БІ-ПРЕСТАРІУМ 5 МГ/5 МГ таблетки 5 мг + 5 мг

Rp

Форма випуску та дозування

Таблетки, 5 мг + 5 мг

Таблетки, 5 мг + 5 мг

Упаковка

Контейнер №30x1

Контейнер №30x1

Аналоги

Класифікація

Класифікація еквівалентності

A

info

Форма товару

Таблетки

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/8748/01/01

Дата останнього оновлення: 23.10.2020

Характеристика

  • Вагітність і годування груддю: Периндоприл.Застосування інгібіторів АПФ протипоказане у період вагітності. Переконливих епідеміологічних доказів тератогенного ризику при застосуванні інгібіторів АПФ протягом І триместру вагітності немає; однак не можна виключати невелике підвищення цього ризику. У разі коли продовження лікування інгібіторами АПФ вважається обов’язковим, пацієнток, які планують вагітність, слід перевести на альтернативні антигіпертензивні препарати, які мають підтверджені дані про безпеку застосування в період вагітності. Якщо в період лікування підтверджується вагітність, лікування інгібіторами АПФ слід негайно припинити і, якщо необхідно, замінити іншим лікарським засобом, дозволеним для застосування вагітним.Відомо, що прийом інгібіторів АПФ під час ІІ та ІІІ триместрів вагітності призводить до фетотоксичності(порушення функції нирок, маловоддя, уповільнення формування кісткової тканини черепа) та до неонатальної токсичності(ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія).Якщо ж інгібітори АПФ приймали з ІІ триместру вагітності, рекомендовано ультразвукове обстеження функцій нирок та будови черепа новонародженого. За новонародженими, чиї матері у період вагітності приймали інгібітори АПФ, слід спостерігати для своєчасного виявлення і корекції артеріальної гіпотензії.
  • Взаємодія з іншими лікарськими засобами: Взаємодії, пов’язані з периндоприлом
  • Діти: Бі-ПРЕСТАРІУМ®не рекомендується призначати дітям через відсутність досліджень з участю цієї групи пацієнтів.
  • Заявник: Лабораторії Серв'є, Франція
  • Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами: Дослідження щодо впливу препарату Бі-ПРЕСТАРІУМ®на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводились. Амлодипін може чинити незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Можливе порушення реакції водія у разі виникнення запаморочення, головного болю, слабкості, стомлюваності або нудоти. Рекомендовано бути обережними, особливо на початку лікування.
  • Наказ МОЗ: №433 від 07.08.2008
  • Особливі застереження: З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини:набряк суглобів (набряк щиколоток) (часто-амлодипін); артралгія (нечасто- амлодипін; нечасто*-периндоприл); міалгія (нечасто- амлодипін; нечасто*-периндоприл); спазми м’язів (часто- амлодипін та периндоприл); біль у спині (нечасто- амлодипін).
  • Передозування: Про випадки передозування препарату Бі-ПРЕСТАРІУМ®не повідомлялося. Дані щодо свідомого передозуванняамлодипінує обмеженими. Симптоми: наявні дані припускають, що прийом дуже великих доз може призвести до надмірної периферичної вазодилатації та ймовірного виникнення рефлекторної тахікардії. Повідомлялося про виражену, можливо, тривалу системну гіпотензію та шок з летальним наслідком.
  • Побічні реакції: Найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялося при окремому застосуванні периндоприлу та амлодипіну, є: набряки, сонливість, запаморочення, головний біль (особливо на початку лікування), зіпсуття смаку (дисгевзія), парестезія, порушення зору (включаючи двоїння), дзвін у вухах, вертиго, пальпітація, припливи, гіпотензія (та повязані з нею симптоми), задишка, кашель, біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, зміна ритму дефекації, діарея, запор, свербіж, висип, екзантема, набряк суглобів (набряк щиколоток), спазми м’язів, підвищена втомлюваність, астенія.
  • Показання: Артеріальна гіпертензія та/або ішемічна хвороба серця (якщо необхідне лікування периндоприлом та амлодипіном).
  • Протипоказання: Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС).Існують дані, що одночасний прийом інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ або аліскірену підвищує ризик виникнення гіпотензії, гіперкаліємії та зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність). Тому подвійна блокада РААС шляхом одночасного прийому інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ або аліскірену не рекомендована (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Якщо лікування з одночасним застосуванням двох блокаторів РААС вважається абсолютно необхідним, воно може відбуватися тільки під наглядом спеціаліста та за умови частого ретельного моніторингу функції нирок, рівня електролітів та артеріального тиску. Інгібітори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ не слід застосовувати одночасно пацієнтам з діабетичною нефропатією.
  • Реєстраційне посвідчення: UA/8748/01/01
  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 30.12.2075
  • Синонімічне найменування: Comb drug
  • Склад: 1 таблетка містить: периндоприлу аргініну 5 мг (що відповідає 3,395 мг периндоприлу) та амлодипіну бесилату 6,935 мг (що відповідає 5 мг амлодипіну)
  • Терміни зберігання: 2р.
  • Торгівельне найменування: БІ-ПРЕСТАРІУМ® 5 мг/5 мг
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: Зберігати таблетки у щільно закритому контейнері.Не потребує особливих температурних умов зберігання.
  • Фармакотерапевтична група: Інгібітори АПФ, комбінації. Інгібітори АПФ та блокатори кальцієвих каналів. Периндоприл та амлодипін.

