Форма випуску та дозування

tab_v_pliv_obol

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 5 мг + 1 мг

Упаковка

Блістер №28x1

Варіанти дозування

Дозування

5 мг + 1 мг

Варіанти дозування

5 мг + 1 мг

Форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Еквівалентність

-

Аналоги

Характеристика

  • Заявник: Абботт Хелскеа Продактс Б.В, Нідерланди
  • Наказ МОЗ: №406 від 13.07.2011
  • Реєстраційне посвідчення: UA/4837/01/01
  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 18-05-2021
  • Синонімічне найменування: Comb drug
  • Склад: 1 таблетка містить естрадіолу 1 мг, дидрогестерону 5 мг
  • Терміни зберігання: 3р.
  • Торгівельне найменування: ФЕМОСТОН® КОНТІ
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Фармакотерапевтична група: Препарати для лікування захворювань сечостатевої системи та статеві гормони. Прогестагени в комбінації з естрогенами. Дидрогестерон та естроген.

Упаковка

Блістер №28x1

Інструкція

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ФЕМОСТОН®КОНТІ

(FEMOSTON® CONTI)

Склад:

діючі речовини: 1 таблетка містить естрадіолу 1 мг, дидрогестерону 5 мг;

допоміжні речовини:лактози моногідрат, гіпромелоза, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, плівкове покриття - Опадрі OY-8734 оранжевий (поліетиленгліколь 400, гіпромелоза, заліза оксид жовтий (Е-172), заліза оксид червоний (Е-172), титану діоксид (Е-171)).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Препарати які застосовують при патології статевої сфери. Комбіновані препарати, які містять гестагени і естрогени. Код АТС G03F A14.

Клінічні характеристики.

Показання.

Замісна гормональна терапія для усунення симптомів, зумовлених дефіцитом естрогенів у жінок у постменопаузальний період.

Профілактика остеопорозу у жінок у постменопаузальний період при високому ризику переломів у разі непереносимості або наявності протипоказань для застосування інших лікарських препаратів для профілактики остеопорозу.

Протипоказання.

– Діагностований у минулому або підозрюваний рак молочних залоз;

– діагностовані у минулому або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини 

 (наприклад, рак ендометрія);

– встановлені або підозрювані новоутворення, зумовлені застосуванням прогестагену;

– вагінальні кровотечі нез’ясованого генезу;

– нелікована гіперплазія ендометрія;

– наявна венозна тромбоемболія (тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневих 

 артерій) або ідіопатична венозна тромбоемболія в минулому;

– активні або недавні тромбоемболічні захворювання артерій (наприклад, стенокардія, 

 інфаркт міокарда);

– гострі захворювання печінки, а також наявність захворювань печінки в минулому,

 якщо показники функції печінки не нормалізувалися;

– відома гіперчутливість до активних речовин або до будь-якого з неактивних 

 компонентів препарату;

– порфірія.

Спосіб застосування та дози.

Приймати 1 таблетку 1 раз на добу щодня без перерв.

Для початку і продовження лікування постменопаузальних симптомів необхідно призначати мінімальні ефективні дози протягом мінімального періоду часу.

Профілактика остеопорозу

При замісній гормональній терапії з метою профілактики остеопорозу у постменопаузальний період, необхідно враховувати очікувані ефекти на кісткову масу, які є дозозалежними, а також індивідуальну переносимість лікування.

Фемостон® конті можна приймати незалежно від прийому їжі.

Пацієнтам, які здійснюють перехід з іншого безперервного послідовного або циклічного лікування, слід завершити цикл лікування, після чого можуть отримувати Фемостон® конті без перерви у лікуванні. Пацієнти, які переходять від отримання безперервної комбінованої терапії, можуть розпочати лікування у будь-який час у випадку виникнення аменореї, у іншому випадку можуть розпочати лікування у перший день появи кровотечі.

Як правило, Фемостон® конті слід застосовувати лише жінкам, у яких постменопаузальний період триває більше 12 місяців. При переході від призначення послідовного лікування менопаузальний стан може бути невідомим, а у деяких жінок все ще можуть продукуватися ендогенні естрогени. Це може призвести до непередбачуваного характеру кровотечі. 

