АЛОПУРИНОЛ таблетки 100 мг

ПАТ НВЦ Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод

Rp

Форма випуску та дозування

Таблетки, 100 мг

Таблетки, 100 мг

Упаковка

Блістер №10x5

Блістер №10x5

Аналоги

Rp

АЛОПУРИНОЛ САНДОЗ 100 мг

Сандоз Фармасьютікалз д.д.(SI)

Таблетки

від 163.46 грн

Rp

АЛОПУРИНОЛ-КВ 100 мг

АТ КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД(UA)

Таблетки

від 62.94 грн

Класифікація

Класифікація еквівалентності

B.4

info

Діюча речовина

АЛОПУРИНОЛ

Форма товару

Таблетки

Умови відпуску

за рецептом

Rp

Реєстраційне посвідчення

UA/7302/01/01

Дата останнього оновлення: 19.01.2021

Загальна інформація

  • Термін дії реєстраційного посвідчення: 30.12.2075
  • Склад: 1 таблетка містить алопуринолу (у перерахуванні на 100 % суху речовину) – 100 мг
  • Торгівельне найменування: АЛОПУРИНОЛ
  • Умови відпуску: за рецептом
  • Умови зберігання: В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
  • Фармакотерапевтична група: Засоби, які застосовуються при подагрі. Препарати, що пригнічують утворення сечової кислоти. Алопуринол.

Упаковка

Блістер №10x5

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування лікарського засобу

 

АЛОПУРИНОЛ

(ALLOPURINOL)

 

Склад:

діюча речовина: алопуринол;

1 таблетка містить алопуринолу (у перерахуванні на 100 % суху речовину) – 100 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, гіпромелоза, магнію стеарат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, білого або майже білого кольору, з плоскою поверхнею, з фаскою і рискою.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовуються при подагрі. Препарати, що пригнічують утворення сечової кислоти. Алопуринол. Код АТХМ04А А01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Алопуринолпротиподагричний препарат, який пригнічує синтез сечової кислоти та її солей в організмі. Препарат має специфічну здатність інгібувати фермент ксантиноксидазу, що бере участь у перетворенні гіпоксантину в ксантин та ксантину в сечову кислоту. Внаслідок цього знижується вміст уратів у сироватці крові, що запобігає їх відкладенню у тканинах та нирках.

Алопуринол в організмі перетворюється в оксипуринол (алоксантин), який також перешкоджає утворенню сечової кислоти, але за активністю поступається алопуринолу.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо алопуринол всмоктується швидко та повністю. Практично не абсорбується в шлунку, всмоктування відбувається у дванадцятипалій кишці та у верхній частині тонкого кишечника. У результаті метаболізму утворюється головний фармакологічно активний метаболіт оксипуринол. Максимальні рівні оксипуринолу досягаються через             3-4 години, швидкість утворення залежить від ступеня та швидкості індивідуального пресистемного метаболізму. Алопуринол та оксипуринол практично не зв’язуються з білками крові. Період напіввиведення алопуринолу з плазми крові становить приблизно 40 хвилин, оксипуринолу – 17-21 години. 80 % алопуринолу та оксипуринолу виводяться нирками, 20 %через кишечник. При нирковій недостатності період напіввиведення оксипуринолу збільшується.

 

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Для дорослих:

· гіперурикемія (з рівнем сечової кислоти в сироватці крові 500 мкмоль/л (8, 5 мг/100 мл) та вище, яка не контролюється дієтою);

· захворювання, спричинені підвищенням рівня сечової кислоти в крові, особливо при подагрі, уратній нефропатії та уратній сечокам’яній хворобі;

· вторинна гіперурикемія різної етіології, в т. ч. припсоріазі;

· первинна та вторинна гіперурикемія при різних гемобластозах (гострому лейкозі, хронічному мієлолейкозі, лімфосаркомі);

· цитотоксична терапіянеопластичних та мієлопроліферативних захворювань.

Для дітей:

· уратна нефропатія в результаті лікування лейкемії;

· вторинна гіперурикемія різної етіології;

· вроджена ферментативна недостатність, зокрема синдром Леша-Нієна (частковий або повний дефіцит гіпоксантин-гуанін-фосфорибозилтрансферази) та вроджений дефіцит аденін-фосфорибозилтрансферази.

