БОНДРОНАТ таблетки 50 мг

Rp

ИБАНДРОНОВАЯ КИСЛОТА

M05BA06

info

Дата последнего обновления: 25.05.2020

Форма выпуска и дозировка

tab_v_pliv_obol
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 50 мг

Упаковка

Блістер №7x4

Варианты дозирования

Дозировка

50 мг

Варианты дозирования

1 мг/мл; 50 мг

Форма

Концентрат для приготування розчину для інфузій, Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Эквивалентность

-

Классификация

Аналоги

Характеристика

  • Заявитель: Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія
  • Приказ МЗ: №213 від 28.03.2012
  • Регистрационное удостоверение: UA/5557/02/01
  • Срок действия регистрационного удостоверения: 30-12-2075
  • Состав: 1 таблетка містить 50 мг ібандронової кислоти у формі 56,25 мг натрію ібандронату моногідрату
  • Сроки хранения: 5 років
  • Торговое наименование: БОНДРОНАТ®
  • Условия отпуска: за рецептом
  • Фармакологическая группа: Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Кислота ібандронова.

Упаковка

Блістер №7x4

Инструкция

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БОНДРОНАТ®

(BONDRONAT®)

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить 50 мг ібандронової кислоти у формі 56,25 мг натрію ібандронату моногідрату;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; повідон К25; целюлоза мікрокристалічна; кросповідон; кислота стеаринова 95; кремнію діоксид колоїдний безводний;

плівкова оболонка: Опадрай 00А28646 (гіпромелоза, титану діоксид (Е171), тальк), макрогол 6000.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТС М05В А06.

Клінічні характеристики.

Показання.

Профілактика скелетних пошкоджень (патологічні переломи, ураження кісткової тканини, що потребують променевої терапії чи хірургічного лікування) у хворих на рак молочної залози і метастатичним ураженням кісткової тканини.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ібандронової кислоти чи до будь-якого іншого компонента препарату. Некоригована гіпокальціємія. Захворювання стравоходу зі сповільненням спорожнення стравоходу, наприклад, стриктура, ахалазія. Неспроможність перебувати у вертикальному положенні (стояти чи сидіти) протягом щонайменше 60 хвилин.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендується застосовувати по 1 таблетці (50 мг) 1 раз на день.

Таблетки приймають не менш ніж за 30 хв до першого вживання їжі чи рідини (крім чистої води) або інших лікарських засобів та харчових добавок (що містять кальцій). Таблетки слід ковтати цілими, не розжовувати, запивати 1 склянкою звичайної води (180-240 мл), сидячи чи стоячи. Пацієнтам не слід лежати протягом 60 хв після прийому препарату. Не слід розжовувати чи розсмоктувати таблетки через можливість утворення виразок на слизовій оболонці ротоглотки. Можна вживати лише просту воду протягом курсу терапії. Не слід використовувати воду з великим вмістом кальцію.

Спеціальні рекомендації щодо дозування.

Пацієнти, прикуті до ліжка: упацієнтів, неспроможних стояти чи сидіти вертикально протягом 60 хв, не досліджувався пероральний прийом Бондронату®.

Пацієнти з печінковою недостатністю.

Корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика в особливих випадках»).

Пацієнти з нирковою недостатністю.

У хворих з незначним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≥50 мл і <80 мл/хв) дозу препарату коригувати не потрібно. В осіб з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≥30 і <50 мл/хв) необхідна корекція дози із застосуванням 1 таблетки 50 мг через день. В осіб з вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) рекомендована доза становить 1 таблетку 50 мг 1 раз на тиждень (див. розділ «Фармакокінетика в особливих випадках»).

Пацієнти літнього віку.

Корекція дози для осіб літнього віку не потрібна.

Побічні реакції.

Клінічні дослідження

Для опису частоти побічних реакцій використовуються наступні категорії: дуже поширені (≥10 %), поширені (≥1 % і <10 %), непоширені (≥0,1 % і <1 %), рідко поширені (≥0,01 % і <0,1 %), дуже рідко поширені (≤0,01 %).

