ГЕНВОЯ таблетки

Гілеад Сайєнсиз Айеленд ЮС

Rp

Форма випуску та дозування

Таблетки

Таблетки

Упаковка

Флакон №30x1

Флакон №30x1

Аналоги

Відповідних аналогів не знайдено

Класифікація

Форма товару

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/16530/01/01

Дата останнього оновлення: 19.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 11.01.2023
  • Склад: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить: 150 мг елвітегравіру, кількість кобіцистату на кремнію діоксиді, еквівалентну 150 мг кобіцистату, 200 мг емтрицитабіну та кількість тенофовіру алафенаміду фумарату, еквівалентну 10 мг тенофовіру алафенаміду
  • Торгівельне найменування: ГЕНВОЯ®
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи. Тримати флакон щільно закритим.
  • Фармакотерапевтична група: Противірусні препарати для системного застосування; противірусні препарати для лікування ВІЛ інфекцій, у тому числі в комбінаціях.

Упаковка

Флакон №30x1

Інструкція

Підліткивіком від 12до 18років, ≥ 35кг

Дорослі

Генвоя

Генвоя

EVGa

COBIa

FTCa

TAFb

TFVb

EVGe

COBIe

FTCe

TAFf

TFVf

AUCtau(нг•г/мл)

23 840, 1 (25, 5)

8 240, 8 (36, 1)

14 424, 4 (23, 9)

242, 8 (57, 8)

275, 8 (18, 4)

22 797, 0 (34, 7)

9 459, 1 (33, 9)

11 714, 1 (16, 6)

206, 4 (71, 8)

292, 6 (27, 4)

Cmax(нг/мл)

2 229, 6 (19, 2)

1 202, 4 (35, 0)

2 265, 0 (22, 5)

121, 7 (46, 2)

14, 6 (20, 0)

2 113, 1 (33, 7)

1 450, 3 (28, 4)

2 056, 3 (20, 2)

162, 2 (51, 1)

15, 2 (26, 1)

Cmax(нг/мл)

300, 8 (81, 0)

25, 0 (180, 0)d

102, 4 (38, 9)b

Н/Д

10, 0 (19, 6)

287, 3 (61, 7)

20, 6 (85, 2)

95, 2 (46, 7)

Н/Д

10, 6 (28, 5)

EVG – елвітегравір; COBI – кобіцистат; FTC – емтрицитабін; TAF – тенофовіру алафенаміду фумарат; TFV – тенофовір.

Н/Д – дані відсутні.

Дані представлено як середнє значення (коефіцієнт варіації у відсотках).

a n = 24 підлітки.

b n = 23 підлітки.

c AUClast.

d n = 15 підлітків.

e n = 19 дорослих.

f n = 539 (TAF) або 841 (TFV) дорослий.

Середній вплив елвітегравіру, кобіцистату, емтрицитабіну, тенофовіру та тенофовіру алафенаміду у дітей віком від 8 до < 12 років (> 25 кг; n = 23), які отримували препарат Генвоя у дослідженні GS-US-292-0106, був вищим (від 20 до 80%), ніж середній вплив, що спостерігається у дорослих (таблиця 2).

Таблиця 2. Фармакокінетика елвітегравіру, кобіцистату, емтрицитабіну, тенофовіру та тенофовіру алафенаміду в дітей та дорослих із вірусологічною супресією

Діти віком від 8до 12років, ≥ 25кг

Дорослі

Генвоя

Генвоя

EVGa

COBIa

FTCa

TAFa

TFVa

EVGe

COBIe

FTCe

TAFf

TFVf

AUCtau

(нг•год/мл)

33 813, 9

(57, 8)b

15 890, 7

(51, 7)c

20 629, 2

(18, 9)b

332, 9d

(44, 8)

440, 2

(20, 9)

22 797, 0

(34, 7)

9 459, 1

(33, 9)

11, 714, 1

(16, 6)

206, 4

(71, 8)

292, 6

(27, 4)

Cmax

(нг/мл)

3 055, 2

(38, 7)

2 079, 4

(46, 7)

3 397, 4

(27, 0)

313, 3

(61, 2)

26, 1

(20, 8)

2 113, 1

(33, 7)

1 450, 3

(28, 4)

2 056, 3

(20, 2)

162, 2

(51, 1)

15, 2

(26, 1)

Ctau

(нг/мл)

370, 0

(118, 5)

96, 0

(168, 7)

114, 9

(24, 1)

Н/Д

15, 1

(24, 9)

287, 3

(61, 7)

20, 6

(85, 2)

95, 2

(46, 7)

Н/Д

10, 6

(28, 5)

EVG – елвітегравір; COBI – кобіцистат; FTC – емтрицитабін; TAF – тенофовіру алафенаміду фумарат; TFV – тенофовір,

Н/Д–дані відсутні.

Дані представлено як середнє значення (коефіцієнт варіації у відсотках).

a n = 23дітей.

b n = 22дітей.

c n = 20дітей.

d AUClast.

e n = 19дорослих.

f n = 539 (TAF) або 841 (TFV) дорослий.

Порушення функції нирок.

У ході відповідних досліджень підсиленого кобіцистатом елвітегравіру або тенофовіру алафенаміду не було виявлено жодних клінічно значущих розбіжностей у фармакокінетичних параметрах елвітегравіру, кобіцистату, тенофовіру алафенаміду або тенофовіру між здоровими учасниками та пацієнтами, які страждали на тяжку ниркову недостатність (очікуваний кліренс креатиніну більше 15, однак менше 30 мл/хв). Середній показник системної дії емтрицитабіну був вищим у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) (33, 7 мкгг/мл), ніж в учасників із нормальною функцією нирок (11, 8 мкгг/мл).

Порушення функції печінки.

Елвітегравір і кобіцистат метаболізуються та виводяться переважно через печінку. Фармакокінетичні параметри підсиленого кобіцистатом елвітегравіру досліджувались у неінфікованих ВІЛ‑1 пацієнтів із печінковою недостатністю середнього ступеня (клас В за Чайлдом‑П’ю). Не було виявлено жодних клінічно значущих розбіжностей у фармакокінетичних параметрах елвітегравіру або кобіцистату між пацієнтами, які страждали на печінкову недостатність середнього ступеня, та пацієнтами з нормальною функцією печінки. Вплив тяжкої печінкової недостатності (клас С за Чайлдом-П’ю)на фармакокінетику елвітегравіру або кобіцистату не досліджувався.

Фармакокінетика емтрицитабіну не досліджувалась у пацієнтів із порушеннями функції печінки; втім, участь печінкових ферментів у метаболізмі емтрицитабіну не суттєва, тому вплив печінкової недостатності має бути обмеженим.

Серед пацієнтів із порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня клінічно значущі зміни фармакокінетичних параметрів тенофовіру алафенаміду або його метаболіту тенофовіру не спостерігались. У хворих на тяжку печінкову недостатність загальна концентрація тенофовіру алафенаміду та тенофовіру в плазмі є меншою, аніж у пацієнтів із нормальною функцією печінки. Після корекції з урахуванням зв'язування з білками концентрація незв'язаного (вільного) тенофовіру алафенаміду в плазмі при тяжкій печінковій недостатності та нормальній функції печінки є подібною.

Одночасне інфікування пацієнтів з ВІЛ вірусом гепатиту B та/або гепатиту C.

Фармакокінетика емтрицитабіну та тенофовіру алафенаміду не була повною мірою оцінена в пацієнтів, інфікованих також вірусом гепатиту B та/або гепатиту C. Обмежені дані популяційного аналізу фармакокінетики (n = 4) показали, що інфікування вірусом гепатиту B та/або C не мало клінічно значущого ефекту на дію посиленого елвітегравіру.

Клінічні характеристики.

Показання.

Препарат Генвоя призначений для лікування інфікованих вірусом імунодефіциту людини 1 типу (ВІЛ-1) без будь-яких відомих мутацій, пов’язаних із резистентністю до інгібіторів інтегрази, емтрицитабіну або тенофовіру:

  • дорослих та підлітків віком від12 роківізмасою тіла не менше35 кг;
  • дітей віком від 6 років із масою тіла не менше 25 кг, у яких альтернативні режими терапії не застосовуються через токсичність.