 

Протипоказання.

· Гіперчутливість до алопуринолу або до інших компонентів препарату;

· тяжкі порушення функції печінки або нирок (кліренс креатиніну менше 2 мл/хв);

· гострий напад подагри.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антикоагулянти кумаринового типу− посилення ефекту варфарину та інших кумаринів, тому потрібний частіший контроль показників коагуляції, а також можливе зниження дози антикоагулянтів.

Азатіоприн, меркаптопурин −оскільки алопуринол інгібує ксантиноксидазу, метаболізм цих похідних пурину уповільнюється, ефекти пролонгуються, токсичність підвищується, тому їх звичайну дозу слід знизити на 50-75 % (до ¼ звичайної дози).

Відарабін (аденіну арабінозид) −подовжується період напіввиведення останнього з ризиком підвищення його токсичності. Цю комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Саліцилати (великі дози), урикозуричніпрепарати(наприклад, сульфінпіразон, пробенецид, бензбромаронможливе зниження терапевтичної ефективності алопуринолу через прискорення виведення його основного метаболіту оксипуринолу. Також алопуринол уповільнює виведення пробенециду. Слід скоригувати дози алопуринолу.

Хлорпропамід − при порушенні функції нирок підвищується ризик тривалої гіпоглікемії, оскільки алопуринол та хлорпропамід можуть конкурувати за екскрецію в ниркових канальцях, що може потребувати зниження дози хлорпропаміду.

Фенітоїн − алопуринол може пригнічувати метаболізм фенітоїну в печінці; клінічна значущість цієї взаємодії невідома.

Теофілін, кофеїн − алопуринол у високих дозах пригнічує метаболізм тапідвищуєплазмовуконцентраціютеофіліну, кофеїну. Слід на початку лікування алопуринолом або при підвищенні його дози контролювати рівні теофіліну в плазмі крові.

Ампіцилін, амоксицилін − підвищується частота виникнення алергічних реакцій, в т. ч. шкірнихвисипань у пацієнтів, які отримують одночасно алопуринол, порівняно з пацієнтами, які не отримують таку комбінацію. Тому пацієнтам, які приймають алопуринол, слід застосовувати інші антибіотики.

Циклоспорин − можливе підвищення концентрації циклоспорину в плазмі крові та, відповідно, підвищення його токсичності, особливо нефротоксичності.

Цитостатики(наприклад, циклофосфамід, доксорубіцин, блеоміцин, прокарбазин, мехлоретамін) − підвищений ризик мієлосупресіїу пацієнтів з неопластичними захворюваннями(крімлейкемії) при застосуванні з алопуринолом, ніж при окремому застосуванні цих лікарських засобів, тому показники крові слід контролювати через короткі інтервали часу. Проте в добре контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів, які отримували ці цитостатики, не було показано, що алопуринол призводив до збільшення токсичності цитостатиків.

Диданозин − алопуринолпідвищує ризик йоготоксичності; у здорових добровольців і ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримували диданозин, Cmaxдиданозину у плазми крові та значення АУК збільшувалися приблизно в два рази при супутній терапії з алопуринолом (300 мг/добу), термінальний період напіввиведення не змінювався. Одночасне застосування цих препаратів зазвичай не рекомендується. Якщо супутнє застосування є неминучим, може знадобитися зменшення дози диданозину, стан пацієнтів слід ретельно контролювати.

Діуретики, в т. ч. тіазидні, та пов’язані з ними препарати − підвищується ризик розвитку реакцій гіперчутливості, особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок. Повідомлялося про взаємодію між алопуринолом і фуросемідом, що призводила до підвищення концентрації уратів в сироватці крові та оксипуринолу в плазмі крові.

Капецитабін −виробниккапецитабіну рекомендує уникатийого сумісного застосування залопуринолом.

Інгібітори АПФ, у т. ч. каптоприл−підвищенийризикрозвиткугематотоксичних реакцій, таких яклейкопенія, і реакційгіперчутливості, в т. ч. шкірних реакцій, особливоприхронічнійнирковій недостатності.

