ДОПОЛО концентрат 2 мг/мл

Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд

Rp

Форма випуску та дозування

Концентрат, 2 мг/мл

Концентрат, 2 мг/мл

Упаковка

Флакон 10 мл №1x1
Флакон 25 мл №1x1

Флакон 10 мл №1x1

Аналоги

Rp

ДОКСОЛІК 2 мг/мл

Фармстандарт-Біолік(UA)

Концентрат

Rp

ДОКСОРУБІЦИН "ЕБЕВЕ" 2 мг/мл

ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг. КГ(AT)

Концентрат

Rp

ДОКСОРУБІЦИН АККОРД 2 мг/мл

Аккорд Хелскеа Лтд.(GB)

Концентрат

Rp

ДОКСОРУБІЦИН-ВІСТА 2 мг/мл

Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед(GB)

Концентрат

Класифікація

Класифікація еквівалентності

N/A

info

Діюча речовина

ДОКСОРУБІЦИН

Форма товару

Концентрат для приготування розчину для інфузій

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/17269/01/01

Дата останнього оновлення: 19.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 21.03.2024
  • Склад: 1 мл концентрату містить доксорубіцину гідрохлориду пегільованого ліпосомального в перерахуванні на доксорубіцину гідрохлорид - 2 мг
  • Торгівельне найменування: ДОПОЛО
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Зберігати у холодильнику при температурі від 2 °C до 8 °C. Не заморожувати.
  • Фармакотерапевтична група: Антинеопластичні та імуномодулюючі засоби. Антрацикліни та споріднені сполуки. Доксорубіцин.

Упаковка

Флакон 10 мл №1x1

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДОПОЛО

(DOPOLO)

Склад:

діюча речовина:

doxorubicin;

1 мл концентрату міститьдоксорубіцинугідрохлоридупегільованоголіпосомального в перерахуванні надоксорубіцинугідрохлорид- 2 мг;

допоміжні речовини: холестерин, повністюгідрогенізований соєвийфосфатидилхолін (ГСФХ), N-(карбоніл-метоксиполіетиленгліколь2000)-1, 2-дістеароїл-sn-гліцеро-3-фосфоетаноламіну натрієва сіль (МПЕГ 2000-ДСФЕ), амонію сульфат, гістидин, сахароза, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Концентрат для розчину дляінфузій, ліпосомальний.

Основні фізико-хімічні властивості: напівпрозораліпосомальна дисперсія червоного кольору.

Фармакотерапевтична група.

Антинеопластичні таімуномодулюючізасоби. Антрацикліни та споріднені сполуки. Доксорубіцин. Код АТХ L01D B01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Доксорубіцинугідрохлорид цитотоксичнийантрацикліновий антибіотик одержаний зіStreptomycespeucetiusvar. caesius. Точний механізм протипухлинної дії невідомий. Загалом вважається, що більшість цитотоксичних ефектів зумовлені пригніченням синтезу ДНК, РНК та білків. Це, вірогідно, є результатомінтеркаляціїантрацикліну між сусідніми парами основ подвійної спіралі ДНК, що перешкоджає її розгортанню для подальшої реплікації.

Дослідження структури клітин показали швидке проникнення лікарського засобу у клітини і зв’язуванняперинуклеарного хроматину, швидке пригнічення мітотичної активності і синтезу нуклеїнових кислот і індукцію мутагенезу і хромосомних аберацій.

Фармакокінетика.

Дополо являє собоюпегільовануліпосомальну формудоксорубіцинугідрохлориду, що довго циркулює у кровотоку. Пегільованіліпосоми містять зв’язані з поверхнею сегменти гідрофільного полімеруметотоксиполіетиленгліколю(МПЕГ). Ці лінійні МПЕГ-групи виступають над поверхнеюліпосоми, утворюючи захисну оболонку, що зменшує можливість взаємодії між ліпідною двошаровою мембраною та компонентами плазми крові. Це дозволяєліпосомамдоксорубіцину тривалий час циркулювати у кровотоку. Прямі вимірюванняліпосомальногодоксорубіцину показують, що принаймні 90 % лікарського засобу залишаєтьсяінкапсульованим уліпосомах укровотоці. Пегільованіліпосоми досить малі (середній діаметр приблизно 100 нм) для інтактного проходження (екстравазації) крізь ушкоджені кровоносні судини, що живлять пухлину. Ознаки проникненняпегільованихліпосом із кровоносних судин у пухлини і їх накопичення у тканинах пухлин були помічені у мишей з карциномою товстої кишки C-26 та у трансгенних мишей з ураженнями, подібними до саркомиКапоші. Пегільованіліпосоми мають такожмалопроникну ліпідну матрицю та внутрішню систему водного буфера, які разом утримуютьдоксорубіцинугідрохлоридінкапсульованим протягом часу під час перебуванняліпосоми у циркуляції (кровотоку).

Фармакокінетикадоксорубіцину у плазмі крові людини значно відрізняється від описаної у літературі фармакокінетики стандартних лікарських засобівдоксорубіцинугідрохлориду. У низьких дозах (10 мг/м2 – 20 мг/м2)доксорубіциндемонстрував лінійну фармакокінетику; в інтервалі доз від 10 мг/м2до 60 мг/м2 – нелінійну. Стандартнийдоксорубіцинугідрохлорид значним чином розподіляється у тканинах (об’єм розподілу: 700-1100 л/м2) і швидко виводиться (24-73 л/год/м2). На відміну від нього, фармакокінетичний профільдоксорубіцину вказує, що лікарський засіб знаходиться переважно в об’ємі судинної рідини, і його кліренс із плазми крові залежитьвідліпосомного носія. Доксорубіцинстаєбіодоступним після транссудаціїліпосом та їх потрапляння у тканини.

При еквівалентних дозах концентрація у плазмі крові та величина площі під кривою (AUC) для лікарського засобу, представленого переважнопегільованимліпосомальнимдоксорубіцинугідрохлоридом (який становить від 90 % до 95 % виміряногодоксорубіцину), значно вищі за показники, одержані для стандартногодоксорубіцинугідрохлориду.

Метаболізм

Доксорубіцинол, основний метаболітдоксорубіцину, визначали у плазмі у концентраціях

0, 8-26, 2нг/мл у пацієнтів, які отримували 10 або 20 мг/м2 лікарського засобу.

Виведення

Плазматичний кліренс загальногодоксорубіцину після застосуваннядоксорубіцинугідрохлоридуліпосомальногостановив 0, 041 л/год/м2 при дозі 20 мг/м2. Після введеннядоксорубіцинугідрохлориду, плазматичний кліренсдоксорубіцину становив 24 -35 л/год/м2.

Дополо не слід застосовувативзаємозамінноз іншими лікарськими засобамидоксорубіцинугідрохлориду.

Клінічні характеристики.

Показання.

– Якмонотерапія у пацієнтів із метастатичним раком молочної залози у разі існування підвищеного ризику з боку серцево-судинної системи, асоційованого зі звичайною формоюдоксорубіцину.

– Для лікування прогресуючого раку яєчників у жінок, коли хіміотерапія першої лінії на основі сполук платини виявилася неефективною.

– Для лікування множинної мієломи у комбінації збортезомібомпацієнтам, які раніше не отримували лікуваннябортезомібомі одержали щонайменше одну попередню терапію, перенесли трансплантацію кісткового мозку або яким трансплантація не показана.

