info
На фото препарат іншої форми/дозування/упаковки НУРОФЄН ЕКСПРЕС УЛЬТРАКАП капсули 200 мг Блістер №10x1

НУРОФЄН ЕКСПРЕС УЛЬТРАКАП капсули 200 мг

Реккітт Бенкізер Хелскер Інтернешнл Лімітед

Форма випуску та дозування

Капсули, 200 мг

Капсули, 200 мг

Упаковка

Блістер №4x1
Блістер №10x1

Блістер №4x1

info
На фото препарат іншої форми/дозування/упаковки НУРОФЄН ЕКСПРЕС УЛЬТРАКАП капсули 200 мг Блістер №10x1

Аналоги

bioequivalence-icon
НУРОФЄН ЕКСПРЕС ФОРТЕ 400 мг

Реккітт Бенкізер Хелскер Інтернешнл Лімітед(GB)

Капсули

bioequivalence-icon
ІБУФЕН ЮНІОР 200 мг

ПОЛЬФАРМА С.А.(PL)

Капсули

від 86.47 грн

ІБУНОРМ 200 мг

ТОВ ФК Здоров'я(UA)

Капсули

ІБУПРОМ СПРИНТ КАПС 200 мг

Юнілаб ЛП(US)

Капсули

ІБУПРОМ СПРИНТ МАКС 400 мг

Юнілаб ЛП(US)

Капсули

Класифікація

Форма товару

Капсули м’які

Умови відпуску

без рецепту

Реєстраційне посвідчення

UA/13599/01/01

Дата останнього оновлення: 19.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 30.12.2075
  • Склад: 1 капсула містить ібупрофену 200 мг
  • Торгівельне найменування: НУРОФЄН® ЕКСПРЕС УЛЬТРАКАП
  • Умови відпуску: без рецепта
  • Умови зберігання: Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.
  • Фармакотерапевтична група: Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти.

Упаковка

Блістер №4x1

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

НУРОФЄН® ЕКСПРЕС УЛЬТРАКАП

(NUROFЄN®EXPRESSULTRACAP)

Склад:

діюча речовина: ібупрофен; 1 капсула міститьібупрофену200 мг;

допоміжні речовини: макрогол 600, калію гідроксид, желатин, сорбіт (Е 420), понсо 4R

(E 124), ОпакодWB білийNS-78-18011, вода очищена.

Лікарська форма. Капсули м’які.

Основні фізико-хімічні властивості: червоні овальні прозорі м’які желатинові капсули з логограмою «NUROFЄN», віддрукованою білою фарбою.

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідніпропіонової кислоти. Код АТХ М01А Е01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Чинить аналгезивну, жарознижувальну та протизапальну дію. Механізм дії полягає вінгібуванні синтезупростагландинів– медіаторів болю, запалення та температурної реакції.

Експериментальні дані свідчать, щоібупрофен можеконкурентно пригнічувати ефект низької дози ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів при одночасному застосуванні цих препаратів. Деякі дослідженняфармакодинамікипоказують, що при застосуванні разових дозібупрофенупо 400 мг у межах 8 годин до або у межах 30 хвилин після застосування ацетилсаліцилової кислоти негайного вивільнення (81 мг) спостерігалося зниження впливу аспірину (ацетилсаліцилової кислоти) на утвореннятромбоксануабо агрегацію тромбоцитів. Хоча існує непевність щодо екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію, не можна виключити імовірності, що регулярне довготривале застосуванняібупрофену може зменшитикардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. При несистематичному застосуванніібупрофенутакий клінічно значущий ефект вважається малоймовірним.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньоібупрофен швидко абсорбується з травного тракту. Максимальна концентрація активної речовини у плазмі крові визначається через1‒ 2 години після прийому. Ібупрофенметаболізується у печінці, виводиться нирками (90 %) у незміненому стані та у вигляді метаболітів, а також ізжовчю. Періоднапіввиведення у здорових людей – майже 1, 8 години, у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок – 1, 8‒ 3, 5 години. Ібупрофен активно (99 %)зв’язуєтьсязбілкамиплазми крові, повільнопроникаєусиновіальніпорожнини, дейогоконцентраціяможезалишатисявисокою, у той час якконцентраціяуплазмі кровізменшується.

