info
На фото препарат іншої форми/дозування/упаковки РОЗУВАСТАТИН ІС таблетки 10 мг Блістер №10x3

РОЗУВАСТАТИН ІС таблетки 5 мг

ТДВ ІНТЕРХІМ

Rp

Форма випуску та дозування

Таблетки, 5 мг
Таблетки, 10 мг
Таблетки, 20 мг
Таблетки, 40 мг

Таблетки, 5 мг

Упаковка

Блістер №10x3

Блістер №10x3

info
На фото препарат іншої форми/дозування/упаковки РОЗУВАСТАТИН ІС таблетки 10 мг Блістер №10x3

Аналоги

bioequivalence-icon

Rp

РОЗВАТОР 10 мг

Сан Фармасьютикал Індастріз Лімітед(IN)

Таблетки

від 132.12 грн

bioequivalence-icon

Rp

КЛІВАС 10 10 мг

ТОВ АСІНО УКРАЇНА(UA)

Таблетки

bioequivalence-icon

Rp

КРЕСТОР 5 мг

АстраЗенека ЮК Лімітед(GB)

Таблетки

від 268.69 грн

bioequivalence-icon

Rp

КЛІВАС 20 20 мг

ТОВ АСІНО УКРАЇНА(UA)

Таблетки

bioequivalence-icon

Rp

РОЗАРТ 5 мг

ТОВ Тева Україна(UA)

Таблетки

Класифікація

Класифікація еквівалентності

N/A

info

Діюча речовина

РОЗУВАСТАТИН

Форма товару

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/15855/01/01

Дата останнього оновлення: 20.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 09.03.2022
  • Склад: 1 таблетка містить розувастатину кальцію 5, 2 мг (у перерахунку на розувастатин 5 мг)
  • Торгівельне найменування: РОЗУВАСТАТИН ІС
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
  • Фармакотерапевтична група: Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Розувастатин.

Упаковка

Блістер №10x3

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

РОЗУВАСТАТИН ІС

Склад:

діюча речов��на: rosuvastatin;

1 таблетка містить розувастатину кальцію 5, 2 мг (у перерахунку на розувастатин 5 мг) ��бо розувастатину кальцію 10, 4 мг (у перерахунку на розувастатин 10 мг), або ��озувастатину кальцію 20, 8 мг (у перерахунку на розувастатин 20 мг), або ро��увастатину кальцію 41, 6 мг (у перерахунку на розувастатин 40 мг);

допоміжн�� речовини: MicroceLac®100 (лактози ��оногідрат, целюлоза мікрокристалічна), кальцію гідрофосфат дигідрат, кросповідон, натрію гідрокарбонат, магнію стеарат, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), титану діоксид (Е 171), триацетин, полісорб��т.

Лікарськ�� форма. Таблетки, вкриті п��івковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми �� двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМ��-КоА-редуктази. Розувастатин. Код АТХ С10А А07.

Фармакологічні вл��стивості

.

Фармакод��наміка.

Механізм дії

Розувастатин є селективним та конкурентним інгібітор��м ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворю��

3-гідрокс��-3-метилглутарил-кофермент

А на мевалонат, попередник холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка, орган-мішень дл�� зменшення рівнів холестерину.

Розувастатин збільшує кількість рецепторів ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ)на ��оверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та ��атаболізм ЛПНЩ, та пригнічує печінковий синтез ліпопротеїдів дуже ни��ької щільності (ЛПДНЩ), таким чином зменшуючи загальну кількість частинок Л��ДНЩ та ЛПНЩ.

Фармакодинамічні ефекти

Розувастатин знижує підвищений рівень холестерину ЛП��Щ (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину та тригліцеридів (ТГ) і підвищує рівні холестеринуліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Він також зменшує рівніаполіпопротеїну В (АпоВ), ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує ��івеньаполіпопротеїну А-І (АпоА-І). Розувастатин також зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ та АпоВ/АпоА-І.

Терапевтичний ефект досягається протягом 1 тижня після початку застосування препарату, 90 % максимального ефекту – через 2 тижні. Максимальний ефект зазвичай досягається через 4 тижні та триває на��алі.

Клінічна ефективність та безпека

Розувастатин ефективний у лікуванні дорослих із гіперхолестеринемією – із гіпертригліцеридемією або без неї – нез��лежно від раси, статі чи віку, а також пацієнтів особливих груп, таких як хворі на діабет або пацієнти із сімейною гіперхолестеринемією.

Повідомлялося, що приблизно у 80 % пацієнтів із гіперхоле��теринемією типу IIa та IIb (середній початковий рівень ХС-ЛПНЩ приблизно 4, 8 ммоль/л), які приймали розувастатин у дозі 10 мг, вдалося досягти нормативн��х цільових рівнів ХС-ЛПНЩ, встановлених Європейським товариством атеросклерозу (EAS; 1998) (< 3 ммоль/л).

У пацієнтів із гетерозиготною сімейною гі��ерхолестеринемією, які приймали розувастатин у дозах від 20 до 80 мг за с��емою посиленого титрування дози, відзначався сприятливий вплив препаратуна показники ліпідів та досягнення цільових рівнів при всіх дозах. Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів лікування) ХС-ЛПНЩ знизився на 53 %. У 33 % пацієнтів було досягнуто нормативних рівнів ХС-ЛПНЩ за EAS (< 3 ммоль/л).

Повідомлялося про результати дослідження відповіді на застосування розувастатину у дозах 20-40 мг за схемою посиленого титруваннядози у пацієнтів із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. У загаль��ій популяції рівень ХС-ЛПНЩ знизився в середньому на 22 %.

