ЕСБРІЄТ капсули 267 мг

Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд

AUC0–∞ = площа під кривою концентрація-час від нуля до безкінечності.

ap-значення порівняно з нормальним значенням = 1, 00 (попарне порівняння з поправкою за методом Бонферонні).

bp-значення порівняно з нормальним значенням = 0, 009 (попарне порівняння з поправкою за методом Бонферонні).

cp-значення порівняно з нормальним значенням = 0, 0001 (попарне порівняння з поправкою за методом Бонферонні).

Експозиція 5-карбокси-пірфенідону підвищується в 3, 5 рази або більше у пацієнтів з порушенням функції нирок помірного ступеня тяжкості. Клінічно значуща фармакодинамічна активність цього метаболіту у пацієнтів з порушенням функції нирок помірного ступеня тяжкості не може бути виключена.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого ступеня тяжкості корекція дози пірфенідону не потрібна. Слід з обережністю застосовувати пірфенідон пацієнтам з порушенням функції нирок помірного ступеня тяжкості. Лікування пірфенідоном протипоказане пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) або пацієнтам з термінальним порушенням функції нирок, яким потрібен гемодіаліз (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання»).

Результати популяційного аналізу фармакокінетики 4 досліджень за участю здорових осіб або осіб із порушенням функції нирок і одного дослідження за участю пацієнтів з ідіопатичним легеневим фіброзом не показали клінічно значимого впливу віку, статі чи маси тіла на фармакокінетику пірфенідону.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування ідіопатичного легеневого фіброзу легкого чи помірного ступенятяжкості.

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якої допоміжної речовини (див. розділ «Склад»).

Ангіоневротичний набряк на застосування пірфенідону в анамнезі (див. розділ «Особливості застосування»).

Одночасне застосування флувоксаміну (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Тяжке порушення функції печінки або термінальна стадія захворювання печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»).

Тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) або термінальна стадія порушення функції нирок, яка потребує діалізу (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Близько 70-80 % пірфенідону метаболізується за допомогоюCYP1A2 із незначним залученням інших ізоферментівCYP, у тому числіCYP2C9, 2C19, 2D6 і 2E1.

Споживання грейпфрутового соку супроводжується інгібуваннямCYP1A2 і тому слід уникати його вживання під час лікування пірфенідоном.

Флувоксамін та інгібіториCYP1A2

В дослідженні 1 фази одночасне застосування препарату Есбрієт® і флувоксаміну (сильного інгібіторуCYP1A2 з інгібуючим впливом на інші ізоферментиCYР [CYP2C9, 2C19, і 2D6]) призводило до 4-кратного збільшення експозиції пірфенідону у пацієнтів, які не палять.

ПрепаратЕсбрієт®протипоказаний пацієнтам, які одночасно приймають флувоксамін (див. розділ«Протипоказання»). Прийом флувоксаміну слід припинити до початку терапії препаратом Есбрієт®, а також слід уникати застосування флувоксаміну протягом терапії препаратом Есбрієт® у зв’язку із зниженням кліренсу пірфенідону. Також під час лікування препаратом Есбрієт® слід уникати застосування лікарських засобів, які є інгібіторами CYP1A2 і одного чи більше інших ізоферментів CYP, що беруть участь у метаболізмі пірфенідону (наприклад, CYP2C9, 2С19 і 2D6).

Екстраполяціїin vitro таin vivoпоказують, що сильні і селективні інгібітори CYP1A2 (наприклад, еноксацин) мають потенціал для збільшення експозиції пірфенідону приблизно в 2-4 рази. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування препарату Есбрієт® та сильного і селективного інгібітору CYP1A2 дозу препарату Есбрієт® слід зменшити до 801 мг на добу (по одній капсулі тричі на добу). Запацієнтами слід ретельно спостерігатищодо появи побічних реакцій, асоційованих з терапією препаратом Есбрієт®. При необхідності, лікування препаратом Есбрієт® слід припинити (див. розділи«Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»).

Одночасне застосування препарату Есбрієт® і ципрофлоксацину у дозі 750 мг (помірного інгібітору CYP1A2) супроводжувалося збільшенням експозиції пірфенідону на 81 %. Якщо неможливо уникнути прийому ципрофлоксацину у дозі 750 мгдва разина добу, дозупірфенідону слід зменшити до 1602 мг на добу (по дві капсули тричі на добу). ПрепаратЕсбрієт®слід застосовувати з обережністю, коли ципрофлоксацин застосовується у дозі 250 мг або 500 мгодинабодварази на добу.

