ЦЕФМА таблетки 100 мг

Rp

Форма випуску та дозування

Таблетки, 100 мг
Таблетки, 200 мг

Таблетки, 100 мг

Упаковка

Блістер №10x1
Блістер №10x2

Блістер №10x1

Аналоги

Класифікація

Класифікація еквівалентності

N/A

info

Діюча речовина

ЦЕФПОДОКСИМ

Форма товару

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/14864/01/01

Дата останнього оновлення: 23.10.2020

Характеристика

  • Взаємодія з іншими лікарськими засобами: Антагоністи Н₂-рецепторів гістаміну і антацидні засоби знижують біодоступність цефподоксиму. Пробенецид знижує виведення цефалоспоринів. Цефалоспорини можуть посилити антикоагулянтний ефект кумаринів і знизити контрацептивний ефект естрогену.
  • Діти: Таблетки призначають дітям віком від 12 років по 100 мг 2 рази на добу.
  • Заявник: Сандоз Фармасьютікалз д.д.
  • Несумісність: Дані відсутні.
  • Особливі застереження: Передпочаткомтерапіїнеобхідно визначити, чи мавпацієнтбудь-якіреакціїпідвищеної чутливості доцефподоксиму,цефалоспоринів,пеніцилінів або іншихбета-лактамнихантибіотиків в анамнезі.
  • Передозування: Симптоми:нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея. У пацієнтівз нирковоюнедостатністю передозуванняможе призвести до розвитку енцефалопатії, що зазвичай має оборотний характер після зниження рівнівцефподоксиму уплазмі крові.
  • Побічні реакції: Для визначення частоти побічних реакцій застосовано класифікацію: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 < 1/1000),дуже рідко (< 1/10 000, включаючи поодинокі випадки).
  • Показання: Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату збудниками:
  • Протипоказання: Підвищеначутливість доцефподоксиму, препаратів групицефалоспоринівабо до будь-якого з компонентівлікарського засобу.
  • Реєстраційне посвідчення: UA/14864/01/01
  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 17.02.2021
  • Склад: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить цефподоксиму проксетил, що відповідає 100 мг цефподоксиму
  • Торгівельне найменування: ЦЕФМА
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Спеціальні умови зберігання не вимагаються.
  • Фармакотерапевтична група: Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші -лактамні антибіотики. Цефалоспорини ІІІ покоління.

Упаковка

Блістер №10x1

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ЦЕФМА

(CEFMA)

 

 

Склад:

діюча речовина:cefpodoxime;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить цефподоксиму проксетил, що відповідає         100 мг або 200 мг цефподоксиму;

допоміжні речовини:натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, гідроксипропілцелюлоза, кросповідон, лактози моногідрат,кальцію карбоксиметилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), тальк, гіпромелоза.

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 100 мг:круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого до жовтуватого кольору;

таблетки по 200 мг:продовгуваті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з обох боків, від білого до жовтуватого кольору;

 

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші β-лактамні антибіотики. Цефалоспорини ІІІ покоління. Код АТХJ01DD13.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цефподоксимчинить антибактеріальнудію шляхомзв’язування іпригніченнядіїпевнихсинтетичнихферментів бактеріальнихклітиннихстінок,а самепеніцилінзв’язувальних білків.Це призводитьдо перериваннябіосинтезу клітинноїстінки(пептидоглікану),що спричиняє лізисі загибель бактеріальнихклітин.

В умовахinvitro цефподоксим має бактерицидну дію відносно численних грампозитивних і грамнегативних бактерій.

Цефподоксим високоактивний відносно грампозитивних мікроорганізмів:Streptococcuspneumoniae;Streptococci групиA (S.pyogenes),B (S.agalactiae),C,F іG; іншіstreptococci(S.mitis,S.sanguisіS.salivarius);Corynebacteriumdiphtheriae.

Цефподоксим високоактивний відносно грамнегативних мікроорганізмів:Haemophilusinfluenzaе(штами, що продукують і не продукують β-лактамазу);Haemophiluspara-influenzaе(штами, що продукують і не продукуютьβ-лактамазу);Branhamellacatarrhalis(штами, що продукують і не продукують β-лактамазу);Neisseriameningitidis;Neisseriagonorrhoeae;Escherichiacoli;Klebsiellaspp. (K. рneumoniae,K.oxytoca);Proteusmirabilis.

