info
На фото препарат іншої форми/дозування/упаковки РОЗАРТ таблетки 10 мг Блістер №10x9

РОЗАРТ таблетки 5 мг

ТОВ Тева Україна

Rp

Форма випуску та дозування

Таблетки, 5 мг
Таблетки, 10 мг
Таблетки, 20 мг
Таблетки, 40 мг

Таблетки, 5 мг

Упаковка

Блістер №10x3
Блістер №10x9

Блістер №10x3

info
На фото препарат іншої форми/дозування/упаковки РОЗАРТ таблетки 10 мг Блістер №10x9

Аналоги

bioequivalence-icon

Rp

КЛІВАС 10 10 мг

ТОВ АСІНО УКРАЇНА(UA)

Таблетки

bioequivalence-icon

Rp

РОМАЗИК 5 мг

Фармацевтичний Завод Польфарма С. А.(PL)

Таблетки

bioequivalence-icon

Rp

КРЕСТОР 5 мг

АстраЗенека ЮК Лімітед(GB)

Таблетки

від 278.44 грн

bioequivalence-icon

Rp

КЛІВАС 20 20 мг

ТОВ АСІНО УКРАЇНА(UA)

Таблетки

bioequivalence-icon

Rp

РОЗВАТОР 10 мг

Сан Фармасьютикал Індастріз Лімітед(IN)

Таблетки

від 139.09 грн

Класифікація

Класифікація еквівалентності

B.1.1

info

Діюча речовина

РОЗУВАСТАТИН

Форма товару

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/11647/01/01

Дата останнього оновлення: 19.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 19.08.2021
  • Склад: 1 таблетка вкрита плівковою оболонкою, містить розувастатину 5 мг у вигляді 5, 21 мг розувастатину кальцію
  • Торгівельне найменування: РОЗАРТ
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
  • Фармакотерапевтична група: Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ КоА-редуктази.

Упаковка

Блістер №10x3

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Розарт

(Rosart)

Склад:

діюча речовина: розувастатин;

1 таблетка вкрита плівковою оболонкою, містить розувастатину 5 мг, або 10 мг, або 20 мг, або 40 мг у вигляді 5, 21 мг, або 10, 42 мг, або 20, 84 мг, або 41, 68 мг розувастатину кальцію;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кальцію гідрофосфат дигідрат, лактози моногідрат, магнію стеарат;

оболонка:

таблетки по 5 мг: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат, макрогол 3350, триацетин;

таблетки по 10 мг: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат, макрогол 3350, триацетин, кармін (E 120);

таблетки по 20 мг: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат, макрогол 3350, триацетин, кармін (E 120);

таблетки по 40 мг: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат, макрогол 3350, триацетин, кармін (E 120).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 5 мг: білі, круглі, діаметром 5, 5 мм, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «ST 1» з одного боку;

таблетки по 10 мг: рожеві, круглі, діаметром 7 мм, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «ST 2» з одного боку;

таблетки по 20 мг: рожеві, круглі, діаметром 9 мм, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «ST 3» з одного боку;

таблетки по 40 мг: рожеві, овальні, з розмірами 16 мм × 8 мм, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «ST 4» з одного боку.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ КоА-редуктази.

Код АТХ С10А А07.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Розувастатин − це селективний та конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарил кофермент А на мевалонат, попередник холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка, орган-мішень для зменшення рівнів холестерину.

Розувастатин збільшує кількість рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, та пригнічує печінковий синтез ЛПДНЩ, таким чином зменшуючи загальну кількість частинок ЛПДНЩ та ЛПНЩ.

Фармакодинамічна дія

Розарт знижує підвищений рівень холестерину ЛПНЩ, загального холестерину та тригліцеридів і підвищує рівні холестерину ЛПВЩ. Він також зменшує рівні апоВ, ХС‑неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень апоА-І (таблиця 1). Розарт також зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС‑неЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ та апоВ/апоА-І.

Таблиця 1

Відповідь на дозу у пацієнтів із первинною гіперхолестеринемією типуIIaтаIІb

(відкоригована середня відсоткова зміна порівняно з початковим рівнем)

Доза

N

ХС-ЛПНЩ

Загальний ХС

ХС-ЛПВЩ

ТГ

ХС-неЛПВЩ

апоВ

апоA-I

Плацебо

13

-7

-5

3

-3

-7

-3

0

5

17

-45

-33

13

-35

-44

-38

4

10

17

-52

-36

14

-10

-48

-42

4

20

17

-55

-40

8

-23

-51

-46

5

40

18

-63

-46

10

-28

-60

-54

0

Терапевтичний ефект досягається протягом 1 тижня після початку застосування препарату, 90 % максимального ефекту – через 2 тижні. Максимальний ефект зазвичай досягається через 4 тижні та триває надалі.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Максимальна концентрація розувастатину у плазмі крові досягається приблизно через 5 годин після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить приблизно 20 %.

Розподіл

Розувастатин значним чином захоплюється печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розподілу розувастатину становить приблизно 134 л. Близько 90 % розувастатину зв’язується з білками плазми крові, переважно з альбуміном.

