ГЕРПАЦИКВІР таблетки 1 г

Rp

Форма випуску та дозування

Таблетки, 1 г
Таблетки, 500 мг

Таблетки, 1 г

Упаковка

Блістер №3x7

Блістер №3x7

Аналоги

Класифікація

Класифікація еквівалентності

N/A

info

Діюча речовина

ВАЛАЦИКЛОВІР

Форма товару

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/14168/01/02

Дата останнього оновлення: 22.10.2020

Характеристика

  • Вагітність і годування груддю: Дані про застосуваннявалацикловіруу період вагітності обмежені. Герпациквір для лікування вагітних можна застосовувати лише тоді, коли потенційна користь від лікування матері перевищує можливий ризик для плода. Існують задокументовані дані з реєстру спостереження за вагітними, які застосовували валацикловір або будь-яку форму ацикловіру (активний метаболіт валацикловіру): 111 та 1246 жінок відповідно (29 і 756 вагітних відповідно застосовували валацикловір або будь-яку форму ацикловіру у І триместрі вагітності). За результатами цього спостереження не було помічено збільшення уроджених дефектів у новонароджених серед вагітних, які приймали ацикловір порівняно із загальною популяцією таких пацієнтів. Будь-який уроджений дефект не мав унікального або стійкого характеру, щоб можна було визначити єдину причину їх виникнення. З огляду на малу кількість вагітних, за якими проводилося спостереження, достовірного та остаточного висновку щодо безпеки застосування валацикловіру вагітними зробити не можна (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
  • Взаємодія з іншими лікарськими засобами: Будь-яких клінічно значущих форм взаємодії виявлено не було.
  • Діти: Застосовується дітям віком від 12 років для профілактики цитомегаловірусної інфекції та захворювання після трансплантації органів.
  • Заявник: ОРГАНОСИН ЛАЙФСАЄНСИЗ (ЕФ ЗЕТ СІ)
  • Особливі застереження: Інші: є повідомлення про ниркову недостатність, мікроангіопатичну гемолітичну анемію та тромбоцитопенію (інколи у комбінації) у тяжких хворих з імунодефіцитом, особливо у хворих із пізніми стадіями ВІЛ-хвороби, які отримували високі дози (8000 мг на добу) валацикловіру протягом тривалого часу у клінічних дослідженнях. Ці ж явища були помічені у пацієнтів з такими ж захворюваннями, але які не лікувалися валацикловіром.
  • Передозування: Симптоматика
  • Побічні реакції: З боку нервової системи та психіки: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, галюцинації, зниження розумових здібностей, збудження, тремор, атаксія, дизартрія, психотичні симптоми, судоми, енцефалопатія, кома.
  • Показання: Лікування оперізувального герпесу (Herpes zoster).
  • Протипоказання: Герпациквір протипоказаний хворим із підвищеною чутливістю до валацикловіру, ацикловіруабо до будь-якого компонента препарату.
  • Реєстраційне посвідчення: UA/14168/01/02
  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 02.10.2024
  • Склад: 1 таблетка містить 1000 мг валацикловіру (у вигляді валацикловіру гідрохлориду)
  • Торгівельне найменування: ГЕРПАЦИКВІР
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Фармакологічні властивості: Період годування груддю
  • Фармакотерапевтична група: Противірусні препарати прямої дії.

Упаковка

Блістер №3x7

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ГЕРПАЦИКВІР

(GERPACYCVIR)

 

Склад:

діюча речовина: валацикловір у вигляді валацикловіру гідрохлориду;

1 таблетка містить 500 мг або 1000 мг валацикловіру (у вигляді валацикловіру гідрохлориду);

допоміжні речовини: кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїдний, плівкова оболонка: гіпромелоза, поліетиленгліколь 8000, титану діоксид (Е 171), індиготин алюмінієвий лак 12-14 % (синій № 2) (Е 132) (тільки для таблеток із дозуванням 500 мг).

