Форма випуску та дозування

tab

Таблетки, 1 мг

Упаковка

Блістер №10x3

Варіанти дозування

Дозування

1 мг

Варіанти дозування

1 мг

Форма

Таблетки

Еквівалентність

-

Класифікація

Аналоги

Характеристика

  • Заявник: Тева Фармацевтікал Індастріз Лтд.
  • Реєстраційне посвідчення: UA/13573/01/01
  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 30-12-2075
  • Склад: 1 таблетка містить разагіліну 1 мг (у вигляді разагіліну мезилату)
  • Торгівельне найменування: АЗІЛЕКТ
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Фармакотерапевтична група: Протипаркінсонічні препарати. Інгібітори моноаміноксидази типу B.

Упаковка

Блістер №10x3

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

АЗІЛЕКТ

(AZILECT®)

 

Склад:

діюча речовина:разагілін;

1 таблетка міститьразагіліну1 мг (у виглядіразагілінумезилату);

допомiжнiречовини:крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмальпрежелатинізований, кислота стеаринова, тальк,маніт(Е 421).

 

Лікарська форма.Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:круглі плоскі таблетки білого або майже білого кольору, з фаскою, з тисненням«GIL» з одного боку та гладенькі з іншого.

                                                                          1

 

Фармакотерапевтична група.Протипаркінсонічніпрепарати. ІнгібіторимоноаміноксидазитипуB.Код АТХ N04В D02.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.Разагілін є потужним необоротним селективним інгібітороммоноаміноксидази(МАО).Виділяють два основні типи МАО– А і В. МАО-В є переважним типом, що локалізується у головному мозку людини.

Уexvivoдослідженнях на клітинах мозку, печінки та тканинах травного тракту було встановлено, щоразагілінє потужним необоротним селективним інгібітороммоноаміноксидазитипу В (МАО-В).

Точний механізм діїразагілінуневідомий. Вважається, що він частково зумовленийінгібіторноюактивністю відносно МАО-В, завдяки чому підвищується позаклітинний рівеньдофамінувстріатумі. Підвищений рівеньдофамінуі, як результат, посиленадофамінергічнаактивність, ймовірно, забезпечують терапевтичну ефективністьразагіліну, що було продемонстровано на моделяхдофамінергічноїмоторноїдисфункції.

1-аміноіндан являє собою активний основний метаболіт і не є інгібітором МАО-В.

Фармакокінетика.

Всмоктування.Разагіліншвидко всмоктується, максимальна концентрація в плазмі крові (Сmax) досягається приблизно через 0,5 години. Абсолютнабіодоступністьпрепарату після однократного прийомуразагілінустановить 36 %. Їжа не впливає на час досягнення (Тmax) максимальної концентрації у плазмі крові, однак при вживанні жирної їжіСmaxта площа під кривою«концентрація-час» (АUC) знижуються на 60 % та20 % відповідно.Разагілінможна приймати незалежно від прийому їжі.

Розподіл.Середній об’єм розподілу після однократного внутрішньовенного введенняразагілінустановить 243 л. Зв’язування з білками плазми крові після перорального прийому однократної дози14C-міченогоразагілінуколивається від 60 до 70 %.

Метаболізм.Разагілінмайже повністю підлягаєбіотрансформаціїв печінці. Метаболізм здійснюється 2 головними шляхами: шляхом N-деалкілуваннята/абогідроксилюванняз утворенням метаболітів: 1-аміноіндану, 3-гідрокси-N-пропаргіл-1-аміноіндану та

3-гідрокси-1-аміноіндану. Дослідженняinvitroпоказали, що обидва шляхи метаболізмуразагілінуздійснюються за участю ізоферменту CYP1A2 системи цитохрому P450. Виведенняразагілінуздійснюється у виглядіглюкуроніднихкон’югатівта його метаболітів.

Виведення.Після перорального прийому14C-міченогоразагілінуйого виведення відбувається переважно із сечею (62,6 %) та меншою мірою – з калом (21,8 %), повний період виведення 84,4 % дози становить 38 днів. Менше 1 % препарату виводиться з сечею в незміненому вигляді.

Лінійність/нелінійність.Разагілінувластива лінійна фармакокінетика при прийомі у дозі 0,5–2 мг. Періоднапіввиведеннястановить 0,6–2 години.

Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів.