Метаболізм

Розувастатин зазнає незначного метаболізму (приблизно 10 %). Дослідження метаболізмуin vitroіз використанням гепатоцитів людини свідчать, що розувастатин є слабким субстратом для метаболізму на основі ферментів цитохрому Р450. Основним задіяним ізоферментом є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Основними визначеними метаболітами є N-десметиловий та лактоновий метаболіти. N-десметил-метаболіт приблизно на 50 % менш активний, ніж розувастатин, лактоновий метаболіт вважається клінічно неактивним. На розувастатин припадає більше 90 % активності циркулюючого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази.

Виведення

Приблизно 90 % дози розувастатину виводиться у незміненому стані з калом (разом всмоктана та невсмоктана діюча речовина), решта виводиться із сечею. Приблизно 5 % виводиться із сечею у незміненій формі. Період напіввиведення із плазми становить приблизно 19 годин і не збільшується при підвищенні дози. Середнє геометричне значення кліренсу препарату із плазми крові становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації – 21, 7 %). Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, печінкове захоплення розувастатину відбувається з участю мембранного транспортера OATP-C, який відіграє важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.

Лінійність

Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно до дози. При багаторазовому щоденному застосуванні параметри фармакокінетики не змінюються.

Особливі групи пацієнтів

Вік та стать

Не спостерігалося клінічного значущого впливу віку або статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих. Фармакокінетика розувастатину у дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією була подібною до фармакокінетики у дорослих добровольців (див. розділ «Діти»).

Раса

Дослідження фармакокінетики виявили, що у пацієнтів монголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, в’єтнамців та корейців) медіанні значення AUC таCmaxприблизно вдвічі вищі, ніж у європейців; у індійців медіанні значення AUC таCmaxпідвищені приблизно в 1, 3 раза. Аналіз популяційної фармакокінетики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоїдної та негроїдної рас.

Порушення функції нирок

У дослідженні у пацієнтів із різним ступенем порушення функції нирок змін плазмових концентрацій розувастатину абоN-десметил-метаболіту в осіб зі слабкою чи помірною недостатністю відзначено не було. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) плазмові концентрації розувастатину були в 3 рази, а рівніN-десметил-метаболіту в 9 разів вищими, ніж у здорових добровольців. Рівноважні плазмові концентрації розувастатину у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, були приблизно на 50 % вищими, ніж у здорових добровольців.

Порушення функції печінки

У дослідженні пацієнтів із різними ступенями порушення печінкових функцій ознак підвищеної експозиції розувастатину не було виявлено у пацієнтів, стан яких оцінювався у 7 або менше балів за шкалою Чайлда-П’ю. Однак у двох пацієнтів, які набрали 8 та 9 за шкалою Чайлда-П’ю, системна експозиція була щонайменше вдвічі вища, ніж у пацієнтів із меншими балами. Досвід застосування розувастатину пацієнтам, стан яких оцінюється у більше ніж 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю, відсутній.

Генетичний поліморфізм

Розподіл інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, в тому числі розувастатину, відбувається з участю транспортних білків ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів із генетичним поліморфізмом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатину. При окремих формах поліморфізму SLCO1B1 с. 521СС та ABCG2 с. 421АА експозиція розувастатину (AUC) підвищена порівняно із генотипами SLCO1B1 с. 521ТТ або ABCG2 с. 421СС. Спеціальне генотипування у клінічній практиці не передбачене, але пацієнтам із таким поліморфізмом рекомендується застосовувати меншу добову дозу препарату.

Діти

Фармакокінетичні параметри у дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією віком від 10 до17 років повністю не визначені. Невелике дослідження фармакокінетики розувастатину (у формі таблеток) з участю 18 пацієнтів дитячого віку показало, що експозиція препарату у дітей подібна до експозиції у дорослих пацієнтів. Також результати свідчать, що значних відхилень пропорційно до доз не очікується.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування гіперхолестеринемії

Дорослим, підліткам та дітям віком від 10 років із первинною гіперхолестеринемією (типу ІІа, в тому числі із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією (типуIІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосування інших немедикаментозних засобів (наприклад фізичних вправ, зниження маси тіла) є недостатнім.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших ліпідознижувальних засобів лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або у випадках, коли таке лікування є недоречним.

Профілактика серцево-судинних порушень

Запобігання значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення (див. розділ «Фармакодинаміка»), як доповнення до корекції інших факторів ризику.

Протипоказання.

Розартпротипоказаний:

– пацієнтам ізгіперчутливістю до розувастатину абобудь-якої з допоміжних речовин препарату;

– пацієнтам з активним захворюванням печінки, у тому числістійкими підвищеннями сироваткових трансаміназ невідомої етіології та будь-якими підвищеннями трансаміназ у сироватцікрові, що втричі перевищують верхню межу норми (ВМН);

– пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок (кліренсом креатиніну < 30 мл/хв);

– пацієнтам із міопатією;

– пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин;

–уперіод вагітностіабогодування груддю, а також жінкамрепродуктивноговіку, які не застосовують належні засоби контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтамзісхильністюдо міопатії/рабдоміолізу.

