БІГАФЛОН розчин 4 мг/мл

Юрія-Фарм

Rp

Форма випуску та дозування

Розчин, 4 мг/мл

Розчин, 4 мг/мл

Упаковка

Контейнер 100 мл №1x1
Контейнер 200 мл №1x1
Пляшка скляна 50 мл №1x1
Пляшка скляна 100 мл №1x1
Пляшка скляна 200 мл №1x1

Контейнер 100 мл №1x1

від 460.38 грн

Аналоги

Rp

ГАТИЛИН 2 мг/мл

Ананта Медікеар Лтд.(GB)

Розчин

Класифікація

Класифікація еквівалентності

N/A

info

Діюча речовина

ГАТИФЛОКСАЦИН

Форма товару

Розчин для інфузій

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/4554/01/01

Дата останнього оновлення: 18.03.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 03.10.2021
  • Склад: 1 мл розчину містить 4 мг гатифлоксацину
  • Торгівельне найменування: БІГАФЛОН®
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Зберігати у недоступному для дітей місці.
  • Фармакотерапевтична група: Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони.

Упаковка

Контейнер 100 мл №1x1

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування лікарського засобу

БІГАФЛОН®

(BIGAFLON)

Склад:

діюча речовина: gatifloxacin;

1 мл розчину містить 4 мггатифлоксацину;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: відсвітло-жовтогодо зеленувато-жовтого кольору розчин.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТХJ01MA16.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії препарату пов’язаний з інгібуванням ДНК-гірази та топоізомеразиIV.

Гатифлоксацин, який відноситься до 8-метоксифторхінолонів, має антибактеріальну активність проти широкого діапазону грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів.

До дії препаратучутливі:

грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcusaureus, Streptococcuspneumoniae, Streptococcuspyogenes;

грамнегативні мікроорганізми: Haemophillusinfluenzae(включаючи штами, що продукують
β-лактамазу), Haemophilias раrаinfluenzae, Klebsiellapneumoniae, Moraxellacatarrhalis(включаючи штами, що продукуютьβ-лактамазу), Escherichiacoli, Enterobactercloacae, Neisseriagonorrhoеae(включаючи штами, що продукують β-лактамазу);

атипові збудники: C. pneumoniae, C. trachomatis, M. pneumoniae, L. Pneumophilia, Ureaplasma;

помірно чутливі:

грампозитивні мікроорганізми: Streptococcusmilieri, Streptococcusmitior, Streptococcusagalactiae, Streptococcusdysgalactiae, Staphylococcuscohnii, Staphylococcusepidermidis(включаючи метицилінрезистентні штами), Staphylococcushaemolyticus, Staphylococcushominis, Staphylococcussaprophyticus, Mycobacteriumtuberculosis, Staphylococcussimulans, Corynebacteriumdiphtheriae;

грамнегативні мікроорганізми: Bordetellapertussis, Klebsiellaoxytoca, Enterobacteraerogenes, Enterobacteragglomerans, Enterobacterintermedius, Enterobactersakazaki, Proteusmіrabilis, Proteusvulgaris, Morganellamorganii, Providenciarettgeri, Providenciastuartii;

анаероби: Bacteroidesdistasonis, Bacteroideseggerthiі, Bacteroidesfragilis, Bacteroidesovatus, Bacteroidesthetaiotaomicron, Bacteroidesuniformis, Fusobacteriumspp. , Porphyromonasspp. , Porphyromonasanaerobius, Porphyromonasasaccharolyticus, Porphyromonasmagnus, Prevotellaspp. , Propionibacteriumspp. , Clostridiumperfringens, Clostridiumramosum;

атипові збудники: Legionellapneumophila, Caxiellaburnettii.

До гатифлоксацину чутливі такі збудники як мікобактерії туберкульозу, Helicobacterрylori.

Антибактеріальна дія гатифлоксацину забезпечується завдяки пригніченню ДНК-гірази та топоізомеразиIV. ДНК-гіраза є важливим ферментом, який бере участь у реплікації ДНК збудників. ТопоізомеразаIV є ферментом, який відіграє провідну роль у поділі хромосом ДНК при розподілі бактеріальної клітини.