Якщо прийом таблетки пропущено, то її слід приймати протягом 12 годин від встановленого часу прийому; інакше слід відмовитися від прийому таблетки у цей день, а прийняти таблетку наступного дня. Пропуск прийому таблеток (у випадку, якщо пацієнтка забула) може збільшити ймовірність настання кровотечі.

Побічні реакції.

Є повідомлення про такі побічні ефекти терапії Фемостоном® конті:

часті (1-10 %):

 головний біль, мігрень, нудота, біль у животі, метеоризм, судоми в нижніх кінцівках, 

 біль у молочних залозах, проривні кровотечі, кровомазання, біль у ділянці таза, 

 астенія, зменшення або збільшення ваги;

нечасті (<1 %):

 вагінальний кандидоз, збільшення розмірів фіброміоми матки, депресія, зміни лібідо, 

 нервовість, запаморочення, венозна тромбоемболія, захворювання жовчного міхура,

 алергічні шкірні реакції, висипання, кропив’янка, свербіж, біль у спині, зміни ерозій

 шийки матки і кількості шийкового секрету, дисменорея, периферичні набряки;

рідкі (<0,1 %):

 непереносимість контактних лінз, збільшення кривизни рогівки, порушення функції 

 печінки, що іноді можуть супроводжуватися астенією, нездужанням, жовтяницею і

 болем у животі, збільшення молочних залоз, синдром, подібний до синдрому

 передменструального напруження;

дуже рідкі (<0,01 %):

 гемолітична анемія, хорея, інфаркт міокарда, інсульт, блювання, хлоазма і меланоз 

 шкіри, які можуть залишатися після відміни препарату, поліморфна еритема, 

 вузликова еритема, судинна пурпура, ангіоневротичний набряк, погіршення перебігу

 порфірії, реакції гіперчутливості.

Рак молочної залози

Відповідно до результатів великої кількості епідеміологічних досліджень і одного рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження (Women Health Initiative - WHI), загальний ризик виникнення раку молочної залози зростає зі збільшенням тривалості замісної гормональної терапії (ЗГТ) у жінок, які отримують дане лікування, або в яких ЗГТ проводилося у недавньому минулому.

Для ЗГТ тільки естрогеном результати оцінки відносного ризику (ВР) при повторному аналізі даних 51 епідеміологічного дослідження (в яких ЗГТ тільки естрогеном проводилася більш ніж у 80 % всіх випадків ЗГТ) і епідеміологічного дослідження MWS (Million Women Study) є схожими і складають 1,35 (95 % довірчий інтервал – ДІ: 1,21 – 1,49) і 1,30 (95 % довірчий інтервал – ДІ: 1,21 – 1,40) відповідно.

Відносно комбінованої ЗГТ (естроген плюс прогестаген) у кількох епідеміологічних дослідженнях були отримані дані про більш високий загальний ризик виникнення раку молочної залози, ніж при монотерапії естрогенами.

У дослідженні MWS було продемонстровано, що порівняно з особами, які ніколи не отримували ЗГТ, застосування комбінованої (прогестаген плюс естроген) ЗГТ різних типів було пов'язано з більш високим ризиком раку молочної залози.

У дослідженні WHI у всіх пацієнтів ризик дорівнював 1,24 (95 % ДІ: 1,01-1,54) після

5,6 років застосування комбінованої (прогестаген плюс эстроген) ЗГТ (кон’юговані конячі естрогени – ККЕ і метилпрогестерону ацетат – МПА) порівняно із плацебо.