Препарат Есбрієт® слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікування іншими помірними інгібіторамиCYP1A2 (наприклад, аміодарон, пропафенон).

Особливу увагу також слід проявляти, якщо інгібіториCYP1A2 використовують одночасно з сильними інгібіторами одного або більше ізоферментівCYP, що беруть участь у метаболізмі пірфенідону, таких як СYP2C9 (наприклад, аміодарон, флуконазол), 2С19 (наприклад, хлорамфенікол) та 2D6 (наприклад, флуоксетин, пароксетин).

Паління і індукториCYP1A2

В дослідженні взаємодії 1 фази вивчався вплив паління (індукторCYP1A2) на фармакокінетику пірфенідону. Експозиція пірфенідону у курців становила 50 % від такої, що спостерігалася у осіб, що не курять. Паління має потенціал індукувати вироблення печінкових ферментів і, таким чином, збільшувати кліренс і зменшувати експозицію лікарського засобу. Під час лікування препаратом Есбрієт® слід уникати одночасно застосування сильних індукторів CYP1A2, у тому числіпаління, зважаючи на взаємодію міжпалінням ійогопотенціалом індукувати CYP1A2. Пацієнтів слід заохочувати припинити використання сильних індукторів CYP1A2 і припинити палити до і під час лікування пірфенідоном.

Уразіодночасного застосування помірних індукторів CYP1A2 (наприклад, омепразолу) теоретичноможливезниження рівня пірфенідону у плазмі крові. Одночасне застосування лікарських засобів, які діють як потенційні індуктори CYP1A2 та інших ізоферментів, залучених в метаболізм пірфенідону (наприклад, рифампіцин), може призвести до суттєвого зниження рівня пірфенідону в плазмі крові. Наскільки це можливо, слід уникати одночасного застосування цих лікарських засобів з препаратом Есбрієт®.

Особливості застосування.

Функція печінки

Підвищення рівня АЛТ і АСТ більше ніж в три рази відверхньої межі норми спостерігалося у пацієнтів, які отримували терапіюпрепаратомЕсбрієт®. Це рідко асоціювалося з одночасним підвищенням загального рівня білірубіну в плазмі крові. Функціональні проби печінки (АЛТ, АСТ і білірубін) слід визначати до початку лікування препаратом Есбрієт®, і в подальшому – щомісячно протягом перших 6 місяців, а далі кожні 3 місяці (див. розділ«Побічні реакції»). Уразісуттєвого підвищення рівня печінкових амінотрансфераз дозу препарату Есбрієт® слід відкоригувати абоприпинити лікування згідно з рекомендаціями, вказаними нижче. Пацієнтам з підтвердженим підвищенням рівня АЛТ, АСТ чи білірубіну під час лікування може бути потрібнанаступна корекція дози.

Рекомендації уразізбільшення рівня АЛТ/АСТ

Уразізбільшення рівня амінотрансфераз у 3-5 разів вище верхньої межі норми після початку терапіїпрепаратомЕсбрієт®, підозрювані лікарські засоби слід відмінити. Необхідновиключити інші причини підвищення амінотрансфераз, а станпацієнтів слід ретельноконтролювати. Якщо клінічно доцільно, дозу препарату Есбрієт® слід зменшити або перерватилікування. При нормалізації результатів функціональних проб печінки, доза препарату може бутипідвищенадо рекомендованої добової дози за умови переносимості.

Якщо підвищення рівня амінотрансфераз у 5 разіввищеверхньої межі норми супроводжується симптомами або гіпербілірубінемією, лікування препаратом Есбрієт® слід припинити і повторно не призначати.

Якщо у пацієнта спостерігається підвищення рівня амінотрансфераз більш ніж у 5 разіввідверхньої межі норми, лікування препаратом Есбрієт® слід припинити і повторно не призначати.

Порушення функції печінки

У пацієнтів з помірнимпорушенням функціїпечінки (клас Вза Чайлдом-Пʼю) експозиціяпірфенідонузбільшуваласьна 60 %. ПрепаратЕсбрієт®слід застосовувати з обережністю пацієнтам з існуючим легким або помірним порушенням функції печінки(тобто клас А і Вза Чайлдом-Пʼю), враховуючи потенціальну можливість збільшення експозиціїпірфенідону. Пацієнтів слід ретельно моніторуватищодо ознак токсичності, особливо якщо вони одночасно приймають відомий інгібітор CYP1A2 (див. розділи«Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Фармакокінетика»). ПрепаратЕсбрієт®не вивчався у пацієнтів з тяжкимпорушенням функції печінки, і препарат неможназастосовувати такимпацієнтам (див. розділ «Протипоказання»).

