МЕПАКТ порошок 4 мг

Такеда Франція САС

Rp

Форма випуску та дозування

Порошок, 4 мг
Порошок, 4 мг

Порошок, 4 мг

Упаковка

Флакон №1x1

Флакон №1x1

Аналоги

Відповідних аналогів не знайдено

Класифікація

Класифікація еквівалентності

N/A

info

Діюча речовина

МІФАМУРТИД

Форма товару

Порошок для приготування суспензії для інфузій

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/13171/01/01

Дата останнього оновлення: 19.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 02.01.2024
  • Склад: 1 флакон містить 4 мг міфамуртиду
  • Торгівельне найменування: МЕПАКТ
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Фармакотерапевтична група: Антинеопластичні та імуномодулюючі препарати. Імуностимулятори. Інші імуностимулятори. Міфамуртид.

Упаковка

Флакон №1x1

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МЕПАКТ

(МEPACT®)

Склад:

діюча речовина: mifamurtide;

1 флакон містить 4 мгміфамуртиду;

допоміжні речовини: 1-пальмітоїл-2-олеїл-sn-гліцеро-3-фосфохолін (ПОФХ),

1, 2-діолеїл-sn-гліцеро-3-фосфатидил-L-серину мононатрієва сіль (ОФНС).

Лікарська форма. Порошок для концентрату для дисперсії для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: білого або майже білого кольору однорідний порошок або щільна маса.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні та імуномодулюючі препарати. Імуностимулятори. Інші імуностимулятори. Міфамуртид. Код АТХ L03A X15.

Фармакологічні властивості.

Механізм дії. Міфамуртид(мурамілутрипептидфосфатидилетаноламін, MTP-PE)цеповністюсинтетична похіднамураміловогодипептиду(MDP), найменшогоприродногокомпонентаклітинних стінокMycobacterium sр. , що чинитьімуностимулюючу дію. Препаратвиявляєаналогічніімуностимулюючіефекти, як і природнийMDP, з додатковою перевагою убільштривалому періодінапіврозпадувплазмі крові. Мепактєліпосомальноюформою, спеціально призначеноюдляцільового потрапляння умакрофагиin vivo, після внутрішньовенної інфузії.

Фармакодинаміка. MTP-PE– специфічнийлігандN0D2, рецептор, що присутній в основномунамоноцитах, дендритних клітинахімакрофагах. MTP-PE– потужнийактиватормоноцитів і макрофагів. АктиваціямакрофагівлюдиниМепактомпов’язана звиробництвомцитокінів, включаючифакторнекрозу пухлини (TNF-α), інтерлейкіну-1(IL-1β), ІL-6, ІL-8іІL-12тамолекуладгезії, втому числілімфоцитарногофункціональногоантигену-1 (LFA-1)іміжклітиннихмолекул адгезії 1 типу(ICAM-1). In vitroмоноцитилюдини вбивалиалогеннііаутологічніпухлинні клітини(утому числімеланоми, карциномияєчників, товстої кишкиінирок), алене виявили токсичного впливу нанормальні клітини.

ПризначенняМепактуin vivoпризвело до гальмуванняросту пухлиниу тварин (миші, щури) з моделями метастазів у легені, раку шкіри тапечінки, фібросаркоми. Значне підвищеннявиживання без прогресуваннязахворюваннябуло також продемонстрованоу ходілікуванняостеосаркомиігемангіосаркомиусобак із застосуваннямМепактуяк ад’ювантної терапії. Точний механізм, за допомогою якогоМепактактивуємоноцити і макрофагита чинить їх протипухлиннудіюу тварин талюдей, досіневідомий.

Клінічнабезпека та ефективність. Безпекаліпосомальногоміфамуртидубула дослідженавбільшніж 700пацієнтів з різними видамитастадіями ракуіу 21здоровогодорослого добровольця. Виявлено достовірнезбільшення загального виживання хворих зуперше діагностованоюнизькодиференційованоюоперабельноюостеосаркомою, які отримували адекватне лікуванняпрепаратом Mепакт упоєднанні зкомбінованою хіміотерапією, порівняно зхворими, які отримували лише хіміотерапію. У ходірандомізованого дослідження III фази678пацієнтів(вікомвід 1, 4до 30, 6року)зуперше діагностованоюнизькодиференційованоюоперабельноюостеосаркомою високого ступенядодавання ад’ювантного препаратуMепакт дохіміотерапіїцисплатином чидоксорубіциномтаметотрексатомзабобезіфосфамідупризвелодозниження відносного ризику смертіна28 %(р =0, 0313, відносний ризик(ВР)= 0, 72[95 % довірчий інтервал(ДІ): 0, 53, 0, 97]).

