ІМІПЕНЕМ/ЦИЛАСТАТИН-ВІСТА порошок 500 мг + 500 мг

Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ІМІПЕНЕМ/ЦИЛАСТАТИН-ВІСТА

(IMIPENEM/CILASTATIN-VISTA)

Склад:

діючі речовини:

1 флакон міститьіміпенему моногідрату 530 мг, що відповідає 500 мгіміпенему, та натріюциластатину530 мг, що відповідає 500 мгциластатину;

допоміжна речовина: натрію гідрокарбонат.

Лікарська форма. Порошок для приготування розчину дляінфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до майже білого або злегка жовтуватого кольору.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування, Карбапенеми. Іміпенем та інгібітор ферменту. Код АТХ J01D H51.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Іміпенем/Циластатин-Вістаскладається з двох компонентів: іміпенему, першого представника нового класу b-лактамних антибіотиків –тієнаміцинів, іциластатинунатрію, особливого інгібітору ферменту, що блокує метаболізміміпенему в нирках та істотно підвищує концентрацію незміненогоіміпенему в сечовивідних шляхах. Вагове співвідношенняіміпенему іциластатинунатрію у препараті становить 1: 1.

Кластієнаміциновихантибіотиків, до якого належитьіміпенем, характеризується ширшим спектром потужної бактерицидної дії, ніж той, що забезпечується будь-яким із вивчених антибіотиків.

Іміпенем/Циластатин-Віста показаний для лікування змішаних інфекцій, спричинених чутливими до нього штамами аеробних та анаеробних бактерій. Іміпенем/Циластатин-Віста виявив свою ефективність при лікуванні багатьох інфекцій, спричинених аеробними та анаеробнимигрампозитивнимитаграмнегативними бактеріями, стійкими доцефалоспоринів, у тому числі і доцефазоліну, цефоперазону, цефалотину, цефокситину, цефотаксиму, моксалактаму, цефамандолу, цефтазидиму іцефтріаксону. Велика кількість інфекцій, зумовлених стійкими доаміноглікозидів(гентаміцину, амікацину, тобраміцину) та/або пеніцилінів (ампіциліну, карбеніциліну, пеніциліну-G, тикарциліну, піперациліну, азлоциліну, мезлоциліну) збудниками, також піддається лікуванню даною комбінацією.

Іміпенем/Циластатин-Віста не показаний для лікування менінгіту.

Іміпенем/Циластатин-Віста є потужним інгібітором синтезу клітинної стінки бактерії і чинить бактерицидну дію щодо широкого спектрагрампозитивних іграмнегативних, аеробних та анаеробних патогенних мікроорганізмів.

Іміпенем/Циластатин-Віста разом з новітнімицефалоспоринами та пеніцилінами має широкий спектр дії відноснограмнегативних видів, але його визначною рисою є висока активність щодогрампозитивнихвидів, яка раніше спостерігалась лише у b-лактамнихантибіотиків вузького спектра. Спектр активності препаратуІміпенем/Циластатин-Віста охоплюєPseudomonasaeruginosa, Staphylococcusaureus, EnterococcusfaecalisтаBacteroidesfragilis, різну за складом і проблемну у клінічному плані групу збудників, стійких, як правило, до інших антибіотиків.

Іміпенем/Циластатин-Віста ефективний проти великої кількості мікроорганізмів, таких якPseudomonasaeruginosa, видиSerratiaтаEnterobacter, які є від природи стійкими до більшості b-лактамних антибіотиків.

Антибактеріальний спектріміпенему/циластатину ширший, ніж будь-якого іншого з уже відомих антибіотиків, і охоплює всі клінічно важливі патогенні мікроорганізми. До мікроорганізмів, щодо якихІміпенем/Циластатин-Вістазазвичай ефективнийinvitro, належать:

Грамнегативні аеробні бактерії

ВидиAchromobacter

ВидиAcinetobacter(ранішеMima-Herellea)

Aeromonashydrophila

ВидиAlcaligenes

Bordetellabronchicanis

Bordetellabronchiseptica

Bordetella pertussis

Brucellamelitensis

Burkholderiapseudomallei (раніше Pseudomonaspseudomallei)

Burkholderiastutzeri (раніше Pseudomonasstutzeri)

