КАРДІОСТАД таблетки 12,5 мг

СТАДА Арцнайміттель АГ

Rp

Форма випуску та дозування

Таблетки, 6,25 мг
Таблетки, 12,5 мг
Таблетки, 25 мг

Таблетки, 12,5 мг

Упаковка

Блістер №7x4

Блістер №7x4

Аналоги

bioequivalence-icon

Rp

КАРВИДЕКС 6,25 мг

Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд(IN)

Таблетки

Rp

КАРВЕДИЛОЛ АУРОБІНДО 12,5 мг

Ауробіндо Фарма Лтд(IN)

Таблетки

від 24.30 грн

Rp

КАРВЕДИЛОЛ-ЗЕНТІВА 12,5 мг

Зентіва(CZ)

Таблетки

від 29.60 грн

Rp

КАРВЕДИЛОЛ-КВ 12,5 мг

АТ КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД(UA)

Таблетки

від 29.26 грн

Rp

КОРВАЗАН 12,5 мг

ПАТ Київмедпрепарат(UA)

Таблетки

від 68.92 грн

Класифікація

Класифікація еквівалентності

N/A

info

Діюча речовина

КАРВЕДИЛОЛ

Форма товару

Таблетки

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/3966/01/02

Дата останнього оновлення: 13.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 18.05.2021
  • Склад: 1 таблетка містить карведилолу 12, 5 мг
  • Торгівельне найменування: КАРДІОСТАД
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Зберігатив недоступному для дітей місці.
  • Фармакотерапевтична група: Блокатори альфа- і бета-адренорецепторів.

Упаковка

Блістер №7x4

Інструкція

інструкція

для медичного застосування лікарського засобу

КАРДІОСТАД

(CARDIOSTAD®)

Склад:

діюча речовина: карведилол;

1 таблетка містить карведилолу 6, 25 мг або 12, 5 мг або 25 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; сахароза; повідон; кросповідон; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору овальні двоопуклі таблетки з рискою з одного боку та написом «S2»з другого (для таблеток по 6, 25 мг);

білого кольору овальні двоопуклі таблетки з рискою з одного боку та написом «S3»з іншого (для таблеток по 12, 5 мг);

білого кольору круглі двоопуклі таблетки зі скошеними краями та рискою з одного боку (для таблеток по 25 мг).

Фармакотерапевтична група. Блокатори альфа-ібета-адренорецепторів.

КодАТХ C07AG02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Карведилолє неселективним бета-блокатором з антиоксидантними властивостями. Його незначний вазодилатуючий ефект головним чиномпроявляється через селективну блокаду α1-рецепторів. Завдяки вазодилатації карведилол дещознижує периферичний судинний опір. Крім того, він пригнічує активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи за допомогою блокади β-адренорецепторів. Карведилол не має власної симпатоміметичної активності і подібно до пропранололумає мембраностабілізуючу властивість. Карведилолє двостереоізомерним рацематом. Блокування адренергічних рецепторів β1 і β2відбувається в основному завдякиенантіомеру S(-). Карведилол є потужним антиоксидантом і поглиначем вільних радикалів.

Карведилол поліпшує фракцію викиду і розміри лівого шлуночка в пацієнтів з дисфункцією

лівогошлуночка. Карведилолпрактичноне має несприятливого впливу на склад ліпідів сироваткикровіабоелектроліти.

Фармакокінетика.

Абсолютна біодоступність –приблизно 25%. Пік концентрації в сироватцікровідосягається приблизно через1годину. Співвідношення між дозою і концентрацією в сироватцікровіє лінійним. Прийом їжі не впливає на біодоступність, хоча збільшує час до досягнення максимальної концентраціїу плазмі крові. Карведилол є високоліпофільною сполукою. Приблизно 98-99%карведилолу зв'язуються з білками плазми. Його об’єм розподілу –приблизно 2 л/кг, у пацієнтів з цирозом печінки він вищий. Ефект пресистемного метаболізму при прийомі внутрішньостановить приблизно 60-75%.