Фармакокінетика. Фармакокінетика міфамуртиду була описана у здорових дорослих добровольців після внутрішньовенної інфузії 4 мгміфамуртидута у хворих дітей і дорослих з остеосаркомою після внутрішньовенної інфузії 2 мг/м2.

Після внутрішньовенного введення у21здоровогодорослого добровольцяміфамуртидшвидковиводитьсязсироватки крові(протягом декількох хвилин), що підтверджується дуже низькою концентрацієюзагального(ліпосомального та вільного) рівняміфамуртиду в плазмі крові. Середнє значення площі під кривою «концентрація–час» (АUC)становило 17, 0+ 4, 86 год • нМ, іCmaxстановила 15, 7+3, 72нМ.

У 28 пацієнтів з остеосаркомою у віці від 6 до39 років концентрація (ліпосомального та вільного) міфамуртиду в сироватці крові швидко зменшилась, а середній період напіввиведення становив 2, 04 ± 0, 456 години. В усіх вікових групах кліренс та період напіввиведення, нормалізовані за ППТ (площею поверхні тіла, BSA), були подібними та узгоджувалися з показниками, відзначеними у здорових дорослих добровольців, які дотримувалися рекомендованої дози 2 мг/м2.

Вокремомудослідженні 14 хворих криві залежності середньої концентраціїзагальноготавільногоміфамуртиду всироватці крові відчасу, якібули оціненіпісляпершої та останньої інфузії Мепакту (через 11 або 12тижнів), були майже повністю відповідними. Цідані свідчать про те, що не відбувається накопиченнянізагального, нівільногоміфамуртидупід часлікування.

Розподіл. Через 6 годинпісля введенняміченихліпосом, що містять1 мгміфамуртиду, радіоактивністьбуло виявлено в печінці, селезінці, носоглотці, щитовидній залозіі, меншою мірою, влегенях. Ліпосомифагоцитувалисяклітинами ретикулоендотеліальної системи. У2 з 4хворих зметастазамивлегеняхрадіоактивністьбула пов'язана знакопиченням у метастазах.

Метаболізм. МетаболізмліпосомальногоMTP-PEне був вивченийулюдей.

Виведення. Після внутрішньовенного введення у 21здоровогодорослого добровольця міфамуртид швидко виводився зсироваткикровіз періодом напіврозпаду2, 05 ± 0, 40 години. Після введеннярадіоактивноміченихліпосом, що містятьміфамуртид, середнійперіод напіврозпадурадіоактивногоміченогоматеріалубувдвофазнийзα-фазоюблизько15 хвилин, акінцевий періоднапіврозпаду становивблизько 18годин.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Фармакокінетику разової дози міфамуртиду 4 мг після однієї 1-годинної внутрішньовенної інфузії оцінювали у дорослих добровольців з легким (n = 9) або помірним (n = 8) порушенням функції нирок та у здорових дорослих добровольців з нормальною функцією нирок (n = 16), які були підібрані за показниками віку, статі та маси тіла. Не спостерігалося впливу легкого (50 мл/хв ≤ кліренс креатиніну (CLcr) ≤ 80 мл/хв) чи помірного (30 мл/хв ≤ CLcr ≤ 50 мл/хв) порушення функції нирок на кліренс загального MTP-PE порівняно зі здоровими дорослими з нормальною функцією нирок (CLcr > 80 мл/хв). Крім того, середнє значення площі під кривою «концентрація–час» (AUCinf) вільного (не пов’язаного з ліпосомами) MTP-PE в плазмі при легкому та помірному порушенні функції нирок були схожими з тими, що спостерігалися у здорових дорослих добровольців з нормальною функцією нирок.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Фармакокінетику разової дози міфамуртиду 4 мг після однієї 1-годинної внутрішньовенної інфузії оцінювали у дорослих добровольців з легким (клас А за шкалою Чайлда-П’ю; n = 9) або помірним (клас B за шкалою Чайлда- П’ю: n = 8) порушенням функції печінки та у здорових дорослих з нормальною функцією печінки (n = 19), які були підібрані за показниками віку, статі та маси тіла. Не спостерігалося впливу легкого порушення функції печінки на середнє значення площі під кривою «концентрація–час» (AUCinf) загального MTP-PE. Помірне порушення функції печінки призвело до незначного збільшення AUCinf загального MTP-PE, при цьому порівняно з відповідною групою з нормальною функцією печінки середньогеометричне значення площі під кривою «концентрація–час», розраховане за методом найменших квадратів (виражене в %), для помірного порушення функції печінки дорівнювало 119 % (90 %-ний ДІ: 94, 1 %-151 %).