Упаковка

Контейнер №30x1

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препаратів

Бі-ПРЕСТАРIУМ® 5 мг/5 мг (Bi-PRESTARIUM® 5 mg/5 mg)

Бі-ПРЕСТАРIУМ® 5 мг/10 мг (Bi-PRESTARIUM® 5 mg/10 mg)

Бі-ПРЕСТАРIУМ®10 мг/5 мг (Bi-PRESTARIUM® 10 mg/5 mg)

Бі-ПРЕСТАРIУМ®10 мг/10 мг (Bi-PRESTARIUM® 10 mg/10 mg)

Склад.

Бі-ПРЕСТАРIУМ® 5мг/5 мг

Діючі речовини: периндоприлу аргініну 5 мг (що відповідає 3,395 мг периндоприлу) та амлодипіну бесилату 6,935 мг (що відповідає 5 мг амлодипіну);

Бі-ПРЕСТАРIУМ® 5мг/10 мг

Діючі речовини: периндоприлу аргініну 5 мг (що відповідає 3,395 мг периндоприлу) та амлодипіну бесилату 13,870 мг (що відповідає 10 мг амлодипіну);

Бі-ПРЕСТАРIУМ® 10мг/5 мг

Діючі речовини: периндоприлу аргініну 10 мг (що відповідає 6,790 мг периндоприлу) та амлодипіну бесилату 6,935 мг (що відповідає 5 мг амлодипіну);

Бі-ПРЕСТАРIУМ® 10мг/10 мг

Діючі речовини: периндоприлу аргініну 10 мг (що відповідає 6,790 мг периндоприлу) та амлодипіну бесилату 13,870 мг (що відповідає 10 мг амлодипіну);

допомiжнi речовини: лактози моногідрат, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

Комбіновані препарати інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту. Периндоприл та антагоністи кальцію. Код АТС C09B B04.

Клінічні характеристики.

Показання.

Артеріальна гіпертензія та/або ішемічна хвороба серця (якщо необхідно лікування периндоприлом та амлодипіном). 

Протипоказання.

-підвищена чутливість до периндоприлу (або будь-яких інших інгібіторів АПФ), до амлодипіну (або інших дигідропіридинів) або до будь-якої допоміжної речовини,

-ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов`язаний з попереднім лікуванням інгібіторами АПФ,

-уроджений або ідеопатичний ангіоневротичний набряк,

-вагітність та період годування груддю.