Період напіввиведення карведилолу становить 6-10 годин. Плазмовий кліренс – приблизно 590 мол/хв. Виведення відбувається головним чином з жовчю і калом. Невелика частина дозививодиться через нирки у вигляді різних метаболітів. Карведилол метаболізується в печінці, в основному за рахунок оксидації ароматичного кільця і глюкуронідації. Деметилювання і гідроксилювання у феноловому кільці призводить до утворення трьох активних метаболітів, що впливають на β-рецептори. 4-гідроксифенол-метаболіт як β-адреноблокатор у 13 разів активніший за карведилол. Порівняно зкарведилолом ці три метаболіти мають слабку судинорозширювальну дію. У людини їх концентрації в 10 разів нижчі, ніж концентраціїкарведилолу. Дваз гідроксикарбозольних метаболітів карведилолу є винятковопотужними антиоксидантами, причому їхня активність у цьому відношенні в 30-80 разів перевищує таку для карведилолу.

Клінічні характеристики.

Показання.

· Есенціальна гіпертензія.

· Хронічна стабільна стенокардія.

· Хронічна стабільна серцева недостатність помірного та тяжкого ступеня як додаткова терапія.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до карведилолу або до інших компонентів лікарського засобу; декомпенсована серцева недостатність (ІV класу за класифікацієюNYHA, що потребує внутрішньовенного введення позитивних інотропних засобів і/або сечогінних засобів); хронічне обструктивне захворювання легень з бронхіальною обструкцією, бронхіальна астма; клінічно значуща дисфункція печінки; артріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня (крім випадків, коли встановлений постійний кардіостимулятор); виражена брадикардія (< 50 ударів/хв); кардіогенний шок; синдром слабкості синусового вузла; виражена артеріальна гіпотензія (систолічний тиск нижче 85 мм рт. ст. ); метаболічний ацидоз; стенокардія Принцметала; тяжкі порушення периферичного артеріального кровообігу; нелікована феохромоцитома; легеневе серце, легенева гіпертензія; супутнє внутрішнє введення верапамілу, дилтіазему або інших антиаритмічних засобів (особливо антиаритмічних засобів класу І); супутнє застосування інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО-В); галактоземія; період вагітності або годування груддю; дитячий вік.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антиаритмічні засоби

При одночасному призначенні карведилолу, які інших β-блокаторів, з антагоністами кальцію типу верапамілу або дилтіазему, а також антиаритмічними засобами, у тому числі аміодароном, через ризик виникнення порушення передсердно-шлуночкової провідностіі ризик серцевої недостатності (синергічний ефект) необхідно ретельновідстежувати ЕКГта артеріальний тиск. Під час лікування карведилолом ці препарати не слід призначати внутрішньовенно.

Циметидинслід призначатиз обережністю, оскільки діякарведилолу може підсилюватися.

Одночасне призначення резерпіну, гуанетидину, метилдопи, гуанфацинута інгібіторів моноамінооксидази (виключення МАО-В інгібіторів) може призводити до додаткового зменшення серцевого ритму.

Дигідропіридин

Призначення дигідропіридинівтакарведилолунеобхіднопроводити під ретельнимнаглядом лікаря, оскільки є повідомлення про серцеву недостатність ітяжку гіпотензію.

Нітрати

Супутнє застосування зкарведилолом призводить дозбільшення гіпотензивного ефекту.

Серцеві глікозиди

Прийом карведилолу і дигоксину може збільшити час атріовентрикулярного проведення. Крім того, рівноважні мінімальні концентрації дигоксину у хворих на артеріальну гіпертензію зростають приблизно на 16% і дигітоксину – на13%. Рекомендується контроль концентрації дигоксинуу плазмі крові при початку, закінченні або регулюванні лікування карведилолом.

Інші антигіпертензивні засоби

Кардіостад може потенціювати дію антигіпертензивних засобів, щопризначають одночасно з ним (наприклад, антагоністи α1-рецепторів) і ліків з антигіпертензивнимдодатковим ефектом, таких як барбітурати, фенотіазини, трициклічні антидепресанти, снодійні, транквілізатори, вазодилататори та етанол.

