РЕПАГЛІНІД таблетки 0,5 мг

Джубілант Дженерікс Лімітед

Rp

Форма випуску та дозування

Таблетки, 0,5 мг
Таблетки, 1 мг
Таблетки, 2 мг

Таблетки, 0,5 мг

Упаковка

Блістер №10x3

Блістер №10x3

Аналоги

Rp

ІНСВАДА 1 мг

ІНСУФАР ЛАБОРАТОРІЗ ЛІМІТЕД(GB)

Таблетки

Rp

РЕПОДІАБ 0,5 мг

КРКА(SI)

Таблетки

Класифікація

Класифікація еквівалентності

N/A

info

Діюча речовина

РЕПАГЛІНІД

Форма товару

Таблетки

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/15518/01/01

Дата останнього оновлення: 20.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 10.11.2021
  • Склад: 1 таблетка містить: репаглініду 0, 5 мг
  • Торгівельне найменування: РЕПАГЛІНІД
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Фармакотерапевтична група: Гіпоглікемічні препарати за винятком інсулінів.

Упаковка

Блістер №10x3

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

РЕПАГЛІНІД

(REPAGLINIDE)

Склад:

діюча речовина: репаглінід;

1 таблетка містить репаглініду 0, 5 мг або 1 мг, або 2 мг;

допоміжні речовини: меглумін; полоксамер; повідон; гліцерин 85%; етанол, безводний; кальцію гідрофосфат; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль кукурудзяний; калію палакрилін; магнію стеарат; заліза оксид жовтий (Е 172) (лише для таблеток по 1 мг і по 2 мг).

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Гіпоглікемічні препарати за винятком інсулінів.
Код АТС А10В Х02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Цукровий діабет ІІ типу (інсулінонезалежний цукровий діабет, ІНЗЦД), коли за допомогою дієти, зниження маси тіла і фізичних навантажень не вдається досягти задовільного контролюрівня глюкози в крові.

Застосування репаглініду у комбінації з метформіном або тіазолідиндіонами також показано хворим на цукровий діабет ІІ типу, в яких невдаєтьсядосягти задовільного контролю глікемії прийомом цих препаратів окремо. Лікування слід розпочинати як доповнення до дієти або фізичних навантажень, щоб знизити зумовлений прийомами їжірівень глюкози у крові.

Протипоказання.

§ Відомагіперчутливість до репаглініду або до будь-якого компонента препаратуРепаглінід.

§ Цукровий діабет І типу (інсулінозалежний цукровий діабет, ІЗЦД), С-пептид-негативний діабет.

§ Діабетичний кетоацидоз з наявністю або відсутністюкоматозногостану.

§ Тяжкі порушення функції печінки.

§ Суміснезастосування з гемфіброзилом.

Спосіб застосуваннятадози.

Репаглінідприймають усередину перед кожним основним прийомом їжі (тобто препрандіально), при цьому індивідуально підбирають дозу, щоб оптимізувати контроль глікемії. Крім самоконтролю пацієнтом рівня глюкози в крові та сечі, лікар періодично має проводити моніторинг концентрації глюкози у крові хворих для того, щоб визначити мінімальну ефективну дозу препарату. Рівень глікозильованого гемоглобіну також є інформативним показником при моніторингу реакції хворого на лікування. Проведення періодичного моніторингу необхідне для виявлення неадекватного зниження концентрації глюкози у крові менше нижнього припустимогорівня (тобто первинної недостатності), а також для виявлення відсутності відповідного зниження рівня глюкози у крові після ефективного початкового періоду лікування (тобто вторинної недостатності).

Препарат зазвичай приймають за 15 хвдоїжі, однак час прийому може варіювати: препарат можна приймати безпосередньо перед їжею або за 15-30 хвилинперед їжею. Якщо хворий пропустив прийом їжі (або мав додатковий прийом їжі), він має відповідно пропустити (або додати) прийом дози препарату.

