МІЛДРАЛЕКС-ЗДОРОВ’Я капсули 250 мг

ТОВ ФК Здоров'я

Rp

Форма випуску та дозування

Капсули, 250 мг
Капсули, 500 мг
Розчин, 100 мг/мл

Капсули, 250 мг

Упаковка

Блістер №10x4

Блістер №10x4

Аналоги

bioequivalence-icon

Rp

ВАЗОНАТ 250 мг

Олайнфарм(LV)

Капсули

bioequivalence-icon

Rp

ВАЗОПРО 250 мг

Фармак(UA)

Капсули

bioequivalence-icon

Rp

МЕТОНАТ 250 мг

ТОВ ФК САЛЮТАРІС(UA)

Капсули

bioequivalence-icon

Rp

МІЛДРОНАТ 500 мг

Гріндекс(LV)

Капсули

Rp

МЕТАМАКС 250 мг

ПрАТ ФФ Дарниця(UA)

Капсули

від 158.73 грн

Класифікація

Класифікація еквівалентності

N/A

info

Діюча речовина

МЕЛЬДОНІЙ

Форма товару

Капсули

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/11215/02/01

Дата останнього оновлення: 19.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 30.12.2075
  • Склад: 1 капсула містить мельдонію дигідрату 250 мг
  • Торгівельне найменування: МІЛДРАЛЕКС-ЗДОРОВ`Я
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Зберігати у недоступному для дітей місці.
  • Фармакотерапевтична група: Інші кардіологічні препарати.

Упаковка

Блістер №10x4

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МІЛДРАЛЕКС-ЗДОРОВ’Я

(MILDRALEX-ZDOROVYE)

Склад:

діюча речовина:

meldonium;

1 капсула міститьмельдонію дигідрату 250 мг або 500 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний; оболонка капсули містить титану діоксид (Е 171), желатин.

Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули білого кольору.

Вміст капсул – суміш, що містить гранули та порошок білого кольору зі слабким запахом. Допускається наявність агломератів. На капсулу допускається наносити товарний знак підприємства – ЗТ.

Фармакотерапевтична група.

Інші кардіологічні препарати. Код АТХ С01Е В22.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Мельдоній є попередником карнітину, структурниманалогом гамма-бутиробетаїну (ГББ), у якогоодин атом вуглецю заміщений на атом азоту. Його дію на організм можна пояснити двояко.

Вплив на біосинтез карнітину

Мельдоній, оборотно інгібуючигамма-бутиробетаїнгідроксилазу, знижує біосинтез карнітину, тому перешкоджає транспортуванню довголанцюгових жирних кислот через оболонки клітин, таким чином перешкоджаючи накопиченню у клітинах сильного детергента – активованих форм неокиснених жирних кислот. Таким чином, попереджається ушкодження клітинних мембран.

При зменшенні концентрації карнітину в умовах ішемії затримується бета-оксидація жирних кислот та оптимізується споживання кисню у клітинах, стимулюється окиснення глюкози та відновлюється транспортування АТФ від місць його біосинтезу (мітохондрії) до місць споживання (цитозоль). По суті, клітини забезпечуються поживними речовинами та киснем, а також оптимізується споживання цих речовин.

У свою чергу, при збільшеннібіосинтезу попередника карнітину, тобто ГББ, активізується NO-синтетаза, у результаті чого покращуються реологічні властивості крові та зменшується периферичний опір судин.

При зменшенні концентрації мельдонію біосинтез карнітину знову посилюється і у клітинах поступово збільшується кількість жирних кислот.

Вважається, що в основі ефективності дії мельдонію лежить підвищення толерантності до клітинного навантаження (при зміні кількості жирних кислот).

Функція медіатора у гіпотетичній ГББ-ергічній системі

Висунута гіпотеза про те, що в організмііснує система переносу нейрональних сигналів – ГББ-ергічна система, яка забезпечує перенесення нервового імпульсу між клітинами. Медіатором цієї системи є останній попередник карнітину – ГББ-ефір. У результаті дії ГББ-естерази медіатор віддає клітині електрон, таким чином, переносячи електричний імпульс, перетворюється на ГББ. Далі гідролізована форма ГББ активно транспортується у печінку, нирки та яєчники, де перетворюється у карнітин. У соматичних клітинах у відповідь на подразнення знову синтезуються нові молекули ГББ, забезпечуючи поширення сигналу.