Фармакокінетика.

Гатифлоксацин добре всмоктується у травному тракті після перорального застосування. Абсолютна біологічна доступність гатифлоксацину – 96 %. Пік концентрації у плазмі крові досягається через 1-2 години після перорального застосування.

Зв’язування з білками плазми крові – 20 %.

Гатифлоксацин добре проникає у більшість тканин організму і швидко розподіляється по біологічних рідинах: високі концентрації створюються в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, шкіри, тканинах і секреті передміхурової залози, слині, жовчі, сім’яній рідині, піхві, матці, ендо- та міометрії, маткових трубах, яєчниках.

Гатифлоксацин біотрансформується в організмі.

Гатифлоксацин виводиться нирками. Середній період напіввиведення гатифлоксацину становить від 7 до 14 годин і не залежить від дози та режиму застосування.

В експериментах на тваринах гатифлоксацин вільно проникає через плаценту і екскретується в грудне молоко.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування інфекційно-запальних процесів, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

– інфекції дихальних шляхів (у тому числі гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, гострий синусит, негоспітальна пневмонія);

– інфекції нирок і сечовидільної системи: цистит, пієлонефрит (з ускладненнями та без ускладнень);

–захворювання, що передаються статевим шляхом: уретральна та вагінальна гонорея безускладнень, ректальна гонорея без ускладнень у жінок.

Протипоказання.

Підвищена чутливість догатифлоксацину та до інших фторхінолонів або до допоміжних речовин препарату.

Цукровий діабет.

Захворювання центральної нервової системи (епілепсія, знижений судомний поріг).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Існують тільки обмежені дані щодо сумісності гатифлоксацину з іншими лікарськими засобами для внутрішньовенного введення, тому одночасного введення з іншими лікарськими засобами слід уникати. Якщо одна й та сама внутрішньовенна система використовується для введення різних лікарських засобів, її слід промити перед інфузією гатифлоксацину та після неї інфузійним розчином, сумісним з гатифлоксацином

(5 % розчин глюкози, 0, 9 % розчин натрію хлориду, розчин Рінгера з лактатом).

Застосування гатифлоксацину не впливає на систематичний кліренс внутрішньовенного мідозоламу. Добова внутрішньовенна доза мідазоламу (0, 0145 мг/кг) не впливає на фармакокінетику гатифлоксацину. Ці результати можуть бути враховані при недостатній ефективності гатифлоксацину при проведенні досліджень з ізоферментомCYP3A4 у людей.

Паралельне застосування гатифлоксацину і теофіліну не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів.

Паралельне застосування гатифлоксацину і варфарину не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів, протромбіновий час не змінювався. Однак, оскільки для деяких похідних хіноліну повідомлялося про посилення ефекту варфарину або його похідних, слід проводити відповідні аналізи коагуляції під час лікування.

Одночасне застосування Бігафлону з цукрознижувальними пероральними препаратами може призвести до коливань рівня глюкози (може виникати гіпоглікемія або гіперглікемія) у крові, що потребує ретельного контролю за показниками рівня глюкози у крові протягом лікування Бігафлоном. Якщо виникають такі відхилення рівня глюкози у крові, які є небезпечними для здоров’я пацієнта, Бігафлон потрібно відмінити.

Небезпека розвиткушлуночкових порушень ритму при застосування Бігафлону зростає і стає реальною небезпекою у хворих старших вікових груп, особливо у жінок: при наявних захворюваннях серця, при супутньому застосуванні лікарських засобів, які збільшують тривалість інтервалуQT(цизаприд, еритоміцин, антипсихотичні препарати, трициклічні антидепресанти) або гальмують серцевий ритм (протиаритмічні препарати класу І А (наприклад квінідин, процаїнамід) або класу ІІІ (наприклад аміодарон, соталол), спричиняють гіпокаліємію, а також при одночасному застосуванні препаратів, що мають конкуруючі шляхи метаболізму та змінюють концентрацію один одного.