При застосуванні розувастатину у комбінаціїз фенофібратом спостерігався адитивний ефект щодо зниження рівня тригліцеридів. При комбінованому застосуванні розувастатину та ніацину(нікотинової кислоти)спостерігався адитивний ефе��т щодо підвищення рівнів ХС-ЛПВЩ (див. розділ «Особливості заст��сування»).

У пацієнтів віком 45-70 років із низьким ризиком ішемічної хвороби серця (визначеним як ризик за Фрамінгемською ш��алою < 10 % протягом 10 років), середнім значенням ХС-ЛПНЩ 4, 0 ммоль/л (154, 5 мг/дл), але із субклінічним атеросклерозом (визначеним за збільшенн��м товщини комплексу інтима-медія сонної артерії – ТКІМСА), які застосовували роз��вастатин у дозі 40 мг 1 раз на добу протягом 2 років, спостерігалося значне сповільнення прогресування максимальної ТКІМСА у 12 точках сонної ар��ерії порівняно із плацебо. Прямої кореляції між зменшенням ТКІМСА та зниженням ризику порушень з боку серцево-судинної системи продемонстровано не було. До даного дослідження були залучені пацієнти із низьким ризиком ішемічної хвороби серця, які не є представниками цільової популяції застосування розувастатину у дозі 40 мг. Дозу 40 мг слід призначати лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних розладів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Повідомлялося, що застосування розувастатину як засобу первинної профілактики значних атеросклеротичних серцево-судинних захворювань у дозі 20 мг 1 раз на добу протягом 2 років чоловікам (≥ 50 років) та ��інкам (≥ 60 років) призводило до зменшення концентрації холестерину-ЛПНЩмайже вдвічі порівняно із плацебо.

Діти

Повідомлялося, що у пацієнтів віком 10-17 років (на II-V стад��ї розвитку за Таннером, дівчата, у яких менструації почалися щонайменше 1 рік тому) із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які протягом 12 тижнів отримували розувастатин у дозі 5, 10 або 20 мг на добу із подальшим 40-тижневимперіодом відкритого титрування дози розувастатину, рівень ХС-ЛПНЩ зменш��вся на 38, 3 %, 44, 6 % та 50, 0 % відповідно у групах прийому розувастати��у у дозі 5, 10 та 20 мг порівняно із 0, 7% у групі плацебо. Наприкінці 40-тижневого періоду відкритого титрування дози для досягнення цільового рівня (мак��имальна доза становила 20 мг 1 раз на добу) у 40, 5 % пацієнтів вдалося досягти ��ільового рівня ХС-ЛПНЩ менше 2, 8 ммоль/л. Після 52 тижнів досліджуваного лікування не було виявлено жодного впливу на ріст, масу, індекс маси тіла (ІТМ) або статеве дозрівання (див. розділ «Особливості зас��осування»). Досвід застосування дітям обмежений, і довготривалі ефекти розувастатину (> 1 року) на статеве дозрівання невідомі.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Максимальна концентрація (Сmax) розувастатину у ��лазмі крові досягається приблизно через 5 годин після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить приблизно 20 %.

Розподіл

Розувастатин значним чином захоплюється печінкою, якає основним місцем синтезу холестерину та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розподілу роз��вастатину становить приблизно 134 л. Близько 90 % розувастатину зв’язується з білками плазми крові, переважно з альбуміном.

Метаболізм

Розувастатин зазнає обмеженого метаболізму (приблизн�� 10 %). Дослідження метаболізмуin vitro із викорис��анням гепатоцитів людини свідчать, що розувастатин є непрофільним субстратом для метаболізму, опосередкованогоферментами цитохромуР450. Основним задіяним ізоферментом є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Ос��овними визначеними метаболітами є N-десметиловий та лактоновий метаболіт��. N-десметил-метаболіт приблизно на 50 % менш активний, ніж розувастатин, лактон��вий метаболіт вважається клінічно неактивним. На розувастатин припадає більше 90 % ак��ивності циркулюючого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази.

Виведення

Приблизно 90% дози розувастатину виводиться у незміне��ому стані з калом (разом всмоктана та невсмоктана діюча речовина), решта вивод��ться із сечею. Приблизно 5 % виводиться із сечею у незміненому вигляді. Період н��піввиведення із плазми крові становить приблизно 19 годин і не збільшується при підвищенні дози. Середнє геометричне значення кліренсу р��зувастатину із плазми крові становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації – 21, 7 %). Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, печ��нкове захоплення розувастатину відбувається за участю мембранного тран��портера OATP-C, який відіграє важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.

Лінійність

Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно дозі. При багаторазовому щоденному застосуванні параметри фармакокінетики не змінюються.

Особливі групи пацієнтів

Вік та стать

Не спостерігалося клінічного значущого впливу віку або статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих. Фармакокінетика розувастатину у дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестери��емією була подібною до фармакокінетики у дорослих добровольців.

Раса

Дослідження фармакокінетики виявили, що у пацієнтів ��онголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, в’єтнамців та корейців) медіанні значення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) та Cmax при��лизно вдвічі вищі, ніж у представників європео��дної раси; у індійців медіанні значення AUC та Cmax під��ищені приблизно в 1, 3 раза. Аналіз популяційної фармакокінетики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоїдної та негроїдної рас.

Порушення функції нирок

У до��лідженні за участю пацієнтів із різним ступенем порушення функції нирок змін плазмових концентрацій розувастатину або N-десметил-метаболіту �� осіб зі слабкою чи помірною недостатністю відзначено не було. У паці��нтів із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну

<

30 мл/хв) плазмові концентрації розувастатину були в 3 рази, а рівні N-десметил-метаболіту в 9 разів вищими, ніж у здорових добровольців. Рівноважні ��лазмові концентрації розувастатину у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, були приблизно на 50 % вищими, ніж у здорових добровольців.

