КЛОФЕЛІН ІС таблетки 100 мкг

ТДВ ІНТЕРХІМ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

КЛОФЕЛІН ІС

Склад:

діюча речовина: clonidine;

1 таблетка містить клонідину гідрохлориду 0, 1 мг або 0, 15 мг, або 0, 3 мг;

допоміжн�� речовини: лактози моногідра��, крохмаль кукурудзяний, повідон, кальцію гідрофосфат дигідрат, к��охмаль прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарськ�� форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або май��е білого кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою; на од��ій поверхні таблетки нанесений товарний знак підприємства, на другій по��ерхні таблетки – риска для поділу.

Фармакотерапевтична група.

Гіпотензивні засоби. Антиадренергічні засоби з центральним м��ханізмом дії. Агоністи імідазолінових рецепторів. Клонідин.

Код АТХ С02А С01.

Фармакологічні вл��стивості

.

Фармакод��наміка.

Клонідин – агоніс�� α2-адренорецепторів, імідазолінових рецепторів, гіпотензивний засіб центральної дії, який діє на рівні нейрог��моральної регуляції судинного тонусу. Не впливає на синтез катехоламінів, алегальмує вивільнення норадреналіну з нервових закінчень замех��нізмом негативного зворотного зв’язку при стимуляції α2-адренорецепто��ів. Клонідинспричиняє зниженн�� тонусу симпатичного відділу нервової системи. Внаслідок такої дії знижується артеріальний тиск та загальний периферичний судинний опір, зменшується частота серцевих скорочень і об’єм серцевого викиду. Крім центрально�� дії клонідин може діяти як агоніст периферичних постсинаптичних α1-адренорецепторів судин, що в окремих випадках застосування клонідину проявляється незначним підвищенням артеріального тиску на початку лікуванн��. Тривале застосування супроводжується затримкою рідини в орга��ізмі. Клонідин знижує внутрі��ньоочний тиск, має седативну та аналгетичну дію, зменшує пр��яв опіоїдної та алкогольної абстиненції, почуття необґрунтованого страху.

Фармакокінетика.

Абсорбція та розподіл

Фармакокінетика клонідину дозозалежн�� у діапазоні 0, 075-0, 3 мг; лінійність фармакокінетики клонідину у ��озах, що за межами цього діапазону, у повному обсязі не продемонстрована. При пероральному застосуванні клонідин повністю абсорбується зі шлунково-кишко��ого тракту та піддається незначному пресистемному метаболізму. Максимальна ��онцентрація у плазмі крові після прийому внутрішньо досягається через 1-3 години. Зв’язок з білками плазми крові становить 30-40 %. Клонідин швидко ��а широко розподіляється у тканинах та легко перетинає гематоенцеф��лічний та плацентарний бар’єри. Клонідин проникає у грудне молоко людини. Тим не менше, немає достатньої інформ��ції щодо впливу на новонароджених.

Метаболізм та елімінація

Період напіввиведення становить від 5 до 25, 5 години, при порушенні функції нирок можесягати 41 години.

Близько 70 % введеної дози елімінується з сечею головним чином у вигляді незміненого клонідину (40-60 % ��веденої дози).

Приблизно 20 % введеної дози виводитьсяз калом. Головний метаболіт – п-гідроксиклонідин – є фармакологічн�� неактивним. Точні дані щодо впливу прийому їжі або расової приналежності нафармакокінетичні параметри клонідину відсутні. Гіпотензивний ефект досягаєть��я при концентрації клонідину у плазмі крові від 0, 2 до 2, 0 нг/мл у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Гіпотензивний ефект послаблюєтьс�� або зменшується при концентраціях у плазмі крові від 2, 0 нг/мл.

Клінічні характер��стики.

Показання.

Артеріальна гіпертензія (есенціальна або вторинна) у складі комплексного лікування.

Протипоказання.

Підвищеначутливість до клонідину або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату.

Артеріальна гіпотензія.

Виражена брадиари��мія, спричинена синдромом слабкості синусового вузла аб�� атріовентрикулярною блокадою ІІ або ІІІ ступенів.

Кардіогенний шок. ��ещодавній інфаркт міокарда.

Тяжка ��шемічна хвороба серця.