Абсолютні ризики, розраховані у дослідженнях MWS і WHI, представлені нижче:

На підставі даних про середню захворюваність раком молочної залози у розвинених країнах у дослідженні MWS було встановлено наступне:

·очікується, що рак молочної залози буде діагностований приблизно в 32 з кожних 1000 жінок віком від 50 до 64, які не отримують ЗГТ;

·на 1000 жінок, які недавно отримували або отримують ЗГТ зараз, кількість додаткових? випадків протягом відповідного періоду буде становити

для тих, які отримують замісну терапію тільки естрогеном

– від 0 до 3 (найкраща оцінка = 1,5) при застосуванні протягом 5 років;

– від 3 до 7 (найкраща оцінка = 5) при застосуванні протягом 10 років;

 для тих, які отримують комбіновану (естроген плюс прогестаген) ЗГТ

– від 5 до 7 (найкраща оцінка = 6) при застосуванні протягом 5 років;

– від 18 до 20 (найкраща оцінка = 19) при застосуванні протягом 10 років.

У дослідженні WHI було встановлено, що після 5,6 року спостереження за жінками віком від 50 до 79 років при комбінованій естроген-прогестагеновій ЗГТ (ККЕ і МПА) додатково будуть діагностовані 8 випадків інвазивного раку молочної залози на

10 000 жінок-років. 

Згідно зі статистичними даними дослідження, було встановлено що:

·на 1000 жінок у групі плацебо приблизно 16 випадків інвазивного раку молочної залози були б діагностовані через 5 років; 

·на 1000 жінок, які отримували комбіновану ЗГТ «естроген + прогестаген» (ККЕ і МПА), число додаткових випадків складе від 0 до 9 (найкраща оцінка = 4) при застосуванні протягом 5 років.

Число додаткових випадків раку молочної залози у жінок, які застосовують ЗГТ, є досить подібним до такого в жінок, які почали ЗГТ, незалежно від їх віку на початку використання (від 45 до 65 років).

Венозна тромбоемболія

Тромбоз глибоких вен нижньої кінцівки або таза і емболія судин легенів частіше зустрічається серед жінок, які отримують ЗГТ, ніж серед тих, хто її не отримує.

Інші побічні реакції, про які повідомлялося у зв'язку з естроген/прогестагеновою терапією:

Новоутворення: естрогензалежні новоутворення як доброякісні, так і злоякісні,

 наприклад, рак ендометрія, рак яєчників.

Збільшення розміру новоутворень, зумовлених прогестагеном (наприклад, менінгіома);

Розлади з боку судин: артеріальна тромбоемболія;

Розлади з боку нервової системи: можлива деменція, загострення епілепсії.

Розлади з боку імунної системи: системний червоний вовчак;

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нетримання сечі.

Рак ендометрія

У жінок з інтактною маткою ризик гіперплазії і раку ендометрія зростає зі збільшенням тривалості монотерапії естрогенами. За даними епідеміологічних досліджень, найкраща оцінка ризику свідчить, що у жінок, які не приймають ЗГТ, очікується, що рак ендометрія буде діагностований приблизно у 5 з кожних 1000 віком між 50 і 65 роками. Залежно від тривалості лікування і дози естрогену, підвищення ризику раку ендометрія серед тих, хто приймає тільки естроген, є в 2-12 разів більшим порівняно з тими, хто його не приймає. Додання прогестагену до монотерапії естрогеном значно зменшує даний підвищений ризик.

Передозування.

Не було повідомлень про випадки передозування Фемостоном® конті.

Як естрадіол, так і дидрогестерон є речовинами з низькою токсичністю. Теоретично при передозуванні можуть виникати такі симптоми як нудота, блювання, сонливість і запаморочення. Малоймовірно, що при передозуванні буде потрібно будь–яке специфічне симптоматичне лікування. Це також відноситься до випадків передозування у дітей.

Застосування у період вагітності та годування груддю.

Фемостон® конті не застосовують у період вагітності. При настанні вагітності під час лікування Фемостоном® конті прийом препарату слід негайно припинити.

Фемостон® конті не показаний для застосування у період годування груддю.

Діти.

У зв’язку з недостатністю даних з безпеки та ефективності застосування Фемостону® конті дітям , препарат не рекомендується для даної категорії пацієнтів.

Особливості застосування.

Для лікування симптомів, пов'язаних з постменопаузою, ЗГТ слід розпочинати тільки при наявності таких симптомів, які несприятливо впливають на якість життя. У всіх випадках необхідно проводити ретельний аналіз ризику і користі як мінімум щорічно, і ЗГТ доцільно продовжувати, тільки якщо користь перевищує ризик.