Порушення обміну речовин, метаболізму: поширені – гіпокальціємія.

Шлунково-кишкові розлади: поширені – диспепсія, нудота, абдомінальні болі, езофагіт, діарея; непоширені – кровотеча, виразка дванадцятипалої кишки, гастрит, дисфагія, абдомінальні болі, сухість у роті.

Загальні розлади: поширені – астенія; непоширені – біль у грудній клітці, грипоподібний синдром, нездужання.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: непоширені – анемія.

Неврологічні розлади: непоширені – парестезія, спотворення смаку, головний біль, запаморочення.

Зміни з боку шкіри і підшкірної клітковини: непоширені – свербіж.

Розлади з боку сечовидільної системи: непоширені – азотемія (уремія).

Дослідження: збільшення рівня паратиреоїдного гормона в сироватці крові.

Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: поширені – міалгія.

Досвід постмаркетингового застосування

Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: про остеонекроз щелепних кісток повідомлялося дуже рідко у хворих, які отримували лікування ібандроновою кислотою (див. розділ «Особливості застосування»).

Порушення з боку органів зору: при застосуванні бісфосфонатів, у тому числі ібандронової кислоти, повідомлялося про запальні порушення з боку очей: увеїт, епісклерит, склерит. У деяких випадках розрішення цих запальних порушень відбувалося лише після відміни бісфосфонатів.

Передозування.

Даних про гостре передозування Бондронату® немає. Немає специфічної інформації щодо лікування передозування Бондронатом®. Можуть бути такі побічні реакції з боку травного тракту: шлункові розлади, стоматит, печія, езофагіт, гастрит чи виразка. Для зв’язування Бондронату® слід призначати молоко чи антацидні засоби. Через ризик подразнення стравоходу не слід викликати блювання. Пацієнтам необхідно перебувати у вертикальному положенні. Стандартний гемодіаліз призводить до значного кліренсу ібандронової кислоти.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає клінічного досвіду застосування Бондронату® вагітним жінкам. Невідомо, чи проникає Бондронат® у грудне молоко, тому не рекомендується застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю.

Діти.

Безпека та ефективність застосування Бондронату® дітям не встановлені, тому їм не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Особливості застосування.

Взаємодія «лікарський засіб їжа».

Продукти харчування, що містять кальцій та інші полівалентні катіони (алюміній, магній, залізо), у тому числі молоко, харчові добавки, можуть порушувати всмоктування препарату, тому їх потрібно вживати не раніше ніж через 30 хв після прийому Бондронату®.

Бондронат® не слід застосовувати дітям у зв’язку з відсутністю клінічного досвіду застосування.

До початку лікування Бондронатом® потрібно відкоригувати гіпокальціємію та інші порушення метаболізму кісткової тканини та електролітного балансу. Слід вживати достатню кількість кальцію та вітаміну Д при неадекватному потраплянні з їжею. Можливе виникнення гіпокальціємії, у зв’язку з чим слід провести відповідну корекцію сироваткового рівня кальцію.

При застосуванні пероральних бісфосфонатів повідомлялося про випадки езофагіту, виразок стравоходу, ерозій стравоходу, які в деяких випадках були тяжкими і потребували госпіталізації, рідко – з кровотечею чи з наступним розвитком стриктури або перфорації. Ризик розвитку тяжких побічних реакцій з боку стравоходу вищий у пацієнтів, які не виконують рекомендації щодо дозування, і/чи в осіб, які продовжують приймати бісфосфонати перорально після розвитку симптомів подразнення стравоходу. Тому пацієнти мають звертати особливу увагу на дотримання рекомендацій щодо дозування.

Лікарям слід бути уважними щодо симптомів подразнення стравоходу та інформувати пацієнтів про припинення прийому Бондронату® та необхідність звернутися до лікаря при появі ознак чи симптомів можливого ураження стравоходу (поява порушення ковтання, біль при ковтанні, біль за грудниною, печія).

