ДИФІКЛІР таблетки 200 мг

Астеллас Фарма Юроп Б.В.

Rp

Форма випуску та дозування

Таблетки, 200 мг

Таблетки, 200 мг

Упаковка

Блістер №10x2
Блістер №10x10

Блістер №10x2

Аналоги

Відповідних аналогів не знайдено

Класифікація

Класифікація еквівалентності

N/A

info

Діюча речовина

ФІДАКСОМІЦИН

Форма товару

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/14497/01/01

Дата останнього оновлення: 19.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 30.12.2075
  • Склад: 1 таблетка містить фідаксоміцину 200 мг
  • Торгівельне найменування: ДИФІКЛІР
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Фармакотерапевтична група: Протидіарейні лікарські засоби, кишкові протизапальні/протиінфекційні засоби.

Упаковка

Блістер №10x2

Інструкція

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування лікарського засобу

ДИФІКЛІР

DIFICLIR

Склад:

діюча речовина: fidaxomicin;

1 таблетка містить фідаксоміцину 200 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, гідроксипропілцелюлоза, бутилгідрокситолуол (Е 321), натрію крохмальгліколят, магнію стеарат; оболонка: ОпадрайIIбілий 85G18490.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки капсулоподібної форми, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, з гравіруванням «FDX» на одній стороні і «200»на іншій.

Фармакотерапевтична група. Протидіарейні лікарські засоби, кишкові протизапальні/протиінфекційні засоби. Код АТХA07A A12.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Фідаксоміцин ̶ це антибіотик, який належить до класу макроциклічних антибактеріальних засобів. Фідаксоміцинчинитьбактерицидну діюта гальмує синтез РНК бактеріальною РНК-полімеразою. Перешкоджає дії РНК-полімерази в ділянці, відмінній від ділянки діїрифаміцинів. Пригнічення дії РНК-полімеразиклостридіївідбувається при концентрації, в 20разів нижчій від концентрації, необхідної для пригнічення дії ферментів кишкової палички E. Coli(1 мкМпроти 20 мкМ); цечастково пояснює виражену специфічністьдіїфідаксоміцину. Invitroфідаксоміцин пригнічує спороутворенняC. difficile.

Фідаксоміцин є лікарським засобом місцевої дії. Тому оцінка системної фармакокінетики/фармакодинаміки не проводилась, хоча дані, отриманіinvitro, свідчать про те, що для фідаксоміцину характерна бактерицидна дія, що залежить від часу, і термін, протягом якого концентрація перевищує мінімальну пригнічуючу концентрацію(МПК), може бути найкращим прогностичним параметром клінічної ефективності.

Фідаксоміцин є лікарським засобом місцевої дії іне може застосовуватись для лікування системних інфекцій, тому не має значення встановлення меж клінічного порога.
Епідеміологічне порогове значення для фідаксоміцину і C. difficile, що відділяє популяцію дикого типу від штамів з набутою резистентністю, становить ≥ 1, 0 мг/л.

Спектр протимікробної дії.

Фідаксоміцин є протимікробним лікарським засобом з вузьким спектром дії, що чинить бактерицидну дію відносноC. difficile. МПК90 фідаксоміцину відносноC. difficileстановить 0, 25 мг/л, а відносно його основного метаболіту ОР-1118 ̶ 8 мг/л. Грамнегативні мікроорганізми нечутливі до фідаксоміцину.

Вплив на мікрофлору кишечнику.

Під час проведення досліджень показано, що лікування фідаксоміцином не впливає на концентрацію бактероїдів та інших основних компонентів мікробіоти калу у пацієнтів з інфекціями, зумовленимиC. difficile.

Механізм розвитку резистентності.

Механізми розвитку резистентності невідомі. Не було виявлено також перехресної стійкості до будь-якого іншого класу антибіотиків, включаючи β-лактамні антибіотики, макроліди, метронідазол, хінолони, рифампіцин і ванкоміцин. Зниження чутливості до фідаксоміцину пов’язане зі специфічними мутаціями РНК-полімерази.

Клінічна ефективність.

В ключових клінічних дослідженнях частота рецидивів протягом 30 днів після закінчення лікування оцінювалась як вторинна кінцева точка.