Реакція світлочутливості і висипання

Під час лікування препаратом Есбрієт® слід уникати або звести до мінімуму вплив прямих сонячних променів (у тому числі лампсонячного світла). Пацієнтів слід проінструктувати про необхідність застосовувати сонцезахисний крем щоденно, носити одяг, якийзахищає від впливу сонця, а також уникати прийому лікарських засобів, які, як відомо, спричиняють світлочутливість. Пацієнтів слід проінструктувати про необхідність повідомляти лікарю про симптоми реакції світлочутливості або висипання. Тяжкі реакції світлочутливості є непоширеними. Корекція дози або тимчасове припинення лікування може бути необхідним при виникненні реакції світлочутливості або висипання від легкого до тяжкого ступенятяжкості (див. розділ«Спосіб застосування та дози»).

Ангіоневротичний набряк

В постмаркетинговий період на фоні застосування препарату Есбрієт® були отримані повідомлення про ангіоневротичний набряк (в деяких випадках серйозний), який проявлявся набряком обличчя, губ і/або язика і міг супроводжуватися утрудненим або свистячим диханням. Тому у пацієнтів, у яких розвинулися ознаки і симптоми ангіоневротичного набряку після застосування препарату Есбрієт®, слід негайно припинити лікування. Вести пацієнтів з ангіоневротичним набряком слід відповідно до стандартів медичної допомоги. ПрепаратЕсбрієт®неможназастосовувати пацієнтам з ангіоневротичним набряком як реакцією напірфенідон в анамнезі (див. розділ«Протипоказання»).

Запаморочення

Прозапаморочення повідомлялося у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Есбрієт®. Тому пацієнти повинні знати, як вони реагують напірфенідон, перш ніжвони будуть брати участь у діяльності, що вимагає розумової активності або координації (див. розділ«Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами»). В клінічних дослідженнях у більшості пацієнтів спостерігався один епізодзапаморочення, якев більшості випадків зникловсередньому через 22 дні. Якщо запаморочення не зменшується або навіть посилюється, може бути виправданакорекція дози або навіть припинення лікування препаратом Есбрієт®.

Стомлюваність

Про стомлюваність повідомлялося у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Есбрієт®. Тому пацієнти повинні знати, як вони реагують напрепаратЕсбрієт®перш ніж вонибудуть брати участь удіяльності, що вимагає розумової активності або координації (див. розділ«Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами»).

Втрата маси тіла

Про втрату маси тіла повідомлялося у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Есбрієт® (див. розділ «Побічні реакції»). Лікарям слід моніторувати масу тіла пацієнтів і у разі необхідності заохочувати пацієнтів до збільшення споживання калорій, якщо втрата маси тіла набуває клінічного значення.

Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності: надходження лікарського засобу у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Лікарський засіб не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану «систему збору відходів» при наявності такої.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Немає даних щодо застосування препарату Есбрієт®вагітнимжінкам. Якзапобіжний захід, бажано уникати застосування препарату Есбрієт®під час вагітності.

Годування груддю

Невідомо, чи пірфенідон чи його метаболіти виділяються в грудне молоко. Ризик для дитини, яказнаходиться на грудному вигодовуванні, не може бути виключений.

Рішення про припинення грудного вигодовування або припинення терапії препаратом Есбрієт® слід приймати, беручи до уваги користь грудного вигодовування для дитини і користь лікування препаратом Есбрієт® для матері.

Фертильність

В доклінічних дослідженнях не спостерігалося несприятливого впливу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат Есбрієт® може спричиняти запаморочення і втомлюваність, що може помірно впливати на здатність керувати автотранспортом або на роботу з іншими механізмами, тому при наявності цих симптомів пацієнти повинні виявляти обережність при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Лікування препаратом Есбрієт® слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря, який має досвід у діагностуванні та лікуванні ідіопатичного легеневого фіброзу.

Препарат Есбрієт®призначений для перорального застосування. Капсули препарату слід ковтати цілими, запиваючи водою, і приймати з їжею з метою зменшення вірогідності виникнення блювання та запаморочення (див. розділи «Побічні реакції», «Фармакокінетика»).