Порушення функції печінки

У до��лідженні пацієнтів із різним ступенем порушення печінкової функції ознак підвищеної експозиції розувастатину не було виявле��о у пацієнтів, стан яких оцінювався у 7 або менше балів за шкалою Чайлда-П’ю. Однак у двох пацієнтів з балами 8 та 9 за шкалою Чайлда-П’ю системна експозиція б��ла щонайменше вдвічі вища, ніж у пацієнтів із меншими балами. Досвід заст��сування розувастатину пацієнтам, стан яких оцінюється у більше ніж 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю, відсутній.

Генетичний поліморфізм

Розподіл інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у тому числі розувастатину, відбувається за участю транспортних білків ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів із генетичним поліморфізмом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) іс��ує ризик підвищеної експозиції розувастатину. Індивідуальний поліморфізм SLCO1B1 с. 521СС та ABCG2 с. 421АА асоційований з підвищенням експозиції (AUC) розувастатину порівняно із генотипами SLCO1B1 с. 521ТТ або ABCG2 с. 421СС. Спеціальне генотипування в клінічній практиці не передбачене, але пацієнтам із таким поліморфізмом рекомендується застосову��ати меншу добову дозу розувастатину.

Діти

Фармакокінетичні параметри у дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією віком від 10 до 17 років повністю не визначені. Невелике дослідження фармакокінетики розувастатину (у формі таблеток) за участю пацієнтів дитячого віку показало, що експозиція препарату у дітей подібна до ��кспозиції у дорослих пацієнтів. Також результати свідчать, що значних відхилень пропорційно дозам не очікується.

Клінічні характер��стики.

Показання.

Лікування гіперхолестеринемії

Дорослим та дітям віком від 10 років із первинною гіперхолестеринемією (типу ІІа, у тому числі із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотр��мання дієти та застосування інших немедикаментозних засобів (наприк��ад фізичних вправ, зниження маси тіла) є недостатнім.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших ліпідознижувальних засобів лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або у разі, коли таке лікування є недоречним.

Профілактика серцево-судинних порушень

Запобігання значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує високий ризик першоговипадку серцево-судинного порушення (див. розділ «Фармакологічні властивості»), як доповнення до корекції інших факторівризику.

Протипоказання.

Гіперчутливість д�� розувастатину або до будь-якого іншого компонента препарату.

Захворювання печі��ки в активній фазі, у тому числі стійке підвищення сироватков��х трансаміназ невідомої етіології та будь-яке підвищення трансаміназ у сироватці, що в 3 рази перевищує верхню межу норми (ВМН).

Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Міопатія.

Одночасне застосу��ання циклоспорину.

Період вагітності або годування груддю.

Препарат протипок��заний жінкам репродуктивного віку, які не застосовують належні засоби контрацепції, та дітям віком до 10 років.

Доза 40 мг протипок��зана пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. До ��акторів такого ризику належать:

– помірне порушен��я функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв);

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових м’язових захворюван��;

– наявність в анамнезі міотоксичності на фоні застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;

– зловживання алк��голем;

– ситуації, що мож��ть призвести до підвищення концентрації розувастатину уплазмі крові;

– належність до монголоїдної раси;

– супутнє застосу��ання фібратів (див. розділи «Особливості застосування», «Вз��ємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Фар��акологічні властивості»).

Взаємодія з іншимилікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив супутніх препаратів на розувастатин

Інгібіторитранспортних білків

Розувастатин є субстратом для деяких транспортних білків, у тому числі печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортера BCRP. Одночасне застосування розувастатину ізлікарськими засобами, що пригнічують ці транспортні білки, може призводити до пі��вищення концентрацій розувастатину у плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «В��аємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», таблицю).

Циклоспорин

У період супутнього застосування розу��астатину та циклоспорину значення AUC розувастатину були в середньому приблиз��о у 7 разів вищими, ніж ті, які спостерігалися у здорових добровольц��в (див. таблицю). Розувастатин протипоказаний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин (див. розділ «Протипоказання»). Супутнє застосування не впливало на концентрацію циклоспорину у плазмі крові.

Інгібіторипротеази

Хоча точний механізм взаємодії невідо��ий, одночасне застосування інгібіторів протеази може значно збільш��вати експозицію розувастатину (див. таблицю). Наприклад, у дослідженні фармакокінетики одночасне застосування 10 мг розувастатину та комбінованого лікарського засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг атазанавіру/100 мг ритонавіру), у здорових добровольців супроводжувалося підвищенням AUC та Cmax розувастатину приблизно в 3 та 7 разів відповідно. У фармакологічномудослідженні супутнє застосування розувастатину та комбінованого препарату, що містив два інгібіторипротеази (400 мгло��інавіру/100 мг ритонавіру), у здорових добровольців асоціювалося з підвищенням AUC(0-24) таСmахрозувастатину приблизно в 2 та 5 разів відповідно. Взаємодію між розувастатином та іншими інгібіторамипроте��зи не вивчали. Одночасне застосування розувастатину та деяких ко��бінацій інгібіторівпротеаз��можливе після ретельного обміркування к��рекції дози розувастатину з огляду на очікуване зростання експозиції розув��статину (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», таблицю).

Гемфіброзилта іншіліпідознижувальні засоби

Одночасне застосування розувастатину тагемфіброзилупризводило до зростання AUC таCmax розуваст��тину в 2 рази (див. розділ «Особливості застосува��ня»).

