ІМПЛИКОР 50 МГ/5 МГ таблетки 50 мг + 5 мг

Rp

Форма випуску та дозування

Таблетки, 50 мг + 5 мг

Таблетки, 50 мг + 5 мг

Упаковка

Блістер №14x4
Блістер №14x8

Блістер №14x4

Аналоги

Класифікація

Класифікація еквівалентності

N/A

info

Форма товару

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/15819/01/01

Дата останнього оновлення: 23.10.2020

Характеристика

  • Вагітність і годування груддю: Годування груддю.Імпликор®протипоказаний у період годування груддю.
  • Взаємодія з іншими лікарськими засобами: У дослідженнях щодо взаємодії, проведених на здорових добровольцях, взаємодії міжметопрололомтаівабрадиномне виявлено. Інформацію про взаємодії з іншими лікарськими засобами кожної з діючих речовин наведено далі.
  • Діти: Безпека та ефективність застосування лікарського засобуІмпликор® дітям (< 18 років) не досліджувалися. Дані відсутні.
  • Заявник: ЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ'Є
  • Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами: Відповідно до наявних даних щодо кожного з компонентів,Імпликор® може мати вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
  • Передозування: Лікування. У додаток до загальних заходів (промивання шлунка, яке може бути доцільним протягом 4 годин після прийому, та у разі тяжкої інтоксикації, застосування активованого вугілля) пацієнта необхідно перевести до палати інтенсивної терапії, де можна встановити контроль життєво важливих функцій організму. У разі тяжкої брадикардії необхідна симптоматична терапія. За наявності брадикардії з низькоюгемодинамічноютолерантністю можна розглянути симптоматичне лікування, включаючи внутрішньовенне введення препаратів, що стимулюютьβ-адренорецептори, таких якізопреналін. За необхідності проводять тимчасову електричну стимуляцію серця. До потенційних антидотівметопрололувідносять: внутрішньовенноорципреналін(0,5 – 1 мг), внутрішньовенно атропін (0,5 – 2 мг) та, на початку, внутрішньовенноглюкагон(1 – 5 мг, максимальна доза – 10 мг). Крім того, можна рекомендувати використанняβ-симпатоміметиківу відповідних дозах залежно від маси тіла та необхідного ефекту (наприклад,добутамін,ізопреналін,орципреналінта адреналін). Можуть потребуватися дози, вищі за рекомендовані терапевтичні. Повільне внутрішньовенне введеннядіазепамурекомендоване за наявності припадків.
  • Побічні реакції: Профіль безпеки лікарського засобуІмпликор®, який наведено нижче, складається з наявних даних щодо окремих компонентів препарату.
  • Показання: Імпликор® показаний для симптоматичного лікування хронічної стабільної стенокардії у дорослих пацієнтів з нормальнимсинусовимритмом, яким необхідно лікуванняметопрололомтаівабрадиному дозах, наявних у фіксованій комбінації.
  • Протипоказання: Пацієнти літнього віку.Імпликор® можна призначати пацієнтам літнього віку, але з обережністю(див. розділ «Особливості застосування»).
  • Реєстраційне посвідчення: UA/15819/01/01
  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 02.03.2022
  • Склад: 1 таблетка містить метопрололу тартрату 50 мг та івабрадину гідрохлориду 5,39 мг, що відповідає 5 мг івабрадину
  • Торгівельне найменування: ІМПЛИКОР® 50 МГ/5 МГ
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.
  • Фармакотерапевтична група: Бета-адреноблокатори, інші комбінації.

Упаковка

Блістер №14x4

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ІМПЛИКОР®50 мг/5 мг (IMPLICOR® 50 mg/5mg)

ІМПЛИКОР®50 мг/7,5 мг (IMPLICOR® 50 mg/7,5mg)

 

Склад:

діючі речовини:метопрололутартрат/івабрадин;

1 таблетка міститьметопрололутартрату50 мг таівабрадинугідрохлориду5,39 мг, що відповідає 5 мгівабрадину,або1 таблетка міститьметопрололутартрату50 мг таівабрадинугідрохлориду8,085 мг, що відповідає 7,5 мгівабрадину;

допомiжнiречовини:крохмаль кукурудзянийпрежелатинізований,целюлоза мікрокристалічна,мальтодекстрин, кремнію діоксид колоїдний безводний, магніюстеарат(Е 470b);

плівкова оболонка: гліцерин(E 422),гіпромелоза(E 464),макрогол6000, магніюстеарат(Е 470b), титану діоксид (Е 171).

 

Лікарська форма.Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

ІМПЛИКОР®50 мг/5 мг:білого кольору, круглої форми таблетка,вкрита плівковою оболонкою, з тисненням «» з одного боку та «»- з іншого.

ІМПЛИКОР®50 мг/7,5 мг:білого кольору, довгастої форми таблетка,вкрита плівковою оболонкою, з тисненням «» з одного боку та «»- з іншого.

 

Фармакотерапевтична група.β-адреноблокатори, інші комбінації.

Код ATXC07FX05.

 

Фармакологiчнiвластивості.

Фармакодинаміка.

Івабрадин.Механізм дії.Івабрадин – це речовина, яка виключно знижує частоту серцевих скорочень (ЧСС), діючи на водія ритму серця шляхом селективного та специфічногоінгібуванняІf-потоку, що контролює спонтаннудіастолічнудеполяризацію на рівнісинусовоговузла, регулюючи ЧСС.Івабрадиндіє виключно насинусовийвузол та не впливає навнутрішньопередсердну,атріовентрикулярнуівнутрішньошлуночковупровідність, скоротність міокарда йреполяризаціюшлуночків.

Івабрадинтакож може взаємодіяти зІh-потокомсітківки ока, який схожий за структурою зІf-потокомсинусовоговузла серця. Це лежить в основі розвитку тимчасового порушеннясвітлосприйняттявнаслідок зменшення реакції сітківки на яскраві світлові стимули. При появі тригерних обставин (раптова зміна освітлення) частковеінгібуванняівабрадиномІh-потоку може призвести до несподіваного виникнення у пацієнтівзорових феноменів. Зорові феномени (фосфени) описують яктимчасове підвищення яскравості на обмеженій ділянці поля зору (див. розділ «Побічні реакції»).