Медичне обстеження/спостереження

Перед початком або поновленням замісної гормональної терапії необхідно з'ясувати повний особистий і сімейний анамнез.

Фізикальне обстеження (включаючи обстеження органів таза і молочних залоз) необхідно робити, виходячи з даних анамнезу, наявності протипоказань із урахуванням застережень при застосуванні даного препарату. Під час лікування рекомендується проведення регулярних обстежень, частота і обсяг яких визначається індивідуально. Жінок слід поінформувати, про які зміни у молочних залозах необхідно повідомити лікареві або медичній сестрі (див. «Рак молочної залози»). Обстеження, у тому числі з мамографією, необхідно робити відповідно до існуючої практики, модифікованої залежно від індивідуальних потреб.

Захворювання, при яких необхідно спостерігати за станом пацієнток

При наявності кожного із зазначених нижче захворювань у даний момент, у минулому і/або їх погіршенні під час вагітності або попередньої гормональної терапії пацієнткам слід перебувати під ретельним спостереженням. Необхідно мати на увазі, що ці захворювання можуть рецидивувати або їх перебіг погіршуватися під час лікування Фемостоном® конті.

До них відносяться:

§фіброміома матки або ендометріоз;

§тромбоемболічні захворювання у минулому або наявність факторів ризику тромбоемболій (див. нижче);

§наявність факторів ризику виникнення естрогензалежних пухлин, наприклад, перший ступінь спадкової схильності до раку молочної залози;

§артеріальна гіпертензія;

§захворювання печінки (наприклад, аденома печінки);

§цукровий діабет із судинними ускладненнями або без них;

§жовчокам'яна хвороба;

§мігрень або (сильний) головний біль;

§системний червоний вовчак;

§гіперплазія ендометрія в анамнезі (див. нижче);

§епілепсія;

§бронхіальна астма;

§отосклероз.

Причини для негайного припинення терапії:

Терапію необхідно припинити у випадку виявлення протипоказання, а також у наступних ситуаціях:

§поява жовтяниці або порушення функції печінки;

§значне підвищення артеріального тиску;

§поява вперше головного болю на зразок мігрені;

§вагітність.

Гіперплазія ендометрія

При лікуванні одними естрогенами протягом тривалого часу збільшується ризик гіперплазії і раку ендометрія. Додання до лікування прогестагену протягом принаймні 12 днів циклу в жінок зі збереженою маткою значно знижує цей ризик.

Кровотечі

Іноді протягом перших місяців лікування можуть виникати проривні маткові кровотечі або кровомазання. Якщо такі виникають при лікуванні через деякий час або тривають після його відміни, необхідно з'ясувати їх причину, що може включати біопсію ендометрія для виключення злоякісних новоутворень ендометрія.

Рак молочної залози

У результаті рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження «Ініціативи заради здоров’я жінок» (Women’s Health Initiative study – WHI) та епідеміологічних досліджень, у тому числі Дослідження мільйону жінок (Million Women Study – MWS), надійшли повідомлення про підвищений ризик виникнення раку молочної залози у жінок, які застосовують естрогени, комбіновану терапію естрогенами та прогестогеном або тиболон у якості ГЗТ протягом кількох років (див. Розділ 4.8). 

Для всіх лікарських засобів у складі ГЗТ підвищений ризик стає очевидним протягом кількох років застосування та підвищується з тривалістю лікування, але повертається до початкових значень протягом декількох років (щонайбільше 5) після припинення лікування.

У дослідженні MWS відносний ризик раку молочної залози при застосуванні кон’югованих кінських естрогенів (ККЕ) або естрадіолу (Е2) збільшувався при додаванні прогестогену, як послідовному, так і безперервному, незалежно від типу прогестогену. Не виявлено доказів відмінності ризику при різних способах застосування. 