Виходячи із даних спеціальних дослідж��нь, фармакокінетичнозначущої взаємодії з фенофібратом не очікується, однак можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, іншіфібрати таліпідознижувальні дозиніацину(≥ 1 г/добу) збільшують ризик міопатії присупутньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, ймовірно, за рахунок того, що вони можуть спричиняти міопатію, коли їх застосовують окремо. Доза 40 мг протипока��ана при супутньому застосуванніфібратів (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Таким пацієнтам також сл��д починати терапію з дози 5 мг.

Езетиміб

Одночасне застосування розувастатину у дозі 10 мг таезетимібуу дозі 10 мг пацієнтам із гіперхолестерин��мією призводило до зростання AUC розувастатину в 1, 2 раза (таблиця). Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії між розувастатином таезетимібом, що може призвести до небажаних явищ (див. розділ ��Особливості застосування»).

Антацидні ��репарати

Одночасне застосування розувастатину із суспензіямиантацидів, що містять гідроксид алюмінію або магнію, знижувало концентрацію розувастатину у плазмі крові приблизно на 50 %. Цей ��фект був менш вираженим у разі застосування антацидних засобів через 2 години після застосування розувастатину. Клінічна значущість цієї взаємодії не вивчалася.

Еритроміцин

Одночасне застосування розувастатину та еритроміцину знижувало AUC розувастатину на 20 %, аCmax – на 30 %. Ця взаємодія може бути спричинена посиленою перистальтикою кишечнику внаслідок дії еритроміцину.

Ферменти ц��тохрому Р450

Результати дослідженьin vitro т��in vivo свідчать, що ро��увастатин не інгібує і не індукує ізоферменти цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатин є непрофільним субстратом цих ізоферментів. Таким чином, взаємодії з лікарськими засобами в результаті метаболізму, опосередкованого Р450, не очікується. Не спостерігалося клінічно значущих взаємодій між розувастатином тафлуконазолом (інгібітором CYP2C9 та CYP3A4) абокетоконазолом (інгібітором CYP2A6 та CYP3A4).

Взаємодії, що вимагають корекції дози розувастатину

При необхідності застосування розувастатину з іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати експозицію розувастатину, дозу розувастатину потрібно скоригувати. Якщо очікується, що експози��ія розувастатину зросте приблизно в 2 або більше разів, застосування розувастатину слід починати з дози 5 мг 1 раз на добу. Максимальну добову дозу розувастатину слід скоригувати таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала експозицію, що відзначається при прийомі дози 40 мг/добу без застосування лікарських засобів, що взаємодіють із препаратом; наприклад, при застосуванні з гемфіброзилом доза розуваст��тину становитиме 20 мг (збільшення експозиції в 1, 9 раза), при зас��осуванні із комбінацієюритонавір/атазан��вір – 10 мг (збільшення в 3, 1 раза), при одночасному за��тосуванні зциклоспорином– 5 мг (збільшення в 7, 1 раза).

Вплив суп��тніх лікарських засобів на експозицію розува��татину

(AUC; в поря��ку зменшення величини)

Режим дозування лікарського засобу, що взаємодіє

Режим дозування розувастатину

Зміни AUC розувастатину*

Циклоспори�� від 75 мг 2 рази на добу

до 200 мг 2 ра��и на добу, 6 місяців

10 мг 1 раз надобу,

10 днів

↑7, 1 раза

Атазанавір 300 мг/ритонавір 100 мг

1 раз на доб��, 8 днів

10 мг, одноразова доза

↑3, 1 раза

Симепривір 150 мг 1 раз на добу, 7 днів

10 мг, одноразова доза

↑2, 8 раза

Лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг

2 рази на до��у, 17 днів

20 мг 1 раз надобу,

7 днів

↑2, 1 раза

Клопідогрель 300 мг одноразова навантажувальна доза,

потім 75 мг протягом 24 годин

20 мг, одноразова доза

↑2, 0 раза

Гемфіброзил 600 мг 2 рази на добу, 7 дні��

80 мг, одноразова доза

↑1, 9 раза

Елтромбопак 75 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↑1, 6 раза

Дарунавір 600 мг/ритонавір 100 мг

2 рази на до��у, 7 днів

10 мг 1 раз надобу,

7 днів

↑1, 5 раза

Типранавір 500 мг/ритонавір 200 мг

2 рази на до��у, 11 днів

10 мг, одноразова доза

↑1, 4 раза

Дронедарон 400 мг 2 рази на добу

Не відомо

↑1, 4 раза

Ітраконазо�� 200 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↑1, 4 раза **

Езетиміб 10 мг 1 раз на добу, 14 днів

10 мг 1 раз надобу,

14 днів

↑1, 2 раза **

Фозампренавір 700 мг/ритонавір 100 мг

2 рази на до��у, 8 днів

10 мг, одноразова доза

Алеглітазар 0, 3 мг, 7 днів

40 мг, 7 днів

Силімарин 140 мг 3 рази на добу, 5 дні��

10 мг, одноразова доза

Фенофібрат 67 мг 3 рази на добу, 7 днів

10 мг, 7 днів

Рифампін 450 мг 1 раз на добу, 7 днів

20 мг, одноразова доза

Кетоконазол 200 мг 2 рази на добу, 7 дні��

80 мг, одноразова доза

Флуконазол 200 мг 1 раз на добу, 11 днів

80 мг, одноразова доза

Еритроміци�� 500 мг 4 рази на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↓20 %

Байкалін 50 мг 3 рази на добу, 14 дні��

20 мг, одноразова доза

↓47 %

* Дані, представлені як зміна в х разів, являють собою співвідношення між застосуванням розувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, являють собою % різницю в��дносно показників при застосуванні розувастатину окремо.

Збільшення позначено значком ↑, відсу��ність змін ↔, зменшення – ↓ .

** Повідомлялося про декілька дослідже��ь взаємодії при різних дозах розувастатину, в таблиці подано найбільшзначуще співвідношення.