-тяжка артеріальна гіпотензія,

-шок, включаючи кардіогенний шок,

-обструкція виходу з лівого шлуночка (наприклад, клінічно виражений аортальний стеноз),

-нестабільна стенокардія (за виключенням стенокардії Принцметала),

-серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда (протягом перших 28 днів).

Спосіб застосування та дози.

Дорослим призначають 1 таблетку на день одноразово, бажано вранці перед їжею. Таблетка не підлягає поділу.

Дозу підбирають індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням показання для застосування, перебігу захворювання та показників артеріального тиску.

Максимальна добова доза – 1 таблетка Бі-ПРЕСТАРIУМ® 10мг/10 мг на добу.

Діапазон дозування препарату дозволяє гнучко підібрати співвідношення компонентів залежно від клінічних потреб.

Пацієнти з груп ризику - див. розділ “Особливості застосування ".

Побічні реакції.

Побічні реакції можуть бути обумовлені кожним з компонентів препарату.

Які і при застосуванні амлодипіну, так і при застосуванні периндоприлу частіше можуть виникнути головний біль, запаморочення, біль у животі, нудота, блювання, сухість у роті, диспепсичні явища, дисгевзія, задишка, порушення зору, дзвін у вухах.

Значно рідше можуть виникати зміни настрою, риніт, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, імпотенція, збільшення потовиділення, свербіж, висипання.

Рідко - біль за грудниною.

Дуже рідко - панкреатит, мультиформна еритема, васкуліт, холестатична жовтяниця, гепатит(цитолітичний або холестатичний), гостра ниркова недостатність, аритмія (в тому числі брадикардія, шлуночкова тахікардія та фібриляція передсердь), інфаркт міокарда внаслідок надмірної гіпотензії у пацієнтів, які належать до групи високого ризику.

При застосуванні амлодипіну найбільш поширеними побічними реакціями є припливи, периферичні набряки, відчуття серцебиття, втомлюваність, сонливість.

Значно рідше можуть виникати артеріальна гіпотензія, астенія, підвищення або зниження ваги, безсоння, гіпоестезія, парестезія, тремор, втрата свідомості, алопеція, пурпура, знебарвлення шкіри, артралгія, міалгія, біль у спині, судоми у м`язах, порушення сечовипускання, ніктурія, часте сечовипускання, гінекомастія, нездужання.

Дуже рідко: синдром Стівенса-Джонсона, гіперплазія ясен, лейкопенія/ нейтропенія, тромбоцитопенія, периферична нейропатія, гіперглікемія, гастрит.

При застосуванні периндоприлу найбільш поширеними побічними реакціями є кашель, артеріальна гіпотензія (та пов`язані з нею симптоми), астенія, судоми у м`язах, парестезія, діарея, запор.

Значно рідше спостерігаються порушення сну, бронхоспазм, ниркова недостатність.

Дуже рідко відмічаються лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз або панцитопенія, зниження рівня гемоглобіну та гематокриту, гемолітична анемія у пацієнтів з уродженою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, втрата орієнтації, еозинофільна пневмонія, виникнення інсульту внаслідок розвитку тяжкої гіпотензії у пацієнтів, що належать до групи високого ризику.

З боку лабораторних показників

При прийманні амлодипіну дуже рідко спостерігається підвищення рівня печінкових ферментів: AЛT, AСT (переважно за наявності холестазу).

При застосуванні периндоприлу рідко виникає підвищення рівня білірубіну у сироватці крові та рівня печінкових ферментів та з невідомою частотою - підвищення рівня сечовини у крові та креатиніну у плазмі, гіперкаліємія.

Передозування.

Про випадки передозування препарату Бі-ПРЕСТАРІУМ® не повідомлялось.

Передозування (прийом великих доз) амлодипіну може призвести до надмірної периферичної вазодилятації та, як наслідок, до значної та, можливо, тривалої системної гіпотензії. Амлодипін не виводиться при гемодіалізі.