Початкова доза

Підбір доз препарату здійснює лікар відповідно до реакції хворого, що визначається за рівнем глюкози у крові. Хворим, які раніше не одержували гіпоглікемічних препаратів, рекомендується розпочинати з дози 0, 5 мг на кожний прийом їжі. Підбір дози починають через один-два тижні (термін визначається зареакцією хворого на лікування). Якщо хворий приймав інший пероральний засіб, то початкова доза, що рекомендується, становить 1 мг.

Підтримувальна терапія

Максимальнарекомендована разова доза перед основними прийомами їжі становить 4 мг. Максимальна добова доза не має перевищувати 16 мг.

Переведення хворих із прийому інших пероральних гіпоглікемічних препаратів

Хворих можна відразу перевести з інших пероральних цукрознижувальних препаратів на прийом репаглініду. Точного співвідношення між дозами репаглініду та інших пероральних цукрознижувальних препаратів не встановлено. Максимальнарекомендована початкова доза для хворих, яких переводять на прийом репаглініду, становить 1 мг перед прийомом їжі.

Комбінована терапія

Якщорівень глюкози в крові недостатньо ефективно контролюється прийомом метформіну або репаглініду, ці препарати можна приймати одночасно. Стартова доза репаглініду така ж, як і при монотерапії. Дозу кожного препарату слідпідбирати, ґрунтуючись на змінах концентрації глюкози в крові.

Побічні реакції.

Найчастіше зустрічаються побічні ефекти, пов'язані зі змінами рівня глюкози у крові, тобто гіперглікемія та гіпоглікемія. Частота виникнення таких реакцій залежить як від особливостей лікування, так і від індивідуальних особливостей хворого: звички у харчуванні, дози препарату, рівеньфізичних навантажень, стрес.

Порушення обміну речовин

Після прийому репаглініду, як і інших цукрознижувальних препаратів, можуть виникати гіпоглікемічні реакції. Звичайно це реакції помірного ступеня, які легко купірувати за допомогою вживання вуглеводів. У більш тяжких випадках може виникнути необхідність у вливанні глюкози. Як і при будь-якій цукрознижувальній терапії, розвиток цих реакцій залежить від індивідуальних факторів. За даними маркетингових досліджень, випадки гіпоглікемії були зареєстровані у хворих, які одержували комплексну терапію з метформіном або тіазоліндіоном.

Шлунково-кишкові розлади

У дослідженнях були відмічені такі шлунково-кишкові розлади, як біль у животі, пронос, нудота, блювання, запор. Частота і вираженість цих симптомів не відрізнялись від тих, що спостерігалися при застосуванні інших пероральних стимуляторів секреції інсуліну.

Захворювання шкіри і підшкірної клітковини

Реакція гіперчутливості до препарату може виявлятись у вигляді почервоніння, свербежу та кропив’янки. При цьому не слід підозрювати наявність перехресної алергії на сульфонілсечовину, оскільки ці препарати мають різну хімічну структуру.

Порушення гостроти зору

Коливання рівня глюкози в крові може призвести до тимчасових порушень гостроти зору, особливо на початку лікування. Такі порушення були відмічені в незначній кількості випадків після початку лікування репаглінідом. За даними клінічних досліджень, в жодному такому випадку лікування препаратом не було припинено.

Порушення функції печінки

При лікуванні репаглінідом були відмічені одиничні випадки підвищення активності печінкових ферментів. У більшості випадків воно було помірним і короткочасним. Лише невелика кількість хворих була змушена перервати лікування препаратом через підвищення активності печінкових ферментів. В одиничних випадках були зареєстровані тяжкі порушення функції печінки, проте вважається, що вони не були спричинені прийомом препарату.

Кардіоваскулярні розлади

Діабет ІІ типу пов’язаний з підвищенням ризику виникнення кардіоваскулярної патології. В одному епідеміологічному дослідженні було виявлене підвищення ризику розвитку гострого коронарного синдрому у хворих, які одержували репаглінід, у порівнянні з метформіном чи акарбозою. Однак причинно-наслідкового зв’язку при цьому встановлено не було.

Передозування.

Як іу випадку з іншимигіпоглікемічнимипероральнимизасобами, передозування цього препарату може призвести до розвитку симптомів гіпоглікемії – запаморочення, пітливості, тремору, головному болю та ін.