Фармакодинамічніефекти. Основноюфармакодинамічноювластивістюівабрадинує вибірковедозозалежнезниження ЧСС. При застосуванніівабрадинуу рекомендованих терапевтичних дозах (5 ̶ 7,5 мг двічі на добу) ЧСС знижується приблизно на 10 уд/хв у стані спокою та при навантаженні. Це зменшує роботу серця та споживання кисню міокардом.Івабрадинне впливає навнутрішньосерцевупровідність, скоротність міокарда (негативнийінотропнийефект відсутній) тареполяризаціюшлуночків:

·              у клінічних електрофізіологічних дослідженняхівабрадинне впливав наатріовентрикулярнуабоінтравентрикулярнупровідність, або на коригований інтервал QT;

·              у пацієнтів здисфункцієюлівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка[ФВЛШ]становить 30 ̶ 45 %)івабрадинне виявляв будь-якого негативного впливу на показники ФВЛШ.

Метопролол.Механізм дії.Метопрололєкардіоселективнимβ-адреноблокатором; у низьких дозах він блокує β1-адренорецептори (які переважно розміщені у серці), блокування β2-адренорецепторів, що розміщені переважно в бронхах та периферичних судинах, відбувається при застосуванні більш високих доз.Метопрололне має внутрішньоїсимпатоміметичноїактивності тамембраностабілізувальнихвластивостей.

Фармакодинамічніефекти.Метопролол пригнічує або інгібує ефекткатехоламінівна серце, що призводить до зменшення ЧСС, скоротливості міокарда та об’єму серцевого викиду.Метопрололчинитьантигіпертензивнудію як у положенні стоячи, так і лежачи. Також він знижує підвищений внаслідок навантаження артеріальний тиск.

Фармакокінетика.

Швидкість та ступінь абсорбціїівабрадинутаметопрололу, прийнятих у фіксованій комбінаціїІмпликор®, суттєво не відрізняються від таких дляівабрадинутаметопрололу, прийнятих окремо.

Івабрадин.У фізіологічних умовахівабрадиншвидко вивільняється та має високу розчинність у воді (> 10 мг/мл).Івабрадинє S-енантіомером, який не показавбіоконверсіїinvivo. Основним активним метаболітомівабрадинує N-десметильованийдериват.

Абсорбція табіодоступність.Після перорального прийомуівабрадиншвидко та майже повністю всмоктується. При застосуванні натще максимальна концентрація (Cmax) в плазмі крові досягається приблизно через 1 годину. Абсолютнабіодоступністьівабрадинустановить майже 40 %, що зумовлено ефектом першого проходження через травний тракт та печінку. Приймання препарату одночасно з їжею уповільнює абсорбцію приблизно на 1 годину та підвищує концентрацію в плазмі на 20 – 30 %. Щоб уникнутиінтраіндивідуальнихколивань концентраціїівабрадинув плазмі крові, препарат рекомендовано приймати під час вживання їжі (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Розподіл. Приблизно 70 %івабрадинузв’язується з протеїнами плазми крові. Об’єм розподілу у стадії стабільної рівноваги становить близько 100 л. При тривалому застосуванні рекомендованої початкової дози 5 мг двічі на добуCmaxу плазмі складає 22 нг/мл (CV = 29 %). Середня концентрація в плазмі у стадії стабільної концентрації дорівнює 10нг/мл (CV = 38 %).

Біотрансформація.Івабрадинекстенсивнометаболізуєтьсяв печінці та кишечнику тільки шляхом окиснення системою цитохрому P450 3A4 (CYP3A4). Основним активним метаболітомівабрадинує його N-десметильованийдериват (S18982), концентрація якого становить 40 % від концентраціїівабрадинугідрохлориду. Основний активний метаболіт такожметаболізуєтьсясистемою цитохрому CYP3A4.Івабрадинмає низьку спорідненість з CYP3A4, не демонструє клінічно значущої його активації або пригнічення, а отже, вірогідно, не змінюватиме метаболізм CYP3A4 або його концентрацію у плазмі крові. Проте сильнодіючі інгібітори та стимулятори CYP3A4 можуть значною мірою впливати на концентраціюівабрадинув плазмі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Виведення. Основний періоднапіввиведенняівабрадинустановить 2 години (70 – 75 % показника площі під кривою на графіку залежності концентрації препарату в крові від часу спостереження[AUC]), ефективний періоднапіввиведення− 11 годин. Загальний кліренсівабрадину– приблизно 400 мл/хв, а нирковий кліренсівабрадинуприблизно –70 мл/хв. Екскреція метаболітів відбувається однаковою мірою з сечею та калом. Приблизно 4 % прийнятої дози виводяться із сечею у незміненому вигляді.

Лінійність/нелінійність. Кінетикаівабрадинудля доз 0,5 – 24 мг є лінійною.

Особливі групи пацієнтів. Пацієнти літнього віку (від 65 років та старші) та дуже літнього віку (від 75 років та старші):фармакокінетичніпараметри (AUC таCmax) у хворих даної вікової групи не відрізняються відфармакокінетичнихпараметрів загальної популяції пацієнтів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Ниркова недостатність: вплив ниркової недостатності (кліренс креатиніну 15 – 60 мл/хв) на кінетикуівабрадинує мінімальним з огляду на невелику частку ниркового кліренсу (близько 20 %) від загального кліренсуівабрадинута його основного метаболіту S18982 (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Печінкова недостатність: у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня незв’язана AUCівабрадинута основного активного метаболіту були на 20 % вищими, ніж у пацієнтів із нормальною функцією печінки. Кількість даних щодо фармакокінетикиівабрадинуу пацієнтів із помірною печінковою недостатністю є недостатньою; щодо хворих на тяжку печінкову недостатність ці дані відсутні (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Протипоказання»).

Співвідношення фармакокінетика/фармакодинаміка.Аналіз співвідношенняфармакокінетики йфармакодинамікипродемонстрував лінійну залежність зменшення ЧСС від збільшення концентраціїівабрадинута його активного метаболіту в плазмі крові для доз до 15 – 20 мг двічі на добу. При застосуванні більших доз зниження ЧСС стає непропорційним до концентраціїівабрадинуу плазмі і має тенденцію досягати плато. Висока концентраціяівабрадинув плазмі може бути зумовлена застосуваннямівабрадинуу комбінації із сильними інгібіторами CYP3A4, що може призвести до значного зменшення ЧСС, проте ризик знижується при застосуванніівабрадинуу комбінації з інгібіторами CYP3A4 помірної сили (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Метопролол.Абсорбція та розподіл.Після перорального застосуванняметопрололповністю всмоктується. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1,5 – 2 години після прийому. Після першого етапу метаболізмуметопрололуйогобіодоступністьстановить приблизно 50 % від прийнятоїпероральноодноразової дози. Одночасне вживання їжі збільшуєбіодоступністьприблизнона 30-40 %.Тільки приблизно 5 – 10 %метопрололузв’язується з білками плазми.

