КЛАВАМ порошок 1000 мг + 200 мг

N/A

info

Rp

Діюча речовина
АТХ-код

Дата останнього оновлення: 25.05.2020

Форма випуску та дозування

por_d_prig_r-nu_d_in
Порошок для приготування розчину для ін’єкцій, 1000 мг + 200 мг

Упаковка

Флакон №1x1

Варіанти дозування

Дозування

1000 мг + 200 мг

Варіанти дозування

500 мг + 100 мг; 1000 мг + 200 мг; 100 мл (125 мг + 31,25 мг)/5 мл); 100 мл (200 мг + 28,5 мг)/5 мл); 250 мг + 125 мг; 500 мг + 125 мг; 875 мг + 125 мг

Форма

Порошок для приготування розчину для ін’єкцій, Порошок для приготування суспензії для перорального застосування, Таблетки, вкриті оболонкою

Еквівалентність

N/A

info

Аналоги

Характеристика

  • Заявник: Алкем Лабораторіз Лтд, Індія
  • Наказ МОЗ: №327 від 01.06.2011
  • Реєстраційне посвідчення: UA/4469/01/02
  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 30-12-2075
  • Синонімічне найменування: Amoxicillin potentiated by clavulanate*
  • Склад: 1 флакон містить: амоксициліну натрію еквівалентно амоксициліну 1000 мг, клавуланату калію еквівалентно клавулановій кислоті 200 мг
  • Терміни зберігання: 2р.
  • Торгівельне найменування: КЛАВАМ
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Фармакотерапевтична група: Антибактеріальні засоби для системного застосування. Амоксицилін та інгібітор ферменту.

Упаковка

Флакон №1x1

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КЛАВАМ

(CLAVAM)

Cклад:

діючі речовини:1 флакон містить амоксициліну натрію еквівалентно амоксициліну 500 мг, клавуланату калію еквівалентно клавулановій кислоті 100 мг або амоксициліну натрію еквівалентно амоксициліну 1000 мг, клавуланату калію еквівалентно клавулановій кислоті 200 мг.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін`єкцій.

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Амоксицилін та інгібітор ферменту.

Код АТС J01C R02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Короткотривале лікування бактеріальних інфекцій, що спричиняються чутливими до препарату мікроорганізмами.

Інфекції ЛОР-органів, у тому числі рецидивуючі тонзиліти, синусити, середні отити.

Інфекції нижніх дихальних шляхів, у тому числі загострення хронічного бронхіту, лобарна та бронхопневмонії.

Інфекції сечовидільної системи, у тому числі цистити, уретрити, пієлонефрити, інфекції жіночих статевих органів та гонорея.

Інфекції шкіри та м’яких тканин.

Кістково-суглобові інфекції, у тому числі остеомієліти.

Інші інфекції, у тому числі інтраабдомінальний сепсис.

Профілактика інфекційних ускладнень при хірургічних втручаннях, у більшості видів оперативних втручань на травному тракті, тазових органах, голові та шиї, серці, нирках, при заміні суглобів і хірургії жовчних проток.

Клавам застосовують для лікування змішаних інфекцій, спричинених як чутливими до амоксициліну мікроорганізмами, так і мікроорганізмами, що продукують b-лактамази.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до амоксициліну, клавуланової кислоти, бета-лактамів, у тому числі до пеніцилінів та цефалоспоринів. Холестатична жовтяниця або гепатит/дисфункції печінки, спричинені застосуванням антибіотиків групи пеніцилінів в анамнезі, інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз.

Спосіб застосування та дози.

Перед застосуванням препарату необхідно зробити пробу на переносимість амоксициліну та клавуланової кислоти.

Доза залежить від віку, маси тіла, функції нирок пацієнта, а також від ступеня тяжкості інфекції. Дози зазначені в одиницях амоксицилін/клавуланат. Клавам вводиться внутрішньовенно струминно (повільне введення протягом 3 - 4 хв) або краплинно (період інфузії – 30 - 40 хв). Ця форма Клаваму не застосовується для внутрішньом’язових ін’єкцій. Лікування не можна продовжувати понад 14 днів без оцінки результатів застосування і клінічної картини.

Дорослі.

Стандартна доза: 1000 мг/200 мг кожні 8 годин. 

Тяжкі інфекції: 1000 мг/200 мг кожні 4 - 6 годин.

Профілактика ускладнень при хірургічних втручаннях.
Тривалість операції < 1 години: одна доза 1000 мг/200 мг препарату вводиться перед введенням анестезії.
Тривалість операції > 1 години: як зазначено вище, та до 4 доз 1000 мг/200 мг препарату вводяться згідно з інструкцією протягом 24 годин.

