ЕФОКС ЛОНГ капсули 50 мг

N/A

info

Rp

Діюча речовина
АТХ-код

Дата останнього оновлення: 25.05.2020

Форма випуску та дозування

kaps_prol_d

Капсули пролонгованої дії, 50 мг

Упаковка

Блістер №10x3

Варіанти дозування

Дозування

50 мг

Варіанти дозування

50 мг

Форма

Капсули пролонгованої дії

Еквівалентність

N/A

info

Аналоги

Відповідних аналогів не знайдено

Характеристика

  • Заявник: ЮСБ Фарма ГмбХ, Німеччина
  • Наказ МОЗ: №406 від 13.07.2011
  • Реєстраційне посвідчення: UA/4653/01/01
  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 04-10-2021
  • Склад: 1 капсула пролонгованої дії містить ізосорбіду мононітрату 50 мг
  • Терміни зберігання: 5 років
  • Торгівельне найменування: ЕФОКС® ЛОНГ
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Фармакотерапевтична група: Вазодилататори, що застосовуються у кардіології.

Упаковка

Блістер №10x3

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЕФОКС ®ЛОНГ
(EFOX
® LONG)

Склад:

діюча речовина: isosorbide mononitrate, isosorbid 5-nitrate;

1 капсула пролонгованої дії містить ізосорбіду мононітрату 50 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; цукор сферичний, тальк, етилцелюлоза, макрогол 20000, гідроксипропілцелюлоза.

тверда желатинова капсула: титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172), желатин.

Лікарська форма. Капсули пролонгованої дії.

Фармакотерапевтична група. Вазодилататори, що застосовуються в кардіології.

Код АТС С01D A14.

Клінічні характеристики.

Показання.

-Профілактика нападів та довготривале лікування стенокардії;

-лікування хронічної серцевої недостатності в комбінації із серцевими глікозидами, діуретиками, інгібіторами АПФ.

Протипоказання.

-Гіперчутливість до ізосорбіду мононітрату, інших нітратних сполук або до будь-якої допоміжної речовини;

-гостра недостатність кровообігу (шок, судинний колапс);

-кардіогенний шок (якщо відповідними заходами не підтримується достатній рівень кінцевого діастолічного тиску);

-гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;

-констриктивний перикардит;

-тампонада серця;

-тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт.ст.);

-тяжка анемія;

-тяжка гіповолемія;

Під час терапії нітратами не можна застосовувати інгібітори фосфодіестерази (силденафіл, тадалафіл, варденафіл).

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначають дорослим по 1 капсулі (50 мг ізосорбіду мононітрату) один раз на добу (вранці). Приймають після вживання їжі, не розжовуючи та запиваючи невеликою кількістю води. Максимальна добова доза - 50 мг. Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна. Тривалість лікування визначається лікарем і залежить від перебігу захворювання.

Побічні реакції.

Небажані ефекти можна визначити як дуже часті (понад 10 %), часті (від 1 % до 10 %), нечасті (від 0,1% до 1 %), поодинокі (від 0,01 % до 0,1 %) та рідкісні (менше 0,01 %).

При застосуванні препарату можуть спостерігатися нижченаведені небажані явища.

Неврологічні розлади: дуже часті – головний біль; часті – легке запаморочення у вертикальному положенні, запаморочення, сонливість.

Кардіальні розлади: часті – рефлекторна тахікардія; поодинокі – посилення симптомів стенокардії (парадоксальна реакція).

Судинні розлади: часті – ортостатична гіпотензія при вставанні; поодинокі – колаптоїдні стани, іноді з брадикардією і синкопе.

Шлунково-кишкові розлади: нечасті – нудота, блювання; рідкісні – печія.

Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасті – алергічні реакції шкіри (наприклад, висипання), гіперемія шкіри обличчя; поодинокі – ексфоліативний дерматит.

Загальні розлади і розлади у місці введення: часті – відчуття слабкості.

Є повідомлення про тяжкі гіпотензивні реакції, що супроводжувалися нудотою, блюванням, відчуттям неспокою, блідістю та підвищеним потовиділенням при застосуванні органічних нітратів. Застосування препарату може спричинити тимчасову гіпоксемію через відносний перерозподіл кровотоку в альвеолярні зони з гіповентиляцією. У хворих на ішемічну хворобу серця це може призвести до тимчасової гіпоксії міокарда.

При тривалому застосуванні препарату можливий розвиток толерантності (зниження ефективності), а також перехресної толерантності з іншими препаратами групи нітратів (зниження ефекту у випадку попередньої терапії іншим нітропрепаратом).

Передозування.

Симптоми передозування: різке зниження систолічного артеріального тиску до <90 мм рт. ст., блідість, посилене потовиділення, слабкий пульс, тахікардія, запаморочення (у тому числі ортостатичні реакції при зміні положення тіла), головний біль, слабкість, нудота, блювання, діарея.

