ІПІДАКРИН

Показання:

Ураження периферичної нервової системи: нейропатія, неврит, поліневрит, полінейропатія, мієлополірадикулоневрит; бульбарні паралічі й парези; порушення пам’яті різного ґенезу (хвороба Альцгеймера, інші форми слабоумства пізнього віку), церебральна дисфункція в дітей із утрудненням навчання; при ураженнях ЦНС травматичного, судинного й іншого ґенезу, які супроводжуються порушенням пам’яті, праксису, уваги, рухових функцій; міастенія й різні міастенічні синдроми; розсіяний склероз та інші форми демієлінізуючих захворювань нервової системи (в комплексній терапії); в акушерській практиці для збудження пологової діяльності після амніотомії або допологового виливу навколоплідних вод; атонія кишечнику.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату; епілепсія, екстрапірамідні захворювання з гіперкінезами, стенокардія, виражена брадикардія, бронхіальна астма, схильність до вестибулярних розладів, обструкція кишечнику й сечових шляхів, період вагітності й годування груддю.

Інструкція:

Дози, тривалість та інтервал між курсами лікування встановлюють індивідуально залежно від ступеня тяжкості захворювання. Розчин для ін’єкцій. Середня рекомендована доза — п/ш або в/м 1–2 мл 1–3 р/доб. Таблетки. Дорослі: внутрішньо 1–2 таб 2–3 р/доб; діти: 1–2 роки — 5 мг 1 р/доб; 2–5 років — 5 мг 2 р/доб; 5–12 років — 10 мг 2–3 р/доб; від 12 років — 20 мг 2–3 р/доб. При деяких захворюваннях після застосування р-ину д/ін. лікування продовжують препаратом у формі таб.