Біотрансформація.Метопрололметаболізуєтьсяшляхом окислення в печінці. Було виявлено 3 основних метаболіти, при цьому жоден із них не чинить жодного клінічно значущого β-блокувального ефекту.Метопрололметаболізуєтьсяголовним чином печінковим ферментом системи цитохрому CYP2D6. Черезполіморфністьгену CYP2D6 швидкість метаболізму є індивідуальною у кожного пацієнта. У пацієнтів з низькою метаболічною активністю (близько 7 – 8 %) спостерігаються більш високі концентраціїметопрололув плазмі крові та більш повільне його виведення, ніж в осіб з нормальною метаболічною активністю.

Виведення.Концентраціяметопрололув плазмі є стабільною, незважаючи на те, що більш ніж 95 % прийнятої дози виводиться з сечею. Приблизно 5 % виводяться у незміненому вигляді, в поодиноких випадках цей показник досягає 30 %. Періоднапіввиведенняметопрололустановить близько 3,5 години (інтервал – 1 –9 годин). Загальний кліренсметопрололу– приблизно 1 л/хв.

Особливі групи пацієнтів.Пацієнти літнього віку:фармакокінетичніпараметриметопрололуу хворих цієї вікової групи значно не відрізняються від йогофармакокінетичнихпараметрів у більш молодих пацієнтів.

Печінкова недостатність: спостерігаються збільшеннябіодоступностіта зменшення загального кліренсу.

Клінічні характеристики.

Показання.

Імпликор® показаний для симптоматичного лікування хронічної стабільної стенокардії у дорослих пацієнтів з нормальнимсинусовимритмом, яким необхідно лікуванняметопрололомтаівабрадиному дозах, наявних у фіксованій комбінації.

 

Протипоказання.

·         Гіперчутливість до діючих речовин або будь-яких допоміжних речовин, та до іншихβ-адреноблокаторів(можливе виникнення перехресної чутливості доіншихβ-адреноблокаторів);

·         симптоматична брадикардія;

·         кардіогенний шок;

·         синдром слабкостісинусовоговузла (включаючисиноатріальнублокаду);

·         атріовентрикулярнаблокада II і III ступеня;

·         гострий інфаркт міокарда або підозра на гострий інфаркт міокарда, ускладнений вираженою брадикардією, блокадою першого ступеня, систолічноюгіпотензією(< 100 мм рт. ст.) та/або тяжкою серцевою недостатністю;

·         тяжка артеріальнагіпотензія(АТ < 90/50 мм рт. ст.) або симптоматичнагіпотензія;

·         нестабільна або гостра серцева недостатність;

·         протипоказано пацієнтам, які періодично проходятьінотропнутерапіюагоністамиβ-рецепторів;

·         наявність у пацієнта штучного водія ритму (ЧСС контролюється виключно за допомогою штучного водія ритму);

·         нестабільна стенокардія;

·         тяжке захворювання периферичних судин;

·         нелікованафеохромоцитома;

·         тяжка печінкова недостатність;

·         метаболічний ацидоз;

·         комбінація з інгібіторами P450 3A4 сильної дії: протигрибкові препарати – похідніазолу (кетоконазол,ітраконазол), антибіотики класумакролідів(кларитроміцин, еритроміцин для перорального застосування,джозаміцин,телітроміцин), інгібіториВІЛ-протеази(нелфінавір,ритонавір) інефазодон;

·         одночасне застосування зверапаміломабодилтіаземом, які належать до інгібіторівCYP3A4 помірної дії, що мають властивості знижувати ЧСС;

·         протипоказано під час вагітності, у період годування груддю та жінкам дітородного віку, які не застосовують належні заходи контрацепції.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

У дослідженнях щодо взаємодії, проведених на здорових добровольцях, взаємодії міжметопрололомтаівабрадиномне виявлено. Інформацію про взаємодії з іншими лікарськими засобами кожної з діючих речовин наведено далі.

Одночасне застосування протипоказано.

Івабрадин. Одночасне застосування з інгібіторами P450 3A4 сильної дії, такими як протигрибкові препарати – похідніазолу(кетоконазол,ітраконазол), антибіотики класумакролідів(кларитроміцин, еритроміцин для перорального застосування,джозаміцин,телітроміцин), інгібіториВІЛ-протеази(нелфінавір,ритонавір) інефазодон, протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).Такі сильнодіючі інгібітори CYP3A4, яккетоконазол(200 мг один раз на добу) іджозаміцин(1 г двічі на день), підвищують середню концентраціюівабрадинув плазмі крові у 7 – 8 разів.

Івабрадин таметопролол.Інгібітори CYP3A4 помірної дії: дослідження показали, що комбінаціяівабрадинуз препаратами, що знижують ЧСС, такими якдилтіаземтаверапаміл, призводить до підвищення концентраціїівабрадину(в 2 – 3 разиза показником AUC)та додаткового зниження ЧСС на 5 уд/хв.Одночасне застосуванняівабрадинута цих лікарських засобів протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).

Блокатори кальцієвих каналів, такі якверапамілабодилтіаземвнутрішньовенно, можуть посилювати дію β-блокаторів на зниження АТ, ЧСС, скоротливість міокарда таатріовентрикулярнупровідність.Можевиникатизбільшеннянегативногоінотропноготахронотропногоефектів, томувказанілікарськізасобине рекомендованопризначативнутрішньовеннопацієнтам, які лікуютьсяβ-блокаторами (див. розділ «Протипоказання»).

Не рекомендується одночасне застосування.

Івабрадин.Препарати, що подовжують інтервал QT:

• кардіоваскулярні:хінідин,дизопірамід,бепридил,соталол,ібутилід,аміодарон;

• некардіоваскулярні:пімозид,зипразидон,сертиндол,мефлоквін,галофантрин,пентамідин,цизаприд, еритроміцин внутрішньовенний.

Слід уникати одночасного застосуванняівабрадинутакардіоваскулярнихінекардіоваскулярнихпрепаратів, що подовжують інтервал QT, оскільки зменшення ЧСС може посилити пролонгацію інтервалу QT. За необхідності такої комбінації слід забезпечити ретельний моніторинг серцевої діяльності.