У дослідженні WHI безперервне призначення комбінації кон’югованого кінського естрогену та медроксипрогестерону ацетату (ККЕ + МПА) асоціювалося з виникненням раку молочної залози, дещо більшого за розміром, а також з більш частішими метастазами регіональних лімфатичних вузлів порівняно з плацебо. 

ГЗТ, особливо комбінована терапія естрогенами та прогестогеном, підвищує щільність мамографічних зображень, що може негативно вплинути на радіологічне виявлення раку молочної залози.

Венозна тромбоемболія

ЗГТ пов'язана з більш високим відносним ризиком розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), тобто тромбозу глибоких вен або емболії легеневих судин. Виникнення такого стану найбільш імовірне протягом першого року проведення ЗГТ, ніж пізніше.

Загальновизнаними факторами ризику розвитку ВТЕ є наявність подібних порушень у минулому у пацієнтки або членів її родини, тяжка форма ожиріння (індекс маси тіла > 30 кг/м2) і системний червоний вовчак (СЧВ). Єдиної думки щодо ролі варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ не існує.

У пацієнток з ВТЕ в анамнезі або тих, які мають стани, що супроводжуються підвищенням зсідання крові, ризик ВТЕ підвищений. ЗГТ може збільшити даний ризик. При наявності тромбоемболій в анамнезі пацієнтки або вираженому сімейному анамнезі, а також при рецидивуючих спонтанних абортах необхідно провести обстеження з метою виключення схильності до тромбоутворення. До завершення ретельної оцінки факторів тромбофілії або початку антикоагулянтної терапії застосування ЗГТ у таких хворих має вважатися протипоказаним. У жінок, які вже приймають антикоагулянти, необхідний ретельний аналіз співвідношення ризику-користі застосування ЗГТ.

Ризик ВТЕ може тимчасово збільшуватися при тривалій іммобілізації, значній травмі або об’ємному хірургічному втручанні. Як зазвичай у післяопераційному періоді, необхідно приділяти серйозну увагу профілактичним заходам для попередження ВТЕ після операцій. Якщо планується тривала іммобілізація після хірургічного втручання, а саме після операцій на органах черевної порожнини або ортопедичних операцій на нижніх кінцівках, необхідно розглянути питання про можливість тимчасового припинення ЗГТ за 4 – 6 тижнів до операції. Лікування не можна розпочинати знову до повного відновлення рухової активності жінки.

Якщо венозна тромбоемболія розвивається після початку терапії, препарат треба відмінити. Пацієнток слід попередити про необхідність негайно звернутися до лікаря при появі потенційних симптомів тромбоемболії (наприклад, болісної набряклості ноги, раптового болю у грудній клітці, задишки).

Хвороба коронарних артерій серця

У рандомізованих контрольованих дослідженнях не було отримано ніяких доказів позитивного впливу на серцево-судинну систему безперервної комбінованої терапії кон’югованими естрогенами і МПА. У двох великих клінічних дослідженнях WHI і HERS (Heart and Estrogen/progestin Replacement Study) був продемонстрований можливий підвищений ризик серцево-судинних захворювань протягом першого року лікування і відсутність позитивного ефекту в цілому. Для інших препаратів, які використовують для ЗГТ, є тільки обмежені дані рандомізованих контрольованих досліджень, у яких вивчалися ефекти на серцево-судинну захворюваність або смертність. Тому невідомо, чи поширюються ці результати також на інші препарати ЗГТ.

Інсульт

У великому рандомізованому клінічному дослідженні (WHI–дослідження) як вторинний результат було виявлено збільшення ризику виникнення ішемічного інсульту у здорових жінок під час застосування безперервної комбінованої терапії кон’югованими естрогенами і МПА. Для жінок, які не отримують ЗГТ, встановлено, що частота випадків інсульту, які відбудуться за 5-річний період, складе приблизно

3 на 1000 жінок віком 50-59 років і 11 на 1000 жінок віком 60-69 років. Підраховано, що для жінок, які приймають кон’юговані естрогени і МПА протягом 5 років, кількість додаткових випадків буде в інтервалі від 0 до 3 (найкраща оцінка = 1) на 1000 пацієнток віком 50-59 років і від 1 до 9 (найкраща оцінка = 4) на 1000 пацієнток віком 60-69 років. Невідомо, чи відноситься підвищений ризик виникнення інсульту також до інших препаратів для ЗГТ.

