ФЛЮОРОУРАЦИЛ МЕДАК розчин 50 мг/мл

Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрепарате мбХ

Rp

Форма випуску та дозування

Розчин, 50 мг/мл

Розчин, 50 мг/мл

Упаковка

Флакон 5 мл №1x1
Флакон 10 мл №1x1
Флакон 20 мл №1x1
Флакон 100 мл №1x1

Флакон 5 мл №1x1

Аналоги

Rp

5-ФУ 50 мг/мл

Амакса Фарма ЛТД(GB)

Розчин

Rp

ФЛУОРОУРАЦИЛ-ВІСТА 50 мг/мл

Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед(GB)

Розчин

Rp

ФЛУРА-5 50 мг/мл

М-Інвест(CY)

Розчин

Rp

ФТОРОЛІК 50 мг/мл

Фармстандарт-Біолік(UA)

Розчин

Класифікація

Форма товару

Розчин для ін’єкцій

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/8091/01/01

Дата останнього оновлення: 19.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 01.02.2021
  • Склад: 1 мл розчину містить флюороурацилу 50 мг
  • Торгівельне найменування: ФЛЮОРОУРАЦИЛ МЕДАК
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
  • Фармакотерапевтична група: Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину.

Упаковка

Флакон 5 мл №1x1

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ФЛЮОРОУРАЦИЛ МЕДАК

(Fluorouracil MEDAC)

Склад:

діюча речовина: fluorouracil;

1 мл розчину містить флюороурацилу 50 мг;

допоміжні речовини: натрію гідроксид, вода для ін`єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін`єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або майже безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група. Код АТХ.

Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину. Код АТХ L01B C02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Флюороурацил є аналогомурацилу, компонентарибонуклеїновоїкислоти. Вважається, що препарат функціонує якантиметаболіт. Післявнутрішньоклітинногоперетворенняв активнийдезоксинуклеотид він перешкоджаєсинтезуДНК, блокуючиперетворення дезоксіуридилової кислоти в тимідиловукислоту за допомогою клітинного ферментутимідилат синтетази. Флюороурацил також можеперешкоджатисинтезуРНК.

Фармакокінетика.

Абсорбція
Флюороурацил післяперорального застосуванняабсорбується з дужевисокою мінливістюв шлунково-кишковому тракті шляхомметаболізмупершого проходження, спричиненого різнимирівнямидигідропіримідиндегідрогенази(ДПД)-першогоферментукатаболічного перетворенняфлюороурацилу.

Розподіл
Післявнутрішньовенного введення флюороурацилрозподіляється по всіх рідинах організму івиводиться зкрові протягом3 годин. Він переважнопоглинаєтьсяактивнопроліферуючимитканинами іпухлинамипісля перетворенняйоговнуклеотид. Флюороурациллегкопроходить черезгематоенцефалічний бар`єр і тканинимозку.

Біотрансформація
Дигідропіримідиндегідрогеназа – це початковий фермент катаболізмуфлюороурацилу, який зумовлює катаболізм більше 85% введеної дози до дигідрофлюорорурацилу. Потім дигідрофлюороурацил перетворюється у флюоро-β-уреїдопропіонат, і далі – у флюоро-β-аланін. Дефіцит ферментів в цьомупроцесі може призвести до тяжкої і навіть загрозливої для життя токсичностіфлюороурацилу. У разі печінкової недостатності метаболізмфлюороурацилу уповільнюється, що може потребувати коригування дози.

Внутрішньоклітинно за допомогою ряду ферментівфлюороурацил перетворюється в активні метаболіти флюородезоксіуридину монофосфат, флюородезоксиуридин трифосфат і фторуридин трифосфат.

Елімінація
Після внутрішньовенного введення періоднапіввиведення флюороурацилу з плазми становить приблизно 10-20 хв і залежить від введеної дози. Після одноразового внутрішньовенного введенняфлюороурацилуприблизно 15% дози виводиться в незміненому вигляді з сечею протягом 6 годин; більше 90%дози виводиться ізорганізму протягом першої години. Залишок метаболізується, головним чином, в печінці за допомогою звичайних механізмів організму для урацилу.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікуванняметастатичногоколоректальногораку;

ад`ювантна терапіяракутовстої і прямоїкишки;
лікування розповсюдженогоракушлунка;
лікування розповсюдженого ракупідшлункової залози;
лікування розповсюдженого ракустравоходу;
лікуваннярозповсюдженого абометастатичного ракумолочної залози;
ад`ювантна терапія операбельногопервинногоінвазивного раку молочноїзалози;
лікуваннянеоперабельногомісцеворозповсюдженогоплоскоклітинного ракуголови та шиїв ранішене лікованихпацієнтів;
лікуваннялокальногорецидиву абометастаз приплоскоклітинному ракуголови та шиї.