Фармакокінетична варіабельність була вищою у групі пацієнтів з помірним порушенням функції печінки: коефіцієнт варіації середнього значення площі під кривою «концентрація–час» (AUCinf) становив 50 % порівняно з < 30 % у пацієнтів з іншими класами порушення функції печінки.

Середні значення періоду напіввиведення загального і вільного MTP-PE при легкому порушенні функції печінки становили 2, 02 год і 1, 99 год відповідно і були порівнянними з показниками в осіб з нормальною функцією печінки (2, 15 год та 2, 26 год відповідно). Середні значення періоду напіввиведення загального і вільного MTP-PE при помірному порушенні функції печінки становили 3, 21 год і 3, 15 год відповідно. Крім того, середнє геометричне значення площі під кривою «концентрація–час» AUCinf вільного (не пов’язаного з ліпосомами) MTP-PE в плазмі при легкому та помірному порушенні функції печінки на 47 % перевищувало відповідні значення у підібраних групах з нормальною функцією печінки. Ці зміни не вважалися клінічно значущими, оскільки максимальна переносима доза (4-6 мг/м2) міфамуртиду в 2-3 рази перевищувала рекомендовану дозу (2 мг/м2).

Доклінічні дані. Учутливихвидів тварин(кроликиісобаки) вища добова дозаліпосомального міфамуртиду, якане спричиняє побічних ефектів, дорівнює0, 1 мг/кг, щостановить1, 2і 2мг/м2відповідно. Максимально безпечний рівеньпрепарату Мепакт для тваринскладаєприблизно 2мг/м2, що відповідаєрекомендованій дозідлялюдини.

Даніз проведеного дослідження на тваринах (6-місячні собаки), якимщоденновнутрішньовенно вводився Мепакт у дозідо 0, 5мг/кг(10мг/м2), показали, що поріг явної токсичностіу8-19 разів вищий, ніжрекомендована клінічнадозадля людей.

Основні токсичні ефекти, пов'язанізвисокимидобовимиікумулятивнимидозами препарату Мепакт, є посиленим проявом відомихфармакологічних ефектівпрепарату: гарячка, ознакивираженої запальної реакціїу виглядісиновіту, бронхопневмонія, перикардит, запальнийнекрозпечінкиікісткового мозку. Спостерігалисятакож: кровотечаіподовження часу згортання крові, інфаркти, морфологічні змінистінокдрібних артерій, набряк, перевантаженняцентральної нервової системи, незначний вплив на серцеву діяльність, легкагіпонатріємія.

Препарат Мепактне виявлявмутагенних властивостейтане спричиняв тератогенних ефектіву тварин (щури, кролі). Дослідження виявили появуембріотоксичних ефектів при застосуванні у дозах, токсичнихдля матерів. Немаєжоднихрезультатівдослідженнязагальної токсичності, яківказували б нашкідливий впливначоловічуабожіночу репродуктивну систему.

Спеціальнідослідження репродуктивної функції, перинатальної токсичностііканцерогенногопотенціалуне проводились.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування низькодиференційованої неметастатичної операбельної остеосаркоми після макроскопічно повної хірургічної резекції у дітей, підлітків та дорослих молодого віку. Препарат застосовується у комбінації з післяопераційною багатокомпонентною хіміотерапією. Безпека та ефективність застосування були оцінені під час досліджень хворих віком від 2 до 30 років на момент встановлення діагнозу (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Протипоказання.

Гіперчутливість до активної речовини або інших компонентів препарату.

Сумісне застосування препарату з циклоспорином або іншими інгібіторами кальциневрину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Сумісне застосування нестероїдних протизапальних засобівувисоких дозах (НПЗЗ, інгібіторів циклооксигенази) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Проведено обмеженідослідженнявзаємодіїпрепаратуМепактз хіміотерапією. Хочаці дослідженняне є остаточними, не отримано ніякихдоказів впливу препаратуМепактнапротипухлинні ефектихіміотерапіїінавпаки. Рекомендуєтьсярозділитиу часі застосування препаратуМепакт тадоксорубіцинуабоіншихліпофільнихлікарських засобів, якщовонизастосовуютьсяпід час сумісного курсухіміотерапії.