Цефподоксим помірночутливий відносно: метицилінчутливіstaphylococci, штами, що продукують і не продукують пеніциліназу (S.aureusіS.epidermidis).

Стійкі до цефподоксиму:Enterococci; метициліностійкіstaphylococci (S.aureusіS.epidermidis);Staphylococcussaprophyticus;Pseudomonasaeruginosa іPseudomonasspp.;Clostridiumdifficile;Bacteroidesfragilisта споріднені види.

Якщо це можливо, чутливість має бути визначена тестуванням в умовахin vitro.

Фармакокінетика.

Цефподоксимупроксетилвсмоктуєтьсяу кишечнику ігідролізуєтьсяв активнийметаболітцефподоксим.При пероральному введенніцефподоксимупроксетилусуб’єктам натщеу формі таблетки, щовідповідає 100мгцефподоксиму,51,1%всмоктується, аабсорбціязбільшується під часприйому їжі.Об’ємрозподілу становить32,3л, апікові рівніцефподоксимуспостерігаються через 2-3 годинипісля прийомупрепарату.Максимальнаконцентрація вплазмістановить 1,2мг/лі 2,5мг/л післядози100мгі 200мгвідповідно.Післязастосування100мгі 200мгдварази надень протягом14,5дняфармакокінетичні параметри вплазміцефподоксимузалишаютьсябез змін. Зв’язування цефподоксиму з білками сироватки становить40 %,головнимчином зальбуміном.Це зв’язування за типом є таким, що не насичується. Концентраціїцефподоксиму, що перевищуємінімальні інгібуючірівні(МІК)дляпоширенихпатогеннихмікроорганізмів,можнадосягнути впаренхімілегенів,слизовійоболонцібронхів,плевральнійрідині,мигдаликах,інтерстиціальнійрідиніі тканиніпередміхуровоїзалози.Дослідження за участю уздоровихдобровольцівпоказують, щосерединніконцентраціїцефподоксимув загальномуеякуляті через6-12годин післяприйомуразовоїдози200мгстановлятьвищеМІК90дляN. gonorrhoeae. Оскільки більшістьцефподоксимувиводитьсяз сечею,концентрація євисокою.(Концентрації в часові інтервали0-4,4-8,8-12після разової дози перевищуютьМІК90поширенихсечовихпатогенних мікроорганізмів).Добрадифузіяцефподоксимутакож спостерігаєтьсявнирковій тканини,з концентраціямивищеМІК90для поширенихсечовихпатогенних мікроорганізмів через3-12годин післяприйомуразовоїдози200 мг (1,6-3,1мкг/г).Концентраціїцефподоксимув тканинах мозку та кори мозку єсхожими. Основний шляхекскреціїнирковий,80% виводяться унезміненомувигляді зсечею з періодомнапіввиведенняблизько 2,4години.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату збудниками:

– інфекції ЛОР-органів (включаючи синусит, тонзиліт, фарингіт); для лікування тонзиліту і фарингіту цефподоксим призначають у разі хронічної або рецидивної інфекції, а також у випадках відомої або підозрюваної нечутливості збудника до широкозастосовуваних антибіотиків;

– інфекції дихальних шляхів (включаючи гострий бронхіт, рецидиви або загострення хронiчного бронхіту, бактеріальну пневмонію);

– неускладнені інфекції верхніх і нижніх сечовивідних шляхів (включаючи гострий пієлонефрит і цистит);

– інфекції шкіри та м’яких тканин (абсцеси, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули і виразки);

– неускладнений гонококовий уретрит.

 

 

 

 

 

 

Протипоказання.

Підвищеначутливість доцефподоксиму, препаратів групицефалоспоринівабо до будь-якого з компонентівлікарського засобу.

Реакція підвищеної чутливості негайного типу або тяжкого ступеня в анамнезі на пеніцилінабобудь-який іншийтипбета-лактамнихпрепаратів.

Рідкісна спадкова непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або синдром мальабсорбції глюкози-галактози.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антагоністи Н₂-рецепторів гістаміну і антацидні засоби знижують біодоступність цефподоксиму. Пробенецид знижує виведення цефалоспоринів. Цефалоспорини можуть посилити антикоагулянтний ефект кумаринів і знизити контрацептивний ефект естрогену.

Були зареєстровані окремі випадки позитивного тесту Кумбса.