Виражений атероск��ероз судин головного мозку. Порушення мозкового кровообігу.

Обліте��уючі захворювання периферичних артерій. Тяжк�� порушення периферичного кровообігу. Синдром Рейно.

Вираже��і порушення функції нирок (у т. ч. хронічна ни��кова недостатність).

Депрес��вні стани (у т. ч. в анамнезі).

Непереносимість г��лактози, дефіцит лактази Лаппа або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Період вагітності або годування груддю.

Дитячий вік (до 18 років).

Взаємодія з іншими лікарськими засоба��и та інші види взаємодій

.

При сумісному застосуванні з лікарськими засобами, якіпригнічують центральну нервову систему (у т. ч. з етанолом), можливе взаємне посилення пригнічувального впливу на центральну н��рвову систему і розвиток депресивних розладів.

Супутнє застосування лікарських засобів з негативним хронотропним або дромотропним ефектом, таких якb-адреноблокатори, серцеві глікозиди абоблокатори повільних кальцієвих кана��ів, може спричинити або посилити брадикардію, або (в окремих випадках)може призвести до розвитку атріовентрикулярної блокади. П��відомлялося про випадки тяжкої брадикардії при одночасному застосуванні клонідину та дилтіазему, що призводило до госпіталізації та застосування карді��стимуляції.

Не виключено, що супутнє застосуванняb-адреноблокаторівможе спровокувати або посилити перифери��ні судинні порушення. При

одночасному застосуванні з

b-адреноблокаторами підви��ується ризик розвитку синдрому відміни.

Індуковане клонідином зниження артеріального тиску може бути посилене одночасним застосуванням інших гіпотензивних лікарських засобів, таких як діуретики, вазодилататори, b-адреноблокатори, антагоністи кальцію та інгібітори ��ПФ, але впливα1-адренобло��аторів є непередбачуваним. При одночасному засто��уванні з атенололом, пропранололом розвиваються адитивний гіпотензивний ефект, седативна дія і сухість у роті. Гіпотензивний ефект клонідину підвищуютьантигіст��мінні засоби, антипсихотичні засоби (хлорпромазин, галоперидол).

Гормональні контрацепт��ви при прийомі внутрішньо можуть посилювати седативний ефект клон��дину.

Можливе п��слаблення або нівелювання гіпотензивного ефекту к��онідину та можливий розвиток або загост��ення ортостатичної гіпотензії при супутньомузастосуванні трициклічних антидепресантів або нейролептиків зα-адреноблокуючими властивостями.

Лікарськізасоби, які підвищують артеріальний тиск або посилю��ть затримку натрію (Na+) та води, такі як нестероїдні протизапаль��і засоби, можуть знижувати терапевтичний ефект клонідину.

Лікарськізасоби зα2-адренобло��уючими власт��востями, такі як міртазапін, фентоламін, толазолі��, можуть дозозалежно нівелювати ефекти клонідину, які опосередкованіα2-адренорецепторами.

Гіпотензивний ефект клонідину послабляють кортикостероїди, естрогени, анорексиген��і (за винятком фенфлураміну), симпатоміметичні засоби, ніфедипін.

Повідомлялося про випадки гострого делірію при одночасному застосуванні флуфеназину таклонідину. Симптоми зникли при відміні к��онідину та відновилися при поновленні його застосування.

На основі спостережень за пацієнтам�� у стані алкогольного делірію було припущено, що високі внутрішньовенні дози клонідину можуть збільшити аритмогенний потенціал (пролонгацію інт��рвалу QT, фібриляцію шлуночків) високих внутрішньовенних доз галоперидолу. Причинний зв’язок та релевантність для антигіпертензивного лікування не бу��о встановлено.

Клонідин може знижуватиефективність леводопи і пірибедилу у пацієнтів із хворобою Паркінсона.

Клонідин може підвищувати концентрацію циклоспорину, а також концентрацію глюкози у крові за рах��нок зниження секреції інсуліну, що необхідновраховувати при одночасному застосуванні з інсуліном.

Серйозні побічні реакції, включаючи раптовий летальний наслідок, були зареєстровані при одночасному застосуванні клонідину з метилфенідатом. Безпека застосування метилфенідату у комбінації з клонідином систематично оцінена не була.

