СУЛЬПІРИД

Показання:

Гострий та хронічний психоз (у т.ч. на фоні шизофренії), який супроводжується загальмованістю; хронічні порушення не шизофренічного характеру: параноїдальні стани, хронічний галюцинаторний психоз; невротичні, психофункціональні й психоафективні розлади, пов’язані із соматичними станами; хронічний алкогольний психоз; алкогольна залежність (як допоміжний засіб); виразкова хвороба шлунку й дванадцятипалої кишки; мігрень, запаморочення різного походження (хвороба Меньєра); серйозні поведінкові розлади (ажитація, самоушкодження, стереотипія) у дітей віком від 6 років, особливо з аутичними синдромами.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату; феохромоцитома; пролактинозалежні пухлини (наприклад, пролактинома гіпофіза й рак молочної залози); комбіноване застосування з неантипаркінсонічними агоністами допаміну; значне психомоторне збудження; гостра порфірія; період вагітності й годування груддю, дитячий вік (крім серйозних поведінкових розладів у дітей віком від 6 років, особливо з аутичними синдромами).

Інструкція:

Слід завжди призначати мінімальну ефективну дозу препарату. Якщо клінічний стан пацієнта дозволяє, лікування має розпочинатися з низької дози, після чого можливе її поступове титрування. Перорально добова доза — 50–1 600 мг за 1 год до або через 2 год після їди. Внутрішньом’язово 200–800 мг/доб протягом 2 тиж. Серйозні поведінкові розлади у дітей, особливо з аутичними синдромами: добова доза — 5–10 мг/кг маси тіла. Для хворих із нирковою недостатністю дози визначають залежно від КК. Кратність застосування та тривалість курсу лікування встановлюють індивідуально (при гострому психозі — до покращення стану пацієнта, при хронічному — визначається перебігом захворювання).