Бісфосфонати для перорального застосування можуть спричиняти місцеве подразнення слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. У зв’язку з указаними можливими ефектами та можливістю погіршення основного захворювання необхідно виявляти обережність при застосуванні Бондронату® у пацієнтів з активними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (стравохід Барретта, дисфагія, інші хвороби стравоходу, гастрит, дуоденіт, виразки).

Хоча у контрольованих клінічних дослідженнях не спостерігалося збільшення ризику, при пост-маркетинговому застосуванні пероральних бісфосфонатів були повідомлені випадки виразок шлунка і дванадцятипалої кишки. Деякі з них були тяжкими та з ускладненнями.

З обережністю застосовувати препарат при підвищеній чутливості до інших бісфосфонатів та у комбінації з нестероїдними протизапальними засобами.

У клінічних плацебо-контрольованих дослідженнях у пацієнтів з метастатичним ураженням кісткової тканини, що зумовлено раком молочної залози, не було виявлено ознак порушення функції нирок при довготривалій терапії Бондронатом®. Однак під час лікування Бондронатом® слід контролювати функцію нирок, вміст кальцію, фосфору і магнію у сироватці крові.

Бондронат® таблетки, вкриті плівковою оболонкою, містить лактозу. Тому препарат не слід призначати пацієнтам з такими рідкими спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцитом лактази Лаппа, порушенням всмоктування глюкози-галактози.

На тлі застосування бісфосфонатів зареєстровані випадки остеонекрозу щелепних кісток. Більшість випадків зафіксовані у пацієнтів з пухлинами, яким проводились стоматологічні втручання, однак у деяких випадках остеонекроз спостерігався у хворих із постменопаузальним остеопорозом чи іншими захворюваннями. До відомих факторів ризику остеонекрозу щелепних кісток належать діагноз пухлинного захворювання, супутня терапія (хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди), супутні захворювання (анемія, коагулопатія, інфекції, попередні захворювання зубів). Більшість випадків спостерігались у пацієнтів, які отримували бісфосфонати внутрішньовенно, однак у деяких випадках – у пацієнтів, які отримували бісфосфонати перорально.

Стоматологічні хірургічні втручання у пацієнтів, у яких розвинувся остеонекроз щелепних кісток на тлі терапії бісфосфонатами, можуть ускладнити перебіг остеонекрозу. Невідомо, чи припинення терапії бісфосфонатами зменшує ризик остеонекрозу щелепних кісток у пацієнтів, яким показані стоматологічні втручання. У кожному випадку рішення слід приймати на основі індивідуальної оцінки співвідношення користі/ризику.

Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності: надходження препарату у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану «систему збору відходів» при наявності такої.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Клінічні дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем чи іншими (потенційно небезпечними) механізмами не проводились. Проте слід брати до уваги побічні дії, що виникають під час застосування препарату (запаморочення).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Не спостерігалося будь-якої взаємодії при одночасному прийомі з мелфаланом/преднізолоном у хворих з множинною мієломою. Фармакокінетичні дослідження взаємодії у жінок у постменопаузальному періоді продемонстрували відсутність будь-якої взаємодії з тамоксифеном чи препаратами гормональної замісної терапії (естрогени). Не спостерігалося клінічно значимої взаємодії при одночасному прийомі із широко застосовуваними протипухлинними засобами, діуретиками, антибіотиками та знеболювальними засобами. Ранітидин при внутрішньовенному введенні збільшує біодоступність ібандронової кислоти приблизно на 20 %. Корекція дози Бондронату® при одночасному застосуванні з блокаторами Н2-рецепторів чи іншими препаратами, що підвищують кислотність шлункового соку, не потрібна.

Виводиться ібандронова кислота шляхом ниркової екскреції і не підлягає процесам біотрансформації. Шлях виведення ібандронової кислоти не включає будь-які транспортні системи, які беруть участь у виведенні інших препаратів. Ібандронова кислота не впливає на печінкові ізоферменти Р450. Зв’язування з білками плазми при застосуванні препарату незначне, тому малоймовірне витіснення ібандроновою кислотою інших фармакологічно активних субстанцій.