Протипоказання.

Значні відхилення від норми кількості формених елементів у крові.

Кровотечі.

Стоматити, виразки слизової оболонки рота і шлунково-кишкового тракту.

Тяжка діарея.

Тяжкі порушення функції нирок.

Рівень білірубіну в плазмі крові > 85 мкмоль/л.

У період лікування флюороурацилом необхідно уникати вакцинації живими організмами.

Підвищена чутливість до флюороурацилу або до інших компонентів препарату.

Тяжкі інфекційні захворювання (оперізувальний герпес, вітряна віспа).

Пригнічення кісткового мозку після променевої терапії або після лікування іншими протипухлинними засобами.

Тяжко виснажені хворі.

Тяжкі порушення функції печінки.

Не застосовується для лікування доброякісних пухлин.

Не застосовується одночасно з бривудином, соривудином або з їх аналогами (бривудин, соривудин та аналоги – потужні інгібітори ферменту дигідропіримідину дегідрогенази, що руйнує флюороурацил).

Не слід призначати пацієнтам з відсутністю/зниженням активностідигідропіримідину дегідрогенази.

Препарат абсолютно протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Було відзначено біохімічний вплив різних препаратів на протипухлинну ефективність або токсичність флюороурацилу. Відомі препарати, такі як метотрексат, метронідазол, фолінова кислота, інтерферон альфа, а також алопуринол, можуть впливати на ефективність флюороурацилу.

Для досягнення максимальної ефективності при комбінованому застосуванні флюороурацилу з метотрексатом останній слід застосувати за 24 години до введення флюороурацилу, а не навпаки.

Флюороурацил може сприяти підвищенню кардіотоксичності препаратів антрациклінового ряду. Амінофеназон, фенілбутазон і сульфаніламіди не слід приймати перед або під час лікування флюороурацилом. Алопуринол знижує токсичність та ефективність флюороурацилу. Хлордіазепоксид, дисульфірам, гризеофульвін, ізоніазид можуть підвищувати активність флюороурацилу. Після тривалого лікування флюороурацилом у поєднанні з мітоміцином спостерігається гемолітичний уремічний синдром.

Фолінова кислота

Ефективність і токсичність флюороурацилу можезбільшуватися у разі застосування його з фоліновою кислотою. Побічні ефекти можутьбутибільш вираженимиі можливий сильний пронос. Небезпечнідля життяпроносиспостерігаютьсяпризастосуванніфлюороурацилу в дозі600мг/м²(болюсне введенняодинразна тиждень)разомз фоліновоюкислотою.

Цитотоксичнілікарські засоби

Флюороурацилпосилює дію іншихцитостатиків тапроменевоїтерапії. Укомбінаціїз іншими мієлосупресивними препаратами коригуваннядози не потрібне.

Кардіотоксичністьантрациклінівможе збільшуватись.

Променева терапія

При одночасній абопопереднійпроменевій терапії потрібнезменшення дозифлюороурацилу.

Нуклеозидні аналоги

Фермент дигідропіримідиндегідрогеназа (ДПД) відіграє важливу роль у розпаді флюороурацилу. Аналоги нуклеозидів, такі як бривудин і соривудин, можуть призвести до різкого підвищення у плазмі крові концентрації флюороурацилу або інших фторпіримідинів і тим самим підвищити токсичність. З цієї причини необхідно дотримуватися щонайменше 4-тижневого інтервалу між прийомом флюороурацилу та бривудину, соривудину та їх аналогів. У разі необхідності призначається дослідження активності ферменту ДПД до початку проведення терапії із застосуванням 5-фторпіримідинів.

Клозапін
Слід уникатизастосування флюороурацилувкомбінаціїзклозапіном череззбільшення ризикуагранулоцитозу.

Варфарин
Виражене збільшенняпротромбіновогочасу іміжнародногонормалізаційного індексу(МНІ)були зареєстрованіудекількохпацієнтів, стабілізованихтерапієюварфарином, після початкуприйомуфлюороурацилу.