Антациди − алопуринол бажано приймати за 3 години до прийому гідроксиду алюмінію.

 

Особливості застосування.

Гіперчутливість.

Реакції гіперчутливості при застосуванні алопуринолу можуть проявлятися по-різному, в т. ч. макулопапульозним висипом, небезпечними для життя реакціями (синдромом Стівенса-Джонсона (SJS), токсичнимепідермальнимнекролізом(TEN), гіперсенситивним синдромом, відомим якDRESS-синдром (медикаментозний висип з еозинофілією та системними проявами)). Слід НЕГАЙНО припинити застосування алопуринолу приперших проявах шкірних висипань або при будь-яких інших ознакахгіперчутливості (ураження слизових оболонок очей, ротової порожниниабо статевих органів, гарячка, лімфаденопатія, ерозії шкіри), щобзапобігти розвитку більшсерйознихреакційгіперчутливості. Якщо в будь-який час впродовж лікування розвиваєтьсяDRESS-синдром абоSJS/TEN, алопуринол слід відмінити НАЗАВЖДИ. Можливе застосування кортикостероїдів для лікування реакцій гіперчутливості.

Найвищий ризик виникнення SJS/TEN спостерігається впродовж перших тижнів лікування.

HLA-B*5801 алель.

У ретроспективних фармакогенетичних дослідженнях випадок-контроль наявність             HLA-B*5801 алелі була ідентифікована як генетичний фактор ризику (генетичний маркер) для алопуринол-асоційованих SJS/TEN (і, можливо, для інших серйозних реакцій гіперчутливості) для китайців хань, тайців, корейців, японців та пацієнтів європейського походження. Частота присутності цього генетичного маркера в різних етнічних групах значно відрізняється (від    20-30 % носіїв алелі серед китайців хань, африканців, індіанців до 12 % у популяції корейців і     до 1-2 % у представників європеоїдної раси, японців).

Якщо пацієнт є відомим носієм алелі HLA-B*5801, застосування алопуринолу не слід розпочинати. Якщо немає ніяких інших прийнятних терапевтичних можливостей, питання про призначення алопуринолу може розглядатися тільки тоді, коли очікувана користь від лікування переважає можливі ризики.

Пацієнти зхронічними порушеннями функції нирок і супутнім застосуванням діуретиків, зокрема тіазидів, можуть мати підвищений ризик розвитку алопуринол-асоційованих реакцій гіперчутливості, включаючи SJS/TEN.

Необхідна особлива пильність щодо появи ознакDRESS-синдрому або SJS/TEN. Пацієнт повинен бути проінформований про необхідність негайного та остаточного припинення лікування алопуринолом при перших проявах симптомів гіперчутливості.

Слід з особливою обережністю застосовувати алопуринол:

· при порушенні функції нирок та печінки − потрібний постійний нагляд лікаря, дози алопуринолу слід знижувати, враховуючи відповідні рекомендації;

 

 

· при раніше встановлених порушеннях гемопоезу;

· пацієнтам з артеріальною гіпертензією або серцевою недостатністю, які отримують інгібітори АПФ та/або діуретики, через можливість супутніх порушеньфункціїнирок.

Безсимптомнагіперурикемія, якправило, невважаєтьсяпоказаннямдлязастосуванняалопуринолу, оскількизазвичайдостатньо дотримання відповідної дієти та адекватного питного режиму.

Препарат не рекомендується застосовувати при рівні сечової кислоти нижче 500 мкмоль/л (відповідає 8, 5 мг/100 мл) при дотриманні рекомендацій щодо дієти і відсутності тяжкого ураження нирок. Не слід вживати продукти з високим вмістом пуринів(наприклад, субпродукти: нирки, мозок, печінка, серце і язик; м’ясні навари та алкоголь, особливо пиво).

Прилікуванніалопуриноломнеобхіднопідтримуватидіурезнарівні неменше2 л/добу, прицьому реакціясечімає бутинейтральною абослабколужною, оскількице запобігаєпреципітаціїуратівта утвореннюконкрементів. З цієюметоюалопуринолможнапризначати упоєднаннізпрепаратами, що олужнюютьсечу.

Гострий напад подагри: лікування алопуринолом не слід починати до його повногокупірування, оскільки можуть бути спровоковані подальші напади.

