СУРВАНТА суспензія 25 мг/мл

ЕббВі Біофармасьютікалз ГмбХ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

СУРВАНТА

(SURVANTA)

Склад:

діюча речовина:

1 мл суспензії містить берактант, що включає загальні фосфоліпіди – 25 мг/мл (в тому числі двонасичений фосфатидилхолін – 11-15, 5 мг/мл (стандартизується дипальмітоїл-фосфатидилхоліном)), вільні жирні кислоти – 1, 4-3, 5 мг/мл (стандартизуються кислотою пальмітиновою), тригліцериди 0, 5-1, 75 мг/мл (стандартизуються трипальмітином), протеїни сурфактантасоційовані;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева розведена.

Лікарська форма. Cуспензія для інтратрахеального введення.

Основні фізико-хімічні властивості. Непрозора рідина відмайжебілого досвітло-коричневого кольору.

Фармакотерапевтична група. Легеневі сурфактанти. Комбінації. Код АТХR07AA30.

Фармакологічні властивості.

Берактант – натуральний легеневий сурфактант, який отримано з легенів биків.

Клінічна фармакологія. Ендогенний легеневий сурфактант знижує поверхневий натяг альвеолярних поверхонь протягом вдиху і стабілізує альвеоли проти спадання при зниженні транспульмонарного тиску. Дефіцит легеневого сурфактанта викликає розвиток РДС у недоношених дітей. Берактант поповнює депо сурфактанта і відновлює поверхневу активність легень у дітей. В експериментахinvitroдоведено, що берактант достовірно знижує мінімальний поверхневий натяг до менше ніж 8 дин/см при вимірах сурфактометром і методомWilhelmy. Insitu берактант відновлює еластичність легенів у щурів зі штучно викликаним дефіцитом сурфактанта. Invivo монодози берактанту поліпшують параметри тиску та об’єму легенів, еластичність легенів, а також оксигенацію, що доведено експериментами, у недоношених кролів і овець.

Метаболізму тварин. Біофізичні ефекти берактанту проявляються на альвеолярній поверхні, оскільки препарат вводиться безпосередньо в орган-мішень – легені. У недоношених кролів і ягнят з дефіцитом сурфактанта спостерігається швидкий альвеолярний кліренс ліпідів берактанту, мічених ізотопом. Більша частина лікарського засобу зв'язується з тканиною легенів протягом кількох годин після введення, і ліпіди надходять в ендогенні шляхи рециркуляції сурфактанта. У дорослих тварин з достатньою кількістю сурфактанта кліренс берактанта швидший, ніж у недоношених і молодих тварин. У дорослих тварин спостерігається менший рівень рециркуляції сурфактанта. Обмежені експериментинатваринахневиявили впливу берактанту на ендогеннийметаболізм сурфактанта.

Відсутняінформація про метаболізмзв'язанихзсурфактантом білків берактанту. Метаболічні дослідження за участю людини непроводились.

Клінічні характеристики.

Показання.

Профілактика та лікування (невідкладна допомога) респіраторного дистрес-синдрому (РДС) (хвороби гіалінових мембран) у недоношених новонароджених:

• лікуванняРДС, підтвердженого рентгенологічно, у недоношених новонароджених, які потребують проведення штучної вентиляції легенів;
• профілактика РДС у недоношених новонароджених з масою тіла менше1250 г з ризиком розвитку РДС.

Протипоказання. Невідомі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Не встановлена.

Особливості застосування.

Застосуання препарату Сурванта слід здійснювати винятково в умовах клініки кваліфікованими лікарями, які пройшли спеціальну підготовку та мають досвід проведення інтубації, ШВЛ (штучної вентиляції легень) та медичного догляду за недоношеними новонародженими. Процедуру введення можна полегшити, якщо один фахівець вводить дозу, тоді як інші фахівці забезпечують потрібне положення дитини і здійснюють моніторинг.

Лікарський засібможе швидко впливати на оксигенацію та еластичність легенів. Помітне покращенняоксигенації може настатипротягомкількоххвилин після введенняпрепарату. Щоб уникнути гіпероксії, важливо забезпечитибезперервне і ретельне клінічне спостереження та контроль системної оксигенації.

Повідомлялося про випадки транзиторної брадикардії та зменшення насиченості крові киснем під час введення препарату. Якщо виникли ці симптоми, слід зупинити процедуру введення і вжити адекватних заходів, щоб полегшити стан дитини. Після стабілізації стану пацієнта процедуру введення можна продовжити.

Уведення препарату Сурванта з використанням двопросвітної інтубаційної трубки функціонально еквівалентно використанню клапана для аспірації, тобто вивільнення берактанту у дистальному кінці інтубаційної трубки відбувається без переривання ШВЛ. Цей метод введення повинен зменшити кількість випадків гіпоксії і брадикардії, які можуть виникати одразу після введення дози. Однак, за даними клінічних досліджень, немає ніякихрозходженьукороткочасних або віддаленихрезультатахпорівняно з іншими методами введення.

