Ефективність доведено
В даний момент до препарату немає фото, але ми працюємо над цим
АЗИТРОМІЦИН-КР капсули 250 мг
Хімфармзавод Червона зірка
Rp
Форма випуску та дозування
Капсули, 250 мг
Упаковка
Блістер №6x1
Аналоги
Класифікація
Класифікація еквівалентності
B
Діюча речовина
Форма товару
Капсули
Умови відпуску
за рецептом
Rp
Реєстраційне посвідчення
UA/9068/01/01
Дата останнього оновлення: 19.03.2021
Загальна інформація
- Термін дії реєстраційного посвідчення: 30.12.2075
- Склад: 1 капсула містить: азитроміцин (у перерахуванні на азитроміцину дигідрат) 250 мг (0, 25 г)/
- Торгівельне найменування: АЗИТРОМІЦИН-КР
- Умови відпуску: за рецептом
- Умови зберігання: Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
- Фармакотерапевтична група: Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни. Азитроміцин.
Упаковка
Інструкція
Особливості застосування.
З обережністю застосовувати при порушеннях функцій печінки, нирок, серцевій недостатності. Після відміни лікування реакції гіперчутливості у деяких випадках можуть зберігатися, що потребує специфічної терапії під наглядом лікаря.
Необхідна обережність при прийомі препарату хворим із тяжкими порушеннями функції нирок та печінки, з клінічно вираженою брадикардією, серцевою аритмією або тяжкою формою серцевої недостатності.
Алергічні реакції. Як і у випадку з еритроміцином та іншими макролідними антибіотиками, повідомляли про рідкісні серйозні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (у поодиноких випадках – з летальним наслідком), дерматологічні реакції, у тому числі гострий генералізований екзантематозний пустульоз. Деякі з цих реакцій, спричинених азитроміцином, спричиняли рецидивні симптоми і потребували тривалого спостереження та лікування.
Стрептококові інфекції. Пеніцилін є препаратом першого вибору у лікуванні фарингіту/тонзиліту, спричиненихStreptococcuspyogenes, а також у профілактиці гострого ревматичного поліартриту. Азитроміцин загалом ефективний у лікуванні стрептококової інфекції у ротоглотці, але немає жодних даних, які демонструють ефективність азитроміцину у профілактиці ревматичної атаки.
Суперінфекції. Як і у випадку з іншими антибіотиками, рекомендується проводити спостереження щодо ознак суперінфекції, спричиненої нечутливими організмами, включаючи гриби.
Порушення функції печінки. Оскільки печінка є основним шляхом виведення азитроміцину, слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки. Зафіксовано випадки фульмінантного гепатиту, що спричиняє небезпечне для життя порушення функції печінки, при прийомі азитроміцину. Можливо, деякі пацієнти в анамнезі мали захворювання печінки або застосовували інші гепатотоксичні лікарські засоби.
Необхідно проводити аналізи/проби функції печінки у випадку розвитку ознак і симптомів дисфункції печінки, наприклад, астенії, що швидко розвивається і супроводжується жовтяницею, темною сечею, схильністю до кровотеч або печінковою енцефалопатією.
У разі виявлення порушень функції печінки застосування препарату слід припинити.
У пацієнтів, якіприймають похідні ріжків, одночасне застосування деяких макролідних антибіотиків спричиняє швидкий розвиток ерготизму. Відсутні дані щодо можливості взаємодії між ріжками та азитроміцином. Проте через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.
Міастенія гравіс. Повідомляли про загострення симптомів міастенії гравіс або про новий розвиток міастенічного синдрому у пацієнтів, які отримують терапію азитроміцином.
Діарея. При застосуванні майже всіх антибактеріальнихпрепаратів, включаючи азитроміцин, повідомляли проClostridium difficile–асоційовану діарею(CDAD), серйозність якої варіювалась від слабо вираженої діареї до коліту з летальним наслідком. Лікування антибактеріальнимипрепаратамизмінює нормальну флорув товстій кишці, що призводить до надмірного ростуC. difficile.
C. difficile продукують токсини А і В, які спричиняють розвитокCDAD. ШтамиC. difficile, що гіперпродукують токсини, є причиною підвищеного рівнязахворюваності і летальності, оскільки ці інфекції можуть бутирезистентними до антибактеріальної терапії іпотребувати проведення колектомії. Необхідно розглянути можливість розвиткуCDAD у всіх пацієнтів з діареєю, спричиненою застосуванням антибіотиків. Потрібне ретельне ведення історії хвороби, оскільки, CDADможемати місце впродовж 2 місяцівпісля прийому антибактеріальних препаратів.