Є повідомлення про випадки метгемоглобінемії у пацієнтів після прийому інших органічних нітратів. Під час біотрансформації ізосорбіду мононітрату вивільнюються нітритні іони, що можуть індукувати метгемоглобінемію та ціаноз, що інколи супроводжуються тахіпное, відчуттям тривоги, втратою свідомості та зупинкою серця. Не можна виключити можливості цієї побічної реакції при передозуванні ізосорбіду мононітрату. Надмірні дози можуть спричинити підвищення внутрішньочерепного тиску, що іноді призводить до церебральних симптомів.

Загальні заходи для усунення наслідків передозування:

припинити надходження препарату;

- у випадку артеріальної гіпотензії, спричиненої нітратами, покласти пацієнта на горизонтальну поверхню з опущеною головою при низькому узголів'ї; забезпечити надходження кисню; провести спеціальну протишокову терапію (пацієнт повинен перебувати у відділенні інтенсивної терапії).

Спеціальні заходи:

-дії, направлені на підвищення артеріального тиску, якщо він надто низький;

-додаткове застосування норадреналіну або інших судинозвужувальних засобів; застосування адреналіну в такій ситуації не рекомендується (шкідливий ефект переважає над позитивним);

-у випадку ознак зупинки дихання або кровообігу негайно вживають реанімаційних заходів.

Лікування метгемоглобінемії: відновлювальна терапія з вітаміном С, метиленовим синім або толуїдиновим синім; застосування кисню (у разі потреби), штучна вентиляція легень, гемодіаліз (за потреби), введення плазмозамінників.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Адекватні і контрольовані дослідження у вагітних відсутні. Тому у період вагітності препарат слід застосовувати лише за наявності життєвих показань, якщо користь від застосування переважає потенційний ризик, та при постійному спостереженні лікаря.

Невідомо, чи виділяється ізосорбіду мононітрат у грудне молоко. Оскільки багато препаратів виділяються у грудне молоко, не рекомендовано призначати препарат жінкам, які годують груддю.

Діти. Не застосовують.

Особливості застосування.  Препарат не призначений для лікування гострих нападів стенокардії оскільки терапевтичний ефект настає недостатньо швидко. Його слід застосовувати з особливою обережністю та під наглядом лікаря у таких випадках:

-при зниженому тиску наповнення лівого шлуночка, наприклад при гострому інфаркті міокарда (посилення ризику подальшого зниження артеріального тиску і виникнення тахікардії, що можуть посилити ішемію);

-при лівошлуночковій недостатності;

-при аортальному та/або мітральному стенозі;

-при захворюваннях, що супроводжуються підвищенням внутрішньочерепного тиску, у тому числі при геморагічному інсульті, черепно-мозкових травмах;

-при ортостатичній дисфункції (зниження систолічного тиску на 10-25 мм рт.ст. нижче від 90 мм рт.ст., що виникає при зміні положення тіла);

-при зниженні артеріального тиску нижче 90 мм рт.ст.;

-при анемії;

-при закритокутовій глаукомі;

-при печінковій/нирковій недостатності;

-при хірургічних втручаннях.

При тривалому застосуванні препарату можливий розвиток толерантності (зниження ефективності), а також перехресної толерантності з іншими препаратами групи нітратів (зниження ефекту у випадку попередньої терапії іншим нітропрепаратом).

Для запобігання розвитку толерантності (зниженню або втраті терапевтичного ефекту), у тому числі перехресної толерантності, слід уникати тривалого застосування великих доз: після 3-6 тижнів регулярного приймання препарату рекомендується зробити перерву на 3 - 5 днів, замінюючи на цей час препарат іншими антиангінальними засобами. Пацієнти, які знаходяться на підтримуючій терапії препаратом, повинні бути поінформовані, що їм забороняється приймання препаратів, котрі містять інгібітори фосфодіестерази (наприклад силденафіл, тадалафіл та варденафіл). Терапію препаратом не можна припиняти задля приймання препаратів, які містять інгібітори фосфодіестерази (наприклад силденафіл, тадалафіл та варденафіл) через ризик виникнення нападу стенокардії.

Внаслідок того, що препарат містить лактозу, його не можна призначати пацієнтам з такими рідкісними генетичними захворюваннями, як непереносимість галактози, спадковий лактазодефіцит Лаппа, глюкозо-галактозна мальабсорбція.