Циклоспорин

Рівень циклоспорину в плазмікровізбільшується, коли одночасно призначати Кардіостад. Рекомендується ретельно стежити за концентраціями циклоспорину.

Антидіабетичні лікарські засоби, включаючи інсулін

Кардіостад може посилювати зниження рівня цукру в крові. Симптоми гіпоглікемії при цьомуможуть бути замасковані. Тому необхідно регулярноздійснювати контроль рівня глюкози в кровіу пацієнтів, хворих на цукровий діабет.

Клонідин

Уразі припинення прийомукарведилолуі клонідинузастосування лікарського засобунеобхідно припинити за кілька днів до поступової відміни клонідину.

Анестезуючі засоби

Рекомендується обережність при застосуванні анестезії через синергічний, інотропнийі гіпотензивний ефекткарведилолута деяких анестетиків.

Нестероїдні протизапальні засоби, естрагениі кортикостероїди

Антигіпертензивний ефекткарведилолузменшується через затримку водиі натрію.

Ліки, що стимулюютьта інгібуютьцитохромні P450ензими

За пацієнтами, які одержують ліки, що стимулюють (наприклад, рифампіцині барбітурати) або пригнічують (наприклад, циметидин, кетоконазол, флуоксетин, галоперидол, верапаміл, еритроміцин)ензими цитохромуP450, слід ретельно спостерігати під час одночасного лікуваннякарведилолом, тому що концентрації карведилолу в сироватцікровіможуть знижуватися першими із зазначених ліків і підвищуватися інгібіторамиензимів.

Симпатоміметики з α-міметичним і β-міметичним ефектом

Ризикрозвитку артеріальноїгіпертензіїівираженої брадикардії.

Ерготамін

Посилюється вазоконстрикція.

Міорелаксанти

Кардіостад підсилює дію міорелаксантів.

Похідні ксантину

Слід з обережністю застосовувати з похідними ксантину (амінофілін, теофілін) – через зменшення β-адреноблокуючої дії.

Особливості застосування.

Тимчасове погіршення симптомів серцевої недостатності може спостерігатися на початку лікування або при підвищенні дози, особливоу пацієнтів зтяжкою формою серцевої недостатності і/або тих, які приймають великі дози діуретиків. Хоча це зазвичай, непотребує припинення лікування, дозу не слід збільшувати. Пацієнт повинен перебувати піднаглядом лікаря-кардіолога протягоммінімум 2 годин післяприйому початкової дози абопідвищення дози. Перед кожним підвищенням дози варто здійснювати перевіркущодо можливості погіршення серцевої недостатності або симптомів надлишкової вазодилатації (ниркова функція, маса тіла, артеріальнийтиск, пульс і ритм). Погіршення серцевої недостатності або затримка рідини лікуються підвищенням дози діуретика, а дозу карведилолу неслідпідвищувати або знижувати до стабілізації клінічного стану хворого. Якщо з'являється брадикардіяабо у випадку подовження передсердно-шлуночкової провідності, іноді може виникнути необхідність зменшити дозукарведилолу або тимчасово припинити лікування. Навіть у цих випадках можна успішно проводити титрування дозкарведилолу.

Ниркову функцію, тромбоцити і глюкозуслід регулярно контролювати при титрації дози. Однак після закінчення титрації частоту контролю можназменшити.

Ниркованедостатність

У пацієнтів із серцевою недостатністю і низьким тиском крові (систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст. ) може тимчасово погіршитися функція нирок під час лікуваннякарведилолом.

Це стосується особливо пацієнтів, у яких є такі порушення, як, наприклад, коронарна хвороба серця, атеросклероз і/або раніше існуюче порушення функції нирок. Слід ретельно контролювати функцію нирок під час титрації доз у таких пацієнтів. Якщо функція нирок значно погіршується, дозу карведилолу необхідно зменшити або лікування необхідно припинити.

Помірна дисфункція печінки

Може знадобитися підбір дози.