 

Лікарська форма.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:таблетки по 500 мг: темно-сині, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки у формі капсули з гравіюванням «АРО» з одного боку та «VAL 500» – з іншого боку;

таблетки по 1000 мг: білі, овальної форми, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з частково нанесеною рискоюдля поділу та гравіюванням «АРО» з одного боку та «VAL 1000» – з іншого боку.

 

Фармакотерапевтична група.Противірусні препарати прямої дії. Код АТХ J05A B11.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Герпациквір – противірусний препарат, L-валіновий ефір ацикловіру, що є аналогом пуринового (гуанін) нуклеозиду. В організмі людини валацикловір швидко та майже повністю перетворюється в ацикловір і валін за допомогою валацикловіргідролази. Ацикловір є специфічним інгібітором вірусів герпесу з активністюin vitro проти вірусів простого герпесу І та ІІ типу, вірусуVaricella zoster, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-Барра та вірусу герпесу людини VІ типу. Ацикловір інгібує синтез вірусної ДНК одразу після фосфорилювання і перетворення в активну форму трифосфат ацикловіру. На першій стадії фосфорилювання необхідна активність вірусоспецифічного ферменту. Для вірусу простого герпесу, вірусуVaricella zosterта вірусу Епштейна-Барра це вірусна тимідинкіназа (ТК), яка наявна лише у клітинах, інфікованих вірусом. Часткова селективність фосфорилювання зберігається при цитомегаловірусній інфекції і опосередковується через продукт гена фосфотрансферази UL97. Активація ацикловіру специфічним вірусним ферментом значною мірою пояснює його селективність.

Процес фосфорилювання ацикловіру (перетворення з моно- у трифосфат) здійснюється клітинними кіназами. Ацикловіру трифосфат конкурентно інгібує вірусну ДНК-полімеразу та інкорпорується у вірусну ДНК, що призводить до облігатного (повного) розриву ланцюга, припинення синтезу ДНК, і, отже, до блокування реплікації вірусу.

Резистентність зумовлена дефіцитом тимідинкінази вірусу, що призводить до надмірного розповсюдження вірусу в організмі господаря. Іноді зменшена чутливість до ацикловіру зумовлена появою штамів вірусу з порушеною структурою вірусної ТК або ДНК-полімерази. Вірулентність цих різновидів вірусу нагадує таку у його дикого штаму.

Широке моніторування клінічних ізолятів вірусу простого герпесу та вірусуVaricella zoster у хворих, які лікувались ацикловіром, дало можливість з’ясувати, що у хворих із нормальним імунітетом вірус зі зменшеною чутливістю до ацикловіру зустрічається винятково рідко і нечасто проявляється лише у хворих з тяжким порушенням імунітету, наприклад після трансплантації органів або у реципієнтів кісткового мозку, при проведенні хіміотерапії злоякісних новоутворень та ВІЛ-інфікованих.

Герпациквір прискорює припинення болю при лікуванні оперізувального герпесу, зменшує тривалість больового синдрому, а також кількість хворих із зостерасоційованим болем, у тому числі з гострою та постгерпетичною невралгією.

Профілактика цитомегаловірусної інфекції за допомогою Герпациквіру зменшує ризик гострого відторгнення трансплантата (хворі після пересадження нирок), частоту виникнення опортуністичних інфекцій та інших інфекцій, що спричиняються вірусом герпесу (вірусом простого герпесу та вірусомHerpes zoster).

Фармакокінетика.

Абсорбція

Після перорального прийому валацикловір добре всмоктується, швидко та майже повністю перетворюється в ацикловір і валін. Це перетворення, очевидно, відбуваєтьсяза допомогою ферменту валацикловіргідролази, виділеного з печінки людини. Біодоступність ацикловіру при прийомі 1 г валацикловіру становить 54 % і не зменшується під час вживання їжі. Фармакокінетика валацикловіру не є дозопропорційною. Швидкість та ступінь абсорбції зменшуються зі збільшенням дози, спричиняючи до менш пропорційного збільшення максимальної концентрації у плазмі крові (Сmax) у межах терапевтичного збільшення доз та зменшення біодоступності при застосуванні доз більших за 500 мг. Середня пікова концентрація ацикловіру становить 10-37 мкмоль (2,2-8,3 мкг/мл) після застосування одиничної дози 250-2000 мг валацикловіру здоровими добровольцями з нормальною функцією нирок, а медіана часу досягнення цієї концентрації – 1

-

2 години. Пікова концентрація валацикловіру в плазмі становить всього 4 % від концентрації ацикловіру, настає в середньому через 30-100 хвилині через 3 години зменшується нижче вимірюваної кількості. Фармакокінетичні параметри валацикловіру та ацикловіру після разового та повторного введення подібні.