При виникненні цих симптомів слід вжити заходів, спрямованих на нормалізацію рівня глюкози в крові, таких як прийом вуглеводів.

При більш тяжкій гіпоглікемії, що супроводжується судомами, втратою свідомості чи коматозним станом, слід ввести глюкозу внутрішньовенно.

Застосуванняу період вагітності або годування груддю.

Досліджень щодо застосування репаглініду вагітним і жінкам, які годують груддю, не проводилося. Ось чому не можна оцінити безпеку його застосування вагітним жінкам. Репаглінід не має тератогенної дії.

Діти.

Репаглінід не рекомендується застосовувати дітям(віком до 18 років)у зв’язку з недостатністю даних про безпеку та/або ефективність у цій групі хворих.

Особливості застосування.

Репаглінід призначають у випадках незадовільного контролюрівня глюкози у крові за допомогою дієти та фізичних навантажень.

Репаглінід, як і інші стимулятори секреції інсуліну, може спричинити розвиток гіпоглікемії. При комбінованому лікуванні ризик виникнення гіпоглікеміїпідвищується. Якщо хворий, у якого за допомогою пероральних цукрознижувальних препаратів досягнута стабілізація контролю глікемії, піддається стресу (пропасниця, травма, інфекційні захворювання або оперативні втручання), то в нього можуть виникнути порушення цього контролю. У таких випадках може виникнути необхідність перервати прийом репаглініду і тимчасово перейти на введення інсуліну.

У багатьох хворих зі збільшенням періоду прийому пероральних цукрознижувальних препаратів зменшується їхгіпоглікемічний ефект. Це може бутипов'язаноіз загостренням діабету або зі зниженням реакції організму на препарат. Цей феномен називається вторинною недостатністю; її слід відрізняти від первинної недостатності, при якій хворий не реагує на препарат, прийнятий уперше. Першніжпоставити діагноз вторинної недостатності, необхідно спробувати змінити дозу, а також перевірити ретельність дотримування хворим рекомендацій щодо режиму харчування та фізичних навантажень.

Підбір доз ослабленим і виснаженим хворим слід проводити особливо ретельно, щоб запобігти розвитку гіпоглікемії (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Особливі групи хворих

Печінкова недостатність. При прийомі звичайних доз у хворих із порушеннями функції печінки концентрація репаглініду і його метаболітів може бути вищою, ніж у хворих ізнормальноюфункцією печінки. Тому, призначаючи препаратхворим з порушеною функцією печінки необхідно дотримуватися обережності (див. розділ «Протипоказання»). Слід збільшити інтервали припідборі дози для того, щоб повною мірою оцінити реакцію хворого (див. розділ "Фармакокінетика").

Ниркова недостатність. Хочакореляція міжрівнем репаглініду та кліренсом креатиніну слабка, кліренс цихсполуку плазмі крові хворих із тяжкою нирковою недостатністю знижується. Оскільки у хворих діабетом, ускладненим нирковою недостатністю, чутливість до інсулінупідвищується, необхідно дотримуватися обережності при підборі дози препарату (див. розділ «Фармакокінетика»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Пригіпоглікемії у хворих можуть знижуватися здатність концентрувати увагу і швидкість реакції. Цестановитьпевний ризик при керуванні транспортними засобами або механізмами.

Хворим слід вживати попереджувальні заходи для запобігання гіпоглікеміїпід час керування транспортними засобами. Це особливо важливо для тих, у кого ослаблені симптоми-провісники гіпоглікемії, або тих, у кого часто виникаютьепізоди гіпоглікемії. Отжеслід оцінити доцільність керування транспортними засобами взагалі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Як відомо, деякі препарати можуть впливати на обмін глюкози. Це слід враховувати припідборі доз препаратуРепаглінід.