Грейпфрутовий сік: одночасний прийом грейпфрутового соку таівабрадинувдвічі збільшує концентрацію останнього в плазмі крові.Cлід уникати вживання грейпфрутового соку.

Метопролол. Необхідно уникати таких комбінацій зметопрололом:

• Похіднібарбітуратовоїкислоти (є дані щодопентобарбіталу)стимулюють метаболізмметопрололушляхом індукції ферментів.Під часодночасногозастосуваннязфенобарбіталомспостерігалосязниженняконцентраціїметопрололувплазміупоєднаннізізниженнямклінічноїефективності(прискоренийметаболізмупечінці).

• Антигіпертензивніпрепаратицентральної дії (наприклад,клонідин).

• Необхідно уникати різкого припинення лікуванняантигіпертензивимзасобом центральної дії, оскільки може спостерігатися значне підвищення АТ. Раптова відміна, зокрема якщо вона відбувається перед відміною β-блокатора, підвищує ризик виникнення «рикошетної артеріальноїгіпертензії».

• Одночасне застосуванняклонідинуз неселективним блокаторомβ-адренорецепторівта, можливо, із селективним блокаторомβ-адренорецепторівпідвищує ризик рикошетної артеріальної гіпертензії. У разі одночасного застосуванняклонідинуз β-блокатором прийомклонідинунеобхідно продовжувати протягом деякого часу після відміни β-блокатора.

• Антиаритмічні препарати І класу (наприклад,хінідин,токаїнід,прокаїнамід,аймалін,аміодарон,флекаїнідтадизопірамід). Прийом β-блокаторів може збільшувати негативнийінотропнийефектантиаритмічнихзасобів та їх вплив на часвнутрішньопередсердноїпровідності. Зокрема, у хворих здисфункцієюсинусовоговузла одночасне застосуванняаміодаронуможе викликати додаткові електрофізіологічні ефекти, у тому числі брадикардію, зупинкусинусовоговузла таатріовентрикулярнублокаду.Аміодаронмає дуже довгий періоднапіввиведення(приблизно 50 днів). Це означає, що ефекти взаємодії можуть виникати протягом тривалого часу після припинення прийомуаміодарону.Антиаритмічніпрепарати, такі якхінідин,токаїнід,прокаїнамід,аймалін,аміодарон,флекаїнідтадизопірамід, можуть потенціювати впливметопрололуна ЧСС таатріовентрикулярнупровідність.

 Комбінації, які потребують обережності при застосуванні.

Івабрадин.Салуретики (тіазиднітапетльові):гіпокалієміяпідвищує ризик розвитку аритмії.Івабрадинможе спричинити виникнення брадикардії, поєднання якої згіпокалієміюможе спровокувати аритмію тяжкого ступеня, особливо у пацієнтів із синдромом подовженого інтервалу QT, як вродженого, так і спричиненого лікарськими засобами.

Інгібітори CYP3A4 помірної дії (наприкладфлуконазол): одночасне застосування зівабрадиномможе бути розпочате з дози 2,5 мг двічі на день, якщо ЧСС у стані спокою > 70 уд/хв. Необхідно проводити моніторинг ЧСС.

Стимулятори CYP3A4 –рифампіцин, барбітурати,фенітоїн, звіробій (Hypericumperforatum). Одночасне застосування цих препаратів зівабрадиномможе призвести до зменшення концентрації останнього та його ефективності, внаслідок чого виникне потреба коригувати дозуівабрадину. Тому застосування звіробою необхідно обмежити під час лікуванняівабрадином.

Метопролол.Метопрололметаболізуєтьсясистемою CYP2D6 цитохрому P450.

Речовини, що індукують або інгібують ферменти, можуть впливати на концентраціюметопрололув плазмі крові.

•Рифампіцинзнижує концентраціюметопрололуу плазмі.

•Циметидин, алкоголь тагідралазинможуть підвищувати концентраціюметопрололув плазмі крові.

•Речовини, які пригнічують CYP2D6, наприклад селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, такі якпароксетин,флуоксетинтасертралін, а такождифенгідрамін,гідроксихлороквін,целекоксиб,тербінафін, нейролептичні засоби (наприкладхлорпромазин,трифлупромазин,хлорпротиксен) та можливопропафенонможуть підвищувати концентраціюметопрололув плазмі крові.

Повідомлялося пропригнічувальнийефект на CYP2D6 такихантиаритмічнихзасобів, якаміодаронтахінідин.

Метопролол може зменшувати виведення інших препаратів, наприкладлідокаїну.

У хворих при прийомі блокаторівβ-адренорецепторівзастосування інгаляційниханестетиківможе спричинити посилення брадикардії.

На початку лікування нижчезазначеними лікарськими засобами може бути необхідним зниження дозиметопрололу:

•нітрати можуть посилювати гіпотензивний ефектметопрололу;

•наперстянка пурпурова (дигоксин) у комбінації з блокаторамиβ-адренорецепторівможе збільшувати часатріовентрикулярноїпровідності та викликати брадикардію;

•блокаториβ-адренорецепторів(наприклад, очні краплі) або інгібіторимоноаміноксидази(MAO): необхідно контролювати стан пацієнтів, які одночасно застосовують їх зметопрололом. Одночасне застосування зβ-адреноблокаторамиможе спричинити розвиток брадикардії та посилення гіпотензивного ефекту;

• адреналін: якщо за певних умов адреналін було призначено пацієнтам, які приймаютьβ-адреноблокатори, необхідно взяти до уваги, щокардіоселективніβ-блокатори значно меншою мірою впливають на АТ при введенні адреналіну, ніж неселективні β-блокатори;

•парасимпатоміметики: одночасне застосування може викликати довготривалу брадикардію;

•нестероїдні протизапальні/протиревматичні препарати (НПЗП): при одночасному застосуванні з НПЗП, такими якіндометацин, можливе послабленняантигіпертензивногоефектуметопрололу;

•інсулін та пероральніпротидіабетичнізасоби:метопрололможе посилюватигіпоглікемічнийефект, і симптоми гіпоглікемії можуть бути замаскованими, тому дозу пероральнихпротидіабетичнихзасобів необхідно відкоригувати.

Комбінації,якіслідбратидоуваги.