Розподіл

Зв’язування валацикловіру з білками плазми дуже низьке – 15 %. Проникнення у цереброспінальну рідину (ЦСР), що визначається співвідношенням ЦСР/AUC (площа під фармакокінетичною кривою «концентрація–час») плазми крові – приблизно 25 % для ацикловіру та метаболіту 8-гідроксиацикловір та 2,5 % для метаболіту 9-карбоксиметоксиметилгуанін.

Метаболізм

Після перорального застосування валацикловір конвертується до ацикловіру та L-валіну через метаболізм першого проходження у кишечнику та/або печінці. Невеликою мірою ацикловір конвертується у метаболіти 9-карбоксиметоксиметилгуанін за допомогою алкоголь- та альдегіддегідрогенази та у 8-гідроксиацикловір за допомогою альдегід-оксидази. Приблизно 88 % загальної експозиції препарату у плазмі крові належить ацикловіру, 11 % - 9-карбоксиметоксиметилгуаніну та 1% - 8-гідроксиацикловіру. Ні валацикловір, ні ацикловір не метаболізуються ферментами цитохрому Р450.

Виведення

Період напіввиведення ацикловіру після одноразового та багаторазового введення валацикловіру хворим із нормальною функцією нирок становить приблизно 3 години. Валацикловір виводиться із сечею, головним чином у вигляді ацикловіру (більше 80 % дози) та його метаболіту 9-карбоксиметоксиметилгуаніну.

Особливі групи пацієнтів

У хворих із термінальною стадією ниркової недостатності період напіввиведення ацикловіру становить приблизно 14 годин.

Вірус оперізувального герпесу та вірус простого герпесу суттєво не змінюють фармакокінетику ацикловіру та валацикловіру після перорального застосування Герпациквіру.

У дослідженні фармакокінетики валацикловіру та ацикловіру під час пізніх термінів вагітностіAUC ацикловіруу фазі плато після застосування валацикловіру у дозі 1000 мг була приблизно у2 рази вищою, ніж після застосування ацикловіру перорально у дозі

1200 мг на добу.

У пацієнтівіз ВІЛ-інфекцією фармакокінетичні характеристики ацикловіру після застосування разової або багаторазової дози 1000 мг або 2000 мг валацикловіру не змінювалися порівняно з такими у здорових добровольців.

У реципієнтів трансплантатів органів, які отримували валацикловір у дозі 2000 мг

4 рази/добу,Cmax ацикловіру дорівнювала або перевищувала таку у здорових добровольців, які отримували таку ж дозу препарату, а добові показники AUC були значно більшими.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування оперізувального герпесу (Herpes zoster).

Лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивний генітальний герпес.

Лікування лабіального герпесу (губної лихоманки).

Превентивне лікування (супресія) рецидивів інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом простого герпесу, включаючи генітальний герпес.

Зменшення ризику передачі вірусу генітального герпесу здоровому партнеру при застосуванніГерпациквіру як супресивної терапії у комбінації з дотриманням правил безпечного сексу.

Профілактика цитомегаловірусної інфекції та захворювання після трансплантації органів.

 

Протипоказання.

Герпациквір протипоказаний хворим із підвищеною чутливістю до валацикловіру, ацикловіруабо до будь-якого компонента препарату.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Будь-яких клінічно значущих форм взаємодії виявлено не було.

