МОРФІНУ ГІДРОХЛОРИД розчин 10 мг/мл

Харківське фармацевтичне підприємство Здоров'я народу

Rp

Форма випуску та дозування

Розчин, 10 мг/мл

Розчин, 10 мг/мл

Упаковка

Ампули 1 мл №5x20

Ампули 1 мл №5x20

Аналоги

Rp

МОРФІН КАЛЦЕКС 10 мг/мл

АТ Калцекс(LV)

Розчин

Rp

ОРАМОРФ 2 мг/мл

Л. Молтені і К. деі Фрателлі Алітті Сосіета ді Езерчиціо С.п.А.(IT)

Розчин

Класифікація

Класифікація еквівалентності

B.4

info

Діюча речовина

МОРФІН

Форма товару

Розчин для ін’єкцій

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/5174/01/01

Дата останнього оновлення: 19.03.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 21.06.2021
  • Склад: 1 мл розчину містить морфіну гідрохлориду у перерахуванні на 100 % речовину - 8, 6 мг
  • Торгівельне найменування: МОРФІНУ ГІДРОХЛОРИД
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Фармакотерапевтична група: Аналгетики. Опіоїди. Природні алкалоїди опію. Морфін.

Упаковка

Ампули 1 мл №5x20

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МОРФІНУ ГІДРОХЛОРИД

(MORPHINEHYDROCHLORIDE)

Склад:

діюча речовина: morphinehydrochloride;

1 мл розчину містить морфінугідрохлоридуу перерахуванні на 100 % речовину - 8, 6 мг;

допоміжні речовини: кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтувата або коричнювата рідина.

Фармакотерапевтичнагрупа.

Аналгетики. Опіоїди. Природні алкалоїди опію. Морфін. Код АТХN02AA01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Опіоїднийаналгетик. Має вираженийаналгетичний ефект. Механізм дії зумовлений стимуляцією різних підвидівопіоїднихрецепторів центральної нервової системи (дельта-, мю- ікапа-). Збудження дельта-рецепторів зумовлює аналгезію; мю-рецепторів –супраспінальнуаналгезію, ейфорію, фізичну залежність, пригнічення дихання, збудження центрів блукаючого нерва; капа-рецепторів– спінальну аналгезію, седативний ефект, міоз.

Пригнічуєміжнейроннупередачу больових імпульсів у центральній частині аферентного шляху, знижує емоційну оцінку болю, спричиняє ейфорію, яка сприяє формуванню залежності (фізичної і психічної). Знижуючи збудливість больових центрів, чинить протишокову дію. У високих дозах проявляє седативну активність, спричиняє снодійний ефект. Гальмує умовні рефлекси, знижуєсумаційнуздатність центральної нервової системи, потенціює діюдепримуючихзасобів. Зменшує збудливість центру терморегуляції, стимулює виділення вазопресину. На судинний тонус практично не впливає. Пригнічує дихальний центр, знижує збудливістькашльовогоцентру, збуджує центри блукаючого нерва, спричиняючи появу брадикардії, стимулює нейрони окорухових нервів, звужує зіницю (міоз). Може стимулювати хеморецептори тригерних зон довгастого мозку та індукувати нудоту та блювання. Пригнічує блювотний центр, тому застосування морфінугідрохлоридуу повторних дозах і блювотних засобів, щовводять після морфінугідрохлориду, не спричиняє блювання. Підвищує тонус гладкої мускулатури внутрішніх органів: сфінктерівОдді, сечового міхура, антральноїчастини шлунка, кишечнику, жовчовивідних шляхів, бронхів. Послаблює перистальтику, уповільнює рух харчових мас, сприяє розвитку запору.

Аналгетичний ефект розвивається через 5–15 хвилин після підшкірного івнутрішньом’язовоговведення, триває 4–5 годин.

Є повідомлення про те, що у самців щурів морфін може знижувати фертильність та пошкоджувати хромосоми у статевих клітинах.

Фармакокінетика.

При підшкірному івнутрішньом’язовомувведенні швидко всмоктується в системнийкровотік. Більша частина дозиметаболізуєтьсяз утвореннямглюкуронідіві сульфатів. Проникає крізьгістогематичнібар’єри, у тому числігематоенцефалічний, плацентарний (може спричинити пригнічення дихального центру плода), проникає у грудне молоко. Періоднапіввиведеннястановить 2–3 години. Виводиться у вигляді метаболітів переважно нирками – 90 %, решта – із жовчю, невеликі кількості виділяються усіма залозами внутрішньої секреції. При порушенні функції печінки і нирок, а також у пацієнтів літнього віку можливе збільшення періодунапіввиведення.