Особливості засто��ування.

Раптове припинення застосування клонідину,

особливо пацієнтам, які приймають великі дози, мож�� призвести до розвитку

синдрому відміни (рико��етної артеріальної гіпертензії, ажитації, занепокоєння, нервозності,

пальпітації, тремору, головного болю, абдомінальних симптомів), том�� відміну препарату слід проводити тільки поступо��о, протягом 1-2 тижнів з урахуванням супутньої терапії іншими лі��арськими засобами. Синдром відміни може розвинутися через 18-72 години після прийому останньої дози лікарського засобу. У разі розвитку синдрому відміни слід одразу повернутися до застосування препарату і надалі його відміняти поступово, замінюючи іншими гіпотензивними засобами. Повідомлялося ��ро випадки гіпертонічної енцефалопатії, порушення мозкового кровообігу та про летальний наслідок після різкої відміни препарату. Вірогідність такої реакції наприпинення терапії клонідином зростає при застосуванні високих доз або при про��овженні супутньої терапіїb-адреноблокаторами, тому у подібних випадках рекомендується особлива обережність. Для попередження синдрому відміни препарат не слід при��начати пацієнтам, які не мають умов для його регулярного застосування.

Якщо під час лікування кл��нідином іb-адреноблокаторами, які застосовують супутньо, потрібне тимчасове припинення лікування, тоb-адреноблокатор слід відмінити раніше, для того щоб запобігти симпатичній гіперреактивності, а потім поступово відміняти клонідин, особливо якщо його застосовували у великих дозах.

Пацієнтів слід проінструктувати, ��об не переривали лікування без консультації з лікарем.

Пацієн��ам, які піддаються анестезії, слід продовжувати застосуван��я клонідину до, під час та після анестезії, використовуючи пероральне аб�� внутрішньовенне введення залежно від індивідуальних обставин.

Клонідин застосовувати з обережніст�� пацієнтам з легкою або помірною брадиаритмією, а також з полінейропатією або запорами.

З обережністю призначати лікарський засіб пацієнтам з цукровим діабетом, оскільки ��лонідин може маскувати симптоми гіпоглікемії і зменшувати секрецію інсу��іну.

Прийом клонідину може призвести до виникнення гострого нападу порфірії і вважається небезпечним для пацієнтів з порфірією.

При артеріальній гіпертензії, яка спричинена феохромоцитомою, застосування клонідину є неефективним.

Клонідин з обережністю призначати пацієнтам літнього віку.

Клонідин та його метаболі��и головним чином елімінуються з сечею

. Дози клонідину слід вст��новлювати з урахуванням ступеня вираженості порушення функції н��рок та індивідуальної відповіді на антигіпертензивне лікування, яка демонс��рує високу варіабельність у пацієнтів з нирковою недостатністю (див. розділи«Протипоказання», «Спосіб застосування та дози»).

Необхідний ретельний ��оніторинг стану цієї групи пацієнтів

. Оскільки під час рутинного гемодіалізу виводиться мінімальна кількість клонідину, немає потреби у додатковому введенні клонідину після гемодіалізу.

Мож��иве транзиторне підвищення концентрації соматотропного гормону.

Можливий

розвиток слабопозитивної реакції Кумбса

.

Застосування клонідину може призвести до зменшення і пригнічення слиновиділення, що сприяє розвитку карієсу, пародонтозу, кандидозу порожнини рота.

Пацієнті��, які носять контактні лінзи, потрібно попередити, що при лікуванні може виникнути

��меншення секреції слізних залоз

.

Пацієнті�� слід попередити, що седативний ефект клонідину посилюється при одночасному застосува��ні барбітуратів або інших седативних препа��атів.

Під час лікування клонідином забороняється вживати алкогольні напої.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами неп��реносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати цей лікарський засіб.

При лікуванні клонідином рекомендує��ься регулярно контролювати артеріальний тиск. Слід бути обережним п��и тривалому фізичному навантаженні, особливо у вертикальному положенні, за спекотної погоди, через ризик ортостатичних реакцій.

Застосування у період вагітності або годування груддю

.

Пер��од вагітності

Застосування препарату у період ваг��тності протипоказане.