ЗастосуванняпрепаратуМепакт одночасно зциклоспориномабоіншими інгібіторами кальциневринупротипоказанеу зв’язку згіпотетичною можливістюїхвпливунамакрофагиселезінкиі функцію мононуклеарних фагоцитів (див. розділ «Протипоказання»).

Крім того, у дослідженняхin vitro було продемонстровано, щовисокі дозиНПЗЗ(інгібіторів циклооксигенази)можутьблокуватиактивуючий вплив ліпосомальногоміфамуртиду на макрофаги. Тому застосуваннявисокихдозНПЗЗпротипоказано (див. розділ «Протипоказання»).

Слід уникатитривалого або рутинного застосування кортикостероїдівпід часлікуванняпрепаратомМепакт, оскільки міфамуртид діє черезстимуляціюімунної системи.

Дослідження взаємодіїin vitroпоказали, щоліпосомальнийі неліпосомальнийміфамуртидне інгібуєметаболічнуактивність цитохрому P450уз’єднанихмікросомах печінки людини. Ліпосомальнийі неліпосомальнийміфамуртидне індукуєметаболічну активністьаботранскрипціюцитохрому Р450впервиннихкультурахсвіжовиділенихгепатоцитівлюдини. Таким чином, не очікується впливупрепаратуМепакт наметаболізмречовин, які єсубстратомпечінкового цитохромуР450.

Під часвеликихконтрольованих рандомізованихдослідженьпрепаратуМепактзастосовували здотриманнямрекомендованої дозита режиму введення з іншими лікарськими засобами, які мали відомий токсичний вплив нанирки(цисплатин, іфосфамід)абопечінку(високі дозиметотрексату, іфосфаміду). Не виявлено посиленняцієїтоксичностіта необхідності коригуватидозу міфамуртиду.

Особливості застосування.

Дихальна недостатність. Пацієнтам з астмою або іншими хронічними обструктивними захворюваннями легень в анамнезі слід розглянути застосування бронходилататорів із профілактичною метою. У двох пацієнтів з астмою було зафіксовано розвиток респіраторного дистрес-синдрому від легкого до помірного ступеня тяжкості на тлі застосування препарату (див. розділ «Побічні реакції»). У разівиникнення гострої респіраторної реакції застосування препарату Мепакт потрібно припинити та провести відповідну терапію.

Нейтропенія. Застосуванняпрепарату Мепакт, частіше при сумісному застосуванні з хіміотерапією, зазвичай асоціюється з виникненням транзиторної нейтропенії. Епізоди нейтропенічної гарячки слід контролювати і лікувати належним чином. Препарат Мепакт можна застосовувати протягом періоду нейтропенії, але слід ретельно спостерігати за симптомами гарячки. Гарячку або озноб протягом більше 8 годин після введенняпрепарату Мепакт слід розцінювати як можливий розвиток сепсису.

Реакція запалення. Виникнення на тлі прийомупрепарату Мепакт ознак вираженої запальної реакції, у тому числі перикардиту і плевриту, є нечастим явищем. Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам з аутоімунними, запальними або іншими колагеновими хворобами в анамнезі. Під час застосуванняпрепарату Мепакт за пацієнтами слід спостерігати щодо виникнення рідких симптомів, таких як артрит або синовіт, які свідчать про наявність неконтрольованої запальної реакції.

Серцево-судинні розлади. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами з венозним тромбозом, васкулітом або нестабільними розладами з боку серцево-судинної системи в анамнезі під час застосуванняпрепарату Мепакт. Якщо симптоми постійні і погіршуються, інфузію препарату слід відкласти або відмінити. При застосуванніпрепарату Мепакт в високих дозах у тварин спостерігалась кровотеча. При застосуванні препарату у рекомендованих дозах виникнення кровотечі не очікується, однак рекомендується контролювати параметри згортання крові після першого введення препарату та після декількох наступних інфузій.

Алергічні реакції. Під час прийому препарату Мепакт спостерігалися епізодичні алергічні реакції, включаючи висипання, утруднене дихання і артеріальну гіпертензію (IV ступеня) (див. розділ «Побічні реакції»). У деяких випадках важко відрізнити алергічну реакцію від реакції запалення негайного типу, тому необхідно спостерігати за пацієнтом для своєчасного виявлення ознак алергічної реакції.