Паралельне застосування гатифлоксацину та дигоксину не дало значного ефекту стосовно зміни фармакокінетики гатифлоксацину. Пацієнтів, які приймають дигоксин, слід перевіряти на ознаки та симптоми токсичності. У пацієнтів, які виявили ознаки або симптоми інтоксикації дигоксином, концентрація дигоксину у сироватці крові повинна бути перевірена та доза дигоксину відкоригована відповідно.

Системне виведення гатифлоксацину значно підвищується при паралельному застосуванні гатифлоксацину та пробенециду.

Під час доклінічних і клінічних досліджень виявлено, що при паралельному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами фторхінолони можуть підвищувати ризик виникнення розладів центральної нервової системи і судом.

Особливості застосування.

Подовження інтервалу QT на електрокардіограмі. Гатифлоксацин може подовжувати інтервал QT у деяких пацієнтів, що може призводити до підвищення ризику шлуночкових аритмій, у тому числіtorsades de pointes. Рідкісні випадкиtorsades de pointesспонтанно виникали під час постмаркетингового застосування похідних хіноліну, у тому числі гатифлоксацину. Майже всі ці випадки асоціювалися з одним або більше наступних факторів ризику: вік від 60 років, жіноча стать, захворювання серця та/або застосування великої кількості лікарських засобів. Вираженість подовження інтервалу QT зростає з підвищенням концентрації препарату, тому не слід перевищувати рекомендовані дози і рекомендовану швидкість внутрішньовенного введення. Гатифлоксацин не слід призначати пацієнтам з подовженням інтервалу QT в анамнезі, неадекватною гіперкальціємією, декомпенсованою гіпокаліємією, а також пацієнтам, які отримують антиаритмічні засоби класу ІА (хінідин, прокаїнамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол). Слід дотримуватися обережності при призначенні гатифлоксацину пацієнтам, які отримують цизаприд, еритроміцин, антипсихотичні засоби або трициклічні антидепресанти. Препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями серця, такими як брадикардія та гостра ішемія міокарда.

Порушення рівнів глюкози у крові. Повідомлялося про порушення рівнів глюкози у крові при застосуванні гатифлоксацину, включаючи симптоматичну гіпер- і гіпоглікемію, зазвичай у хворих на цукровий діабет. Тому слід здійснювати ретельний контроль глюкози крові під час лікування, а також особливо ретельне спостереження щодо ознак гіпер- або гіпоглікемії протягом перших 3 днів лікування.

Розрив сухожиль. Повідомлялося про випадки розриву сухожиль плеча, кисті та ахіллового сухожилля, які вимагали хірургічного відновлення та призводили до тривалої інвалідності у пацієнтів, які отримували похідні хіноліну, зокрема гатифлоксацин. Ризик може підвищуватися при одночасному застосуванні кортикостероїдів, особливо у людей літнього віку. Лікування гатифлоксацином слід припинити, якщо у пацієнта виникає біль, запалення або розрив сухожилля. Пацієнту слід відпочивати та уникати фізичних навантажень, поки не буде виключено діагноз тендоніту або розриву сухожилля.

Периферична нейропатія. Спостерігалися рідкісні випадки сенсорної або сенсорно-моторної аксональної полінейропатії, яка вражала дрібні та/або великі аксони і призводила до парестезій, гіпестезій, дизестезій та слабкості під час лікування похідними хіноліну.

Гіперчутливість. Повідомлялося про тяжкі, іноді летальні випадки гіперчутливості та/або анафілактичних реакцій при лікуванні похідними хіноліну. Ці реакції можуть виникати після першої дози препарату. У випадку появи висипань на шкірі або будь-яких інших ознак гіперчутливості лікування гатифлоксацином слід припинити.

Псевдомембранозний коліт. При застосуванні гатифлоксацину повідомлялося про випадки псевдомембранозного коліту, який може загрожувати життю. Цей діагноз необхідно розглянути у пацієнтів з діареєю, що виникла внаслідок введення антибактеріального засобу.

Інше. Повідомлялося про випадки підвищення внутрішньочерепного тиску та психозу у пацієнтів, які отримували похідні хіноліну. Препарати цього класу також можуть спричиняти стимуляцію нервової системи з тремором, непосидючістю, запамороченням, сплутаністю свідомості, галюцинаціями, параноєю, депресією, нічним маренням та безсонням. У цих випадках застосування гатифлоксацину слід припинити і вжити відповідних заходів. Гатифлоксацин слід з обережністю призначати пацієнтам з відомими або підозрюваними розладами ЦНС, такими як виражений атеросклероз.

