Форма випуску та дозування

tab

Таблетки, 20 мг + 40 мг

Упаковка

Блістер №25x2

Варіанти дозування

Дозування

20 мг + 40 мг

Варіанти дозування

20 мг + 40 мг

Форма

Таблетки

Еквівалентність

-

Аналоги

Відповідних аналогів не знайдено

Характеристика

  • Заявник: Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.
  • Реєстраційне посвідчення: UA/14331/01/01
  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 30-12-2075
  • Склад: 1 таблетка містить цинаризину 20 мг та дименгідринату 40 мг
  • Торгівельне найменування: АРЛЕВЕРТ®
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Фармакотерапевтична група: Засоби, які діють на нервову систему. Комбінований препарат цинаризину.

Упаковка

Блістер №25x2

Інструкція

 

 

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

АРЛЕВЕРТ®

(ARLEVERT®)

 

Склад:

Діючі речовини:цинаризин;дименгідринат;

1 таблетка містить цинаризину 20 мг та дименгідринату 40 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, тальк, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, натрію кроскармелоза.

 

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:двоопуклі таблетки від білогодо блідо-жовтого кольору з тисненням «А» з одного боку.

 

Фармакотерапевтична група.

Засоби, які діють на нервову систему. Комбінований препарат цинаризину.

Код ATХN07C A52.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Дименгідринат, хлортеофілінова сіль дифенгідраміну, діє як антигістамінний засіб з антихолінергічною (M-холіноблокуючою) активністю, що чинить парасимпатолітичну дію та пригнічувальну дію на ЦНС. Впливаючи на хеморецепторну тригерну зону в ділянці 4-го шлуночка, дименгідринат пригнічує позиви до блювання та запаморочення. Отже, дименгідринат впливає головним чином на центральну вестибулярну систему.

Завдяки своїй здатності блокувати кальцієві рецептори цинаризин пригнічує надходження кальцію до вестибулярних сенсорних клітин, тим самим діючи як вестибулолітичний засіб. Таким чином, цинаризин впливає головним чином на периферичну вестибулярну систему.

І цинаризин, і дименгідринат є відомими засобами для лікування запаморочення. За результатами випробувань, комбінований засіб за своєю ефективністю перевищує кожен з його складових окремо. Як засіб проти захитування цей препарат вивчений не був.

Фармакокінетика.

Всмоктування та розподіл.Після застосування дименгідринату внутрішньо з нього швидко вивільняється дифенгідрамін. Дифенгідрамін та цинаризин швидко всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту. У людини максимальні концентрації цинаризину та дифенгідраміну в плазмі (Cмакс) досягаються протягом 2–4 годин. Періоди напіввиведення обох речовин із плазми становлять від 4 до 5 годин (незважаючи на те, застосовуються вони окремочи у складі комбінованого засобу).

Метаболізм.Цинаризин та дифенгідрамін інтенсивно метаболізуються в печінці. Цинаризин метаболізується за рахунок реакцій гідроксилювання, які частково каталізуються ізоферментомCYP2D6 цитохрому, та реакцій N-дезалкілювання, відносно яких ізоферменти цитохрому проявляють низьку вибірковість. Основний шлях метаболізму дифенгідраміну — послідовне N‑деметилювання третинного аміну. Дослідженняin vitroна мікросомальних фракціях печінки людини вказують на те, що ці реакції протікають за участю різних ізоферментів цитохрому, у тому числі ізоферментуCYP2D6.

Оскільки обидві діючі речовини препарату Арлеверт®інтенсивно метаболізуються печінковими ферментами системи цитохрому P450, у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки плазмові концентрації діючих речовин (у незміненому вигляді) та період їх напіввиведення збільшуються. Відносно дифенгідраміну це було показано у пацієнтів з цирозом печінки.

Виведення.Цинаризин виводиться головним чином з калом (на 40–60%) і частково – із сечею (в основному у вигляді метаболітів, кон’югованих із глюкуроновою кислотою). Дифенгідрамін виводиться головним чином із сечею і в основному у вигляді метаболітів; основним метаболітом (40–60 %) є дезаміноване похідне – дифенілметоксіоцтова кислота.

Дифенгідрамін виводиться виключно нирками, тому Арлеверт® не слід застосовувати хворим з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну£ 25 мл/хв).

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоматичне лікування запаморочення різного генезу.Арлеверт®показаний дорослим пацієнтам.

 

Протипоказання.

Алергічні реакції на діючі речовини, дифенгідрамін або інші антигістамінні засоби схожої структури або на будь-яку допоміжну речовину.

Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну£ 25 мл/хв).