Випадки рецидивів (включаючи загострення) відмічалися значно рідше при лікуванні фідаксоміцином (14, 1% в порівнянні з 26, 0% при довірчому інтервалі (ДІ) 95% [-16, 8 %; - 6, 8 %]), хоча план цих досліджень не давав змоги запобігти повторному інфікуванню новим штамом.

Фармакокінетика.

Дані щодо біодоступності у людини відсутні. У здорових дорослих добровольцівСмакспісля прийому 200 мг фідаксоміцину становить приблизно 9, 88 нг/мл, а AUC0-t ̶ 69, 5 нг × год/мл, при цьому Тмаксстановить 1, 75 год. У пацієнтів з інфекцієюC. difficileсередні значення максимальних концентрацій фідаксоміцину і його метаболіту ОР-1118 в плазмі крові в 2 ̶ 6 раз перевищують концентрації у дорослих здорових добровольців. Після прийому 200 мг фідаксоміцину кожні 12 годин протягом 10 днів відмічались зовсім незначне накопичення фідаксоміцину і ОР-1118 в плазмі крові.

При одночасному прийомі фідаксоміцину із їжею з високим вмістом жиру концентрація фідаксоміцину та ОР-1118 (Смакс) в плазмі крові була нижча (22 %), ніж при прийомі натще, де концентрація в крові становила 33 %, хоча показники AUC0-tбули однаковими.

Фідаксоміцин і метаболіт ОР-1118 є субстратами дляP- глікопротеїнів.

У дослідженняхinvitroпоказано, що фідаксоміцин і його метаболітиОР-1118 є інгібіторами транспортерівBCRP, MRP2 таOATP2B1, проте не зазначалося, що вони є їх субстратами.

Клінічна значимість інгібування MRP2 ще невідома.

Розподіл.

Через дуже обмежене всмоктування фідаксоміцину у людей об’єм розподілу невідомий.

Біотрансформація

У зв’язку із низьким всмоктуванням фідаксоміцину не проводився розгорнутий аналіз щодо наявності метаболітів в плазмі крові.

Внаслідок гідролізу ефіру ізомасляної кислоти утворюється основний метаболіт ОР-1118.

Дослідження метаболізмуin vitro показують, що утворення ОР-1118 не залежить від ферментів цитохрому Р450. Цей метаболіт чинить також протимікробну дію (див. розділ «Фармакодинаміка»)

Іn vitroфідаксоміцин не активує і не пригнічує ферменти цитохрому P450.

Виведення.

Після одноразового прийому 200 мг фідаксоміцину більша частина дози (понад 92%) виводиться з калом у вигляді фідаксоміцину та його метаболіту ОР-1118 (66 %).

Основні шляхививедення фідаксоміцину із системного кровообігу не описані. Фідаксоміцин незначно виводиться з сечею(< 1 %). В сечі людей виявляли тільки дуже малу кількість ОР-1118, фідаксоміцин в сечі не виявлявся. Період напіввиведення фідаксоміцину становить приблизно 8 ̶ 10 годин.

Особливі популяції.

Пацієнти літнього віку.

У пацієнтів літнього віку (≥ 65 років) в плазмі крові відмічаються більш високі концентрації фідаксоміцину. Концентрації фідаксоміцину і ОР-1118 були приблизно в 2 рази вищими у пацієнтів ≥ 65 років в порівнянні з пацієнтами < 65 років. Ця відмінність не вважається клінічно значущою.

Запальні захворювання кишечнику.

Дані відкритого неконтрольованого клінічного дослідження за участю пацієнтів з інфекцією, спричиненоюC. difficile, і супутнім запальним захворюванням кишечнику вказують на відсутність істотних відмінностей концентрації фідаксоміцину або його головного метаболітуOP-1118 у пацієнтів із запальним захворюванням кишечнику у порівнянні з такою у пацієнтів з нормальною функцією кишечнику в інших дослідженнях. Максимальна концентрація фідаксоміцинута ОР-1118 в плазмі крові у пацієнтів зінфекцією, спричиненоюC. difficile, з супутнім запальним захворюванням кишечнику була такою ж, як і у пацієнтів з нормальною функцією кишечнику.

Печінкова недостатність.