Див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка».

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Протипоказано застосовувати одночасно з лікарськими засобами, що значною мірою залежать від кліренсу CYP3A і для яких підвищена концентрація у плазмі пов'язана з серйозними або небезпечними для життя явищами. Таким чином, препарат Генвоя не слід застосовувати одночасно з лікарськими засобами, які включають, зокрема, такі(див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»):

  • альфа-1-адреноблокатори: альфузозин;
  • антиаритмічні препарати: аміодарон, квінідин;
  • похідні алкалоїдів ріжків: дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін;
  • препарати для посилення моторики шлунково-кишкового тракту: цизаприд;
  • інгібітори редуктази ГМГ-КоА: ловастатин, симвастатин;
  • нейролептичні засоби: пімозид;
  • інгібітори фосфодіестерази 5 типу: силденафіл для лікування легеневої артеріальної гіпертензії;
  • седативні/снодійні препарати: мідазолам для перорального прийому, триазолам.

Протипоказано одночасне застосування з лікарськими засобами, які є сильнодіючими індукторами CYP3A, у зв'язку з ймовірністю втрати вірусологічної відповіді та розвитку резистентності до препарату Генвоя. Тому препарат Генвоя не слід застосовувати разом із лікарськими засобами, які включають, зокрема, такі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»):

  • протисудомні засоби: карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн;
  • антимікобактеріальні препарати: рифампіцин;
  • рослинні препарати: звіробій (Hypericum perforatum).
Протипоказано одночасне застосування з дабігатрану етексилатом і субстратом P‑глікопротеїну (P‑gp) (див. розділ«Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарат Генвоя не слід приймати разом з іншими лікарськими засобами антиретровірусної дії. Тому інформація щодо взаємодії з іншими антиретровірусними препаратами (в тому числі з інгібіторами протеази та ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази) не надається (див. розділ «Особливості застосування»). Дослідження з вивчення взаємодії проводились тільки за участю дорослих пацієнтів.

Препарат Генвоя не слід приймати одночасно з лікарськими засобами, що містять тенофовіру алафенамід, тенофовіру дизопроксил, ламівудин або адефовіру дипівоксил, що застосовуються для лікування вірусної інфекції гепатиту В.

Елвітегравір.

Елвітегравір метаболізується головним чином за участю CYP3A, тому лікарські засоби, що стимулюють або пригнічують CYP3A, можуть впливати на дію елвітегравіру. Прийом препарату Генвоя одночасно з лікарськими засобами, що стимулюють CYP3A, може призвести до зниження концентрації елвітегравіру в плазмі крові та зменшення терапевтичного ефекту препарату Генвоя (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», частина «Протипоказане сумісне застосування»). Оскільки елвітегравір може стимулювати CYP2C9 та/або індуковані ферменти уридиндифосфат-глюкуронозилтрансферази, він може знизити концентрацію субстратів цих ферментів у плазмі крові.

Кобіцистат.

Кобіцистат є сильним необоротним інгібітором CYP3A, а також субстратом ферментів CYP3A. Крім того, кобіцистат є слабким інгібітором CYP2D6 і метаболізується, незначною мірою, за участю CYP2D6. Лікарські засоби, що пригнічують CYP3A, можуть зменшити кліренс кобіцистату, що призведе до підвищення концентрації кобіцистату в плазмі крові.

Лікарські засоби, що мають сильну залежність від метаболізму за участю CYP3A та характеризуються високим пресистемним метаболізмом, найбільш схильні до значного посилення дії у випадку їх прийому разом із кобіцистатом (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», частина «Протипоказане сумісне застосування»).

Кобіцистат є інгібітором таких транспортерів: P-gp, білок резистентності раку молочної залози (BCRP), транспортний поліпептид органічних аніонів (OATP) 1B1 та OATP 1B3. Прийом разом із лікарськими засобами, що є субстратами P-gp, BCRP, OATP1B1 та OATP1B3, може призвести до підвищення концентрації цих засобів у плазмі крові.

Емтрицитабін.

Результати лабораторних і клінічних досліджень фармакокінетики взаємодії лікарських засобів продемонстрували, що можливість опосередкованої CYP взаємодії між емтрицитабіном та іншими лікарськими засобами є низькою. Прийом емтрицитабіну разом із лікарськими засобами, що виводяться шляхом активної канальцевої секреції, може підвищити концентрацію емтрицитабіну та/або лікарського засобу, що приймається разом із ним. Лікарські засоби, що послабляють функцію нирок, можуть підвищити концентрацію емтрицитабіну.

Тенофовіру алафенамід.

Тенофовіру алафенамід транспортується P-gp та BCRP. Лікарські засоби, що значно впливають на активність P-gp та BCRP, можуть призвести до змін у процесі всмоктування тенофовіру алафенаміду. Разом із тим, у разі одночасного застосування із кобіцистатом у складі препарату Генвоя забезпечується практично максимальне пригнічення P-gp кобіцистатом, що призводить до підвищення доступності тенофовіру алафенаміду та обумовленої цим дії, що порівняна з дією 25 мг тенофовіру алафенаміду, який приймається окремо. Відтак, подальшого посилення дії тенофовіру алафенаміду після прийому препарату Генвоя, у разі його поєднання з іншим інгібітором P-gpта/абоBCRP(наприклад, кетоконазолом), не очікується. Наразі невідомо, чи посилилася б системна дія тенофовіру при одночасному застосуванні препарату Генвоя з інгібіторами ксантиноксидази (наприклад, фебуксостатом). Результати лабораторних і клінічних досліджень фармакокінетики взаємодії лікарських засобів продемонстрували, що можливість опосередкованої CYP взаємодії між тенофовіру алафенамідом та іншими лікарськими засобами є низькою. Тенофовіру алафенамід не є інгібітором CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 або CYP2D6. Тенофовіру алафенамід не є інгібіторомабо індукторомCYP3A в умовахin vivo. Тенофовіру алафенамід є субстратом OATP в умовахin vitro. До інгібіторів OATP та BCRP належить циклоспорин.

Протипоказане сумісне застосування.

Прийом препарату Генвоя разом із деякими лікарськими засобами, що метаболізуються головним чином за участю CYP3A, може призвести до підвищення концентрації цих засобів у плазмі крові, що обумовлює можливе виникнення серйозних або небезпечних для життя небажаних реакцій, таких як периферичний вазоспазм або ішемія (наприклад, у разі застосування дигідроерготаміну, ергометрину, ерготаміну), міопатія, в тому числі рабдоміоліз (наприклад, у разі застосування симвастатину, ловастатину), тривалий чи посилений седативний стан чи пригнічення респіраторної функції (наприклад, у разі застосування мідазоламу для перорального прийому або триазоламу). Прийом препарату Генвоя разом з іншими лікарськими засобами, що метаболізуються головним чином за участю CYP3A, наприклад: аміодарон, квінідин, цизаприд, пімозид, альфузозин і силденафіл — для лікування легеневої артеріальної гіпертензії протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).

Прийом препарату Генвоя разом із деякими лікарськими засобами, що стимулюють CYP3A, наприклад: звіробій звичайний (Hypericum perforatum), рифампіцин, карбамазепін, фенобарбітал і фенітоїн, може призвести до суттєвого зниження концентрації кобіцистату та елвітегравіру в плазмі крові, наслідком чого може стати втрата терапевтичного ефекту та формування резистентності (див. розділ «Протипоказання»).

Інші види взаємодій.

Кобіцистат і тенофовіру алафенамід не є інгібіторами ферментів UGT1A1 людини в умовахin vitro. Чи є кобіцистат, емтрицитабін або тенофовіру алафенамід інгібіторами інших ферментів UGT, наразі невідомо.

Взаємодії між компонентами препарату Генвоя та лікарськими засобами, що можуть бути застосовані разом із ним, описані нижче в таблиці 3 (підвищення позначається символом «↑», зниження — «↓», відсутність змін — «↔»). Описані взаємодії базуються на результатах досліджень, проведених із застосуванням препарату Генвоя або його компонентів (елвітегравір, кобіцистат, емтрицитабін і тенофовіру алафенамід) як окремих засобів та/або в поєднанні, чи представляють собою можливі форми взаємодії лікарських засобів із препаратом Генвоя.