Інформація про передозування (прийом великих доз) периндоприлу є обмеженою. При передозуванні інгібіторів АПФ можуть виникнути гіпотензія, циркуляторний шок, порушення електролітного балансу, ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, серцебиття, брадикардія, запаморочення, тривожність та кашель тощо.

Периндоприл може бути виведений з системного кровообігу за допомогою гемодіалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат Бі-ПРЕСТАРІУМ® не рекомендується застосовувати під час першого триместру вагітності. При встановленій вагітності необхідно якнайшвидше розпочати альтернативну терапію.

Бі-ПРЕСТАРІУМ® протипоказаний під час другого та третього триместрів вагітності. 

Під час годування груддю приймати препарат Бі-ПРЕСТАРІУМ® не рекомендується.

Діти.

Бі-ПРЕСТАРІУМ® не рекомендується призначати дітям до 18 років через відсутність досліджень за участю цієї групи пацієнтів.

Особливості застосування.

Всі застереження, що пов’язані з кожним з компонентів препарату, стосуються препарату Бі-ПРЕСТАРІУМ®.

Для периндоприлу:

Гіпотензія. Інгібітори АПФ можуть спричинити різке зниження артеріального тиску, яке частіше виникає у пацієнтів з гіповолемією або у пацієнтів з тяжкою ренінзалежною гіпертензією. У пацієнтів з високим ризиком виникнення симптоматичної гіпотензії, а також пацієнтам з ішемічною хворобою серця або з цереброваскулярними захворюваннями, в яких надмірне зниження артеріального тиску може спричинити розвиток інфаркту міокарда або інсульту, слід ретельно контролювати артеріальний тиск, функцію нирок, а також концентрацію калію у сироватці крові.

Стеноз аортального та мітрального клапанів/ гіпертрофічна кардіоміопатія. Інгібітори АПФ слід призначати з обережністю пацієнтам зі стенозом мітрального клапана та/або обструкцією виходу з лівого шлуночка (аортальний стеноз, гіпертрофічна кардіоміопатія).

Нейтропенія/ Агранулоцитоз/ Тромбоцитопенія/ Анемія. Периндоприл слід призначати дуже обережно пацієнтам з колагенозами, під час терапії імунодепресантами, алопуринолом або прокаїнамідом, особливо, якщо є порушення функції нирок, через ризик виникнення нейтропенії, агранулоцитозу, тромбоцитопенії та анемії.

У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів літнього віку виведення периндоприлату знижується. Тому під час лікування необхідно проводити частий контроль рівня креатиніну і калію.

На фоні приймання інгібіторів АПФ у деяких пацієнтів з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки може спостерігатися оборотне підвищення концентрації сечовини у крові та креатиніну у сироватці крові. Наявність реноваскулярної гіпертензії підвищує ризик виникнення тяжкої гіпотензії та ниркової недостатності.

Порушення функції печінки. Якщо при застосуванні інгібітора АПФ у пацієнта виникла жовтуха або відзначається значне підвищення рівня печінкових ферментів, слід припинити приймання інгібітора АПФ та забезпечити пацієнту ретельний медичний нагляд.

Анафілактоїдні реакції при аферезі ліпопротеїнів низької щільності (ЛНЩ). Рідко у пацієнтів, що приймають інгібітори АПФ, під час проведення аферезу ліпопротеїнами низької щільності (ЛНЩ) з сульфатом декстрана можуть виникнути небезпечні для життя анафілактоїдні реакції. Розвитку анафілактоїдних реакцій можна уникнути при тимчасовому припиненні застосування інгібіторів АПФ до початку проведення кожного плазмаферезу.

Анафілактоїдні реакції при десенсибілізуючій терапії. У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ під час десенсибілізуючого лікування препаратами, що містять бджолину отруту, можуть виникати анафілактоїдні реакції. Цих реакцій можна уникнути при тимчасовому припиненні застосування інгібіторів АПФ.