Циметидин, метронідазол, інтерферон

Циметидин, метронідазол або інтерферон можуть підвищувати концентрацію флюороурацилу в плазмі крові і посилювати токсичні ефекти.

Фенітоїн

При одночасному застосуванні фенітоїну та флюороурацилу повідомлялося про підвищення у плазмі крові рівня фенітоїну, що призводило до появи симптомів інтоксикації фенітоїном.

Левамізол
Упацієнтів, які отримують флюороурацил укомбінації злевамізолом, зазвичай
спостерігається гепатотоксичність(збільшеннярівнялужної фосфатази, трансаміназабобілірубіну).

Тамоксифен
У пацієнтів зракоммолочної залозикомбінована терапіяциклофосфамідом, метотрексатом, флюороурацилом ітамоксифеномзбільшує ризиктромбоемболічних ускладнень.

Живі вакцини

Слід уникати вакцинаціїживою вакциноюпацієнтам, які отримують флюороурацил, через можливість розвитку тяжкихабозагрожуючих життюінфекцій. Слід уникати контактуз людьми, якінещодавноотримали вакцину противірусу поліомієліту.

Вінорелбін у поєднанні з флюороурацилом може спричинити запалення слизових оболонок.

Особливості застосування.

Флюороурацил медак міститьтаку кількість натрію залежно від різних упаковок:

5 мл розчину містить 0, 895 ммоль (або 20, 24 мг) натрію;

10 мл розчину містить 1, 79 ммоль (або 41, 24 мг) натрію;

20 мл розчину містить 3, 58 ммоль (або 82, 30 мг) натрію;

100 мл розчину містить 17, 91 ммоль (або 411, 69 мг) натрію.

Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, якідотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

Лікування флюороурацилом здійснюється під наглядом кваліфікованого лікаря-онколога, який має досвід застосуванняантиметаболітів, в умовах стаціонару.

При адекватному лікуванні флюороурацилом зазвичай розвивається лейкопенія. Мінімальну кількість лейкоцитів зазвичай відзначають у період між 7-м і 14-м днем першого курсу лікування, але іноді мінімум може спостерігатися і через20 днів. Кількість лейкоцитів зазвичай нормалізується до 30-го дня.

Рекомендується щоденно контролювати кількість тромбоцитів і лейкоцитів і припиняти лікування у разі зменшення кількості тромбоцитів до рівня менше 100 000/мм3, а лейкоцитів – менше 3500/мм3. При зменшенні кількості лейкоцитів 2000/мм3, особливо при наявності гранулоцитопенії, рекомендується госпіталізувати пацієнта у лікарняний ізолятор і вжити заходів для запобігання розвитку системних інфекцій.

Лікування також необхідно припиняти при появі перших ознак стоматиту або виразок слизової оболонки ротової порожнини, тяжкої діареї, виразок травного тракту, кровотечі зі шлунково-кишкового тракту, а також при кровотечі і крововиливах будь-якої локалізації.

Різниця між терапевтичними і токсичними дозами невелика. Малоймовірно, що можна досягти терапевтичного ефекту буз деякої токсичної дії, тому необхідно ретельно відбирати пацієнтів для терапії і підбирати дози. У разі тяжкої токсичності лікування слід припинити.

Флюороурацил слід з обережністю призначати хворим з порушеннями функції нирок або печінки, а також з жовтяницею. Повідомлялося про випадки стенокардії, зміни на ЕКГ, рідко – інфаркту міокарда після застосування флюороурацилу. Слід також дотримуватись обережності при лікуванні пацієнтів, у яких під час попередніх курсів терапії виникав біль у грудях, а також пацієнтам із захворюваннями серця в анамнезі.

Фермент дегідропіримідиндегідрогеназа (ДПД) відіграє важливу роль у розпаді флюороурацилу. Були повідомлення про збільшення токсичних ефектів у хворих із дефіцитом ферменту дегідропіримідиндегідрогенази. Томупередпочатком лікування флюороурацилом бажано визначати активність цьогоферменту.

Нуклеозидні аналоги, такі як бривудин і соривудин, можуть спричинити гостре підвищення концентрації флюороурацилу або інших флюоропіримідинів у плазмі крові, що супроводжується токсичними ефектами. З цієї причини інтервал між застосуванням флюороурацилу і бривудину або соривудину, а також їх аналогівмає становити 4 тижні.