Клінічні характеристики.

Показання.

Больовий синдром сильної інтенсивності, у т. ч. при злоякісних новоутвореннях, інфаркті міокарда, тяжких травмах, підготовці до операції та у післяопераційний період.

Протипоказання.

Порушення дихання внаслідок пригнічення дихального центру, схильність добронхоспазму, тяжка печінкова недостатність, черепно-мозкова травма, внутрішньочерепна гіпертензія, інсульт, кахексія, епілептичний статус, загальне сильне виснаження, біль у животі нез’ясованої етіології, гостра алкогольна інтоксикація, делірій, дитячий вік до 2 років, одночасне лікування інгібіторамимоноаміноксидази, гарячка, індивідуальна підвищена чутливість до морфінугідрохлориду.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні:

– з іншими препаратами, що чинять депресивну дію на центральну нервову систему (бензодіазепіниабо лікарські засоби з подібною добензодіазепінівдією), можливе посилення пригнічення центральної нервової системи, що збільшує ризикседації, пригнічення дихання, коми та летального наслідку, тому дози та тривалість супутнього лікування слід обмежити (див. розділ «Особливості застосування»);

– збета-адреноблокаторами– посиленняпригнічувальноїдії морфінугідрохлоридуна центральну нервову систему;

– з бутадіоном – можлива кумуляція морфінугідрохлориду;

– здопаміном– зменшення аналгезивної дії морфінугідрохлориду;

– зциметидином– посилення пригнічення дихання морфінугідрохлоридом;

– з похіднимифенотіазинуі барбітуратами – посилення гіпотензивного ефекту і пригнічення дихання морфінугідрохлоридом.

Тривале застосування барбітуратів (особливо фенобарбіталу) або наркотичниханалгетиківспричиняє розвиток перехресної толерантності.

Хлорпромазинпосилює аналгетичний, а такожміотичнийі седативний ефекти морфінугідрохлориду.

Налоксонусуває пригнічення дихання та аналгезію, спричинені наркотичнимианалгетиками. Налорфінусуває депресію дихання, спричинену наркотичнимианалгетиками, зберігаючи їх знеболювальну дію.

Особливості застосування.

Не застосовувати для знеболювання пологів, оскільки морфінугідрохлоридпроникає крізь плацентарний бар’єр і може спричинити пригнічення дихання у новонародженого.

З обережністю застосовувати при порушенні функції печінки і нирок, гіпотиреозі, недостатності кори надниркових залоз, гіпертрофії простати, шоку, міастенії, запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, а також пацієнтам віком від 60 років.

Морфінугідрохлоридспричиняє виражену ейфорію. При повторному застосуванні морфінугідрохлоридушвидко розвивається психічна і фізична залежність (через 2–14 днів від початку лікування). Синдром відміни може виникати через декілька годин після припинення тривалого курсу лікування і досягати максимуму через 36–72 години.

У період лікування не допускати прийому алкоголю.

У разі передозування при наявності свідомості у хворого можна застосовувати активоване вугілляперорально. Необхідно уважно стежити за станом пацієнтів на предмет появи ознак та симптомів пригнічення дихання таседації. У зв’язку з цим пацієнти та особи, які за ними доглядають, повинні бути проінформовані про ці симптоми (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Дихальна недостатність потребує проведення респіраторної підтримки і введення стимуляційногоопіоїдногоантагоніста –налоксону, але його застосування у наркозалежних осіб може призвести до розвитку синдрому відміни. Підтримуюча терапія спрямована на респіраторну підтримку і виведення хворого із шокового станушляхомвведенняналоксону. Кількість введеного препарату залежить від ступеня дихальної недостатності та ступеня коматозного стану.

Застосування високих доз препарату, особливо у хворих літнього віку, може призвести до розвитку дихальної депресії тагіпотензіїз розвиткомциркуляторноїнедостатності і коматозного стану. Розвиток побічних реакцій залежить від індивідуальної чутливості доопіоїднихрецепторів. У дітей віком від 2-х років можуть виникнути судоми, при застосуванні у великих дозах можливе прогресування ниркової недостатності. Конвульсії частіше спостерігаються у дітей. Токсичність препарату залежить від індивідуальної чутливості до морфіну та кількості введеного препарату.