ВидиCampylobacter

ВидиCapnocytophaga

ВидиCitrobacter

Citrobacterkoseri (ранішеCitrobacterdiversus)

Citrobacterfreundii

Eikenellacorrodens

ВидиEnterobacter

Enterobacteraerogenes

Enterobacteragglomerans

Enterobacter cloacae

Escherichia coli

Gardnerellavaginalis

Haemophilusducreyi

Haemophilusinfluenzae(включаючиштами, щопродукують b-лактамаз)

Haemophilusparainfluenzae

Hafnia alvei

ВидиKlebsiella

Klebsiellaoxytoca

Klebsiellaozaenae

Klebsiellapneumoniae

ВидиMoraxella

Morganellamorganii(ранішеProteusmorganii)

Neisseriagonorrhoeae (включаючиштами, щопродукуютьпеніциліназу)

Neisseriameningitidis

ВидиPasteurella

Pasteurellamultocida

Plesiomonasshigelloides

ВидиProteus

Proteus mirabilis

Proteus vulgaris

ВидиProvidencia

Providenciaalcalifaciens

Providenciarettgeri (ранішеProteusrettgeri)

Providenciastuartii

ВидиPseudomonas*

Pseudomonasfluorescens

Pseudomonas putida

Pseudomonas aeruginosa

ВидиSalmonella

Salmonellatyphi

ВидиSerratia

Serratiaproteamaculans(ранішеSerratialiquefaciens)

Serratiamarcescens

ВидиShigella

Види Yersinia(ранішеPasteurella)

Yersiniaenterocolitica

Yersinia pseudotuberculosis

*Stenotrophomonasmaltophilia(ранішеXanthomasmaltophilia, ранішеPseudomonasmaltophilia)таштамиBurkholderiacepacia(ранішеPseudomonascepacia)вціломунечутливіщодопрепаратуІміпенем/Циластатин-Віста.

Грампозитивніаеробнібактерії

ВидиBacillus

Enterococcusfaecalis

Erysipelothrixrhusiopathiae

Listeriamonocytogenes

ВидиNocardia

ВидиPediococcus

Staphylococcus aureus(включаючиштами, щопродукуютьпеніциліназу)

Staphylococcus epidermidis(включаючиштами, щопродукуютьпеніциліназу)

Staphylococcussaprophyticus

Streptococcusagalactiae

StreptococcusгрупиС

Streptococcusгрупи G

Streptococcuspneumoniae

Streptococcuspyogenes

Viridans Streptococci (включаючиαтаγ-гемолітичніштами)

Enterococcusfaeciumтадеякістійкідометицилінустафілококи, нечутливідопрепаратуІміпенем/Циластатин-Віста.

Грамнегативніанаеробнібактерії

ВидиBacteroides

Bacteroidesdistasonis

Bacteroidesfragilis

Bacteroidesovalus

Bacteroidesthelaiotaomicron

Bacteroidesuniformis

Bacteroidesvulgatus

Bilophilawadsworthia

ВидиFusobacterium

Fusobacteriumnecrophorum

Fusobacteriumnucleatum

Porphyromonasasaccharolytica(ранішеBacteroidesasaccharolyticus)

Prevotellabivia(ранішеBacteroidesbivius)

Prevotelladisiens(ранішеBacteroidesdisiens)

Prevotella intermedia(ранішеBacteroidesintermedius)

Prevotellamelaninogenica(ранішеBacteroidesmelaninogenicus)

Veilonella spp.

Грампозитивніанаеробнібактерії

ВидиActinomyces

ВидиBifidobacterium

ВидиClostridium

Clostridiumperfringens

ВидиEubacterium

ВидиLactoballus

ВидиMobiluncus

Microaerophilic streptococcus

ВидиPeptococcus

ВидиPeptostreptococcus

ВидиPropionibacterium(включаючиP. acnes)

Інші

Mycobacteriumfortuitum

Mycobacteriumsmegmatis

Випробуванняin vitroсвідчать, щоіміпенемдієсинергічнозаміноглікозидамивідноснодеякихізолятівPseudomonas aeruginosa.

Фармакокінетика.