Якщо пацієнту збираються робити хірургічне втручання або потрібна анестезія, лікування інгібітором АПФ слід припинити за одну добу до хірургічного втручання. (див. розділ „Взаємодія з іншими лікарськими засобами”).

Можливе виникнення гіперкаліємії  у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ. До факторів ризику виникнення гіперкаліємії належать ниркова недостатність або погіршення функції нирок, вік (старше 70 років), цукровий діабет, інтеркурентні стани, такі як дегідратація, гостра серцева декомпенсація, метаболічний ацидоз.

Для амлодипіну:

Пацієнти з порушенням функції печінки. Як і при застосуванні інших антагоністів кальцію, період напіввиведення амлодипіну подовжується у пацієнтів з порушенням функції печінки. Отже, таким пацієнтам амлодипін слід призначати з обережністю, з ретельним моніторингом рівня печінкових ферментів.

Пацієнтам із серцевою недостатністю призначати амлодипін слід з обережністю.

Для пацієнтів літнього віку рекомендоване дозування таке саме, як і для інших пацієнтів, однак збільшувати дози треба з обережністю.

Для препарату Бі-ПРЕСТАРІУМ®

Бі-ПРЕСТАРІУМ® може призначатись пацієнтам з кліренсом креатиніну ≥ 60 мл/хв. Пацієнтам із кліренсом креатиніну < 60 мл/хв рекомендується індивідуальний підбір дози кожного з компонентів препарату окремо.

До складу препарату входить лактоза, тому пацієнтам з уродженою непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози, недостатністю лактази Лапа не рекомендовано його призначати.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

При керуванні автомобілем або при роботі з різними механізмами треба брати до уваги можливість розвитку таких побічних реакцій препарату, як запаморочення або слабкості.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.

Всі застереження, що пов’язані з кожним з компонентів препарату, стосуються препарату Бі-ПРЕСТАРІУМ®.

Для периндоприлу

Не рекомендується одночасне застосування:

Калійзберігаючі діуретики, добавки, що містять калій або замінники солі з калієм можуть призвести до значного підвищення рівня калію у сироватці крові. Їх одночасне застосування з препаратом Бі-ПРЕСТАРІУМ® не рекомендується. Якщо одночасний прийом показаний через наявність підтвердженої гіпокаліємії, то вони повинні застосовуватись з обережністю. Необхідно проводити моніторинг калію плазми.

Літій. Одночасний прийом літію та інгібіторів АПФ не рекомендується через можливість виникнення зворотнього збільшення концентрації літію у сироватці крові і відповідно підвищення його токсичності (тяжкої нейротоксичності). Однак якщо це дійсно необхідно, то слід ретельно контролювати рівень концентрації літію у сироватці крові.

Естрамустин. Підвищення ризику виникнення ангіоедеми.

Препарати, одночасне призначення з якими потребує уваги:

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), серед них аспірин ≥ 3 г на день можуть підвищити ризик виникнення порушення функції нирок, в тому числі гострої ниркової недостатності, та підвищення рівню калію у сироватці крові, особливо у пацієнтів з наявним порушенням функції нирок. Призначати з обережністю, особливо для пацієнтів літнього віку. Необхідний періодичний контроль функції нирок.

Протидіабетичні засоби (інсулін, цукрознижуючі сульфонаміди): при одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ можливе посилення гіпоглікемічного ефекту (можливо через покращення толерантності до глюкози).

Діуретики: для зменшення ризику виникнення гіпотензії рекомендовано припинити приймання діуретиків та відновити водно-електролітний баланс до початку лікування інгібітором АПФ.

Симпатоміметики можуть послаблювати антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ.

Золото: при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ, включаючи периндоприл, та ін’єкційних препаратів золота (натрію ауротіомалат) рідко можуть виникнути реакції, подібні до тих, що виникають при застосуванні нітратів (почервоніння лиця, припливи, нудота, блювання та гіпотензія).