Деякі дані, отримані в дослідженнях ІІІ фази у пацієнтів з наявністю в анамнезі цирозу печінки, показують, що середні концентрації фідаксоміцину та ОР-1118 в плазмі крові можуть бути відповідно приблизно у 2 і 3 рази вищими ніж у пацієнтів без цирозу печінки.

Ниркова недостатність.

Деякі дані вказують на відсутність істотних відмінностей концентрації фідаксоміцину чи ОР-1118 в плазмі крові у пацієнтів зі зниженою функцією нирок (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) і у пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну ≥ 50 мл/хв).

Стать, маса тіла і раса.

За даними досліджень стать, маса тіла і раса не впливають на концентрацію фідаксоміцину або його метаболіту ОР-1118 в плазмі крові.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування у дорослих інфекцій, спричиненихClostridiumdifficile, відомих також якдіарея, асоційована зC. difficile.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до фідаксоміцину чи до будь-яких інших компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив інгібіторів Р-глікопротеїну на фідаксоміцин

Одночасне застосування однократних доз інгібітора Р-глікопротеїну циклоспорину А і лікарського засобу Дифіклір у здорових добровольців призводило до підвищення значень СмакстаAUC (AreaUndertheCurve – площі під фармакокінетичною кривою) фідаксоміцину, в 4 рази і 2 рази відповідно і до підвищення значень СмакстаAUCйого основного метаболіту ОР-1118 в 9, 5 раза і 4 рази відповідно. Оскільки клінічна значимість даного підвищення концентрацій незрозуміла, не рекомендується одночасне застосування фідаксоміцину з сильними інгібіторами Р-глікопротеїну, такими як циклоспорин, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, верапаміл, дронедарон та аміодарон (див. розділи «Особливості застосування», «Фармакокінетика»).

Вплив фідаксоміцину на субстрати Р-глікопротеїну

Фідаксоміцин є субстратом Р-глікопротеїну і може бути слабким або помірним інгібітором Р-глікопротеїну в кишечнику.

Дифіклір при прийомі в дозі 200 мг 2 рази на добу виявляє клінічно незначний вплив на концентрацію дигоксину в системному кровообігу.

Проте не можна виключити більш виражений вплив на субстрати Р-глікопротеїну з нижчою біодоступністю, які більш сприйнятливі до пригнічення Р-глікопротеїну в кишечнику, такі як дабігатрану етексилат.

Вплив фідаксоміцину на інші транспортери

Фідаксоміцин не має клінічно значущого впливу на експозицію розувастатину, субстрату транспортерів ОАТР2В1 таBCRP. Одночасне застосування фідаксоміцину два рази на добу в дозі 200 мг з розувастатином в дозі 10 мг у здорових добровольців не має клінічно значущого впливу наAUCinf розувастатину.

Особливості застосування.

Повідомлялось про випадки реакцій гіперчутливості, включаючи тяжкий ангіоневротичний набряк. Якщо протягом лікування Дифікліром виникають тяжкі алергічні реакції, прийом препарату необхідно припинити і вжити відповідних заходів.

У деяких пацієнтів з реакціями гіперчутливості відмічались в анамнезі алергічні реакції на макроліди. Слід з обережністю застосовувати фідаксоміцин пацієнтам з відомою алергією на макроліди.

У зв’язку з обмеженістю клінічних даних фідаксоміцин необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю або пацієнтам з помірною або тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»).

В зв’язку з наявністю обмежених клінічних даних, фідаксоміцин необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з псевдомембранозним колітом, фульмінантною або загрожуючою життю інфекцією, спричиненоюC. difficile.

Не рекомендується одночасний прийом фідаксоміцину із сильними інгібіторами Р-глікопротеїну, такими як циклоспорин, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, верапаміл, дронедарон і аміодарон.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані щодо застосування фідаксоміцину вагітним жінкам відсутні. Результати досліджень на тваринах не вказували про пряму або опосередковану токсичну дію на репродуктивну систему. Як застережний захід бажано уникати застосування лікарського засобу Дифіклір під час вагітності.

Годування груддю.