При зменшенні концентрації карнітину стимулюється синтез ГББ, у результаті чого збільшується концентрація ефіру ГББ.

Мельдоній, як зазначено раніше, є структурним аналогом ГББ та може виконувати функції «медіатора». На противагу цьому ГББ-гідроксилаза «не впізнає» мельдоній, тому концентрація карнітину не збільшується, а зменшується. Таким чином, мельдоній як сам, замінюючи «медіатор», так і сприяючи приросту концентрації ГББ, призводить до розвитку відповідної реакції організму. У результаті зростає загальна метаболічна активність також в інших системах, наприклад у центральній нервовій системі (ЦНС).

Вплив на серцево-судинну систему. Встановлено, що мельдоній позитивно впливає на скоротливу активність міокарда, йому притаманна міокардіопротекторна дія (у т. ч. проти катехоламінів та алкоголю), він здатний запобігати порушенням ритму серця, зменшувати зону інфаркту міокарда.

Ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія навантаження). Аналіз клінічних даних про курсове застосування мельдонію при лікуванні стабільної стенокардії навантаження показав, що препарат зменшує частоту та інтенсивність нападів стенокардії, а також кількість гліцерилтринітрату, що застосовується. Препарат чинить виражену антиаритмічну дію у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) та шлуночковими екстрасистолами, менша дія спостерігається у пацієнтів із суправентрикулярними екстрасистолами.

Особливо важливою є здатність препарату зменшувати споживання кисню у стані спокою, що вважається ефективним критерієм антиангінальної терапії ІХС.

Мельдоній сприятливо впливає на атеросклеротичні процеси у коронарних і периферичних судинах, зменшуючи загальний рівень холестерину у сироватці крові та індекс атерогенності.

Хронічна серцева недостатність. Відзначена здатність мельдонію збільшувати толерантність до фізичного навантаження, а також до об’єму виконаної роботи пацієнтами із серцевою недостатністю.

Досліджена ефективність мельдонію у випадку серцевої недостатностіNYHAI‒III функціонального класу середнього ступеня тяжкості. Під впливом терапії мельдонієм 59‒78 % пацієнтів, у яких на початку була діагностована серцева недостатність ІІ функціонального класу, були включені до групи І функціонального класу. Встановлено, що застосування мельдонію покращує інотропну функцію міокарда та збільшує толерантність до фізичного навантаження, покращує якість життя пацієнтів, не спричиняючи тяжких побічних ефектів. Проте зазначено, що мельдоній може спричиняти незначну гіпотензію. Інші можливі побічні ефекти мельдонію – алергічні реакції шкіри, головний біль, відчуття дискомфорту в епігастрії.

У разі тяжкої серцевої недостатності мельдоній слід застосовувати у комбінації з іншими традиційними засобами терапії серцевої недостатності.

Вплив на ЦНС. Встановлені антигіпоксична дія мельдонію та дія, що сприяє мозковому кровообігу. Препарат оптимізує перерозподіл об’єму мозкового кровообігу на користь ішемічних осередків, підвищує міцність нейронів в умовах гіпоксії.

Препарату притаманна стимулююча дія на ЦНС – підвищення рухомої активності та фізичної витривалості, стимуляція поведінкових реакцій, а також антистресорна дія – стимуляція симпатоадреналової системи, накопичення катехоламінів у головному мозку і надниркових залозах, захист внутрішніх органів проти змін, спричинених стресом.

Ефективність при неврологічних захворюваннях. Доведено, що мельдоній є ефективним засобом у комплексній терапії гострих і хронічних порушень мозкового кровообігу (ішемічний інсульт, хронічна недостатність мозкового кровообігу). Мельдоній нормалізує тонус і опірність капілярів та артеріол головного мозку, відновлює їх реактивність.

Вивчено процес реабілітації пацієнтів із порушеннями неврологічного характеру (після перенесених захворювань кровоносних судин головного мозку, операцій на головному мозку, травм, перенесеного кліщового енцефаліту).