Івабрадин. Дослідженняпоказали відсутність клінічно значущого впливу наведених нижче лікарських засобів на фармакокінетику тафармакодинамікуівабрадину: інгібітори протонної помпи (омепразол,лансопразол),силденафіл, інгібіториГМГ-КоA-редуктази(симвастатин),дигідропіридиновіблокатори кальцієвих каналів (амлодипін,лацидипін),дигоксинтаварфарин. Дослідження також довели, щоівабрадинне чинить клінічно значущого впливу на фармакокінетикусимвастатину,амлодипіну,лацидипіну, на фармакокінетику тафармакодинамікудигоксинуйварфарину, а також нафармакодинамікуаспірину.

Клінічні дослідження підтвердили безпеку застосуванняівабрадинуз препаратами, що застосовуються у загальній практиці: інгібіторами АПФ, антагоністами ангіотензину ІІ, β-блокаторами,діуретиками, антагоністами альдостерону, нітратами короткої та тривалої дії, інгібіторамиГМГ-КоA-редуктази,фібратами, інгібіторами протонної помпи, пероральнимипротидіабетичнимизасобами, аспірином й іншимиантитромботичнимипрепаратами.

Цитохром P450 3A4 (CYP3A4).Івабрадинметаболізуєтьсятільки за допомогою цитохрому CYP3A4 та є дуже слабким інгібітором цього цитохрому.Івабрадинне впливає на метаболізм та концентрацію в плазмі крові інших похідних CYP3A4 (слабких, помірних та сильних інгібіторів). Інгібітори та стимулятори CYP3A4 можуть взаємодіяти зівабрадином, що має клінічно значущий вплив на його метаболізм і фармакокінетику. Дослідження взаємодії підтвердили, що інгібітори CYP3A4 підвищують концентраціюівабрадинув плазмі крові, у той час як індуктори CYP3A4 знижують її. Збільшення концентраціїівабрадинув плазмі крові може підвищити ризик розвитку надмірної брадикардії.

Метопролол.

• З трициклічними антидепресантами та нейролептичними засобами: посиленняантигіпертензивноїдії та ризику розвитку ортостатичноїгіпотензії(адитивний ефект).

• Змефлохіном: ризик розвитку надмірної брадикардії (адитивний ефект).

• Здипіридамолом(внутрішньовенно): посиленняантигіпертензивноїдії.

• З α-блокаторами, які застосовуються в урологічній практиці (альфузозин,доксазозин,празозин,тамсулозин,теразозин): збільшення гіпотензивного ефекту, великий ризик розвитку ортостатичноїгіпотензії.

• З ерготаміном: посиленнявазоконстрикторногоефекту.

• Зміорелаксантами: курареподібніміорелаксанти(за рахунок посилення блокадинейром’язовоїпередачі).

• Зфлоктафеніном: β-блокатори можутьперешкоджати компенсаторним серцево-судинним реакціям, що виникають у відповідь на артеріальнугіпотензіюабо шок, спричиненіфлоктафеніном.

• Зантацидами: спостерігалося збільшення концентраціїметопрололуу плазмі крові при одночасному застосуванні зантацидами.

 

Особливості застосування.

Особливі застереження.

Недостатній сприятливий вплив на клінічні наслідки захворювання у пацієнтів з симптоматичною хронічною стабільною стенокардією.Імпликор®показаний тільки для симптоматичного лікування хронічної стабільної стенокардії, оскільки лікуванняівабрадиномне продемонструвало сприятливого впливу на зниження ризику розвитку серцево-судинних подій (таких як інфаркт міокарда або смерть внаслідок серцево-судинних подій).

Вимірювання ЧСС.При визначенні ЧСС у стані спокою перед початком лікування та у разі необхідності проведення титрування дози у пацієнтів, які приймаютьівабрадин, слід проводити серійні вимірювання ЧСС, ЕКГ або цілодобовий амбулаторний моніторинг. Це також стосується пацієнтів з низьким рівнем ЧСС, особливо якщо ЧСС знижується < 50 уд/хв, або після зменшення дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Аритмії.Імпликор® не рекомендовано застосовувати пацієнтам з фібриляцією передсердь та іншими видами аритмій, які впливають на функціюсинусовоговузла.

У пацієнтів, які приймаютьівабрадин, підвищується ризик розвитку фібриляції передсердь. Фібриляція передсердь виникає частіше у пацієнтів, які одночасно приймаютьаміодаронабо сильнодіючіантиаритмічнілікарські засобиI класу. Під час лікування лікарським засобомІмпликор®рекомендується клінічний моніторинг стану пацієнтів з метою своєчасної діагностики розвитку миготливої аритмії (пароксизмальної абоперсистувальної) з проведенням ЕКГ-моніторингу, якщо це клінічно обґрунтовано (погіршення симптомів стенокардії, пальпітація, нерегулярний пульс).Пацієнти мають знати ознаки та симптоми фібриляції передсердь та про необхідність повідомляти свого лікаря у разі їх виникнення. Якщо під час лікування виникає фібриляція передсердь, слід ретельно зважити доцільність продовження терапіїівабрадиномз урахуванням співвідношення «користь/ризик».

Пацієнти із хронічною серцевою недостатністю (ХСН), порушеннямивнутрішньошлуночковоїпровідності (блокада лівої ніжки пучкаГіса, блокада правої ніжки пучкаГіса) ташлуночковоюдесинхронізацією повинні знаходитися під ретельним наглядом.

Пацієнти з низькою ЧСС.Не слід призначатиівабрадинпацієнтам, у яких ЧСС у стані спокою до початку лікування становить < 70 уд/хв. Якщо під час терапії лікарським засобомІмпликор® ЧСС у спокої знижується <50 уд/хв або пацієнт відчуває симптоми брадикардії (запаморочення, слабкість, артеріальнагіпотензія), дозу необхідно поступово зменшити, застосовуючи окремі компоненти препарату і забезпечуючи пацієнту оптимальну дозуметопрололу, або припинити прийом препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Комбінація з блокаторами кальцієвих каналів.ЗастосовуватиІмпликор® разом із блокаторами кальцієвих каналів, які зменшують ЧСС, такими якверапамілабодилтіазем,протипоказано.

Хронічна серцева недостатність.Лікуванняівабрадиномможливе тільки за умови, якщо СН є стабільною. Хворим на ХСН IV функціонального класу за класифікацієюNYHAІмпликор® слід застосовувати з обережністю через обмежену кількість даних щодо цієї популяції.

Інсульт.Імпликор® не рекомендовано призначати хворим відразу ж після перенесеного інсульту, через те що дослідження зівабрадиномне проводилися за участю таких пацієнтів.