Таблиця 3. Взаємодія між окремими компонентами препарату Генвоя та іншими лікарськими засобами

Лікарські засоби за терапевтичними напрямками

Вплив на рівень концентрації лікарських засобів.

Середнє значення відсоткової зміни показників AUC, Cmax та Cmin1

Рекомендації щодо одночасного застосування лікарських засобів із препаратом Генвоя

ПРОТИІНФЕКЦІЙНІ ПРЕПАРАТИ

Протигрибкові засоби

Кетоконазол (200 мг двічі на день)/елвітегравір (150 мг один раз на день)2

Елвітегравір:

AUC: ↑ 48%

Cmin: ↑ 67%

Cmax: ↔

Концентрація кетоконазолу та/або кобіцистату може підвищуватись у разі їх прийому разом із препаратом Генвоя.

Якщо кетоконазол приймається разом із препаратом Генвоя, його максимальна денна доза не має перевищувати 200 мг на день. У разі сумісного застосування препаратів необхідно проявляти обережність, а також рекомендується здійснювати клінічний контроль.

Ітраконазол3

Вориконазол3

Позаконазол3

Флуконазол

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Концентрація ітраконазолу, флуконазолу та позаконазолу може підвищуватись у разі їх прийому разом із кобіцистатом.

Концентрація вориконазолу може підвищуватись або зменшуватись у разі його прийому разом із препаратом Генвоя.

У разі одночасного застосування з препаратом Генвоя слід здійснювати клінічний контроль. Якщо ітраконазол приймається одночасно із препаратом Генвоя, його максимальна денна доза не має перевищувати 200 мг на день.

Для обґрунтування застосування вориконазолу одночасно із препаратом Генвоя рекомендується оцінити співвідношення між ризиком і користю.

Антимікобактеріальні препарати

Рифабутин (150 мг через день)/елвітегравір (150 мг один раз на день)/кобіцистат (150 мг один раз на день)

Прийом рифабутину, сильнодіючого індуктора CYP3A, може призвести до суттєвого зниження концентрації кобіцистату та елвітегравіру в плазмі крові, наслідком чого може стати втрата терапевтичного ефекту та формування резистентності.

Рифабутин:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

25-O-дезацетил-рифабутин

AUC: ↑ 525%

Cmin: ↑ 394%

Cmax: ↑ 384%

Елвітегравір:

AUC: ↓ 21%

Cmin: ↓ 67%

Cmax: ↔

Кобіцистат:

AUC: ↔

Cmin: ↓ 66%

Cmax: ↔

Прийом рифабутину разом із препаратом Генвоя не рекомендується.

Якщо таке поєднання необхідне, рекомендована доза рифабутину становить 150 мг 3 рази на тиждень у визначені дні (наприклад, понеділок — середа — п’ятниця).

Посилений моніторинг пов’язаних з рифабутином небажаних реакцій, в тому числі нейтропенії та увеїту, є обґрунтовано необхідним через очікуване підвищення дії дезацетил-рифабутину. Подальше зменшення дози рифабутину не досліджувалось. Слід враховувати, що дозований прийом по 150 мг два рази на тиждень може не забезпечити оптимальної дії рифабутину, спричинивши ризик формування резистентності до рифаміцину та неефективності лікування.

Лікарські засоби для лікування гепатиту С

Ледіпасвір (90 мг один раз на день)/софосбувір (400 мг один раз на день)/елвітегравір (150 мг один раз на день)/кобіцистат (150 мг один раз на день)/емтрицитабін (200 мг один раз на день)/тенофовіру алафенамід (10 мг один раз на день)5

Ледіпасвір:

AUC: ↑ 79%

Cmin: ↑ 93%

Cmax: ↑ 65%

Софосбувір:

AUC: ↑ 47%

Cmin: Н/Д

Cmax: ↑ 28%

Метаболіт софосбувіру GS‑566500:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Метаболіт софосбувіру GS‑331007:

AUC: ↑ 48%

Cmin: ↑ 66%

Cmax: ↔

Елвітегравір:

AUC: ↔

Cmin: ↑ 46%

Cmax: ↔

Кобіцистат:

AUC: ↑ 53%

Cmin: ↑ 225%

Cmax: ↔

Емтрицитабін:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Тенофовіру алафенамід:

AUC: ↔

Cmin: Н/Д

Cmax: ↔

У разі сумісного застосування коригування дозледіпасвіру/софосбувіру та препарату Генвоя не є необхідним.

Софосбувір (400 мгодин раз на день)/велпатасвір (100 мг один раз на день)/елвітегравір (150 мг один раз на день)/кобіцистат (150 мг один раз на день)/емтрицитабін (200 мг один раз на день)/тенофовіру алафенамід (10 мг один раз на день)5

Софосбувір:

AUC: ↑ 37%

Cmin: Н/Д

Cmax: ↔

Метаболіт софосбувіру GS-331007:

AUC: ↑ 48%

Cmin: ↑ 58%

Cmax: ↔

Велпатасвір:

AUC: ↑ 50%

Cmin: ↑ 60%

Cmax: ↑ 30%

Елвітегравір:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Кобіцистат:

AUC: ↔

Cmin: ↑ 103%

Cmax: ↔

Емтрицитабін:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Тенофовіру алафенамід:

AUC: ↔

Cmin: Н/Д

Cmax: ↓ 20%

У разі сумісного застосування коригування дозсофосбувіру/велпатасвіру та препарату Генвояне є необхідним.

Софосбувір/велпатасвір/воксилапревір (400/100/100 мг + 100 мг один раз на день)7/елвітегравір (150 мг один раз на день)/кобіцистат (150 мг один раз на день)/емтрицитабін (200 мг один раз на день)/тенофовіру алафенамід(10 мг один раз на день)5

Софосбувір:

AUC: ↔

Cmin: Н/Д

Cmax: ↑ 27%

Метаболіт софосбувіру GS-

331007:

AUC: ↑ 43%

Cmin: Н/Д

Cmax: ↔

Велпатасвір:

AUC: ↔

Cmin: ↑ 46%

Cmax: ↔

Воксилапревір:

AUC: ↑ 171%

Cmin: ↑ 350%

Cmax: ↑92%

Елвітегравір:

AUC: ↔

Cmin: ↑ 32%

Cmax: ↔

Кобіцистат:

AUC: ↑ 50%

Cmin: ↑ 250%

Cmax: ↔

Емтрицитабін:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Тенофовіру алафенамід:

AUC: ↔

Cmin: Н/Д

Cmax: ↓ 21%

У разі сумісного застосування коригування дозсофосбувіру/велпатасвіру/ воксилапревіру та препарату Генвояне є необхідним.

Боцепревір

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Одночасне застосування препарату Генвоя та боцепревіру не рекомендується, оскільки це може негативно позначитись на внутрішньоклітинній активації та клінічній ефективності противірусної дії тенофовіру алафенаміду.

Макролідні антибіотики

Кларитроміцин

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Концентрація кларитроміцину та/або кобіцистату може змінюватись у разі їх прийому разом із препаратом Генвоя.

Дозування кларитроміцину має визначатись залежно від кліренсу креатиніну пацієнта з урахуванням ефекту кобіцистату на кліренс креатиніну та показник креатиніну сироватки крові (див. розділ «Побічні реакції»).

Пацієнти з кліренсом креатиніну більше або на рівні 60 мл/хв:

коригування дози кларитроміцину не потрібне.

Пацієнти з кліренсом креатиніну в діапазоні від 30 мл/хв до 60 мл/хв: доза кларитроміцину має бути зменшена на 50%.

Телітроміцин

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Концентрація телітроміцину та/або кобіцистату може змінюватись у разі їх прийому разом із препаратом Генвоя.

Рекомендується здійснювати клінічний контроль.

ПРОТИСУДОМНІ ЗАСОБИ

Карбамазепін (200 мг два рази на день)/елвітегравір (150 мг один раз на день)/кобіцистат (150 мг один раз на день)

Прийом разом із карбамазепіном, сильнодіючим індуктором CYP3A, може призвести до суттєвого зниження концентрації кобіцистату в плазмі крові.