Результати перевірки терапевтичної активності мельдонію свідчать про його дозозалежну позитивну дію на фізичну витривалість і відновлення функціональної незалежності у період одужання.

При аналізі змін окремих і сумарних інтелектуальних функцій після застосування препарату встановлено позитивну дію на відновлюваний процес інтелектуальних функцій у період одужання.

Встановлено, що мельдоній покращує реконвалесцентну якість життя (головним чином за рахунок оновлення фізичної функції організму), до того ж, він усуває психологічні порушення.

Мельдонію притаманний позитивний вплив на функцію нервової системи – зменшення порушень у пацієнтів з неврологічним дефіцитом у період одужання.

Покращується загальний неврологічний стан пацієнтів (зменшення пошкодження нервів головного мозку та патології рефлексів, регресія парезів, покращення координації рухів та вегетативних функцій).

Фармакокінетика.

Всмоктування. Після разової пероральної дози Сmax становить 2, 23‒2, 43 мкг/мл, а після застосування повторних доз – 2, 77 мкг/мл. Tmax становить 1‒3 години. Біодоступність при пероральному застосуванні становить 78 %. Їжа трохи затримує всмоктування.

Розподіл. Мельдоній із кровотоку швидко розподіляється у тканинах. Об’єм розподілу становить 88, 07±8, 56 л, зв’язок з білками плазми становить 78 %. Мельдоній і його метаболіти частково проходять через плацентарний бар’єр.

Біотрансформація. Встановлено, що мельдоній головним чином метаболізується у печінці.

Виведення. У виведенні мельдонію і його метаболітів з організму має значення ренальна екскреція. Після перорального застосування разової дози напівперіод раннього виведення мельдонію становить приблизно 3, 5‒4 години. При застосуванні повторних доз напівперіод виведення відрізняється. Ці результати свідчать про можливе накопичення мельдонію у плазмі крові.

Особливі групипацієнтів

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього вікуз порушеннямифункції печінкиабо нирок, уяких підвищується біодоступність, слід зменшуватидозумельдонію.

Порушення функціїнирок. Пацієнтам із порушеннями функціїнирок, уяких підвищуєтьсябіодоступність, слід зменшуватидозумельдонію. Існуєвзаємодіянирковоїреабсорбціїмельдоніюабо його метаболітів(наприклад, 3-гідроксимельдонію) ікарнітину, у результаті якогозбільшуєтьсянирковий кліренскарнітину. Відсутнійпрямий впливмельдонію, ГББі комбінаціїмельдоній/ГББнаренін-ангіотензин-альдостероновусистему.

Порушенняфункції печінки. Пацієнтам ізпорушеннями функціїпечінки, уяких підвищується біодоступність, слід зменшуватидозумельдонію. Призастосуваннімельдоніюудозібільше100 мг/кгвстановленозабарвлення печінкиужовтий колір іденатураціяжирів. Післязастосування великихдозмельдонію(400 мг/кгі 1600мг/кг) встановленонакопиченняліпідівуклітинах печінки. Змін показниківфункції печінкиу людейпісля застосуваннявеликих доз (400‒800мг) неспостерігалося. Не можнавиключити можливуінфільтраціюжирівуклітини печінки.

Діти. Немаєданихпро безпеку та ефективністьзастосуваннямельдоніюдітямвіком до 18 років, тому застосуванняпрепаратутакій категорії пацієнтівпротипоказане.

Клінічні характеристики.

Показання.

У комплексній терапії у наступних випадках:

- захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна серцева недостатність (NYHAI‒IIІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціональні порушення діяльності серця та судинної системи;

- гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу;

- знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження;

- у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту.

Протипоказання.

- Підвищена чутливістьдо мельдонію та/або до будь-якої допоміжної речовини препарату;

- підвищення внутрішньочерепного тиску (при порушенні венозного відтоку, внутрішньочерепних пухлинах);

- тяжка печінкова та/або ниркова недостатність (немає достатніх даних про безпеку застосування).