Невідомо, чи виводиться фідаксоміцин і його метаболіти з грудним молоком. У зв’язкуз низькою концентрацією фідаксоміцину в системному кровообігу не очікується будь-якого впливу препарату на новонароджених або немовлят, що знаходяться на грудному годуванні, але не можна виключити ризику для новонароджених або немовлят. Слід вирішити питання щодо припинення годування груддю чи відміни/припинення лікування лікарським засобом Дифіклір, зважаючи на користь від лікування для жінки та користь грудного годування для дитини.

Фертильність

Не відмічався вплив фідаксоміцину на фертильність при проведенні досліджень натваринах.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дифіклір не впливає на здатністькерувати автотранспортом чи іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі, у т. ч. і пацієнти літнього віку (≥ 65 років)

Рекомендована доза ̶ 200 мг (1 таблетка) 2 рази на добу (кожні 12 годин) протягом 10 днів.

Ниркова недостатність.

Відсутня необхідність в корекції дози. У зв’язку з обмеженістю клінічних даних щодо застосування даній групі пацієнтів Дифіклір слід з обережністю застосовувати пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю.

Печінкова недостатність.

Відсутня необхідність в корекції дози. У зв’язку з обмеженістю клінічних даних щодо застосування цій групі пацієнтів Дифіклір слід з обережністю застосовувати пацієнтам з помірною чи тяжкою печінковою недостатністю (див. розділи «Особливості застосування», «Фармакокінетика»).

Дифіклір призначений для перорального застосування.

Дифіклір можна приймати під час чи незалежно від прийому їжі.

Діти.

Безпечність та ефективність застосування фідаксоміцину дітям (віком до 18 років) не оцінювались. Відсутні дані щодо застосування дітям.

Передозування.

Про випадки гострого передозуванняне повідомлялось під час клінічних досліджень та післяреєстраційного періоду. Хоча не можна виключити можливість виникнення побічних реакцій і рекомендацій щодо загальних підтримувальних заходів.


Побічні реакції.

Найчастішими побічними реакціями, пов’язаними з лікуванням були блювання, нудота і запор.

В таблиці нижче подано побічні реакції, пов’язані із застосуванням фідаксоміцину 2 рази на добу для лікування інфекцій, спричиненихC. difficile, які спостерігалися щонайменше у двох пацієнтів; побічні реакції розподілені за системами організму.

Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/ 10); часто (≥ 1/ 100 - < 1/ 10); нечасто (≥ 1 000 - < 1/ 100); рідко (≥ 1/ 10 000 - < 1/1 000); дуже рідко (< 1/ 10 000), частота невідома (неможливо оцінити за доступними даними). В межах зазначеної частоти побічні реакції подаються в порядку зменшення серйозності.

Побічні реакції відповідно класифікації MedDRA

Система організму

Часто

Нечасто

Частота невідома

З боку імунної системи

Шкірні висипання, свербіж

Реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, задишка)

З боку обміну речовин та харчування

Зниження апетиту

З боку нервової системи

Запаморочення, головний біль, дисгевзія

З боку травної системи

Блювання, нудота, запор

Здуття живота, метеоризм, сухість в роті

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Підвищення рівня аланінамінотрансферази

Опис окремих побічних реакцій

Про гострі реакції гіперчутливості, такі як ангіоневротичний набряк та задишка, повідомлялося в післяреєстраційний період (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Термін придатності.

3роки.

Умови зберігання.

Зберігати

при температурі не вище25°С.

Упаковка.

По10 таблеток у блістері; по2 або 10блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Астеллас Фарма Юроп Б. В. /AstellasPharmaEuropeB. V. , theNetherlands.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Хогемат 2, 7942 ДЖ Меппел, Нідерланди /Hоgemaat 2, 7942JGMeppel, theNetherlands.

Заявник.

Астеллас Фарма Юроп Б. В. , Нідерланди /AstellasPharmaEuropeB. V. , theNetherlands

Місцезнаходження заявника.

Сильвіусвег, 62, 2333BE Лейден, Нідерланди /Sylviusweg, 62, 2333BELeiden, theNetherlands.

Представництво в Україні: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, кор. 7-В, оф. 41.

У випадку виникнення побічних ефектів просимо направляти інформацію до представництва Астеллас Фарма Юроп Б. В. на адресу 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корп. 7-В, офіс 41, тел. 044-490-68-25, факс: 044-490-68-26.