На початку лікування алопуринолом, як і іншими урикозуричними препаратами, можливі гострі напади подагри внаслідок мобілізації великої кількості сечової кислоти. Тому бажано впродовж принаймні перших 4 тижнів з метою профілактики нападів подагри одночасно застосовувати нестероїдні протизапальні засоби (крім аспірину або саліцилатів) або колхіцин.

Якщогострийнападподагривиникає упацієнтів, які вже приймаютьалопуринол, лікування препаратомслідпродовжувативтійсамій дозі, агострийнападлікувативідповіднимипротизапальними засобами.

Рівень сечової кислоти у сироватці крові слід перевіряти через регулярні проміжки часу.

Ксантинові депозити: в умовах, коли швидкість утворення уратних формувань значно зростає (наприклад, прирадіотерапії або хіміотерапіїзлоякісних захворювань, при синдромі         Леша-Нієна), абсолютна концентрація ксантину в сечі в рідких випадках може суттєво підвищитися та спричинити його відкладення у сечовивідних шляхах. Цей ризик може бути зведений до мінімуму шляхом адекватної гідратаціїдля підтримання достатнього діурезу, для досягнення оптимального розведення сечі та шляхом олужнюваннясечі.

Длязапобіганнягіперурикеміїпацієнтамзнеопластичнимизахворюваннями, синдромом Леша-Нієнарекомендуєтьсяпризначатиалопуринолдопочаткурадіотерапії або хіміотерапії. Втакихвипадкахслідзастосовуватимінімальнуефективнудозу.

Адекватнатерапія алопуриноломможе спричинитирозчиненнявеликихуратнихкаменіввниркахтапотраплянняїх усечовивідні шляхи(нирковаколіка) з можливою їх закупоркою.

ТаблеткиАлопуринолумістятьлактозу. Пацієнтам зрідкіснимиспадковимипроблемаминепереносимостігалактози, дефіцитомлактазиабосиндромомглюкозо-галактозноїмальабсорбціїне слідприйматипрепарат.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає достатніх даних щодо застосування алопуринолу у період вагітності. Оскільки алопуринол впливає на метаболізм пурину, а потенційний ризик для людини невідомий, алопуринол протиипоказано застосовувати у період вагітності.

Алопуринолпроникає угрудне молоко, томупрепарат не слід прийматиу період годування груддю. При необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

До з’ясування індивідуальної реакції на препарат необхідно утримуватися від керування транспортними засобами або іншими механізмами через можливість виникнення запаморочення або сонливості, атаксії.

Спосіб застосування та дози.

Приймати після їди, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю води.

Дорослим та дітям віком від 10 роківдобовудозу визначати індивідуально залежно від рівня сечової кислоти в сироватці крові. Зазвичай добова доза становить 100-300 мг/добу. Для зменшення ризику побічних реакцій лікування слід починати з прийому 100 мг алопуринолу1 раз на добу.

За необхідності початкову дозу поступово підвищувати на 100 мг кожні 1-3 тижні до отримання максимального ефекту. Підтримуюча доза зазвичай становить 200-600 мг/добу. В окремих випадках дозу препарату можна підвищити до 600-800 мг/добу.

Якщо добова доза перевищує 300 мг, її слід розподілити на 2-4 рівних прийоми.

При підвищенні дози необхідно проводити контроль рівня оксипуринолу в сироватці крові, який не маєперевищувати 15 мкг/мл (100 мкмоль).

Максимальна разова доза становить 300 мг, максимальна добова доза  800 мг.

Дітям віком від 3 до 6 роківпризначати у добовій дозі 5 мг/кг маси тіла,                                                                                                                                           віком від 6 до 10 років –10 мг/кг маси тіла. Кратність прийому становить 3 рази на добу, максимальна добова доза – 400 мг.

Ниркова недостатність

Лікуванняслід починати з добової дози 100 мг та підвищувати тільки у випадку недостатньої ефективності препарату. При підборі дози слід керуватися показником кліренсу креатиніну:

 

Кліренс креатиніну

Добова доза Алопуринолу

Більше 20 мл/хв

Стандартна доза 100-300 мг

10-20 мл/хв

100-200 мг

Менше 10 мл/хв

100 мг або вищі дози з більшими інтервалами між прийомами (через 1-2 або більше днів залежно від стану пацієнта та функціональної здатності нирок)

 

Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, після кожного сеансу гемодіалізу (2-3 рази на тиждень) слід застосовувати 300-400 мг Алопуринолу.