Елвітегравір:

AUC: ↓ 69%

Cmin: ↓ 97%

Cmax: ↓ 45%

Кобіцистат:

AUC: ↓ 84%

Cmin: ↓ 90%

Cmax: ↓ 72%

Карбамазепін:

AUC: ↑ 43%

Cmin: ↑ 51%

Cmax: ↑ 40%

Карбамазепін-10, 11-епоксид:

AUC: ↓ 35%

Cmin: ↓ 41%

Cmax: ↓ 27%

Карбамазепін зменшує концентрацію елвітегравіру та кобіцистату в плазмі крові, що може призвести до втрати терапевтичного ефекту таформування резистентності. Прийом препарату Генвоя разом із карбамазепіном протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).

ГЛЮКОКОРТИКОЇДИ

Всі кортикостероїди, окрімзасобів для зовнішнього застосування

Кортикостероїди, щометаболізуються головним чином за участюCYP3A(зокрема бетаметазон, будезонін, флутиказон, мометазон, преднізон, тріамцинолон)

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Плазмові концентрації цих лікарських засобів можуть підвищуватися при одночасному застосуванні з препаратом Генвоя, призводячи до зниження концентрації кортизолу в сироватці крові.

Одночасне застосування препарату Генвоя та кортикостероїдів, які метаболізуються за участюCYP3A (наприклад флутиказону пропіонату або інших інгаляційних та назальних кортикостероїдів), може підвищувати ризик розвитку системної дії кортикостероїдів, наслідком чого, зокрема є синдром Кушинга та пригнічення функції надниркових залоз.

Не рекомендується одночасне застосування з кортикостероїдами, які метаболізуються за участюCYP3A, якщо тільки потенційна користь для пацієнта не переважає ризик; у такому разі слід ретельно контролювати стан хворого на наявність системного ефекту кортикостероїдів.

Слід розглянути можливість застосування інших кортикостероїдів, які меншою мірою залежать відметаболізму за участюCYP3A, наприклад белометазону для інтраназального або інгаляційного застосування, особливо тривалого.

АНТАЦИДНІ ЗАСОБИ

Антацидна суспензія із вмістом магнію/алюмінію (20 мл, разова доза)/елвітегравір (50 мг, разова доза)/ритонавір (100 мг, разова доза)

Елвітегравір (прийом антацидної суспензії через ± 2 години):

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Елвітегравір (одночасний прийом):

AUC: ↓ 45%

Cmin: ↓ 41%

Cmax: ↓ 47%

Концентрація елвітегравіру в плазмі крові зменшується в разі прийому антацидних засобів у зв’язку з локальним зв’язуванням у шлунково-кишковому тракті, а не через зміну шлункового показника pH. Рекомендується робити перерву між прийомом препарату Генвоя та антацидних засобів тривалістю щонайменше 4 години.

Інформація щодо інших засобів, які зменшують кислотність (наприклад, антагоністів рецептору H2та інгібіторів протонної помпи), наведена в розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», частина «Дослідження, проведені із застосуванням інших лікарських засобів».

ДІЄТИЧНІ ДОБАВКИ

Полівітамінні препарати

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Оскільки не можна виключати ефекту катіонного зв’язування елвітегравіру в разі прийому препарату Генвоя разом із полівітамінними препаратами, рекомендується робити перерву між прийомом препарату Генвоя та полівітамінних препаратів тривалістю щонайменше

4 години.

ПЕРОРАЛЬНІ ПРОТИДІАБЕТИЧНІ ЗАСОБИ

Метформін

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Кобіцистат викликає оборотне пригнічення MATE1, тому в разі прийому метформіну разом із препаратом Генвоя його концентрація може підвищитись.

Рекомендується здійснювати ретельний контроль стану пацієнтів, що приймають препарат Генвоя, та коригувати для них дозу метформіну.

НАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ

Метадон (80 – 120 мг)/ елвітегравір (150 мг один раз на день)/кобіцистат (150 мг один раз на день)

Метадон:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Кобіцистат:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Елвітегравір:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Коригування дози метадону не потрібне.

Бупренорфін/налоксон (від 16/4 до 24/6 мг)/елвітегравір (150 мг один раз на день)/кобіцистат (150 мг один раз на день)

Бупренорфін:

AUC: ↑ 35%

Cmin: ↑ 66%

Cmax: ↑ 12%

Налоксон:

AUC: ↓ 28%

Cmax: ↓ 28%

Кобіцистат:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Елвітегравір:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Коригування дози бупренорфіну/налоксону не потрібне.

ПЕРОРАЛЬНІ ПРОТИЗАПЛІДНІ ЗАСОБИ

Дроспіренон/етинілестрадіол

(3 мг/0, 02 мгразова доза)/кобіцистат (150 мг один раз на день)

Взаємодію із препаратом Генвоя не досліджували.

Очікуване значення для дроспіренону:

AUC: ↑

При одночасному застосуванні препаратів, що містять кобіцистат, плазмові концентрації дроспіренону можуть збільшуватися. Рекомендується клінічний моніторинг через можливу гіперкаліємію.

Слід з обережністю застосовувати препарат Генвоя одночасно з гормональними контрацептивами. Останні мають містити не менш ніж 30 мкг етинілестрадіолу, а також дроспіренон чи норгестимат у вигляді прогестагену, або ж пацієнтам слід застосовувати інші надійні методи контрацепції (див. розділ «Особливості застосування» і «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Тривалі ефекти суттєвого збільшення впливу прогестерону невідомі.

Норгестимат

(0, 180/0, 215/0, 250 мг один раз на день)/етинілестрадіол (0, 025 мг один раз на день)/емтрицитабін/тенофовіру алафенамід (200/25 мг один раз на день)6

Норелгестромін:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Норгестрел:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Етинілестрадіол:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Норгестимат (0, 180/0, 215 мг один раз на день)/етинілестрадіол (0, 025 мг один раз на день)/елвітегравір (150 мг один раз на день)/кобіцистат (150 мг один раз на день)

Норгестимат:

AUC: ↑ 126%

Cmin: ↑ 167%

Cmax: ↑ 108%

Етинілестрадіол:

AUC: ↓ 25%

Cmin: ↓ 44%

Cmax: ↔

Елвітегравір:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

АНТИАРИТМІЧНІ ПРЕПАРАТИ

Дигоксин (0, 5 мг, разова доза)/кобіцистат (150 мг, багаторазова доза)

Дигоксин:

AUC: ↔

Cmax: ↑ 41%

Рекомендується здійснювати контроль рівня дигоксину у разі його прийому разом із препаратом Генвоя.

Дизопірамід

Флекаїнід

Системний лідокаїн

Мексилетин

Пропафенон

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Концентрація цих антиаритмічних препаратів може підвищуватись у разі їх прийому разом із кобіцистатом.

У разі одночасного застосування із препаратом Генвоя необхідно проявляти обережність, а також рекомендується здійснювати клінічний контроль.

АНТИГІПЕРТЕНЗИВНІ ПРЕПАРАТИ

Метопролол

Тимолол

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Концентрація бета-адреноблокаторів може підвищуватись у разі їх прийому разом із кобіцистатом.

Рекомендується здійснювати клінічний контроль, адже в разі прийому цих препаратів одночасно із препаратом Генвоя може виникнути необхідність зниження дози.

Амлодипін

Дилтіазем

Фелодипін

Нікардипін

Ніфедипін

Верапаміл

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Концентрація блокаторів кальцієвих каналів може підвищуватись у разі їх прийому разом із кобіцистатом.

Рекомендується здійснювати клінічний контроль терапевтичного ефекту та небажаних реакцій у разі прийому цих лікарських засобів одночасно із препаратом Генвоя.

АНТАГОНІСТИ РЕЦЕПТОРІВ ЕНДОТЕЛІНУ

Бозентан

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Прийом разом із препаратом Генвоя може призвести до послаблення дії елвітегравіру та/або кобіцистату, а також до втрати терапевтичного ефекту та формування резистентності.