Для амлодипіну

Не рекомендується одночасне призначення:

Дантролен (інфузія): не рекомендоване одночасне призначення дантролену та антагоністів кальцію через ризик виникнення шлуночкової фібриляції.

Препарати, одночасне застосування з якими потребує обережності:

Індуктори CYP3A4 (рифампіцин, гіперикум перфоратум, протисудомні засоби, такі як карбамазепін, фенобарбітал, фосфенітоїн, фенітоїн, примідон): одночасне застосування може призвести до зменшення концентрації амлодипіну у плазмі крові. Призначати амлодипін у комбінації з індукторами CYP3A4 слід з обережністю, за необхідності можна коригувати дозу амлодипіну.

Інгібітори CYP3A4 (ітраконазол, кетоконазол): одночасне застосування може підвищувати концентрацію амлодипіну в плазмі крові та частоту виникнення його побічних ефектів. Призначати амлодипін у комбінації із зазначеними препаратами слід з обережністю, при необхідності дозування амлодипіну може бути змінено.

Бета-блокатори, що застосовуються при серцевій недостатності (бісопролол, карведилол, метопролол): ризик виникнення артеріальної гіпотензії, слабкості серця у пацієнтів із серцевою недостатністю (як латентною, так и неконтрольованою).

Одночасне призначення амлодипіну є безпечним з тіазидними діуретиками, інгібіторами АПФ, бета-блокаторами, нітратами пролонгованої дії, сублінгвальним нітрогліцерином, дигоксином, варфарином, аторвастатином, силденафілом, препаратами для зниження кислотності шлунку (гель гідрооксид алюмінію, гідрооксид магнію, симетикон), циметидином, нестероїдними протизапальними засобами, антибіотиками та пероральними цукрознижуючими препаратами.

Вживання соку грейпфрута суттєво не впливає на фармакокінетику амлодипіну.

Спільні властивості периндоприлу та амлодипіну:

Препарати, одночасне призначення з якими потребує уваги:

Баклофен – можливе посилення антигіпертензивного ефекту.

Антигіпертензивні засоби (такі як бета-блокатори) та вазодилататори: одночасне застосування цих засобів може посилити гіпотензивний ефект периндоприлу та амлодипіну. Альфа-блокатори (празозин, алфузозин, доксазозин, тамсулозин, теразозин): посилюють антигіпертензивний ефект та підвищують ризик виникнення ортостатичної гіпотензії.

Кортикостероїди, тетракозактид: послаблення антигіпертензивного ефекту (через затримку води та солей кортикостероїдами ).

Аміфостин: може посилювати гіпотензивний ефект.

Трициклічні антидепресанти/антипсихотичні/анестетики: посилення антигіпертензивного ефекту та підвищення ризику виникнення ортостатичної гіпотензії.

Фармакологiчнi властивостi.

Фармакодинаміка.Периндоприл – інгібітор АПФ (АПФ – ангіотензинперетворюючий фермент). Ангіотензинперетворюючий фермент перетворює ангіотензин І на судинозвужувальний ангіотензин ІІ, а також спричиняє розпад вазодилататора брадикініну. Інгібування АПФ призводить до зниження концентрації ангіотензину II у плазмі, підвищення активності реніну в плазмі та зниження секреції альдостерону. Також інгібування АПФ призводить до підвищення рівня брадикініну, підвищення активності циркулюючої та місцевої калікреїнкінінової системи та до активації системи простагландину. Цей механізм дії зумовлює зниження кров'яного тиску.

Периндоприл діє завдяки його активному метаболіту – периндоприлату. Інші метаболіти – не активні.

Гіпертензія:

Периндоприл ефективно знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск при всіх ступенях артеріальної гіпертензії: м'якої, помірної та тяжкої.