– Для лікування СНІД-асоційованої саркомиКапоші пацієнтам після невдалої попередньої системної хіміотерапії чи непереносимості такої терапії, пацієнтам з низьким рівнем CD4 (< 200 CD4 лімфоцитів/мм3) і поширеними формами хвороби з ураженнями слизових оболонок та шкіри або внутрішніх органів.

Дополо можна застосовувати як засіб першої лінії системної хіміотерапії або як засіб терапії другої лінії хіміотерапії у пацієнтів, хворих на СНІД-асоційовану саркомуКапоші, у яких хвороба прогресувала під час проведення терапії, або у пацієнтів, для яких неприйнятна попередня комбінована системна хіміотерапія, що включала принаймні два з таких агентів: алкалоїд барвінку, блеоміцин та стандартнийдоксорубіцин(або іншийантрациклін).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини, арахісу або сої, або до будь-якої з допоміжних речовин.

Препарат не слід застосовувати для лікування СНІД-асоційованої саркомиКапоші, яка може ефективно лікуватися за допомогою місцевої терапії або системного застосуванняальфа-інтерферону.

Не слід застосовувати пацієнткам у період годування груддю.

Особливі заходи безпеки.

Враховуючи відмінностіфармакокінетичногопрофілю та схем застосування, Дополо не слід застосовувативзаємозамінно з іншими лікарськими засобамидоксорубіцинугідрохлориду.

Допускається лише одноразовий відбір лікарського засобу з флакона.

При маніпуляціях з лікарським5 засобом необхідно дотримуватися правил роботи з цитотоксичними речовинами.

Враховуючи токсичність лікарського засобу, рекомендуються такі запобіжні заходи:

• Персонал необхідно ознайомити з правилами роботи з лікарським засобом.

• Вагітним медичним працівникам забороняється працювати злікарським засобом.

• При маніпуляціях з лікарським засобом необхідно користуватися захисним одягом (одноразовими рукавичками, масками, окулярами, халатами, шапочками).

• Невикористані залишки лікарського засобу і всі інструменти та матеріали, які використовували при приготуванні розчинів дляінфузій і введенні лікарського засобу, включаючи рукавички, необхідно знищувати згідно з затвердженою процедурою утилізації відходів цитотоксичних речовин (усе обладнання, застосоване для введення лікарського засобу або очищення, у тому числі рукавички, слід складати у мішки для відходів високого рівня ризику, та знищувати шляхом спалення при високій температурі (700 °С).

У разі випадкового потрапляння розчину на шкіру або в очі уражене місце слід негайно промити великою кількістю води, водою з милом або розчином натрію бікарбонату і звернутися за медичною допомогою.

Визначивши необхідну дозудоксорубіцину (виходячи з рекомендованої дози і площі поверхні тіла пацієнта), відібрати відповідний об’єм лікарського засобу у стерильний шприц. Потрібно суворо дотримуватися вимог асептики, оскільки лікарський засіб не містить жодних консервантів і бактеріостатичних речовин. Перед введенням відповідну дозудоксорубіцину розбавляти 5 % (50 мг/мл) розчином глюкози дляінфузій. Якщо доза < 90 мг, лікарський засіб розбавляти у 250 мл, у випадку дози ≥90 мг – у 500 мл розчину. Лікарський засіб вводити протягом 60 або 90 хвилин, як докладніше розглянуто у розділі «Спосіб застосування та дози».

Використання будь-якого іншого розчинника, крім 5 % (50 мг/мл) розчину глюкози дляінфузій, або наявність у розчині будь-яких бактеріостатичних засобів, таких якбензиловий спирт, може призвести до утворення осадудоксорубіцину.

Рекомендується з’єднуватиінфузійну систему для введення лікарського засобу через боковий порт із 5 % розчином глюкози (50 мл/мг) для внутрішньовенноїінфузії. Лікарський засіб можна вводити у периферичнувену. Не можна використовуватиінфузійні системи із вбудованими фільтрами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Досліджень взаємодіїДополоз іншими лікарськими засобами не проводились.

Існують дані, що при дослідженнях другої фазилікарський засібзастосовували у комбінації з традиційними засобами хіміотерапії пацієнткам з гінекологічними злоякісними новоутвореннями. Слід дотримуватися обережності при супутньому застосуванні лікарських засобів, здатних взаємодіяти зі стандартнимдоксорубіциномгідрохлоридом. Дополо може посилюватитоксичну дію інших протиракових засобів. У пацієнтівіз солідними пухлинами (в тому числі раком яєчників), якимсупутньозастосовувалициклофосфамід аботаксани, нових адитивних токсичних реакцій помічено не було. У хворих на СНІД при застосуванні стандартногодоксорубіцинугідрохлориду були зареєстровані випадки загострення геморагічного циститу, спричиненогоциклофосфамідомта посиленнягепатотоксичної дії

6-меркаптопурину. При одночасному застосуванні інших цитотоксичних засобів, особливомієлотоксичних, необхідно дотримуватися обережності.

Особливості застосування.

Для ведення випадків небажаних реакцій, таких як долонно-підошовнаеритродизестезія(ДПЕ), стоматит або гематологічна токсичність, можна зменшити дозу лікарського засобу або відкласти його введення. Рекомендації щодо модифікації доз лікарського засобу у випадку розвитку таких побічних реакцій наведено у розділі «Спосіб застосування та дози».

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Фармакокінетикаліпосомальногодоксорубіцинугідрохлориду у пацієнтів з порушеннями функції печінки вивчена недостатньо. Виведеннядоксорубіцину із організму відбувається здебільшого за участю печінки. Слід зменшувати дозуліпосомальногодоксорубіцинугідрохлориду при рівні білірубіну в сироватці крові 1, 2 мг/дл або вище.

До отримання подальшого досвіду пацієнтам з порушеннями функції печінки дозу лікарського засобу слід зменшувати, виходячи з досвіду застосування засобу у клінічних дослідженнях лікування раку молочної залози та раку яєчників, таким чином на початку терапії, якщо рівень білірубіну становить 1, 2-3, 0 мг/дл, першу дозу зменшують на 25 %. Якщо рівень білірубіну

> 3, 0 мг/дл, першу дозу зменшувати на 50 %. Якщо пацієнт переніс першу дозу без підвищення сироваткового рівня білірубіну або печінкових ферментів, у 2-му циклі дозу можна підвищити до наступного рівня, тобто, якщо першу дозу знижували на 25 %, у 2-му циклі застосовувати повнудозу; якщо дозу знижували на 50 %, у 2-му циклі її слід підвищувати до 75 % від повної дози. У випадкупереносимості дозу у подальших циклах можна підвищити до повної дози. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно оцінити функцію печінки за допомогою традиційних клініко-лабораторних тестів, таких як визначення рівня АЛТ/АСТ, лужної фосфатази та білірубіну.

Пацієнти з порушеннями функції нирок

Оскількидоксорубіцинметаболізується в основному печінкою і виводиться із жовчю, потреби у корекції дози немає. Дані популяційної фармакокінетики (в інтервалі досліджених значень кліренсу креатиніну: 30-156 мл/хв) показують, що стан функції нирок не впливає на кліренсдоксорубіцинугідрохлориду. Дані щодо фармакокінетики лікарського засобу у пацієнтів із кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв відсутні.