Уметаболізмі репаглініду в основному беруть участь ферменти CYP2C8 і CYP3А4. Репаглінід активно надходить у клітини печінки за участю білка, що транспортує органічні аніони (ОАТР1В-organic anion transporting protein). Відомо, що найбільш важливим ферментом метаболізму репаглініду є CYP2C8. У той же час блокування CYP2C8 призводить до незначного зниження метаболізму репаглініду, оскільки при цьомупідвищується відносний внесок CYP3А4. Відповідно метаболізм і кліренс репаглініду можуть змінюватися при прийомі препаратів, які інгібують активність або індукують синтез ферментівсімейства цитохромів Р450. Особливу обережність слід проявляти при прийомі репаглініду одночасно з інгібіторами CYP2C8 і CYP3А4. Препарати, що інгібують ОАТР1В (наприклад циклоспорин), можуть такожпідвищуватиконцентраціюрепаглінідув плазмі крові.

Нижчеперелічені препарати можуть посилювати та/або пролонгувати гіпоглікемічний ефект репаглініду.
Гемфіброзил, триметоприм, рифампіцин, кетоконазол, ітраконазол, кларитроміцин, циклоспорин, інші протидіабетичні засоби, інгібітори моноаміноксидази (МАО), неселективні бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), саліцилати, нестероїдні протизапальні засоби, октреотид, анаболічні стероїди, алкоголь.

Буловиявлено, що після одночасного прийому два рази на день 600 мггемфіброзилу(інгібітору CYP2C8) і репаглініду (0, 25 мг один раз на день) значення площі під кривою «концентрація репаглініду – час» (AUC) збільшилося у 8, 1 разу, а його максимальна концентрація (Cmax) у крові-у 2, 4 разу. Тривалість його напіввиведення (t½) із крові збільшилася від 1, 3 години до 3, 7 години, що може підсилювати і пролонгувати цукрознижувальну дію репаглініду. Одночасне застосування гемфіброзилу і репаглініду протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).

Після одночасного прийому два рази на день по 160 мгтриметоприму(слабкого інгібітору CYP2C8) і репаглініду (0, 25 мг один раз на день) значення площі під кривою «концентрація репаглініду – час» збільшилося у 1, 6 разу, його Cmax- у 1, 4 разу, а t½-у 1, 2 разу; при цьому статистично достовірного впливу нарівень глюкози у крові виявлено не було. Прийом субтерапевтичних доз репаглініду не викликав фармакодинамічного ефекту. Оскільки безпека цієї комбінації була встановлена для репаглініду у дозі не вище 0, 25 мг, а триметоприму-у дозі 320 мг, одночасний прийом цих препаратівслідпроводити з обережністю. Якщо буде ухваленорішення про необхідність лікування комбінацією цих препаратів, то слід проводити ретельний моніторинг рівня глюкози у крові, а також клінічного стану хворого.

Рифампіцин, потужний індуктор CYP3А4 і CYP2C8, діє як індуктор і інгібітор метаболізму репаглініду. Прийом протягом семи днів рифампіцину у дозі 600 мг із додаванням на сьомий день репаглініду (4 мг один раз на день) призводитьдозменшенняплощіпід кривою «концентрація репаглініду – час» на 50 % (результат комбінованої індукції та інгібування). Якщо репаглінід прийматимутьчерез 24 годинипісля прийому останньої дози рифампіцину, значення площі під кривою «концентрація репаглініду – час» зменшитьсяна 80 % (результат індукції).

При одночасному лікуванні рифампіцином і репаглінідом необхіднопідібрати дозу останнього, яка має ґрунтуватися на даних ретельного моніторингу концентрації глюкози у крові утакі терміни: на початку прийому рифампіцину (гостре інгібування), через кілька днів прийому рифампіцину (комбінована індукція та інгібування), після припинення прийому рифампіцину (тільки індукція) та через один тижденьпісля припинення прийому рифампіцину, коли пройде його індуктивний ефект.

Прийом два рази на день по 200 мгкетоконазолу(потужний інгібітор CYP3А4) одночасно з репаглінідом (4 мг один раз на день) збільшує значення площіпід кривою «концентрація репаглініду – час» у 1, 2 разу, а Cmax-у 1, 6 разу; при цьому профіль концентрації глюкози змінюється менш ніж на 8 %.

Сумісне застосування 100 мгітраконазолу(інгібітор CYP3А4)призводить дозбільшення в 1, 4 разузначення площіпід кривою «концентрація репаглініду – час». Істотних змін рівня глюкози в крові не відбувається.