Метою застосування Клаваму при хірургічних втручаннях є захист пацієнта на період ризику післяопераційного інфекційного ускладнення.

Наявність чітких клінічних ознак інфекційних ускладнень потребує повного курсу внутрішньовенного або перорального застосування Клаваму після операції.

Порушення функції нирок.

Коригування дозування базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.

Кліренс креатиніну > 30 мл/хв: коригування дози не потрібне.

Кліренс креатиніну 10 - 30 мл/хв: 1000 мг/200 мг, потім – 500 мг/100 мг 2 рази на добу.

Кліренс креатиніну < 10 мл/хв: 1000 мг/200 мг, потім – 500 мг/100 мг кожні 24 години.

Гемодіаліз.

Перша доза – 1000 мг/200 мг, потім – 500 мг/100 мг кожні 24 години. Оскільки амоксицилін виводиться гемодіалізом, ще одну дозу слід ввести після закінчення процедури гемодіалізу.

При перитонеальному діалізі корекції дози не потребується.

Порушення функції печінки.

Обережність при дозуванні; постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами.

Пацієнти літнього віку.

Корекція дозування не потрібна. Дози для дорослих; у разі необхідності – коригування залежно від функції нирок.

Діти.

Дозування для дітей з масою тіла до 40 кг залежить від маси тіла.

До 3 місяців: маса тіла дитини менше 4 кг – 25 мг/5 мг/кг кожні 12 годин; маса тіла дитини понад 4 кг – до 25 мг/5 мг/кг кожні 8 годин залежно від перебігу інфекції.

Діти віком від 3 місяців до 12 років: 25 мг/5 мг/кг кожні 6 - 8 годин залежно від перебігу інфекції.

Порушення функції нирок.

Коригування дозування базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.

Кліренс креатиніну > 30 мл/хв: коригування дозування не потрібне.

Кліренс креатиніну 10 - 30 мл/хв: 25 мг/5 мг/кг 2 рази на добу.

Кліренс креатиніну < 10 мл/хв: 25 мг/5 мг/кг 1 раз на добу.

Гемодіаліз.

Вводять 25 мг/5 мг/кг 1 раз на добу. Зважаючи на необхідність відновлення ефективної концентрації, ще одну дозу слід ввести після закінчення процедури гемодіалізу.

Порушення функції печінки.

Обережність при дозуванні; постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами. Наявних даних недостатньо для рекомендацій щодо дозування.

Підготовка розчину та особливості введення.

Клавам вводять шляхом внутрішньовенних ін’єкцій (струминно) або шляхом періодичних інфузій (краплинно). Клавам не можна вводити внутрішньом’язово.

Флакон 500 мг/100 мг: розчинити вміст у 10 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм 10,5 мл).

Флакон 1000 мг/200 мг: розчинити вміст у 20 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм 20,9 мл).

Відновлені розчини мають жовтуватий (блідо-солом’яний) колір.Використовують тільки прозорі розчини.

Внутрішньовенна ін’єкція. Розчин Клаваму слід застосувати протягом 20 хв після відновлення і вводити повільно протягом 3 - 4 хв. Клавам можна вводити безпосередньо у вену або через катетер краплинно.

Внутрішньовенна інфузія. Клавамможна вводити внутрішньовенно у вигляді інфузії. Відновлений розчин Клаваму 500 мг/100 мг додати до 50 мл інфузійної рідини або відновлений розчин Клаваму 1000 мг/200 мг додати до 100 мл інфузійної рідини (краще застосовувати міні-контейнер або бюретку). Проводити інфузію протягом 30 - 40 хв.

Стабільність приготованого розчину. Для внутрішньовенних інфузій можна застосовувати різні розчини. Задовільна концентрація антибіотика зберігається при 5 ºС і при кімнатній температурі (25 ºС) у рекомендованих об’ємах зазначених нижче інфузійних розчинів. При розчиненні препарату та його перебуванні при кімнатній температурі інфузії необхідно здійснити протягом зазначеного нижче часу.

Розчин для внутрішньовенних інфузій

Період стабільності при 25 °С, години

Вода для ін’єкцій

4

0,9 % розчин натрію хлориду

4

Розчин Рінгера з лактатом

3

Розчин калію хлориду і натрію хлориду

3

При зберіганні в умовах 5 °С розчини 1000 мг/200 мг і 500 мг/100 мг можна додавати до попередньо охолодженого розчину для інфузій (у пластиковому стерильному контейнері) і отриманий препарат можна зберігати при зазначеній температурі до 8 годин.