Пацієнти зі СНІД-асоційованою саркомоюКапоші таспленектомією

Через відсутність досвіду застосуванняДополо пацієнтам, яким була зробленаспленектомія, таким пацієнтам застосовувати лікарський засіб не рекомендується.

Дополо не слід застосовувати для лікування СНІД-асоційованої саркомиКапоші, яку можна ефективно лікувати за допомогою місцевої терапії або системного застосування альфа-інтерферону.

Пацієнти літнього віку

Результати популяційного аналізу показують, що вік в інтервалі досліджених значень

(21-75 років) не чинить значного впливу на фармакокінетику лікарського засобу.

Кардіотоксичність

Усім пацієнтам, яким застосовуютьДополо, рекомендується регулярний і частий моніторинг серцевої функції шляхом ЕКГ. Транзиторнізміни ЕКГ, такі як сплощення зубця Т, депресія сегменту S-T та доброякісна аритмія не є обов’язковими показаннями для припинення терапії лікарським засобом. Однак зниження вольтажу комплексу QRS вважається більш показовою ознакоюкардіотоксичності. При виникненні цієї зміни необхідно розглянути питання про проведенняендоміокардіальноїбіопсії як найбільш специфічного тесту наантрацикліновеушкодження міокарда.

До більш специфічних порівняно з ЕКГ методів оцінки та моніторингу функції серця належать вимірювання фракції викиду лівого шлуночка за допомогоюехокардіографіїабо радіонуклідної ангіографії (MUGA). Ці методи необхідно застосовувати регулярно перед початком терапії лікарським засобом та періодично протягом періоду лікування для визначення гострих змін і після завершення лікування, для визначення відстроченоїкардіотоксичності. Оцінка функції лівого шлуночка вважається обов’язковою перед кожним додатковим введенням лікарського засобу, яке перевищує кумулятивну дозу 450 мг/м2антрацикліну протягом життя.

Вищезазначені тести і методи обстеження для моніторингу роботи серця протягом періоду терапіїантрациклінами слід застосовувати у такому порядку: ЕКГ, вимірювання фракції викиду лівого шлуночка, ендоміокардіальнабіопсія. Якщо результати обстеження свідчать про можливе ураження серця, пов’язане із застосуванням лікарського засобу, слід ретельно зважити користь від продовження терапії і ризик ураження міокарда.

Пацієнтам з кардіологічними захворюваннями, що потребують лікування, застосовувати лікарський засіб можна лише у випадку, коли користь від лікування перевищує ризик для пацієнта.

При застосуванні лікарського засобу пацієнтам з порушеннями функції серця необхідно дотримуватися обережності.

Доксорубіцинугідрохлорид може викликати ураження міокарду, включаючи гострулівошлуночковунедостатність. У випадку підозри накардіоміопатію, тобто якщо фракція викиду лівого шлуночка істотно зменшилась порівняно зі значеннями до початку терапії та/або фракція викиду лівого шлуночка нижче прогностично релевантного значення (наприклад,

< 45 %), можна розглянути доцільність проведенняміокардіальної біопсії і необхідно ретельно оцінити користь від продовження терапії порівняно з ризиком розвитку необоротного ураження серця. Ризиккардіоміопатії, викликаноїдоксорубіциномгідрохлоридом, звичайно пропорційний кумулятивному впливу лікарського засобу. Зв’язок між кумулятивною дозою лікарського засобу і ризиком серцевої токсичності не визначено.

Застійна серцева недостатність внаслідоккардіоміопатії може розвинутисянеочікувано, без попередніх змін на ЕКГ, і може також спостерігатися через кілька тижнів після припинення терапії.

Слід дотримуватися обережності у випадку пацієнтів, яким застосовували іншіантрацикліни. При розрахунку загальної дозидоксорубіцинугідрохлориду потрібно обов’язково враховувати будь-яке попереднє (або супутнє) застосуваннякардіотоксичнихсполук, таких як іншіантрацикліни/антрахінони або, наприклад, 5-фторурацил. Кардіотоксичність також може виникати при кумулятивних дозахантрацикліну нижче 450 мг/м2 у пацієнтів з попереднім опроміненням середостіння або у тих, хто одержує супутню терапіюциклофосфамідом.

Профіль кардіологічної безпеки схеми дозування лікарського засобу, рекомендованої у випадку як раку молочної залози, так і раку яєчників (50 мг/м2), подібний до профілю безпеки лікарського засобу при його застосуванні у дозі 20 мг/м2 пацієнтам зі СНІД-асоційованою саркомоюКапоші.

Мієлосупресія

Більшість пацієнтів, які отримують курс лікуванняДополо мають початковумієлосуперсію внаслідок таких факторів як, наприклад, ВІЛ-інфікування або багаторазових курсів супутнього чи попереднього медикаментозного лікування, або пухлин із залученням кісткового мозку. Існують дані, що у пацієнток з раком яєчників, яким лікарський засіб застосовували у дозі

50 мг/м2, мієлосупресія була зазвичай легкого або помірного ступеня тяжкості, оборотного характеру і не супроводжувалася епізодаминейтропенічної інфекції або сепсису. Відомо, що при клінічному дослідженні з порівняннядоксорубіцинугідрохлориду ітопотеканучастота сепсису, пов’язаного із застосуванням лікарського засобу, у групі пацієнтокз раком яєчників, яким застосовувалидоксорубіцинугідрохлорид, була істотно нижчою, ніж у групі застосуванняТопотекану. Невелика частота випадківмієлосупресіїспостерігалася у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози, яким застосовувалидоксорубіцинугідрохлориду клінічному дослідженні терапії першої лінії. На відміну від застосування лікарського засобу пацієнткам з раком яєчників, у осіб зі СНІД-асоційованою саркомоюКапошімієлосупресіявочевидь єдозообмежувальним небажаним ефектом. У зв’язку з можливим пригніченням кісткового мозку під час проведення терапіїлікарським засобом необхідно перевіряти картину крові, щонайменше перед введенням кожної дози лікарського засобу.

Стійка тяжкамієлосупресія може призвести до розвиткусуперінфекції або кровотечі.

У контрольованих клінічних дослідженнях з участю пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомоюКапоші порівняно із застосуваннямблеоміцину/вінкристину частота опортуністичних інфекцій була помітно більшою для терапії лікарським засобом. Пацієнти та лікарі повинні знати про їх високу частоту виникнення та вживати відповідних заходів.

Вторинні злоякісні гематологічні захворювання

Як і при застосуванні іншихантинеопластичних засобів, що пошкоджують ДНК, у пацієнтів, які одержували комбіновану терапію здоксорубіцином, реєструвалися випадки вторинної гострої мієлоїдної лейкемії тамієлодисплазій. Тому всім пацієнтам, яким застосовуютьдоксорубіцин, необхідний контроль гематологічних показників.

Вторинні новоутворення ротової порожнини

Відомі випадки вторинного раку ротової порожнини, які були зареєстровані у пацієнтів після довготривалого (більше 1 року) застосуваннядоксорубіцинугідрохлориду або у тих, хто одержував кумулятивні дози лікарського засобу більше 720 мг/м2. Випадки вторинного раку ротової порожнини діагностували як під час застосуваннядоксорубіцинугідрохлориду, так і протягом періоду до 6 роківпісля введення останньої дози. Пацієнтів слід періодично оглядати на наявність виразок у ротовій порожнині або будь-якого дискомфорту у ротовій порожнині, що може вказувати на вторинний рак ротової порожнини. Змінна фармакокінетика та селективний тканинний розподілліпосомальногодоксорубіцину, які сприяють виникненню підвищеного токсичного впливу на шкіру тамукозиту у порівнянні з вільнимдоксорубіцином, можуть відігравати важливу роль у розвитку вторинних злоякісних новоутворень ротової порожнини при тривалому застосуванні.