Коматозний стан проявляється звуженими зіницями, дихальною депресією, що може свідчити про передозування. Дилатація зіниць свідчить про розвиток гіпоксії. Набряк легенів після передозування є загальною причиною летального наслідку.

Морфін спричиняє такі ж самі ризики щодо зловживання, як і інші сильніопіоїдніагоністи, і його слід застосовувати з особливою обережністю пацієнтам з алкогольною та наркотичною залежністю в анамнезі.

Випадкигіпералгезії, коли підвищення доз не приводить до аналгезивного ефекту, можуть спостерігатися дуже рідко, зокрема при прийомі високих доз. У такому разі необхідно або зменшити дозу препарату, або замінити його на іншийопіоїднийлікарський засіб.

Рифампіцинпри супутньому застосуванні знижує рівень морфіну в плазмі крові. Аналгетичний ефект морфіну слід контролювати, а дозу морфіну коригувати під час і після лікуваннярифампіцином.

Гострий грудний синдром (ГГС) у пацієнтів із серпоподібно-клітинною анемією

Через можливий зв’язок між розвитком ГГС та застосуванням морфіну у пацієнтів з серпоподібно-клітинною анемією, які отримували морфін під часвазооклюзійногокризу, необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами на предмет появи симптомів ГГС.

Недостатність надниркових залоз

Опіоїдніаналгетикиможуть викликати

оборотну недостатність надниркових залоз, що вимагає контролю за станом пацієнта та проведення замісної терапіїглюкокортикоїдами. Симптомами недостатності надниркових залоз можуть бути, зокрема, нудота, блювання, втрата апетиту, підвищена втомлюваність, слабкість, запаморочення або низький артеріальний тиск.

Зниження рівня статевих гормонів та підвищення рівня пролактину

Тривале застосуванняопіоїдниханалгетиківможе бути пов’язано зі зниженням рівня статевих гормонів і підвищенням рівня пролактину. Симптоми включають зниження лібідо, імпотенцію або аменорею.

Ризик, пов’язаний із одночасним застосуванням седативних лікарських засобів, таких якбензодіазепіниабо лікарські засоби з подібною добензодіазепінівдією

Одночасний прийом морфіну і седативних препаратів, таких якбензодіазепіниабо лікарські засоби з подібною добензодіазепінівдією, може призводити доседації, пригнічення дихання, коми та летального наслідку (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У разі супутнього призначення цих седативних препаратів пацієнтам, для яких неможливі альтернативні варіанти лікування, слід враховувати ризики. Якщо прийнято рішення про супутнє застосування морфіну з седативними препаратами, слід застосовувати найнижчі ефективні дози, а тривалість лікування повинна бути якомога коротшою.

Розвиток залежності таабстинентногосиндрому

Застосуванняопіоїдниханалгетиківможе бути пов’язане з розвитком фізичної та/або психологічної залежності чи толерантності (див. розділ «Побічні реакції»). Ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості лікування. Мінімізувати потенційний ризик можна шляхом підбору дози морфіну або лікарської форми та шляхом поступового припинення застосування морфіну. Різка відміна препарату або подовження інтервалу між прийняттям доз може спричинитиабстинентнийсиндром.

Є дані про зниження фертильності і виникнення ризику хромосомних ушкоджень у щурів після застосування морфіну.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Лікарський засіб протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

За станом новонароджених, матері яких отримувалиопіоїдніаналгетикипід час вагітності, слід спостерігати на предмет появинеонатальногоабстинентногосиндрому. Лікування може включатиопіоїднута підтримувальну терапію.

Фертильність. За данимидоклінічнихдосліджень, морфін може знижувати фертильність (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

У період лікування морфінугідрохлоридомне слід керувати автотранспортом і займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують швидкості психомоторних реакцій.

Спосіб застосування та дози.

Режим дозування індивідуальний. Як правило, дорослим вводити підшкірно івнутрішньом’язовопо 1 мл (10 мг морфінугідрохлориду), внутрішньовенно повільно – по 0, 5–1 мл (5–10 мг морфінугідрохлориду).