Для профілактики гіперурикеміїприцитотоксичній терапіїнеопластичних та мієлопроліферативних захворюваньАлопуринол призначати по 400 мг/добу. Препарат слід приймати за 2-3 дні до початку або одночасно з антибластомною терапією та продовжувати прийом впродовж кількох днів після закінчення специфічного лікування.

Важливозабезпечитиадекватнугідратаціюдляпідтримкиоптимальногодіурезутаолужнюватисечудля збільшеннярозчинностіуратівусечі.

Тривалість лікування залежить від перебігу основного захворювання.

Пацієнти літнього віку

За відсутностіконкретнихданихслід застосовувати мінімальні ефективні дози.

Припорушенні функції печінкидозу препарату слід зменшувати до мінімальної ефективної.

 

Діти.

Препарат не застосовувати дітям віком до 3 років.

 

Передозування.

Повідомлялося про прийом22, 5 галопуринолу без подальших негативних реакцій. Після прийому20 галопуринолу в іншого пацієнта спостерігалися такі симптоми як нудота, блювання, діарея і запаморочення. Після тривалого прийому 200-400 мг алопуринолу на добу пацієнтами з порушеннями функції нирок описані тяжкі симптоми інтоксикації (шкірні реакції, гарячка, гепатит, еозинофілія і загострення ниркової недостатності).

 

 

 

Абсорбція великої кількостіалопуринолу може призводити до значногопригнічення активності ксантиноксидази, що не повинноспричинятиніякихнебажаних ефектів. Проте у випадку одночасного застосуванняз аденіном арабінозидом, 6-меркаптопуриномабоазатіоприномпідвищується токсичність цих препаратів іприйом алопуринолусупроводжується значною побічною дією.

Симптоми: нудота, блювання, діарея, запаморочення, головнийбіль, сонливість, абдомінальний біль. Вокремих випадках −ниркованедостатність, гепатит.

Лікування: симптоматичне, слід застосовувати підтримуючі заходи. Адекватнагідратаціядляпідтриманняоптимальногодіурезусприяєекскреціїалопуринолута йогометаболітів. За необхідності – гемодіаліз. Специфічний антидот невідомий.

 

Побічні реакції.

Найбільшпоширенимипобічнимиреакціямиалопуринолуєшкірні висипи. Частота побічнихреакцій зростає при порушенні функції нирок та/або печінки.

Частота розвитку побічнихреакційможезалежативідзахворювання, відотриманоїдози, атакожвід взаємодіїз іншимилікарськимизасобами.

На початку лікування алопуринолом можуть виникати реактивні напади подагричерезмобілізаціюсечовоїкислоти зподагричнихвузликівта іншихдепо.

Система крові та лімфатична система(особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок та/або печінки).

· Тяжке ушкодження кісткового мозку (тромбоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія);

· лейкопенія, лейкоцитоз, гранулоцитоз, еозинофілія, гемолітичнаанемія, порушення згортання крові. Повідомлялося про випадок гострої істинної еритроцитарної аплазії, пов’язаної з терапією алопуринолом.

Імунна система.

· Реакції гіперчутливості, у т. ч. шкірніреакції;

· лімфаденопатія, в т. ч. ангіоімунобластна Т-клітинна лімфома (зазвичай оборотна при відміні препарату); анафілаксія, в тому числіанафілактичний шок;

· артралгія.

Серйознігенералізованіреакціїгіперчутливості, у томучислішкірніреакції, асоційованізексфоліацією, гарячкою, лімфаденопатією, артралгієюта/абоеозинофілієювиникають рідко. Асоційованіз реакціями гіперчутливостіваскулітиі реакція тканинможутьматирізні прояви, в т. ч. гепатити, ушкодження нирок (інтерстиціальний нефрит) і дуже рідко – судоми. Ціреакціїможутьвиникнутивбудь-який моментлікування, при їх виникненніалопуринолслід негайно відмінити.