Після початку лікування дозу препарату слід титруватитаким чином протягом 14 днів до досягнення рекомендованої добової дози, що становить 9 капсул на добу:

· 1-7 день: по1капсулі3 разина добу (801 мг/ добу);

· 8-14 день: по2капсули3 разина добу (1602 мг/ добу);

· Починаючи з 15 дня і надалі: по3капсули3 разина добу (2403 мг/добу).

Рекомендованапідтримуючадобова доза препарату Есбрієт®становить3 капсули по 267 мг3 рази на добу разом з їжею (загальна добова доза 2403 мг/добу).

Дози, що перевищують 2403 мг/добу, не рекомендуються жодному пацієнту(див. розділ «Передозування»).

Пацієнтам, які пропустили лікування препаратом Есбрієт®протягом 14 днів підряд або більше, слід знову розпочати лікування з початкового 2-тижневого режиму титрування до досягнення рекомендованої добової дози.

При перериванні лікування протягом меншеніж14 днів підряд, продовжити прийом препарату можна з попередньої рекомендованої добової дози без титрування.

Корекція дози та інші фактори, які слід врахувати для безпечного застосування препарату

Явища з боку шлунково-кишкового тракту: пацієнтам, у яких спостерігалася непереносимість лікування у зв’язку з побічними ефектами з боку шлунково-кишкового тракту, слід нагадати про необхідність прийому препарату разом з їжею. Якщо симптоми зберігаються, дозупірфенідону можна зменшити до 1-2 капсул (267-534 мг)два-трирази на добу разом з їжеюз подальшимпідвищенням до рекомендованої добовоїдозизалежно від переносимості. Якщо симптоми зберігаються, пацієнтів слід проінструктувати про необхідність припинення лікування наодин-дватижні з метою зникнення симптомів.

Реакція світлочутливості і висипання: пацієнтам, які відчувають реакції світлочутливості або висипання від легкого до тяжкого ступеня тяжкості, слід нагадати про необхідність щоденного застосовування сонцезахисного крема та уникнення впливу сонця (див. розділ «Особливості застосування»). Доза пірфенідону може бути зменшена до 3 капсул на день (по 1 капсулі три рази на день). Якщо висипання зберігається після 7 днів, препарат Есбрієт® необхідно відмінити на 15 днів із подальшим підвищенням до рекомендованої добової дози таким же чином, як у період підвищення дози.

Пацієнтів, у яких спостерігаються тяжкі реакції світлочутливості або висипання, слід проінструктувати, щодо необхідності припинення лікування і звернутися до лікаря за медичною допомогою (див. розділ «Особливості застосування»). Після того, як висипання зникне, можна повторно відновити лікування препаратом Есбрієт® з подальшим підвищенням дози до рекомендованої добової дози на розсуд лікаря.

Функція печінки: у разі суттєвого збільшення рівня аланін- та/або аспартатамінотрансферази (АЛТ/АСТ), що супроводжується або не супроводжується підвищенням рівня білірубіну, дозу пірфенідону слід відкоригувати або лікування припинити згідно з рекомендаціями у розділі «Особливості застосування».

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Корекція дози не потрібна пацієнтам віком від 65 років та старше (див. розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції печінки

Корекція дози не потрібна пацієнтам з легкимчипомірним порушенням функції печінки (клас А і ВзаЧайлдом-П’ю). Однак, оскільки у деяких пацієнтів з легкимчи помірнимпорушенням функціїпечінки може спостерігатися підвищення рівня пірфенідону у плазмі крові, препаратЕсбрієт®слід застосовувати з обережністюдляцієїкатегорії пацієнтів. Терапію препаратомЕсбрієт®не слід застосовуватипацієнтам з тяжким порушенням функції печінки аботермінальною стадією захворювання печінки (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування», «Фармакокінетика»).

Порушення функції нирок

Корекція дози не потрібна пацієнтам з легким порушенням функції нирок. Слід з обережністю застосовувати препарат Есбрієт®пацієнтам з помірним (кліренс креатиніну 30–50 мл/хв) порушенням функції нирок. Терапію препаратом Есбрієт®не слід застосовувати пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) або пацієнтам з термінальною стадією порушення функції нирок, які потребують діалізу (див. розділи «Протипоказання», «Фармакокінетика»).

Діти

Немає досвіду застосування препарату Есбрієт®дітямдлялікуванняідіопатичного легеневого фіброзу.