Може бути доцільним застосування альтернативних антагоністів рецепторів ендотеліну.

АНТИКОАГУЛЯНТИ

Дабігатран

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Сумісне застосуванняз препаратом Генвоя може підвищувати плазмові концентрації дабігатрану аналогічно ефектам, що спостерігаються при застосуванні інших потужних інгібіторів P‑gp.

Одночасне застосування препарату Генвоя та дабігатрану протипоказане.

Апіксабан

Ривароксабан

Едоксабан

Взаємодія з будь-яким компонентом препарату Генвоя не досліджувалася.

Сумісне застосуванняз препаратом Генвоя може підвищувати плазмові концентрації DOAC, внаслідок чого ймовірне підвищення ризику кровотечі.

Не рекомендується одночасно застосовувати апіксабан, ривароксабан або едоксабан та препарат Генвоя.

Варфарин

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Сумісне застосування з препаратом Генвоя може впливати на концентрацію варфарину.

У разі одночасного застосування з препаратом Генвоя рекомендується контролювати міжнародний нормалізаційний індекс (МНІ). Контроль МНІ слід продовжувати протягом перших тижнів після припинення лікування препаратом Генвоя.

ІНГАЛЯЦІЙНИЙ БЕТА-АГОНІСТ

Сальметерол

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Прийом разом із препаратом Генвоя може призвести до підвищення концентрації сальметеролу в плазмі крові, що обумовлює можливе виникнення серйозних або небезпечних для життя небажаних реакцій.

Одночасний прийом сальметеролу та препарату Генвоя не рекомендується.

ІНГІБІТОРИ РЕДУКТАЗИ ГМГ-КОА

Розувастатин (10 мг, разова доза)/елвітегравір (150 мг один раз на день)/кобіцистат (150 мг один раз на день)

Елвітегравір:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Розувастатин:

AUC: ↑ 38%

Cmin: Н/Д

Cmax: ↑ 89%

У разі одночасного застосування з елвітегравіром і кобіцистатом концентрація розувастатину тимчасово підвищується. У разі прийому розувастатину разом із препаратом Генвоя змінювати дозування не потрібно.

Аторвастатин (10 мг разова доза)/елвітегравір (150 мг один раз на день)/кобіцистат

(150 мг один раз на день)/емтрицитабін (200 мг один раз на день)/тенофовіру алафенамід (10 мг один раз на день)

Аторвастатин:

AUC: ↑160%

Cmin: NC

Cmax: ↑132%

Елвітегравір:

AUC: «

Cmin: «

Cmax: «

При одночасному застосуванні з елвітегравіром та кобіцистатом концентрації аторвастатину підвищуються.

При одночасному застосуванні з препаратом Генвоя слід розпочати прийом аторвастатину в найменшій можливій дозі, контролюючи стан пацієнта.

Пітавастатин

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

У разі сумісного застосування з елвітегравіром та кобіцистатом концентрація пітавастатину може підвищуватись.

У разі прийому препарату Генвоя разом із пітавастатином слід проявляти обережність.

Правастатин

Флувастатин

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Очікується, що у разі поєднаного застосування з елвітегравіром і кобіцистатом концентрація цих інгібіторів редуктази ГМГ‑КоА тимчасово підвищиться.

У разі прийому одночасно із препаратом Генвоя змінювати дозування не потрібно.

Ловастатин

Симвастатин

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Прийом препарату Генвоя одночасно із ловастатином та симвастатином протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).

ІНГІБІТОРИ ФЕРМЕНТУ ФОСФОДІЕСТЕРАЗИ 5 ТИПУ

Силденафіл

Тадалафіл

Варденафіл

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Інгібітори ферменту фосфодіестерази 5 типу метаболізуються головним чином за участю CYP3A. Прийом разом із препаратом Генвоя може призвести до підвищення концентрації силденафілу та тадалафілу в плазмі крові, внаслідок чого можуть виникнути побічні реакції, обумовлені інгібіторами ферменту фосфодіестерази 5 типу.

Одночасний прийом препарату Генвоя із силденафілом для лікування легеневої артеріальної гіпертензії протипоказаний.

У разі прийому препарату Генвоя одночасно із тадалафілом для лікування легеневої артеріальної гіпертензії слід проявляти обережність, в тому числі розглянути можливість зменшення дози.

Для лікування еректильної дисфункції рекомендується одночасне застосування із препаратом Генвоя разової дози силденафілу не більше 25 мг через 48 годин, варденафілу — не більше 2, 5 мг через 72 години або тадалафілу — не більше 10 мг через 72 години.

АНТИДЕПРЕСИВНІ ЗАСОБИ

Сертралін (50 мг, разова доза)/елвітегравір (150 мг один раз на день)/кобіцистат (150 мг один раз на день)/емтрицитабін (200 мг один раз на день)/тенофовіру алафенамід (10 мг один раз на день)5

Елвітегравір:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Тенофовір алафенамід:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Сертралін:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Cmax: ↔

Одночасне застосування з препаратом Генвоя не впливає на концентрацію сертраліну. Коригування доз не потрібне.

Трициклічні антидепресанти

Тразодон

Селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну

Есциталопрам

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Концентрація антидепресивних препаратів може підвищуватись у разі їх прийому разом із кобіцистатом.

Рекомендується з обережністю поступово підбирати дозу антидепресантів і контролювати відповідну реакцію на прийом цих препаратів.

ІМУНОДЕПРЕСАНТИ

Циклоспорин

Сиролімус

Такролімус

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Концентрація цих імунодепресивних засобів може підвищуватись у разі їх прийому разом із кобіцистатом.

У разі одночасного застосування з препаратом Генвоя рекомендується здійснювати терапевтичний контроль.

СЕДАТИВНІ/СНОДІЙНІ ЗАСОБИ

Буспірон

Клоразепат

Діазепам

Естазолам

Флуразепам

Лоразепам

Триазолам

Золпідем

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Триазолам метаболізується головним чином за участю CYP3A. Прийом разом із препаратом Генвоя може призвести до підвищення концентрації цього лікарського засобу в плазмі крові, що обумовлює можливе виникнення серйозних або небезпечних для життя небажаних реакцій.

Концентрація інших бензодіазепінів, у тому числі діазепаму, може підвищуватись у разі їх прийому разом із препаратом Генвоя.

Враховуючи наявність шляхів виведення лоразепаму, не опосередкованих CYP, вплив поєднаного застосування з препаратом Генвоя на концентрацію цього препарату в плазмі крові не очікується.

Одночасне застосування препарату Генвоя разом із триазоламом протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). У разі одночасного застосування з іншими седативними/снодійними засобами може виникнути необхідність зменшення доз, отже рекомендується здійснювати контроль рівня концентрації.

Мідазолам для перорального прийому (2, 5 мг, разова доза)/тенофовіру алафенамід (25 мг один раз на день)

Мідазолам для внутрішньовенного введення (1 мг, разова доза)/тенофовіру алафенамід (25 мг один раз на день)

Мідазолам:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Мідазолам метаболізується головним чином за участю CYP3A. Через присутність кобіцистату прийом разом із препаратом Генвоя може призвести до підвищення концентрації цього лікарського засобу в плазмі крові, що обумовлює можливе виникнення серйозних або небезпечних для життя небажаних реакцій.

Одночасне застосування препарату Генвоя із пероральним мідазоламом протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

ПРОТИПОДАГРИЧНІ ЗАСОБИ

Колхіцин

Взаємодія з жодним із компонентів препарату Генвоя не досліджувалась.

Прийом разом із препаратом Генвоя може призвести до підвищення концентрації цього лікарського засобу в плазмі крові.

Може виникнути необхідність зменшення доз колхіцину. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки не слід приймати препарат Генвоя разом із колхіцином.

Н/Д – дані відсутні.

NC – не розраховано.

1 У разі наявності даних, отриманих у ході досліджень взаємодії лікарських засобів.

2 Ці дослідження проводились із застосуванням елвітегравіру, підсиленого ритонавіром.

3 Ці лікарські засоби належать до одного класу, отже є можливість припустити подібні форми взаємодії.