Дослідження показали,щобіодоступністьзнижуєтьсяприблизно на 30% при одночасному введенніцефподоксимуразом зпрепаратами,які нейтралізуютьрНшлунка абопригнічують секреціюкислоти.Тому такіпрепарати,якантацидні засобимінерального типутаН₂-блокатори,що можутьпризвестидо підвищеннярНшлунка,необхідно приймати через 2-3 годинипісля введенняцефподоксиму.

Біодоступність збільшується при прийомі препарату під час їжі.

Цефподоксим не потрібно одночасно застосовувати з бактеріостатичними антибіотиками (наприклад, хлорамфенікол, еротриміцин, сульфонаміди або тетрацикліни), оскільки дія цефподоксиму може бути знижена.

Псевдопозитивна реакція на глюкозуу сечі може бути виявлена при застосуванні розчинів Бенедикта/Фелінга або мідного купоросу, але така реакція не була виявлена при застосуванні тестів, що ґрунтуються на ферментативних глюкозо-оксидазних реакціях.

 

Особливості застосування.

Передпочаткомтерапіїнеобхідно визначити, чи мавпацієнтбудь-якіреакціїпідвищеної чутливості доцефподоксиму,цефалоспоринів,пеніцилінів або іншихбета-лактамнихантибіотиків в анамнезі.

Цей лікарський засібпротипоказанийпацієнтам,які малиреакцію підвищеної чутливості негайного типу або тяжкого ступеня в анамнезі на пеніцилінабоіншийтипбета-лактамнихпрепаратів.Алергічні реакції (анафілаксія) на бета-лактамні антибіотики можуть бути серйозними, іноді навіть з летальним наслідком.

Пацієнти з будь-яким іншим типом алергічної реакції (наприклад, сінна лихоманка або бронхіальна астма) мають також застосовувати цефподоксим з особливою обережністю, оскільки у цих випадках ризик серйозних реакцій гіперчутливості підвищується.

При виникненні будь-яких проявів гіперчутливості слід припинити лікування.

Увипадку тяжкої нирковоїнедостатності можевиникнути необхідність у зменшеннідози залежновідкліренсукреатиніну.

Цефподоксимне єпереважнимантибіотикомдля лікуваннястафілококовоїпневмоніїі його не слід застосовуватив лікуванніатиповоїпневмонії,спричиненої такими мікроорганізмами, якLegionella,Mycoplasma таChlamydia.

Можливі побічні ефекти включають шлунково-кишкові розлади, такі як нудота, блювання і біль у животі. Слід обережно призначати антибіотики пацієнтам із захворюваннями травного тракту (особливо з колітом) в анамнезі.

Антибіотик-асоційованадіарея,коліттапсевдомембранознийколітспостерігалися при застосуванніцефподоксиму.Цідіагнозислід враховувати убудь-якого пацієнта, у якого розвивалася діарея підчасабо невдовзіпісля початку лікування.Прийом цефподоксиму слід припинитиу випадку появи тяжкоїта/абокривавоїдіареїпід час лікування ірозпочати відповідну терапію.Цефподоксимзавжди слід застосовуватиз обережністю пацієнтам ізшлунково-кишковимизахворюваннями,особливоколітом.

Слід провести дослідження на наявністьC. difficile. У разі загрози коліту лікування слід негайно припинити. Необхідно підтвердити діагноз сигмо- і ректоскопією та у разі клінічної необхідності призначити інший антибіотик (ванкоміцин). Слід уникати застосування препаратів, які спричиняють затримку фекальних мас. При застосуванні препаратів широкого спектра дії, таких як цефалоспорини, існує підвищений ризик розвитку псевдомембранозного коліту.

Які у випадку з усімабета-лактамнимиантибіотиками,можуть розвиватисянейтропенія ірідше ‒агранулоцитоз,особливо притриваломулікуванні. Якщо курс лікуваннятриває довшеніж 10днів,слідконтролювати стан крові іприпинити лікування при виявленнінейтропенії.

Цефалоспориниможутьвсмоктуватисяна поверхнімембранеритроцитіві вступати в реакціюз антитілами,спрямованими протипрепарату.Це можеспричинитипозитивнийтестКумбсаі дужерідко‒гемолітичнуанемію.Перехреснареактивністьможе відбуватисяз пеніциліномдля цієї реакції.

Проба Кумбса та неферментні методи вимірювання цукру в сечі можуть показувати хибний позитивний результат при лікуванні за допомогою цефалоспоринів.