Дофакторівтакого ризикуналежать:

– помірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв);

–гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному анамнезі спадковихм’язових захворювань;

– наявність в анамнезі міотоксичності натлі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;

– зловживання алкоголем;

– ситуації, що можуть призвести допідвищення концентрації препаратууплазмі крові;

– належність домонголоїдної раси;

– супутнє застосування фібратів

(див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та
інші види взаємодій» та «Фармакокінетика»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив супутніх препаратів на розувастатин

Інгібітори транспортних білків

Розувастатин є субстратом для деяких транспортних білків, у тому числі печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортера BCRP. Одночасне застосування препаратуРозарт із лікарськими засобами, що пригнічують ці транспортні білки, може призводити допідвищення концентрацій розувастатинуу плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», таблицю 2).

Циклоспорин

У період супутнього застосування розувастатину та циклоспорину значення AUC першого були в середньому приблизно у 7 разів вищими, ніж ті, які спостерігалися у здорових добровольців (див. таблицю 2). Розарт протипоказаний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин (див. розділ «Протипоказання»).

Супутнє застосування не впливало на концентрації циклоспоринуу плазмі крові.

Інгібітори протеази

Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосування інгібіторів протеази може значно збільшувати експозицію розувастатину (див. таблицю 2). Наприклад, у дослідженні фармакокінетики одночасне застосування 10 мг розувастатину та комбінованого лікарського засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг атазанавіру/100 мг ритонавіру), у здорових добровольців супроводжувалося підвищенням AUC та Cmaxрозувастатину приблизно в 3 та 7 разіввідповідно. Одночасне застосування розувастатину та деяких комбінацій інгібіторів протеази можливепісля ретельного обміркування корекції дози препарату Розарт, виходячи з очікуваного зростання експозиції розувастатину (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», таблицю 2).

Гемфіброзил та інші ліпідознижувальні засоби

Одночасне застосування розувастатину та гемфіброзилу призводило до зростання AUC та Cmaxрозувастатину в 2 рази (див. розділ «Особливості застосування»).

Виходячи із даних спеціальнихдосліджень, фармакокінетично значущої взаємодії з фенофібратом не очікується однак, можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ліпідознижувальні дози (> або рівні 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) збільшують ризик міопатії при супутньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА, імовірно, за рахунок того, щовониможуть спричиняти міопатію, коли їх застосовувати окремо. Доза 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Таким пацієнтам також слід починати терапію з дози 5 мг.

Езетиміб

Одночасне застосування препаратувдозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнтам із гіперхолестеринемією призводило до зростання AUC розувастатину в 1, 2 раза (таблиця 2). Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії між препаратом розувастатином та езетимібом, що може призвести до небажаних явищ (див. розділ «Особливості застосування»).

Антацидні препарати

Одночасне застосування препарату із суспензіямиантацидів, що містять гідроксид алюмінію або магнію, знижувало концентрації розувастатинуу плазмі крові приблизно на 50%. Цей ефект був менш вираженим у разі застосування антацидних засобів через 2 годинипісля препарату Розарт. Клінічнузначущість цієї взаємодії не вивчали.

Еритроміцин

Одночасне застосування розувастатину та еритроміцину знижувало AUC розувастатину на 20 %, а Cmax– на 30%. Ця взаємодія може бути спричинена посиленою перистальтикою кишечнику внаслідок дії еритроміцину.

Фузидова кислота

Ризик міопатії, включаючи рабдоміоліз, може підвищуватися при одночасному системному застосуванні фузидової кислоти зі статинами. Механізм цієї взаємодії (фармакодинамічний або фармакокінетичний) дотепер невідомий. Зафіксовановипадки рабдоміолізу (у тому числі з летальним наслідком) у пацієнтів, які отримують цю комбінацію. Якщо системне лікування фузидовою кислотою необхідно, лікування розувастатином слід припинити на весь термін лікування фузидовою кислотою (див. розділ «Особливості застосування»).

Ферменти цитохрому Р450

Результати доступних дослідженьinvitroтаinvivoсвідчать, що розувастатинне інгібує і не стимулює ізоферменти цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатин є слабким субстратом цих ізоферментів. Таким чином, взаємодії з лікарськими засобами в результаті метаболізму, опосередкованого Р450, не очікується. Не спостерігалося клінічно значущих взаємодійміжрозувастатином та флуконазолом (інгібітором CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазолом (інгібітором CYP2A6 та CYP3A4).

Взаємодії, що вимагають корекції дози розувастатину

При необхідності застосування препарату Розарт з іншими лікарськими засобами, здатнимипідвищувати експозиції розувастатину, дозу препарату Розарт потрібно скоригувати. Якщоочікується, що експозиція препарату (AUC) зросте приблизно в 2 або більше разів, застосування Розарту слідрозпочинати з дози 5 мг один раз на добу. Максимальну добову дозу препарату Розарт слід скоригувати таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала експозицію, що відзначається при прийомі дози 40 мг/добу без застосування лікарських засобів, що взаємодіють із препаратом; наприклад, при застосуванні з гемфіброзилом доза Розарту становитиме 20 мг (збільшення експозиції в 1, 9 раза), при застосуванні з комбінацією ритонавір/атазанавір – 10 мг (збільшення в 3, 1 раза), при одночасному застосуванні з циклоспорином – 5 мг (збільшення в 7, 1 раза).