Пацієнти з печінковою недостатністю.

У пацієнтів з легкою печінковою недостатністю спостерігалось підвищення значеньСmaxта АUC на 80 % та 38 % відповідно. У пацієнтів із середньою печінковою недостатністю спостерігалось підвищення значеньСmaxта АUC на 568 % та 83 % відповідно.

Пацієнти з нирковою недостатністю.Параметри фармакокінетикиразагілінупрактично не змінюються у хворих з легким та середнім ступенем ниркової недостатності.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

–Монотерапіяприідіопатичномупаркінсонізмі;

–ад’ювантнатерапіяіззастосуваннямагоністівдофаміну;

–ад’ювантнатерапіяіззастосуваннямлеводопизколиваннямикінцевоїдози.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого іншого компонента препарату.

Супутня терапія іншими інгібіторами МАО (у тому числі лікарськими засобами та рослинними зборами, наприклад такими, що містять звіробій продірявлений) абопетидином(перерва між відміноюразагілінута початком терапії цими препаратами повинна становити не менше 14 днів).

Тяжка печінкова недостатність.

 

Взаємодiя зiншимилiкарськимизасобами та інші види взаємодій.

Відомі взаємодії між неселективними інгібіторами МАО та іншими лікарськими засобами.

Протипоказано одночасно застосовуватиразагілінз іншими інгібіторами МАО (у тому числі з лікарськими засобами та рослинними зборами, що містять звіробій продірявлений), тому що існує ризик неселективногоінгібування, яке може призвести до розвиткугіпертензивногокризу.

Повідомлялося про розвиток серйозних побічних реакцій у разі одночасного застосуванняпетидинута інгібіторів МАО, у тому числі інших селективних інгібіторів МАО-В. Одночасне застосуванняразагілінутапетидинупротипоказано.

Повідомлялося про взаємодію інгібіторів МАО тасимпатоміметиківпри їх одночасному застосуванні. Зважаючи на МАО-інгібуючуактивністьразагіліну, не рекомендується його одночасне застосування зсимпатоміметиками, такими як судинозвужувальні препарати для перорального прийому або для назального застосування та зпротизастуднимипрепаратами, що містять ефедрин абопсевдоефедрин.

Повідомлялося про взаємодіюдекстрометорфанута неселективних інгібіторів МАО при їх одночасному застосуванні. Тому, зважаючи на МАО-інгібуючуактивністьразагіліну, не рекомендується його одночасне застосування здекстрометорфаном.

Слід уникати одночасного застосуванняразагілінузфлуоксетиномтафлувоксаміном. 

Перерва між відміноюфлуоксетинута початком терапіїразагіліномповинна становити не менше 5 тижнів. Перерва між відміноюразагілінута початком терапіїфлуоксетиномабофлувоксаміномповинна становити не менше 14 днів.

Повідомлялося про розвиток серйозних побічних реакцій при одночасному застосуванніразагілінуіз селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну інорадреналіну(СІЗЗСН), трициклічними/тетрациклічнимиантидепресантами та інгібіторами МАО. Тому, оскількиразагілінє активним інгібітором МАО, слід з обережністю застосовуватиразагілінз антидепресантами.

Леводопа при одночасному застосуванні зразагіліному пацієнтів з хворобою Паркінсона не виявляла клінічно значущого впливу на кліренсразагіліну.

Invitro при дослідженнях метаболізму було відзначено, що ізофермент CYP1А2 цитохрому Р450 є головним ферментом, відповідальним за метаболізмразагіліну. Одночасне застосуванняразагілінутаципрофлоксацину(інгібітор ізоферменту CYP1А2) підвищує AUCразагілінуна 83 %. Одночасне застосуванняразагілінута теофіліну (субстрат CYP1А2)не впливає на фармакокінетикуразагіліну. Отже, сильні інгібітори CYP1A2 можуть змінити рівеньразагілінув плазмі крові, тому їх слід застосовувати з обережністю.

Існує ризик того, що у зв’язку з індукцією ізоферментуCYP1A2 в курців може зменшитись концентраціяразагілінув плазмі.

Invitroдослідження показали, щоразагіліну концентрації 1мкг/мл (що еквівалентно концентрації, яка перевищує в 160 раз середнюCmax(5,9–8,5нг/мл) після багаторазового введення 1 мгразагілінупацієнтам із хворобою Паркінсона) не інгібує ізоферменти CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4 і CYP4A цитохрому Р450. Це може свідчити про те, щоразагіліну терапевтичних концентраціях не може впливати на метаболізм цих ізоферментів та виявляти клінічно значущі ефекти.

При одночасному пероральному застосуванніразагілінута ентакапонузбільшується кліренсразагілінуна 28 %.

Тирамін/разагілін-взаємодії

5 клінічних досліджень за участю добровольцівта пацієнтів з хворобою Паркінсона та результати контролю артеріального тиску після їди (464 пацієнти застосовували           0,5–1 мг/добуразагілінуабо плацебо як додаткову терапію долеводопипротягом 6 місяців без обмеження прийомутираміну) показали, що відсутня будь-яка взаємодіяразагілінутатираміну, томуразагілінможна застосовувати на тлі дієти без обмеження прийомутираміну.

 

Особливості застосування.

Слід уникати супутнього застосуванняразагілінутафлуоксетинуабофлувоксаміну(див. розділ «Взаємодiя зiншимилiкарськимизасобами та інші види взаємодій»). Перерва між відміноюфлуоксетинута початком терапіїразагіліномповинна становити не менше 5 тижнів. Перерва між відміноюразагілінута початком терапіїфлуоксетиномабофлувоксаміномповинна становити не менше 14 днів.

Розлади контролю над спонуканням можуть виникати у пацієнтів, які приймають агоністидофамінута/або проходятьдофамінергічнутерапію. Повідомлення про подібні випадки розладів контролю над спонуканням були отримані дляразагілінуупостмаркетинговийперіод. Стан пацієнтів слід постійно перевіряти щодо наявності розладів контролю над спонуканням. Пацієнтів та медичний персонал необхідно проінформувати про зміни у поведінці, що свідчать про розлади контролю над спонуканням, які спостерігалися у пацієнтів під час прийомуразагіліну, включаючикомпульсії, нав’язливі думки, патологічний потяг до азартних ігор, підвищення лібідо,гіперсексуальність, імпульсивну поведінку, а також патологічні потяги до витрачання грошей або придбання речей.

Разагілін здатен посилювати діюлеводопи, через що можливе посилення побічних реакцій від прийомулеводопи, а також загострення існуючоїдискінезії. Зменшити інтенсивність цих побічних реакцій можна шляхом зменшення дозилеводопи.

Повідомлялося про випадки ортостатичноїгіпотензії, яка спостерігалася під час одночасного прийомуразагілінуталеводопи. Пацієнти із хворобою Паркінсона є особливо уразливими до побічних реакцій у виглядігіпотензіїчерез існуючі проблеми із ходою. При одночасному застосуванні загоністамидофамінуортостатичнагіпотензіявідмічалась у 3,1 % пацієнтів, які отримували 1 мгразагіліну, і у 0,6 % пацієнтів, які отримували плацебо.

При дослідженні застосуванняразагілінуякмонотерапіїповідомлялося про випадки галюцинацій у 1,3 % пацієнтів, які отримували 1 мгразагіліну, і у 0,7 % пацієнтів, які приймали плацебо. При дослідженні одночасного застосуванняразагілінутаагоністівдофамінугалюцинації спостерігались у 1,2 % пацієнтів, які отримували 1 мгразагіліну, і у 1,8 % пацієнтів, які отримували плацебо. У групі, де одночасно застосовувалиразагілін1 мг/добу та агоністидофаміну, 0,6 % пацієнтів припинили застосування препарату та передчасно припинили участь у дослідженні через галюцинації, у групі плацебо ніхто з пацієнтів не припинив застосування препарату та не припинив участі у дослідженні через галюцинації.

Не рекомендоване супутнє застосуванняразагілінутадекстрометорфануабосимпатоміметиків, наприклад таких, що входять до складу назальних або пероральних судинозвужувальних препаратів абопротизастуднихпрепаратів, що містять ефедрин абопсевдоефедрин(див. розділ «Взаємодiя зiншимилiкарськимизасобами та інші види взаємодій»).

Під час клінічних досліджень, повідомлялося про випадки розвитку меланоми, виникнення якої може бути пов’язане із застосуваннямразагіліну. Отримані дані дають змогу припустити, що хвороба Паркінсона та застосування певних лікарських засобів можуть обумовлювати високий ризик виникнення раку шкіри (не лише меланоми). При появі будь-якого порушення з боку шкіри необхідно звернутися за консультацією до дерматолога.

Слід з обережністю розпочинати терапіюразагіліному пацієнтів з легким ступенем ураження печінки. Слід уникати застосуванняразагілінупацієнтам з середнім ступенем тяжкості ураження печінки. У разі прогресування печінкового ураження від легкого до середнього ступеня лікуванняразагіліномслід припинити.

Разагілін може спричиняти сонливість в денний час, а іноді, особливо при одночасному застосуванні з іншимидофамінергічнимизасобами, – засинання під час виконання повсякденної діяльності. У зв’язку з цим пацієнтів потрібно проінформувати про необхідність проявляти обережність при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами під час лікуванняразагіліном. Пацієнтам із сонливістю та/або епізодами раптового нападу сонливості слід утримуватись від керування автомобілем та роботи з іншою технікою (див. розділ «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами»).

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає клінічних даних щодо застосуванняразагілінувагітним. Дослідження на тваринах не показали прямого чи непрямого шкідливого впливу на вагітність, розвиток плода, пологи або післяпологовий період. Слід з обережністю призначати препарат вагітним. Існують дані, щоразагілінінгібує секрецію пролактину і, як наслідок, – пригнічує лактацію. Невідомо, чи проникаєразагілінв грудне молоко. Слід з обережністю призначатиразагіліну періодгодування груддю.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Разагілін може впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Пацієнтам слід бути обережними при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами доти, доки вони не будуть впевнені, щоразагілінне має шкідливого впливу.

Пацієнти, що перебувають на терапіїразагіліномта з наявністю сонливості і/або раптових епізодів засинання, повинні бути проінформовані про утримання від керування транспортними засобами або участі в діяльності, під час якої через ослаблену пильність вони можуть наражати себе або інших на небезпеку отримання серйозної травми або смерті (наприклад, при управлінні машинним обладнанням), доти, доки вони не набули достатнього досвіду лікуванняразагіліномта іншимидофамінергічнимизасобами, щоб оцінити, чи впливають вони несприятливо на їх розумову і/або рухову активність.

Якщо посилення сонливості або нові епізоди раптового засинання спостерігаються під час повсякденної діяльності (наприклад перегляду телевізора, поїздки в автомобілі як пасажира іт.д.) будь-коли протягом лікування, то пацієнти не повинні керувати автотранспортом та брати участь в потенційно небезпечних видах діяльності.

Пацієнти не повинні керувати автотранспортом, управляти механізмами або виконувати висотні роботи під час лікування, якщо вони раніше відчували сонливість і/або раптові напади засинання без попередження перед використаннямразагіліну.

Пацієнтів слід попереджати про можливі адитивні ефекти седативних засобів, алкоголю або інших депресантів центральної нервової системи (наприклад,бензодіазепіни,антипсихотики, антидепресанти) у разі їх застосування в комбінації зразагіліномабо при прийомі супутніх препаратів, які збільшують плазмові рівніразагіліну(наприклад,ципрофлоксацин) (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Спосiбзастосування та дози.

Режим дозування

 

Монотерапія

Разагілінпризначають перорально в дозі 1 мг 1 раз на добу.

 

Ад’ювантнатерапія із застосуваннямагоністівдофаміну

Разагілінпризначають перорально в дозі 1 мг 1 раз на добу.

 

Ад’ювантнатерапія із застосуваннямлеводопи

Разагілінпризначають перорально в дозі 1 мг 1 раз на добу.

 

Препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів літнього віку корекція дози не потрібна.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Слід уникати застосуванняразагілінупацієнтам із середнім ступенем печінкової недостатності та з обережністю розпочинати терапію пацієнтам з легким ступенем печінкової недостатності. У разі прогресування печінкової недостатності від легкого до середнього ступеня тяжкості лікуванняразагіліномслід припинити.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Для пацієнтів з порушенням функції нироккорекція дози не потрібна.

 

Діти.

Через недостатність даних щодо застосування препарату дітям не рекомендують застосовуватиАзілектданій категорії пацієнтів.

 

Передозування.

Симптоми передозуванняАзілектомпри застосуванні доз від 3 мг до100 мг:гіпоманія,гіпертензивнийкриз тасеротоніновийсиндром.

Передозування може бути пов’язане зі значнимінгібуваннямМАО-А та МАО-В.

Проводили дослідження одноразового застосування лікарського засобу за участю здорових добровольців, які отримували 20 мг на добу, та 10-денне дослідження за участю здорових добровольців, які отримували 10 мг 1 раз на добу. Повідомлялося про побічні реакції легкого або середнього ступеня тяжкості та побічні реакції, які не належали до тих, що можуть виникнути під час лікуванняразагіліном.

Під час дослідження із застосуванням високих дозразагілінуу пацієнтів, які отримували постійну терапіюлеводопоютаразагіліному дозі 10 мг/добу, повідомлялося про побічні реакції з боку серцево-судинної системи (включаючи артеріальну гіпертензію тапостуральнугіпотензію), які минали після відміни лікування.

Ці симптоми схожі з тими, що спостерігалися при передозуванні неселективними інгібіторами МАО.

Специфічні методи лікування невідомі. У разі передозування слід проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів, терапія симптоматична та підтримуюча.

 

Побiчнiреакцiї.

Монотерапія

Нижче наведено побічні реакції, про які повідомлялося з вищою частотою в ході плацебо-контрольованих досліджень у пацієнтів, які застосовували 1 мг/добуразагіліну(кількість пацієнтів, які отримувалиразагілін– 149, плацебо-група – 151).

У дужках відповідновідміченочастоту побічних реакцій (% пацієнтів) у групі, де приймалиразагілін, та у групі плацебо.

Для оцінки частоти побічних реакцій використано таку класифікацію: дуже часто³ 1/10, часто³ 1/100 до< 1/10 , нечасто³ 1/1000 до< 1/100,рідко³ 1/10000 до< 1/1000, дужерідко< 1/10000.

Інфекції та інвазії

Часто: грип (4,7 % / 0,7 %).

Доброякісні, злоякісні та нез’ясовані новоутворення (включаючи кісти та поліпи)

Часто: карцинома шкіри (1,3 % / 0,7 %).

З бокусистемикровіта лімфатичної системи

Часто: лейкопенія(1,3 % / 0 %).

З боку імунної системи

Часто: алергія(1,3 % / 0,7 %).

Порушення обміну речовин та харчування

Нечасто: зниження апетиту (0,7 % / 0 %).

Психічні розлади

Часто: депресія (5,4 % / 2 %), галюцинації (1,3 % / 0,7 %).

З боку нервової системи

Дуже часто: головний біль (14,1 % / 11,9 %).

Нечасто:цереброваскулярніпорушення (0,7 % / 0 %).

З боку органів зору

Часто: кон’юнктивіт (2,7 % / 0,7 %).

З боку органів слуху та лабіринту

Часто: запаморочення (2,7 % / 1,3 %).

З боку серця

Часто:стенокардія (1,3 % / 0 %).

Нечасто:інфаркт міокарда (0,7 % / 0 %).

З бокудихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Часто: риніт (3,4 % / 0,7 %).

З бокушлунково-кишкового тракту

Часто:метеоризм (1,3 % / 0 %).

З бокушкіри і підшкірної клітковини

Часто:дерматити (2 % / 0 %).

Нечасто:везикулобульознийвисип (0,7 % / 0 %).

З бокуопорно-рухової системи та сполучної тканини

Часто: біль у кістках та м’язах (6,7 % / 2,6 %), біль у шиї (2,7 % / 0 %), артрити (1,3 % / 0,7 %).

З бокунирок та сечовидільної системи

Часто:потяги до сечовипускання (1,3 % / 0,7 %).

Загальні порушення

Часто: гарячка (2,7 % / 1,3 %), стомлюваність(2 % / 0 %).

 

Ад’ювантнатерапія із застосуваннямлеводопи

Нижче наведено побічні реакції, про які повідомлялося з вищою частотою в ході плацебо-контрольованих досліджень у пацієнтів, які застосовували 1 мг/добуразагіліну(кількість пацієнтів, які отримувалиразагілін– 380, плацебо-група – 388).

Для оцінки частоти побічних реакцій використано таку класифікацію: дуже часто³ 1/10, часто³ 1/100 до< 1/10, нечасто³ 1/1000 до< 1/100,рідко³ 1/10000 до< 1/1000, дужерідко< 1/10000.

Доброякісні, злоякісні та нез’ясовані новоутворення (включаючи кісти та поліпи)

Нечасто: меланома шкіри (0,5 % / 0,3 %).

Порушення обміну речовин та харчування

Часто: зниження апетиту (2,4 % / 0,8 %).

Психічні розлади

Часто: галюцинації (2,9 % / 2,1 %), патологічні сновидіння (2,1% / 0,8 %).

Нечасто:сплутаність свідомості (0,8% / 0,5 %).

З боку нервової системи

Дуже часто:дискінезія(10,5 % / 6,2 %).

Часто: дистонія (2,4 % / 0,8 %), синдром зап’ястного каналу (1,3 % / 0 %), порушення рівноваги (1,6 % / 0,3 %).

Нечасто: гостре порушення мозкового кровообігу (0,5% / 0,3 %).

З боку серця

Нечасто: стенокардія (0,5 % / 0 %).

З бокусудинної системи

Часто: ортостатичнагіпотензія(3,9 % / 0,8 %).

З бокушлунково-кишкового тракту

Часто: біль у животі (4,2 % / 1,3 %), запор (4,2 % / 2,1 %), нудота та блювання (8,4 % / 6,2 %), сухість у роті (3,4 % / 1,8 %).

З бокушкіри і підшкірної клітковини

Часто: висип (1,1 % / 0,3 %).

З бокуопорно-рухової системи та сполучної тканини

Часто: артралгія (2,4 % / 2,1 %), біль у шиї (1,3 % / 0,5 %).

Дослідження

Часто: зниження маси тіла (4,5 % / 1,5 %).

Пошкодження та інші ускладнення

Часто: випадкові падіння(4,7 % / 3,4 %).

 

Ад’ювантнатерапія із застосуваннямагоністівдофаміну

До найпоширеніших побічних реакцій, частота яких у пацієнтів, що лікувалисьАзілектом, була на > 3 % вищою, ніж у плацебо-групі, належать периферичні набряки, випадкові падіння, артралгія, кашель і безсоння.

Нижче наведено побічні реакції, що виникли у > 2 % пацієнтів, які отримували 1 мг/добуразагіліну(якад’ювантнутерапію із застосуваннямагоністівдофаміну) у ході плацебо-контрольованого дослідження. Частота виникнення цих побічних реакцій перевищувала відповідні показники у плацебо-групі (кількість пацієнтів, які отримувалиразагілін– 162, плацебо-група – 164).

У дужках відповідновідміченочастоту побічних реакцій (% пацієнтів) у групі, де приймалиразагілін, та у групі плацебо.

Інфекції та інвазії

Інфекції верхніх дихальних шляхів (4 % / 2 %).

Психічні розлади

Безсоння (4 % / 1 %).

З боку нервової системи

Головний біль (6 % / 4 %).

З боку органів слуху та лабіринту

Запаморочення (7 % / 6 %).

З бокусерцево-судинноїсистеми

Ортостатичнагіпотензія(3 % / 1 %).

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Кашель (4 % / 1 %).

З боку шлунково-кишкового тракту

Нудота (6 % / 4 %).

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини

Артралгія (5 % / 2 %), біль у спині (4 % / 3 %).

Загальні розлади

Периферичні набряки (7 % / 4 %).

Пошкодження та інші ускладнення

Випадкові падіння (6 % / 1 %).

 

До інших побічних явищ, що потенційно мають клінічне значення і відмічались у 1 % пацієнтів, які отримувалиАзілект(якад’ювантнутерапію із застосуваннямагоністівдофаміну), а також мають щонайменше таку саму частоту, як і в плацебо-групі (із зазначенням у порядку зменшення частоти) належали сонливість, втомлюваність, незвичні сновидіння, порушення рівноваги, запор, імперативний потяг до сечовипускання, збільшення маси тіла, бронхіт, біль у грудях, когнітивні розлади,дискінезія, метеоризм,гастроезофагеальнарефлюкснахвороба, артеріальнагіпотензія, нервозність, біль в ділянціротоглотки, біль,переднепритомнийстан, порушення фази швидкого сну, висип,ринорея,синусит, папіломи шкіри, стрептококовий фарингіт,синкопальнийстан, вірусний гастроентерит, нечіткість зору.