Дляхворихна хронічні обструктивні захворювання легень, які не одержують пероральних або інгаляційних препаратів, карведилолслідпризначати тільки в тому випадку, коли можливі переваги його застосування перевищують потенційний ризик. При наявності тенденції до бронхоспазму в результаті підвищення опору дихальних шляхів при прийомі карведилолу може розвинутися респіраторний дистрес-синдром. На початку прийому і при збільшенні дозикарведилолу цих хворих потрібно ретельно спостерігати, знижуючи дозу препарату з появою початкових ознак бронхоспазму.

З обережністю препарат призначати хворимнацукровий діабет, оскільки він може маскувати симптоми гіпоглікемії. На початку терапії карведилолом або при зміні його дози рекомендується частий самоконтроль глікемії і при необхідності–корекція дозицукрознижувальних препаратів.

Кардіостад може зменшувати вираженість симптомів тиреотоксикозу таможе приховувати або зменшувати симптоми підвищеної активності щитовидної залози.

Кардіостад можеспричиняти брадикардію. Призниженні пульсу до рівня менше 55 ударівна хвилину і симптомів, пов'язанихз брадикардією, дозукарведилолуслід зменшити.
Особи, які користуються контактними лінзами, повинні бути поінформовані про можливе зменшення сльозовиділення.

Варто бути обережним при призначеннікарведилолу пацієнтам, які страждають на алергічні реакції, і тим, хто проходить курс десенсибілізації, тому що β-блокатори можуть збільшувати чутливість до алергенів іпосилювати анафілактичні реакції. Варто бути обережним при призначенні β-блокаторів пацієнтам із псоріазом, тому що шкірні реакції можуть збільшуватися.

Обережність необхідна при призначеннікарведилолу пацієнтам із захворюваннями периферичних судин, оскільки β-блокатори можуть посилювати симптоми артеріальної недостатності і синдрому Рейно.

Пацієнти з поганим метаболізмом дебризохіну повинні перебувати під ретельнимнаглядом лікаря на початку лікування.

Слід з обережністю призначати Кардіостад хворим на лабільну і вторинну артеріальну гіпертензію, оскільки досвід його застосування цим категоріям пацієнтів недостатній.

Хворимнафеохромоцитому до початку застосування будь-яких β-блокаторів необхідно призначити α-адреноблокатор. Хоча карведилолмає як β-, так і α-блокуючівластивості, досвіду його застосування таким хворим немає, тому його призначення хворим з підозрою на феохромоцитому повинно бути обережним.

У зв’язку знегативною дромотропною дією Кардіостад слід призначати з обережністю пацієнтам ізАV-блокадою серця першого ступеня.

β-блокатори знижують ризик аритмій при анестезії, однак ризик гіпотензій може збільшитися. Тому слід бути обережними призастосуваннітаких анестетиків як ефір, циклопропан, трихлоретилен, що пригнічують функцію міокарда. Які інші β-блокатори, лікування карведилолом неслідприпиняти різко або раптово у зв’язкузризикомрозвиткусиндромувідміни. Лікуваннякарведилоломслід припиняти поступово протягом двох тижнів, тобто зменшенням добової дози наполовину кожні три дні. Якщо необхідно, може бути одночаснорозпочатазаміснатерапіядля запобігання загостренню захворювання.

Пацієнтилітнього віку

Пацієнтилітнього вікуможуть бути чутливішідо діїкарведилолу і тому повинні перебувати піднаглядом лікаря.

Препарат містить лактозу і сахарозу. Пацієнтам з проблемами спадковоїчутливості до галактози і фруктози, дефіцитом лактази, цукрази-ізомальтази чи мальабсорбцією глюкози-галактози, що виникають рідко, неслід приймати ці ліки.