Вплив розувастатину на ��упутні лікарські засоби

Антагоністи вітаміну К

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку застос��вання розувастатину або при підвищенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або іншийкумариновийантикоагулянт), можливе підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС). Припинення застосування розуваста��ину або зменшення його дози може призвести до зниження МНС. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС.

Пероральніконтрацептиви/гормонозамісна терапія (ГЗТ)

Одночасне застосування розувастатину та пероральних контрацептивів призводило до підвищення AUC

етинілестрадіол

�� таноргестрелу на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення плазмових рівнів крові слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Даних щодо фармакокінет��ки препаратів у пацієнтів, які одночасно застосовують розувастатин та ��ЗТ, немає, тому не можна виключати подібного ефекту. Однак комбінація широко застосовувалася жінкам в рамках клінічних досліджень і переносилася доб��е.

Інші лікар��ькі засоби

Дигоксин

За даними спеціальних досліджень взає��одії клінічно значущої взаємодії іздигоксином не очікується.

Фузидова кислота

Ризик розвитку порушень з боку кістково-м’язової системи, у тому числі рабдоміолізу, може підвищуватися при одночасному застосуванні препаратівфузидової кислоти системної дії тастатинів. Механізм даної взаємодії (чи фармакодинамічної, чи фармакокінетичної, чи одночасно обох видів взаємодії) наразі н��відомий. Були повідомлення про випадки виникнення рабдоміолізу (у тому числі з летальним наслідком) у пацієнтів, які отримували таку комбінацію препаратів. Якщо застосування препаратуфузидової кислоти системної дії є необхідним, то терапію розувастатином слід тимчасово припинитина весь період лікування препаратомфузидової кислоти. Терапіястатинамиможе бути поновлена через 7 днів після пр��йому останньої дози препаратуфузидової кислоти. У винятко��их випадках, коли тривала терапія препаратамифузидової кислоти системної дії є необхідною, наприклад, для лікування важ��их інфекційних захворювань, необхідність одночасного застосування розувастатину тафузидовоїкислоти повинна розглядатись у кожному випадку окремо та здійснюватися під ретельним медичним спостереженням.

Діти

Дослідження взаємодії проводилися лише у дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Особливості засто��ування.

Вплив на нирки

Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за тест-смужками та переважноканальцевогопоходження, спостерігалася у пацієнтів, ��кі лікувалися вищими дозами розувастатину, зокрема 40 мг, і у більшост�� випадків була тимчасовою або переривчастою. Протеїнурія не була передвісником гострої або прогресуючої хвороби нирок (див. розділ «Побічні реакції»). Частота повідомлень про серйозні явища з боку нирок у постмаркетингових д��слідженнях застосування розувастатину вища при

��астосуванні дози

40 мг. У пацієнтів, які прий��ають препарат у дозі 40 мг, слід регулярно перевіряти функцію нирок у ході спостереження.

Вплив на

кістково-м’язову систему

Порушення з боку к��стково-м’язової системи, наприкладміалгія, міопатія та зрідкарабдоміоліз, спостерігалися у пацієнтів, які приймали розувастатин у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. Поодинокі випадки рабдоміолізу відзначалися при застосуванніезетимібуу комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Не можна виключат�� можливість фармакодинамічної взаємодії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), а тому таку комбінацію слід ��астосовувати з обережністю.

Як і при застосува��ні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота повідомлень про випадки рабдоміолізу, пов’язаного із застосуванням розувастатину, упостмаркети��говому періоді вища при застосуванні дози 40 мг.

Рівень креатинкінази

Рівень креатинкін��зи (КК) не слід вимірювати після значних фізичних наван��ажень або за наявності можливих альтернативних причин підвищення КК, що ��ожуть ускладнювати інтерпретацію результатів. Якщо вихідні рівні КК значн�� підвищені (> 5 разів вище верхньої межі норми (ВМН)), протягом 5-7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо результати повторного аналізу підтверджують, що вихідне значення КК більше ніж в 5 разів перевищує ВМН, застосування препарату починати не слід.

Перед початком лікування

Розувастатин, як і решту інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. До факторів такого ризику належать:

– порушення функц��ї нирок;

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових захворювань м’язів;

– наявність в анамнезіміотоксичностіна фоні застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази абофібратів;

– зловживання алк��голем;

– вік > 70 років;

– ситуації, що мож��ть призвести до підвищення рівнів розувастатину у плазм�� (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими з��собами та інші види взаємодій» та «Фармакологічні властивості»);

– супутнє застосу��анняфібратів.

У таких пацієнтів ��ов’язаний із лікуванням ризик потрібно оцінювати, порівнюючи з очікуваною користю; також рекомендується клінічний моніторинг. Як��о вихідні рівні КК значно підвищені (> 5 × ВМН), лікування починати не слід.

В період лікування

Пацієнтам слід негайно повідомляти лікарю про м’язовий біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні КК. Застосування препарату слід припинити, якщо рівні КК значно підвищені (> 5 × ВМН) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні КК ≤ 5 × ВМН). У разі зникнення симптомів та повернення рівня КК до норми можна поновити терапію розувастатином або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази у найменшій дозі т�� під ретельним наглядом. Регулярно перевіряти рівні КК уасимптоматичнихпацієнтів немає потреби. Дуже рідко пові��омлялося про випадкиімуноопосередкованоїнекротизуючоїміопатії (ІОНМ) під час або після терапіїстатинами, у тому числі розувастатином. Клінічними ��роявами ІОНМ є стійка слабкість проксимальних м’язів та підвищення рівня креатинкінази у сироватці, що зберігається навіть після припинення за��тосуваннястатинів. У такому разі можуть бути необхідними до��атковінейром’язовіі серологічні дослідження, лікуванняімуносупресивнимипрепаратами.