Рак яєчників

Тривале (щонайменше, 5-10 років) застосування препаратів для ЗГТ, які містять тільки естрогені, у жінок з видаленою маткою було пов'язано зі збільшеним ризиком виникнення рака яєчників у кількох епідеміологічних дослідженнях. Неясно, чи буде відрізнятися ризик при тривалому застосуванні комбінованої ЗГТ і тільки препаратів, які містять естрогени.

Інші стани

Естрогени можуть спричиняти затримку рідини, і тому необхідно уважно слідкувати за станом пацієнтів, які мають порушення функції серця або нирок. За станом пацієнток з кінцевою стадією ниркової недостатності необхідно ретельно спостерігати, тому що очікується, що рівень циркулюючих активних інгредієнтів Фемостону® конті буде в них підвищений.

Жінки з існуючою раніше гіпертригліцеридемією мають бути під ретельним спостереженням під час проведення замісної терапії естрогенами або гормональної замісної терапії, тому що в таких жінок при лікуванні естрогенами спостерігалися поодинокі випадки значного збільшення рівня тригліцеридів у плазмі крові, що призводило до панкреатиту.

Естрогени збільшують рівень тироксинзв’язуючого глобуліну (ТЗГ), приводячи до збільшення концентрації циркулюючих загальних гормонів щитовидної залози, яку визначають за рівнем пов'язаного з білком йоду, тироксину (при аналізі з використанням колонок або радіоімунному аналізі) або трийодтироніну (за допомогою радіоімунного аналізу). Захоплення трийодтироніну зменшене, що вказує на підвищений рівень ТЗГ. Концентрації вільних трийодтироніну і тироксину не змінюються. Рівні інших зв’язуючих білків у сироватці – кортикостероїдзв’язуючого глобуліну та глобуліну, що зв'язує статеві гормони, можуть підвищуватися, що призводить до збільшення концентрації циркулюючих кортикостероїдів і статевих гормонів відповідно. Концентрації вільних або біологічно активних гормонів не змінюються. Можуть зростати концентрації інших білків плазми (ангіотензиногена/субстрату реніну, альфа-I-антитрипсину, церулоплазміну).

Немає ніяких переконливих доказів поліпшення когнітивної функції. У дослідженні WHI були отримані деякі дані про підвищений ризик розвитку деменції в жінок, які отримували безперервну комбіновану терапію ККЕ і МПА після 65 років. Залишається невідомим, чи стосується це також більш молодих жінок у постменопаузальному періоді або інших препаратів ЗГТ.

Пацієнткам з рідкими спадковими захворюваннями – непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або синдром малабсорбції глюкози-галактози – не можна приймати даний препарат.

Фемостон® конті не відноситься до засобів контрацепції.

Досвід лікування жінок старше 65 років обмежений.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Фемостон® конті не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автомобілем або роботу з машинами і механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.

Дослідження лікарських взаємодій не проводилися.

Ефективність естрогенів та прогестогенів може порушуватися:

– Метаболізм естрогенів та прогестогенів може посилюватися при одночасному застосуванні речовин з відомою здатністю індукувати ферменти, що беруть участь у метаболізмі лікарського засобу, особливо ферментів 2В6, 3А4, 3А5, 3А7 системи цитохрому Р450. До таких речовин відносяться протисудомні засоби (наприклад, фенобарбітал, карбамазепін, фенітоїн), антимікробні засоби (наприклад рифампіцин, рифабутин) і противірусні засоби (наприклад, невирапін, ефавіренц).

– Незважаючи на те, що ритонавір і нелвінавір відомі як потужні інгібітори CYP450, 3А4, А5, А7, при одночасному застосуванні зі стероїдними гормонами, вони, навпаки, активують зазначені ферменти.

– Рослинні препарати, компонентом яких є звіробій перфорований (Hypericum perforatum), можуть посилювати метаболізм естрогенів і прогестагенів завдяки впливу на CYP450, 3А4.