Слід з особливою обережністю застосовувати лікарський засіб при наступних станах: блокада правої ніжки пучка Гіса, гострий кардит, порушення функції клапанів серця та гемодинамічні порушення, брадикардія, лівошлуночкова недостатність на тлі гострого інфаркту міокарда. Хворі зі зниженим артеріальним тиском (менше 100 мм рт. ст. ) або в літньому віці (віком від 70 років) повинні перебувати під пильним медичним контролем протягом 2 годин після прийому першої дози або після прийому першої підвищеної дози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Клінічний досвід застосування карведилолу у період вагітності обмежений. При застосуванні карведилолу у плода або новонародженого може розвинутися дистрес-синдром (брадикардія, артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання, гіпоглікемія і гіпотермія). Тому застосування карведилолу у період вагітності протипоказано. Невідомо, чи проникає карведилол у грудне молоко. Оскільки карведилол може чинити шкідливий вплив на немовлят, на період годування груддю лікування карведилолом слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Індивідуальна реакція на препаратможе змінити здатність реагування, тобто зменшити здатність активної участі в дорожньому русі, керуванніавтомобілем тароботі зіншими механізмами. Цеособливо стосується початку лікування, зміни дозування. Лікуваннякарведилолом потребує регулярного лікарськогонагляду.

Спосіб застосування та дози.

Препарат приймати перорально, незалежно від вживання їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. Проте пацієнтам із серцевою недостатністю рекомендується приймати карведилол під час вживання їжі, щоб подовжити абсорбцію та зменшити ризик ортостатичної гіпотензії.

Дозу слід коригувати індивідуально залежно від призначень та ефективності лікування. У будь-якому випадку лікування слід розпочинати з мінімальних ефективних доз. Через 1 годину після застосування рекомендованої початкової дози або після зміни дози рекомендовано вимірювати артеріальний тиск для попередження ризику виникнення артеріальної гіпотензії. Припинення лікування слід здійснювати шляхом поступового зниження дози протягом 1-2 тижнів. При перериванні терапії карведилолом більш ніж на 2 тижні лікування слід поновлювати з рекомендованої початкової дози та поступово підвищувати її згідно з рекомендаціями щодо дозування препарату.

Есенціальна гіпертензія

Кардіостад можна застосовувати як у монотерапії, так і в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами, особливо діуретиками. Лікарський засіб рекомендовано застосовувати 1 раз на добу.

Максимальна разова доза не повинна перевищувати 25 мг, рекомендована максимальна добова доза – 50 мг.

Рекомендована початкова доза у перші 2 дні лікування становить 12, 5 мг 1 раз на добу. Потім лікування продовжувати у дозі 25 мг двічі на добу. Надалі, у разі необхідності, дозу поступово можна збільшувати з інтервалом у 2 тижні.

Рекомендована максимальна добова доза – 100 мг, яку слід розподілити на два прийоми.

Пацієнти літнього віку. Рекомендована початкова доза становить 12, 5 мг 1 раз на добу і може бути достатньою для подальшого лікування. Однак, якщо терапевтичний ефект цієї дози недостатній, її можна поступово збільшувати з інтервалом у 2 тижні або більше.

Хронічна стабільна стенокардія

Рекомендований режим застосування – двічі на добу.

Дорослі. Рекомендована початкова доза у перші 2 дні становить 12, 5 мг двічі на добу. Потім лікування продовжувати у дозі 25 мг двічі на добу. Надалі, у разі необхідності, дозу можна поступово збільшити з інтервалом у 2 тижні або більше до рекомендованої максимальної добової дози – 100 мг, розподіленої на два прийоми.

Пацієнти літнього віку. Рекомендована початкова доза у перші 2 дні становить 12, 5 мг двічі на добу. Потім лікування потрібно продовжувати у дозі 25 мг двічі на добу, що є рекомендованою максимальною добовою дозою.

Хронічна серцева недостатність

Кардіостад застосовувати при серцевій недостатності помірного та тяжкого ступеня як додаткову терапію до загальноприйнятної базової терапії діуретиками, інгібіторами АПФ, дигіталісом та/або судинорозширювальними засобами. Стан пацієнтів повинен бути клінічно стабільним (відсутність змін уNYHA-класі, відсутність випадків госпіталізації з приводу серцевої недостатності) та базова терапія повинна бути постійною протягом щонайменше останніх 4 тижнів перед початком лікування. Додатково пацієнти повинні мати зменшену фракцію викиду лівого шлуночка, частота серцевих скорочень > 50 ударів/хв та систолічний артеріальний тиск > 85 мм. рт. ст.