Повідомлялося про розвиток гіперсенситивного синдрому уповільненого типу (DRESS-синдрому) з гарячкою, висипаннями, васкулітом, лімфаденопатією, псевдолімфомою, артралгією, лейкопенією, еозинофілією, гепато-спленомегалією, абнормальними тестами функції печінки та синдромом зникнення жовчних шляхів (руйнування і зникнення внутрішньопечінкових жовчних проток), що відбуваються в різних комбінаціях. Інші органи також можуть бути ушкоджені (наприклад, печінка, легені, нирки, підшлункова залоза, міокард, товста кишка). При виникненні таких реакцій (це може трапитися в будь-який час впродовж лікування) застосування алопуринолу слід скасувати негайно і назавжди.

Факторами ризикусерйознихгенералізованихреакційгіперчутливостіє супутня діуретична терапія, ниркова недостатність, носійствоHLA-B*5801 гена.

Шкіра та підшкірна клітковина.

· Свербіж; висип, у т. ч. висівкоподібний, пурпуроподібний, макулопапульозний;

· ексфоліативний дерматит, синдромСтівенса-Джонсона, токсичнийепідермальнийнекроліз;

· ангіоедема (може виникати з/без симптомів генералізованої реакції гіперчутливості), фіксована медикаментозна еритема, алопеція, знебарвлення/зміна кольору волосся;

 

 

· шкірні реакції, асоційовані з еозинофілією, кропив’янка.

Шкірніреакції єнайбільшпоширенимиреакціямиі можутьвиникнутивбудь-який періодлікування, при їх виникненні прийом алопуринолу слід негайно припинити. Після зменшення симптомів можна призначати препарат у низьких дозах (наприклад, 50 мг/добу), за необхідності поступово підвищуючи дозу. При рецидиві шкірного висипу прийом препарату слід припинитиназавжди, оскільки можуть розвинутися тяжкі генералізовані реакції гіперчутливості.

Інфекції та інвазії.

· Фурункульоз.

Метаболічні порушення.

· Цукровий діабет, гіперліпідемія;

· на початку лікування можливіреактивні напади подагри.

Психічні порушення.

· Депресія.

Нервова система.

· Головний біль, атаксія, кома, нейропатії, судоми, периферичні неврити, парестезії, паралічі, сонливість, спотворення смакових відчуттів;

· запаморочення.

Органи зору.

· Катаракта(особливо у пацієнтів літнього віку, при тривалому застосуванні високих доз), макулопатія, порушеннязору.

Органи слуху та вестибулярний апарат.

· Вертиго.

Серцево-судинна система.

· Стенокардія, брадикардія, артеріальна гіпертензія;

· васкуліти.

Травний тракт.

· Нудота, блювання (можнауникнути, приймаючиалопуринолпісляїжі);

· зміна ритму дефекації, стоматит, стеаторея, гематемезис;

· діарея, абдомінальний біль.

Гепатобіліарна система.

· Безсимптомне підвищення показників печінкових функціональних тестів;

· гепатит(включаючигепатонекрозтагранулематознийгепатит), гострий холангіт.

Дисфункція печінки(зазвичай оборотна при відміні препарату)може виникати без явних ознак генералізованих реакцій гіперчутливості.

Сечовидільна система.

· Інтерстиціальний нефрит, гематурія, уремія;

· нефролітіаз.

Розлади репродуктивної системи та молочних залоз.

· Гінекомастія, імпотенція, чоловіче безпліддя;

· нічна полюція.

Загальні порушення.

· Астенія, гарячка, відчуття нездужання, набряки, міопатія/міалгія, ксантинові відкладення у тканинах, у тому числі в м’язах.

Гарячка може виникати з/безсимптомівгенералізованихреакцій гіперчутливості.

 

Термін придатності. 5 років.

Не застосовуватипісля закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

 

Умови зберігання.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати унедоступномудля дітей місці.

 

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів у пачці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофарм».

 

Місцезнаходженнявиробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 03134, м. Київ, вул.  Миру, 17.

Україна, 08200, Київська обл. , м.  Ірпінь, вул.  Центральна, 113-А.