У двохфармакокінетичних дослідженнях час до досягнення максимальної концентрації у плазмі (Tmax) дляібупрофену в таблетках становив 60 і 90 хвилин, порівняно з 35 та 40 хвилин відповідно для препаратуНурофєн® ЕкспресУльтракап, капсули м’які. Середній показникCmax досягається вдвічі швидше для препаратуНурофєн® ЕкспресУльтракап, порівняно з лікарською формою з нормальним вивільненням (Нурофєн, таблетки). Ібупрофен виявляється у плазмі кровіупродовж більше ніж 8 годин після застосування препаратуНурофєн® ЕкспресУльтракап.

Клінічні характеристики.

Показання. Симптоматичне лікування головного, зубного та періодичного менструального болю. Гарячка та біль у м’язах при застуді.

Протипоказання.

§ Підвищена чутливість доібупрофенуабо до будь-якого з компонентів препарату.

§ Пацієнтам, які мають в анамнезі

бронхоспазм, астму, риніт, ангіоневротичний набряк або висипання на шкірі, пов’язані з застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).

§ Слід уникати застосуванняНурофєн® ЕкспресУльтракап одночасно з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2).

§ Пацієнтам, які мають в анамнезі шлунково-кишкову кровотечу або перфорацію після застосування НПЗЗ.

• Виразкова хворобашлунка/кровотеча нині або в анамнезі (два і більше чітких епізодів загострення виразкової хвороби чи кровотечі).

• Пацієнтаміз тяжкою нирковою, печінковою або серцевою( класIV за класифікацієюNYHA)недостатністю.

§ Дітям з масою тіла менше 20 кг.

§ Пацієнтам ізцереброваскулярними або іншими активними формами кровотечі.

§ Пацієнтам із незрозумілою етіологією порушення кровотворення.

§ Пацієнтам із порушенням дегідратації, яка спричинена блюванням, діареєю або недостатнім вживанням рідини.

§ Останній триместр вагітності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ібупрофен (як і інші НПЗЗ) слід застосовувати з обережністюпри одночасному лікуванні з такими препаратами:

- інші НПЗЗ, включаючи саліцилати: збільшується ризик виникнення

шлунково-кишкових виразок і кровотеч;

- дигоксин: підвищується рівень у плазмі крові обох препаратів;

- кортикостероїди: підвищується ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі абоульцерації;

- антитромботичні засоби: збільшується ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі;

- антикоагулянти: НПЗЗ можуть посилити дію антикоагулянтів, наприкладварфарину;

- антитромбоцитарні та селективні інгібітори серотоніну: може підвищуватися ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі;

- ацетилсаліцилова кислота або інші НПЗЗ таглюкокортикостероїди: може підвищуватися ризик виникнення побічної дії цих лікарських засобів з боку шлунково-кишкового тракту.

Експериментальні дані свідчать, що при одночасному застосуванніібупрофен може пригнічувати вплив низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) на агрегацію тромбоцитів. Однак обмеженість щодо екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію не дають змоги зробити остаточні висновки, що регулярне довготривале застосуванняібупрофену може зменшитикардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. При несистематичному застосуванніібупрофенутакі клінічно значущі ефекти вважаються малоймовірними;

- антигіпертензивні та діуретичні засоби: НПЗЗ можуть зменшити лікувальний ефект цих препаратів; у пацієнтів із порушеною функцією нирок одночасне застосування інгібіторів АПФ, блокаторів бета-адренорецепторів або антагоністів рецепторівангіотензину-II та засобів, що пригнічуютьциклооксигеназу, може спричинити подальше погіршення функції нирок. Тому комбінацію препаратів треба застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку;