Порушення функції нирок. У пацієнтів із серйозною дисфункцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації< 10 мл/хв) спостерігалося 33 % збільшення системної експозиції азитроміцину.
Подовжена серцева реполяризація та інтервалQT. Подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, які підвищували ризик розвитку серцевої аритмії та тріпотіння-мерехтіння шлуночків(torsade de pointes), спостерігалися при лікуванні іншими макролідними антибіотиками, у тому числі азитроміцином.
Оскільки стани, які супроводжуються підвищеним ризиком шлуночкових аритмій (включаючи torsade de pointes), можуть призвести до зупинки серця, азитроміцин слід призначати з обережністю пацієнтам з існуючими проаритмічними станами (особливо жінкам і пацієнтам літнього віку), зокрема пацієнтам:
–з вродженою або зареєстрованою пролонгацією інтервалуQT;
–які наразі проходять лікування із застосуванням інших активних речовин, які, як відомо, подовжують інтервалQT, наприклад антиаритмічні препарати класуIA(хінідин та прокаїнамід) і III (дофетилід, аміодарон та соталол), цизаприд і терфенадин, нейролептичні засоби, такі як пімозид; антидепресанти, такі як циталопрам, а також фторхінолони, такі як моксифлоксацин та левофлоксацин;
–з порушенням електролітного обміну, особливо у випадку гіпокаліємії і гіпомагніємії;
–з клінічно релевантною брадикардією, серцевою аритмією або тяжкою серцевою недостатністю.
Препарат містить лактози моногідрат. При застосуванніу рекомендованих дозах із добовою дозою до організму надходить до 8, 7 мг лактози. З обережністю слід застосовувати хворим із недостатністю лактози, галактоземією або синдромом порушення всмоктування глюкози/галактози. Для осіб літнього віку немає необхідності змінювати дозування.
Безпечність та ефективність для профілактики або лікуванняMycobacteriumAviumComplexу дітей не встановлені.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Немає адекватних даних про застосування азитроміцину вагітним жінкам. У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин тератогенного шкідливого впливу азитроміцину на плід не відзначено, однак препарат проникав крізь плаценту. Безпеку застосування азитроміцину під час вагітності не підтверджено. Тому азитроміцин призначають під час вагітності, тільки якщо користь перевищує ризик.
Період годування груддю.
Зафіксовано, що азитроміцин проникає у молоко людини, але відповідних та належним чином контрольованих клінічних досліджень, які давали б можливість охарактеризувати фармакокінетику екскреції азитроміцину в грудне молоко людини, не проводилося. Застосування азитроміцину у період годування груддюможливе лише у випадках, коли очікуванакористьдля матеріперевищує потенційнийризик для дитини.
Фертильність.
Дослідження фертильності проводили на щурах; показник вагітності знижувався після введення азитроміцину. Релевантність цих даних щодо людини невідома.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Дані про вплив азитроміцину на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами відсутні. Необхідно враховувати можливість виникнення таких побічних реакцій як запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості і дезорієнтація.
Спосіб застосуваннята дози.
Азитроміцин застосовувати 1 раз на добу за1 годину до або через 2 години після їди, оскільки одночасний прийом порушує всмоктування азитроміцину. Капсулинеобхідно ковтати цілком.
Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку, і діти з масою тіла понад 45 кг.
Приінфекціях ЛОР-органів і дихальних шляхів, шкіри та м’яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми): 500 мг (2 капсули по 250 мг або 1 капсула по 500 мг за 1 прийом) на добу протягом 3 днів.
Примігруючій еритемізагальна доза азитроміцину становить 3 г: 1 раз на добу протягом 5 днів, 1–й день – 1 г(4 капсули по 250 мг або 2 капсули по 500 мг), потім по 500 мг (2 капсули по 250 мг або 1 капсула по 500 мг) з 2–го по 5–й день.
Приінфекціях, що передаються статевим шляхом: 1 г одноразово (4 капсули по 250 мг або 2 капсули по 500 мг).
У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу необхідно прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалом у 24 години.
У людей літнього віку немає необхідності змінювати дозування.
