ЦЕФТРИАКСОН + ТАЗОБАКТАМ

Показання:

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до дії препарату мікроорганізмами: інфекції нижніх дихальних шляхів; гострий середній бактеріальний отит; інфекції шкіри і м’яких тканин; інфекції сечовивідних шляхів (неускладнені й ускладнені); гонорея; бактеріальний сепсис; інфекції кісток і суглобів; інфекції органів черевної порожнини; менінгіт, спричинений Haemophilus influenzae, Neissera meningitides, Streptococcus pneumoniae. Профілактика інфекцій, що можуть виникнути в хірургії.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до цефалоспоринів, пеніцилінів або до будь-якого компоненту препарату. Одночасне застосування (або очікуване застосування) з препаратами, які містять кальцій та вводяться в/в, для новонароджених ≤28 днів. Застосування для недоношених дітей до 41 тиж. із врахуванням терміну внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження). Печінково-ниркова недостатність, кровотечі і захворювання травного тракту в анамнезі, особливо виразковий неспецифічний коліт або ентерит. Період вагітності (особливо перший триместр), якщо для цього немає екстрених показань. Гіпербілірубінемія у новонароджених та недоношених.

Інструкція:

Всі дози вказані у розрахунку на цефтриаксон. Дорослі та діти від 12 років: 1–2 г 1 р/доб. Тяжкі інфекції або інфекції, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону: добова доза може бути підвищена до 4 г. Діти до 2 тиж.: 20–50 мг/кг маси тіла 1 р/доб. Діти від 15 днів до 12 років: 20–80 мг/кг маси тіла 1 р/доб. Діти з масою тіла понад 50 кг: призначають дози як для дорослих. У випадку призначення дози для в/в застосування >50 мг/кг — слід вводити шляхом інфузії. Менінгіт: діти від 15 днів до 12 років — початкова доза 100 мг/кг маси тіла (не більше 4 г) 1 р/доб. Після визначення збудника та його чутливості дозу можна зменшити. Гонорея: разова доза 250 мг в/м. Профілактика інфекцій у хірургії: разова доза — 1–2 г за 30–90 хв до початку операції. У випадку ниркової недостатності (кліренс креатиніну <10 мл/хв) а також хворим, які перебувають на гемодіалізі максимальна добова доза — 2 г. Розчин слід готувати безпосередньо перед застосуванням. Свіжоприготовлені р-ини зберігають стабільність протягом 6 год. при кімнатній температурі або 24 год. при температурі 2–8 °С. Для в/м ін’єкції вміст одного флакона розчиняють у 3,5 мл 1% р-ину лідокаїну; ін’єкцію роблять глибоко у сідничний м’яз. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну сідницю. Для в/в ін’єкції вміст одного флак. розчиняють у 10 мл води для ін’єкцій, вводять повільно (2–4 хв). Для інфузії вміст двох флак. розчиняють в 40 мл інфузійного р-ину вільного від іонів кальцію (0,9% NaCl, 0,45% NaCl + 2,5% глюкози, 5% глюкози, 10% глюкози, 6% декстрану + 5% глюкози, 6–10% гідроксиетильованого крохмалю). Інфузія має тривати не менше 30 хв.