Реакції, пов’язані зінфузією

Серйозні, іноді загрозливі для життя реакції, пов’язані зінфузією, що характеризуються одним або більше із таких симптомів: припливи крові до обличчя, лихоманка, астма, гіперемія, кропив’янка, висип, головний біль, біль у грудній клітці, пропасниця, гіпертензія, тахікардія, свербіж, потовиділення, задишка, набряк обличчя, озноб, біль у спині, відчуття стиснення у грудях та горлі, бронхоспазм, апное, ціаноз, гіпотензія, синкопе, які можуть виникати через декілька хвилин після початкуінфузіїлікарського засобу. У дуже рідких випадках також спостерігалися судоми. Для усунення цих симптомів зазвичай достатньо тимчасово припинитиінфузію без застосування додаткової терапії. Необхідно тримати напоготові лікарські засоби для лікування таких симптомів (наприклад, антигістамінні лікарські засоби, кортикостероїди, адреналін тапротисудомні засоби), а також обладнання для проведення реанімаційних заходів та інтенсивної терапії. Для більшості пацієнтів курс лікування може бути відновлений після усунення всіх симптомів без повторного виникнення. Реакції наінфузію рідко виникають після першого циклу лікування. Щоб звести до мінімуму ризикінфузійних реакцій, початкову дозу слід вводити зі швидкістю не більше 1 мг/хв, з наступним підвищенням дози при добрійпереносимості препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). У разі виникнення тяжких або загрозливих для життя реакцій, пов’язаних зінфузією, введення препарату слід припинити.

Цукровий діабет

Слід взяти до уваги, що кожен флаконДополо містить сахарозу і вводиться разом з 5 % (50 мг/мл) розчином глюкози дляінфузій.

Часті небажані реакції, що вимагали корекції дози або припинення застосування лікарського засобу, наведені у розділі «Побічні реакції».

Хворі із спадковою непереносимістю сахарози

Даний лікарський засіб містить у своєму складі сахарозу. Не слід приймати хворим із спадковою непереносимістю сахарози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Відомо, що застосуваннядоксорубіцинугідрохлориду у період вагітності призводить до вроджених вад. Тому даний лікарський засіб протипоказаний у період вагітності.

Жінки репродуктивного віку

Жінкам репродуктивного вікута їх партнерам слід порадити уникати вагітності під час лікування препаратомДополо, а також протягом 6 місяців після припинення терапіїДополо.

Годування груддю

Невідомо, чиДополо проникає у грудне молоко людини. Багато лікарських засобів, у тому числіантрацикліни, проникають у грудне молоко та існує можливість розвитку серйозних побічних реакцій у немовлят. Матерям слід припинити годування груддю до початку терапіїДополо. Спеціалісти у галузі охорони здоров’я рекомендують ВІЛ-інфікованим жінкам за будь-яких обставин не годувати груддю своїх дітей, щоб уникнути передачі ВІЛ.

Безпліддя

Жінки. У жінокрепродуктивного віку лікарський засіб може викликати безпліддя і аменорею. При лікуванні препаратом може мати місце передчасна менопауза. Відновлення менструацій і овуляції залежить від віку жінки.

Чоловіки. Застосування лікарського засобу може викликати ураження сперматозоїдів і тестикулярної тканини, що може призвести до розвитку генетичних аномалій плоду. Даний препарат може спричинюватиолігоспермію, азооспермію і перманентну втрату фертильності. У деяких чоловіків були повідомлення про повернення кількості сперматозоїдів до нормальних рівнів. Це може статися протягом кількох років після завершення лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дополо не впливає або майже не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Існують дані, що застосуваннядоксорубіцинугідрохлориду нечасто (< 5 %) супроводжувалося запамороченням та сонливістю. Пацієнти при розвитку цих симптомів повинні уникати керування автомобілем та користування складною технікою.

Спосіб застосування та дози.

Дополо слід застосовувати лише під наглядом кваліфікованого онколога, який спеціалізується на застосуванні цитотоксичних засобів.

Дополо не можна застосовувати взаємозаміно з іншими лікарськими засобамидоксорубіцинугідрохлориду.

Лікарський засіб вводити у вигляді внутрішньовенноїінфузії.

Лікарський засіб не можна вводитиболюсно або у нерозбавленому вигляді. Рекомендується з’єднуватиінфузійну систему для введенняДополо через боковий порт із 5 % розчином глюкози (50 мл/мг) для внутрішньовеннихінфузій, щоб забезпечити подальше розбавлення лікарського засобу і звести до мінімуму ризик тромбозутаекстравазації. Лікарський засіб можна вводити у периферичну вену. Не можна використовуватиінфузійні системи із вбудованими фільтрами. Лікарський засіб не можна вводитивнутрішньом’язовоабо підшкірно.

Приготування розчину

Приготування розчину має проводитись в асептичних умовах та здотриманням правил роботи з цитотоксичними речовинами (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).

Дози < 90 мг: розчинятиДополо у 250 мл 5 % (50 мг/мл) розчину глюкози дляінфузій.

Дози ≥90 мг: розчинятиДополо у 500 мл 5 % (50 мг/мл) розчину глюкози дляінфузій.

Розведений розчиндоксорубіцинугідрохлоридуліпосомального слід зберігати у холодильнику за температури від 2 °С до 8 °С (36 °F – 46 °F) і використати протягом 24 годин. З мікробіологічної точки зору розчин слід використати одразу.

Перед застосуванням приготований розчин слід візуально перевірити на наявність сторонніх частокабо знебарвлення. Не використовувати лікарський засіб у разі наявності ознак утворення преципітатів або інших часток.

Рак молочної залози/рак яєчників/множинна мієлома.

Для мінімізації ризику розвитку небажаних реакцій відінфузії початкову дозудоксорубіцинугідрохлоридуліпосомальногослід вводити із швидкістю не більше 1 мг/хв. Якщо небажаних реакцій відінфузії не спостерігається, подальшіінфузії лікарського засобу можна вводити протягом 60 хвилин.

Якщо у пацієнта виникла Якщо у пацієнта виникла небажана реакція відінфузії, методику проведенняінфузії слід скоригувати таким чином: 5 % загальної дози вводити повільно протягом перших 15 хвилин. У випадкупереносимості без розвитку реакцій можна продовжувати введення лікарського засобу ще 15 хвилин, збільшивши швидкістьінфузії вдвічі. Якщо введення переноситься, можна продовжуватиінфузію протягом ще 1 години; загальний часінфузії при цьому становитиме 90 хвилин.

Пацієнти зі СНІД-асоційованою саркомоюКапоші.

Дополо розвести у 250 мл 5 % (50 мг/мл) розчином глюкози дляінфузій та вводити внутрішньовенно понад 30 хвилин.

Не слід занадто швидко вводити лікарський засіб черезінфузійнусистему.

Не слід змішуватидоксорубіцинугідрохлоридліпосомальнийразом з іншими лікарськими засобами.