У разі застосування бривудину пацієнтам, які лікуються флюороурацилом, необхідно вжити ефективних заходів, щоб зменшити токсичність флюороурацилу. Рекомендується негайна госпіталізація. Всі заходи слід спрямувати на запобігання системним інфекціям та дегідратації.

Пацієнтам нерекомендуєтьсятривале перебування на сонцічерезризикфотосенсибілізації.
Препарат слід застосовуватиз обережністюхворим, які отрималивисокі дози променевої терапії на ділянку таза.

За станом пацієнтів, які приймають фенітоїн одночасно з флюороурацилом, слід встановити регулярне спостереження, оскільки існує можливість підвищення концентрації фенітоїну у плазмі крові.

Комбінаціяфлюороурацилуіфолінової кислоти

Профіль токсичності флюороурацилуможе бути підвищений абозмінений при одночасному застосуванні фолінової кислоти. Найбільшпоширеними проявами єлейкопенія, мукозит, стоматитта/або діарея, якіможуть бути дозолімітуючими. При комбінованому застосуванніфлюороурацилуіфолінової кислотиу разі розвитку токсичності дозуфлюороурацилу слідзменшувати більше, ніж колифлюороурацил застосовується окремо. Токсичний ефект, що спостерігався упацієнтів, які отримували цюкомбінацію, якісноподібний токсичному ефекту, щоспостерігався у пацієнтів, які отримували тільки один флюороурацил.

Шлунково-кишковатоксичністьспостерігається частішеі може бутибільш тяжкоюабо навітьзагрожувати життю(особливостоматитіпронос). У тяжких випадках флюороурациліфолінову кислоту слід відмінитиі розпочати підтримуючу внутрішньовенну терапію. Пацієнти повиннібути проінструктовані про необхідність негайно повідомляти лікарю, якщоспостерігаються стоматит(виразки відлегкого до помірногоступеня) та/абодіарея (водянисті випорожнення).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність
Адекватніі добреконтрольовані дослідженняу вагітних жінок не проводилися; однакповідомлялосяпро вади розвиткуплодаівикидні у жінок, які під час вагітності застосовували флюороурацил. Жінкамрепродуктивного вікуслід рекомендуватиуникативагітностіі застосовуватиефективні методиконтрацепції під час лікування флюороурациломіпротягом 6місяцівпісля закінчення лікування. Якщопрепаратзастосовуєтьсяпід час вагітностіабоякщо пацієнтказавагітніла під часприйомупрепарату, вона повинна бутипроінформованапро потенційну небезпекудляплодаі необхідністьгенетичної консультації.
Годування груддю

Невідомо, чи проникає флюороурацилвгруднемолоко, тому, якщо жінки застосовують флюороурацил, годування груддюмає бути припинено.

Фертильність

Чоловікам, які отримують флюороурацил, рекомендується використовувати надійні засоби контрацепції під час терапії і протягом 6місяцівпісля її припинення. Питаннящодо кріоконсерваціїспермислід вирішитидо початкулікування черезймовірністьнеоборотногобезпліддявнаслідоктерапіїфлюороурацилом.

Здатність впливатина швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження щодо впливуназдатність керувати транспортними засобамита іншими механізмами не проводились. Флюороурацилможе спричинятипобічні ефекти, такіяк нудотаі блювання. Вінможе також чинити несприятливий вплив нанервову систему та зір, що можеперешкоджати керуваннюавтотранспортомабо роботі зтяжким обладнанням.

Спосіб застосування та дози.

Флюороурацил Медак потрібно застосовувати лишепіднаглядом кваліфікованого лікаряз великим досвідом роботив області протипухлинноїхіміотерапії.

Під час лікування стан пацієнта необхідно пильно і часто контролювати. Передлікуванням слід зважити ризик і користьдля кожного окремогопацієнта.

Дорослі

Підбір відповідної дози і схема терапії залежать від стану пацієнта, типу раку, який необхідно лікувати, а також залежно від того, застосовується флюороурацил як монотерапія чи в комбінації з іншими видами терапії.

Кількістьзастосовуванихциклів має визначатилікарзалежно від місцевих лікувальнихпротоколів та настанов, беручи до увагиефективність лікуванняіпереносимість препарату.

Починати лікування необхідно в умовах стаціонару.