Після прийому два рази на день по 250 мгкларитроміцину(інгібіторCYP3A4) і репаглініду (0, 25 мг один раз на день) значення площі під кривою«концентрація репаглініду - час»збільшуєтьсяу 1, 4 разу, Cmax-у 1, 7 разу. При цьому значення площі під кривою «концентрація інсуліну в сироватці крові- час» збільшується у 1, 5 разу(Cmax-у 1, 6 разу). Механізм цієї взаємодії поки не з’ясовано.

Циклоспорин(100 мг), що є інгібітором цитохрому 3А4 (CYP3A4) і потужним інгібітором ОАТР1В, у 1, 8 разупідвищує максимальну концентрацію репаглініду і у 2, 5 разу збільшує площу під кривою.

b-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії.

Одночасний прийомциметидину, ніфедипіну, естрогену або симвастатину(субстрати CYP3A4) з репаглінідом істотно не впливає на значення показників його фармакокінетики.

Відомо, що репаглінід клінічно значимо не впливає на фармакокінетикудигоксину, теофілінутаварфарину. Тому при застосуванні цих засобів одночасно з репаглінідом не потрібнопідбирати дози.

Нижчепереліченіпрепарати можуть послаблювати гіпоглікемічний ефект репаглініду.
Пероральні контрацептиви, рифампіцин, барбітурати, тіазиди, кортикостероїди, даназол, тиреоїдні гормони і симпатоміметики. Одночасний прийом пероральних контрацептивів (етинілестрадіол/левоноргестрел) істотно не впливає на загальну біодоступність репаглініду, хоча при цьомупік його концентрації досягається раніше. Репаглінід значимо не впливаєна біодоступність левоноргестрелу, хоча його вплив на біодоступність етинілестрадіолу невиключений.

При призначенні або відміні цих препаратів у хворих, які приймають репаглінід, необхідно ретельно контролювати змінирівня глікемії.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Репаглінід-швидкодіючий пероральний стимулятор секреції інсуліну. Репаглінід швидко знижує рівень глюкози в крові, стимулюючи секрецію інсуліну підшлунковою залозою, причому ефект препарату залежить від кількості функціонуючихb-клітин, що збереглися в острівцях залози.

Репаглінід закриває АТФ-залежні калієві канали у мембраніb-клітин спеціальним білком. Це викликає деполяризаціюb-клітин і призводить до відкриття кальцієвих каналів, що збільшує вхід у клітину іонів кальцію, які стимулюють секрецію інсуліну.

У хворих на діабет ІІ типупідвищення концентрації інсуліну в крові відбувається протягом 30 хвилин після прийому усередину репаглініду. Це знижуєрівень глюкози у крові протягом усього періоду засвоєння прийнятої їжі. Концентрація репаглініду у плазмі крові швидко знижується, його низький рівень відзначається у хворих на діабет ІІ типу протягом 4 годин після його прийому. Після прийому від 0, 5 до 4 мг репаглініду хворими на діабет ІІ типу було показано дозозалежне зниження концентрації глюкози. Напідставі результатів клінічних досліджень рекомендується приймати репаглінід перед їжею (препрандіальний прийом). Препарат зазвичай приймають за 15 хвдоїжі, однак час прийому може варіювати: препарат можна приймати безпосередньо перед їжею або за 15-30 хвилинперед їжею.

Фармакокінетика.

Репаглінідлегко всмоктується із шлунково-кишкового тракту, що призводить до швидкого підвищення концентрації препарату у плазмі крові. Пік концентрації препарату в плазмі крові настає через 1 годину після прийому. Після досягнення піка рівень концентрації препарату в плазмі швидко знижується, і репаглінід елімінується протягом 4- 6 годин. Час напіввиведення складає приблизно 1 годину. Фармакокінетика репаглініду характеризується середньою абсолютною біодоступністю (63 %, коефіцієнт варіації 11 %), низьким об’ємом розподілу (30 л, що відповідає розподілу у внутрішньоклітиннійрідині) і швидкою елімінацією із крові. У клінічних дослідженнях була відзначена висока (60 %) варіабельність концентрації репаглініду у плазмі кровірізних хворих; в одного і того ж хворого її рівень коливається від низького до помірного (35 %). Оскількипідбір дози репаглініду ґрунтується на клінічній реакції хворого, висока варіабельність у різних хворих не впливає на ефективність препарату.