Оскільки препарат містить цукрозу, його не можна призначати пацієнтам з такими рідкісними генетичними захворюваннями, як непереносимість фруктози, порушення всмоктування глюкози і галактози (глюкозо-галактозна мальабсорбції), цукрозо-ізомальтазна недостатність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Препарат може впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботу з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Можливе посилення гіпотензивного ефекту при одночасному прийманні препарату з іншими судинорозширювальними засобами, бета-блокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, антипсихотичними засобами (нейролептиками), трициклічними антидепресантами, новокаїнамідом, ацетилхоліном, гістаміном, норадреналіном, наркотичними аналгетиками, гепарином, а також з алкоголем. Одночасне застосування препарату з дигідроерготаміном може призвести до підвищення концентрації дигідроерготаміну в крові і, таким чином, посилити його антигіпертензивну дію. При одночасному прийманні з інгібіторами фосфодіестерази (наприклад із силденафілом), які застосовуються для лікування еректильних дисфункцій, дія препарату посилюється, що може призвести до серцево-судинних ускладнень, загрозливих для життя. Таким чином, пацієнтам, які одержують лікування препаратом, протипоказане приймання інгібіторів фосфодіестерази (наприклад, силденафіл, тадалафіл та варденафіл).

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Подібно до всіх органічних нітратів, ізосорбіду мононітрат діє як донатор оксиду азоту (NO). NO спричиняє розслаблення гладких м'язів судин шляхом стимуляції гуанілатциклази і подальшого збільшення концентрації внутрішньоклітинного циклічного гуанілатмонофосфату (цГМФ). Таким чином стимулюється цГМФ-залежна протеїнкіназа, внаслідок чого змінюється фосфорилювання різних протеїнів у клітинах гладких м'язів судин. У свою чергу, це приводить до дефосфорилювання легких ланцюжків міозину і зниження скоротливості міокарда.

Ізосорбіду мононітрат (ІСМН) спричиняє розслаблення гладких м'язів судин, що зумовлює вазодилатацію. Розширення вен сприяє депонуванню крові і зменшує об’єм венозної крові, що повертається до серця; таким чином знижується шлуночковий кінцевий діастолічний тиск і об'єм (переднавантаження). Дія на артерії, а при високих дозах – на артеріоли приводить до зниження системного судинного опору (післянавантаження). Це, в свою чергу, поліпшує функцію серця. Вплив як на переднавантаження, так і на післянавантаження приводить до зменшення споживання кисню серцевим м’язом.

Крім того, ІСМН здійснює перерозподіл кровотоку до субендокардіальних відділів серця в умовах атеросклеротичного ураження. Такий ефект, можливо, пояснюється селективною дилатацією великих коронарних судин. Дилатація колатеральних артерій, спричинена нітратами, може поліпшувати перфузію міокарда при стенозі судин. Крім того, нітрати протидіють появі та усувають коронарні спазми. У пацієнтів із серцевою недостатністю, що супроводжується застійними явищами, нітрати поліпшують гемодинаміку у спокої та при навантаженні. Цей позитивний ефект розвивається внаслідок низки механізмів, включаючи зменшення клапанної регургітації (завдяки зменшенню дилатації камери лівого шлуночка) і зниження споживання міокардом кисню. Крім впливу на серцево-судинну систему, ІСМН спричиняє розслаблення мускулатури бронхів, а також м'язів шлунково-кишкового, жовчного та сечового трактів.

Фармакокінетика.

ІСМН після перорального прийому швидко і повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. ІСМН не піддається метаболізму першого проходження в печінці і має високу системну біодоступність (відносна біодоступність препарату дорівнює 80-90 %). Терапевтична концентрація досягається через 15-20 хв після прийому препарату. Завдяки спеціальній технології виготовлення пелет, що містять ІСМН, вивільнення у препараті здійснюється у два етапи: 30 % дози вивільняються одразу, а 70 % – повільно, забезпечуючи плато концентрації ІСМН у плазмі (Сmах)протягом 5 годин після прийому. Період напіввиведення становить 4-5 годин ІСМН метаболізується в печінці з утворенням NO (активний метаболіт) та ізосорбіду (неактивний) денітруванням, може взаємодіяти з глюкуроновою кислотою. 2 % ізосорбіду та ІСМН у незміненому вигляді виводяться нирками.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: кришечка капсули - коричнева, непрозора;

корпус капсули – рожевий, непрозорий; вміст капсули – гранули білого або майже білого кольору.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання. Зберігати у сухому місці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, № 30 (10х3) у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Заявник/відповідальний за випуск серії.

ЮСБ Фарма ГмбХ/UCB Pharma GmbH.

Місцезнаходження.

Альфред-Нобель-Штрассе 10, 40789 Монхайм, Німеччина/

Alfred-Nobel-Strasse 10, 40789 Monheim, Germany.

Виробник.

ШВАРЦ ФАРМА Продуктіонс-ГмбХ/ SCHWARZ PHARMA Produktions-GmbH

Місцезнаходження.

Галілейштрассе 6, 08056, Цвікау, Німеччина/ Galileistrasse 6, 08056, Zwickau, Germany