- літій таметотрексат: існують докази потенційного підвищення рівня літію таметотрексату у плазмі крові;

- пробенецид тасульфінпіразон: можуть затримувати виведенняібупрофену;

- калійзберігаючідіуретики: може призвести догіперкаліємії (рекомендується перевірка рівня калію у плазмі крові);

- циклоспорин татакролімус: збільшується ризик виникненнянефротоксичності;

- зидовудин: існують докази підвищення ризику появи гемартрозута гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які застосовують супутнє лікуваннязидовудином таібупрофеном;

- сульфонілсечовина: необхідно контролювати рівень глюкози в крові;

- антибіотики групихінолінів: може виникнути ризик виникнення судом.

- Інгібітор цитохрому CYP2C9: можуть збільшувати діюібупрофену, такі яквориконазолабофлуконазол.

Особливості застосування.

Побічні ефекти можна зменшити шляхом нетривалого застосування мінімальної ефективної дози, потрібної для лікування симптомів.

Слід з обережністю застосовувати препарат хворим із:

  • системним червоним вовчаком та системними захворюваннями сполучної тканини;
  • вродженим порушенням метаболізму

    порфірин

    у (наприклад, гостраінтермітуючапорфірія);
  • артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю в анамнезі, які супроводжувалися затримкою рідини та набряками під час застосування НПЗЗ;
  • порушенням функції нирок та/або печінки;
  • безпосередньо після операцій.

Цей лікарський засіб міститьсорбітол. Не рекомендовано застосовувати хворим зі спадковою непереносимістю фруктози.

Можливі алергічні реакції, пов’язані з наявністю у складі лікарського засобуПонсо 4R.

Особи літнього віку мають підвищений ризик виникнення побічних реакцій при застосуванні НПЗЗ, особливо у вигляді шлунково-кишкової кровотечі та перфорації, які можуть мати летальні наслідки.

Шлунково-кишкові кровотечі, ульцерація або перфорація, які можуть мати летальні наслідки, відзначалися при застосуванні всіх НПЗЗ та незалежно від тривалості лікування як з, так і без серйозних шлунково-кишкових ускладнень в анамнезі.

Підвищення дози НПЗЗ, літній вік та виразкова хвороба в анамнезі є ризиком виникнення побічних реакцій з боку травного тракту. Під час лікування у цих випадках рекомендовано застосовувати мінімально ефективні дози.

Слід зважати на проведеннякомбінованої терапіїпротективними препаратами (наприклад, мізопростолом або інгібіторами протонної помпи), особливо пацієнтам, які потребують тривалого застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських засобів, що можуть призвестидо підвищення ризику виникнення побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту.

Дані клінічного дослідження свідчать про те, що застосуванняібупрофену, особливо у високій дозі (2400 мг на добу), може бути пов’язане з підвищеним ризиком артеріальнихтромботичнихускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту). Загалом дані епідеміологічних досліджень не передбачають, що низька дозаібупрофену(наприклад ≤ 1200 мг на добу) пов’язане з підвищеним ризиком артеріальнихтромботичнихускладнень.

Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю (клас ІІ-ІІІ за класифікаціюNYHA), діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/абоцереброваскулярнимизахворюваннями слід лікуватиібупрофеном тількипісля ретельної оцінки клінічної картини. Слід уникати високих доз (2400 мг на добу).

Також слід ретельно оцінювати клінічну картину перед початком довготривалого лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних ускладнень (наприклад артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, паління), особливо якщо необхідні високі дозиібупрофену (2400 мг на добу).

Пацієнти, у яких спостерігалися шлунково-кишкові розлади, загалом особи літнього віку, мають припинити лікування та проконсультуватися з лікарем при появі будь-яких небажаних симптомів (особливо кровотечі з травного тракту).

Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які одержують супутню терапію лікарськими засобами, що можуть збільшувати ризик виникнення виразкової хвороби або кровотечі, зокрема пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, наприклад, варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну абоантитромбоцитарні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота.

НПЗЗ слід застосовувати з обережністю для пацієнтів, які мали в анамнезі виразковий коліт або хворобу Крона, оскільки їхній стан може погіршуватися.

Серйозні шкірні реакції, деякі з них– летальні, включаючи ексфоліативний дерматит, синдромСтівенса-Джонсона та токсичний епідермальнийнекроліз, дужерідкоможуть виникати у зв'язку з застосуванням НПЗЗ. Пацієнти мають найвищий ризик виникнення цих реакцій на початку курсу лікування, причому перші прояви реакції виникають у більшості випадків впродовж 1-го місяця лікування. ПрийомНурофєну слід припинити при першій появі шкірнихвисипань, уражень слизової оболонки або будь-яких інших симптомів підвищеної чутливості.

У пацієнтів, які мають або мали бронхіальну астму або алергічні захворювання, може виникатибронхоспазм.

При тривалому застосуванні знеболювальних засобів у великих дозах може виникнути головний біль, який не можна лікувати шляхом підвищення дози препарату.

Тривале та безконтрольне застосування знеболювальних засобів, особливо поєднання різних знеболювальних діючих речовин, може призводити до хронічного ураження нирок із ризиком виникнення ниркової недостатності (аналгетична нефропатія).

Наявні деякі докази того, що лікарські засоби, які сповільнюютьциклооксигеназно/простагландиновийсинтез, можуть спричинити порушення фертильності жінок через вплив на овуляцію. Це може бутиусунено шляхом припинення застосування цих препаратів.

Ібупрофен може тимчасово пригнічувати функцію крові/тромбоцитів (агрегацію тромбоцитів). Тому рекомендується особливий нагляд за пацієнтами із порушенням згортання крові.

У разі тривалого застосування препарату необхідно регулярно перевіряти показники функції печінки, функцію нирок, а також кількість клітин крові.

У разі проявів вітряної віспи необхідно уникати лікування препаратом.

Через одночасне вживання алкоголю побічні ефекти, особливо ті, що мають вплив на шлунково-кишковий тракт або центральну нервову систему, можуть посилюватися після застосування НПЗЗ.

НПЗЗ можуть маскувати симптоми інфекцій та пропасниці.

Існує ризик ниркової недостатності у дітей та підлітків зі зневодненням.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Інгібітори синтезупростагландину можуть негативно впливати на вагітних та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищення ризику переривання вагітності, а також розвитку вад серця після застосування інгібіторів синтезупростагландинуна ранніх термінах вагітності. Ризик, як вважається, підвищується при збільшенні дози та тривалості лікування.

Упродовж І-ІІ триместрів вагітностіібупрофен застосовувати тільки тоді, коли, на думку лікаря, користь для матері значно перевищує можливий ризик для плода. Якщоібупрофен застосовувати жінкам при спробах запліднення або впродовж І та ІІ триместрів вагітності, доза має бути якомога нижчою, а тривалість лікування– якомога коротшою.

Ібупрофен протипоказаний протягом ІІІ триместру вагітності.

Період годування груддю. Ібупрофен та його метаболіти можуть проникати у низьких концентраціях у грудне молоко. До цього часу невідомо про шкідливу дію на немовлят, тому, як правило, при короткотривалому лікуванні болю та гарячки у рекомендованих дозах припиняти годування груддю не потрібно.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

При короткочасному застосуванніНурофєн®ЕкспресУльтракап не впливає або незначно впливає на здатність керувати автотранспортом та роботу з іншими механізмами, але при тривалому застосуванні можуть виникати побічні ефекти з боку центральної нервової системи, такі, як підвищена втомлюваність та запаморочення.