Оскільки пацієнти літнього віку можуть входити до груп ризику щодо порушень електричної провідності серця, рекомендовано дотримуватися обережності при застосуванні азитроміцину у зв’язку з ризиком розвитку серцевої аритмії тааритміїtorsade de pointes.
Пацієнти з порушеннями функції нирок.
У пацієнтів із незначними порушеннями функції нирок (швидкістьклубочкової фільтрації 10–80мл/хв) можна використовувати те ж саме дозування, що й у пацієнтів із нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієнтам з тяжкими порушеннямифункції нирок(швидкістьклубочкової фільтрації < 10 мл/хв).
Пацієнти з порушеннями функції печінки.
Оскільки азитроміцин метаболізується у печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам зтяжкими порушеннямифункціїпечінки. Досліджень, пов’язаних із лікуванням таких пацієнтів, які застосовують азитроміцин, не проводилося.
Діти.
Дітям з масою тіла менше 45 кг не рекомендується призначати азитроміцину вигляді капсул.
Передозування.
Досвід клінічного застосування азитроміцину свідчить про те, що побічні прояви, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, доз препарату, подібні до таких, що спостерігаються при застосуванні звичайних терапевтичних доз. Вони можуть включати діарею, нудоту, блювання, оборотну втрату слуху. У разі передозування при необхідності рекомендується прийом активованого вугілля та проведення загальних симптоматичних і підтримуючих лікувальних заходів.
Побічні реакції.
У нижченаведеній таблиці приведені побічні реакції, визначені за допомогою клінічних досліджень і в періодпостмаркетингового спостереження, при застосуванні всіх лікарських форм азитроміцину відповідно до системно-органного класу та частотності. Небажані реакції, зареєстрованіу періодпостмаркетингового спостереження, виділенікурсивом. Групиза частотою проявів визначализа допомогою такоїшкали: дуже часто(≥1/10); часто (≥1/100, < 1/10); нечасто (≥1/1000, < 1/100); рідко (≥1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не можна визначити з наявних даних). У межах кожної групи за частотою проявів небажані явища зазначені у порядку зменшення їхньої тяжкості.
Небажані реакції можливо або ймовірно пов’язані з азитроміцином на основі даних, отриманих у процесі клінічних досліджень і в періодпостмаркетингового спостереження
Системно-органний клас | Небажана реакція | Частота | |
Інфекції та інвазії | Кандидоз, оральний кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, порушення функції дихання, риніт | нечасто |
|
Псевдомембранозний коліт | частота невідома |
| |
З боку системи крові і лімфатичної системи | Лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія | нечасто |
|
Тромбоцитопенія, гемолітична анемія, зменшення кількості лімфоцитів | частота невідома |
| |
З боку імунної системи | Ангіоневротичний набряк, реакції підвищеної чутливості | нечасто |
|
Анафілактична реакція | частота невідома |
| |
З боку обміну речовин | Анорексія | часто |
|
З боку психіки | Нервозність, безсоння | нечасто |
|
Ажитація | рідко |
| |
Агресивність, неспокій, делірій, галюцинації, тривожність, збудженість, психомоторна гіперактивність, деперсоналізація, а у хворих літнього віку– марення. | частота невідома |
| |
З боку нервової системи | Головний біль | часто |
|
Запаморочення, сонливість, дисгевзія, парестезія | нечасто |
| |
Непритомність, судоми, гіпестезія, психомоторна підвищена активність, аносмія, агевзія, паросмія, міастенія гравіс, синкопе (втрата свідомості), слабкість | частота невідома |
| |
З боку органів зору | Зорові розлади | нечасто |
|
З боку органів слуху | Порушення слуху, вертиго | нечасто |
|
Погіршення слуху, включаючи глухоту та/або дзвін у вухах | частота невідома |
| |
З боку серця | Пальпітація | нечасто |
|
Тріпотіння-мерехтіння шлуночків (torsade de pointes), аритмія, включаючи шлуночкову тахікардію, подовженняQT-інтервалуна ЕКГ, біль у грудях, артеріальну гіпертензію, подовження інтервалу PQ на ЕКГ (AV-блокада), сильне серцебиття, пароксизмальну шлуночкову тахікардію типапірует | частота невідома |
| |
З боку судин | Припливи | нечасто |
|
Артеріальна гіпотензія | частота невідома |
| |
З боку респіраторної системи | Диспное, носова кровотеча | нечасто |
|
З боку травного тракту | Діарея | дуже часто |
|
Блювання, біль у животі, нудота | часто |
| |