Шлунково-кишкова токсичність. Нудота, блювання, втрата апетиту є дуже частими побічними реакціями. Шлунково-кишкова токсичність може посилюватися при застосуванні препарату Мепакт у комбінації з високою дозою багатокомпонентної хіміотерапії, що асоціюється з підвищеною потребою у застосуванні парентерального харчування.

Препарат Мепакт містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на дозувальну одиницю.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Дані щодо застосування міфамуртиду вагітним відсутні. Доклінічних даних щодо репродуктивної токсичності препарату недостатньо. Мепакт не рекомендується застосовувати вагітним та жінкам репродуктивного віку, які не застосовують ефективних засобів контрацепції.

Годування груддю. Невідомо, чи екскретується міфамуртид у грудне молоко людини.

Виділення міфамуртиду з грудним молоком у тварин не досліджувалось. Рішення про продовження/припинення лікування препаратом під час годування груддю приймають після ретельної оцінки співвідношення очікуваної користі для жінки та потенційного ризику для дитини.

Фертильність. Клінічні дослідження впливу міфамуртиду на фертильність не проводилися.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Препарат Mепакт має помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Запаморочення, вертиго, втома тазатьмареністьзору показані як дуже часті або часті побічні реакції лікування міфамуртідом.

Спосіб застосування та дози.

Лікування слід розпочинати та проводити підбезпосереднім наглядом лікаря, який має досвід лікування та діагностики остеосаркоми.

Рекомендована дозаміфамуртиду для всіх пацієнтів становить 2 мг/м2поверхні тіла.

Препарат застосовують як ад’ювантну терапію після резекції: 2 рази на тиждень з мінімальним інтервалом 3 дні протягом 12 тижнів, потім 1 раз на тиждень протягом наступних 24 тижнів. Курс лікування становить 48 інфузій протягом 36 тижнів.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти віком від 30 років. Під час проведення третьої фази рандомізованого дослідження серед хворих, які проходили лікування остеосаркоми, не було пацієнтів віком понад 65 років. У дослідження були включені хворі віком до 30 років. Таким чином, немає достатньої кількості даних для застосування препарату Мепакт хворим віком понад 30 років.

Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки. Ниркова недостатність від легкого до помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну ≥ 30 мл/хв) або печінкова недостатність (клас А або В за шкалою Чайлда-П’ю) не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику міфамуртиду. Тому, такі пацієнти не потребують коригування дози. Проте, зважаючи на більш високу імовірність змін фармакокінетики міфамуртиду в пацієнтів з помірною печінковою недостатністю та обмеженість даних з безпеки застосування таким пацієнтам, призначати препарат пацієнтам з помірною печінковою недостатністю слід з особливою обережністю.

Оскільки дані щодо фармакокінетики міфамуртиду в пацієнтів з тяжкою нирковою або печінковою недостатністю відсутні, застосовувати препарат таким пацієнтам слід з особливою обережністю.

У разі застосування препарату Мепакт після закінчення курсу хіміотерапії рекомендовано постійно контролювати функції нирок і печінки до повного завершення лікування.

Педіатричні пацієнти віком до 2 років.

Міфамуртид не рекомендується застосовувати дітям віком від 0 до 2 років, оскільки даних щодо ефективності і безпеки застосування препарату цій віковій категорії пацієнтів недостатньо.

Спосіб застосування.

Мепакт вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 1 години.

Мепактне можнавводити внутрішньовенно струминно.

Препарат Мепакт необхідно розчинити, профільтрувати за допомогою фільтра, що додається, та додатково розвести перед введенням з дотриманням асептичних умов.

Кожен флакон розчиняють за допомогою 50 мл 0, 9 % розчину натрію хлориду (9 мг/мл) для ін’єкцій. Після розчинення 1 мл суспензії у флаконі містить 0, 08 мг міфамуртиду. Об’єм розчиненої суспензії відповідно до розрахованої дози вилучають за допомогою наданого фільтра та розводять за допомогою додаткових 50 мл 0, 9 % розчину натрію хлориду (9 мг/мл) для ін’єкцій згідно з інструкцією.

Розчинена, відфільтрована та розведена ліпосомальна суспензія повинна бути гомогенною, непрозорою, від білого до майже білого кольору, без видимих частинок, піни або ліпідних грудочок.

Матеріали, надані в кожній упаковці:

- Мепакт, порошок для концентрату для дисперсії для інфузії (флакон);

- Фільтр для препарату Мепакт.