Взаємодія зіншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Мельдонійможна застосовуватиразомз нітратамипролонгованої діїта іншимиантиангінальними засобами(стабільна стенокардіянавантаження), серцевими глікозидамиідіуретичнимипрепаратами(серцеванедостатність). Також йогоможна комбінувати зантикоагулянтами, антиагрегантами, антиаритмічнимизасобами та іншимипрепаратами, що поліпшуютьмікроциркуляцію.
Мельдонійможе посилювати діюпрепаратів, що містятьгліцерилтринітрат, ніфедипін, бета-адреноблокатори та іншігіпотензивні засобиі периферичнівазодилататори.

У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю, які застосовують для зменшення проявів симптомів мельдоній та лізиноприл, виявлена позитивна дія комбінованої терапії (вазодилатація головних артерій, покращення периферичного кровообігу та якості життя, зменшення психічного та фізичного стресу).

Урезультатіодночасного застосуванняпрепаратів залізаімельдоніюу пацієнтівз анемією, спричиненоюдефіцитом заліза, поліпшувавсяскладжирнихкислотв еритроцитах.

Призастосуваннімельдоніюукомбінації зоротовоюкислотоюдля усунення пошкоджень, спричиненихішемією/реперфузією, спостерігаєтьсядодатковийфармакологічнийефект.

Мельдонійдопомагає усунутипатологічнізміни серця, спричиненіазидотимідином(АЗТ), і опосередковановпливаєнареакціїокиснювального стресу, спричиненіАЗТ, які призводять додисфункціїмітохондрій. Застосуваннямельдоніюукомбінації зазидотимідиномабоіншимипрепаратамидля лікування синдрому набутого імунодефіциту (СНІДу)має позитивний впливприлікуванніСНІДу.
У тестівтратирефлексурівноваги, спричиненоїетанолом, мельдонійзменшувавтривалість сну. Під чассудом, спричиненихпентилентетразолом, встановленавиражена протисудомнадіямельдонію. У свою чергу, призастосуванніперед терапієюмельдоніємальфа2-адреноблокаторайохімбіну удозі 2мг/кгта інгібіторасинтазиоксидуазоту (СОА)N-(G)-нітро-L-аргінінуудозі 10мг/кгповністю блокуєтьсяпротисудомнадіямельдонію.

Передозуваннямельдоніюможепосилитикардіотоксичність, спричиненуциклофосфамідом.

Дефіциткарнітину, що утворюєтьсяпризастосуваннімельдонію, можепосилитикардіотоксичність, спричиненуіфосфамідом.

Мельдонійчинить захисну діюу разікардіотоксичності, спричиненоїіндинавіром, інейротоксичності, спричиненоїефавірензом.

Не застосовуватиразом з іншимипрепаратами, що містятьмельдоній, оскількиможе збільшитисяризик виникненняпобічних реакцій.

Особливості застосування.

Пацієнтам із порушеннями функції печінки та/або нирок легкого або середнього ступеня тяжкості в анамнезі при застосуванні препарату необхідно дотримуватися обережності (слід проводити контроль функції печінки та/або нирок).

Багаторічнийдосвід лікуваннягострого інфаркту міокарда танестабільної стенокардіїукардіологічнихвідділенняхпоказує, щомельдонійне єпрепаратомпершого рядупри гострому коронарному синдромі.

Через можливий розвитокзбуджувального ефектупрепаратрекомендується застосовуватиупершій половині дня.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Дляоцінки впливумельдоніюнавагітність, розвитокембріона/плода, пологитапісляпологовий розвитокдосліджень на тваринахнедостатньо. Потенційний ризикдлялюдейневідомий, томумельдонійуперіодвагітностіпротипоказаний.

Годування груддю.

Доступнідані, отримані в дослідженняхна тваринах, свідчать пропроникненнямельдоніюумолокоматері. Невідомо, чи проникаємельдонійугруднемолоколюдини. Не можнавиключити ризикдляновонароджених/немовлят, тому у періодгодування груддюмельдонійпротипоказаний.

Здатність впливатина швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень для оцінки впливу на здатність керувати транспортом та обслуговувати механізми не проводили.

Спосіб застосування та дози.

Для застосування внутрішньодо або після їди. Капсулу ковтають, запиваючи водою. У зв’язку з можливим збуджувальним ефектом препарат рекомендується застосовувати у першій половині дня.

Дорослі.

Хвороби серця та кровоносної системи, порушення мозкового кровообігу.

