АЗОТУ ЗАКИС

Показання:

Інгаляційний наркоз при хірургічних втручаннях, у тому числі в гінекології й стоматології; для знеболювання пологів, зняття швів і дренажних трубок, при гострій коронарній недостатності, інфаркті міокарда, гострому панкреатиті, а також у післяопераційний період для профілактики травматичного шоку; при патологічних станах, які супроводжуються болем, який не купірується ненаркотичними анальгетиками.

Протипоказання:

Тяжкі захворювання нервової системи, хронічний алкоголізм, стан алкогольного сп’яніння (можливі збудження, галюцинації).

Інструкція:

Застосовують у суміші з киснем за допомогою спеціальних апаратів для газового наркозу. Звичайно розпочинають із суміші, яка містить 70–80% азоту закису і 20–30% кисню, потім кількість кисню збільшують до 40–50%. Якщо при концентрації азоту закису 70–75% необхідну глибину наркозу одержати не вдається, додають інші наркотичні засоби — фторотан, ефір, барбітурати. Для повнішого розслаблення м’язів застосовують міорелаксанти. Після припинення подачі азоту закису, щоб уникнути гіпоксії, слід продовжувати давати кисень протягом 4–5 хв. Для знеболювання пологів застосовують метод переривчастої аутоанальгезії з застосуванням суміші азоту закису (40–75%) і кисню за допомогою спеціальних наркозних апаратів. Породілля починає вдихати суміш при появі передвісників переймів і закінчує вдихання на висоті переймів або перед їх закінченням.