Необхідні матеріали, які не містяться в упаковці:

- Розчин натрію хлориду 9 мг/мл (0, 9 %) для ін’єкцій, 100 мл пакет;

- 1 одноразовий стерильний шприц із замком Люєра ємністю 60 або 100 мл;

- 2 середні (18) вимірювальні стерильні голки для ін’єкцій.

Рекомендується виконувати розчинення ліпосомальної суспензії у одноразових стерильних рукавичкахушафі зламінарним потокомповітря в асептичних умовах. Перед розчиненням, фільтрацією та розведеннямліофілізований порошокпотрібнодовести дотемператури приблизно20-25 °C. Дана процедура може тривати близько 30 хвилин.

Інструкція щодо приготування препарату Мепакт для внутрішньовенної інфузії.

1. Зняти ковпачок з флакона та протерти пробку спиртовою серветкою.

2. Видалити фільтр із блістерної упаковки та зняти кришку з голки-фільтра. Голку слід міцно вставити у перегородку флакона до упору. Кришку Люєра у цей час не слід знімати.

3. Підготувати 100 мл 0, 9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій (9 мг/мл), голку та шприц.

4. Місце на пакеті з 0, 9 % розчином натрію хлориду для ін’єкцій (9 мг/мл), куди потрібно вставити голку, слід протерти спиртовою серветкою.

5. За допомогою голки та шприца набирають 50 мл 0, 9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій (9 мг/мл).

6. Після видалення голки зі шприца шприц слід приєднати до фільтра шляхом відкриття кришки Люєра(рис. 1).

Рис. 1

7. 0, 9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій (9 мг/мл) повільно додають у флакон, поступово опускаючи поршень шприца. Фільтр і шприц не слід видаляти з флакона.

8. Залишити флакон на 1 хвилину, щоб забезпечити якісне зволоження сухої речовини.

9. Флакон слід енергійно струсити протягом 1 хвилини, тримаючи при цьому фільтр та шприц приєднаними. Протягом цього часуліпосомиутворюютьсямимовільно(рис. 2).

Рис. 2

10. Для отримання необхідної дози флакон потрібно перевернути і повільно витягувати поршень шприца (рис. 3). 1млрозчиненоїсуспензіїмістить0, 08 мгміфамуртиду. Об’єм суспензії, який слід вилучити з флакона відповідно до дози, розраховують за такою формулою:

Об’єм вилучення = [12, 5´розрахована доза у мг] мл

Для зручності нижче надається таблиця відповідності:

Доза

Об’єм

1, 0 мг

12, 5 мл

2, 0 мг

25 мл

3, 0 мг

37, 5 мл

4, 0 мг

50 мл

Рис. 3

11. Потім слід вилучити шприц з фільтра та встановити нову голку на шприц, заповнений суспензією. Місце проколу пакета слід протерти спиртовою серветкою та ввести суспензію зі шприца до оригінального пакета, що містить решту 50 мл 0, 9 %розчинунатрію хлориду дляін’єкцій (9 мг/мл) (рис. 4).

Рис. 4

12. Слід обережно обертати пакет, щоб змішати розчин.

13. Дані пацієнта, час та дату введення препарату потрібно зазначити на етикетці пакета, що містить відновлену, фільтровану та розведену ліпосомальну суспензію.

14. Хімічна та фізична стабільність після відкриття упаковки зберігалась протягом 6 годин при кімнатній температурі (приблизно20-25 °C).

15. З мікробіологічної точки зору препарат слід використати негайно. Інакше за строки та умови зберігання після відкриття упаковки, які, як правило, не повинні перевищувати 6 годин при кімнатній температурі, відповідає користувач.

16. Зважаючи на ліпосомальну природу препарату, під час введення не рекомендується застосовувати інфузійний набір із вбудованим фільтром.

17. Ліпосомальну суспензію вводять внутрішньовенно протягом приблизно 1 години.

Після забору розчину залишки речовини у флаконі необхідно утилізувати відповідно до вимог місцевого законодавства.

Діти. Препарат застосовують дітям віком від 2 років. Мепакт не рекомендується застосовувати дітям віком до 2 років, оскільки даних щодо ефективності і безпеки застосування препарату цій віковій категорії недостатньо.

Передозування. Максимальна переносима доза з великою варіабельністю побічних реакцій під час І фази дослідження становила 4-6 мг/м2. При застосуванні препарату в більш високих або граничних дозах побічні реакції не загрожували життю і включали гарячку, озноб, втому, нудоту, блювання, головний біль, артеріальнугіпо-абогіпертензію.

