ЕСПА-ЛІПОН-ІН’ЄКЦ. 600 розчин 25 мг/мл

Еспарма ГмбХ

Rp

Форма випуску та дозування

Розчин, 25 мг/мл

Розчин, 25 мг/мл

Упаковка

Ампули 24 мл (600 мг) №5x1

Ампули 24 мл (600 мг) №5x1

Аналоги

bioequivalence-icon

Rp

ДІАЛІПОН 30 мг/мл

АТ Фармак(UA)

Розчин

bioequivalence-icon

Rp

ДІАЛІПОН ТУРБО 12 мг/мл

АТ Фармак(UA)

Розчин

bioequivalence-icon

Rp

ЕСПА-ЛІПОН-ІН’ЄКЦ. 300 25 мг/мл

Еспарма ГмбХ(DE)

Розчин

bioequivalence-icon

Rp

ТІОГАМА 30 мг/мл

Вьорваг Фарма ГмбХ і Ко. КГ(DE)

Розчин

Rp

ТІО-ЛІПОН ТУРБО 12 мг/мл

ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез"(UA)

Розчин

Класифікація

Класифікація еквівалентності

B

info

Діюча речовина

ТІОКТОВА КИСЛОТА*

Форма товару

Розчин для ін’єкцій

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/4179/02/02

Дата останнього оновлення: 13.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 11.01.2021
  • Склад: 1 ампула препарату Еспа-ліпонін'єкц. 600 (24 мл) містить 755 мг етилендіамінової солі кислоти тіоктової (еквівалентно 600 мг кислоти тіоктової)
  • Торгівельне найменування: ЕСПА-ЛІПОН® ІН'ЄКЦ. 600
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла.
  • Фармакотерапевтична група: Засоби, що впливають на травну систему і метаболічні процеси. Кислота тіоктова.

Упаковка

Ампули 24 мл (600 мг) №5x1

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЕСПА-ЛІПОН® ін’єкц. 300

(ESPA-LIPON®inj. 300)

ЕСПА-ЛІПОН® ін’єкц. 600

(ESPA-LIPON®inj. 600)

Склад:

діюча речовина: thiocticacid (тіоктова кислота);

1 ампула препарату Еспа-ліпонÒін'єкц. 300 (12 мл) містить 377 мг етилендіамінової солі кислоти тіоктової (еквівалентно 300 мг кислоти тіоктової);

1 ампула препарату Еспа-ліпонÒін'єкц. 600 (24 мл) містить 755 мг етилендіамінової солі кислоти тіоктової (еквівалентно 600 мг кислоти тіоктової);

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин зеленувато-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що впливають на травну систему і метаболічні процеси. Кислота тіоктова.

Код АТХ А16А Х01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Тіоктова кислота – це речовина, яка утворюється в організміі виконує функцію кофермента при окислювальному декарбоксилуванніa-кетокислот. Спричинена цукровим діабетом гіперглікемія призводить до відкладання глюкози на матричних протеїнах кровоносних судин та утворення кінцевих продуктів прогресуючого глікозилювання. Цей процес призводить до зменшення ендоневрального кровотоку та ендоневральної гіпоксії/ішемії, пов’язаного з підвищеним утворенням вільних кисневих радикалів, які пошкоджують нерв, а також до збіднення у периферичних нервах такого антиоксиданту як глутатіон. У 1995 році було проведене багатоцентрове плацебоконтрольоване дослідження, направлене на вивчення ефективності застосуваннятіоктовоїкислоти для симптоматичного лікування діабетичної полінейропатії, в якому були отримані дані про сприятливі ефектитіоктовоїкислоти на такі досліджуванісимптоми, як парестезії, відчуття печіння, оніміння та біль.

Фармакокінетика.

Тіоктова кислота має високий ефект першого проходження у печінці. Існують суттєві міжособові відмінності в системній доступності тіоктової кислоти. Біотрансформація тіоктової кислоти відбувається шляхом окиснення бічних ланок та злиття. Виведення здійснюється переважно нирками.

У людей період напіввиведення у плазмі крові становить близько 25 хвилин, сумарний кліренс для плазми становить 10-15 мл/хв. кг. На момент завершення 30-хвилинної інфузії 600 мг визначений рівень у плазмі становить близько 20 мкг/мл. Шляхом радіоактивного маркування в ході досліджень на тваринах (щурі, собаки) було виявлено переважне виділення 80-90 % препарату у вигляді метаболітів. Такожу людей спостерігається тільки невелика кількість незміненої речовини, що виводиться із сечею. Біотрансформація відбувається головним чином шляхом окиснювального скорочення бічних ланок (бета-оксидація) та/або S-метилування тіолових груп.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування діабетичної полінейропатії.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до тіоктової кислоти або до одного з інших компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Тіоктова кислота реагує з іонними комплексами металів (наприклад, з циспластином), тому препарат може знижувати ефект циспластину.