Лікування потенційноїекстравазації

Слід припинити введення лікарського засобу при відчутті печіння, поколювання або інших ознакперивенозної інфільтрації абоекстравазації. Підтверджену або потенційнуекстравазацію слід лікувати таким чином:

• Не виймати голку до вжиття заходів щодо аспіраціїпозасудинноїрідини.

•Не промиватиінфузійну систему.

•Уникати застосування тиску на цю зону.

•На уражену зону слід прикладати лід по 15 хвилин 4 рази на добу протягом 3 днів.

• Якщоекстравазація відбулась у кінцівці, кінцівку слід підняти.

Рак молочної залози/Рак яєчників.

Лікарський засіб вводити внутрішньовенно у дозі 50 мг/м2 1 раз на 4 тижні протягом періоду, поки не спостерігається прогресування хвороби і поки пацієнт переносить лікування.

Множинна мієлома

Дополо вводити у дозі 30 мг/ м² на 4-й день режиму 3-тижневогобортезомібу у вигляді

1-годинноїінфузії, що вводиться одразу післяінфузіїбортезомібу. Режимбортезомібу складається з 1, 3 мг / м² у 1, 4, 8 та 11 дні кожні 3 тижні. Дозу слід повторювати, поки пацієнти задовільно реагують і переносять лікування. У день 4 дозування обох лікарських препаратів може бути відкладено до 48 годин у разі необхідності. Дозибортезомібуповинні бути не менше 72 годин.

СНІД-асоційована саркомаКапоші

Рекомендована дозаДополо становить 20 мг/м2. Лікарський засіб вводити внутрішньовенно

1 раз на 2-3 тижні. Потрібно уникати введення лікарського засобу з інтервалом менше 10 днів, оскільки не можна виключити накопичення лікарського засобу в організмі та підвищення його токсичності. Для досягнення терапевтичної відповіді рекомендується застосовувати лікарський засіб протягом 2-3 місяців. У подальшому лікарський засіб застосовувати у міру необхідності для підтримки терапевтичного ефекту.

Усі пацієнти

Якщо у пацієнта виникають ранні симптоми або ознаки реакції наінфузію, введення лікарського засобуслід негайно припинити, застосувати належні засобипремедикації(антигістамінні лікарські засоби та/або кортикостероїди швидкої дії) і знову розпочатиінфузіюз меншою швидкістю.

Рекомендації щодо модифікації доз лікарського засобу у випадку розвитку побічних реакцій наведено у таблицях нижче.

Ступені токсичності у таблицях вказані за Загальними критеріями токсичності Національного інституту раку (NCI-CTC).

У таблицях корекції дози у випадку ДПЕ (таблиця 1) і стоматиту (таблиця 2) наведені схеми модифікації режиму дозування, які застосовували у клінічних дослідженнях лікування раку яєчників (модифікації рекомендованого 4-тижневого циклу лікування): якщо такі токсичні реакції виникають у пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомоюКапоші, рекомендований
3-тижневий цикл лікування можна модифікувати подібним чином.

У таблиці корекції дози у випадку гематологічної токсичності (таблиця 3) наведена схема, яку використовували для модифікації режиму дозування у клінічних дослідженнях лікування раку молочної залози та раку яєчників.

Рекомендації з модифікації дози

Таблиця 1

Долонно-підошовнаеритродизестезія

Тиждень після попередньої дози лікарського засобу

Ступінь токсичності на момент поточної оцінки

Тиждень 4

Тиждень 5

Тиждень 6

Ступінь 1

(легка еритема, набряк або лущення, що не заважають повсякденній активності)

Продовжуватитерапію, крім випадків, якщо тільки пацієнт не мав попередньої шкірної токсичності ступеня 3 або 4, у такому випадку введення лікарського засобу слід відкласти ще на 1 тиждень

Продовжуватитерапію, крім випадків, якщо тількипацієнт не мав попередньої шкірної токсичності ступеня 3 або 4, у такому випадку введення лікарського засобу слід відкласти ще на 1 тиждень

Зменшити дозу на 25 %; повернутися до 4-тижневого інтервалу

Ступінь 2

(еритема, лущення або набряки, що впливають на повсякденну активність, але не перешкоджають їй; невеликі пухирі або виразки менше 2 см у діаметрі)

Зачекати ще 1 тиждень

Зачекати ще 1 тиждень

Зменшити дозу на 25 %; повернутися до 4-тижневого інтервалу

Ступінь 3

(утворення пухирів, виразок або набряків, що заважають ходити або займатися повсякденною діяльністю; пацієнт не може носити звичайний одяг)

Зачекати ще 1 тиждень

Зачекати ще 1 тиждень

Припинити застосуваннялікарського засобу

Ступінь 4

(дифузний або локальний процес, що призводить до інфекційних ускладнень, постільного режиму або госпіталізації)

Зачекати ще 1 тиждень

Зачекати ще 1 тиждень

Припинити застосуваннялікарського засобу

Таблиця 2

Стоматит

Тиждень після попередньої дози лікарського засобу

Ступінь токсичності на момент поточної оцінки

Тиждень 4

Тиждень 5

Тиждень 6

Ступінь 1

(безболісні виразки, еритема, або легкі болючі відчуття)

Продовжуватитерапію, крім випадків, коли у пацієнта раніше виникав стоматит 3 або 4 ступеня – у такому випадку зачекати ще 1 тиждень

Продовжуватитерапію, крім випадків, коли у пацієнта раніше виникав стоматит 3 або 4 ступеня – у такому випадку зачекати ще 1 тиждень

Зменшити дозу на 25 %; повернутися до 4-тижневого інтервалу або припинити застосування лікарського засобу на підставі оцінки лікаря

Ступінь 2

(болюча еритема, набряк або виразки, але пацієнт може приймати їжу)

Зачекати ще 1 тиждень

Зачекати ще 1 тиждень

Зменшити дозу на 25 %; повернутися до 4-тижневого інтервалу або припинити застосування лікарського засобу на підставі оцінки лікаря

Ступінь 3

(болюча еритема, набряк або виразки, пацієнт не може приймати їжу)

Зачекати ще 1 тиждень

Зачекати ще 1 тиждень

Припинити застосуваннялікарського засобу

Ступінь 4

(потрібнепарентеральнеабоентеральне допоміжне харчування)

Зачекати ще 1 тиждень

Зачекати ще 1 тиждень

Припинити застосуваннялікарського засобу

Таблиця 3

Гематологічна токсичність (вплив на АКН (абсолютна кількістьнейтрофілів)або кількість тромбоцитів) – тактика ведення пацієнтів з раком молочної залози або яєчників

Ступінь

АКН

Тромбоцити

Модифікація режиму застосування

Ступінь 1

1500-1900

75000-150000

Продовжувати лікування без зменшення дози.

Ступінь 2

1000-< 1500

50000-< 75000

Зачекати, поки АКН не становитиме ≥1500, а кількість тромбоцитів ≥75000; продовжити лікування без зменшення дози.

Ступінь 3

500-< 1000

25000-< 50000

Зачекати, поки АКН не становитиме ≥1500, а кількість тромбоцитів ≥75000; продовжити лікування без зменшення дози.

Ступінь 4

< 500

< 25000

Зачекати, поки АКН не становитиме ≥1500, а кількість тромбоцитів ≥75000; зменшити дозу на 25 % або продовжити лікування у повній дозі з підтримкою фактором росту.