– Клінічно доведено, що підвищений метаболізм естрогенів та прогестогенів може привести до ослаблення їх ефекту і зміни профілю маткових кровотеч.

Естрогени можуть перешкоджати метаболізму інших лікарських засобів:

естрогени можуть пригнічувати ферменти CYP450, що беруть участь у метаболізмі лікарського засобу, шляхом конкурентної інгібіції. Це в особливості слід мати на увазі стосовно лікарських засобів з вузьким терапевтичним індексом, таких як:

– такролімус та циклоспорин А (CYP450 3A4, 3A3);

– фентаніл (CYP450 3A4);

– теофілін (CYP450 1A2).

У клінічній практиці це може призвести до збільшення плазмових рівнів таких речовин до токсичних рівнів. Таким чином, може знадобитися ретельний моніторинг лікарського засобу протягом тривалого періоду, а також зменшення дози такролімусу, фентанілу, циклоспорину А та теофіліну.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Естрадіол

Активний компонент естрадіол хімічно та біологічно подібний до ендогенного естрадіолу людини. Естрадіол – це найбільш важливий естроген, що має найвищу активність серед оваріальних гормонів. Ендогенні естрогени беруть участь у здійсненні певних функцій матки і придатків, включно з проліферацією ендометрія і циклічними змінами у шийці матки і піхві. Відомо, що естрогени відіграють важливу роль у метаболізмі кісткової тканини і жирів. Крім того, естрогени впливають на автономну нервову систему і можуть викликати непрямий позитивний психотропний ефект.

Дидрогестерон

Дидрогестерон – це активний при пероральному прийомі прогестаген, дія якого порівняна з дією прогестерону, що вводиться парентерально. У контексті замісної гормональної терапії дидрогестерон сприяє повній секреторній трансформації стимульованого естрогенами ендометрія матки і таким чином забезпечує захист проти зумовленого естрогенами ризику гіперплазії та/або карциноми ендометрія, не викликаючи андрогенних побічних ефектів.

У зв'язку з тим, що естрогени стимулюють ріст ендометрія, монотерапія естрогенами підвищує ризик гіперплазії і раку ендометрія. Додання до терапії прогестагена значно знижує індукований естрогенами ризик гіперплазії ендометрія в жінок зі збереженою маткою.

Дані клінічних досліджень

Зменшення симптомів дефіциту естрогенів і поліпшення профілю кровотеч

Зменшення виразності симптомів менопаузи досягалося протягом перших кількох тижнів лікування. Регулярні менструальноподібні реакції (середня тривалість 5 днів) при застосуванні препарату Фемостон®, який містить 2 мг естрадіолу і 10 мг дидрогестерону, спостерігалися приблизно у 90 % жінок. Менструація зазвичай починалася в день прийому останньої таблетки прогестагенової фази. Проривні маткові кровотечі і/або кровомазання реєструвалися приблизно в 10 % жінок. Протягом першого року терапії аменорея (відсутність кровотечі або кровомазання) відзначалася у 5-15 % жінок на цикл.

Регулярні менструальноподібні реакції при застосуванні препарату Фемостон®, який містить 1 мг естрадіолу і 10 мг дидрогестерону, відзначалися у 75-80 % жінок. День початку менструації, її тривалість, а також число жінок з періодичними менструальноподібними реакціями були такими ж, як і при застосуванні препарату Фемостон®, який містить 2 мг естрадіолу і 10 мг дидрогестерону, але жінок з відсутністю менструацій було більше (10-25 % на 1 цикл).

Профілактика остеопорозу

Недостатність естрогенів у менопаузі пов'язана з підвищеним обміном кісткової тканини і зменшенням кісткової маси. Вплив естрогенів на мінеральну щільність кісткової тканини є дозозалежним. Захисний ефект естрогенів діє тільки під час їх застосування. Після припинення замісної гормональної терапії (ЗГТ) швидкість зменшення кісткової маси є такою ж, як і у жінок, які не одержували зазначену терапію.