4 Це дослідження проводилось із застосуванням елвітегравіру/кобіцистату/емтрицитабіну/тенофовіру дизопроксилу фумарату.

5 Це дослідження проводилось із застосуванням препарату Генвоя.

6 Це дослідження проводилось із застосуванням емтрицитабіну/тенофовіру алафенаміду.

7 Це дослідження проводилось із застосуванням додаткової дози воксилапревіру, яка становить 100 мг, для досягнення впливу воксилапревіру, що очікується у пацієнтів з інфекцією ВГС.

Дослідження, проведені із застосуванням інших лікарських засобів.

Згідно з результатами досліджень взаємодії лікарських засобів, проведених із застосуванням препарату Генвоя або компонентів препарату Генвоя, не спостерігалось і не очікується жодних клінічно значущих форм взаємодії між компонентами препарату Генвоя та такими лікарськими засобами, як ентекавір, фамцикловір, рибавірин, фамотидин та омепразол.

Особливості застосування.

Препарат Генвоя містить моногідрат лактози. У зв’язку з цим пацієнтам із рідкими спадковими проблемами, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або глюкозо-галактозна мальабсорбція, не слід приймати цей лікарський засіб.

Незважаючи на те, що ефективне пригнічення вірусу антиретровірусною терапією продемонструвало суттєве зниження ризику передачі статевим шляхом, залишковий ризик виключати все ж таки не можна. З метою попередження передачі вірусу слід вживати запобіжних заходів, передбачених національними нормативними документами.

Пацієнти, що інфіковані одночасно ВІЛ-1 і вірусом гепатиту В або С.

Пацієнти з хронічним гепатитом B або C, що проходять антиретровірусну терапію, піддаються підвищеному ризику виникнення тяжких або потенційно летальних небажаних реакцій, пов’язаних із функцією печінки.

Безпека та ефективність застосування препарату Генвоя для пацієнтів, інфікованих одночасно ВІЛ-1 та вірусом гепатиту C (HCV), не визначались. Тенофовіру алафенамід є активним щодо вірусу гепатиту B (HBV).

Припинення терапії препаратом Генвоя в пацієнтів, інфікованих одночасно ВІЛ і вірусом гепатиту В, може бути пов’язане з тяжкими загостреннями гепатиту. У пацієнтів, інфікованих одночасно ВІЛ і вірусом гепатиту В, які припиняють прийом препарату Генвоя, слід проводити ретельний клінічний і лабораторний контроль показників як мінімум протягом декількох місяців після припинення лікування.

Захворювання печінки.

Безпека та ефективність застосування препарату Генвоя для пацієнтів із суттєвими основними порушеннями печінки не визначались.

Для пацієнтів з печінковою дисфункцією, в тому числі з хронічним активним гепатитом, характерна підвищена частота виникнення порушень функції печінки в ході комбінованої антиретровірусної терапії (КАРТ), тому їхній стан потрібно контролювати відповідно до стандартної практики. Якщо в таких пацієнтів з’являються ознаки погіршення картини захворювання печінки, слід розглянути питання переривання або припинення лікування.

Маса тіла та параметри метаболізму.

У ході антиретровірусної терапії може спостерігатись збільшення маси тіла та підвищення рівня ліпідів і глюкози в крові. Такі зміни можуть бути частково пов’язані з контролем захворювання та способом життя. Що стосується ліпідів, у деяких випадках це може свідчити про лікувальний ефект, тоді як для збільшення маси тіла немає переконливих доказів того, що воно може бути пов’язане з будь-яким конкретним лікуванням. У питанні контролю рівня ліпідів і глюкози в крові необхідно звертатись до встановлених рекомендацій стосовно лікування ВІЛ. Розлади ліпідного обміну слід лікувати так, як це прийнято в клінічній практиці.

Мітохондріальна дисфункція.

Було встановлено, що нуклеоз(т)идні аналоги можуть різною мірою впливати на функцію мітохондрій, що найвиразніше проявлялося при застосуванні ставудину, диданозину та зидовудину. Є дані про мітохондріальні дисфункції у ВІЛ-негативних немовлят, які піддавались дії нуклеозидних аналогівin utero та/або після народження; це переважно стосується схем лікування, що містять зидовудин. Основними небажаними реакціями, про які повідомлялось, були гематологічні розлади (анемія, нейтропения), порушення обміну речовин (гіперлактатемія, гіперліпаземія). Такі стани, як правило, мають тимчасовий характер. Такожу поодиноких випадках повідомлялось про розвиток неврологічних розладів із пізнім початком (гіпертонус, судоми, неадекватна поведінка). Чи мають такі неврологічні розлади тимчасовий, чи постійний характер, наразі невідомо. Ці результати слід розглядати стосовно будь-якої дитини, яка піддавалася дії нуклеоз(т)идних аналогівin utero та має тяжкі клінічні прояви невідомої етіології, зокрема неврологічні. Зазначені дані не впливають на діючі в країні рекомендації щодо застосування антиретровірусної терапії вагітним жінкам із метою попередження спадкової передачі ВІЛ.

Синдром імунної реактивації.

У ВІЛ-інфікованих пацієнтів із тяжкою формою імунодефіциту на момент призначення КАРТ може виникнути запальна реакція на безсимптомні або остаточні умовно-патогенні мікроорганізми та викликати серйозні клінічні захворювання або посилення симптомів. Зазвичай такі реакції спостерігались протягом перших декількох тижнів або місяців після призначення КАРТ. Відповідні приклади включають цитомегаловірусний ретиніт, генералізовані та/або осередкові мікобактеріальні інфекції та пневмоцистну пневмонію. Будь-які симптоми запальних процесів потрібно дослідити і в разі необхідності призначити лікування.

Також повідомлялось про розвиток аутоімунних розладів (таких як хвороба Грейвса) на фоні імунної реактивації; однак зазначена тривалість періоду до прояву таких розладів є більш мінливою, і такі стани можуть виникати через багато місяців після початку лікування.

Опортуністичні інфекції.

У пацієнтів, що приймають препарат Генвоя або будь-які інші антиретровірусні препарати, можуть так само розвиватись опортуністичні інфекції та інші ускладнення ВІЛ‑інфекції. Тому такі пацієнти мають постійно перебувати під ретельним клінічним наглядом лікарів, що мають досвід лікування пацієнтів із ВІЛ‑асоційованими хворобами.

Остеонекроз.

Хоча вважається, що етіологія остеонекрозу є багатофакторною (включаючи лікування кортикостероїдами, вживання алкоголю, тяжку імуносупресію, високий індекс маси тіла), випадки розвитку цього захворювання фіксувались перш за все в пацієнтів, які мали розгорнуту картину ВІЛ‑захворювання та/або проходили довготривале лікування антиретровірусними препаратами. Пацієнтам слід порекомендувати звернутись за медичною допомогою, якщо вони скаржаться на ломоту та біль у суглобах, скутість або ускладненість рухливості суглобів.

Нефротоксичність.

Потенційний ризик нефротоксичності внаслідок тривалої дії тенофовіру в малих дозах у зв’язку з дозованим прийомом тенофовіру алафенаміду виключати не можна.

Прийом разом з іншими лікарськими засобами.

Деякі лікарські засоби не слід приймати разом із препаратом Генвоя (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Препарат Генвоя не слід приймати разом з іншими лікарськими засобами антиретровірусної дії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Препарат Генвоя не слід застосовувати одночасно з лікарськими засобами, що містять тенофовіру алафенамід, тенофовіру дизопроксил, ламівудин або адефовіру дипівоксил, які використовуються для лікування інфекції ВГВ (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вимоги стосовно контрацепції.

Пацієнткам репродуктивного віку слід або приймати гормональні протизаплідні засоби, що містять не менше 30 мкг етинілестрадіолу тадроспіренон абоноргестимат як прогестаген, або застосовувати альтернативний надійний метод контрацепції (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Не слід застосовувати препарат Генвоя одночасно з пероральними протизаплідними засобами, що містять інші прогестагенові речовини (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Очікується, що концентрація дроспіренону в плазмі збільшиться після застосування разом із препаратом Генвоя. Рекомендується здійснювати клінічний моніторинг через можливість розвитку гіперкаліємії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Діти

У клінічному дослідженні (GS‑US‑292‑0106), де препарат Генвоя застосовували 23 ВІЛ‑1‑інфікованим дітям, середній вік яких становив 10 років (діапазон від 8 до 11 років), середній вплив елвітегравіру, кобіцистату, емтрицитабіну, тенофовіру та тенофовіру алафенаміду був вищим (20–80%), ніж той, що спостерігався у дорослих (див. розділи «Показання» та «Фармакокінетика»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку/контрацепція для чоловіків і жінок.