Якщо у пацієнта із множинною мієломою на тлі застосування лікарського засобу у комбінації збортезомібом виникає ДПЕ або стоматит, дозу лікарського засобу слід відкоригувати, як викладено у таблицях 1 і 2 вище. У таблиці 4 нижче наведена схема, яку використовували для модифікації режиму дозування у клінічному дослідженні із застосування комбінаціїдоксорубіцинугідрохлориду ібортезомібупацієнтам із множинною мієломою.

Таблиця 4

Корекція доз комбінації лікарського засобу ібортезомібудля пацієнтів із множинною мієломою

Стан пацієнта

Дополо

Бортезоміб

Пропасниця ≥38 °C і АКН < 1000/мм3

Не вводити лікарський засіб у цьому циклі, якщо стан виник до 4-го дня; якщо стан виникає після 4-го дня, зменшити наступну дозу на 25 %.

Зменшити наступну дозу на 25 %.

У будь-який день застосування лікарського засобу після 1-го дня кожного циклу:

Кількість тромбоцитів < 25000/мм3

Гемоглобін < 8 г/дл

АКН < 500/мм3

Не вводити лікарський засіб у цьому циклі, якщо стан виник до 4-го дня; якщо стан виникає після 4-го дня, зменшити наступну дозу на 25 % у подальших циклах, якщо дозабортезомібу знижена через гематологічну токсичність. *

Не вводити лікарський засіб; якщо у циклі не введено 2 або більше доз лікарського засобу, у подальших циклах зменшити дозу на 25 %.

Негематологічна токсичність ступеня 3 або 4, пов’язана із застосуванням лікарського засобу

Не вводити лікарський засіб, поки токсичність не зменшиться до ступеня < 2, всі подальші дози зменшити на 25 %.

Не вводити лікарський засіб, поки токсичність не зменшиться до ступеня < 2, всі подальші дози зменшити на 25 %.

Невропатичний біль або периферична невропатія

Корекція дози не потрібна

Див. коротку характеристику лікарського засобубортезоміб.

* докладніша інформація щодо дозуваннябортезомібу і корекції його доз наведена у короткій характеристиці лікарського засобубортезоміб.

Діти.

Досвід застосуваннялікарського засобудітям обмежений. Дополо протипоказаний для застосовування пацієнтам віком до 18 років.

Передозування.

Симптоми гострого передозування: посилення токсичних реакцій – запалення слизових оболонок, лейкопенія татромбоцитопенія. Лікування гострого передозування у пацієнтів з тяжкоюмієлосупресією має відбуватися у стаціонарі і передбачає застосування антибіотиків, переливання тромбоцитів і гранулоцитів, а також симптоматичне лікуваннямукозиту.

Побічні реакції.

Частота виникнення побічних реакцій оцінюється таким чином:

дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, < 1/10); нечасто (≥1/1000, < 1/100)

Таблиця 5

Побічні реакції, пов’язані з застосуванням лікарського засобу, при лікуванні раку яєчників.

Критерії Ради міжнародних науково-медичних організацій CIOMS III

Побічні реакціїза органами і системами

Рак яєчників

Реакції будь-якого ступеня тяжкості

(≥5 %)

Рак яєчників

Реакції ступеня тяжкості 3/4

(≥5 %)

Рак яєчників

(1-5 %)

Інфекції та інвазії

Часто

Фарингіт

Інфекції, моніліаз ротової порожнини, оперізувальний лишай, інфекції сечовивідних шляхів

Нечасто

Фарингіт

З боку системи крові та лімфатичної системи

Дуже часто

Лейкопенія, анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія

Нейтропенія

Часто

Лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія

Гіпохромнаанемія

З боку імунної системи

Часто

Алергічна реакція

З боку метаболізму і харчування

Дуже часто

Анорексія

Часто

Дегідратація, кахексія

Нечасто

Анорексія

З боку психіки

Часто

Тривожність, депресія, безсоння

З боку нервової системи

Часто

Парестезія, сонливість

Головний біль, запаморочення, нейропатія, гіпертонус

Нечасто

Парестезія, сонливість

З боку органів зору

Часто

Кон’юнктивіт

З боку серцево-судинної системи

Часто

Серцево-судинні розлади

Часто

Вазодилатація

З боку дихальної системи

Часто

Задишка, посилений кашель

З боку травного тракту

Дуже часто

Запор, діарея, нудота, стоматит, блювання

Часто

Біль у животі, диспепсія, виразки у ротовій порожнині

Нудота, стоматит, блювання, біль у животі, діарея

Виразки у ротовій порожнині, езофагіт, нудота і блювання, гастрит, дисфагія, сухістьу роті, метеоризм, гінгівіт, порушення відчуття смаку

Нечасто

Запор, диспепсія, виразки у ротовій порожнині

З боку шкіри і підшкірної клітковини

Дуже часто

ДПЕ*, алопеція, висип

ДПЕ*

Часто

Сухість шкіри, зміна забарвлення шкіри

Алопеція, висип

Везикулобульознийвисип, свербіж, ексфоліативний дерматит, ураження шкіри, макулопапульознийвисип, потіння, акне, виразки на шкірі

З боку опорно-рухового апарату

Часто

Біль у спині, міалгія

З боку сечовидільної системи

Часто

Дизурія

З боку репродуктивної системи

Часто

Вагініт

Загальні розлади і реакції у місці введення

Дуже часто

Астенія, розлади з боку слизових оболонок

Часто

Пропасниця, біль

Астенія, розлади з боку слизових оболонок, біль

Озноб, біль у грудній клітці, нездужання, периферичний набряк

Нечасто

Пропасниця

Дослідження

Часто

Зниження маси тіла

* Долонно-підошовнаеритродизестезія (долонно-підошовний синдром)

Наступні побічні реакції спостерігались у дослідженнях пацієнток з раком яєчників при застосуванні лікарського засобу раз на чотири тижні (з частотою від 1 до 10 %): ректальна кровотеча, кишкова непрохідність, екхімоз, гіпербілірубіннемія, гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, запаморочення, риніт, пневмонія, синусит, носова кровотеча, зміна кольору шкіри, оперізуючийгерпес, простийгерпес, грибковий дерматит, фурункульоз, дисгевзія, сухість очей, гематурія, вагінальнийкандидоз.

Таблиця 6

Побічні реакції, пов’язані з застосуванням лікарського засобу, при лікуванні множинної мієломи.