Загальні застереження

Одразу після введення препарату можуть тимчасово прослуховуватися хрипи та вологе клекотіння, що не є ознакою передозування. Якщо чіткі симптоми обструкції дихальних шляхів відсутні, ендотрахеальна аспірація або інші невідкладні заходи не є необхідними.

У контрольованих клінічних дослідженнях спостерігалось підвищення ймовірності розвитку нозокоміального сепсису унемовлят, які отримували лікування Сурвантою. Підвищений ризик виникнення сепсису серед тих, хто отримував Сурванту, не був пов’язаний з підвищенням летальних випадків. Збудники захворювання були подібними у немовлят, які отримували лікування, та в контрольній групі. Не було значної різниці між групами щодо рівня виникнення інших інфекційних захворювань після отриманого лікування.

Застосуванняберактанту немовлятам змасою тілапри народженні менше600габопонад1750г у клінічних дослідженняхневивчалось.

Відсутній досвід застосування берактанту разом з експериментальними видами терапії РДС (такими як високочастотна вентиляція або екстракорпоральна мембранна оксигенація).

Відсутня інформація щодо застосування препарату у дозах, відмінних від 100 мг/кг, або застосування більше чотирьох доз або більш частого введення, ніж кожні 6 годин, або введення немовлятам після 48 годин життя.

Нерозкриті, невикористані флакони препарату Сурванта, нагріті до кімнатної температури, якнайшвидше необхідно повернути у холодильник протягом 24 годин після нагрівання і зберігати для подальшого використання. ПрепаратСурванта неслід нагріватитаповертатиу холодильник більше одного разу. Кожен однодозовий флакон може бути використаний тільки один раз. Використані флакони із залишком лікарського засобупотрібноутилізувати.

Якщо лікарський засіб випадково бувзаморожений, то слід відмовитисявід його використання, а невикористаний препарат – утилізувати.

СУРВАНТА НЕ ВИМАГАЄРОЗЧИНЕННЯАБООБРОБКИУЛЬТРАЗВУКОМ ПЕРЕД ВИКОРИСТАННЯМ.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не призначений для застосування дорослим(див. розділ «Показання»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не призначений для застосування дорослим(див. розділ «Показання»).

Спосіб застосування та дози. Застосовують винятководля інтратрахеального введення.

Профілактика РДС. Препарат слід ввести якнайшвидше, бажаноу перші 15 хв життя. Лікування (невідкладна допомога) РДС. Препарат застосовують якнайшвидшепісля початку проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ), бажаноу перші 8 годин життя.

Протягом48 годин може бути введено чотири дозипрепарату Сурванта з інтервалом не менше, ніж6 годин.

Разова дозапрепарату Сурванта складає100 мг фосфоліпідів (4 млсуспензії)на1кгмаси тіладитини при народжені.

Підготовка до введення. Перевірити колір препарату, який має бути від майжебілого досвітло-коричневого. Якщо протягом зберігання сформувався осад, обережнопокрутітьфлакондля відновлення суспензії. НЕ ЗБОВТУВАТИ. Може спостерігатись поява пінинаповерхні, що властивоприроді препарату. ПередзастосуваннямпрепаратСурвантанеобхіднонагрітиприкімнатнійтемпературі протягом принаймні 20 хвилин або у руціпротягом принаймні8 хвилин. НЕМОЖНАВИКОРИСТОВУВАТИ ШТУЧНІ МЕТОДИ НАГРІВАННЯ. Якщо планується застосування препарату з метою профілактики, підготовка лікарського засобу для введення повинна розпочатися завчасно, донародження дитини.

Процедура введення.

Сурванту застосовують інтратрахеально за допомогою катетера № 5French з отвором на дистальному кінці. Катетер вставляють в інтубаційну трубку, швидко від'єднавши її від апарату ШВЛ, або через клапан для аспірації, не від'єднуючи інтубаційну трубку від апарата ШВЛ; або інстиляцію здійснюють через додатковий просвіт двопросвітної інтубаційної трубки.

Розрахуватидозупрепаратувідповідно до маси тіла дитини при народженні. Повільнонабрати весьвміст флакона(нів)упластиковий шприц через голку великогорозміру (щонайменше 20розміру). НЕ ФІЛЬТРУВАТИ ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ І УНИКАТИ ІНТЕНСИВНОГО ЗБОВТУВАННЯ.

Щоб гарантуватиоднорідний розподіл берактантувлегенях, кожна дозаділитьсяна фракційні(часткові)дози. Кожнадозаможебути поділена надвіабо чотирифракційні дози. Кожна фракційна дозавводиться дитині в різнихположеннях.

Длязастосуванняпрепарату у двохфракційнихдозахрекомендованітакіположення:

• Голова і тіло повернутіприблизно на45° праворуч.

• Голова і тіло повернутіприблизно на 45° ліворуч.

Положеннядлявведеннячотирьохфракційних дозілюстровані нижче: