ТІАМАЗОЛ

Показання:

Дифузний токсичний зоб, гіперфункція щитовидної залози, тиреотоксичний криз, гіпертиреоз (базедова хвороба); підготовка до тиреоїдектомії; післяопераційні рецидиви гіпертиреозу; попереднє й проміжне лікування при терапії радіоактивним йодом.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату; гіпотиреоз (за винятком того, який виник у процесі лікування тиреостатиками), агранулоцитоз під час терапії карбимазолом або тіамазолом, яка проводилася раніше; гранулоцитопенія (у т.ч. в анамнезі); виражена лейкопенія; дуже великі розміри зоба; наявність вузлів у щитовидній залозі (за винятком випадків важкого прогресуючого перебігу захворювання, коли тимчасово неможлива операція); загруднинне розташування зоба; холестаз перед початком лікування; період вагітності й годування груддю; вік до 3-х років.

Інструкція:

Дорослі. Тиреотоксикоз: перор. 20–40 мг/доб протягом 3–6 тиж. Після нормалізації функції щитовидної залози (через 3–8 тиж.) переходять на прийом підтримувальної дози — 5–20 мг/доб. Рекомендується одночасно застосовувати левотироксин. Тривалість курсу лікування — 1,5–2 роки. Підготовка до хірургічного лікування тиреотоксикозу: 20–40 мг/доб до досягнення еутиреоїдного стану протягом 3–4 тиж. до запланованої операції, прийом препарату закінчують за день до хірургичного втручання. У виняткових випадках, коли неможливо провести хірургічне лікування, проводять тривалу тиреостатичну підтримувальну терапію: 1,25–2,5–10 мг/доб з одночасним застосуванням левотироксину. Підготовка до лікування радіоактивним йодом: 20–40 мг/доб до досягнення еутиреоїдного стану; у латентний період дії радіоактивного йоду, залежно від ступеня тяжкості захворювання, препарат призначають у дозі 5–20 мг/доб до початку дії радіоактивного йоду (4–6 міс.). Діти. Початкова доза — 0,3–0,5 мг/кг/доб; підтримувальна — 0,2–0,3 мг/кг/доб. Добову дозу призначають в один прийом або розділяють на 2–3 разові дози, підтримувальну дозу потрібно приймати в один прийом, після сніданку.