Застосування препарату Генвоя має супроводжуватись застосуванням ефективних засобів контрацепції (див. розділи «Особливості застосування» та«Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вагітність.

Належні та суворо контрольовані дослідження застосування препарату Генвоя або його компонентів за участю вагітних жінок не проводились. Дані щодо застосування препарату Генвоя вагітним жінкам майже відсутні (менше ніж 300 результатів вагітності). Разом із тим великий обсяг даних стосовно вагітних жінок (більше 1000 пацієнток) свідчить про відсутність мальформативної або фетальної/неонатальної токсичності, пов’язаної з прийомом емтрицитабіну.

Результати досліджень, що проводились на тваринах, не вказують на прямі або опосередковані несприятливі ефекти елвітегравіру, кобіцистату або емтрицитабіну, які застосовувалися окремо, на фертильність, вагітність, розвиток плода, пологи або післяпологовий розвиток. Дослідження застосування тенофовіру алафенаміду, проведені на тваринах, продемонстрували відсутність несприятливих ефектів тенофовіру алафенаміду на фертильність, вагітність або розвиток плода.

Під час вагітності препарат Генвоя слід використовувати тільки тоді, коли його потенційна користь перевищує потенційний ризик для плода.

Грудне вигодовування.

Наразі невідомо, чи потрапляють препарати елвітегравір, кобіцистат або тенофовір алафенамід у грудне молоко. Емтрицитабін потрапляє у грудне молоко. Результати досліджень на тваринах показали, що елвітегравір, кобіцистат і тенофовір алафенамід потрапляють у молоко.

Немає достатньої інформації щодо впливу елвітегравіру, кобіцистату, емтрицитабіну та тенофовіру алафенаміду на новонароджених/немовлят. Отже, препарат Генвоя не слід застосовувати під час грудного вигодовування.

Щоб запобігти передачі ВІЛ дитині, ВІЛ‑інфікованим жінкам рекомендується не вигодовувати своїх дітей грудним молоком ні за яких обставин.

Репродуктивна функція.

Дані щодо впливу препарату Генвоя на репродуктивну функцію людини відсутні. У ході досліджень на тваринах не виявлено жодного впливу елвітегравіру, кобіцистату, емтрицитабіну та тенофовіру алафенаміду на спарювання або на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнти мають знати про те, що під час лікування препаратом Генвоя фіксувались випадки запаморочення.

Спосіб застосування та дози.

Лікування повинен призначати лікар, який має досвід у лікуванні ВІЛ‑інфекції.

Дозування.

Дорослі та діти віком від6 роківз масою тіла не менше 25 кг.

Слід приймати одну таблетку один раз на день під час прийому їжі.

Якщо пацієнт пропустив прийом дози препарату Генвоя, і пройшло не більше ніж 18 годин, слід якнайскоріше прийняти препарат Генвоя під час їжі та відновити стандартну схему прийому. Якщо з моменту, коли було потрібно приймати дозу минуло більше ніж 18 годин, не слід приймати пропущену дозу, а треба просто відновити стандартну схему прийому.

Якщо у пацієнта виникло блювання протягом 1 години після прийому препарату Генвоя, слід прийняти ще одну таблетку.

Пацієнти похилого віку.

Для пацієнтів похилого віку коригування дози препарату Генвоя не потрібне (див. розділи «Фармакодинаміка» та «Фармакокінетика»).

Порушення функції нирок.

Для дорослих і дітей (віком від 12 років із масою тіла не менше 35 кг) з кліренсом креатиніну (CrCl) ≥ 30 мл/хв коригування дози препарату Генвоя не потрібне.

Відсутні дані щодо рекомендацій стосовно дозування для дітей віком 12 років із нирковою недостатністю.

Лікування препаратом Генвоя не слід призначати пацієнтам з CrCl < 30 мл/хв, оскільки дані щодо застосування препарату Генвоя таким пацієнтам обмежені (див. розділи «Фармакодинаміка» та «Фармакокінетика»).

Лікування препаратом Генвоя слід припинити в пацієнтів, CrCl яких знизився до менше ніж 30 мл/хв протягом курсу лікування (див. розділи «Фармакодинаміка» та «Фармакокінетика»).

Порушення функції печінки.

Для пацієнтів, що страждають на печінкову недостатність легкого (клас А за Чайлдом-П’ю) або середнього ступеня (клас В за Чайлдом-П’ю), коригування дози препарату Генвоя не потрібне. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за Чайлдом-П’ю) застосування препарату Генвоя не досліджувалось; отже, застосування препарату Генвоя для пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю не рекомендується (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).

Діти.

Безпеку та ефективність застосування препарату Генвоя дітям віком до 6 років або з масою тіла менше 25 кг не встановлено. Дані відсутні.

Спосіб застосування.

Препарат Генвоя потрібно приймати перорально один раз на день під час прийому їжі (див. розділ «Фармакокінетика»). Таблетку, вкриту плівковою оболонкою, не слід жувати, подрібнювати чи ділити. Пацієнти, які неспроможні проковтнути цілу таблетку, можуть розділити її навпіл та прийняти обидві половини одну за одною, забезпечуючи прийом всієї дози.

Діти.

Безпеку та ефективність застосування препарату Генвоя дітям віком до 6 років або з масою тіла менше 25 кг не встановлено. Дані відсутні.

Передозування.

У разі передозування слід контролювати стан пацієнта з метою виявлення ознак токсичної дії (див. розділ «Побічні реакції»). Лікування передозування препаратом Генвоя полягає в загальних підтримувальних заходах, у тому числі в контролі показників життєво важливих функцій, а також у спостереженні за клінічним станом пацієнта.

Оскільки елвітегравір і кобіцистат значною мірою зв‘язуються з білками плазми крові, малоймовірно, що їх можна суттєво вивести за допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу. Емтрицитабін виводиться за допомогою гемодіалізу, який забезпечує виведення приблизно 30% дози емтрицитабіну за 3‑годинний сеанс діалізу, розпочатий протягом 1, 5 години після дозованого прийому емтрицитабіну. Тенофовір ефективно виводиться за допомогою гемодіалізу з коефіцієнтом виведення на рівні приблизно 54%. Наразі невідомо, чи можна вивести емтрицитабін або тенофовір за допомогою перитонеального діалізу.

Побічні реакції.

Аналіз небажаних реакцій базується на даних щодо безпеки препарату, отриманих у ході всіх досліджень другої та третьої фаз за участю 2 396 пацієнтів, які отримували лікування препаратом Генвоя. Найчастіше в ході клінічних досліджень протягом 144 тижнів повідомлялось про такі побічні реакції, як нудота (11%), діарея (7%) і головний біль (6%) (узагальнені дані клінічних досліджень GS-US-292-0104 та GS-US-292-0111 в рамках третьої фази за участю 866 дорослих пацієнтів, які не проходили попереднього лікування і отримували препарат Генвоя).

Побічні реакції, зазначені в таблиці 4, згруповані за класами системи органів, а також за частотою виникнення. Частота визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від

≥ 1/100 до < 1/10) і нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100).

Таблиця 4. Перелік небажаних реакцій

Частота

Небажана реакція

З боку кровоносної та лімфатичної систем

Нечасто:

анемія1

З боку психіки

Часто:

порушення сну

Нечасто:

депресія2

З боку нервової системи

Виникають часто:

головний біль, запаморочення

З боку травного тракту

Дуже часто:

нудота

Часто:

діарея, блювота, біль у животі, метеоризм

Нечасто:

диспепсія

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Часто:

висип

Нечасто:

ангіоневротичний набряк1, 3, свербіж

Загальні розлади та порушення в місці введення

Часто:

втомлюваність

1Ця небажана реакція не спостерігалась у ході проведення клінічних досліджень препарату Генвоя третьої фази, однак була виявлена під час клінічних або постмаркетингових (постреєстраційних) досліджень емтрицитабіну, що застосовувався в поєднанні з іншими антиретровірусними препаратами.