Іміпенем. У здорових добровольців внутрішньовеннаінфузія препаратуІміпенем/Циластатин-Вістау дозі 500 мг протягом 20 хв призводила до пікових рівнів у плазмііміпенемувід 21 до 58мкг/мл. Зв’язуванняіміпенемуз протеїнами сироватки крові людини становить приблизно 20 %.

При застосуванні окремоіміпенемметаболізується у ниркахдегідропептидазою-І. Індивідуальне відновлення в сечі було в діапазоні від 5 до 40 %, в середньому у кількох дослідженнях – 15 – 20 %.

Циластатин–специфічний інгібітор ензимудегідропептидази-І, він ефективно пригнічує метаболізміміпенему, тому супутнє застосуванняіміпенемуіциластатину дає змогу досягти терапевтичних антибактеріальних рівнівіміпенему в сечі і плазмі.

Періоднапіввиведенняіміпенему із плазми крові становив 1 годину. Приблизно 70 % застосованого антибіотика виявляли в інтактному вигляді в сечі протягом 10 годин, і подальшого виведення препарату з сечею не спостерігалося. При застосуванні препаратуІміпенем/Циластатин-Віста за схемою кожні 6 годин не спостерігалося накопиченняіміпенему у плазмі крові або сечі у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Сумісне застосування препаратуІміпенем/Циластатин-Вістаіпробенециду призводило до мінімального підвищення рівнів у плазмі інапіввиведенняіміпенемуз плазми крові.

Циластатин. Пікові рівні у плазмі кровіциластатину після 20-хвилинної внутрішньовенноїінфузії препарату у дозі 500 мг знаходилися в діапазоні від 21 до 55мкг/мл. Зв’язуванняциластатинуз білками сироватки крові людини становить приблизно 40 %. Періоднапіввиведенняциластатину із плазми крові становить приблизно 1 годину. Приблизно 70 – 80 % дозициластатину протягом 10 годин після застосування препарату виводиться у незміненому вигляді з сечею. Після цьогоциластатинне виявлявся в сечі. Приблизно 10 % виявляли у вигляді метаболіту N-ацетилу, який чинитьпригнічувальну дію щододегідропептидази, порівнянну з такою материнського препарату. Сумісне застосування препарату іпробенецидупризводило до збільшення удвічі рівня у плазмі крові і періодунапіввиведенняциластатину, але не мало впливу на відновлення з сечеюциластатину.

Ниркова недостатність

Після одноразової внутрішньовенної дозиіміпенему/циластатину 250 мг/250 мг площа під кривою «концентрація–час» (AUC) дляіміпенему збільшилася відповідно в 1, 1, 1, 9, та 2, 7раза у пацієнтів з незначною (кліренс креатиніну (CrCL 50 – 80 мл/хв/1, 73 м2), помірною (CrCL 30–< 50 мл/хв/1, 73 м2) та тяжкою (CrCL < 30 мл/хв/1, 73 м2) нирковою недостатністю порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок (CrCL > 80 мл/хв/1, 73 м2), а площа під кривою «концентрація–час» (AUC) дляциластатину збільшилася відповідно в 1, 6, 2 та 6, 2раза у пацієнтів з незначною, помірною та тяжкою нирковою недостатністю, порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. Після одноразової внутрішньовенної дозиіміпенему/циластатину 250 мг/250 мг, застосованої через 24 години після гемодіалізу, площа під кривою «концентрація–час» (AUC) дляіміпенему тациластатину була більшою відповідно у 3, 7 та 16, 4раза порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. Виведення з сечею, нирковий кліренс та плазмовий кліренсіміпенемутациластатину зменшуються разом зі зниженням ниркової функції після внутрішньовенного введення препаратуІміпенем/Циластатин-Віста. Коригування дози необхідне для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Печінкова недостатність

Фармакокінетикаіміпенему у пацієнтів з печінковою недостатністю не встановлювалася. Через обмежений обсяг печінкового метаболізмуіміпенему очікується, що печінкова недостатність не впливатиме на його фармакокінетику. Тому не рекомендоване коригування дози для пацієнтів з печінковою недостатністю.