Тяжкі порушення функції печінки.

Закритокутова глаукома.

Підозри на підвищений внутрішньочерепний тиск.

Алкоголізм.

Затримка сечі, спричинена порушеннями з боку сечовипускального каналу та передміхурової залози.

Судоми (наприклад еклампсія, епілепсія), гострий напад астми,феохромоцитома,порфірія.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Досліджень щодо взаємодії лікарського засобу не проводилось.

Антихолінергічна ефективність препарату Арлеверт®може посилюватися на фоні застосування інгібіторів моноаміноксидази;в окремих випадках повідомлялося про паралітичний синдром (іноді – загрозливий для життя), затримку сечі, підвищений внутрішньоочний тиск, також можливе зниження артеріального тиску, седативнадія на центральну нервову систему та порушення дихання.

Дію препарату може бути посилено прокарбазином.

Дименгідринат може посилювати антихолінергічну дію інших лікарських засобів (наприклад атропіну, протипаркінсонічних лікарських засобів, трициклічних антидепресантів) та пригнічувальну дію на центральну нервову систему (ЦНС) таких засобів, як барбітурати, снодійні, седативні, транквілізатори, антидепресанти, похідні морфіну (анальгетики, протикашльові, лікарські засоби для замісної терапії), бензодіазепіни,  нейролептики, антигіпертензивні препарати центральноїдії, баклофен, талідомід.

Лікарський засіб може посилювати пригнічувальну дію на ЦНС протиепілептичних лікарських засобів.

Пацієнтів слід попереджати про те, щоб вони не вживали алкогольних напоїв.

Лікарський засіб посилює вплив діазепаму, призводить до дії, протилежної дії амфетамінів та їхніх похідних. Прийомдименгідринату знижує дієвість кортикостероїдів та пероральних антикоагулянтів.

Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містятьвісмут,знеболювальними і психотропними засобами, а також скополаміном може спричинити погіршення зору.

Арлеверт® може маскувати прояви ототоксичної дії антибіотиків-аміноглікозидів та реакцію шкіри на шкірні алергічні проби. З огляду на те, що Арлеверт® можемаскувати позитивні реакції щодо факторів реактивності шкіри при проведенні шкірної проби, його застосування слід припинити за 4 дні до її проведення після консультації з лікарем.

Особливої обережності слід дотримуватися при призначенні пацієнтам, у терапії яких застосовуються засоби, що призводять доподовження інтервалу QT(засоби проти аритмії І та ІІІ класу, деякі антибіотики, наприклад еритроміцин, засоби проти малярії, антигістамінні засоби, лікарські засоби знейролептичною дією) або лікарські засоби, що призводять до гіпокаліємії (наприклад деякі специфічні сечогінні засоби).

Інформація про можливу фармакокінетичну взаємодію цинаризину та дифенгідраміну з іншими лікарськими засобами відсутня в достатньому обсязі. Дифенгідрамін пригнічує метаболічні процеси, опосередковані ізоферментомCYP2D6 цитохрому, тому при застосуванні препарату Арлеверт® в комбінації з субстратами цього ферменту (особливо такими, що мають вузький терапевтичний діапазон) рекомендується дотримуватися обережності.

 

Особливості застосування.

Арлеверт®слід призначати з особливою обережністю пацієнтам, які страждають на захворювання печінки та нирок, гіпертиреоз, брадикардію, артеріальну гіпертензію, хронічні захворювання органів дихання, бронхіальну астму, гіпокаліємію, гіпомагніємію, пілоростеноз та пілородуоденальну обструкцію, виразку шлунку, кишкову непрохідність, вроджений синдром подовження інтервалу QT або інші клінічно значущі порушення роботи серця (серцево-судинні захворювання, порушення кровообігу, аритмії), одночасно з прийомом інших лікарських засобів, що призводять до подовження інтервалу QT або до гіпокаліємії, пацієнтам із захворюваннями або станами, які можуть посилитися на фоні застосування антихолінергічних засобів, наприклад пацієнтам з підвищеним внутрішньоочним тиском, артеріальною гіпертензією, гіпертрофією передміхурової залози, тиреотоксикозом або тяжкою ішемічною хворобою серця. 

З обережністю слід призначати лікарський засіб пацієнтам літнього віку з більш високою схильністю до розвитку ортостатичної  гіпотензії, ожиріння та седативної терапії, хронічного запору (ризик розвитку паралітичного синдрому), потенційної гіпертрофії передміхурової залози, хворобою Паркінсона.

Арлеверт® не викликає значного зниження артеріального тиску, проте пацієнтам зі зниженим артеріальним тиском його слід застосовувати з обережністю.