Початкова доза протягом 2 тижнів становить 3, 125 мг двічі на добу. За умови толерантності дозу можна повільно збільшувати з інтервалом не менше, ніж 2 тижні, до дози 6, 25 мг двічі на добу, потім до 12, 5 мг двічі на добу і зрештою до 25 мг двічі на добу. Дозу потрібно збільшувати до максимального рівня, який добре переноситься пацієнтом.

Рекомендована максимальна доза становить 25 мг двічі на добу для пацієнтів з масою тіла до 85 кг та 50 мг карведилолу двічі на добу для пацієнтів з масою тіла понад85 кг за умови, що серцева недостатність не тяжкої форми. Збільшення дози до 50 мг двічі на добу потрібно проводити обережно, під ретельним медичним наглядом.

На початку лікування або при збільшенні дози, особливо у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та/або тих, які приймають діуретики у високих дозах, може виникнути тимчасове погіршення симптомів серцевої недостатності. Це зазвичай не є причиною для відміни лікування, але дозу не потрібно збільшувати. Пацієнт повинен знаходитися під наглядом терапевта/кардіолога протягом 2 годин після початку лікування або збільшення дози. Перед кожним підвищенням дози необхідно оцінити можливі ознаки ускладнення перебігу серцевої недостатності або симптомів, що свідчать про надмірне розширення судин (наприклад, перевірити функцію нирок, масу тіла, показники артеріального тиску, частоту серцевих скорочень та ритм). Ускладнення перебігу серцевої недостатності або затримка рідини лікується призначенням збільшеної дози діуретиків, а дозу карведилолу не потрібно збільшувати, поки стан пацієнта не стабілізується. Якщо виникла брадикардія або у випадку подовження атріовентрикулярної провідності, в першу чергу необхідно контролювати рівень дигоксину. Іноді може виникнути необхідність зниження дози карведілолу або тимчасове припинення лікування. Часто навіть у таких випадках лікування може бути успішно продовжене завдяки титруванню дози карведилолу. Протягом титрування дози слід регулярно контролювати функцію нирок, рівень тромбоцитів та глюкози (у випадку інсулінозалежного та/або інсулінонезалежного цукрового діабету). Однак після завершення титрування дози частота досліджень може бути зменшена.

Якщо прийом карведилолу було припинено менше ніж 2 тижні тому, подальше лікування потрібно розпочинати з дози 3, 125 мг двічі на добу і поступово збільшувати згідно з вищенаведеними рекомендаціями.

Порушення функції нирок. Дозування необхідно встановлювати індивідуально для кожного пацієнта. Але згідно з фармакокінетичними показниками малоймовірно, що пацієнтам з порушенням функції нирок буде необхідна корекція дози.

Порушення функції печінки помірного ступеня. Може виникнути необхідність у корекції дози.

Пацієнти літнього віку. Пацієнти літнього віку можуть бути більш чутливими до впливу карведілолу, тому потребують більш ретельного нагляду.

У випадках, коли пацієнт приймає β-блокатори, а особливо при наявності ішемічної хвороби серця, відміну карведілолу необхідно проводити поступово.

Діти.

Лікарський засіб не застосовувати дітям.

Передозування.

Симптоми: тяжкаартеріальна гіпотензія, брадикардія, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця; можливі порушеннядихання, бронхоспазм, блювання, сплутаність свідомості, кома, судоми.

Лікування: шлунковий лаваж та штучно викликане блювання для видалення неабсорбованих залишків лікарського засобу зі шлунка є ефективними протягом перших кількох годин після передозування. Окрім звичайних лікувальних заходів, необхідно контролювати життєві показники пацієнта та, при необхідності, коригувати їх у палаті інтенсивної терапії.

Слід використовувати такі заходи: а) атропіну по 0, 5-2мг внутрішньовенно при вираженій брадикардії; б) глюкагон по 1-10 мг внутрішньовенно струминно, потім по 2-5 мгна1годину у виглядіінфузії для підтримки серцево-судинної діяльності; в) симпатоміметики (добутамін, ізопреналін або адреналін) у різних дозах, залежно від маси тілата ефективності.