Запор, метеоризм, диспепсія, гастрит, дисфагія, сухість у роті, відрижка, виразки у ротовій порожнині, гіперсекреція слини | нечасто |
| |
Панкреатит, зміна кольору язика, рідкі випорожнення, порушення травлення, анорексія, печіння в ділянці ротової порожнини, спотворення смаку та відчуття запахів, запор, зміна кольору зубів, псевдомембранозний коліт | частота невідома |
| |
З боку гепатобіліарної системи | Порушення функції печінки, холестатична жовтяниця | рідко |
|
Печінкова недостатність (яка рідко призводила до летального наслідку), фульмінантний гепатит, некротичний гепатит, відхилення від норми результатів печінкових проб (підвищення активності печінкових ферментів– АсАТ, АлАТ та білірубіну крові) | частота невідома |
| |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Висипання, свербіж, кропив’янка, дерматит, сухість шкіри, гіпергідроз | нечасто |
|
Фоточутливість, гострий генералізований екзантематозний пустульоз | рідко |
| |
Синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, поліморфна еритема, реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами, гіперемія, світлочутливість | частота невідома |
| |
З боку скелетно-м’язової системи | Остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї | нечасто |
|
Артралгія | частота невідома |
| |
З боку сечовидільної системи | Дизурія, біль у нирках | нечасто |
|
Гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит, підвищення залишкового азоту сечовини та креатиніну в крові | частота невідома |
| |
З боку репродуктивної системи та молочних залоз | Маткова кровотеча, тестикулярні порушення, вагініт | нечасто |
|
Загальні порушення та місцеві реакції | Набряк, астенія, нездужання, втома, набряк обличчя, біль у грудях, гіпертермія, біль, периферичний набряк | нечасто |
|
Лабораторні показники | Знижена кількість лімфоцитів, підвищена кількість еозинофілів, знижений рівень бікарбонату крові, підвищення рівня базофілів, підвищення рівня моноцитів, підвищення рівня нейтрофілів | часто |
|
Підвищений рівень аспартатамінотрансферази, підвищений рівень аланінамінотрансферази, підвищений рівень білірубіну в крові, підвищений рівень сечовини в крові, підвищений рівень креатиніну в крові, змінипоказників калію у крові, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня хлориду, підвищення рівня глюкози, підвищення рівня тромбоцитів, зниження рівня гематокриту, підвищення рівня бікарбонату, відхилення рівня натрію | нечасто |
| |
Ураження та отруєння | Ускладнення після процедури | нечасто |
|
Крім цього, у дітей можливе виникнення гіперкінезії, нервозності, безсоння, кон’юнктивіту, збудження. Змінені показники повертаються до норми через 2–3 тижні після припинення лікування.
Інформація про небажані реакції, які, можливо, пов’язані з профілактикою та лікуваннямMycobacteriumAviumComplex, базується на даних клінічних досліджень та спостережень у постмаркетинговий період. Ці небажані реакції відрізняються за типом або за частотою від тих, про які повідомляли при застосуванні швидкодіючих лікарських форм та лікарських форм тривалої дії:
Системно-органний клас | Небажана реакція | Частота | ||
З боку обміну речовин | Анорексія | часто | ||
З боку психіки | Запаморочення, головний біль, парестезія, дисгевзія | часто | ||
Гіпестезія | нечасто | |||
З бокуорганів зору | Погіршення зору | часто | ||
З боку органів слуху | Глухота | часто | ||
Погіршення слуху, дзвін у вухах | нечасто | |||
З бокусерця | Пальпітація | нечасто | ||
З бокутравного тракту | Діарея, біль у животі, нудота, метеоризм, шлунково-кишковий дискомфорт, часті рідкі випорожнення | дуже часто | ||
З боку гепатобіліарної системи | Гепатит | нечасто | ||
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Висипання, свербіж | часто | ||
Синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість | нечасто | |||
З бокускелетно-м’язової системи | Артралгія | часто | ||
Загальні порушення та місцеві реакції | Підвищена втомлюваність | часто | ||
Астенія, нездужання | нечасто | |||
Термін придатності.
3 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Фармацевтично несумісний з гепарином.
Упаковка.
0, 25 г – по 6 капсул у блістері. По 1 блістеру у пачці з картону.
0, 5 г– по 3 капсули у блістері. По 1 блістеру у пачці з картону.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
61010, Україна, м. Харків, вул. Гордієнківська, 1.