Щоб звести до мінімуму подразнення шлунка, Арлеверт®слід застосовувати після їди.

Оскільки Арлеверт®може спричиняти сонливість, особливо на початку лікування, слід утримуватися від одночасного вживання алкоголю, прийому депресантів ЦНС або трициклічних антидепресантів.

Необхідно уникати застосування лікарського засобуАрлеверт®при порфірії.

Арлеверт®слід призначати з обережністю пацієнтам із нирковою або печінковою недостатністю.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.Ступінь безпеки препарату Арлеверт® для вагітних жінок не встановлений.Дименгідринат можевиявлятистимулюючийвплив на мускулатуру матки та скорочувати тривалість пологів, тому Арлеверт® не слід застосовувати під час вагітності.

Період годування груддю.Дименгідринат та цинаризин проникають у грудне молоко, тому Арлеверт® не слід застосовувати жінкам, які годують груддю.

Фертильність. Невідомо.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат Арлеверт®може спричинити сонливість, порушення координації рухів, запаморочення, збільшення часу реакції, особливо на початковому етапі лікування. У таких випадках пацієнтине повинні керувати транспортними засобами або іншими механізмами.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослі.По 1 таблетці 3 рази на добу після прийому їжі, не розжовувати, запивати невеликою кількістю рідини.

Пацієнти літнього віку. Корекціядози не потрібна.

Порушення функції нирок.Пацієнтам з порушеннями функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості Арлеверт®слід застосовувати з обережністю.Арлеверт® протипоказаний пацієнтам із кліренсом креатиніну£ 25 мл/хв (тяжка ниркова недостатність).

Порушення функції печінки.Дослідження застосування препарату пацієнтам з порушеннями функції печінки не проводилися. Пацієнтамз печінковою недостатністю тяжкого ступеня Арлеверт® протипоказаний.

Тривалість застосування препарату не повинна перевищувати 4 тижнів. Рішення про більш тривале лікування повинен приймати лікар.

 

Діти.

Дітям застосовувати препарат Арлеверт®не рекомендується через відсутність даних щодо його застосування.

 

Передозування.

Симптоми передозування Арлеверту®. До симптомів передозування препарату Арлеверт® належать сонливість, запаморочення та атаксія у поєднанні з такими проявами антихолінергічної дії, як сухість у роті, почервоніння обличчя, розширення зіниць, тахікардія, лихоманка, головний біль та затримка сечі. Можуть виникати і такі ускладнення, як судоми, галюцинації, збудження, пригнічення дихання, артеріальна гіпертензія, тремор та кома (особливо у разі тяжкого передозування).

Лікування. У разі пригнічення дихання або гострої недостатності кровообігу пацієнту слід призначити підтримувальну терапію. Рекомендується промити шлунок ізотонічним розчином хлориду натрію. Слід уважно стежити за температурою тіла, оскільки інтоксикація антигістамінними засобами може спричинити лихоманку(особливо у дітей).

При переймоподібних болях можна призначити барбітурати короткої дії, проте застосовувати їх слід з обережністю. У разі вираженої антихолінергічної дії на ЦНС слід провести пробу з фізостигміном,а потім призначити фізостигмін шляхом введення повільної внутрішньовенної інфузії (або, якщо необхідно, шляхом введення внутрішньом'язової ін'єкції) в дозі 0,03 мг/кг маси тіла (максимальна доза для дорослих – 2 мг, максимальна доза для дітей – 0,5 мг).

Дименгідринат можна видаляти з крові за допомогою гемодіалізу, проте такий спосіб лікування при передозуванні вважається неприйнятним. Видаляти з крові необхідну кількість препарату можна за допомогою гемоперфузії із застосуванням активованого вугілля. Дані щодо видалення цинаризину за допомогою гемодіалізу відсутні.

Симптоми передозування цинаризину. Упоодиноких випадках гострого передозування (від 90 до 2250 мг) спостерігались такі прояви: зміна свідомості від сонливості до ступору та коми, блювання, екстрапірамідні симптоми, артеріальна гіпотензія. У невеликої кількості дітей спостерігалися судоми. У більшості випадків клінічний результат не був тяжким, але відзначалися летальні випадки після передозування при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами, включаючи цинаризин.

Лікування при передозуванні цинаризином. Специфічного антидоту немає. Протягом першої години після прийому внутрішньо необхідно провести промивання шлунка. За показаннями можна призначити активоване вугілля.