Спосіб застосування та дози. Препарат рекомендований дорослим та дітям з масою тіла ≥ 40 кг: рекомендована початкова доза становить 1‒ 2 капсули, потім, при необхідності, по 1‒2 капсули (200‒ 400 мгібупрофену) кожні 4‒ 6 годин. Не застосовувати більше 6 капсул (1200 мг) протягом 24 годин.

Діти з масою тіла ≤ 39 кг. Застосування препарату можливе дітям з масою тіла не менше 20 кг. Максимальна добова дозаібупрофену становить 20‒ 30 мг на кілограм маси тіла, розділена на 3‒ 4 прийоми з інтервалом прийому 6‒ 8 годин. Не перевищувати максимально допустиму добову дозу.

Дітям з масою тіла 20‒ 29 кг: рекомендована початкова доза – 1 капсула (еквівалентно 200 мгібупрофену). Максимальна добова доза становить 3 капсули (еквівалентно 600 мгібупрофену).

Дітям з масою тіла від 30 до 39 кг: рекомендована початкова доза – 1 капсула (еквівалентно 200 мгібупрофену). Максимальна добова доза становить 4 капсули (еквівалентно 800 мгібупрофену).

Капсули, як правило, прийматипід часвживання їжі, нерозжовуючи, запиваючи водою.

Особилітньоговіку непотребуютьспеціальногопідборудози.

Якщо симптоми захворювання зберігаються більше 3 днів, а при застосуванні для полегшення болю більше 4-х днів, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та коригування схеми лікування. Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найнижчої ефективної дози протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для контролю симптомів.

Діти. Протипоказано застосування препарату дітям з масою тіла менше 20 кг.

Передозування. У разі гострого передозування симптоми залежать від прийнятої кількості лікарського засобу, а також часу, який пройшов від моменту його прийому. Першими симптомами, які зазвичай спостерігаються, є: нудота, блювання, головний біль та запаморочення, біль вепігастрії або, рідше, діарея, сонливість, ністагм, неточність зору, шум у вухах, шлунково-кишкові кровотечі. У разі передозування може наступити кома, артеріальнагіпотензія, гіперкаліємія з порушенням серцевого ритму, метаболічний ацидоз, підвищення температури тіла, порушення зі сторони дихальної системита ціаноз, порушення функції нирок, пошкодження печінки. Іноді ‒ збудження та дезорієнтація, судоми. Після довготривалого прийому спорадично можуть спостерігатися гемолітична анемія, гранулоцитопеніятатромбоцитопенія.

Якщо після гострого передозування пройшло не більше 1 години, рекомендується викликати блювання, промити шлунок або прийняти активоване вугілля.

У випадках передозуванняібупрофену немає антидоту і специфічного лікування. Симптоматичне лікування засноване на моніторингужиттєвоважливих функцій з вимірюванням артеріального тиску, виконанням ЕКГ, а також інтерпретації симптомів, що вказують на можливу кровотечу зі шлунково-кишкового тракту, появи метаболічного ацидозу та порушень з боку центральної нервової системи.

Побічні реакції. Нижче наведено перелік побічних реакцій, що відзначалися в осіб, які застосовувалиібупрофенпри короткостроковому лікуванні легкого та середнього болю та гарячки, а також ті, що спостерігалися у разі довготривалої терапії високими дозамиу пацієнтів із ревматизмом.

Дані клінічних досліджень свідчать про те, що застосуванняібупрофену, особливо у високій дозі по 2400 мг на добу, може бути пов’язаним з дещо підвищеним ризиком артеріальнихтромботичнихускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).

Частота побічних ефектів розраховується, як зазначено нижче:

Дуже часто: ≥1/10.

Часто: ≥1/100, < 1/10.

Нечасто: ≥1/1000, < 1/100.

Рідко: ≥1/10000, < 1/1000.

Дужерідко: < 1/10000, включаючи окремі повідомлення.