Зниження дози рекомендується хворим у таких випадках:

-кахексія;

- тяжка хірургічна операція у попередні 30 днів;

- погіршення функції кісткового мозку;

- наявність порушень функції печінки або нирок.

У дорослих пацієнтів та хворих літнього віку, які отримуютьфлюороурацил, перед введеннямкожної дозинеобхідно контролюватигематологічну(кількістьтромбоцитів, лейкоцитів ігранулоцитів), шлунково-кишкову (стоматит, діарея, шлунково-кишкова кровотеча), атакожневрологічнутоксичністьі у разі потреби, знизитидозуфлюороурацилуабо припинити лікування.

Необхідністькорекціїдози абовідміни лікарськогозасобу залежитьвід появипобічних реакцій. При гематологічнійтоксичності, наприклад зниженнілейкоцитів (≤3500/мм³) та / аботромбоцитів (≤ 100 000/мм³)можливе припинення лікування. Питання про поновленнялікуванняповинен прийматилікар залежновід клінічноїситуації.

Колоректальний рак

Флюороурацил застосовують для лікуванняраку товстоїкишкиі раку прямоїкишкиу рядісхемлікування. Флюороурацилзастосовують, головним чином, разом зфоліновою кислотою. Частовсхемах лікуванняоб`єднуютьфлюороурацил іфолінову кислотуз іншимихіміотерапевтичними препаратами, такимиякіринотекан, оксаліплатинабоз обома разом.

Зазвичай флюороурацил застосовують в діапазоні доз 200- 2600мг/м2поверхні тіла. Дозатакож варіює залежно від способу введення – внутрішньовеннийболюсабобезперервнавнутрішньовеннаінфузія.


Режим дозування залежить також від схемихіміотерапії. Дозуфлюороурацилу можна призначати один разна тиждень, одинразна два тижні або одинразна місяць. Кількістьциклівзалежить відзастосовуваноїсхемилікування, атакож від клінічногорішення, яке ґрунтується наефективності лікуванняіпереносимості.

Ракшлунка та гастроезофагеального з`єднання

Пацієнтам зпотенційновиліковнимракомшлунка рекомендується інтраопераційна хіміотерапіяіз застосуванням такої схеми: епірубіцин, цисплатин, флюороурацил. Рекомендованадозафлюороурацилу за цією схемою становить 200мг/м²поверхнітіла на добуу вигляді безперервноївнутрішньовенноїінфузії протягом3 тижнів. Рекомендується6 циклів, але це залежитьвідефективності лікуванняіпереносимостілікарського засобупацієнтом.

Пацієнтамз невиліковниммісцеворозповсюдженим або метастатичнимракомфлюороурацил зазвичай застосовують укомбінації зцисплатином та зепірубіциномабодоцетакселом чибезепірубіцинуабодоцетакселу.

Рак стравоходу

Флюороурацил зазвичай застосовують укомбінації зцисплатиномабо зцисплатиноміепірубіцином, або зепірубіциноміоксаліплатином. Доза препаратуваріює в діапазоні

200-1000мг/м2поверхнітіла на добу і вводитьсяу вигляді безперервноїінфузії; курс лікування становитьдекілька днів іциклічноповторюєтьсязалежно від схеми лікування.

Для лікуванняраку нижньої частинистравоходурекомендуєтьсяінтраопераційнахіміотерапія за такою схемою: епірубіцин, цисплатин, флюороурацил. Рекомендованадозафлюороурацилу за цією схемоюстановить 200мг/м²поверхнітіла на добуу виглядібезперервноївнутрішньовенноїінфузії протягом3 тижнів, щоповторюєтьсяциклічно.

Рак підшлункової залози

Флюороурацил застосовують, головним чином, у комбінації зфоліновою кислотоюабогемцитабіном. Дозаваріюєв діапазоні200-500мг/м2поверхні тілана добу і вводиться, залежновід схеми лікування, у виглядівнутрішньовенноїболюсноїін`єкціїабо внутрішньовенної інфузії, щоциклічноповторюється.

Рак молочної залози

Флюороурацил частозастосовуютьвхіміотерапіїу комбінації зциклофосфамідоміметотрексатом, абозепірубіцином тациклофосфамідом; або зметотрексатом та лейковоріном. Рекомендованадозастановить 500-600мг/м²поверхні тіла і вводитьсяу вигляді внутрішньовенногоболюсу, за необхідності повторюєтьсякожні3-4 тижні.