Якщо в клінічній картині передозування домінує вазодилатація, слід вводити норадреналін абоетилефрин. При резистентній до лікування брадикардії показане застосування штучного водія ритму. При бронхоспазмі вводитиβ-симпатоміметики у вигляді аерозолю (при неефективності внутрішньовенно) або теофілін внутрішньовенно. У випадкусудомів внутрішньовенно повільно вводити діазепам.

При важкому передозуванні із симптоматикою шоку підтримуючу терапію потрібно продовжувати досить довго, оскільки можна чекати подовження періоду напіввиведення карведилолу і його перерозподілу з глибокого компартменту. Підтримуючізаходи слідпродовжувати, поки стан пацієнта не стабілізується.

Кардіостад активно зв'язується з білком, тому його неможливо видалити за допомогою діалізу.

Побічні реакції.

Побічні реакції частіше виникають на початку лікування.

З боку центрально-нервової системи і психіки: запаморочення, головний біль, підвищена втомлюваність, непритомність, дискінезія, парестезія, гіпестезія, вертиго, порушення сну, депресія.

З боку органів зору: порушення зору, зниження сльозовиділення, подразнення очей, сухість очей.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, блювання, запор, біль у животі, мелена.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, ортостатичні реакції, AV-блокада, напади стенокардії, погіршення серцевої недостатності, посилене серцебиття, ортостатична гіпотензія, артеріальна гіпертензія, набряк ніг, судоми, гіпотензія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алергічна екзантема, шкірний свербіж, кропив’янка, реакції, які нагадують плескатий лишай, поява псоріатичних бляшок або загострення псоріатичного процесу, підвищене потовиділення, алопеція, періодонтит, алергічні реакції, анафілактичні реакції; дерматит, підвищена пітливість, алопеція, гіперемія, висипання.

З боку порушення метаболізму та травлення: гіперглікемія (у хворих на цукровий діабет), периферичний набряк, гіперволемія, затримка рідини, гіперхолестеринемія, глюкозурія, гіперкаліємія, гіпертригліцеридемія, гіпонатріємія, анорексія/зниження маси тіла.

З бокукровотворення і лімфатичної системи: порушення периферичного кровотоку, тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія.

З боку сечовивідної системи: погіршення функції нирок, порушення сечовипускання, ниркова недостатність, гематурія, альбумінурія, нетримання сечі у жінок, гіперурикемія, інфекція сечовидільних шляхів.

Лабораторні показники: підвищена активність трансамінази в сироватці крові, підвищення рівнів лужної фосфатази, креатиніну, сечовини, зниження рівня протромбіну.

З боку опорно-рухового апарату: атрофія м’язів, біль у суглобах, біль у кінцівках.

З боку системи органів дихання: нежить, набряк легенів, бронхоспазм, бронхіт, пневмонія, астма, сухість у роті, закладеність носа. У хворих зі схильністю до бронхіальної астми спостерігалася астматична задишка, напади ядухи.

З боку імунної системи: грипоподібні симптоми, підвищення температури, інфекції верхніх дихальних шляхів; реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк; синдром Стівена-Джонсона; токсичний епідермальний некроз, мультиморфну еритему.

З боку статевої системи: набряк геніталій, імпотенція.

Загальні розлади: збільшення маси тіла (на початку лікування), інфекції, переміжна кульгавість або хвороба Рейно.

Рідко зустрічалися реакції у вигляді гострої печінкової недостатності і порушення печінкової функції у хворих із генералізованим атеросклерозом.

У хворих на цукровий діабет карведилол може спричинити виникнення латентного цукрового діабету. При лікуванні карведилолом може виникнути помірне порушення глюкозного балансу, однак це є рідким явищем.

Термін придатності. 5 років.

Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25ºС в оригінальній упаковці.

Зберігатив недоступному для дітей місці.

Упаковка. 6, 25 мг або 12, 5 мг: по7 таблеток у блістері, по 4 блістери в картонній коробці; 25 мг: по 14 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

СТАДА Арцнайміттель АГ (випуск серій).

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Стадаштрассе 2-18, 61118 Бад Фільбель, Німеччина.