Таблиця 2

Вплив супутніхлікарських засобів на експозицію розувастатину

(AUC; в порядку зменшення величини) за опублікованими даними клінічнихдосліджень

Режим дозування лікарського засобу, що взаємодіє

Режим дозування розувастатину

Зміни AUC розувастатину*

Циклоспорин від 75 мг двічі на добу до 200 мг двічі на добу, 6 місяців

10 мг один раз на добу, 10 днів

↑7, 1 раза

Регорафеніб 160 мг один раз на добу, 14 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 3, 8 раза

Атазанавір 300 мг/ритонавір 100 мг один раз на добу, 8 днів

10 мг, одноразова доза

↑3, 1 раза

Велпатасвір 100 мг один раз на добу

10 мг, одноразова доза

↑ 2, 7 раза

Омбітасвір 25 мг/паритапревір 150 мг/ ритонавір 100 мг один раз на добу/ дасабувір 400 мг двічі на добу, 14 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 2, 6 раза

Гразопревір 200 мг/елбасвір 50 мг один раз на добу, 11 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 2, 3 раза

Глекапревір 400 мг/пібрентасвір 120 мг один раз на добу, 7 днів

5 мг один раз на добу,
7 днів

↑ 2, 2 раза

Симепревір 150 мг один раз на добу, 7 днів

10 мг, одноразова доза

↑2, 8 раза

Лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг двічі на добу, 17 днів

20 мг один раз на добу, 7 днів

↑2, 1 раза

Гемфіброзил 600 мг двічі на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↑ 1, 9 раза

Елтромбопаг75 мг один раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 1, 6 раза

Дарунавір 600 мг/ритонавір 100 мг двічі на добу, 7 днів

10 мг один раз на добу, 7 днів

↑ 1, 5 раза

Типранавір 500 мг/ритонавір 200 мг двічі на добу, 11 днів

10 мг, одноразова доза

↑1, 4 раза

Дронедарон 400 мг двічі на добу

Невідомо

↑ 1, 4 раза

Ітраконазол 200 мг один раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↑1, 4 раза **

Езетиміб 10 мг один раз на добу, 14 днів

10 мг один раз на добу, 14 днів

↑1, 2 раза**

Фозампренавір 700 мг/ритонавір 100 мг двічі на добу, 8 днів

10 мг, одноразова доза

Алеглітазар 0, 3 мг, 7 днів

40 мг, 7 днів

Силімарин 140 мг тричі на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

Фенофібрат 67 мг тричі на добу, 7 днів

10 мг, 7 днів

Рифампін 450 мг один раз на добу, 7 днів

20 мг, одноразова доза

Кетоконазол 200 мг двічі на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

Флуконазол 200 мг один раз на добу, 11 днів

80 мг, одноразова доза

Еритроміцин 500 мг чотири рази на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↓20%

Байкалін 50 мг тричі на добу, 14 днів

20 мг, одноразова доза

↓47%

* Дані, представлені як зміна в х разів, являють собою співвідношення між застосуванням розувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, являють собою %різницю відносно показників при застосуванні розувастатину окремо.

Збільшення позначено значком ↑, відсутність змін ↔, зменшення – ↓ .

** Було проведено кількадосліджень взаємодії при різних дозах препаратурозувастатину, в таблиці подано найбільш значуще співвідношення.

Вплив розувастатину на супутні лікарські засоби

Антагоністи вітамінуК

Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку застосування препарату Розарт або припідвищенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інший кумариновий антикоагулянт), можливе підвищення Міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС). Припинення застосування препарату Розарт або зменшення його дози може призвести до зниження МНС. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС.

Пероральні контрацептиви/гормонозамісна терапія (ГЗТ)

Одночасне застосування препарату Розарт та пероральних контрацептивів призводило допідвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26% та 34% відповідно. Такепідвищення плазмових рівнів крові слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Даних щодо фармакокінетики препаратів у пацієнтів, які одночасно застосовують розувастатин та ГЗТ, немає, тому не можна виключати подібного ефекту. Однак комбінацію широко застосовували жінкаму рамках клінічнихдосліджень івонапереносилася добре.

Інші лікарські засоби

За даними спеціальнихдосліджень взаємодії, клінічно значущої взаємодії із дигоксином не очікується.

Лопінавір/ритонавір

У фармакологічномудослідженні супутнє застосування розувастатину та комбінованого препарату, що містив два інгібітори протеази (лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг), у здорових добровольців асоціювалося з приблизно дворазовим та п’ятиразовим збільшенням показників рівноважногоAUC(0-24)та Сmах для розувастатину відповідно. ВзаємодіюміжРозартом та іншими інгібіторами протеази не вивчали.

Діти

Дослідження взаємодії проводили лише у дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Особливості застосування.

Вплив на нирки

Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за тест-смужками та переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які лікувалися вищими дозами розувастатину, зокрема 40 мг, і у більшості випадків була тимчасовою або переривчастою. Протеїнурія не була передвісником гострої або прогресуючої хвороби нирок (див. розділи «Побічні реакції»). Частота повідомлень про серйозні явища з боку нирок у постмаркетинговихдослідженнях вища при застосуванні дози 40 мг. Дляпацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, в ході спостереження слід регулярно перевіряти функцію нирок.