Щоб уникнути фотосенсибілізації та фототоксичності під час лікування цим препаратом, слід уникати ультрафіолетового опромінення. Людям літнього віку препарат слід застосовувати з обережністю.

При прийомі антибактеріальних препаратів повідомлялося про тяжкі та іноді летальні випадки, деякі внаслідок гіперчутливості, а деякі при неясній етіології. Клінічні прояви можуть включати один або кілька з наведених симптомів: гарячка, алергічний пневмоніт, висипання або тяжкі дерматологічні реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона), васкуліт, артралгія, міалгія, сироваткова хвороба, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність, гепатит, жовтяниця, гострий некроз гепатоцитів чи печінкова недостатність, анемія, включаючи гемолітичну чи апластичну; тромбоцитопенія, включаючи тромбоцитопенічну пурпуру, лейкопенію, агранулоцитоз, панцитопенію та/або інші порушення з боку крові.

Оскільки гатифлоксацин виводиться переважно нирками, необхідна корекція доз гатифлоксацину у пацієнтів з кліренсом креатиніну < 40 мл/хв. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, гатифлоксацин слід вводити після сеансу діалізу. Режим лікування неускладненої гонореї (400 мг одноразово) та неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів (200 мг на добу протягом 3 днів) не потребує корекції доз для пацієнтів із нирковою недостатністю.

Помірне ураження печінки не вимагає корекції доз. Даних щодо вираженої печінкової недостатності немає.

Пацієнтам, які отримують лікування препаратом, потрібно проводити контроль рівня цукру у крові. Якщо рівень цукру зменшився або підвищився, застосування препарату слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря.

Застосування у період вагітності або годування груддю. У період вагітності застосування препарату протипоказано. При необхідності лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або

роботі з іншими механізмами.

Якщо під час лікування препаратом спостерігаються побічні реакції з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»), слідутримуватися від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Перед застосуванням слід провести шкірний тест на переносимість. Препарат призначати кожні24години внутрішньовенно краплинно. Дозування та тривалість лікування залежать від виду таступеня тяжкості інфекції.

Загострення хронічного бронхіту− 400мг1раз на добу протягом5-7діб.

Гострийсинусит − 400мг1раз на добу протягом10діб.

Негоспітальна пневмонія− 400мг1раз на добу протягом7-14діб.

Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів− 400мг одноразово або200мг1раз на добу протягом3 діб.

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, пієлонефрит− 400мг на добу протягом

7-10діб.

Неускладнена уретральна гонорея у чоловіків та неускладнена вагінальна і ректальна гонорея у жінок− 400мг одноразово.

Коригування дози для пацієнтів з нирковою недостатністю.

Оскільки гатифлоксацин виводиться в основному шляхом ниркової екскреції, хворим із кліренсомкреатиніну< 40мл/хв, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або на довготривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, необхідна корекція режиму дозування.

Рекомендуються такі дозування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю:

Кліренс креатиніну

Початкова доза

Наступна доза

> 40мл/хв

400мг

400мг кожного дня

< 40мл/хв

400мг

200мг кожного дня

Гемодіаліз

400мг

200мг кожного дня

Довготривалий амбулаторнийперитонеальний діаліз

400мг

200мг кожного дня

Хронічна печінкова недостатність.

Немає необхідності проводити корекцію режиму дозуванняБігафлону®для пацієнтів з порушеннями функції печінки.

Препарат слід застосовувати лише шляхом інфузій, він не призначений длявнутрішньом'язового, інтраректального, внутрішньочеревинного або підшкірного застосування. Інфузію слід проводити протягом60хвилин.

Діти.

Не застосовувати у педіатричній практиці.

Передозування.