У здорового дорослого добровольця, який випадково отримав разову дозу 6, 96 мг міфамуртиду, відмічався розвиток оборотної ортостатичної гіпотонії, пов’язаної із застосуванням такої дози.

У разі передозування слід розпочати відповідну підтримуючу терапію. Підтримуючізаходиповинні відповідатидіючимпротоколамта виявленимклінічним симптомам. Наприклад, застосуванняпарацетамолудля зниженнятемператури, ознобутаголовного болю іпротиблювотних засобів(крімстероїдів)принудоті та блюванні.

Побічні реакції.

Небажані ефекти за частотою виникнення та згідно з класом систем органів класифікують за такими категоріями: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 і < 1/10). У кожній групі за частотою побічні реакції вказані в порядку зниження серйозності.

Інфекції та інвазії.

Часто: сепсис, целюліт, назофарингіт, інфекції у місці постановки катетера, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовидільного тракту, фарингіти, вірус простого герпесу.

Новоутворення доброякісні, злоякісні та неуточнені (включаючи кісти та поліпи).

Часто: раковий біль.

З боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто: анемія.

Часто: лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

Метаболізм та розлади харчування.

Дуже часто: анорексія.

Часто: дегідратація, гіпокаліємія, зниження апетиту.

З боку психіки.

Часто: сплутаність свідомості, депресія, безсоння, тривога.

З боку нервової системи.

Дуже часто: головний біль, запаморочення.

Часто: парестезія, гіпестезія, тремор, сонливість, млявість.

З боку органів зору.

Часто: затьмареність зору.

З боку органів слуху та рівноваги.

Часто: вертиго, шум у вухах, зниження слуху.

З боку серцево-судинної системи.

Дуже часто: тахікардія, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія.

Часто: ціаноз, посилене серцебиття, флебіт, почервоніння, блідість.

З боку дихальної системи.

Дуже часто: задишка, тахіпное, кашель.

Часто: плевральний випіт, загострення задишки, продуктивний кашель, кровохаркання, хрипле дихання, носова кровотеча, задишка при фізичному навантаженні, блокування пазух, закладеність носа, фаринголарингеальний біль.

З боку травного тракту.

Дуже часто: блювання, пронос, запор, біль у животі, нудота.

Часто: біль у верхніх та нижніх відділах живота, диспепсія, здуття живота.

З боку гепатобіліарної системи.

Часто: біль у ділянці печінки.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Дуже часто: гіпергідроз.

Часто: висип, свербіж, еритема, алопеція, сухість шкіри.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини.

Дуже часто: міалгія, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках.

Часто: м’язові спазми, біль у шиї, паху, кістках, плечах, грудній клітині, кістково-м’язова ригідність.

З боку нирок та сечовивідних шляхів.

Часто: гематурія, дизурія, полакіурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Часто: дисменорея.

Загальні порушення та реакції у місці введення.

Дуже часто: гарячка, озноб, втомлюваність, гіпотермія, біль, нездужання, астенія, біль у грудній клітині.

Часто: периферичні набряки, набряки, запалення слизової оболонки, еритема у місці інфузії, реакції у місці інфузії, біль у місці постановки катетера, дискомфорт у грудній клітині, відчуття холоду.

Дослідження.

Часто: зниження маси тіла.

Хірургічні та медичні процедури.

Часто: біль після проведення процедури.

Окремі побічні реакції.

З боку крові і лімфатичної системи. Дуже часто анемія спостерігалась під час сумісного застосування препарату Мепакт з хіміотерапевтичними засобами. Під час рандомізованого контрольованого дослідження частота виникнення малігнізації кісткового мозку (гостра мієлоїдна лейкемія/мієлодиспластичний синдром) у пацієнтів, які отримували Мепакт разом із хіміотерапією, була такою ж самою, як і у пацієнтів, які отримували лише хіміотерапію (приблизно 2, 1 %).

Метаболізм та розлади харчування. Повідомлялось про дуже часті випадки анорексії (21 %) під час дослідження I та II фази препарату Мепакт у пацієнтів на пізніх стадіях раку.

З боку нервової системи. Дуже частими порушеннями є головний біль (50 %) і запаморочення (17 %).

З боку органів слуху та рівноваги. Втрата слуху може бути пов’язана з хіміотерапією ототоксичними препаратами, такими як цисплатин. Вплив препарату Мепакт у поєднанні з багатокомпонентною хіміотерапією на підвищення ризику втрати слуху невідомий.