Дані дослідження WHI (Women Health Initiative) і мета-аналізу досліджень свідчать про те, що поточна ЗГТ переважно у здорових жінок у вигляді монотерапії або в комбінації із прогестагеном знижує ризик переломів стегна, хребців і інших видів переломів, що виникають унаслідок остеопорозу. ЗГТ також може запобігати переломам у жінок з низькою щільністю кісткової тканини і/або діагностованим остеопорозом, але дані про це обмежені.

Після 2 років лікування препаратом Фемостон®, який містить 2 мг естрадіолу і 10 мг дидрогестерону, мінеральна щільність кісткової тканини (МЩКТ) у поперековому відділі хребта збільшилася на6,7 % ± 3,9 % (середнє значення ± стандартне відхилення). Під час лікування МЩКТ у поперековому відділі хребта зросла або залишилася незмінною у 94,4 % жінок. У жінок, які приймали препарат Фемостон®, який містить 1 мг естрадіолу і 10 мг дидрогестерону, МЩКТ у поперековому відділі хребта збільшилася на 5,2 % + 3,8 %. МЩКТ у поперековому відділі хребта зросла або залишилася незмінною під час лікування у 93,0 % жінок.

Фемостон® також впливав на МЩКТ стегнової кістки. Після 2 років терапії 1 мг естрадіолу МЩКТ у шийці стегнової кістки збільшилася на 2,7 %, на 3,5 % у зоні вертлюга і на 2,7 % у трикутнику Уарда. Після двох років лікування естрадіолом у дозі 2 мг дані показники дорівнювали 2,6 % ; 4,6 % і 4,1 % відповідно. МЩКТ в трьох зонах стегнової кістки зросла або залишилася незмінною після терапії естрадіолом в дозі 1 і 2 мг у 67-78 % і 71-88 % жінок відповідно.

Фармакокінетика.

Естрадіол

Після перорального прийому мікронізованого естрадіолу відбувається його швидке і повне всмоктування зі шлунково-кишкового тракту, після чого він інтенсивно метаболізується. Головними некон'югованими і кон'югованими метаболітами є естрон і естрону сульфат, які також мають естрогенну активність як безпосередньо, так і після їх перетворення в естрадіол. Естрону сульфат може піддаватися кишково-печінковому метаболізму. Естрон і естрадіол виводяться з сечею переважно у вигляді глюкуронідних сполук. Естрогени екскретуються в материнське молоко.

Дидрогестерон 

У середньому 63 % міченого дидрогестерону після перорального прийому екскретується з сечею, період виведення становить 72 години. Дидрогестерон повністю метаболізується, основний метаболіт – 20-альфа-дигідродидрогестерон (ДГД). Цей метаболіт виявляється в сечі головним чином у вигляді глюкуроніду. Усі метаболіти зберігають структуру 4,6-дієн-З-он конфігурації без 17-альфа-гідроксилювання, що і пояснює відсутність естрогенної і андрогенної дії. У разі перорального прийому дидрогестерону концентрація ДГД у плазмі вища, ніж дидрогестерону. Співвідношення AUC і Сmax ДГД до дидрогестерону складають 40 і 25 відповідно.

Дидрогестерон швидко абсорбується. Значення Тmax для дидрогестерону і ДГД варіюють у межах 0,5-2,5 години. Період напіввиведення дидрогестерону і ДГД становить 5-7 і 14-17 годин відповідно.

На відміну від прогестерону дидрогестерон не виділяється з сечею у вигляді прегнандіолу. Завдяки цьому залишається можливість визначити синтез ендогенного прогестерону за екскрецією прегнандіолу.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості.

Кругла, двоопукла, вкрита плівковою оболонкою, оранжево-рожевого кольору таблетка з маркуванням у вигляді букви S і Ñ під нею з одного боку і 379 – з іншого боку.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 28 таблеток у блістері, по 1 або 3 блістери в коробці.

Категорія відпуску. За рецептом

Виробник. Абботт Біолоджікалз Б.В., Нідерланди.

Місцезнаходження. Веєрвег 12, 8121 АА Ольст, Нідерланди.