У пацієнтів, які приймали розувастатин та супутні препарати, не отримано доказів п��двищеного впливу на кістково-м’язову систему. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалося у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом із похіднимифіброєвоїкислоти, у тому числігемфібр��зилом, циклоспорином, ніацином, азольними протигрибковими п��епаратами, інгібіторамипротеази тамакроліднимиантибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Тому застосовувати розувастатин у комбінації ізгемфіброзилом не рекомендується. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванні розувастатину у комбінації ізфібратами абоніацином потрібно ретельно зважувати порівняно із потенці��ними ризиками, пов’язаними із застосуванням таких комбінацій. Доза 40 м�� протипоказана при супутньому застосуванніфібратів (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші видивзаємодій» та «Побічні реакції»).

Застосовувати роз��вастатин у комбінації зфузидовою кислотою не рекомендується. Повідомлялося про випадки рабдоміолізу (у тому числі з летальним наслідком) у пацієнтів, які отримували цю комбінацію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Розувастатин не слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйозними станами, що свідчать про міопатію або можливість розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (такими як сепсис, артеріальна гіпотензія, значне х��рургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітич��і розлади або неконтрольовані судоми).

Вплив на печінку

Як і інші інгібіто��и ГМГ-КоА-редуктази, розувастатин слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.

Рекомендовано пер��віряти біохімічні показники функції печінки перед початко�� лікування та через 3 місяці потому. Застосування розувастатину слід припинити або зменшити дозу, якщо рівень трансаміназ у сироватці більше ніж в 3 рази перевищує верхню межу норми. Частота повідомлень про серйозні явища з боку пе��інки (переважно про підвищення рівня трансаміназ печінки) упостмаркетинговому періоді вища при застосуванні дози 40 мг.

У пацієнтів із вто��инною гіперхолестеринемією, зумовленою гіпотиреозом абонефротичнимсиндромом, слід спочатку вилікувати основну хворобу, перш ніж починати терапію розувастатином.

Упостмаркетинговомуперіоді застосування розувастатину зрідка повідомлялося про летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів, які приймалистатини, у тому числі розувастатин. Якщо на фоні лікування розувастатином розвивається серйозне ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи жовтяницею, слід негайно припинити застосування розувастатину. Якщо інші причини не виявлено, не слід поновлювати лікування розувастатином.

Раса

Відмічається зрос��ання експозиції у пацієнтів монголоїдної раси порівняно зпредставниками європеоїдної раси. Для таких пацієнт��в необхідна корекція дозування розувастатину (див. розділи «Спосіб заст��сування та дози», «Протипоказання»,

«Фармаколог��чні властивості»

).

Інгібіторипротеази

Підвищена системн�� експозиція розувастатину спостерігалася в осіб, якізастосовували розувастатин супутньо із різними інгібіторамипротеази у комбінації з ритонавіром. Слід оцінити як користь від зниження рівня ліпідів за допомогою розувастатину у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібіторипротеази, так і можливість підвищення концентраці�� розувастатину у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози р��зувастатину у пацієнтів цієї групи. Одночасне застосування розувастатину з ��нгібіторамипротеазине рекомендується, якщо доза розувастатину не скоригована (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Непереносимість л��ктози

Пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, д��фіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не с��ід застосовувати цей препарат.

Інтерстиціальна хвороба легень

Під час застосування деякихстатинів, особливо при трива��ому лікуванні, повідомлялося про виняткові випадкиінтерс��иціальної хвороби легень (див. розділ «Побічні реакції»). До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення стану (стомлюваність, зниження маси тіла та гарячка). У разі підозри наінтерстиціальнухворобу легень застосування��татинів слід припинити.

Цукровий діабет

Деякі факти свідчать, щостатини підвищують рівень глюкози у крові та у деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик р��звитку діабету у майбутньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня, за якого необхідне належне лікування діабету. Цю загрозу, однак, перевищує зни��ення ризику судинних порушень при застосуванністатинів, і ��ому вона не має бути підставою для припинення терапіїстатинами. За пацієнтами групи ризику (рівень глюкози ��атще 5, 6-6, 9 ммоль/л, індекс маси тіла

(ІМТ)

> 30 кг/м2, підвищений рівеньтригліцеридів, артеріальна гіпертензія) слід встановит�� як клінічний, так і біохімічний контроль.

Встановлено, що ро��увастатин, який застосовують як монотерапію, не спричиняє зниження базової концентраціїкортизолу у плазмі крові та не впливає на резерв надниркових залоз. Необхідна обережніст�� у разі одночасного застосування розувастатину та інших лікарських засоб��в, здатних знижувати рівні чи активність ендогенних стероїдних гормонів, наприкладкетоконазолу, спіронолактону та цимети��ину.

Діти

Оцінка лінійного росту (зріст), маси тіла, індексу маси тіла (ІМТ) та вторинних хара��теристик статевого дозрівання заТаннером у дітей віком від10до 17 років, які пр��ймали розувастатин, обмежена періодом тривалі��тю 1 рік. Повідомлялося, що після 52 тижнів досліджуваного лікування жодноговпливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Фармакологічні властивості»). У дітей, які приймали розувастатин протя��ом 52 тижнів, підвищення рівня КК >

10 × ВМН

та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше порівняно з такими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Розувастатин протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку повинні ��икористовувати належні засоби контрацепції.

Оскільки холестерин та інші продукт�� біосинтезу холестерину відіграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-редуктазиперевищує користь від застосування препарату у період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє у період застосування цього препарату, лікування слід негайно припинити.