Зміни функціїнирокспостерігалися зцефалоспориновимиантибіотиками,особливо при введенніодночасно потенційнонефротоксичнихпрепаратів,такихякаміноглікозиди та/абопотенційнідіуретики (фуросемід).У такихвипадкахслідконтролювати функцію нирок.

Корегування дози не потрібне, якщокліренс креатиніну перевищує 40 мл/хв. Для пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 40 мл/хв та для гемодіалізних пацієнтівнеобхідно збільшити інтервал між прийомами доз.

У разі появи ексудативної багатоформної еритеми, синдрому Стівенса-Джонса, синдрому Лайєлла прийом лікарського засобу потрібно припинити.

Як і у випадку зіншимиантибіотиками,тривале застосуванняцефподоксимуможепризвести до надмірного ростунечутливихорганізмів.Пероральні антибіотики можуть змінити нормальну мікробну флору товстої кишки, що призводить до розростання клостридію з подальшим розвитком псевдомембранозного коліту.

Цейлікарський засібміститьлактозу. Томупацієнтамз непереносимістюгалактози,дефіцитомлактазиЛаппаабо мальабсорбцієюглюкози-галактозицефподоксим протипоказаний.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Клінічні дані щодо впливу цефподоксиму на перебіг вагітності відсутні. В експериментальних дослідженнях на тваринах не було виявлено прямих або непрямих ефектів на вагітність, розвиток ембріона/плода абопостнатальний розвиток.Однак,безпекацефподоксимупід часвагітності невстановлена, тому препарат потрібно застосовуватиз обережністю, лише після ретельної оцінки співвідношення користі та ризику, особливо в перші місяцівагітності.

Цефподоксим проникає у грудне молоко матері в дуже малій кількості. Тому, у немовлят, що годуються груддю, можуть спостерігатися зміни кишкової флори, у томи числі діарея та колонізація дріжжеподібних грибів, у зв'язку із чим може бути необхідним припинити годування груддю. Також потрібно врахувати можливість сенсибілізації. Тому цефподоксим має застосовуватися у період годування груддю лише після ретельної оцінки співвідношення користі та ризику.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими      механізмами.

Цефподоксим чинить слабкий або помірний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Повідомлялося про розвиток запаморочення або зниження артеріального тиску під час лікування цефподоксимом, що може впливати на швидкість реакції пацієнтів при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

 

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують перорально. Для оптимального всмоктуваннятаблетку необхідно приймати з їжею.

Дорослі та підлітки з нормальною функцією нирок

Синусит: 200 мг 2 рази на добу.

Тонзиліт та фарингіт: 100 мг 2 рази на добу.

Гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту та бактеріальна пневмонія: 100-200 мг 2 рази на добу залежно від тяжкості захворювання.

Неускладнені інфекції нижніх сечовивідних шляхів:100 мг 2 рази на добу.

Неускладнені інфекції верхніх сечовивідних шляхів:200 мг 2 рази на добу.

Інфекції шкіри і м’яких тканин: 200 мг 2 рази на добу.

Неускладнений гонококовий уретрит:200 мг у вигляді разової дози.

Пацієнти літнього віку

Немає необхідності в корекції дозиу пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок.

Печінкова недостатність.

Корекція дози для пацієнтів з печінковою недостатністю не потрібна.

Ниркова недостатність.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну< 40 мл/хв) потрібна належна корекція дози.

 

Кліренс креатиніну (мл/хв)

 

39-10

Разову дозу1) застосовують кожні 24 години (тобто, ½ звичайної дози для дорослих)

< 10

Разову дозу1) застосовують кожні 48 годин (тобто ¼ звичайної дози для дорослих)

Гемодіаліз

Разову дозу1) застосовують після кожного сеансу діалізу

¹Разовадоза ‒100 мг або 200 мг залежно від типу інфекції, як це зазначено вище.

 

Тривалість

Тривалість терапії залежить від пацієнта, показань та збудника.

 

Діти.

Таблетки призначають дітям віком від 12 років по 100 мг 2 рази на добу.

 

Передозування.

Симптоми:нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея. У пацієнтівз нирковоюнедостатністю передозуванняможе призвести до розвитку енцефалопатії, що зазвичай має оборотний характер після зниження рівнівцефподоксиму уплазмі крові.

Лікування.У разі передозуванняцефподоксимомпризначають,підтримувальну та симптоматичнутерапію.Гемодіаліз, перитонеальний діаліз.