Діти

Середній кліренс та об'єм розподілу дляіміпенемубули приблизно на 45 % вищими у дітей (віком від 3 місяців до 14 років) порівняно з дорослими. Площа під кривою «концентрація - час» (AUC) дляіміпенему після застосування дозиіміпенему/циластатину 15/15 мг/кг маси тіла у дітей була приблизно на 30 % вищою, ніж експозиція у дорослих, які одержували дозу 500 мг/500 мг. При більш високій дозі експозиція після застосування 25/25 мг/кгіміпенему/циластатину дітям була на 9 % вищою порівняно з експозицією у дорослих, які одержували дозу в 1000 мг/1000 мг.

Пацієнти літнього віку

У здорових добровольців літнього віку (віком від 65 до 75 років з нормальною функцією нирок для їхнього віку) фармакокінетика одноразової внутрішньовенної дозиіміпенему/циластатину 500 мг/500 мг, що вводилася протягом 20 хвилин, узгоджувалася з очікуваними результатами у пацієнтів з незначною нирковою недостатністю, для яких будь-які зміни дози вважаються непотрібними. Середні величининапіввиведенняіміпенемутациластатину з плазми становили відповідно 91±7 хвилин та 69±15 хвилин. Багаторазове дозування не мало впливу на фармакокінетикуіміпенему чициластатину, і не спостерігалося будь-якого накопиченняіміпенему/циластатину.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування інфекцій у дорослих та дітей віком від 1 року, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

• внутрішньочеревні інфекції;
• інфекції нижніх дихальних шляхів (тяжка пневмонія, включаючи лікарняну тавентиляторасоційованупневмонію);
• інтранатальні та післяпологові інфекції;
• ускладнені інфекції сечостатевої системи;
• ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
• інфекції кісток і суглобів;
• септицемія;
• ендокардит.

Препарат можна застосовувати при лікуванні пацієнтів знейтропенією, що супроводжується гарячкою, імовірною причиною виникнення якої є бактеріальна інфекція.

Лікування пацієнтів збактеріємією, що асоційована або імовірно асоційованаз будь-якою з вищевказаних інфекцій.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату, інших препаратівкарбапенему, гострі прояви підвищеної чутливості ( наприклад анафілактичні реакції, реакції шкіри тяжкого ступеня) до іншихß-лактамнихантибіотиків (наприклад до пеніциліну абоцефалоспоринів).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

У хворих, які застосовувалиганцикловір разом зіміпенемом/циластатином для внутрішньовенного застосування, відмічалисьгенералізовані судоми. Ці препаратиможна застосовувати сумісно тільки у разі, коли очікувана користь від застосування переважає можливий ризик.

Повідомлялося про зниження рівнявальпроєвої кислоти у плазмі крові при сумісному застосуванні зкарбапенемами, а у деяких випадках повідомлялося про раптові судоми. Тому не рекомендується одночасне застосуванняіміпенему тавальпроєвоїкислоти/натріювальпроату. Також слід розглянути можливість призначення альтернативної терапії антибактеріальними абопротисудомними лікарськими засобами (див. розділ «Особливості застосування»).

Пероральні антикоагулянти.

Одночасне застосування антибіотиків зварфарином може збільшити йогоантикоагуляційні ефекти. Було отримано багато звітів щодо збільшенняантикоагуляційних ефектів пероральних антикоагулянтів, включаючиварфарин, у пацієнтів, які одночасно приймають антибіотики. Ризик може змінюватися залежно від типу інфекції, віку та загального статусу пацієнта, тому важко оцінити роль антибіотика у збільшенні міжнародного нормалізованого відношення (INR). Рекомендується проводити частий моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (INR) під час та після супутнього застосування антибіотиків з пероральними антикоагулянтами.

Супутнє застосуванняіміпенему/циластатину тапробенециду призводило до мінімального збільшення концентраціїіміпенему у плазмі та періодунапіввиведенняіміпенему з плазми крові. Виведення з сечею активного (незасвоєного)іміпенемузменшувалося приблизно до 60 % дози, коли препарат застосовували зпробенецидом. Супутнє застосування препарату тапробенециду подвоювало рівеньциластатинуу плазмі та періоднапіввиведенняциластатину, але не мало ніякого впливу на виведенняциластатину з сечею.

Особливості застосування.

Загальні рекомендації.