Розчин для внутрішньовенних інфузій

Період стабільності при 5 °С, години

Вода для ін’єкцій

8

0,9 % розчин натрію хлориду

8

При нагріванні до кімнатної температури розчин слід використати негайно.

Клавам менш стабільний у розчинах глюкози, декстрану та бікарбонату, тому розчини на зазначеній основі необхідно використати протягом 3 - 4 хв після розчинення.

Будь-який невикористаний розчин слід знищити.

Побічні реакції.

Інфекції та інвазії: кандидоз шкіри та слизових оболонок.

З боку крові та лімфатичної системи: еозинофілія, тромбоцитоз, оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія, гіпоплазія кісткового мозку, оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, анафілаксія/шок, синдром схожий на сироваткову хворобу, (кропив`янка або шкірні висипання, що супроводжувались артритом, артралгією, міалгією та підвищенням температури тіла, а також бронхоспазмом), алергічний васкуліт.

З боку нервової системи: запаморочення, безсоння, головний біль, судоми, сплутаність свідомості, збудження, гіперактивність. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.

З боку судинної системи: тромбофлебіт у місці введення препарату.

З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, порушення травлення, абдомінальні болі, стоматит, потемніння язика, кандидоз, антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт). Ймовірність виникнення значно нижче при парентеральному введенні препарату.

Гепатобіліарні порушення: минущі підвищення рівня сироваткових трансаміназ, лактатдегідрогенази та лужної фосфатази; дисфункція печінки, холестатична жовяниця, холестатичний гепатит, гепатити. Ці реакції виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів.

Гепатити виникають переважно у чоловіків і хворих літнього віку, і їх виникнення може бути пов´язано з тривалим лікуванням препаратом. Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через кілька тижнів після закінчення лікування. Ці реакції зазвичай мають оборотний характер. Надзвичайно рідко мають місце летальні випадки, які завжди трапляються у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит,гематурія, кристалурія (див. розділ «Передозування»).

Передозування.

Передозування може супроводжуватися симптомами з боку травного тракту (нудота, блювання, пронос) та розладами водно-електролітного балансу, можливі збудження, безсоння, запаморочення, інколи судоми. Зазначені симптоми лікують симптоматично, з особливою увагою до корекції водно-електролітного балансу.

Може спостерігатися кристалурія амоксициліну, що в деяких випадках може призводити до ниркової недостатності. Є повідомлення про преципітацію амоксициліну у сечовому катетері при застосуванні внутрішньовенного амоксициліну з клавулановою кислотою у високих дозах. Слід регулярно перевіряти його прохідність.

Препарат може бути видалений з кровотоку методом гемодіалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних про тератогенну дію препарату немає (амоксицилін і клавуланова кислота належать до категорії В відповідно до класифікації FDA). Слід уникати застосування препарату під час вагітності, особливо у І триместрі, крім випадків, коли користь від застосування препарату переважає потенційний ризик.

Амоксицилін і клавуланова кислота у невеликій кількості проникають у грудне молоко, тому не можна виключити ризик розвитку гіперчутливості у дитини, яка перебуває на грудному годуванні. Застосування Клаваму у період годування груддю можливе тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик. 

Особливості застосування.

Перед початком терапії Клавамом необхідно ретельно визначити наявність в анамнезі реакції гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів. Тяжкі, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактичні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ці реакції найімовірніші в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Клавамом і розпочати відповідну альтернативну терапію. Тяжкі анафілактичні реакції потребують негайного лікування із застосуванням адреналіну. Також можливо за необхідності застосування оксигенотерапії, внутрішньовенного введення стероїдів і керованого дихання, включаючи інтубацію. Клавам необхідно відмінити при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки виникнення при цьому захворюванні кореподібного висипання може бути пов’язане з прийомом амоксициліну. Довготривалий прийом препарату також іноді може спричиняти активізацію нечутливої до Клаваму мікрофлори.

Зрідка у пацієнтів, які приймають Клавам та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися надмірне подовження протромбінового часу (підвищення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Може знадобитись корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня антикоагуляції.

Клавам слід з обережністю призначати пацієнтам з дисфункцією печінки. Пацієнтам з порушеннями функції нирок необхідні корективи дозування відповідно до ступеня цих порушень.

Присутність клавуланової кислоти у Клавамі може спричиняти неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, що може мати як наслідок хибнопозитивну реакцію Кумбса.

У разі необхідності парентерального введення високих доз препарату слід звертати увагу на вміст натрію у розчинах при лікуванні пацієнтів, які знаходяться на натрійконтрольованій дієті.