Периндоприл зменшує резистентність периферичних судин, що призводить до зниження артеріального тиску. В результаті периферичний кровотік збільшується, однак частота серцевих скорочень не змінюється. Нирковий кровотік, як правило, зростає, але показник гломерулярної фільтрації не змінюється.

Максимальний антигіпертензивний ефект розвивається через 4-6 годин після прийому однократної дози і зберігається щонайменше протягом доби: відношення Т/Р (пік/корито) периндоприлу становить 87-100%.

Артеріальний тиск знижується швидко. У пацієнтів, які відповіли на лікування, нормалізація артеріального тиску відбувається протягом місяця і зберігається тривалий час без виникнення тахіфілаксії. При припиненні прийому периндоприлу ефекту відміни не виникає. 

Периндоприл зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.

Периндоприл має судинорозширювальні властивості, покращує еластичність великих артерій та зменшує співвідношення товщини стінки до просвіту судини для малих судин.

Запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документовано підтвердженою стабільною ішемічною хворобою серця.

4-річне дослідження EUROPA за участю понад 12 тис пацієнтів з ішемічною хворобою серця довело, що лікування периндоприлом:

- достовірно знижує ймовірність розвитку фатального та нефатального інфаркту міокарда на 24%;

- достовірно знижує ймовірність розвитку серцевої недостатності, яка потребує госпіталізації, на 39%.

Амлодипін:

Амлодипін – антагоніст іонів кальцію (блокатор повільних кальцієвих каналів), який блокує трансмембранний потік іонів кальцію до клітин гладеньких м’язів міокарда та судин. Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну зумовлений прямою релаксуючою дією на гладеньку мускулатуру судин. Антиангінальний ефект амлодипіну забезпечується двома механізмами:

-розширення периферичних артеріол, і, як результат, зменшення загального периферичного опору (постнавантаження). Оскільки частота серцевих скорочень не змінюється, зниження навантаження на серце зменшує споживання енергії міокардом та його потребу у кисні;

-розширення основних коронарних артерій та артеріол як у незмінених, так і в ішемізованих зонах міокарда. Ця дилатація збільшує надходження кисню до міокарду у хворих на вазоспастичну стенокардію (стенокардія Принцметала або варіантна стенокардія).

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом амлодипіну один раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 год. Завдяки повільному початку дії амлодипіну різкого зниження артеріального тиску не спостерігається.

У пацієнтів із стенокардією амлодипін подовжує загальний час виконання фізичного навантаження, час до виникнення нападу стенокардії та збільшує час до виникнення депресії сегмента ST на 1мм при навантаженнях, а також знижує частоту нападів стенокардії та зменшує потребу у вживанні нітрогліцерину.

Амлодипін не викликає небажаних метаболічних ефектів або змін рівню ліпідів у плазмі крові, тому може застосовуватись у пацієнтів з астмою, цукровим діабетом та подагрою.

Властивості спільні для периндоприлу та амлодипіну:

Дослідження ASCOT-BLPA (Anglo-Scandinavian Cardiac outcomes Trial – Blood Pressure Lowering Arm) за участю 19 257 пацієнтів з гіпертензією та серцево-судинними факторами ризику довело переваги тривалої терапії амлодипін+периндоприл у порівнянні до терапії атенолол+діуретик у зменшенні частоти виникнення серцево-судинних ускладнень. Згідно з результатами дослідження у пацієнтів групи, що отримувала амлодипін+периндоприл достовірно знизився ризик виникнення серцево-судинних ускладнень, а саме:

- зниження ризику коронарних ускладнень та втручань на 16%;

- загальна смертність на 11%;

- серцево-судинна смертність на 24%;

- фатальний та нефатальний інсульт на 23%;

- нефатальний інфаркт міокарда (крім німого)+ фатальні ускладнення ІХС на 13%;

Фармакокінетичні властивостi.

Швидкість та ступінь всмоктування периндоприлу та амлодипіну як монопрепаратів, так і у складі препарату Бі-ПРЕСТАРІУМ® достовірно не відрізняються.