При виборііміпенему/циластатину як препарату для лікування у кожному конкретному випадку слід брати до уваги доцільність застосуваннякарбапенемів з огляду на тяжкість інфекції, поширеність резистентності до інших прийнятних до застосування антибактеріальних засобів та зважаючи на можливість наявності резистентних докарбапенему бактерій.

Гіперчутливість.

Відомі деякі клінічні та лабораторні дані, які вказують на часткову перехреснуалергенністьпрепаратуІміпенем/Циластатин-Вістата інших b-лактамних антибіотиків, пеніцилінів тацефалоспоринів. Тяжкі реакції (включаючи анафілаксію) спостерігаються при застосуванні більшості b-лактамнихантибіотиків. Найвірогідніше, щотакі реакції можуть виникнути у осіб з чутливістю до численних алергенів ванамнезі. Перед початком терапії препаратом слід ретельно вивчити анамнез хворого на наявність реакціїгіперчутливостідокарбапенемів, пеніцілінів, цефалоспоринів, інших b-лактамнихантибіотиків та інших алергенів (див. розділ «Протипоказання»). Якщо під час застосування препарату розвинулася алергічна реакція, препарат слід відмінити і вжити відповідних заходів. Серйозні анафілактичні реакції вимагають невідкладної терапії.

Функції печінки.

Під час лікуванняіміпенемом/циластатином слід ретельно контролювати функції печінки через ризик печінкової токсичності (збільшення рівнятрансаміназ, печінкова недостатність і блискавичний гепатит).

Пацієнтам з існуючими раніше захворюваннями печінки потрібно контролювати функції печінки під час лікуванняіміпенемом/циластатином. Немає потреби в коригуванні дози.

Гематологія.

Під час лікуванняіміпенемом/циластатином можлива позитивна пряма або непряма пробаКумбса.

Антибактеріальний спектр.

Перед будь-яким емпіричним лікуванням слід враховувати антибактеріальний спектріміпенему/циластатину, особливо при станах, що становлять загрозу для життя пацієнта. Крім того, слід дотримуватися обережності через обмежену чутливість певнихпатогенів (асоційованих, наприклад, з бактеріальними інфекціями шкіри та м'яких тканин) доіміпенему/циластатину. Застосуванняіміпенему/циластатину є доцільним для лікування цих типів інфекцій, якщо конкретнийпатоген був уже задокументований і відомий як чутливий або коли існують дуже серйозні підстави вважати, що найбільш імовірнийпатоген (-и) є сприйнятливим(-и) до такого лікування. Супутнє застосування даного засобу проти стійкого дометицилінуStaphylococcusaureus (MRSA) може бути показане, коли підозрюється або доведена наявність MRSA-інфекцій при затверджених показаннях. Супутнє застосуванняаміноглікозиду може бути показане, коли підозрюється або доведена участь інфекційPseudomonasaeruginosa при затверджених показаннях.

Не рекомендується одночасне застосуванняіміпенему/циластатинутавальпроєвої кислоти/ натріювальпроату(див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Clostridiumdifficile

Розвитокпсевдомембранозногоколіту був зареєстрований як ускладнення при застосуванні майже всіх антибіотиків; форми його можуть бути від легких до таких, що загрожують життю хворого. Через це антибіотики необхідно з обережністю призначати хворим, в анамнезі яких виявляються шлунково-кишкові захворювання, особливо коліти. Важливо пам’ятати про можливість розвиткупсевдомембранозногоколіту, коли у хворого під час лікування або після припинення лікування антибіотиками розвивається діарея. Слід розглядати можливість припинення терапіїіміпенемом/циластатиномі застосування специфічного лікуванняClostridiumdifficile. Не слід призначати лікарські засоби, які інгібують перистальтику.

Менінгіт.

Препарат не рекомендований для лікування менінгіту.

Ниркова недостатність.

У пацієнтів з порушенням функції нирокіміпенем/циластатинкумулюється. Якщо доза препарату не буде знижена у зв’язку зі станом функції нирок, можливий розвиток побічних реакцій з боку центральної нервової системи (див. «Спосіб застосування та дози» та нижче).

Центральна нервова система (ЦНС).