Ацикловір виводиться переважно у незміненому стані із сечею шляхом активної канальцевої секреції. Будь-які препарати, що призначаються одночасно і мають вплив на цей механізм виведення, можуть збільшувати концентрацію ацикловіру у плазмі крові після застосування препарату. Після прийому валацикловіру у дозі 1 г циметидину і пробенециду, які блокують канальцеву секрецію, збільшується AUC ацикловіру і зменшується його нирковий кліренс,проте немає необхідності у зміні дози з огляду на широкий терапевтичний індекс ацикловіру.

Щодо хворих, які отримують більш високі дозивалацикловіру (4 г і більше на добу), слід бути обережними при одночасному призначенні зпрепаратами, що конкурують з ацикловіром за шляхи виведення, оскільки це може призводити до збільшення рівня у плазмі крові одного або обох препаратів та їх метаболітів. При одночасному застосуванні з мікофенолату мофетилом (імуносупресорним препаратом, що застосовується після пересаження органів) підвищується рівень у плазмі крові ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу.

Обережними слід бути (з проведенням моніторингу змін функції нирок)при одночасному призначенні високих доз валацикловіру (4 г і більше) та інших препаратів, що впливають на функцію нирок (наприклад, циклоспорину, такролімусу).

 

Особливості застосування.

Гідратація

Слід підтримувати адекватний рівень споживаної рідини у хворих із підвищеним ризиком дегідратації, особливо у хворих літнього віку.

Застосування пацієнтам із порушеннями функції нирок і хворим літнього віку

Ацикловір виводиться нирками, тому дозу валацикловіру слід зменшити для хворих із порушеннями функції нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Хворі літнього віку мають знижену функцію нирок і потребують корекції дози. У пацієнтів із порушеннями функції нирок і у хворих літнього віку підвищується ризик розвитку неврологічних ускладнень, їм необхідний ретельний нагляд для виявлення цих ефектів. За даними повідомлень, такі реакції у більшості випадків оборотні після припинення лікування(див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування більш високих дозвалацикловіру при печінковій недостатності та трансплантації печінки

Щодо застосування більш високих доз валацикловіру (4 г і більше на добу) для лікування пацієнтів із захворюваннями печінки даних немає, тому необхідно з обережністю призначати більш високі дозивалацикловіру таким хворим. Спеціальні дослідження щодо застосуваннявалацикловіру при трансплантації печінки не проводились, однак було встановлено, що профілактика за допомогою високих доз ацикловіру зменшує частоту інфікування та захворювання, спричинених цитомегаловірусом.

Застосування при лікуванні оперізувального герпесу

При лікуванні хворих, особливо з ослабленим імунітетом, необхідно уважно стежити за клінічною відповіддю. Якщо відповідь на лікування недостатня, рекомендується застосування внутрішньовенної противірусної терапії. Пацієнтів з ускладненим оперізувальним герпесом, наприклад з ураженням вісцеральних органів, дисемінацією вірусу, моторною нейропатією, енцефалітом та цереброваскулярними порушеннями слід лікувати внутрішньовенними противірусними засобами.

Крім того, хворим з ослабленим імунітетом, які мають герпетичні ураження очей або мають високий ризик дисемінації хвороби та ураження вісцеральних органів, необхідно лікуватися внутрішньовенними противірусними засобами.

Зменшення передачі вірусу генітального герпесу

Супресивна терапія валацикловіром зменшує ризик передачі генітального герпесу. Вона не виліковує герпетичну інфекцію, а також повністю не виключає ризик передачі вірусу. Додатково до терапії валацикловіром рекомендується, щоб хворі дотримувалися правил безпечного сексу.

Застосування при цитомегаловірусній інфекції

Інформація щодо ефективності препарату, отримана при лікуванні хворих з високим ризиком цитомегаловірусної інфекції з метою профілактики після трансплантації органів показала, що валацикловір слід застосовувати цим пацієнтам, якщо з причин безпеки припинено застосування валганцикловіру або ганцикловіру. Застосування високих доз валацикловіру, необхідне для профілактики цитомегаловірусної інфекції, може спричиняти частіше виникнення побічних реакцій, включаючи порушення з боку нервової системи, порівняно із застосуванням нижчих доз, що застосовуються при інших показаннях. Необхідно уважно стежити за функцією нирок пацієнтів та проводити відповідну корекцію доз препарату.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Фертильність

За даними дослідів на тваринах валацикловір не мав впливу на фертильність. Однак застосування високих парентеральних доз ацикловіру спричиняло тестикулярний ефект у щурів та собак.