Ос��ільки інший лікарський засіб цього класу потрапляє у грудне молоко людини та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктазиможуть спричиняти серйозні небажані реа��ції у немовлят, жінкам, які потребують лікування розувастатином, слід рекоменд��вати утриматися від годування груддю. Розувастатин потрапляє у грудне молоко тварин. Даних щодо проникнення розувастатину у грудне молоко у людини н��має (див. розділ «Протипоказання»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження впливу розувастатину наздатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилися. Однак, з огляду на фармакодинамічні властивості розуваста��ину, малоймовірно, що препарат впливатиме на таку здатність. При керува��ні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливістьзапаморочення у період лікування.

Спосіб застосуван��я та дози.

Перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартнугіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуально залежно від мети терапії та відповіді пацієнта на лікування, керуючись рекомендаціями поточних загальноприйнятих керівництв.

Препарат Розуваст��тин ІС можна приймати у будь-який час дня, незалежно від прийому ��жі.

Лікування гіперхолестеринемії

Рекомендована поч��ткова доза становить 5 або 10 мг перорально 1 раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовувалистатини, так і переведених на прийом розувастатину з прийому іншогоінгібітора ГМГ-КоА-редуктази. При виборі початкової дози слід враховувати рівні холестерину у кожного окремого пацієнта та ризик серцево-судинних порушень у май��утньому, а також ймовірність розвитку небажаних реакцій. За необхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 тижні (див. розділ «Фармакологічн�� властивості»). З огляду на те, що на фоні застосування препарату у дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. розділ «Побічн�� реакції»), остаточно титрувати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гі��ерхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема пацієнтам із сімейною гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти мети лікування при застосуванні дози 20 мг і які перебуватимуть під регулярним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»). На початку прийому препа��ату у дозі 40 мг рекомендований нагляд лікаря.

Профілактика серцево-судинних порушень

У дослідженні зниження ризику порушень з боку серцево-судинної системи розуваста��ин застосовували у дозі 20 мг на добу (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Діти

Застосування преп��рату дітям має проводити лише спеціаліст.

Діти віком від 10 до 17 років (хлопчики настадії розвитку ІІ та вище заТаннером та дівчата, в яки�� менструації почалися щонайменше рік тому)

З��ичайна початкова добова доза для дітей із гетер��зиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг на добу. Препарат приймают�� перорально зазвичай у дозах від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу. Підвищувати дозу ��лід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та пере��осимості препарату, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. розділ «Особливості застосування»). Перед початком терапії розувастатином д��тям слід призначити стандартнугіпохолестеринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування. Безпека та ефективність розувастатину у дозах більше 20 мг у цій популяції не досл��джувалися.

Таблетки по 40 мг незастосовують дітям.

Діти віком до 10 років

Досвід лікування дітей віком до 10 років обмежений застосуванням розувастатину невеликій кількості пацієнтів (віком від 8 до 10 років) із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Таким чином, препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 10 років.

Пацієнти літнього віку

Рекомендована поч��ткова доза для пацієнтів віком > 70 років становить 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Інша корекція дози з огляду на вік не пот��ібна.

Пацієнти із нирковою недостатністю

Пацієнтам із легкими або помірними порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна. Рекомендована початкова доза для пацієнтів із помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із помірними порушеннями функції нирок. Застосування розувастатину пацієнтам із тяжкими порушеннями ниркової функції протипоказано у будь-яких дозах (див. розділи «Протипоказання» та «Фармакологічні властивості»).

Пацієнти із порушеннями функції печінки

У пацієнтів із пор��шеннями печінки, що оцінювалися у 7 або менше балів за шкалоюЧайлда-П’ю, підвищення системної експозиції розувастатину не спостерігалося. Однак у пацієнтів із порушеннями у 8 та 9 балів за шкалоюЧайлда-П’ю системна експозиція зростала (див. розді�� «Фармакологічні властивості»). У таких пацієнтів доцільною є оцінка функції нирок (див. розділ «Особливості застосування»). Досвід застосування розувастатину пацієнтам, які набрали більше 9 балів за шкалоюЧайлда-П���ю, відсутній. Розувастатин протипоказаний пацієнтам із захворюв��ннями печінки в активній фазі (див. розділ «Протипоказання»).

Раса

У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалася підвищена системна експозиція розувастатину (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»). Рекомендована початкова доза для пацієн��ів азійського походження становить 5 мг; доза 40 мг таким пацієнтам протипо��азана.

Генетичний полімо��фізм

Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції роз��вастатину (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Пацієнтам із відомою наяв��істю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати меншу добову дозу розувастатину.

Пацієнти зі схильністю до розвитку міопатії

Рекомендована поч��ткова доза для пацієнтів із факторами ризику розвитку міопатії становить 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Доза 40 мг протипоказана деяким із таких пацієнтів (див. розділ «Протипоказання»).

Супутнє застосува��ня

Розувастатин є субстратом різних транспортних білків (наприклад ОАТР1В1 таBCRP). Ризик міопатії (у тому числі рабдоміолізу) зростає при супутньому застосуванні розувастатину із певними лікарськими засобами, що можуть підвищувати концентрацію розувастатину у плазмі внаслідок взаємодії із цими транспортни��и білками (наприкладциклоспорином та певними інгібіторамипротеази, у тому числі комбінаціями ритонавіру затазанавіром, лопінавіром та/аботипранавіром; див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). По мож��ивості, слід розглянути застосування альтернативних лікарських засобів та у разі необхідності, тимчасово перервати терапію розувастатином. Якщо супутнього застосування цих лікарських засобів із розувастатином уникнути неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик від супутнього застосування та відповідним ��ином відкоригувати дозу розувастатину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Діти.