Ниркова недостатність

У хворих на діабет ІІ типу зрізним ступенемтяжкості ниркової недостатності визначаютьсяпоказники фармакокінетики репаглініду після прийому однієї дози, а також у стабільному стані. У хворих з нормальною функцією нирок та з її порушеннями легкого і середнього ступеня значення площі під кривою «концентрація репаглініду-час» і Cmax однакові(відповідно, 56, 7 нг/(мл/год) і 57, 2 нг/(мл/год); 37, 5 нг/мл і 37, 7 нг/мл). У хворих з вираженим зниженням функції нирок значення цих показників трохипідвищені (98, 0 нг/(мл/год) і 50, 7 нг/мл). Протебула виявлена слабка кореляція між рівнем репаглініду і кліренсом креатиніну. Для хворих з дисфункцією нирок не обов'язково підбирати початкову дозу репаглініду. Наступне підвищення доз у хворих діабетом ІІ типу зтяжкими порушеннями функції нирок або нирковою недостатністю, що потребує гемодіалізу, слід проводити з обережністю.

Печінкова недостатність

Відомо, що у хворих з порушеннями функції печінки помірного і тяжкого ступеня концентрація у сироватці крові загального і вільного репаглініду вища й зберігається довше, ніж у здорових осіб (площа під кривою"концентрація репаглініду-час" у здорових- 91, 6 нг/(мл×год), у хворих- 368, 9 нг/(мл×год); Cmax у здорових- 46, 7 нг/мл, у хворих- 105, 4 нг/мл). Значення площіпід кривою «концентрація репаглініду – час» (AUC) корелюють з рівнем кліренсу кофеїну. Приймаючизвичайні дози, хворі з порушеннями функції печінки піддаються впливу більш високих концентрацій репаглініду і його метаболітів, ніж здорові особи. Томухворим з порушеннями функції печінки репаглінід слід застосовувати з осторогою. При застосуванні доз слід збільшити інтервали для того, щоб повною мірою оцінити реакцію хворого.

Репаглінід легко зв'язується (98%) з білками плазми крові хворих.

Прийом репаглініду безпосередньо перед їжею, за 15 хвчи30 хв до їжі або натще істотно не впливає на значення показників фармакокінетики. Репаглінід повністю метаболізуєтьсявосновномуза участю ферментів CYP2C8 і CYP3А4. Його метаболіти невикликають клінічно значимої гіпоглікемії.

Репаглінід і його метаболіти виділяютьсявосновному з жовчю. Невелика фракція (приблизно 8 %)введеної дози виявляєтьсяв сечі у вигляді метаболітів, менше 2 % прийнятої дози– у калі.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 0, 5 мг: білі, круглі, двоопуклі таблетки, з написом “J” на одній стороні і “0. 5” – на іншій стороні;

таблетки по 1 мг: жовті, круглі, двоопуклі таблетки, з написом “J” на одній стороні і “1” – на іншій стороні, допускається наявність темно-жовтих цяток на поверхні;

таблетки по 2 мг: жовті, круглі, двоопуклі таблетки, з написом “J” на одній стороні і “2” – на іншій стороні, допускається наявність темно-жовтих цяток на поверхні.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігативнедоступномудля дітей місці при температурі не вище 25°С. Зберігати в оригінальній упаковці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Джубілант Дженерікс Лімітед /JubilantGenericsLimited.

Місцезнаходження.

Село Сікандарпур, Бхаінсвал, Шоссе Руркі-Дехрадун, Бхагванпур, Район Руркі Харідвар, Уттаракханд, ІН-247661, Індія/VillageSikandarpur, Bhainswal, Roorkee-Dehradunhighway, Bhagwanpur, RoorkeeDistrictHaridwar, Uttarakhand, IN-247661, India.