Дозу потрібно знижувати пацієнтам літнього віку та з порушеннями психічного стану; хворим з печінковою та нирковою недостатністю.

Морфін єопіоїдомвибору при онкологічних захворюваннях. Відповідну дозу застосовувати кожні 12–24 години залежно від сили болю.

Максимальні дози для дорослих при підшкірному введенні: разова – 2 мл (20 мг морфінугідрохлориду), добова – 5 мл (50 мг морфінугідрохлориду).

Дітям віком від 2 років підшкірно залежно від віку: для дітей дворічного віку разова доза становить 0, 1 мл (1 мг морфінугідрохлориду), добова – 0, 2 мл (2 мг морфінугідрохлориду); 3–4 років: разова доза – 0, 15 мл (1, 5 мг), добова – 0, 3 мл (3 мг); 5–6 років: разова доза –

0, 25 мл (2, 5 мг), добова – 0, 75 мл (7, 5 мг); 7–9 років: разова доза – 0, 3 мл (3 мг), добова – 1 мл (10 мг); 10–14 років: разова доза 0, 3–0, 5 мл (3-5 мг), добова – 1–1, 5 мл (10–15 мг).

Припинення лікування

Раптове припинення лікуванняопіоїдамиможе спричинитиабстинентнийсиндром. Тому припинення лікування слід проводити шляхом поступового зниження дози.

Діти.

Препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 2 років.

Передозування.

Ранній і небезпечний прояв – пригнічення дихального центру. Дихальнанедостатність може призвести до летального наслідку. Можливааспіраційнапневмонія.

Лікування: загальнореанімаційнізаходи, призначення антагоністів таагоністів-антагоністівопіатнихрецепторів (налоксон, налорфін). Специфічним антидотом при отруєнні морфінугідрохлоридомєналоксон(по 0, 01 мг/кг внутрішньовенно, у разі необхідності – кожні 20–30 хвилин, далі з перервою 2 годинивнутрішньом’язоводо відновлення дихання). Проводититрансфузійнутерапію, оксигенотерапію, перитонеальний діаліз. Аналептики протипоказані.

Побічні реакції.

З боку серцево-судинної системи: при тривалому застосуванні – брадикардія чи тахікардія, порушення серцевого ритму, ортостатичнагіпотензія.

З боку дихальної системи: пригнічення дихання, бронхоспазм.

З боку нервової системи: седативна або збуджувальна дія (особливо у пацієнтів літнього віку), делірій, галюцинації, підвищення внутрішньочерепного тиску з імовірністю подальшого порушення мозкового кровообігу, гіпотермія, головний біль, зміни настрою, занепокоєння, гіпергідроз, дисфорія, алодинія, гіпералгезія(див. розділ «Особливості застосування»), звуження зіниць. При застосуванні високих доз можливий розвиток ейфорії, наркотичної залежності, м’язової ригідності.

З боку травної системи: нудота, блювання, запори, сухість у роті, спазм жовчних шляхів з подальшим зростанням рівня жовчних ензимів.

З боку сечовидільної системи: порушення відтоку сечі або погіршення цього стану при аденомі передміхурової залози і стенозі уретри.

Інші: алергічні реакції, включаючи висипання, свербіж, кропив’янку, анафілактоїдніреакції, анафілактичний шок таангіоневротичнийнабряк, астенічні стани.

Наркотична залежність таабстинентнийсиндром (синдром відміни)

Застосуванняопіоїдниханалгетиківможе бути пов’язане з розвитком фізичної та/або психологічної залежності та толерантності. Раптове припинення лікування або застосуванняопіоїднихантагоністів може спричинити розвитокабстинентногосиндрому, іноді синдром відміни може розвиватися в проміжках часу між прийомами доз (див. розділ «Особливості застосування»).

Фізіологічні симптоми відміни: ломота в тілі, тремор, синдром неспокійних ніг, діарея, черевніколіки, грипоподібні симптоми, нудота, тахікардія, мідріаз.

Психічні симптоми синдрому відміни: тривожність, дратівливість, дисфоричнийнастрій.

Одним з факторів розвитку наркотичної залежності є потяг до наркотиків.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка.

По 1 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері; по 1 або 2, або 20 блістерів у коробці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 61002, Харківська обл. , місто Харків, вулицяМельникова, будинок 41.