Критерії Ради міжнародних науково-медичних організацій CIOMS III

Побічні реакціїза органами і системами

Реакції будь-якого ступеня тяжкості

(≥5 %)

Реакції ступеня тяжкості 3/4**

(≥5 %)

Реакції будь-якого ступеня тяжкості

(1-5 %)

Інфекції та інвазії

Часто

Простийгерпес, оперізуючийгерпес

Оперізуючийгерпес

Пневмонія, назофарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, кандидоз ротової порожнини

З боку системи крові та лімфатичної систем

Дуже часто

Анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія

Нейтропенія, тромбоцитопенія

Часто

Лейкопенія

Анемія, лейкопенія

Фебрильнанейтропенія, лімфопенія

З боку метаболізму і харчування

Дуже часто

Анорексія

Часто

Зниження апетиту

Анорексія

Дегідратація, гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія, гіпонатріємія, гіпокальціємія

Нечасто

Зниження апетиту

З боку психіки

Часто

Безсоння

Тривожність

З боку нервової системи

Дуже часто

Периферична сенсорнанейропатія, невралгія, головний біль

Часто

Периферичнанейропатія, нейропатія, парестезія, полінейропатія, запаморочення, дисгевзія

Невралгія, периферичнанейропатія, нейропатія

Млявість, гіпестезія, синкопе, дизестезія

Нечасто

Головний біль, периферична сенсорнанейропатія, парестезія, запаморочення

З боку органів зору

Часто

Кон’юнктивіт

З боку серцево-судинної системи

Часто

Гіпотензія, ортостатичнагіпотензія, гіперемія, гіпертензія, флебіт

З боку дихальної системи

Часто

Задишка

Кашель, носова кровотеча, задишка при навантаженнях

Нечасто

Задишка

З боку травного тракту

Дуже часто

Нудота, діарея, блювання, запор, стоматит

Часто

Біль у животі, диспепсія

Нудота, діарея, блювання, стоматит

Біль у верхній ділянці живота, виразки у ротовій порожнині, сухість у роті, дисфагія, афтозний стоматит

Нечасто

Запор, біль у животі, диспепсія

З боку шкіри і підшкірної клітковини

Дуже часто

ДПЕ*, висип

Часто

Сухість шкіри

ДПЕ*

Свербіж, папульозний висип, алергічний дерматит, еритема, гіперпігментаціяшкіри, петехія, алопеція, медикаментозний висип

Нечасто

Висип

З боку опорно-рухової системи

Часто

Біль у кінцівках

Артралгія, міалгія, м’язові спазми, м’язова слабкість, скелетно-м’язовий біль, скелетно-м’язовий більу грудній клітці.

З боку репродуктивної системи

Часто

Еритема мошонки

Загальні розлади і реакції у місці введення

Дуже часто

Астенія, втома, пірексія

Часто

Астенія, втома

Периферичний набряк, озноб, грипоподібна хвороба, нездужання, гіпертермія

Нечасто

Пірексія

Дослідження

Часто

Зниження маси тіла

Підвищення рівняаспартатамінотранс-ферази, зниження фракції викиду, підвищення рівня креатиніну у крові, підвищення рівняаланінамінотранс-ферази

* Долонно-підошовнаеритродизестезія (долонно-підошовний синдром)

** Дані про побічні реакціїступеня 3/4 базуються на даних про побічні реакції будь-якої тяжкості із загальною частотою ≥5 % (див. побічні реакції, зазначені у першій колонці).

Нижче наведені дані про побічні реакції (частота ≥ 10 % ), отримані у ході дослідження пацієнтів із множинною мієломою, які отримували лікуваннядоксорубіциномгідрохлоридомліпосомальним у комбінації ізбортезомібом.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія; загальні розлади і стани у місці застосування: втомлюваність, пірексія, астенія; з боку травного тракту: нудота, діарея, блювання, запор, мукозит/стоматит, біль у животі; інфекції та інвазії: оперізуючийгерпес, простийгерпес; з боку метаболізму та харчування: зниження ваги тіла, анорексія; з боку нервової системи: периферичнанейропатія(включаючи периферичну сенсорнунейропатію, периферичнунейропатію, полінейропатію, периферичну моторнунейропатію і не уточненунейропатію), невралгія, парестезія/дизестезія; з боку дихальної системи: кашель; з боку шкіри та підшкірної клітковини: висип (включаючиеритематозний висип, макульознийвисип, макулопапульозний висип, висип зі свербежем, ексфоліативний висип ігенералізований висип), долонно-підошвовий синдром.

Програма досліджень із застосування лікарського засобу для лікування СНІД-асоційованої саркомиКапоші

Існують дані, що у пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомоюКапоші, які одержувалидоксорубіцинугідрохлориду дозі 20 мг/м2, найчастішою побічною реакцією буламієлосупресія, яка виникала приблизно у половини пацієнтів.

Лейкопенія є найчастішою побічною реакцією, що виникає на тлі застосування лікарського засобу у цій популяції; зареєстровані випадкинейтропенії, анемії ітромбоцитопенії. Ці реакції можуть виникати на ранніх етапах лікування. Гематологічна токсичність може потребувати зниження дози, переривання або відкладання терапії. Потрібно тимчасово призупинити застосування лікарського засобу, якщо абсолютна кількістьнейтрофілів(АКН) становить < 1000/мм3 та/або кількість тромбоцитів < 50000/мм3. Можна застосуватигранулоцитарнийколонієстимулюючий фактор (ГКСФ) абогранулоцитарно-макрофагальнийколонієстимулюючийфактор (Г-МКСФ) в якості супутньої терапії для підтримки кількості елементів крові при АКН < 1000/мм3 у подальших циклах. Гематологічна токсичність у пацієнток з раком яєчників менш тяжка, ніж у хворих зі СНІД-асоційованою саркомоюКапоші (див. розділ про хворих на рак яєчників вище).

Побічні реакції з боку дихальної системи траплялися часто та були пов’язані з опортуністичними інфекціями у популяції хворих на СНІД (таблиця 7). Опортуністичні інфекції (ОІ) спостерігаються у пацієнтів із саркомоюКапоші після застосування лікарського засобу, і часто виникають у пацієнтів з ВІЛ-зумовленим імунодефіцитом. Найчастіше зареєстрованими ОІ єкандидоз, цитомегаловірус, простийгерпес, пневмонія, спричиненаPneumocystiscarinii, та комплексомMycobacteriumavium.

У дослідженні за участю пацієнтів з інформацією про супутнє застосування інших лікарських засобів, 59 % отримували лікування одним чи більшеантиретровірусним препаратом (зидовудин, диданозин, залцитабін, ставудин); 85 % отримували профілактичну терапіюпневмоцистної пневмонії; 85% отримували лікування протигрибковими лікарськими засобами (флуконазол); 72 % отримували лікування противірусними засобами (ацикловір, ганцикловір іфоскарнет) і 48 % пацієнтів отримували терапіюколонієстимулюючими факторами (сарграмостим/філграстим) протягом курсів лікування. Побічні реакції зумовили припинення лікування у 5 % пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомоюКапоші, які включалимієлосупресію, побічні реакції з боку серця, реакції, пов’язані зінфузією, токсоплазмоз, ДПС, пневмонію, кашель, диспное, втомлюваність, неврит зорового нерву, прогресування пухлини - не саркомиКапоші, алергічні реакції на пеніцилін та інші незазначені причини.

Таблиця 7

Побічні реакції, що спостерігалися у пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомоюКапоші.

Інфекції та інвазії

Часто

Моніліазротової порожнини

З боку системи крові та лімфатичної систем

Дуже часто

Нейтропенія, анемія, лейкопенія

Часто

Тромбоцитопенія

З боку метаболізму і харчування

Часто

Анорексія

З боку психіки

Нечасто

Сплутаність свідомості

З боку нервової системи

Часто

Запаморочення

Нечасто

Парестезія

З боку очей

Часто

Ретиніт

З боку судинної системи

Часто

Вазодилатація

З боку дихальної системи

Часто

Задишка

З боку травного тракту

Дуже часто

Нудота

Часто

Діарея, стоматит, блювання, виразки у ротовій порожнині, біль у животі, глосит, запор, нудота і блювання

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Часто

Алопеція, висип

Нечасто

Долонно-підошовнаеритродизестезія (ДПЕ)

Загальні розлади і реакції у місці введення

Часто

Астенія, пропасниця, гостріінфузійні реакції,

Дослідження

Часто

Зниження маси тіла

Інші, рідші (< 5 %) побічні реакції включали у себе реакціїгіперчутливості, в тому числі анафілактичні. Після реєстрації лікарського засобу іноді надходили повідомлення пробульозний висип у цій популяції.