3агальнi розлади. Нечасто: підвищена чутливість у вигляді кропив'янки тасвербежу, підвищення потовиділення. Дужерідко: тяжкі реакції підвищеної чутливості з наступними проявами: набряк обличчя, язика i гортані, задишка, тахікардія, зниження артеріального тиску, анафілактоїдні реакції (анафілаксія, набрякКвінкe аж до шоку). Загострення астми табронхоспазм абодиспное, алергічний риніт, еозинофілія.

З боку органів чуття. Рідко: порушення слуху (зниження слуху, дзвін або шум у вухах).

Нечасто: порушення зору (токсичне враження зоровогонерва, нечіткий зір або двоїння в очах, скотома, сухість та подразнення очей, набряк кон’юнктиви та повік алергічногогенезу).

З боку шлунково-кишкового тракту. Нечасто: біль у животі, мелена, блювання з кров’ю, диспепсія та нудота. Рідко: діарея, метеоризм, запор та блювання. Дужерідко: печія, виразковий стоматит, гастрит, перфорація або шлунково­-кишкова кровотеча (що може спричинити анемію), що можуть у деяких випадках призвести до летального наслідку, особливо в осіб літнього віку. Загострення виразкового коліту та хвороба Крона, езофагіт, формування кишковихдіафрагмоподібних стриктур. Подразнення або сухість слизової оболонки ротової порожнини, виразки слизової оболонки ясен, афтозний стоматит, панкреатит.

Неврологiчнi розлади. Нечасто: головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, депресія, нервозність і дратівливість або втома, психомоторне збудження, сонливість, спутаність свідомості, галюцинації; рідко – асептичний менінгіт (частіше у хворих заутоімунними захворюваннями).

З боку серцево-судинної системи. Дужерідко: серцева недостатність, тахікардія, підвищення артеріального тиску, васкуліт, інфаркт міокарда.

З боку сечовидільної системи. Дужерідко: зменшення екскреції сечовини та набряки. Гостра ниркова недостатність, алергічний нефрит, гломерулонефрит, олігурія, поліурія, цистит, гематурія. Папілонекроз, особливо при тривалому застосуванні. Підвищення рівня сечовини у сироватці крові.

З бокугепатобiлiарноїсистеми. Дужерідко: порушення функції печінки, особливо при тривалому застосуванні. Гепатит, панкреатит, дуоденіт, езофагіт.

З боку системи крові та лімфатичної системи. Дужерідко: розлади системи кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенiя, панцитопенiя, агранулоцитоз). Першими ознаками є: висока температура, біль у горлі, виразки у ротовій порожнині, симптоми грипу, тяжка форма виснаження, носова кровотечата синці.

З боку шкіри iпiдшкiрноїклітковини. Дужерідко: тяжкі форми шкірних реакцій, такі як поліморфна еритема, синдромСтівенса-Джонсона та токсичний епідермальнийнекролiз (синдромЛайєлла), алопеція.

З боку імунної системи. Нечасто: у пацієнтів заутоiмунними порушеннями (системний червоний вовчак, системні захворювання сполучної тканини) під час лікуванняiбупрофеномвідзначалися поодинокі випадки появи симптомів асептичногомeнінгiтy(ригідність потиличних м’язів, головний біль, нудота, блювання, висока температура або дезорієнтація), набряк обличчя, язика та гортані, задишка, тахікардія. Алергічні реакції у виглядівисипань на шкірі, свербежу, нападу бронхіальної астми, зниження артеріального тиску.

Інфекції та паразитарні захворювання. Дужерідко: Загострення запалення, пов’язаного з інфекцією.

Лабораторні дослідження. Рідко: Зниження рівня гемоглобіну.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка. По 4 або 10 капсул у блістері в картонній коробці.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Виробник. РеккіттБенкізерХелскер ІнтернешнлЛімітед.

Місцезнаходженнявиробника та адреса місця провадження його діяльності. Ноттінгем сайт, ТейнРоуд, Ноттінгем, NG90 2DB, ВеликаБританія