Препарат не застосовують дітям віко�� до 10 років (див. розділ «Протипоказання», «Спосіб застосування ��а дози»).

Передозування.

Специфічного лікування передозування немає. Лікування має бути ��имптоматичним, у разі необхідності слід вживати підтримувальних заходів. Потрібно проводити моніторинг функції печінки та рівнівкреатинкінази. Користь гемодіалізу є малоймовірною.

Побічні реакції.

За частотою побічні реакції розподіле��і таким чином: часто (≥ 1/100

та

< 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (��� 1/10 000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (немож��иво оцінити за наявними даними).

З боку нервової системи: часто– головний біль, запаморочення; дуже рідко – поліневропатія, втрата пам’яті; частота невідома – периферичнаневропатія, розлади сну (у тому числі безсоння та нічні кошмари).

З боку психіки: частота невід��ма – депресія.

З боку шлунково-кишкового тр��кту: часто–запор, нудота, абдомінальний біль; рідко – панк��еатит; частота невідома – діарея.

З боку гепатобіліарної системи: рідко–підвищення рівня печінкових трансаміназ; дуже рідко – жовтяниця, гепатит.

З боку ендокринної системи: часто–цукровий діабет (час��ота залежить від наявності або відсутності факторів ризи��у (рівень глюкози натще

���

5, 6 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м2, підвищені ��івнітригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі)).

З боку дихальної системи: частота невід��ма–кашель, задишка.

З боку системи крові: рідко – тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: рідко–реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто–свербіж, висип, кропив’янка; частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона.

З боку кістково-м’язової системи: часто –міалг��я; рідко–міопатія (у тому числі міозит), рабдомі��ліз; дуже рідко – артралгія; частота невідома – порушення з бокусухожиль, інколи ускладнені розривами, імуноопосередковананекротизуюча міопатія.

З боку сечов��дільної системи: дуже рідко – гематурія.

З боку репро��уктивної системи: дуже рідко –гінекомасті��.

Загальні розлади: часто – астен��я; частота невідома – набряк.

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота небажанихреакцій має тенденцію залежати від дози.

Вплив на нирки

Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за тест-смужками, переважноканальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які застосовували розувастатин. Зміни вміст�� білка у сечі від 0 або слідів до значення ++ або більше спостерігалися у < 1% пацієнтів у деяких часових точках при застосуванні препарату у дозах 10 та 20мг і у приблизно 3 % – у дозі 40 мг. Невелике збільшення частоти зміни вмісту білка у сечі ві�� 0 або слідів до значення + спостерігалося при застосуванні розувастатину у дозі 20 мг. У більшості випадків протеїнурія зме��шувалася або зникала спонтанно при продовженні терапії.

За даними клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень

на сьогодні не виявлено причинно-наслідков��го зв’язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.

При застосуванні роз��вастатину відзначалися випадки гематурії; за даними клінічних д��сліджень частота їх незначна.

Вплив на кістково-м’язову систему

Ураження скелетної мускулатури, такі якміалгія, міопатія (у тому числі міозит), та зрідка��абдоміоліз із гострою нирковою недостатністю чи без неї були в��дзначені при застосуванні будь-яких доз розувастатину, особливо > 20 мг.

У пацієнтів, які приймали розувастатин, сп��стерігалосядозозалежнезростання рівнів креатинкінази (КК); у бі��ьшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасов��м. Якщо рівні КК підвищені (> 5 × ВМН), лікування слід припинити (див. розділ«Особливості застосування»).

Вплив на печінку

Як і при застосуванні ��нших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, відзначалосядозозалежне збільшення рівн�� трансаміназ; у більшості випадків явище було слабким, ��симптоматичним та тимчасовим.

При застосуванні деякихстатинів відзначалися такі небажані явища як розлад статевої функції, окремі випадкиінтерстиціальноїхвороби легень, особливо при тривалому з��стосуванні (див. розділ«Особливості заст��сування»).

Зрідка у післяреєстраційний період застосування

розувастатину повідомлялося про порушення когнітивнихфункцій (наприклад погіршення пам’яті, забудькуватість, амнезія, сплутаність свідомості), що асоціюються із застосуваннямстатинів. Про такі когнітивні проблеми повідомлялося у зв’язку з усімастатинами. Явища, про які йдеться у повідомленнях, звичайно ма��ть легкий характер і минають після відмінистатинів, а також мають різний час до появи симптомів (від 1 дня до років) та до зникнення симптомів (медіана – 3 тижні).

У ході післяреєстраційн��го застосування розувастатину ідентифіковано таку небажану реакцію, як летальна та нелетальна печінкова недостатність. Оскільки про цюреакцію повідомлялося спонтанно із популяції невизначеної кількості, немож��иво достовірно оцінити її частоту або встановити наявність причинно-наслідкового зв’язку із застосуванням розувастатину.

Частота повідомлень прорабдоміоліз, серйозні порушення з боку нирок та печінки (переважно підвище��ня активності печінкових трансаміназ) більша при застосуванні розувастатину у дозі 40 мг.

При застосуванні розувастатину також відмічалося підвищення рівнівг��ікозильованого гемоглобіну (HbA1c).

Діти

Підвищення рівня креатинкінази > 10× ВМНта симптоми з боку м’язів пі��ля фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спос��ерігалися частіше у 52-тижневому клінічному дослідженні за участю дітей порівняно із дорослими (див. розділ«Особливості заст��сування»). Проте профіль безпеки розувастатину у дітей був подібним до такого у дорослих.

Термін придатност��.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.

Категорія відпуск��.

За рецептом.

Виробник.

Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».

Місцезнаходження виробника та адреса ��ісця провадження його діяльності.

Україна, 65025, м. Оде��а, 21-й км. Старокиївської дороги, 40-А.