Клінічних досліджень з вивчення впливу валацикловіру на фертильність людини не проводилось, однак після 6 місяців щоденного застосування ацикловіру у дозівід 400 мг до 1 г змін у кількості, морфології та рухливості сперматозоїдів не спостерігалось.

Вагітність

Дані про застосуваннявалацикловіруу період вагітності обмежені. Герпациквір для лікування вагітних можна застосовувати лише тоді, коли потенційна користь від лікування матері перевищує можливий ризик для плода. Існують задокументовані дані з реєстру спостереження за вагітними, які застосовували валацикловір або будь-яку форму ацикловіру (активний метаболіт валацикловіру): 111 та 1246 жінок відповідно (29 і 756 вагітних відповідно застосовували валацикловір або будь-яку форму ацикловіру у І триместрі вагітності). За результатами цього спостереження не було помічено збільшення уроджених дефектів у новонароджених серед вагітних, які приймали ацикловір порівняно із загальною популяцією таких пацієнтів. Будь-який уроджений дефект не мав унікального або стійкого характеру, щоб можна було визначити єдину причину їх виникнення. З огляду на малу кількість вагітних, за якими проводилося спостереження, достовірного та остаточного висновку щодо безпеки застосування валацикловіру вагітними зробити не можна (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Період годування груддю

Ацикловір, головний метаболіт валацикловіру, проникає у грудне молоко. Було встановлено, що після щоденного застосування 500 мг валацикловіру середня пікова концентрація ацикловіру у грудному молоці у 0,5-2,3 (у середньому в 1,4) раза перевищувала концентрацію ацикловіру у плазмі крові матері. Співвідношення між концентрацією ацикловіру у грудному молоці та плазмі крові матері становитьвід 1,4 до 2,6 (у середньому 2,2). Середня концентрація ацикловіру у грудному молоці становила 2,24 мкг/мл (9,95 мкмоль). У разі прийому валацикловіру матір’ю у дозі 500 мг 2 рази на добу дитина отримає з грудним молоком дозу ацикловіру приблизно 0,61 мкг/кг на добу. Період напіввиведення ацикловіру з грудного молока аналогічний до такого з плазми крові. Незмінений валацикловір у плазмі крові матері, грудному молоці або сечі немовляти не виявляється.

Призначати Герпациквір жінкам у періодгодування груддю слідз обережністю, лише у випадках клінічної необхідності. Проте ацикловір застосовують для лікування новонароджених з інфекціями, спричиненими вірусом простого герпесу, шляхом внутрішньовенного введення у дозах 30 мг/кг на добу.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дані клінічних досліджень з цього питання відсутні, фармакологія валацикловіру не дає підстав очікувати будь-який негативний вплив на швидкість психомоторних реакцій. Проте підчас оцінки здатності пацієнта керувати автомобілем та іншими механізмами слід враховувати його клінічний стан і профіль можливих побічних ефектів Герпациквіру.

 

Спосіб застосування та дози.

Лікування оперізувального герпесу

Дорослим призначати по1000 мг 3 рази надобу, протягом 7 днів.

Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу

Хворі з нормальним імунітетом (дорослі): 500 мг Герпациквіру 2 рази на добу.

Курс лікування рецидивних випадків повинен тривати 3 або 5 днів. При первинному перебігу захворювання, який може бути більш тяжким, лікування необхідно продовжити з 5 до 10 днів. Лікування слід розпочинати якомога раніше.При рецидивах інфекції бажано застосувати препарат у продромальному періоді або одразу ж після появи перших симптомів. Валацикловір може попередити розвиток уражень при рецидивах інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу,якщо лікування розпочатоодразу ж після появи перших симптомів захворювання.