Вплив на скелетну мускулатуру

Порушення з боку скелетної мускулатури, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабдоміоліз, спостерігалися у пацієнтів, які приймалирозувастатин у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. Поодинокі випадки рабдоміолізу відзначалися при застосуванні езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Не можна виключати можливість фармакодинамічної взаємодії (див. розділ«Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота повідомлень про випадки рабдоміолізу, пов’язаного із застосуваннямрозувастатину, у постмаркетинговому періоді була вищою при дозі 40 мг. Є повідомлення прорідкісні випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії, що клінічно проявляється стійкою проксимальною м’язовою слабкістю і підвищенням рівня сироваткової креатинкінази, під час лікування або після припинення лікування статинами, включаючи розувастатин. В такому разі можуть бути необхідними додаткові нейром’язові і серологічнідослідження, лікування імуносупресивними препаратами.

Рівень креатинкінази

Рівень креатинкінази (КК) не слід вимірювати після значних фізичних навантажень абопринаявності можливих альтернативних причин підвищення КК, що можуть ускладнювати інтерпретацію результатів. Якщопочатковірівні КК значно підвищені (> 5 разів вище ВМН), протягом 5-7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо результати повторного аналізупідтверджують, щопочатковезначення КК більш ніжу 5 разів перевищує ВМН, застосування препарату починати не слід.

Перед початкомлікування

Розарт, як і решту інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. Дофакторів такого ризику належать:

– порушення функції нирок;

–гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових захворювань м’язів;

– наявність в анамнезі міотоксичності натлі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;

– зловживання алкоголем;

– вік > 70 років;

–ситуації, що можуть призвести допідвищення рівнів препарату у плазмікрові(див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Фармакокінетика»);

– супутнє застосування фібратів.

У таких пацієнтів пов’язаний із лікуванням ризик потрібно оцінювати, порівнюючи з очікуваною користю; також рекомендується клінічний моніторинг. Якщопочатковірівні КК значно підвищені (> 5 разів вище ВМН), лікуваннярозпочинати не слід.

У період лікування

Пацієнтам негайно повідомляти про м’язовий біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням абогарячкою. У таких пацієнтів потрібно вимірюватирівні КК. Застосування препарату слід припинити, якщорівні КК значно підвищені (> 5 разів вище ВМН) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні КК ≤ 5 × ВМН). У разі зникнення симптомів та поверненнярівня КК до норми можна поновити терапію препаратомРозарт або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази у найменшій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевірятирівні ККвасимптоматичних пацієнтів немає потреби. Дужерідко повідомлялося про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, в тому числі розувастатином. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м’язів тапідвищення рівня креатинкінази у сироватцікрові, що зберігається навіть після припинення застосування статинів.

У клінічнихдослідженнях не було отримано доказів підвищеного впливу на скелетну мускулатуру у невеликої кількості пацієнтів, які приймалирозувастатинта супутні препарати. Однакпідвищення частоти міозиту та міопатії відзначалося у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом із похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибковими препаратами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзилпідвищує ризик міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА. Тому застосовуватиРозарту комбінації із гемфіброзилом не рекомендується. Користь подальшої змінирівня ліпідів при застосуванні препаратуРозарт у комбінації із фібратами або ніацином потрібно ретельно зважувати порівняно з потенційними ризиками, пов’язаними із застосуванням таких комбінацій. Доза 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Розартне слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйозними станами, щосвідчать про міопатію або можливість розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (таких як сепсис, гіпотензія, значне хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітичні розлади або неконтрольовані судоми).

Вплив на печінку

Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, Розартслід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.

Рекомендовано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лікування та через 3 місяці потому. Застосування препаратуРозарт слід припинити або зменшити дозу, якщорівень трансаміназ у сироватцікровібільш ніж втричі перевищує верхню межу норми. Частота повідомлень про серйозні явища з боку печінки (переважно пропідвищення рівня трансаміназ печінки) у післяреєстраційному періоді була більшою при застосуванні дози 40 мг.

У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, зумовленою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, слід спочатку вилікувати основну хворобу, першніжпочинати терапію препаратомРозарт.

Упісляреєстраційному періоді зрідка повідомлялося про летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали статини, в тому числі розувастатин. Якщо натлі лікування препаратомРозартрозвивається серйозне ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи жовтяницею, негайнослідприпинитиприйом препарату. Якщо іншихпричин не виявлено, неслід поновлюватилікування препаратом.

Раса

Дослідження фармакокінетики свідчать про зростання експозиції у пацієнтів монголоїдної раси приблизно вдвічі порівняно з європейцями. Для таких пацієнтів необхідна корекція дозування препаратуРозарт (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Фармакокінетика»). Для пацієнтів азійської раси початкова дозаРозартуповиннабути 5 мг. Підвищена концентрація розувастатинуу плазмікровібула поміченавазійських пацієнтів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»). Слід взяти до уваги збільшену системну експозицію при лікуванні пацієнтів монголоїдної раси, у яких гіперхолестеринемія не контролюється адекватно дозами до 20 мг.