З молекулами цукру (наприклад, з розчином левулози) тіоктова кислота утворює важкорозчинні комплексні сполуки.

Тіоктова кислота є хелатором металу, тому її не можна застосовувати разом з металами (наприклад, препарати заліза, магнію).

Тіоктова кислота може посилювати цукрознижувальну дію інсуліну та пероральних антидіабетичних засобів, підвищуючи чутливість периферичних тканин до цих препаратів, у зв'язку з чим може виникнути необхідність коригувати дозу інсуліну або пероральних антидіабетичних засобів. З цієї причини необхідно проводити ретельний контроль цукру в крові, зокрема на початковому етапі терапії.

Примітка.

Регулярне вживання алкоголю є суттєвим фактором ризику для розвитку та прогресування невропатичних синдромів та, таким чином, може впливати на успіх лікування з застосуванням Еспа-ліпону®ін’єкц. 300/Еспа-ліпону®ін’єкц. 600. Тому, як правило, пацієнтам з діабетичною полінейропатією рекомендується уникати вживання алкоголю. Це стосується також інтервалів, коли терапія не здійснюється.

Особливості застосування.

Основним принципом терапії діабетичної полінейропатії є оптимальний контроль діабету. При лікуванні хворих на цукровий діабет необхідний частий контроль глікемії. У деяких випадках необхідно скоригувати дози гіпоглікемічних засобів для запобігання гіпоглікемії.

Під час лікування полінейропатії, завдяки регенераційним процесам, можливе короткочасне посилення чутливості, що супроводжується парестезією з відчуттям «повзання мурашок».

Постійневживання алкоголю є фактором ризику полінейропатії та може зменшити ефективність препарату. Тому рекомендується утриматися від вживання алкоголю під час лікування препаратом. Не слід призначати препарат одночасно з препаратами, що містять метали (препарати заліза, магнію, кальцію), а також із молочними продуктами, що містять кальцій.

Препаратє світлочутливим, тому флакони слід доставати з упаковки тільки безпосередньо перед застосуванням.

Приготовлений для інфузій розчин необхідно захищати від сонячного світла, прикриваючи його світлозахисними пакетами. У цих умовах він залишається придатним щонайбільше 6 годин.

Певними обмеженнями внутрішньовенного введення препаратів тіоктової кислоти є літній вік (понад 75 років).

У зв’язку з парентеральним застосуванням Еспа-ліпону®ін’єкц. 300/Еспа-ліпону®ін’єкц. 600 спостерігались реакції гіперчутливості, зокрема анафілактичний шок (див. розділ «Побічні реакції»). Необхідна відповідна перевірка пацієнтів. У випадку виникнення ранніх симптомів (наприклад, свербежу, нудоти, дискомфорту та ін. ) терапію терміново припиняють; можливо виникнення необхідності додаткових терапевтичних заходів.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування тіоктової кислоти у період вагітності не рекомендується через відсутність відповідних клінічних даних.

Даних про проникнення тіоктової кислоти у грудне молоко немає, тому застосовувати її у період годування груддю не рекомендується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації увагиі швидкості психомоторних реакцій.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим застосовують 1 раз на добу 12-24 мл розчину у 250 мл 0, 9 % розчину натрію хлориду (еквівалентно 300 мг або 600 мг тіоктової кислоти на добу).

Розчин вводити у вигляді внутрішньовенної інфузії; застосовують протягом 2-4 тижнів на початковій стадії лікування.

Як подальше продовження терапії можна застосовувати Еспа-ліпон®600 (у формі таблеток).

Правила проведення інфузії.

Для приготування інфузійного розчину слід застосовувати тільки 0, 9 % розчин натрію хлориду. Препарат вводити внутрішньовенно краплинно протягомщонайменше30 хвилин, перед цим ампулу препаратуЕспа-ліпон®ін’єкц. 300абоЕспа-ліпон®ін’єкц. 600розводять у 250 мл 0, 9 % розчину натрію хлориду. Препарат є чутливим до дії сонячного світла, тому готувати розчин слід безпосередньо перед початком введення та захищати приготований флакон світлозахисним ковпачком. Захищений від світла розчин для інфузії може зберігатись протягом близько 6 годин.

Діти.

Оскільки дані щодо безпеки та ефективності застосування дітям тіоктової кислоти відсутні, препарат не рекомендується призначати цій віковій категорії пацієнтів.

Передозування.

При передозуванні можливі нудота, блювання, головний біль. При передозуванні чи підозрі на розвиток побічних ефектів необхідно негайно припинити ін’єкцію і, не виймаючи ін’єкційної голки, здійснити через неї повільне вливання 0, 9 % розчину натрію хлориду.