2Ця небажана реакція не спостерігалась у ході проведення клінічних досліджень препарату Генвоя третьої фази, однак була виявлена під час клінічних досліджень елвітегравіру, що застосовувався в поєднанні з іншими антиретровірусними препаратами.

3Ця небажана реакція була виявлена під час постмаркетингового спостереження щодо застосування емтрицитабіну, однак не спостерігалась у ході рандомізованих контрольованих клінічних досліджень застосування емтрицитабіну в дорослих або ВІЛ‑інфікованих пацієнтів дитячого віку. Категорія «нечасто» була визначена шляхом статистичних розрахунків, виходячи із загальної кількості пацієнтів, що приймали емтрицитабін у ході цих клінічних досліджень (n = 1563).

Інформація про деякіпобічні реакції.

Параметри метаболізму.

У ході лікування антиретровірусними препаратами може спостерігатись підвищення ваги, а також рівня ліпідів і глюкози в крові (див. розділ «Особливості застосування»).

Синдром імунної реактивації.

У ВІЛ‑інфікованих пацієнтів із тяжкою формою імунодефіциту на момент початку КАРТ може виникнути запальна реакція на безсимптомні або залишкові опортуністичні інфекції. Також повідомлялось про розвиток аутоімунних розладів (таких як хвороба Грейвса); однак тривалість періоду до прояву таких розладів варіюється, такі стани можуть виникати через багато місяців після початку лікування (див. розділ «Особливості застосування»).

Остеонекроз.

Повідомлялось про випадки остеонекрозу, особливо в пацієнтів, які мали загальновідомі фактори ризику, розгорнуту картину ВІЛ‑захворювання або проходили довготривале лікування антиретровірусними препаратами. Частота таких випадків невідома (див. розділ «Особливості застосування»).

Зміна рівня креатиніну сироватки крові.

Кобіцистат викликає підвищення рівня креатиніну сироватки крові через пригнічення канальцевої секреції креатиніну, не впливаючи при цьому на гломерулярну функцію нирок. У ході клінічних досліджень препарату Генвоя рівень креатиніну сироватки крові підвищувався до початку другого тижня лікування та залишався незмінним протягом 144 тижнів. У пацієнтів, що не отримували попереднього лікування, зміна цього показника порівняно з початковим значенням у середньому на 0, 04 ± 0, 12 мг/дл (3, 5 ± 10, 6 мкмоль/л) спостерігалась після 144 тижнів лікування. На 144 тижні середнє збільшення порівняно з початковим значенням у групі пацієнтів, що приймали препарат Генвоя, було меншим, ніж у групі пацієнтів, що приймали елвітегравір 150 мг/кобіцистат 150 мг/емтрицитабін 200 мг/дизопроксилу тенофовір (у формі фумарату) 245 мг (E/C/F/TDF) (різниця — 0, 04; p < 0, 001).

Зміна результатів лабораторних аналізів рівня ліпідів.

У ході досліджень за участю пацієнтів, які не отримували попереднього лікування, збільшення від початкового значення спостерігалось на 144 тижні в обох лікувальних групах у таких параметрах ліпідного спектра натщесерце, як загальний холестерин, прямий холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ЛНЩ)‑ і ліпопротеїнів високої щільності (ЛВЩ), а також тригліцериди. На 144 тижні середнє збільшення цих параметрів порівняно з початковими значеннями було більшим у групі пацієнтів, що приймали препарат Генвоя, порівняно з групою пацієнтів, що проходили терапію E/C/F/TDF (p < 0, 001 для різниці між лікувальними групами стосовно визначених натщесерце параметрів ліпідного спектра: загального холестерину, ЛНЩ‑ та ЛВЩ-холестерину прямого, а також тригліцеридів). На 144 тижні зміна співвідношення загального холестерину до ЛВЩ-холестерину порівняно з початковими значеннями в середньому (Q1, Q3) дорівнювала 0, 2 (–0, 3; 0, 7) у групі пацієнтів, що приймали препарат Генвоя, та 0, 1 (–0, 4; 0, 6) — у групі пацієнтів, що проходили терапію E/C/F/TDF (p = 0, 006 для різниці між лікувальними групами).

Пацієнти дитячого віку.

Безпеку застосування препарату Генвояоцінювали вінфікованих ВІЛ‑1 підлітків віком від 12 до18 роківіз масою тіла ≥ 35 кг (n = 50), а також у дітей із вірусологічною супресією віком від 8 до 12 років із масою тіла ≥ 25 кг (n = 23), які не отримували попереднього лікування, протягом 48 тижнів у ході відкритого клінічного дослідження (GS‑US‑292‑0106). Показники безпеки застосування препарату в 50 пацієнтів дитячого віку, що проходили лікування препаратом Генвоя, були подібними до показників безпеки його застосування в дорослих пацієнтів (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Інші особливі групи пацієнтів.

Пацієнти з порушеннями функції нирок.

У ході відкритого клінічного дослідження (GS‑US‑292‑0112) протягом 144 тижнів оцінювали безпеку застосування препарату Генвоя 248 ВІЛ‑інфікованим пацієнтам, що або не отримували попереднє лікування (n = 6), або мали недостатню вірусологічну відповідь (n = 242), які страждали на ниркову недостатність легкого та середнього ступеня (швидкість клубочкової фільтрації, розрахована за формулою Кокрофта – Голта [eGFRCG]: 30‑69 мл/хв). Показники безпеки застосування препарату Генвоя в пацієнтів, які страждали на ниркову недостатність легкого та середнього ступеня, були подібними до показників у пацієнтів із нормальною функцією нирок.

Пацієнти, інфіковані одночасно ВІЛ і вірусом гепатиту В.

Безпеку застосування препарату Генвоя оцінювали у 72 пацієнтів, інфікованих одночасно ВІЛ і вірусом гепатиту В, які на той час отримували лікування ВІЛ-інфекції у ході відкритого клінічного дослідження (GS‑US‑292‑1249)тривалістю 48 тижнів, де пацієнти змінили іншу антиретровірусну терапію(щовключала тенофовір у 69з72 хворих)на препарат Генвоя. Цей обмежений досвід дозволяє зробити висновок про те, що показники безпеки застосування препарату Генвоя в пацієнтів, інфікованих одночасно ВІЛ і вірусом гепатиту В, були подібними до показників у пацієнтів, інфікованих тільки ВІЛ‑1.

Повідомлення про ймовірні побічні реакції.

Дуже важливо повідомляти про ймовірні побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дозволяє здійснювати подальший контроль співвідношення користі та ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу. Працівникам сфери охорони здоров’я слід повідомляти про будь-які ймовірні побічні реакції за допомогою національної системи звітності (Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України).

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи. Тримати флакон щільно закритим.

Зберігати при температурі нижче 30 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Білий флакон із поліетилену високої щільності (ПВЩ) із поліпропіленовим ковпачком із повною різьбою та захистом від відкриття дітьми, що має мембрану з алюмінієвої фольги для індукційного запаювання. Кожний флакон містить 30 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, а також окремий контейнер із силікагелевим вологопоглиначем і поліефірний спіральний фіксатор. 1 флакон з 30 таблетками, вкритими плівковою оболонкою, в картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Гілеад Сайєнсиз Айеленд ЮС / Gilead Sciences Ireland UC.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

ІДА Бізнес і Технолоджі Парк, Каррігтохілл, Ко. Корк, Ірландія / IDA Business and Technology Park, Carrigtohill, Co. Cork, Ireland.

Заявник.

Гілеад Сайєнсиз Айеленд ЮС / Gilead Sciences Ireland UC.

Місцезнаходження заявника.

ІДА Бізнес і Технолоджі Парк, Каррігтохілл, Ко. Корк, Ірландія / IDA Business and Technology Park, Carrigtohill, Co. Cork, Ireland.