Часто (≥5 %) спостерігалися клінічно значущі відхилення від норми лабораторних показників, у тому числі підвищення рівня лужної фосфатази; АСТ і білірубіну, що вважалися пов’язаними з основним захворюванням, а не застосуванням лікарського засобу. Зниження рівня гемоглобіну і кількості тромбоцитів траплялися менш часто (< 5 %). Сепсис, пов’язаний з лейкопенією, спостерігався рідко (< 1 %). Деякі із цих відхилень могли бути пов’язані з основною ВІЛ-інфекцією, а не застосуванням лікарського засобу.

Усі пацієнти

У пацієнтів із солідними пухлинами під час лікування лікарським засобом виникалиінфузійніреакції: алергічна реакція, анафілактоїдна реакція, астма, набряк обличчя, гіпотензія, вазодилатація, кропив’янка, біль у спині, біль у грудній клітці, озноб, пропасниця, гіпертензія, тахікардія, диспепсія, нудота, запаморочення, задишка, фарингіт, висип, свербіж, пітливість, реакція у місці ін’єкції, взаємодія з іншим лікарським засобом. У пацієнтів із множинною мієломою, які одержували лікарський засіб у комбінації збортезомібом, інфузійні реакції реєструвалися із частотою 3 %. У пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомоюКапошіхарактерними проявамиінфузійних реакцій були гіперемія, задишка, набряк обличчя, головний біль, озноб, біль у спині, відчуття стиснення у грудях та горлі та/абогіпотензія. Дуже рідко повідомлялося про виникнення судом у зв’язку зінфузійнимиреакціями. В усіх випадках реакції виникали переважно під час першоїінфузії. Тимчасове припиненняінфузіїзазвичай усуває ці симптоми без подальшої терапії. Майже в усіх пацієнтів застосування лікарського засобу можна поновити після зникнення всіх симптомів без їх повторного виникнення. Рецидивінфузійних реакцій рідко спостерігається після першого циклу застосування лікарського засобу.

На тлі застосування препарату зареєстровані випадкимієлосупресії, що супроводжувалася анемією, тромбоцитопенією, лейкопенією та рідко –фебрильноюнейтропенією.

Випадки стоматиту були зареєстровані у пацієнтів, які одержували триваліінфузіїстандартногодоксорубіцинугідрохлориду, і часто траплялися у пацієнтів, яким застосовувалидоксорубіцинугідрохлоридліпосомальний. Це не заважало завершенню терапії, і корекція дози зазвичай не потрібна, крім випадків, коли стоматит впливає на здатність пацієнта приймати їжу. У такому випадку інтервал між дозами лікарського засобу можна подовжити на 1-2 тижніабо зменшити дозу.

Рекомендована дозаДополо для пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомоюКапоші становить 20 мг/м2 1 раз на 2-3 тижні. Для досягнення кумулятивної дози, при якій для пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомоюКапоші виникатиме загрозакардіотоксичності (> 400 мг/м2), необхідно провести більше 20 курсів застосуванняДополо протягом 40-60 тижнів.

Існують дані, що при базовому дослідженні третьої фази з порівняння лікарського засобу здоксорубіциномрандомізовані учасники відповідали визначеним у протоколі критеріямкардіотоксичності у період лікування та/або подальшого спостереження. Кардіотоксичністювважалося зниження фракції викиду лівого шлуночка на 20 або більше пунктів порівняно з початковим рівнем, якщо фракція викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) у стані спокою лишалася в інтервалі норми, або зниження на 10 і більше пунктів, якщо ФВЛШ виходила за межі норми (менше нижньої межі норми). У пацієнтів групидоксорубіцинугідрохлоридуліпосомального зкардіотоксичністюза критеріями ФВЛШ не було ознак та симптомів застійної серцевої недостатності.

У пацієнтів із солідними пухлинами, в тому числі у підгрупі осіб з раком молочної залози та раком яєчників, яким застосовували лікарський засіб у дозі 50 мг/м2/цикл із прижиттєвими кумулятивними дозамиантрацикліну до 1532 мг/м2, частота клінічно значущого порушення функції серця була низькою.

При застосуванні інших протипухлинних засобів, що пошкоджують ДНК, у пацієнтів, які одержували комбіновану терапію здоксорубіцином, були зареєстровані випадки вторинної гострої мієлоїдної лейкемії тамієлодисплазій. Тому всім пацієнтам, яким застосовуютьдоксорубіцин, необхідний контроль гематологічних показників.

Хоча місцевий некроз післяекстравазації реєструвався дуже рідко, Дополовважається подразнювальною речовиною. Результати досліджень на тваринах показують, що застосуваннядоксорубіцинугідрохлориду уліпосомальнійформі зменшує вірогідність уражень внаслідокекстравазації. У випадку появи будь-яких ознак або симптомівекстравазації(наприклад, відчуття пекучості, еритеми) слід негайно припинитиінфузію і поновити введення лікарського засобу в іншувену. Місцеву реакцію можна дещо полегшити, якщо прикласти лід на місцеекстравазації приблизно на 30 хвилин. Лікарський засіб не можна вводитивнутрішньом’язово або підшкірно.

Рецидив шкірних реакцій, спричинених попередньою радіотерапією, рідко спостерігався при застосуваннілікарського засобу.

Післяреєстраційний досвід застосування

Небажані реакції на лікарський засіб, виявлені у періодпісляреєстраційногозастосуванняДополо, зазначені у таблиці 9. Частота визначена за такими критеріями: дуже часто ≥1/10; часто ≥1/100 і < 1/10; нечасто ≥1/1000 і < 1/100; рідко ≥1/10000, < 1/1000; дуже рідко < 1/10000, в тому числі поодинокі випадки.

Таблиця 8

Побічні реакції на лікарський засіб, виявлені у періодпісляреєстраційногозастосуваннядоксорубіцинугідрохлориду

Новоутворення доброякісні, злоякісні і неуточненої природи (в тому числі кісти та поліпи)

Дуже рідко

Вторинні новоутворення у ротовій порожнині1

З боку серцево-судинної системи

Нечасто

Венознатромбоемболія, у тому числі тромбофлебіт, тромбоз вен, легенева емболія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Нечасто

Лихеноїднийкератоз

Дуже рідко

Мультиформнаеритема, синдромСтівенса-Джонсона, токсичний епідермальнийнекроліз.

1Випадки вторинного раку ротової порожнини були зареєстровані після довгострокового (більше 1 року) застосуванняДополо або у пацієнтів, які одержали кумулятивну дозуДополо понад 720 мг/м2.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у холодильнику при температурі від 2 °C до 8 °C. Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 мл (20 мг) або 25 мл (50 мг) концентрату у флаконі. По 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

НАТКО ФАРМА ЛІМІТЕД.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Фармацевтичний підрозділ, Котур, округРангаредді, Телангана 509 228, Індія.

Повідомити про побічну реакцію або відсутність ефективності при застосуванні лікарського засобу можна за електронною адресою:

[email protected] com