Інгібітори протеази

Підвищена системна експозиція розувастатину спостерігаласяв осіб, які застосовували розувастатин супутньо з різними інгібіторами протеази у поєднанні з ритонавіром. Слід обміркувати як користь від зниженнярівня ліпідів за допомогою препаратуРозарт у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і можливість підвищення концентрацій розувастатину у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дозиРозарту у пацієнтів, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендується, якщо дозаРозарту не скоригована (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Фузидова кислота

Розувастатин не слід застосовувати разом із системними препаратами фузидової кислоти або протягом 7 днів після припинення лікування фузидовою кислотою. У пацієнтів, які застосовують фузидову кислоту, лікування статинами слід припинити на весь термін лікування фузидовою кислотою. Зафіксовано випадки рабдоміолізу (у тому числі з летальним наслідком) у пацієнтів, які отримували фузидову кислоту і статини у поєднанні (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Пацієнту необхідно рекомендувати негайно звернутися до лікаря, якщо він відчує будь-які симптоми м’язової слабкості, болю або чутливості. Терапію статинами можна знову розпочати через 7 днів після останньої дози фузидової кислоти. В окремих випадках, коли потрібна тривала системна терапія фузидовою кислотою, наприклад для лікування тяжких інфекцій, необхідність спільного введення розувастатину та фузидової кислоти слід розглядати тільки індивідуально і під ретельним медичним наглядом.

Непереносимість лактози

Пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати цей препарат.

Інтерстиціальна хвороба легень

Під час застосування деяких статинів, особливо при тривалому лікуванні, повідомлялося про виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легень (див. розділ «Побічні реакції»). До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення стану (підвищенастомлюваність, зниження маси тіла та гарячка). У разіпідозри на інтерстиціальну хворобу легень застосування статинів слід припинити.

Цукровий діабет

Деякі фактисвідчать, що статини, підвищують рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик розвитку діабету в майбутньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня, при якомунеобхідне належне лікування діабету. Цю загрозу,

однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні статинів, і тому вона не має бутипідставою для припинення терапії статинами. За пацієнтами групи ризику (рівень глюкози натще 5, 6-6, 0 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м2, підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія) слід встановити як клінічний, так і біохімічний контроль згідно із національнимиінструкціями.

Згідноздоступними данимизареєстрована загальна частота цукрового діабету становила 2, 8% у групі прийому розувастатину та 2, 3% − у групі плацебо, переважно у пацієнтів зрівнем глюкози натще від 5, 6 до 6, 9 ммоль/л.

Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, при застосуванні розувастатину спостерігалося зростанняHbA1c тарівнів глюкози у сироватці крові. Удеяких випадках ці показники можуть перевищувати граничне значення для діагностики цукрового діабету, насамперед у пацієнтів з високим ризиком розвитку діабету.

Розувастатин як монотерапія не спричиняє зниження базової концентрації кортизолу плазми крові і не впливає на резерв надниркових залоз. Необхідна обережність у разі одночасного застосування препарату Розарт та інших лікарських засобів, здатних знижуватирівніабоактивність ендогенних стероїдних гормонів, наприклад кетоконазолу, спіронолактону та циметидину.

Діти

Оцінка лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМТ (індексу маси тіла) та вторинних характеристик статевого дозрівання за Таннером у дітей віком від 10 до 17 років, які приймали розувастатин, обмежена періодом тривалістю 1 рік. Після 52 тижнів досліджуваного лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Фармакодинаміка»). Досвід клінічнихдосліджень застосування препарату дітям та підліткам обмежений, довготривалі ефекти застосування розувастатину (> 1 рік) на статеве дозрівання невідомі.

Згідно з доступними даними у дітей та підлітків, які приймали розувастатин протягом 52 тижнів, підвищення рівня КК > 10 разів вище ВМН та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше порівняно з такими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препаратпротипоказанийу період вагітності абогодування груддю.

Жінки репродуктивного віку повинні використовувати належні засоби контрацепції.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину відіграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-редуктази перевищує користь від застосування препаратуу період вагітності. Данідосліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітнієуперіод застосування цього препарату, лікування слід негайно припинити.

Оскільки інший лікарський засіб цього класу проникає у грудне молоко людини та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування препаратом Розарт, слід рекомендувати утриматися від годування груддю. Даних щодо проникнення препаратуу грудне молоко у людини немає (див. розділ «Протипоказання»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень з визначення впливу розувастатину на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами не проводили. Однак з огляду на фармакодинамічні властивості малоймовірно, що Розарт впливатиме на таку здатність. При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість виникнення запамороченняу період лікування.

Спосіб застосування та дози.

Перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуально залежно від мети терапії та відповіді пацієнта на лікування, керуючись рекомендаціями поточних загальноприйнятих інструкцій.

ПрепаратРозартможнаприймати у будь-який час дня, незалежно від прийому їжі.