Тривалість ад`ювантної терапії первинногоінвазивного раку молочноїзалози становить6 циклів.

Рак головита шиї

Флюороурацил застосовують, головним чином, у комбінації з цисплатиномабокарбоплатином. Дозаваріює в діапазоні600-1200мг/м2поверхнітіла на добу і вводиться у вигляді безперервної внутрішньовенної інфузіїпротягом декількох днів. Циклічноповторюєтьсязалежно відсхеми лікування.

Нирковаабо печінкова недостатність

Препарат з обережністю застосовують хворим з нирковоюабо печінковою недостатністю, при необхідності дозу препарату зменшують.

Пацієнти літнього віку

Корекція дози не потрібна.

Діти

Флюороурацил не рекомендуєтьсязастосовувати дітяму зв`язку з недостатністюданихз безпекита ефективності.

Спосіб застосування

Флюороурацил зазвичай застосовують внутрішньовенно у вигляді болюсноїін`єкції, кількагодинноїінфузіїабобезперервної інфузіїпротягом від декількох днівдо декількох тижнів. Дуже важливосуворо дотримуватисятривалості ін`єкції/інфузії, обраноїсхеми лікування

Пацієнти літнього віку

Корекція дози не потрібна.

Діти.

Немає рекомендацій щодо лікування дітей, тому не слід застосовувати препарат у педіатричній практиці.

Передозування.

Симптоми
Симптоми іознаки передозування флюороурацилу якісно подібні допобічних реакцій, але зазвичайбільшвиражені. Зокрема, можутьвиникнути такі побічніреакції: нудота, блювання, діарея, шлунково-кишкові виразкиі кровотечі, пригнічення функціїкісткового мозку(у тому числітромбоцитопенія, лейкопеніята агранулоцитоз).

Лікування
Лікування полягає у припиненні застосування препарату і проведенні підтримуючих заходів. Специфічний антидот невідомий. Пацієнтам необхідно проводити аналізи крові принаймні протягом 4 тижнів після передозування. У разі появи патологічних змін слід застосовувативідповідну терапію.

Побічні реакції.

Найчастішими побічними ефектами є шлунково-кишкові розлади: діарея, нудота і мікозит. Дуже часто спостерігається також лейкопенія. Нижче описані небажані ефекти.

Оцінка частоти: дуже поширені (³ 1/10), поширені (³ 1/100, < 1/10), непоширені (³ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (³1/10 000, < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10 000), частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).

Інфекції та інвазії: дуже поширені – інфекції; непоширені – сепсис; дуже рідко поширені – псевдомембранозний коліт.

Кров і лімфатична система: дуже поширені – лейкопенія, мієлосупресія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, панцитопенія; рідко поширені – агранулоцитоз.

Імунна система: дуже поширені – імуносупресія; дуже рідко поширені – анафілактичні реакції, анафілактичний шок.

Ендокринні розлади: рідко поширені – збільшення загальної кількості тироксину (Т4), збільшення загальної кількості трийодтироніну (Т3).

Метаболізм та розлади харчування: непоширені – гіперурикемія, дегідратація.

Психічні розлади: рідко поширені – сплутаність свідомості.

Порушення з боку нервової системи: непоширені – ністагм, головний біль, запаморочення, симптомихвороби Паркінсона, пірамідні симптоми, ейфорія, сонливість; рідко поширені –кортикальні розлади, екстрапірамідні розлади, неврит зорового нерва, периферичнанейропатія; дуже рідко поширені – симптоми лейкоенцефалопатії, втому числіатаксія, гострімозочкові порушення, дизартрія, сплутаність свідомості, дезорієнтація, міастенія, афазія, судомиабо комау пацієнтів, які отримують високідозифлюороурацилу, та у пацієнтів здефіцитом

ферменту дигідропіримідиндегідрогеназ

и.

Поодинокі випадки інфаркту головного мозку при комбінованій хіміотерапії з мітоміцином С або цисплатином.

Органи зору: поширені– кон`юнктивіт; непоширені – посилена сльозотеча, дакріостеноз, зниження гостроти зору, порушення руху очного яблука, фотофобія, диплопія, блефарит, кератит, ектропіон.