Як альтернатива, длялікування лабіального герпесу(губної лихоманки) ефективною дозоювалацикловіру є 2000 мг 2 рази на добу протягом 1 дня. Другу дозу слід застосувати приблизно через 12 годин (не раніше ніж через 6 годин) після першої дози. При такому режимі дозування термін лікування повинен тривати не більше 1 дня, оскільки доведено, що триваліше застосування не збільшує клінічну ефективність лікування. Лікування слід розпочинати при появі перших ранніх симптомів лабіального герпесу (відчуття пощипування, свербіж або печіння у ділянці губ).

Превентивне лікування (супресія) рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу:

-        хворим із нормальним імунітетом (дорослі) призначати 500 мг (1 таблетка) 1 раз на добу;

-        хворим з імунодефіцитом (дорослі) призначати дозу 500 мг (1 таблетка) 2 рази на добу.

Зменшення передачі вірусу генітального герпесу

Дорослим гетеросексуалам з нормальним імунітетом, які мають 9 або менше загострень на рік, валацикловір призначати інфікованому партнеру у дозі 500 мг 1 раз на добу.

Даних про зменшення передачі вірусу генітального герпесу в інших популяціях хворих немає.

Профілактика цитомегаловірусної інфекції та захворювань після трансплантації органів

Дорослі та діти віком від 12 років: валацикловір призначати у дозі 2000 мг 4 рази на добу, якомога раніше після трансплантації. При нирковій недостатності дози зменшуються (див. «Дозування при порушеній функції нирок»). Тривалість лікування становить зазвичай 90 днів, але може бути продовжена для пацієнтів з високим ступенем ризику.

Дозування при порушеннях функції нирок.

Необхідно обережно призначативалацикловір хворим із порушеннями функції нирок. Обов’язково слід підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

Режим дозування залежить від кліренсу креатиніну та показань (див. таблицю нижче).

 

Терапевтичне показання

Кліренс креатиніну, мл/хв

Доза Герпациквіру

Herpes zoster(лікування) дорослі хворі з нормальним імунітетом та хворі з імунодефіцитом

50 і більше

30-49

10-29

менше 10

1 г 3 рази на добу

1 г 2 рази на добу

1 г 1 раз на добу

500 мг 1 раз надобу

Herpes simplex (лікування)

 

 

дорослі хворі з нормальним імунітетом

30 і більше

менше 30

500 мг 2 рази на добу

500 мг 1 раз на добу

Herpes labialis (лікування)

дорослі хворі з нормальним імунітетом

50 і більше

30-49

10-29

менше 10

2 г 2 рази на добу

1 г 2 рази на добу

500 мг 2 рази на добу

500 мг 1 раз

Herpes simplex (запобігання)

дорослі хворі з нормальним імунітетом

дорослі хворі з імунодефіцитом

 

30 і більше

менше 30

30 і більше

менше 30

 

500 мг 1 раз на добу

250* мг 1 раз на добу

500 мг 2 рази на добу

500 мг 1 раз на добу

Профілактика цитомегаловірусної інфекції

 

75 і більше

50-75

25-50

10-25

менше 10 або діаліз

2 г 4 рази на добу

1,5 г 4 рази на добу

1,5 г 3 рази на добу

1,5 г 2 рази на добу

1,5 г 1 раз на добу

*застосовувати при наявності таблеток препарату у дозі 250 мг.

 

Пацієнтам, які знаходяться на інтермітуючому гемодіалізі, рекомендується застосовувати ті ж дозивалацикловіру, що і пацієнтам із кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв. Дози необхідно призначати після проведення гемодіалізу.

Кліренс креатиніну необхідно постійно контролювати, особливо у періоди, коли функція нирок може швидко змінюватися, наприклад одразу після трансплантації. Відповідно слід змінювати дозувалацикловіру.

Дозування при порушенні функції печінки

Змінювати дозу хворим з легким або помірним ступенем цирозу немає потреби (синтезуюча функція печінки збережена). Показники фармакокінетики при пізніх стадіях цирозу (з порушенням синтезуючої функції печінки та наявністю ознак портального блоку) свідчать про відсутність потреби змінювати дозування, однак клінічний досвід обмежений.