Симптоми передозування дименгідринатом: сухість у носі, горлі, висипання на шкірі, аритмія, різке зниження артеріального тиску з можливою втратою свідомості, пригнічення центральної нервової системи або збудження з галюцинаціями, судоми. Рідко можуть виникати порушення зору, шум у вухах, утруднення сечовипускання, біль у шлунку, підвищення або зниження апетиту.

 

Побічні реакції.

Побічними реакціями, що найчастіше спостерігалися під час проведення клінічних випробувань,були сплутаність свідомості (включаючи сонливість, відчуття втоми, стомлюваність, оглушення), що спостерігалася у 8 % пацієнтів, що брали участь у клінічних випробуваннях, а також сухість у роті, що спостерігалася у 5 % пацієнтів, що брали участь у клінічних випробуваннях. Зазвичай ці реакції протікають в легкій формі та минають протягом декількох днів навіть на фоні тривалого застосування.

Побічні реакції, що виникали на фоні застосування препарату Арлеверт®, за даними клінічних випробувань та подальших спонтанних повідомлень, приведено в таблиці нижче.

 

 

Органи та системи органів

Частота

Часто

>1/100 - <1/10

Нечасто

>1/1000 - <1/100

Рідко

>1/10000 - <1/1000

Дуже рідко

<1/10000

З боку системи крові та лімфатичної системи

 

 

 

Лейкопенія

Тромбоцитопенія

Апластична анемія

З боку імунної системи

 

 

Алергічні реакції (наприклад шкірні реакції)

З боку нервової системи

Сонливість

Головний біль

Парестезія

Амнезія

Шум у вухах

Тремор

Нервозність

Судоми

 

 

З боку органів зору

 

 

 

Порушення зору

 

З боку травної системи

Сухість у роті

Біль в животі

Диспепсія

Нудота

Діарея

 

 

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини

 

Пітливість

Висип

Фотосенсибілізація

 

З боку нирок та сечовивідних шляхів

 

 

Утруднення початку сечовипускання

 

 

Крім того, із застосуванням дименгідринату та цинаризину пов’язані такі побічні реакції:

Дименгідринат: парадоксальна збудливість, безсоння, пригнічений стан, збільшення часу реакції, м’язова слабкість, порушення координації рухів, тривожність, погіршення концентрації та пам’яті,галюцинації,підвищення внутрішньоочного тиску, посилення вже наявної закритокутової глаукоми, глаукома, оборотний агранулоцитоз, запаморочення, можливе помутніння зору, диплопія, шум у вухах, відчуття серцебиття, тахікардія, аритмія, напади стенокардії, артеріальна гіпотензія, у тому числі ортостатична, запор, блювання, підвищення або зниження апетиту,збільшення маси тіла,порушення функцій печінки, холестатична жовтяниця,висипання на шкірі, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, ексфоліативний дерматит,анафілактичний шок, артралгія, дизурія (затримка сечі через антихолінергічну дію), зниження потовиділення, сухість слизових оболонок, гемолітична анемія, закладеність носа,підвищення в'язкості бронхіального секрету.

Якщо лікар прийме рішення про подовження тривалості лікування, слід враховувати, що тривалий прийом дименгідринату може призвести до утворення залежності від лікарського засобу.

 

Цинаризин:запор, збільшення маси тіла, стиснення в грудях, холестатична жовтяниця, екстрапірамідні порушення, шкірні реакції, що нагадують системний червоний вовчак, плескатий лишай, гіперсомнія, летаргія, дискінезія, паркінсонізм, дискомфорт у шлунку, блювання, ригідність м’язів. У медичній літературі згадується окремий випадок обтураційної жовтяниці. У пацієнтів літнього віку під час тривалого лікування спостерігалися випадки посилення або появи екстрапірамідних симптомів, іноді в поєднанні з депресивними станами. У таких випадках застосування цього засобу слід припинити.

 

Повідомлення про можливі побічні реакції

Повідомлення про можливі побічні реакції після реєстрації лікарського препарату відіграють важливу роль. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користь/ризик застосування даного лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров'я повинні повідомлятипро будь-які підозрювані побічні реакції.

 

Термін придатності. 3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

 

Умови зберігання.Особливі умови зберігання не вимагаються. Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. 15 або 20,або 25 таблеток у блістері; по 1 блістеру по 20 таблеток або по 2 блістери по 15 таблеток, або по 2 чи 4 блістери по 25 таблеток у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Хенніг Арцнайміттель ГмбХ & Ко КГ.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Лібігштрасе 1-2, 65439 Фльорсхайм-на-Майні, Німеччина.

 

Заявник.

Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.

 

Місцезнаходження заявника.

1, Авеню де ла Гар, Л-1611 Люксембург, Люксембург.