Наявна обмежена кількість даних щодо застосування клонідину вагіт��им жінкам. Немає достатнього клінічного досвіду щодо тривалого застосування кло��ідину у пренатальному періоді. Клонідин перетинає плацентарний бар’єр і може зн��зити частоту серцевих скорочень плода. Не виключається можливість транзитор��ого підвищення артеріального тиску у новонародженого.

Дослідженн�� на тваринах не виявили прямих або опосередкованихефектів репродуктивної токсичності клонідину.

Період годування груддю

Клонідин проникає у грудне молоко людини. Через відсутність достатньої інформації щодо впливу клоні��ину на новонароджених препарат не рекомендується застосовувати у період годування груддю.

При необхідності застосування препарату у ц��й період годування груддю слід припинити.

Фертильність

Клінічних досліджень щодо впливу клонідину на фертильність людини не проводили.

Дослідження на тваринах не виявили прямих або опосередкованих токсичних ефектів на індекс фертильност��.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

.

Через можливість розвитку під час терапії клонідином таких небажаних ефектів як запаморочення, седація або розлади акомодації слід уникати виконання потенційно небезпечних завдань, таких як керування ��втотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження впливу клонідину на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводили.

Спосіб застосуван��я та дози.

Препар��т застосовувати внутрішньо. Таблетки прий��атипісля їди, за��иваючи невеликою кількістю рідини. Дози препарату лікар п��изначаєіндивідуально для кожного пацієнта.

��ідміну препарату

слі�� проводити поступово протягом 1-2 тижнів з урахуванням супутньої терапії іншими лікарськими засобами. Тривалість лікування лікар визначає індивідуально, залежно від перебігу хвороби, досягнутого клінічного ефекту і переносимості препарату.

Т

ерапію необхідно розпочинатиз низьких доз. При легки�� або середньої тяжкості формах артеріальної гіпертензії початкова добова доза зазвичай становить 0, 15 мг, яку слід розподіляти на 2-3 ��рийоми. При нео��хідності добову дозу клонідину можна поступовопідвищувати кожні 2-3 дні за вказівкою лікаря. У середньому доза клонідину становить 0, 075-0, 15 мг2-3 рази на добу. Застосування клонідину забезпечує можливість зниження дози лікарських засобів основної терапії та, як наслідок, покращення переносимості лікування. Під час введення до курсу лікування клонідину слід поступово зменшувати дози гіпотензивних лікарських засобів основної терапії.

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів літнього віку терапевтичний ефект може реєструватися при застосуванні більш низьких доз клонідин��.

Пацієнти �� порушеннями функції нирок

Доз�� клонідину слід

встановлювати з урахуван��ям ступеня вираженості порушення функції нирок

та індивідуальної відповіді на антигіпертензивне лікування, яка може демонструвати високу варіабельність у пацієнтів з нирковою недостатністю (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Діти.

Застосування препарату дітям (віком до 18 років) протипоказане через відсутність достатніх даних щодо ефективності та безпеки застосування клонідину пацієнтам цієї групи (див. розділ «Протипоказання»).

Передозування.

Симптоми

Сим��томи інтоксикаціїпов’язані з пригніченням симпатичного відділ�� нервової системи та включають млявість, сонливість, звуження зіниць, різке зниження артеріального тиску, колапс, ортостатичні реакції, гіпотермію, брадикардію, розширення комплексу QRS, уповільненняатріовентрикулярноїпровідностіі синдром ранньої реполяризації, кому, респіраторну депресію, у т. ч. апное; порушеннясвідомості, блювання, ксеростомію. Може виникати парадоксальна артеріальна гіпертензія, спричинена стимуляцією пер��феричних α1-адренорецепторів.

Лікування

Спе��ифічного антидоту не існує. У разі необхідностіслід розг��янути застосування активованого вугілля. Дода��кові заходи можуть включати застосування атропіну сульфату при симп��оматичній брадикардії та внутрішньовенне введення фізіологічног�� розчину та/або інотропних симпатоміметичних лікарських засобів при артеріальній гіпотензії. При індукованій клонідином респіраторній депресії у складі комплексної терапії може бути ефективним застосування налоксону. Гемодіаліз неефективний.

Побічні реакції.

Більшість побічних реакцій слабко в��ражені і, як правило, їх клінічні прояви зменшуються протягом лікування.