Лікування гіперхолестеринемії

Рекомендована початкова доза становить 5 або 10 мг перорально один раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і переведених на препарат з прийому іншого інгібітораГМГ-КоА-редуктази. При виборі початкової дози слід враховуватирівні холестерину в кожного окремого пацієнта та ризик серцево-судинних порушень у майбутньому, а також імовірність розвитку небажаних реакцій. У разінеобхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 тижні (див. розділ«Фармакодинаміка»). З огляду на те, що натлізастосування препарату в дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. розділ«Побічні реакції»), остаточно титрувати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією тазвисоким ризиком серцево-судинних порушень (зокрема у хворих із сімейною гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти мети лікування при застосуванні дози 20 мг іякі перебуватимутьпід регулярним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»). На початку прийому препарату у дозі 40 мг рекомендований нагляд спеціалістів.

Запобігання порушенням з боку серцево-судинної системи

Удослідженні зниження ризику порушень з боку серцево-судинної системи препарат застосовували у дозі 20 мг на добу (див. розділ«Фармакодинаміка»).

Пацієнти літнього віку

Рекомендована початкова доза для пацієнтіввіком > 70 років становить 5 мг (див. розділ«Особливості застосування»). Інша корекція дози з огляду на вік не потрібна.

Пацієнти із нирковою недостатністю

Пацієнтам із легкими або помірними порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна.

Рекомендована початкова доза для пацієнтів із помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із помірними порушеннями функції нирок. Застосування препаратуРозартпацієнтам із тяжкими порушеннями нирковоъ функції протипоказано у будь-яких дозах (див. розділи «Протипоказання» та «Фармакокінетика»).

Пацієнти із порушеннями функції печінки

У пацієнтів із порушеннями печінки, що оцінювалися у 7 або менше балів за шкалоюЧайлда-П’ю, підвищення системної експозиції розувастатину не спостерігалося. Однак у осіб із порушеннями у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю системна експозиція зростала (див. розділ «Фармакокінетика»). У таких пацієнтівдоцільною є оцінка функції нирок (див. розділ«Особливості застосування»). Досвід застосування препарату пацієнтам, які набрали більше 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю, відсутній. Розартпротипоказаний пацієнтам з активними захворюваннями печінки (див. розділ «Протипоказання»).

Раса

У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалася підвищена системна експозиція препарату (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»). Рекомендована початкова доза для пацієнтів азійського походження становить 5 мг; доза 40 мг таким пацієнтам протипоказана.

Генетичний поліморфізм

Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити допідвищення експозиції розувастатину (див. розділ «Фармакокінетика»). Пацієнтам ізвідомою наявністютакихтипівполіморфізму рекомендується застосовувати меншу добову дозу препаратуРозарт.

Пацієнти зісхильністю до розвитку міопатії

Рекомендована початкова доза для пацієнтів із факторамиризику до розвитку міопатії становить 5 мг (див. розділ«Особливості застосування»).

Доза 40 мг протипоказана деяким із таких пацієнтів (див. розділ «Протипоказання»).

Супутнє застосування

Розувастатин є субстратомрізних транспортних білків (наприклад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (в тому числі рабдоміолізу) зростає при супутньому застосуванніРозартуіз певними лікарськими засобами, що можутьпідвищувати концентрацію розувастатину у плазмі внаслідок взаємодії із цими транспортними білками (наприклад циклоспорином та певними інгібіторами протеази, в тому числі комбінаціями ритонавіру з атазанавіром, лопінавіром та/або типранавіром; див. розділи«Особливості застосування» та«Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). По можливості, слід розглянути застосування альтернативних лікарських засобів та, уразінеобхідності, тимчасово перервати терапію препаратомРозарт. Якщо супутнього застосування цих лікарських засобів ізРозартомуникнути неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик від супутнього застосування та відповідним чином відкорегувати дозу препаратуРозарт (див. розділ«Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Діти.

Застосування препарату дітям має проводити лишеспеціаліст.

Застосовуватидітям та підліткам віком від 10 до 17 років (хлопчики на стадії розвитку ІІ та вище за Таннером та дівчата, в яких менструації почалися щонайменше рік тому).

Звичайна початкова добова доза для дітей тапідлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг на добу. Препарат зазвичай прийматиперорально в дозах від 5 мг до 20 мг один раз на добу. Підвищувати дозу слід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та переносимості препарату, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. розділ«Особливості застосування»). Перед початком терапії розувастатином дітям тапідліткам слід призначити стандартнугіпохолестеринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування. Безпеку та ефективність лікарського засобу у дозахбільше 20 мг у цій популяції не досліджували.

Таблетки по 40 мг незастосовувати дітям.

Діти віком до 10 років

Досвід лікування дітей віком до 10 років обмежений застосуванням препарату у невеликої кількості пацієнтів (віком від 8 до10 років) ізгомозиготноюсімейною гіперхолестеринемією. Таким чином, препаратРозартне рекомендується застосовувати дітям вікомдо10 років.

Передозування.

Специфічного лікування передозування немає. У разі передозування пацієнта слід лікувати симптоматично та, у разінеобхідності, вжити підтримуючих заходів. Потрібно контролювати функції печінки та рівні КК. Ефективність гемодіалізу малоймовірна.

Побічні реакції.

Небажані явища, що відзначаються при застосуванні розувастатину, зазвичай легкі та тимчасові.

Уконтрольованих клінічних дослідженнях менше 4 % пацієнтів, які застосовувалиРозарт, вийшли із дослідження через небажані реакції.