Серцеві розлади: дуже поширені – зміни на ЕКГ; поширені – біль у грудях, подібний до болю при стенокардії;

непоширені –аритмія, інфаркт міокарда, міокардит, серцева недостатність; рідко поширені – інфаркт міокарда, дилатаційна кардіоміопатія, гостра серцева слабість;

дуже рідко поширені – зупинка серця, раптова серцева смерть.

Кардіотоксичніпобічні реакції восновному з`являються під часабо протягом декількохгодин після першогоциклу лікування. Існує підвищенийризиккардіотоксичностіу пацієнтівз ішемічною хворобоюсерця абокардіоміопатією в анамнезі.

Судинні розлади: непоширені – артеріальна гіпотензія; рідко поширені –мозкова ішемія, шлуночкова ішемія, периферична ішемія, ішемія міокарда, кишкова ішемія, синдром Рейно, васкуліт, тромбофлебіт/veintracking, тромбоемболія.

Органи дихання: непоширені – носова кровотеча, диспное, бронхоспазм.

Шлунково-кишкові розлади: дуже поширені –шлунково-кишковіпобічні ефектидуже поширені іможуть бутинебезпечними для життя: запалення слизовоїоболонки, стоматит, езофагіт, фарингіт, гастроентерит, ентерит, коліт, проктит, водяниста діарея, нудота, блювання, анорексія; непоширені – виразка шлунка, шлунково-кишкова кровотеча.

Порушення з боку печінки: непоширені – печінковоклітинні порушення; дуже рідко поширені – некроз печінки (випадкиз летальним кінцем), склероз жовчних шляхів, холецистит.

Шкіра та підшкірні тканини: дуже поширені – алопеція. Синдром долонно-підошовної еритродизестезії спостерігався при тривалій і безперервній інфузії високими дозами препарату. Синдром розпочинався з дизестезії долонь і підошов, що переходило в біль і болючість. Паралельно розвивавсянабряк іеритемарукініг.

Непоширені – дерматит, екзантема, кропив`янка, зміни стану шкіри (сухість шкіри, тріщини, еритема, сверблячий макуло-папульозний висип, гіперпігментація, гіпопігментація), смугаста гіперпігментація або депігментація поблизу вен, зміна нігтьових пластинок (знебарвлення, гіперпігментація, дистрофія, ламкість нігтів або запалення, оніхолізис), фоточутливість, місцева запальна реакція. Рідко поширені – шкірний червоний вовчак.

З боку кістково-м`язової системи. Непоширені – некроз носових кісток.

З боку нирок і сечовивідної системи. Непоширені – ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи. Непоширені – порушення сперматогенезу і овуляції.

Інші: розширення вен.

Лабораторні показники. Дуже рідко поширені – відзначалися поодинокі випадки збільшення протромбінового часу при комбінованому застосуванні флюороурацилу і варфарину.

Загальні порушення та реакції у місці введення препарату: дуже поширені – повільне загоювання ран, пропасниця, загальна слабкість, втомлюваність, астенія.

Звіти про небажані лікарські реакції.

Звіти про небажані лікарські реакції після реєстрації лікарського засобу дуже важливі. Вони дають змогу продовжувати моніторинг балансу користь/ризик лікарського засобу. Уразі виникнення будь-яких лікарських реакцій слід повідомити працівників охорони здоров`я.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Не заморожувати.

Несумісність.

Несумісний з фоліновою кислотою, кальцію фолінатом, карбоплатином, цисплатином, цитарабіном, діазепамом, доксорубіцином, дроперидолом, філграстимом, галію нітратом, метотрексатом, метоклопрамідом, морфієм, ондансетроном, з продуктами для парентерального харчування, вінорельбіном, іншими антрациклінами.

Приготовані розчини є лужними, тому не рекомендується змішувати їх з кислими препарати.

За відсутністю дослідженьсумісностіцей лікарський засібне слід змішувати
з іншими лікарськими засобами.

Особливі застережні заходиприутилізації.

рН розчинуфлюороурацилу становить 8, 9. Препарат маємаксимальну стабільність при рН 8, 6-9, 4.
Флюороурацилє подразником, тому слід уникати контактузішкірою і слизовими оболонками.

Упаковка.

По 5 мл, 10 мл, 20 мл, 100 мл препарату у флаконі. По 1 флакону поміщають в картонну коробку.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрепарате мбХ.

Місцезнаходження.

Театерштрассе, 6, 22880 Ведель, Німеччина.