Функція зору.У разі виникнення будь-якого непередбачуваного порушення візуальної функції лікування препаратомІмпликор®необхідно припинити. З обережністю слід призначати його пацієнтам з пігментним ретинітом.

Запобіжні заходи при застосуванні.

Припинення лікування.Необхідно уникати різкої відміни лікуванняβ-адреноблокаторами, особливо у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС). Відміна препаратуІмпликор® повинна негайно супроводжуватися переведенням пацієнта на оптимальну дозуметопрололу. Прийомівабрадинуможе бути припинено. Далі дозуванняметопрололуслід знижувати поступово, бажано протягом як мінімум двох тижнів, а за необхідності розпочати замісну терапію. Якщо у пацієнта з’являються будь-які симптоми, необхідно знижувати дозу більш повільно.

Пацієнти з артеріальноюгіпотензією.Пацієнтам з артеріальноюгіпотензієюлегкого та помірного ступеняІмпликор®слід застосовувати з обережністю.Імпликор®протипоказаний пацієнтам з тяжкою артеріальноюгіпотензією(АТ < 90/50 мм рт. ст.).

Фібриляція передсердь.Кардіоаритмії.Проводити DC-кардіоверсію(яка не є невідкладною) рекомендується не раніше ніж через 24 години після останнього прийомуівабрадину.

Пацієнти, які мають пролонгований інтервал QT вродженогогенезуабоприймають препарати, що подовжують інтервал QT.Таким хворим слід уникати застосування лікарського засобуІмпликор® (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У разі необхідності призначення вищезазначеним пацієнтам рекомендовано проводити ретельний кардіологічний моніторинг.Зменшення ЧСС внаслідок застосуванняівабрадинуможе посилити подовження інтервалу QT, що може викликати аритмії тяжкого ступеня, зокрема пароксизмальнушлуночковутахікардію типу «пірует».

Пацієнти з артеріальною гіпертензією, які потребують змін у лікуванні.У разі впровадження змін у терапії пацієнтів із ХСНпід час застосуванняівабрадинуАТ слід контролювати через певні проміжки часу.

Бронхіальна астма та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).Хворим на бронхіальну астму та ХОЗЛ рекомендовано приймати препарат з обережністю. У разі необхідності можливе одночасне застосування разом ізбронхолітиками, якіселективностимулюють β2-адренорецептори, наприклад зтербуталіном. Якщо пацієнт вже приймає селективний стимулятор β2-адренорецепторів, іноді може потребуватися корекція дози.

Тяжке захворювання периферичних артерій.У разі погіршення стану хворих (хвороба або синдромРейно, артеріїт або хронічнийоблітеруючийендартеріїтнижніх кінцівок) лікування препаратомІмпликор®слід припинити та підібрати дози компонентів окремо. Перевагу слід віддаватикардіоселективнимβ-блокаторам зчастковою активністюагоністаβ-рецепторів та призначати з обережністю.

Феохромоцитома.При наявності або підозрі нафеохромоцитомупацієнтам слід призначатиβ-адреноблокаторизавжди у комбінації зα-адреноблокаторами.

Цукровий діабет.З обережністю рекомендовано призначатиІмпликор®пацієнтам з цукровим діабетом, особливо тим, хто приймає інсулін або пероральні цукрознижувальні засоби. Рекомендовано повідомити пацієнтам із цукровим діабетом, що β-блокатори можуть маскувати тахікардію, яка викликана гіпоглікемією. Проте інші симптоми гіпоглікемії, такі як сонливість та пітливість, не обов’язково будуть пригніченими, і можливе виникнення підвищеного потовиділення.

СтенокардіяПринцметала.Застосування β-блокаторів може збільшити кількість та тривалість нападів у хворих на стенокардіюПринцметала. Застосуваннякардіоселективнихβ1-блокаторів є можливим при легких та асоційованих формах захворювання за умови одночасного призначеннявазодилататора.

Псоріаз.Повідомлялосяпрозагостренняпсоріазунатліприйомуβ-блокаторів.Пацієнтамзпсоріазомабойогопроявамиванамнезіслідпризначатиβ-блокаторитількипісляретельноговизначенняпереваглікуванняпередіснуючимиризиками.

Тиреотоксикоз. Прийом β-блокаторів може маскувати симптоми тиреотоксикозу.

Загальна анестезія.У разі довготривалого застосування β-блокатора перед хірургічним втручанням його не слід відміняти рутинним способом. Зниження здатності серця відповідати на адренергічну стимуляцію збільшує ризики, пов’язані з хірургічним втручанням та загальною анестезією. Перед будь-якими хірургічними втручаннями, що потребують проведення загальної анестезії, необхідно повідомити анестезіологу, що пацієнт приймає β-блокатор.Якщо перед оперативним втручанням відмінаβ-блокаторавважається необхідною, її слід виконати поступово та завершити за 48 годин до загальної анестезії.

Пацієнти літнього віку. Під час лікуванняβ-блокатораминеобхідно проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів літнього віку з приводу надмірного зниження АТ або ЧСС, що може спричинити недостатнє кровонаповнення життєво важливих органів.

Алергічні реакції. Препарат рекомендовано з обережністю призначати пацієнтам, у яких раніше були реакціїгіперчутливостітяжкого ступеня, та пацієнтам, які приймаютьдесенсибілізувальнутерапію через ризик виникнення більш тяжкиханафілактоїднихреакцій.Метопрололможе підвищувати чутливість до алергенів та тяжкість перебігуанафілактоїднихреакцій. У деяких пацієнтів, які лікуютьсяβ-адреноблокаторами, терапія адреналіном не завжди викликає бажаний терапевтичний ефект.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки дітородного віку.Під час лікування жінкам дітородного віку слід застосовувати належні заходи контрацепції.

Вагітність.З огляду на наявні дані щодо кожного з компонентів фіксованої комбінації,Імпликор®протипоказаний у період вагітності.

Годування груддю.Імпликор®протипоказаний у період годування груддю.

Фертильність.Клінічні дані щодо впливу лікарського засобуІмпликор®на фертильність відсутні.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Відповідно до наявних даних щодо кожного з компонентів,Імпликор® може мати вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнтів необхідно попередити про те, щоівабрадинможе викликати тимчасове виникнення зорових феноменів, здебільшого у виглядіфосфенів(див. розділ «Побічні реакції»).Івабрадинне має впливу на здатність використовувати механізми.