 

Побічні реакції.

Для визначення частоти побічних реакцій застосовано класифікацію: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 < 1/1000),дуже рідко (< 1/10 000, включаючи поодинокі випадки).

 

 

 

 

З боку травного тракту:часто – анорексія, внутрішньошлунковий тиск,шлунково-кишковий дискомфорт,нудота,блювання,біль уживоті,метеоризм,діарея.Кривавадіарея можебутисимптомоментероколіту; рідко – відчуття спраги, тенезми, диспепсія, сухість у роті, зменшення апетиту, запор, кандидозний стоматит, відрижка, гастрит, виразки у роті, гострий панкреатит, псевдомембранозний коліт.

З боку обміну речовин і харчування:часто – втрата апетиту; рідко – зневоднення, подагра, периферійний набряк, збільшення маси тіла.        

З боку імунної системи:нечасто – гіперчутливість; рідко –анафілактичниіреакції,бронхоспазмта ангіоневротичнийнабряк; шок, що загрожує життю.

З боку гепатобіліарної системи:нечасто– холестатичне ураження печінки.

Лабораторні показники:нечасто – транзиторне підвищення активності трансаміназ печінки АСТ, АЛТ, лужної фосфатази, та/або білірубіну, сечовини і креатиніну, псевдопозитивна реакція Кумбса; рідко – гострий гепатит.

З боку системи крові:рідко –гематологічніпорушення,такі як зниженнягемоглобіну; нечасто –тромбоцитоз,тромбоцитопенія,лейкопенія, еозинофілія,гемолітична анемія, нейтропенія, агранулоцитоз, лімфоцитоз, анемія, лейкоцитоз.

З боку дихальної системи:рідко –астма, кашель, носова кровотеча, риніт, свистяче дихання, бронхіт, задуха, плевральний випіт, пневмонія, синусит.

З боку кістково-м’язової системи:рідко –міалгія.

З боку шкіри:нечасто – висипання, свербіж, кропив’янка, екзантема, підвищена пітливість, макулопапульозні висипання, грибковий дерматит, злущування, сухість шкіри, випадання волосся, везикульозні висипання, сонячна еритема, пурпура, бульозні реакції (включаючи синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, ексудативна мультиформна еритема, синдром Лайєлла.

З боку сечовидільної системи:рідко –гематурія, інфекції сечових шляхів, метрорагія, дизурія, частісечовипускання, протеїнурія, вагінальний кандидоз, гостра ниркова недостатність, незначні підвищення рівнів сечовини та креатиніну у крові.

Були зареєстровані зміни функції нирок при застосуванні антибіотиків з тієї ж групи, що і цефподоксим, особливо при одночасному застосуванні з аміноглікозидами і/або потужними сечогінними засобами.

З боку серцево-судинної системи:рідко –застійна серцева недостатність, мігрень, прискорене серцебиття,

вазодилатація

, гематома, артеріальна гіпертензія або гіпотензія.

З боку нервової системи:нечасто – головний біль, парестезії, запаморочення; дуже рідко – вертиго, безсоння, сонливість, невроз, роздратованість, нервозність, незвичні сновидіння, погіршання зору, сплутаність свідомості, нічні жахи.

З боку органів чуття:рідко – порушення смакових відчуттів, подразнення очей; нечасто – шум у вухах.

Інфекції та інвазії:часто –суперінфекція, спричинена деякими грибами родуCandida, не чутливими до цефподоксиму; дуже рідко – коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотиків.

Загальні розлади:нечасто – втомлюваність,астеніяабонездужання; рідко – дискомфорт, медикаментозна гарячка, біль у грудях (біль може віддавати упоперек),гарячка, генералізований біль, кандидоз, абсцес, алергічна реакція, набряк обличчя, бактеріальні інфекції, паразитарні інфекції.

 

Термін придатності.3 роки.

 

Умови зберігання.

Спеціальні умови зберігання не вимагаються.

Зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Несумісність.

Дані відсутні.

 

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері. По 1 (10×1) або 2 (10×2) блістери у картонній коробці.

 

Категорія відпуску.За рецептом.

 

Виробник.

Сандоз ГмбХ-ТехОпс/SandozGmbH-TechOps.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Біохеміштрассе 10, 6250 Кундль, Австрія/ Biochemiestrasse 10, 6250Kundl,Austria.