Клінічні симптоми передозування включають зменшення активності, сплутаністьсвідомості, запаморочення, психози, зменшення частоти дихання, блювання, тремор тасудоми. У разі виникнення симптомів передозування слід уважно вести спостереження запацієнтами (включаючи ЕКГ), потрібно негайно провести симптоматичне та підтримуюче лікування. Необхідно проводити достатню гідратацію. Гемодіаліз у разі передозування препаратом неефективний: вилучається з крові приблизно14 %введеної дози протягом4годин, при постійному амбулаторному перитонеальному діалізі–11 %за8діб.

Побічні реакції.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, сироваткова хвороба, анафілактоїдні реакції, васкуліт, ангіоневротичний набряк;

з бокушкіри та підшкірної клітковини: почервоніння шкіри, шкірні висипання, відчуття свербежу, кропив’янка, фотосенсибілізація, фототоксичність, екзема, підвищена пітливість, сухість шкіри, синдром Стівенса-Джонсона; токсичний епідермальний некроліз;

з бокунервової системи: ажитація, збудження, порушення свідомості, депресія, нервозність, неспокій, тривожність, кошмари або параноя, порушення сну, безсоння, сонливість, неспокійний сон, парестезія, порушення смакових відчуттів, запаморочення; головний біль, тремор, судоми, порушення зору, дзвін у вухах, ототоксичність.

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, брадикардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, розширення судин, периферичні набряки, подовження інтервалу QT на ЕКГ, синкопе, torsades de pointes;

з боку травного тракту: біль у животі, абдомінальний біль, анорексія, запор, диспепсія, здуття живота, глосит, гастрит, кандидоз ротової порожнини, стоматит, виразка ротової порожнини, печія, діарея, порушення апетиту, блювання, нудота, спрага, панкреатит, шлунково-кишкова кровотеча;

з боку кістково-м’язової системита сполучної тканини: артропатія, артралгія, міалгія, судоми м’язів, порушення суглобового хряща, тендиніти, тендовагініти, розриви сухожилля;

з боку гепатобіліарної системи: зміни печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гострий некроз гепатоцитів, гепатит, печінкова недостатність;

з боку ендокринної системи: коливання рівня цукру у крові (гіпоглікемія, включаючи гіпоглікемічну кому), гіперглікемія (включаючи гіперосмолярну некетоацидемічну гіперглікемію);

з боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність; кристалурія, транзиторний нефрит; дизурія, вагініт, гематурія;

з боку дихальної системи: задишка, фарингіт;

лабораторні порушення: нейтропенія, підвищення рівня АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, білірубіну, амілази, порушення рівня електролітів, підвищення INR/протромбінового часу, тромбоцитопенія, анемія, включаючи гемолітичну та апластичну, агранулоцитоз, панцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія або інші порушення з боку крові;

загальні розлади: слабкість, підвищення температури тіла, жар, озноб, астенія, біль у спині, біль у грудях, зміни у місці введення.

Інші побічні реакції можуть зустрічатися при застосуванні гатифлоксацину у складі моно- або комбінованої терапії: порушення мислення, порушення толерантності до алкоголю, артрит, бронхіальна астма (бронхоспазм), атаксія, біль у кістках, брадикардія, біль у спині, хейліт, коліт, ціаноз, деперсоналізація, дисфагія, біль у вухах, екхімози, носова кровотеча, ейфорія, біль в очах, фоточутливість очей, шлунково-кишкові геморагії, генералізовані набряки, гінгівіт, ворожість, галюцинації, маткові кровотечі, гематурія, гіпестезія, гіпервентиляція, гіпоглікемія, лімфаденопатія, макулопапульозні висипання, метрорагія, мігрень, набряк губ, міалгія, міастенія, біль у шиї, панічні атаки, параноя, паросмія, фотофобія, псевдомембранозний коліт, психоз, птоз, ректальні геморагії, стрес, субстернальний біль, везикуло-бульозні висипання.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігатипритемпературі не вище 25 °С в оригінальній упаковці. Не заморожувати. Не захищений від світла розчин зберігати не більше 3-х діб.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 100 мл або 200 мл у пляшці; по 1 пляшці в пачці; по 100 мл або 200 мл у контейнері полімерному; по 1 контейнеру в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ «Юрія-Фарм».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 18030, Черкаська обл. , м. Черкаси, вулиця Вербовецького, будинок 108.

Тел. : (044) 281-01-01.