Доза становить500‒1000 мгна добу. Добовудозуможна застосовувативсюодразуаборозподілити на 2 прийоми. Максимальна добовадозастановить 1000мг.

При зниженій працездатності, перенапруженні, у період одужання.

Не слід перевищувати добову дозу, що складає500 мг.

Тривалість курсулікування становить4‒6 тижнів. Курслікування можна повторити2‒3рази на рік.

Пацієнти літнього віку.

Для пацієнтів літнього віку з порушеннямифункції печінкита/абонирокможе виникнутинеобхідність у зменшеннідозимельдонію.

Пацієнти зпорушеннями функціїнирок.

Оскількипрепаратвиводиться з організму нирками, пацієнтам ізпорушеннями функціїнирок відлегкого до середньогоступеня тяжкостіслід застосовуватименшу дозумельдонію.

Пацієнтиз порушеннямифункції печінки.

Пацієнтам ізпорушеннями функціїпечінки відлегкого до середньогоступеня тяжкостіслід застосовуватименшу дозумельдонію.

Діти.

Відсутні даніпро безпеку та ефективністьзастосуваннямельдоніюдітямвіком до 18 років, тому застосуваннямельдоніюцій категорії пацієнтівпротипоказане.

Передозування.

Не повідомлялося про випадки передозування мельдонію. Препарат малотоксичний та не спричиняє виникнення загрозливих побічних ефектів.

При зниженому артеріальному тиску можливі головний біль, запаморочення, тахікардія, загальна слабкість. Лікування симптоматичне.

У разі тяжкого передозування необхідно контролювати функції печінки та нирок.

Гемодіаліз не має суттєвого значення при передозуванні мельдонію у зв’язку з вираженим зв’язуванням з білками крові.

Побічні реакції.

Побічні реакції класифіковано за системами органів та частотою виникненняMedDRA: часто (≥1/100, < 1/10), рідко (≥1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

Побічні реакції, які спостерігалися в клінічних дослідженнях та у постреєстраційному періоді:

З боку імунної системи

Часто

Рідко

Алергічні реакції*.

Підвищена чутливість, включаючи алергічний дерматит, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції до шоку.

З боку психіки

Рідко

Збудження, почуття страху, нав’язливі думки, порушення сну.

З боку нервової системи

Часто

Рідко

Головний біль*, включно з мігренями.

Парестезії, тремор, гіпестезія, шум увухах, вертиго, запаморочення, порушення ходи, переднепритомний стан, непритомність.

З боку серця

Рідко

Зміна ритму серця, відчуття серцебиття, тахікардія/синусова тахікардія, фібриляція передсердь, аритмія, відчуття дискомфорту в грудях/біль у грудях.

З боку кровоносної системи

Рідко

Підвищення/зниженняартеріального тиску, гіпертензивний криз, гіперемія, блідість шкірних покривів.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння

Часто

Рідко

Інфекції дихальних шляхів.

Запалення угорлі, кашель, диспное, апное.

З боку шлунково-кишкового тракту

Часто

Рідко

Диспепсія*.

Дисгевзія (металевий смак у роті), втрата апетиту, нудота, блювання, метеоризм, діарея, біль у животі(у верхній частині), сухість у роті або гіперсалівація.

З боку шкірита підшкірної тканини

Рідко

Висипання, загальні/макульозні/папульозні висипання, свербіж.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини

Рідко

Більуспині, м’язова слабкість, м’язові спазми.

З боку нирок та сечовидільної системи

Рідко

Полакіурія.

Загальні порушення і реакціїу місці введення

Рідко

Загальна слабкість, озноб, астенія, набряк, набряк обличчя, набряк ніг, відчуття жару, відчуття холоду, холодний піт.

Дослідження

Часто

Рідко

Дисліпідемія, підвищення рівня С-реактивного білка.

Відхилення в електрокардіограмі (ЕКГ), прискорення роботи серця, еозинофілія.

*Побічніреакції, які спостерігалисяураніше проведенихнеконтрольованихклінічних випробуваннях.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище25°C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Капсули по 250 мг № 10×4 у блістерах у коробці або по 500 мг № 10×6 у блістерах у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадженняйого діяльності.

Україна, 61013, Харківська обл. , місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.