У хворих із зменшенням кількості виділеної сечі дуже рідко може виникнути кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому при застосуванні високих доз амоксициліну рекомендується адекватний прийом рідини та контроль відповідного виведення сечі з метою зменшення можливості виникнення кристалурії амоксициліну (див. розділ «Передозування»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

До з’ясування індивідуальної реакції на препарат (може бути запаморочення) рекомендується дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасно застосовувати пробенецид не рекомендується. Пробенецид зменшує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування Клаваму може призводити до підвищених рівнів у крові амоксициліну протягом тривалого часу, але не клавуланової кислоти.

Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшувати ймовірність алергічних реакцій з боку шкіри. Даних про одночасне застосовування Клаваму та алопуринолу немає.

Як і інші антибіотики, Клавам може мати вплив на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Присутність клавуланової кислоти у Клавамі може викликати неспецифічне зв‘язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, що може мати як наслідок хибнопозитивну реакцію Кумбса.

Існують окрeмі повідомлення про збільшення рівня INR у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень INR з додаванням або припиненням лікування Клавамом.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Клавам є комбінацією амоксициліну, антибіотика широкого спектра антибактеріальної дії, і клавуланової кислоти, інгібітора ß-лактамаз, що утворює з ними стабільні неактивні комплексні сполуки та захищає амоксицилін від розпаду. Діє бактерицидно, пригнічує синтез бактеріальної стінки.

Клавам має широкий спектр антимікробної дії. Він активний щодо амоксицилінчутливих мікроорганізмів, а також відносно стійких бактерій, які синтезують ß-лактамази, таких як:

·грампозитивні аероби (Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococсus viridans, Staphylococcus aureus (стафілококи, стійкі до дії метициліну/oксациліну, вважаються також стійкими і до дії комбінації амоксицилін/клавуланова кислота), Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus, Listeria spp., Enteroccocus faecalis);

·грамнегативні аероби (Haemophillus influenzae, Haemophillus ducreyi, Moraxella (Branchamella) catarrhalis, Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Salmonella species, Shigella species, Vibrio cholerae, Helicobacter pylori, Eikenella corrodens);

·анаероби (Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Prevotella spp., Clostridium perfringens, Actinomyces israelli).

Фармакокінетика. Основні фармакокінетичні властивості амоксициліну та клавуланової кислоти подібні. Амоксицилін і клавуланова кислота у комбінації не впливають на фармакокінетику один одного. Пік сироваткових концентрацій після болюсної ін’єкції препарату 1,2 г становить 105,4 мг/л для амоксициліну і 28,5 мг/мл – для клавуланової кислоти. Обидва компоненти характеризуються гарним об’ємом розподілення у рідинах і тканинах організму (легені, виділення із середнього вуха, секрет верхньощелепних синусів, секрет носових пазух, плевральна та перитонеальна рідини, передміхурова залоза, мигдалики, мокротиння, бронхіальний секрет, печінка, жовчний міхур, матка, яєчники, синовіальна рідина тощо). Проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Пік концентрації у тканинах і рідинах організму спостерігається через годину після досягнення піку сироваткових концентрацій.

Амоксицилін і клавуланова кислота проникають крізь плацентарний бар’єр та у низьких концентраціях – у грудне молоко. Амоксицилін і клавуланова кислота зв’язуються з білками плазми на 17 - 20 % та 22 - 30 % відповідно.

Амоксицилін виводиться із сечею в основному у незміненому вигляді, а клавуланова кислота піддається активним метаболічним перетворенням у печінці та виводиться, в основному, із сечею нирками, а також частково кишечником з фекаліями та легенями з повітрям, що видихається.

У пацієнтів з порушеною функцією нирок виведення препарату уповільнене, у звязку з чим необхідна корекція режиму дозування – зниження дозування або збільшення інтервалу між дозуванням відповідно до ступеня порушень. 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: легкосипучий порошокмайже білий або жовтуватого кольору.

Несумісність.

Клавам менш стабільний в інфузіях, які мають у складі глюкозу, декстран або бікарбонат.

Препарат не слід змішувати у шприці або інфузійному флаконі з іншими ліками. Клавам і аміноглікозиди фізично і хімічно несумісні.

Клавам не слід змішувати у шприці або інфузійному флаконі з іншими ліками.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Порошок по 500 мг/100 мг або по 1000 мг/200 мг у флаконі. По 1 флакону у картонній упаковці.

Категорія відпуску. 
За рецептом.

Виробник.

Алкем Лабораторіз Лтд.

Місцезнаходження.

167/1, М.Г.У. Нагар, Дабхел, Даман – 396 210, Індія.