Як і при терапії іншими антибіотиками групи β-лактамів, при застосуванні препаратуІміпенем/Циластатин-Вістаописано такі побічні ефекти з боку ЦНС, якміоклонія, сплутаність свідомості або судоми, особливо у разі перевищення рекомендованих доз, які визначалися залежно від функції нирок та маси тіла. Звичай подібні розлади відзначалися у пацієнтів з ураженням ЦНС (травмами головного мозку або нападами судом в анамнезі) та/або у пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких можлива кумуляція препарату в організмі. У зв’язку з цим, особливо для подібних хворих, вкрай необхідно суворо дотримуватися рекомендованих доз та лікувального режиму. Терапіюпротисудомнимипрепаратами потрібно продовжити хворим із судомами в анамнезі.

Особливо уважно слід ставитися до неврологічних симптомів або судом у дітей з відомими факторами ризику розвитку судом або які отримують супутнє лікування лікарськими засобами для зниження інтенсивності судом.

Якщо в процесі лікування препаратом виникають фокальний тремор, міоклонія або судомні напади, пацієнти повинні пройти неврологічне обстеження з призначеннямпротисудомної терапії, якщо до цього вона не була призначена. Якщо симптоми порушень з боку ЦНС зберігаються, то дозу препаратуІміпенем/Циластатин-Вістапотрібно зменшити або зовсім відмінити препарат.

Іміпенем/Циластатин-Віста не показаний для лікування пацієнтів із кліренсом креатиніну ≤ 5 мл/хв/1, 73 м2, за винятком тих випадків, коли через 48 годин буде проведено гемодіаліз. Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, Іміпенем/Циластатин-Віста рекомендується тільки тоді, коли позитивні результати лікування перевищують потенційний ризик розвитку судом.

Допоміжні речовини.

Препарат містить 37, 6 мг натрію (1, 6мг-екв. ), що слід враховувати при застосовуванні його пацієнтам, які перебувають на контрольованій натрієвій (безсольовій) дієті.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Адекватні і добре контрольовані дослідження застосування лікарського засобу вагітним жінкам не проводилися.

У процесі досліджень на вагітних мавпах було виявлено репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. ЗастосовуватиІміпенем/Циластатин-Віста у період вагітності можна тільки у разі, якщо очікувана користь для вагітної перевищує можливий ризик для плода.

Період годування груддю.

Іміпенем тациластатинекскретуються в невеликих кількостях у грудне молоко. У разі необхідності застосування препарату слід зважити користь від годування груддю для дитини та потенційний ризик, пов’язаний із застосуванням препарату, для дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження впливу лікарського засобу на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами не проводилися. Однак деякі побічні явища, такі як галюцинації, сонливість, запаморочення, вертиго, пов’язані із застосуванням препарату, можуть впливати на здатністьпацієнтів керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендації доз препаратуІміпенем/Циластатин-Вістастосуються кількостііміпенему/циластатину, яка буде застосовуватися.

Добову дозу препаратуІміпенем/Циластатин-Віставизначають, беручи до уваги ступінь тяжкості інфекції, тип виділеногопатогену (-ів); розподіляють на декілька однакових введень, в рівних дозах, враховуючи стан функції нирок і масу тіла.

Дорослі та підлітки

Дози для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну ≥ 90 мл/хв):

• 500 мг/500 мг через кожні 6 годин або
• 1000 мг/1000 мг через кожні 8 годин або через кожні 6 годин.

Для лікування інфекцій, встановленою або імовірною причиною яких є менш чутливі види бактерій (такіякPseudomonasaeruginosa), та тяжких інфекцій (наприклад, унейтропенічнихпацієнтів з гарячкою) рекомендується застосування дози 1000 мг/1000 мг через кожні 6 годин.

Дозу слід знижувати для пацієнтів із кліренсом креатиніну < 90 мл/хв (див. таблицю 1).

Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4000 мг/4000 мг на добу.

Дорослі пацієнти із порушеннями функцій нирок

Щоб визначити знижену дозу для дорослих пацієнтів із порушеннями функцій нирок, необхідно:

1. Визначити загальну добову дозу (тобто 2000/2000, 3000/3000 або 4000/4000 мг), яку зазвичай застосовують пацієнтам з нормальною функцією нирок.
2. Підібрати необхідний режим введення зниженої дози (див. таблицю 1) відповідно до кліренсу креатиніну пацієнта та тривалість проведенняінфузії (див. «Спосіб застосування»).

Таблиця 1