Дуже часто

Дуже часто

Дуже часто

Дуже часто

Дуже часто

Дуже часто

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини

Висипання***

Свербіж

Сухість шкіри

Алопеція

75

13

12

-

8

< 1

0

-

< 1

0

0

-

69

-

-

14

5

-

-

0

0

-

-

0

Дуже часто

Дуже часто

Дуже часто

Дуже часто

Загальні розлади та порушення у місці введення

Втомлюваність

Гарячка

Озноб

52

-

-

14

-

-

4

-

-

73

36

12

14

3

0

2

0

0

Дуже часто

Дуже часто

Дуже часто

*Тяжкі інфекції, з нейтропенією чи без неї, включають пневмонію, сепсис та запалення підшкірної клітковини.

** Може призвести до дегідратації, гіпокаліємії та ниркової недостатності.

*** Висипання включають акнеформний дерматит.

– Відповідає відсотку, нижче зазначеного порога.

Нижче наведено інші побічні реакції, у тому числі ті, що спостерігалися в інших клінічних дослідженнях, за категорією частоти.

Система організму

Дуже часто

(≥1/10)

Часто

(від ≥1/100 до < 1/10)

Нечасто

(від ≥1/1000 до < 1/100)

Рідко

(від ≥1/10 000 до < 1/1000)

Дуже рідко

(< 1/10 000)

Порушення з боку органів зору

кератит

кон’юнктивіт1

зміни з боку вій2

перфорація рогівки

звиразкування рогівки

увеїт

Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння

носова кровотеча

інтерстиціальне захворювання легень (ІЗЛ)3

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

діарея7

шлунково-кишкова кровотеча4, 7

перфорація шлунково-кишкового тракту7

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів

відхилення результатів функціональних печінкових тестів5

печінкова недостатність6

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини

висипання

алопеція

сухість шкіри1

пароніхія

фолікуліт

акне/

акнеформний дерматит

тріщини шкіри

гірсутизм

зміни з боку брів

ламкість та втрата нігтів

реакції з боку шкіри легкого ступеню тяжкості, такі як гіперпігментація

синдром долонно-підошовної еритро-дизестезії

синдром Стівенса–Джонсона/

токсичний епідермальний некроліз7

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів

ниркова недостатність1

нефрит1

протеїнурія1

1 У клінічному дослідженні PA. 3.

2 У тому числі вростання вій, надмірний ріст та потовщення вій.

3 У тому числі летальні випадки, у пацієнтів, які отримували препарат Тарцева для лікування НДКРЛ або інших поширених солідних пухлин (див. розділ «Особливості застосування»). З більшою частотою спостерігалися у пацієнтів в Японії (див. розділ «Особливості застосування»).

4 У клінічних дослідженнях, у деяких випадках асоціювалося із супутнім застосуванням варфарину і в деяких випадках – із супутнім застосуванням НПЗП (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

5 У тому числі підвищення рівня аланінамінотрансферази (AЛT), aспартатамінотрансферази (AСT) та білірубіну. Це було дуже поширеним у клінічному дослідженні PA. 3 та поширеним у клінічному дослідженні BR. 21. В основному випадки були легкого або помірного ступеня тяжкості, транзиторними за характером або пов'язані з метастазами в печінку.

6 У тому числі летальні випадки. Фактори, що ускладнювали інтерпретацію, включали фонові захворювання печінки або одночасне застосування гепатотоксичних лікарських засобів (див. розділ «Особливості застосування»).

7 У тому числі летальні випадки (див. розділ «Особливості застосування»).

Термін придатності.

4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище30°С.

Упаковка. 10таблеток по 100 мг або по 150 мг у блістері; по3 блістери у картоннійкоробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Вурмісвег, 4303 Кайсераугст, Швейцарія

Віадуктштрассе 33, 4051 Базель, Швейцарія