Є дані, що внаслідок випадкового або навмисного застосування тіоктової кислоти у дозі 10-40 г при алкогольній інтоксикації спостерігалися поодинокі випадки з тяжкими ознаками інтоксикації, включаючи летальний наслідок. Клінічні прояви інтоксикації проявлялися у вигляді психомоторного порушення або запаморочення з наступними генералізованими судомами та розвитком лактат-ацидозу. Наслідком інтоксикації тіоктовою кислотою може бути гіпоглікемія, шок, рабдоміоліз, гемоліз, дисеміноване внутрішньосудинне коагулювання, пригнічення кісткового мозку та поліорганна недостатність.

Лікування. При гострому отруєнні тіоктовою кислотою показана негайна госпіталізація з проведенням загальнотерапевтичних заходів детоксикації організму (штучне дихання, блювання, промивання шлунка, активоване вугілля). Для лікування генералізованих судом, лактат-ацидозу та інших наслідків інтоксикації треба керуватися засобами сучасної інтенсивної терапії та симптоматичного підходу для прискорення виведення кислоти тіоктової. Користь від застосування методів гемодіалізу, гемоперфузії або гемофільтрації при форсованому виведенні тіоктової кислотина теперішній час не доведено. Терапія симптоматична.

Побічні реакції.

З боку травного тракту: в окремих випадках при швидкій внутрішньовенній ін’єкції спостерігаються нудота, блювання, біль у животі, що минають самостійно; діарея.

З боку нервової системи: при швидкій внутрішньовенній ін’єкції можливі відчуття тяжкості у голові, головний біль, підвищення внутрішньочерепного тиску, припливи, підвищена пітливість, утруднене дихання. У деяких випадках після внутрішньовенного введення спостерігалисяслабкість, запаморочення, судоми, порушення смаку, диплопія, порушення зору. У більшості випадків усі вказані прояви минають самостійно.

З боку системи крові: у деяких випадках після внутрішньовенного введення спостерігалися петехіальні крововиливи у слизові оболонки, шкіру, тромбоцитопатія, порушення функції тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічні висипання (пурпура), тромбофлебіт.

Метаболічні порушення: можлива гіпоглікемія (запаморочення, підвищене потовиділення, головний біль, розлади зору) внаслідок покращення утилізації глюкози.

Повідомлялось про випадки гіпоглікемії в результаті викликаного тіоктовою кислотою аутоімунного синдрому (високо позитивний тест на аутоантитіла інсуліну), головним чином, у пацієнтів азіатського походження.

З боку імунної системи: у місці ін’єкції можливе виникнення алергічних реакцій (кропив’янка, екзема, петехіальні висипання, свербіж, дерматити), у тому числі системних, аж до розвитку анафілактичного шоку.

Місцеві реакції: можливий розвитокреакцій у місці введення; у пацієнтів з підвищеною чутливістю до тіоктової кислоти у місці ін’єкції можливе виникнення відчуття пекучого болю, яке проходить саме собою чи при зниженні швидкості введення препарату.

З боку серцево-судинної системи: біль у ділянці серця, тахікардія.

Після внутрішньовенного введення в окремих випадках спостерігалися крапчасті крововиливи в слизові оболонки та шкіру, тромбопатії. У результаті покращання засвоєння глюкози в окремих випадках може знижуватися рівень цукру в крові.

Термін придатності. 3 роки.

Термін придатності після розчинення в фізіологічному сольовому розчині за умов захисту від світла складає 6 годин.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Тіоктова кислотаin vitro реагує з комплексами іонів металів (наприклад, з цисплатином).

Тіоктова кислота утворює комплексні сполуки з молекулами цукрів (наприклад, розчин левулози), які погано розчиняються.

Ін'єкційний розчин тіоктової кислоти несумісний з розчином глюкози, розчином Рінгера, а також з розчинами, про які відомо, що вони вступають в реакцію з групамиSН або з дисульфідними містками.

Як розчин-носій для застосування інфузій Еспа-ліпон®ін’єкц. 300/Еспа-ліпон®ін’єкц. 600 повинен застосовуватись тільки0, 9 % розчин натрію хлориду.

Упаковка.

Еспа-ліпонÒ ін'єкц. 300: по 12 мл в ампулі з коричневого скла; по 10 ампул у картонній коробці.

Еспа-ліпонÒ ін'єкц. 600: по 24 мл в ампулі з коричневого скла; по 5 ампул у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Еспарма ГмбХ, Німеччина.

Місцезнаходження виробника та його адреса провадження діяльності.

Валенродер Штрассе 8-10, 13435 Берлін, Німеччина.

Заявник.

Еспарма ГмбХ, Німеччина.

Місцезнаходження заявника.

Білефельдер Штрассе 1, 39171 Зюльцеталь, Німеччина.