Передозування.

Існує обмежений клінічний досвід щодо передозування. Багаторазові дози пірфенідону узагальнійдозі до 4806 мг/добу призначалися по 6 капсул по 267 мг3 разина добу здоровим добровольцям протягом 12-денного періоду ескалації дози. Побічні реакції були легкого ступенятяжкості, транзиторними і порівнянними зпобічними реакціями, про які найбільш часто повідомлялося.

У випадку підозри на передозування слід надати підтримуючу медичну допомогу, включаючи моніторинг основних показників життєдіяльності і уважне спостереженнязаклінічним станомпацієнта.

Побічні реакції.

Резюме профілю безпеки

Найбільш часто повідомлюваними побічними реакціями під час клінічного дослідження при застосуванні препарату Есбрієт® у дозі 2403 мг/добу порівняно з плацебо, відповідно, були нудота (32, 4 % порівняно з 12, 2 %), висипання (26, 2 % порівняно з 7, 7%), діарея (18, 8 % порівняно з 14, 4 %), втомлюваність (18, 5 % порівняно з 10, 4 %), диспепсія (16, 1 % порівняно з 5 %), анорексія (11, 4 % порівняно з 3, 5%), головний біль (10, 1 % порівняно з 7, 7 %), реакція світлочутливості (9, 3 % порівняно з 1, 1 %).

Безпека препарату Есбрієт®вивчалася в клінічних дослідженнях, які включали 1650 добровольців і пацієнтів. Більше 170 пацієнтів брали участь у відкритих дослідженнях тривалістю більшеніж5 років, а в деяких – тривалістю до 10 років.

В клінічних дослідженнях серйозні побічні реакції були зареєстровані з подібною частотою у пацієнтів, які отримували препарат Есбрієт® у дозі 2403 мг/добу, і у пацієнтів, які отримували плацебо.

Нижче наведенаінформація про побічні реакції, про які повідомлялося з частотою ≥2 % у 623 пацієнтів, які отримували препарат Есбрієт®у рекомендованій дозі 2403 мг/добу, в трьох базових клінічних дослідженнях 3 фази. Також у нижченаведеному перелікувказані побічні реакції, отримані при постмаркетинговому застосуванні. Побічні реакції вказані за класифікацієюКласСистеми Органів і в кожній групіза частотоювиникнення побічні реакції вказані у порядку зменшення серйозності (дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 і < 1/100), рідко (≥ 1/10000 і < 1/1000).

Інфекції та інвазії: часто – інфекція верхніх дихальних шляхів, інфекція сечовивідних шляхів.

Розлади з боку крові та лімфатичної системи: рідко – агранулоцитоз1.

Розлади з боку імунної системи: нечасто – ангіоневротичний набряк1.

Порушення обміну речовин, метаболізму: дуже часто – анорексія; часто – зменшення маси тіла, зниження апетиту.

Психічні розлади: часто – безсоння.

Розлади з боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – запаморочення, сонливість, дисгевзія, млявість.

Судинні розлади: часто – приливи.

Розлади з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка, кашель, продуктивний кашель.

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – диспепсія, нудота, діарея; часто – гастроезофагеальна рефлексна хвороба, блювання, здуття живота, неприємні відчуття в животі, біль у животі, біль у верхній частині живота, дискомфорт у шлунку, гастрит, запор, метеоризм.

Розлади гепатобіліарної системи: часто – підвищення рівня АЛТ, підвищення рівня АСТ, підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази; рідко – збільшення рівня загального білірубіну в плазмі крові разом зі збільшенням рівня АЛТ і АСТ1.

Розлади з боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже часто – реакція світлочутливості, висипання; часто – свербіж, еритема, сухість шкіри, еритематозні висипання, макулярне висипання, сверблячі висипання.

Розлади з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: часто – міалгія, артралгія.

Загальні розлади та реакції у місці введення: дуже часто – втомлюваність; часто – астенія, некардіальний біль у грудній клітці.

Травми, отруєння і ускладнення процедур: часто – сонячний опік.

1Ідентифіковані протягом постмаркетингового спостереження.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Пляшка із поліетилену високої щільності, місткістю 250 мл з індукційно-запаяною мембраною та механізмом захисту від відкриття дітьми.

По 270 капсул у пляшці. По 1 пляшці у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Грензахерштрассе 124, 4070 Базель, Швейцарія