З обережністю застосовувати Бондронат® з аміноглікозидами, оскільки аміноглікозиди також знижують рівень кальцію в сироватці крові протягом тривалого часу. Також при одночасному застосуванні цих препаратів увагу слід звернути на гіпомагніємію.

У клінічних дослідженнях Бондронат® застосовували одночасно з широко застосовуваними протипухлинними препаратами, діуретичними засобами, антибіотиками і аналгетиками без клінічно очевидної взаємодії.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ібандронова кислота – високоактивний азотовмісний бісфосфонат, інгібітор кісткової резорбції та активності остеокластів. Чинить специфічну селективну дію на кісткову тканину завдяки високій афінності до мінеральних компонентів кісткової тканини. Пригнічує активність остеокластів, знижує частоту скелетних ускладнень при злоякісних захворюваннях.

Ібандронова кислота зменшує остеокластасоційоване вивільнення факторів росту пухлини, пригнічує поширення та інвазію клітин пухлини, проявляє синергічний ефект з таксанами іn vitro. Ібандронова кислота попереджуєкісткову деструкцію, спричинену блокадою функції статевих залоз, ретиноїдами, пухлинними процесами та екстрактами пухлин, введених іn vivo. Інгібує ендогенну кісткову резорбцію та сприяє виведенню радіоактивного тетрацикліну, що попередньо був введений у кісткову тканину.

Не порушує мінералізацію кісток при призначенні доз, які значно перевищують фармакологічно ефективні.

При гіперкальціємії інгібуюча дія ібандронової кислоти на індукований пухлиною остеоліз і на супутню пухлинному процесу гіперкальціємію супроводжується зниженням рівня кальцію в сироватці крові та екскрецією кальцію з сечею. У більшості випадків вміст кальцію в крові нормалізується протягом 4-7 днів після введення препарату.

Ібандронова кислота попереджує розвиток нових і зменшує ріст кісткових метастазів, які вже присутні, у результаті чого знижується частота скелетних ускладнень, інтенсивності больового синдрому, потреби у проведенні променевої терапії та хірургічних втручань з приводу метастатичного процесу у кістковій тканині, що значно покращує якість життя пацієнтів.

Ібандронова кислота дозозалежно інгібує пухлинний остеоліз, що визначається за допомогою маркерів кісткової резорбції (піридинолін, дезоксипіридинолін).

Фармакокінетика.

Всмоктування. Після перорального прийому ібандронова кислота швидко всмоктується у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Максимальні концентрації у плазмі крові досягаються через 30 хвилин 2 години (в середньому через 1 годину) при прийомі натщесерце, абсолютна біодоступність становить близько 0,6 %. Всмоктування погіршується при одночасному прийомі з їжею чи питтям (крім звичайної води). Біодоступність зменшується приблизно на 90 % при вживанні звичайного сніданку порівняно з біодоступністю при прийомі препарату натщесерце. При прийомі ібандронової кислоти за 30 хвилин до вживання їжі біодоступність зменшується приблизно на 30 %. При прийомі ібандронової кислоти за 60 хвилин до вживання їжі значного зменшення біодоступності не спостерігається. Концентрація ібандронової кислоти збільшується пропорційно до дози після перорального прийому до 100 мг. Біодоступність зменшується приблизно на 75 % при застосуванні Бондронату® через 2 години після вживання стандартної їжі. У зв’язку з цим таблетки Бондронату® застосовують не раніше ніж за 30 хв до першого прийому їжі чи рідини (крім чистої води) або інших лікарських засобів та харчових добавок (що містять кальцій).

Розподіл. Після першого системного розподілу ібандронова кислота швидко зв’язується з кістковою тканиною або виділяється з сечею. Термінальний об’єм розподілу становить щонайменше 90 л. 40-50 % від кількості препарату, що циркулює у крові, добре проникає у кісткову тканину і накопичується в ній. З білками плазми зв’язується близько 87 %.