Більш високий відсоток об’єктивної і суб’єктивної втрати слуху спостерігався у пацієнтів, які отримували Мепакт і хіміотерапію (12 % і 4 % відповідно), під час проведення ІІІ фази дослідження порівняно з пацієнтами, які отримували лише хіміотерапію (7 % і 1 %). Всі пацієнти отримували сумарну дозу цисплатину 480 мг/м2 як індукційну (неоад’ювантну) та/або підтримуючу (ад’ювантну) хіміотерапію.

З боку серцево-судинної системи. Тахікардія від легкого до помірного ступеня (50 %), артеріальна гіпертензія (26 %) і артеріальна гіпотензія (29 %) дуже часто спостерігались під час неконтрольованих досліджень препарату Мепакт. Є повідомлення про один серйозний випадок розвитку підгострого тромбозу на початку дослідження. Однак ніяких серйозних реакцій з боку серцево-судинної системи, пов’язаних із застосуванням препарату Мепакт, під час проведення великого рандомізованого контрольованого дослідження не було зафіксовано.

З боку дихальної системи. Частими є повідомлення про виникнення респіраторних порушень, включаючи задишку (21 %), кашель (18 %), тахіпное (13 %). У двох пацієнтів з наявною астмою під час лікування препаратом Мепакт у ІІ фазі дослідження розвинувся респіраторний дистрес-синдром легкого та помірного ступеня тяжкості.

З боку травного тракту. Найчастішими побічними явищами, пов’язаними із застосуванням препарату Мепакт, є нудота (57 %) і блювання (44 %). Приблизно у половини пацієнтів спостерігались запор (17 %), діарея (13 %) і біль у животі (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку шкіри та підшкірних тканин. Гіпергідроз (11 %) дуже часто виникав у пацієнтів, які приймали препарат Мепакт, під час неконтрольованих досліджень.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини. Біль низької інтенсивності, що включає міалгію (31 %), біль у спині (15 %), біль у кінцівках (12 %) і артралгію (10 %), дуже часто спостерігався у пацієнтів, які приймали препарат Мепакт.

Загальні порушення та реакції у місці введення. У більшості пацієнтів було зафіксовано озноб (89 %), гарячку (85 %) і стомлюваність (53 %). Зазвичай симптоми були від легкого до помірного ступеня тяжкості і мали минущий характер. Застосовувалась симптоматична терапія (наприклад парацетамол для зниження температури тіла). Іншими дуже частими побічними явищами, що зазвичай мали легкий або помірний ступінь тяжкості, є гіпотермія (23 %), нездужання (13 %), біль (15 %), астенія (13 %) і біль у грудях (11 %). Набряки, дискомфорт у грудній клітці, реакції у місці введення або постановки катетера, відчуття холоду були менш частими у цих пацієнтів і розвивались в основному у пацієнтів на пізніх стадіях злоякісного захворювання.

Дослідження. Під час дослідження II фази у одного пацієнта з остеосаркомою зафіксовано збільшення вмісту сечовини та креатиніну у крові на тлі застосування препарату Мепакт.

З боку імунної системи. Під час дослідження І фази повідомлялося про один випадок розвитку тяжкої алергічної реакції після першої інфузії 6 мг/м2препарату. Внаслідок розвитку тремтіння, ознобу, лихоманки, нудоти, блювання, неконтрольованого кашлю, задишки, синюшності губ, запаморочення, слабкості, артеріальної гіпотензії, тахікардії, артеріальної гіпертензії та гіпотермії участь у дослідженні була припинена. Під час дослідження ІІІ фази повідомлялося про один випадок розвитку алергічної реакції 4 типу тяжкості (артеріальна гіпертензія), що потребує госпіталізації (див. розділ «Особливості застосування») .

Термін придатності. 30 місяців.

Розведена суспензія: фізична і хімічна стабільність зберігається протягом 6 годин при температурі не вище 25 ºС.

Умови зберігання. Зберігатипри температурі 2–8 ºС в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці! Не заморожувати.

Несумісність. Препарат не слід змішувати з іншими розчинами, окрім зазначених у розділі«Спосіб застосування та дози».

Упаковка. Порошок для концентрату для дисперсії для інфузій у флаконі. По 1 флакону та 1 фільтру у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Такеда Австрія ГмбХ, Австрія/Takeda Austria GmbH, Austria.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Ст. Петер-Штрассе 25, 4020 Лінц, Австрія/St. Peter-Strasse 25, 4020 Linz, Austria.