Метопролол:пацієнтів необхідно попередити про можливе виникнення головного болю, запаморочення або втоми. Ці ефекти можуть посилюватися у разі одночасного прийому алкоголю або переходу на інший лікарський засіб.

 

Спосіб застосування та дози.

Імпликор® призначають дорослим.

Імпликор®рекомендовано прийматипероральнопо одній таблетці двічі на добу:вранці та ввечері під час їди.Концентраціяметопрололупідвищуєтьсяуразійогоприйомупід часїди (диврозділ.«Фармакокінетика»).Цеслідвраховуватиупацієнтів,якіприймалиметопрололнатще тапереходятьнаІмпликор®.

Імпликор®необхідно призначати пацієнтам, стан яких контролюється застосуванням стабільних доз окремих компонентів препарату та коли дозаметопрололує оптимальною.

Рішення щодо титрування дозування рекомендовано приймати за наявності результатів серійних вимірювань ЧСС, ЕКГ або цілодобового амбулаторного моніторингу, також необхідно виконати титрування окремометопрололутаівабрадину, слідкуючи за тим, щоб дозиметопрололутаівабрадинубули оптимальними. Якщо під час лікування ЧСС знижується < 50 уд/хв у стані спокою або пацієнт відчуває симптоми, які є проявами брадикардії (запаморочення, слабкість або артеріальнагіпотензія), необхідно зменшити дозуметопрололутаівабрадинуокремо, переконавшись, що пацієнт отримує оптимальну дозуметопрололу. Після зниження дози слід контролювати ЧСС (див. розділ «Особливості застосування»). Прийом препарату необхідно припинити, якщо ЧСС залишається < 50 уд/хв або якщо симптоми брадикардії тривають, незважаючи на зменшення дози.

Пацієнти з нирковою недостатністю.Пацієнти з нирковою недостатністю, у яких кліренс креатиніну > 15 мл/хв, не потребують корекції дози (див. розділ «Фармакокінетика»).Імпликор®слід призначати з обережністю хворим із кліренсом креатиніну < 15 мл/хв.

Пацієнти з печінковою недостатністю.Імпликор®можна призначати пацієнтам з печінковою недостатністю легкого ступеня. З обережністю призначають пацієнтам з помірною печінковою недостатністю.Імпликор®протипоказаний пацієнтам з печінковою недостатністю тяжкого ступеня (див. розділи «Протипоказання» та «Фармакокiнетика»).

Пацієнти літнього віку.Імпликор® можна призначати пацієнтам літнього віку, але з обережністю(див. розділ «Особливості застосування»).

 

Діти.

Безпека та ефективність застосування лікарського засобуІмпликор® дітям (< 18 років) не досліджувалися. Дані відсутні.

 

Передозування.

Інформація щодо передозування лікарського засобуІмпликор® у людей відсутня.

Симптоми.Передозуванняівабрадиномможе призвести до тяжкої та тривалої брадикардії. Інтоксикація внаслідок передозуванняметопрололомможе призвести до розвитку тяжкоїгіпотензії,синусовоїбрадикардії,атріовентрикулярноїблокади, серцевої недостатності,кардіогенногошоку, зупинки серця,бронхоспазму, порушення свідомості, коми, нудоти, блювання та ціанозу. Симптоми можуть погіршитися при супутньому застосуванні алкоголю, лікарських засобів що впливають на АТ,хінідинівабо барбітуратів. Перші симптоми зазвичай проявляються через 20 хвилин – 2 години після прийому препарату.

Лікування. У додаток до загальних заходів (промивання шлунка, яке може бути доцільним протягом 4 годин після прийому, та у разі тяжкої інтоксикації, застосування активованого вугілля) пацієнта необхідно перевести до палати інтенсивної терапії, де можна встановити контроль життєво важливих функцій організму. У разі тяжкої брадикардії необхідна симптоматична терапія. За наявності брадикардії з низькоюгемодинамічноютолерантністю можна розглянути симптоматичне лікування, включаючи внутрішньовенне введення препаратів, що стимулюютьβ-адренорецептори, таких якізопреналін. За необхідності проводять тимчасову електричну стимуляцію серця. До потенційних антидотівметопрололувідносять: внутрішньовенноорципреналін(0,5 – 1 мг), внутрішньовенно атропін (0,5 – 2 мг) та, на початку, внутрішньовенноглюкагон(1 – 5 мг, максимальна доза – 10 мг). Крім того, можна рекомендувати використанняβ-симпатоміметиківу відповідних дозах залежно від маси тіла та необхідного ефекту (наприклад,добутамін,ізопреналін,орципреналінта адреналін). Можуть потребуватися дози, вищі за рекомендовані терапевтичні. Повільне внутрішньовенне введеннядіазепамурекомендоване за наявності припадків.

 

Побічні реакції.

Профіль безпеки лікарського засобуІмпликор®, який наведено нижче, складається з наявних даних щодо окремих компонентів препарату.

Під час лікуванняівабрадином таметопрололомокремо спостерігалися нижчезазначені побічні реакції з такою частотою виникнення: дуже часто (³ 1/10); часто (³ 1/100, < 1/10); нечасто (³ 1/1000, < 1/100); рідко (³ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути визначена згідно з наявною інформацією).

З бокусистемикрові талімфатичноїсистеми.Еозинофілія:івабрадиннечасто;тромбоцитопенія:метопрололрідко; лейкопенія:метопрололдуже рідко.

З бокуімунноїсистеми.Загострення псоріазу:метопролол–нечасто.

З бокуметаболізмутаобмінуречовин.Гіперурикемія:івабрадиннечасто; гіпоглікемія:метопрололнечасто.

З бокупсихіки. Депресія:метопрололнечасто;кошмарні сновидіння, незвичні сновидіння:метопрололчасто; нервозність:метопрололрідко; тривога:метопрололрідко; сплутаність свідомості:метопрололнечасто; галюцинації:метопрололнечасто; деперсоналізація:метопрололдуже рідко.

З бокунервовоїсистеми. Головний біль:івабрадинчасто,метопрололчасто; амнезія:метопрололдуже рідко; зниження пильності, порушення свідомості:метопрололнечасто; сонливість:метопрололчасто; безсоння:метопрололчасто; запаморочення:івабрадинчасто,метопрололчасто; непритомність:івабрадиннечасто*,метопролол –рідко; парестезії:метопрололнечасто; ступор:метопрололнечасто.