Периндоприл:

Після перорального прийому периндоприл швидко всмоктується, максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 1 год. Період напіврозпаду периндоприлу в плазмі крові - 1 год. Периндоприл є проліками. 27% від загальної кількості прийнятого периндоприлу визначається в крові у вигляді активного метаболіту - периндоприлату. Крім активного метаболіту - периндоприлату, препарат утворює 5 неактивних метаболітів. Максимальна концентрація периндоприлату в плазмі досягається через 3-4 год після прийому. Існує лінійний взаємозв`язок між дозою периндоприлу та його концентрацією в плазмі крові. Вживання їжі дещо сповільнює перетворення периндоприлу на периндоприлат, тому периндоприл аргінін треба застосовувати перед їжею.

Об’єм розподілу незв’язаного периндоприлату складає приблизно 0,2 л/кг. Зв`язування периндоприлату з білками плазми становить 20%, в основному з ангіотензинперетво-рюючим ферментом, цей показник є дозозалежним. Периндоприлат виводиться з сечею. Стадія рівноважної концентрації у плазмі настає через 4 дні від початку лікування. 

Кінетика периндоприлу змінюється у хворих на цироз печінки. Печінковий кліренс периндоприлу зменшується вдвічі. Однак кількість периндоприлату, що утворюється, не зменшується. Отже, таким хворим не потрібно коригувати дозу. 

Діалізний кліренс периндоприлату - 70 мл/хв.

Амлодипін: Після перорального прийому в терапевтичних дозах амлодипін добре всмоктується і досягає максимальної концентрації у крові через 6-12 год після прийому. Абсолютна біодоступність становить від 64 до 80%. Об’єм розподілу дорівнює приблизно 21 л/кг. Прийом їжі не впливає на біодоступність амлодипіну. Дослідження in vitro показали, що приблизно 97,5% циркулюючого амлодипіну зв`язується з білками плазми крові.

Період напіввиведення із плазми крові становить приблизно 35-50 год, що дозволяє призначати препарат один раз на добу. Амлодипін метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів, 10% препарату виводиться з сечею в незміненому вигляді і 60% - у вигляді метаболітів.

Фармацевтичні властивості.

Основні фізико-хімічні властивості

Бі-ПРЕСТАРІУМ® 5 мг/5 мг: біла таблетка довгастої форми з тисненням  на одному боці та "5/5" на другому.

Бі-ПРЕСТАРІУМ® 5 мг/10 мг: біла квадратна таблетка з тисненням  на одному боці та "5/10" на іншому.

Бі-ПРЕСТАРІУМ® 10 мг/5 мг: біла трикутна таблетка з тисненням на одному боці та "10/5" на іншому.

Бі-ПРЕСТАРІУМ® 10 мг/10 мг: біла кругла таблетка з тисненням на одному боці та "10/10" на іншому.

Термін придатності. Термiн придатності – 2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання. Зберігати у місцях, недоступних для дітей. Зберігати таблетки у щільно закритому контейнері.

Упаковка. 

По 30 таблеток у контейнері для таблеток. Контейнер з таблетками знаходиться у картонній коробці.

Умови відпуску. За рецептом.

Виробник та його адреса. Лабораторії Серв'є Індастрі, Франція.

 Les Laboratoires Servier Іndustrie, France.

 905 route de Saran

  45520 Gidy, France.

 Або

Серв'є (Ірландія) Індастріс Лтд, Ірландія.

Servier (Ireland) Industries Ltd, Ireland.

Gorey Road, Arklow Co Wicklow, Ireland

Або

АНФАРМ Підприємство Фармацевтичне АТ, Польща

ANPHARM Przedsiebiorstwo Farmaceutyczne SA

03-236 Warszawa, ul. Annopol 6b, Poland

Заявник та його адреса. Лабораторії Серв'є, Франція

 Les Laboratoires Servier

 22 rue Garnier 

 92200 Neuilly-sur-Seine France.