Суттєві відмінності профілю безпеки залежно від віку чи статі не відмічені.

 

Хвороба Паркінсона пов’язана з виникненням галюцинацій та сплутаності свідомості. Під часпостмаркетинговихдосліджень дані симптоми спостерігались у хворих на паркінсонізм, які отримувалиразагілін.

Відомо, що серйозні побічні реакції спостерігаються при одночасному застосуванні СІЗЗС, СІЗЗСН, трициклічних/тетрациклічнихантидепресантів та інгібіторів МАО. В ходіпостмаркетинговихдосліджень повідомлялося про випадки виникненнясеротоніновогосиндрому, що проявляється у вигляді ажитації, сплутаності свідомості, ригідності м’язів, гіпертермії таміоклонічнихсудом, у пацієнтів, які застосовували антидепресанти/СІЗЗСН одночасно зразагіліном.

Під час клінічних досліджень одночасно не застосовувалифлуоксетинабофлувоксамінзразагіліном, однак застосовували антидепресанти зразагіліном:амітриптилін≤50 мг на добу,тразодон≤100 мг на добу,циталопрам≤ 20 мг на добу,сертралін≤100 мг на добу тапароксетин≤30 мг на добу. Не повідомлялося про виникненнясеротоніновогосиндрому під час проведення дослідження, в якому брали участь 115 пацієнтів, які отримували одночасноразагілінта трициклічні антидепресанти, та 141 пацієнт, які отримувалиразагілінта СІЗЗС/СІЗЗСН.

5 клінічних досліджень за участю добровольців та пацієнтів з хворобою Паркінсона та результати контролю артеріального тиску після їди (464 пацієнти застосовували           0,5–1 мг/добуразагілінуабо плацебо як додаткову терапію долеводопипротягом 6 місяців без обмеження прийомутираміну) показали, що відсутня будь-яка взаємодіяразагілінутатираміну, томуразагілінможна застосовувати на тлі дієти без обмеження прийомутираміну.

Упостмаркетинговийперіод повідомлялося про випадки підвищення артеріального тиску, включаючи поодинокі випадкигіпертензивногокризу, пов’язаного з прийомом їжі, багатої натирамін, у пацієнтів, які застосовувалиразагілін.

Повідомлялося про лікарську взаємодію у разі одночасного застосування інгібіторів МАО тасимпатоміметиків.

Упостмаркетинговийперіод повідомлялося про випадок підвищення артеріального тиску у пацієнта, який приймавразагілінсумісно з очним вазоконстрикторомтетрагідрозолінугідрохлоридом.

Розлади контролю над спонуканням:у пацієнтів, які застосовуютьдофамінові агоністи та/чи іншідофамінергічніпрепарати, можуть спостерігатисьпатологічна азартність, посилення лібідо,гіперсексуальність,компульсивнівитрати абокомпульсивнебажання здійснювати покупки, переїдання,компульсивневживання їжі.

Подібні побічні реакції спостерігалися упостмаркетинговийперіод при застосуванніразагіліну:компульсії, нав’язливі думки, імпульсивна поведінка.

Надмірна сонливість в денний час та епізоди раптового засинання

Надмірна сонливість протягом дня (гіперсомнія, млявість,седація, напади сну, сонливість та раптові засинання) може виникати у пацієнтів, що застосовують агоністидофамінута/або інші види терапіїдофамінергічнимизасобами. Про подібні випадки надмірної сонливості в денний час повідомлялося впостмаркетинговийперіод застосуванняразагіліну.

Повідомлялося про випадки засинання під час виконання повсякденної діяльності у пацієнтів, які отримувалиразагілінта іншідофамінергічнізасоби. Незважаючи на те, що багато хто з цих пацієнтів повідомили про сонливість в той час, як приймалиразагілінз іншимидофамінергічнимизасобами, деякі з них відзначали, що у них не було ніяких попереджувальних ознак, таких як надмірна сонливість. Деякі з цих випадків були зареєстровані більше ніж через рік після початку лікування.

 

Термін придатності.3 роки.

 

Умови зберігання.Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній коробці.

 

Категорія відпуску.За рецептом.

 

Виробник.TеваФармацевтікалІндастрізЛтд.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Вул. ЕліХурвіц18, Інд. зона,Кфар-Саба, Ізраїль.