Побічні реакції класифіковані за сист��мно-органними класами та частотою. За частотою небажані реакції розподілені т��ким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥1/100 та < 1/10), нечасто (≥1/1000 та < 1/100), рідко (≥1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними ��аними).

З боку нервової системи: дуже часто – за��аморочення, седація; часто – головний біль, нечасто – парестезія.

З боку органів зор��

: рідко ���зме��шення секреції слізних залоз; невідомо – розлади акомодації.

З боку психіки: часто – депрес��я, розлади сну (у т. ч. сонливість, безсоння); неч��сто – маячне сприйняття, галюцинації, кошмарні сновидіння; невідомо – сплутаність свідомості, зниження лібідо.

З боку серцево-судинної системи: ��уже часто – ортостатична гіпотензія; нечасто – синусова брадикардія, синдром Рейно; рідко – атріовентрикулярна блокада; невідомо – брадиаритмія. Про випадки синусової брадикардії та атріовентрикулярної блокади повідомлял��ся як при супутньому застосуванні серцевих глікозидів, так і без них.

З боку дихальної системи: рідко – сухістьслизової оболонки носа.

З боку шлунково-кишкового тр��кту: дуже часто – сухість у роті; часто – нудота, блюван��я, запор, біль у ділянці слинних залоз; рідко – псевдообструкція товстої кишки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – свербіж, висип, кропив’янка; рідко – алопеція.

З боку ендокринної системи: рідко – гінеко��астія, підвищенн�� рівня глюкози у крові.

З боку репродуктивної системи: часто – еректильна дисфункція, частота невідома – зниження потенції.

З боку імунної системи: дуже рідко при сублінгвальному застосуванні (при гіпертонічному кризі) – набряк слизових оболонок, утруднення дихання.

Загальні порушення: часто – підвищена втомлюваність; нечасто – нездужання.

Також повідом��ялося про наступні побічні реакції.

З боку нервової системи: астенія, слабкість, тривожність, збудження, нервозність, уповільнення швидкості пси��ічних і рухових реакцій, делірій, тремор.

З боку органів зору: нечіткість зору, сухість очей, відчуття печіння вочах.

З боку серцево-судинної системи: ��гемітоновий криз» – різке короткочасне зниження артеріального тиску з подальшим різким підвищенням артеріального тиску на поча��ку лікування, застійна серцева недостатність, синкопе, пальпітація, ари��мії, у т. ч. тахікардія.

З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія.

З боку дихальної системи: закладеність носа, порушення дихання.

З бокушлунково-кишкового тракту: зниження апетиту, зниження шлункової секреції, біль у животі, паротит, гепатит.

З боку сечовидільної системи: ��орушення та затримка сечовипускання, ніктурія. Єокремі повідомлення про затримку ріди��и в організмі на початку лікування клонідином при його пероральному застос��ванні. Цей ефект, як правило, має тимчасовий характер. Вираженість ефекту може бути зменшена шляхом застосування діуретиків.

З боку кістково-м’язової системи: ��еріодичні судоми литкових м’язів, міалгії, артралгії.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: блідість, гіперемія.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливост��, ангіоневротичний набряк.

З боку лабораторних показників: відхилення від норми результатів функціональних пр��б печінки, підвищення рівня креатинфосфокінази у сироватці крові, слабо позитивна проба Кумбса.

Інші: затримка натрію

(Na+

) і води, що прояв��яється набряками стоп і гомілок; гарячка, підвищення чутливості до а��коголю.

При раптовій відміні (синдром відміни): артеріальна гіпертензія, стенокардія, сильне серцебиття, стан тривожності або напруження, головний біль, гіперсалівація, нудота, блювання, спазми у шлунку, тремтіння кистей та пальців, пітливість, порушення сну

.

Термін придатност��. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у ��лістері; по 3 блістери (для дозувань 0, 1 мг та 0, 3 мг); по 3 або 5 блістерів (для дозування 0, 15 мг) �� пачці.

Категорія відпуск��. За рецептом.

Виробник.

Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».

Місцезнаходження виробника та адреса ��ісця провадження його діяльності.

Україна, 65025, м. Одеса, 21-йкм. Старокиївської дороги, 40-А.