З бокуорганівзору.Зорові феномени (фосфени):івабрадиндуже часто; розмитий зір:івабрадинчасто; порушення зору:івабрадиннечасто*,метопролол –рідко;ксерофтальмія:метопрололдуже рідко; сухість очей:метопрололнечасто; подразнення слизової оболонки очей:метопрололнечасто; зниження сльозовиділення:метопролол –рідко;диплопія:івабрадиннечасто*; кон’юнктивіт:метопролол –рідко.

З бокуорганівслуху талабіринту.Вертиго:івабрадиннечасто; дзвін у вухах:метопролол –рідко; порушення слуху,гіпакузія:метопрололдуже рідко; глухота:метопрололдуже рідко.

З бокусерця. Брадикардія:івабрадинчасто,метопрололчасто;AВ-блокада І ступеня (на ЕКГ – подовження інтервалу РQ):івабрадинчасто;AВ-блокада І ступеня:метопрололнечасто;шлуночковаекстрасистолія:івабрадинчасто; пальпітація:івабрадиннечасто,метопрололчасто;надшлуночковаекстрасистолія:івабрадиннечасто; фібриляція передсердь:івабрадинчасто;AВ-блокада ІІ ступеня:івабрадиндуже рідко;AВ-блокада ІІІ ступеня:івабрадиндуже рідко; синдром слабкостісинусовоговузла:івабрадиндуже рідко; серцева недостатність:метопрололнечасто;кардіогеннийшок:метопрололнечасто; посилення нападів стенокардії:метопрололдуже рідко; аритмії:метопролол –рідко; порушення серцевої провідності:метопролол –рідко; біль у грудях:метопрололнечасто.

З бокусудинноїсистеми. Неконтрольований артеріальний тиск:івабрадинчасто;гіпотензія(можливо пов’язана з брадикардією):івабрадиннечасто*; ортостатичнагіпотензія(з непритомністю):метопрололчасто; похолодіння кінцівок:метопрололчасто; хворобаРейно:метопрололчасто; суха гангрена (у пацієнтів з тяжкими формами порушення периферичного кровообігу):метопрололдуже рідко; переміжна кульгавість:метопрололнечасто; зниження АТ:метопрололнечасто.

З бокудихальноїсистеми,органівгрудноїклітки тасередостіння.Задишка:івабрадиннечасто;бронхоспазм(також у хворих без ХОЗЛ):метопрололнечасто; риніт:метопролол –рідко; задишка при навантаженні:метопрололчасто.

З бокутравноїсистеми. Нудота:івабрадиннечасто,метопрололчасто; запор:івабрадиннечасто,метопрололчасто; діарея:івабрадиннечасто,метопрололчасто; абдомінальний біль:івабрадиннечасто*,метопрололчасто; блювання:метопрололчасто; сухість у роті:метопролол –рідко;дисгевзія:метопролол –рідко;ретроперитонеальнийфіброз:метопрололдуже рідко.

З бокугепатобіліарноїсистеми. Гепатит:метопролол–дуже рідко; порушення функціональних печінкових проб:метопролол –рідко; порушення функції печінки:метопролол –рідко.

Розладиз бокушкіри таїїпохідних.Ангіоневротичнийнабряк:івабрадиннечасто*; висипання:івабрадиннечасто*,метопрололнечасто; дистрофія шкіри:метопрололнечасто; еритема:івабрадинрідко*; свербіж:івабрадинрідко*; кропив’янка:івабрадин –рідко*,метопрололнечасто; гіпергідроз:метопрололнечасто; алопеція:метопролол –рідко; реакціїфотосенсибілізації:метопрололдуже рідко; псоріаз,псоріазиформнийвисип:метопрололнечасто.

З боку скелетно-м’язовоїсистемитасполучноїтканини.М’язові спазми:івабрадиннечасто,метопролол –рідко; артралгія:метопрололдуже рідко; м’язова слабкість:метопролол –рідко; м’язові судоми:метопрололнечасто.

Ускладнення загального характеру. Астенія (ймовірно, пов’язана з брадикардією):івабрадиннечасто*; втома:івабрадиннечасто*,метопрололдуже часто; нездужання (ймовірно, пов’язане з брадикардією):івабрадинрідко*; набряки:метопрололнечасто; збільшення ваги:метопрололнечасто.

Дослідження. Підвищення рівня креатиніну у плазмі крові:івабрадиннечасто; подовження інтервалуQT на ЕКГ:івабрадиннечасто; підвищення рівнятрансаміназ:метопролол –рідко.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз. Сексуальнадисфункція/ імпотенція:метопролол –рідко; порушення лібідо:метопрололчасто; хворобаПейроні:метопрололдуже рідко.

*Частота проявів побічних реакцій, виявлених за допомогою спонтанних повідомлень, розрахована за даними клінічнихдосліджень.

Опис деяких побічних реакцій.

Зорові феномени (фосфени)спостерігались у 14,5 % пацієнтів у вигляді тимчасового підвищення яскравості на обмеженій ділянці поля зору. Зазвичай їх виникнення зумовлене раптовою зміною інтенсивності світла.Фосфенитакож описують як ореол, декомпозицію зображення (стробоскопічний та калейдоскопічний ефекти), яскраві кольорові спалахи або багатократне зображення (персистенціясітківки).Фосфенивиникають переважно протягом двох перших місяців лікування та можуть повторюватися пізніше. Повідомлялося здебільшого про легку або помірну інтенсивністьфосфенів. Усіфосфениминали під час лікування або після його припинення, більшість (77,5 %) – протягом терапії. Менш ніж 1 % пацієнтів потребували змін звичайної діяльності або відміни лікування через виникненняфосфенів.

Брадикардія спостерігалась у 3,3 % пацієнтів, особливо упродовж перших 2 – 3 місяців від початку лікування. Тяжку форму брадикардії з ЧСС≤ 40 уд/хв мали 0,5 % пацієнтів.

 

Термін придатності.30 місяців.

 

Умови зберігання.

Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 14 таблеток у блістері з алюмінієвої фольги та ПВХ/ПВДХ-плівки; по 4 або 8 блістерів у коробці з картону.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

ЛабораторіїСерв’єІндастрі/LesLaboratoiresServierІndustrie.

 

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

905рут де Саран, 45520Жіді, Франція/905routedeSaran, 45520Gidy,France.

 

Заявник.

ЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ’Є/Les Laboratoires Servier.

 

Місцезнаходження заявника.

50,рюКарно, 92284СюренСедекс, Франція/50,rueCarnot, 92284SuresnesСedex,France.