У нижченаведеній таблиці представленийпрофіль небажаних реакцій на розувастатин за даними клінічних досліджень та великого досвіду післяреєстраційного застосування. Небажані реакції класифіковані за частотою та системно-органними класами (СОК).

За частотою небажані реакції розподілені таким чином: часто (≥1/100 та < 1/10), нечасто (≥1/1000 та < 1/100), рідко (≥1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомої частоти (неможливо оцінити за наявними даними).

Таблиця3

Системно-органний клас

Часто

Нечасто

Рідко

Дуже рідко

Частота невідома

З боку крові та лімфатичної системи

Тромбоцито-пенія

З боку імунної системи

Реакції гіперчутли-вості, в тому числі ангіоневро-тичний набряк

Ендокринні розлади

Цукровий діабет1

Психічні розлади

Депресія

З боку нервової системи

Головний біль, запаморо-чення

Поліневро-патія, втрата пам’яті

Периферична невропатія,

розлади сну (втому числі безсоння та нічні кошмари)

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння

Кашель, задишка

З боку шлунково-кишкового тракту

Запор, нудота, абдоміналь-ний біль

Панкреатит

Діарея

З боку гепатобіліарної системи

Підвищення рівня печінкових трансаміназ

Жовтяниця, гепатит

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Свербіж, висип, кропив’янка

Синдром Стівенса-Джонсона

З боку скелетної мускулатури та сполучної тканини

Міалгія

Міопатія (у тому числі міозит), рабдоміоліз, вовчаково-подібний синдром, розриви м’язів

Артралгія

Порушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами,

імуноопосе-редкована некротизую-ча міопатія

З бокунирок тасечовидільної системи

Гематурія

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Гінекомастія

Загальні розлади та станмісця введення

Астенія

Набряк

1Частота залежитьвід наявності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥5, 6 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м2, підвищені рівні тригліцеридів, артеріальнагіпертензія в анамнезі).

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА, частота небажаних реакціймає тенденціюзалежати від дози.

Вплив на нирки

Протеїнурія, виявленаурезультаті аналізузатест-смужками та переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які застосовувалирозувастатин. Зміни вмісту білка у сечі від нуля або слідів до значення ++ або більше спостерігалися у < 1% пацієнтів у деяких часових точкаху ході застосування препарату в дозах 10 та 20 мг і у приблизно 3% – при дозі 40 мг. Невелике збільшення частоти зміни вмісту від нуля або слідів до значення + спостерігалися при дозі 20 мг. У більшості випадків протеїнурія зменшувалася або зникала спонтанно при продовженні терапії. За даними клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень на даний час не виявлено причинно-наслідкового зв’язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.

На тлі застосування розувастатину відзначено випадки гематурії; за наявними даними частота її мала.

Вплив на скелетну мускулатуру

Ураження скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (в тому числі міозит), та зрідка рабдоміоліз із гострою нирковою недостатністю або без неї були відзначені при застосуванні будь-яких доз розувастатину, особливо при дозах > 20 мг.

У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівнів КК; в більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. Якщо рівні КК підвищені (> 5 разів вище ВМН), лікування слід припинити (див. розділ«Особливості застосування»).

Вплив на печінку

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, відзначалося дозозалежне збільшення рівня трансаміназ; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. При застосуванні розувастатину також відзначалося підвищення рівнівHbA1c.

На тлі застосування деяких статинів повідомляли про розлад статевої функції, окремі випадки інтерстиціальної хвороби легень (особливо при тривалому застосуванні, див. розділ«Особливості застосування»).

Частота повідомлень про рабдоміоліз, серйозні порушення з боку нирок та печінки (переважно підвищення активності печінкових трансаміназ) більша при застосуванні препарату в дозі 40 мг.

У процесі післяреєстраційного застосування розувастатину ідентифіковано таку небажану реакцію як летальна або нелетальна печінкова недостатність. Оскільки про цю реакцію повідомлялося спонтанно із популяції невизначеної кількості, неможливо достовірно оцінити її частоту або встановити наявність причинно-наслідкового зв’язку із застосуванням препарату.

Зрідка у післяреєстраційному періоді повідомлялося про порушення когнітивних функцій (наприклад погіршення пам’яті, забудькуватість, амнезія, сплутаність свідомості), що асоціюються із застосуванням статинів. Про такі когнітивні проблеми повідомлялося у зв’язку з усіма статинами. Явища, про які йдеться у повідомленнях, зазвичай мають легкий характер і минають після відміни статинів, а також мають різний час до появи симптомів (від 1 дня до років) та до зникнення симптомів (медіана – 3 тижні).

Діти

Підвищення рівня креатинкінази > 10 разів вище ВМН та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше у 52‑тижневому клінічному дослідженні з участю дітей та підлітків порівняно з дорослими (див. розділ«Особливості застосування»). Проте профіль безпеки розувастатину у дітей та підлітків був подібним до такого у дорослих.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По10 таблеток у блістері; по 3 або по 9 блістерів у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Актавіс ЛТД.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

ВLB015, ВLB 016 Булебел Індастріал будинок, м. Зейтун ZTN 3000, Мальта.