Метаболізм. Немає даних про метаболізм ібандронової кислоти у тварин і людини.

Виведення. Ібандронова кислота елімінується з кровоносного русла шляхом кісткової абсорбції (40-50 %), решта виводиться у незміненому вигляді нирками. Та частина ібандронової кислоти, що не всмокталася, виводиться незміненою з фекаліями.

У середньому, період напіввиведення коливається у межах 10-60 годин. Початкові рівні препарату у плазмі крові швидко знижуються і досягають 10 % від пікового значення протягом 8 годин після перорального прийому.

Загальний кліренс ібандронової кислоти – 84-160 мл/хв. Нирковий кліренс (близько 60 мл/хв у здорових жінок у період постменопаузи) становить 50-60 % від загального і залежить від кліренсу креатиніну. Різниця між загальним і нирковим кліренсом відображає поглинання препарату кістковою тканиною.

Фармакокінетика в особливих випадках.

Стать. Біодоступність і показники фармакокінетики ібандронової кислоти не залежать від статі.

Раса. Немає даних про клінічно значиму міжетнічну різницю між пацієнтами монголоїдної і європеоїдної раси щодо розподілу ібандронової кислоти. Про пацієнтів африканської раси даних недостатньо.

Пацієнти з нирковою недостатністю. В осіб з вираженими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв), які застосовують перорально 10 мг ібандронової кислоти на день протягом 21 дня, спостерігалося підвищення концентрації препарату у плазмі в 2-3 рази порівняно з пацієнтами з незміненою функцією нирок (кліренс креатиніну ≥80 мл/хв). Загальний кліренс ібандронової кислоти був зменшений до 44 мл/хв в осіб з тяжкими порушеннями функції нирок порівняно з 129 мл/хв в осіб з нормальною функцією нирок. У хворих із незначним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≥50 мл і <80 мл/хв) дозу препарату коригувати не потрібно.В осіб з помірними (кліренс креатиніну ≥30 і <50 мл/хв) та вираженими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) рекомендується корекція дози (див. розділ «Спеціальні інструкції щодо дозування»).

Близько 37 % ібандронату виводиться з організму протягом стандартного 4-годинного гемодіалізу.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Немає даних щодо фармакокінетики ібандронової кислоти у пацієнтів з порушеною функцією печінки. Печінка не бере значної участі у кліренсі ібандронової кислоти, яка не метаболізується, а виводиться нирками і шляхом поглинання кістковою тканиною. Таким чином, у хворих із порушенням функції печінки корекція дози препарату не потрібна. Оскільки зв’язування ібандронової кислоти у терапевтичних концентраціях з білками плазми крові незначне (85 %), малоймовірно, що гіпопротеїнемія при тяжких захворюваннях печінки призведе до клінічно значимого підвищення концентрації вільного препарату.

Літній вік. Вивчені фармакокінетичні параметри не залежать від віку. Оскільки функція нирок зменшується з віком, це єдиний фактор, на який слід зважити (див. розділ «Пацієнти з нирковою недостатністю»).

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки довгастої форми, білого чи майже білого кольору, вкриті плівковою оболонкою, з одного боку таблетки гравіювання «L2», з іншого боку – «IT».

Термін придатності.5 років.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 30 °С у захищеному від вологи місці.

Упаковка. По 7 таблеток у блістері, 4 блістери у картонній пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія.

  Продуктос Рош С.А. де С.В., Мексика для Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія.

Пакування: Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія.

 Іверс-Лі АГ, Швейцарія.

Місцезнаходження. Грензахерштрассе 124, СН-4070 Базель, Швейцарія.

  Віа Ісідро Фабела Норте 1536-В, СР 50030 Кол. Парк Індустріал, Толука,

 шт. Мексика, Мексика.

 Вурмісвег CH-4303 Кайсераугст, Швейцарія.

  Кісгбергштрассе 160, СН-3401 Бургдорф, Швейцарія.