Про застосування вищих доз (4000 мг і більше) на добу див. розділ «Особливості застосування».

Пацієнти літнього віку

Доза валацикловіру потребує корегування, щоб уникнути можливих порушень функції нирок (див. «Дозування при порушеній функції нирок»).

Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

 

Діти.

Застосовується дітям віком від 12 років для профілактики цитомегаловірусної інфекції та захворювання після трансплантації органів.

 

Передозування.

Симптоматика

При передозуванні валацикловіру повідомлялося про розвиток гострої ниркової недостатності та неврологічних симптомів, включаючи сплутаність свідомості, галюцинації, ажитацію, зниження розумових здібностей і кому. Можливі нудотаі блювання. Для запобігання ненавмисному передозуванню слід бути обережним при застосуванні. Багато випадків передозування були пов’язані із застосуванням препарату для лікування хворих із нирковою недостатністю та хворих літнього віку, яким не було відповідно зменшено дозу. У випадку передозування пацієнт повинен негайно звернутися долікаря за невідкладною спеціалізованою медичною допомогою.

Лікування

Пацієнтам необхідно перебувати під ретельним медичним наглядом для виявлення проявів токсичності. Гемодіаліз значно прискорює виведення ацикловіру з крові, тому його можна вважати оптимальним способом лікування у випадку симптоматичного передозування.

 

Побічні реакції.

З боку нервової системи та психіки: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, галюцинації, зниження розумових здібностей, збудження, тремор, атаксія, дизартрія, психотичні симптоми, судоми, енцефалопатія, кома.

Вищенаведені симптоми є у більшості випадків оборотними і спостерігаються головним чиному хворих з нирковою недостатністю або з іншими факторами схильності (див. розділ «Особливості застосування»). У хворих після трансплантації органів і які отримують валацикловір для профілактики цитомегаловірусної інфекції у високих дозах (8 г на добу), неврологічні реакції виникають частіше, ніж у хворих, які отримують менші дози.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота,дискомфорт у животі, блювання, діарея.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: оборотне збільшення рівня печінковихфункціональнихтестів. Періодично це описують як гепатит.

З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія. Лейкопенія головним чином спостерігається у хворих з імунодефіцитом.

З боку імунної системи: анафілаксія.

Збоку дихальної системи та органів грудної клітки: задишка.

З боку шкіри та підшкірної тканини: висипання, включаючи явища фотосенсибілізації, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

З боку нирок та сечовидільної системи:порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність, біль у нирках, гематурія (часто асоційована з іншими порушеннями функції нирок).

Біль у нирках може бути асоційований з нирковою недостатністю.

Повідомлялося про утворення преципітатів ацикловіру у канальцях нирок. Під час лікування слід забезпечити адекватний рівень гідратації пацієнта (див. розділ «Особливості застосування»).

Інші: є повідомлення про ниркову недостатність, мікроангіопатичну гемолітичну анемію та тромбоцитопенію (інколи у комбінації) у тяжких хворих з імунодефіцитом, особливо у хворих із пізніми стадіями ВІЛ-хвороби, які отримували високі дози (8000 мг на добу) валацикловіру протягом тривалого часу у клінічних дослідженнях. Ці ж явища були помічені у пацієнтів з такими ж захворюваннями, але які не лікувалися валацикловіром.

У випадку виникнення побічних реакцій пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря.

 

Термін придатності.2 роки.

 

Умови зберігання.Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище25 °C.

 

Упаковка.

Таблетки по 500 мг: по 8таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

Таблетки по 1000 мг: по3 таблетки в блістері; по 7 блістерів у картоннійкоробці.

 

Категорія відпуску.За рецептом.

 

Виробник.Апотекс Інк./Apotex Inc.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

150 Сігнет Драйв, Торонто, Онтаріо, Канада,М9L1T9/

150 Signet Drive, Toronto, Ontario, Canada,М9L 1T9.